Отже, про тяжіння до модернізму
Рецензія на монографію: Наєнко М.К. Іван Франко: Тяжіння до модернізму. – К.: “Академвидав”, 2006. – 96 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38525 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Отже, про тяжіння до модернізму / М. Кодак // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 91-92. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859792007415726080 |
|---|---|
| author | Кодак, М. |
| author_facet | Кодак, М. |
| citation_txt | Отже, про тяжіння до модернізму / М. Кодак // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 91-92. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | Рецензія на монографію: Наєнко М.К. Іван Франко: Тяжіння до модернізму. – К.: “Академвидав”, 2006. – 96 с.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:09:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
Слово і Час. 2006 • №10 91
гинуть мученицькою смертю за віру, при цьому
Іоан Сабанідзе завершує мартиролог урочистоB
риторичним гімном на честь Або – заступника
християнства, який загинув від рук арабського еміра.
Найдавнішою пам’яткою власне житійної
літератури вважається “Житіє святої
рівноапостольної Ніни” (“Навернення Грузії”),
створене на межі VIII–ІХ ст. невідомим автором.
Народжена в Кападокії, св. Ніна у дванадB
цятирічному віці потрапляє з батьками до
Єрусалима. Одного разу їй у сні явилася
Богородиця і звеліла йти в Іверську країну (тобто
у Грузію), щоб ширити там учення Ісуса Христа.
Св. Ніна виконує наказ Божої Матері – і Грузія
стає християнською країною. Прикметно, що
анонімний автор житія виводить витоки
грузинської церкви безпосередньо від
єрусалимської. Принагідно зауважмо, що
“найбільший ерудит”3 України першої половини
ХVІІ ст. Захарія Копистенський у “Похвалі
Єрусалиму”4 стверджував, що Київ – другий
Єрусалим християнського Сходу, виводячи
витоки української церкви з міста, де страждав і
воскрес Христос. Згадані факти сакралізації
відповідно грузинської та української
православних церков, хоча й здійснені в різний
час, мали спільну мету – утвердження історичної
пам’яті, адже лише вона могла стати і стала
фактором утвердження Грузії і, відповідно,
України як національноBрелігійних організмів.
До рецензованої збірки ввійшли також “Житіє
Грігола Хандзтелі” Георгія Мерчуле (951 р.), яке
вважається класичним зразком грузинської
агіографічної прози, а також “Житіє Серапіона
Зармзелі” Василія Зармзелі, “Житіє препоB
добного Іоана Задазнелі”, “Житіє Шіо
Мгвімелі”, “Житіє Давида Гареджелі” та “Житіє
Абібоса Некреселі”.
Усі твори, уміщені у збірці й перекладені
О.Мушкудіані, засвідчують високий рівень
давньогрузинської агіографічної літератури.
Незважаючи на специфіку агіографічного
жанру, у мартирологах і житіях висвітлено також
чимало проблем культурного, соціального,
політичного характеру, з якими Грузія
зіткнулася в епоху раннього Середньовіччя,
коли вела нелегку боротьбу з перськими та
арабськими загарбниками за християнську віру
й національну незалежність. Отже, завдяки
перекладам О.Мушкудіані український читач
отримав змогу познайомитися не лише з
ранньосередньовічною грузинською
літературою, а й з історією цієї країни V–Х ст.
Юрій Пелешенко
Скажу одразу: апріорно ніщо не спонукало
Івана Франка тяжіти до модернізму. Та й навіщо
було йому щось “модерне”, коли вже існували,
поBперше, щойно осмислений романтизм,
поBдруге ж (а історично насправді “поBперше”),
добрий і життєво випробуваний реалізм.
Ні, зі здорового глузду такого не надумаєш.
Коли ж усеBтаки “надумали”, тобто відчули
“тяжіння до модернізму”, то – хто раніше, хто
пізніше – збагнули, що людські можливості
криються в самій людині, в її натурі. З розлогим
колом покликань на імена сучасників Великого
Каменяра – від Лесі Українки, авторки
знаменитого паризького листа “Голос однієї
російської ув’язненої” і до М.Коцюбинського,
від О.Луцького до С.Єфремова й Д.ЧижевB
ського, а далі й до Фройда!
У вступному розділі рецензованої монографії
прописані “Творчі дискомфорти перехідної
доби”.
ОТЖЕ, ПРО “ТЯЖІННЯ ДО МОДЕРНІЗМУ”
Наєнко М.К. Іван Франко: Тяжіння до модернізму. – К.: “Академвидав”,
2006. – 96 с.
Перший розділ – “Проза: “реальний”
натуралізм і неоромантизм як передмодернізм”
– традиційно охоплює весь прозовий доробок
І.Франка, проакцентовуючи ранню “малу прозу”,
драматичну “любовBнелюбов”, осмислену у
статті “Дещо про самого себе” (1897), аж до
повісті (а чи роману?) “Перехресні стежки” та
оповіданняBроману “Сойчине крило” (1905). У
самих жанрових визначеннях літературознавців
щодо творчого доробку І.Франка одразу
відчувається певна симбіотична напруга, тяжіння
до поєднання, приєднання, синтезу (скажімо,
відкриття в “новелі” потуги романного жанру).
Так само й у невтомній поведінці І.ФранкаB
лірика спостерігалось постійне його бажання
урізноманітнювати жанрове окрилля. Особливо
наочно це виявилося в жанропоетиці “Зів’ялого
листя” – “ліричної драми”, яка розкрила давню
любов письменника до драматичного жанру,
точніше роду. Про Франкові здобутки на
3 Грушевський М. Історія української літератури.
– К., 1995. – Т. 6. – С. 304.
4 Текст див.: Тітов Хв. Матеріали для історії
книжної справи на Вкраїні. – К., 1924. – С. 95'103.
92 Слово і Час. 2007 • №10
НА СЛАВІСТИЧНИХ ОРБІТАХ УКРАЇНИ
Болгарський щорічник – Т. IV. – К.: Київський славістичний університет,
2006. – 266 с.
Назустріч XIV Міжнародному з’їзду славістів
(Македонія, Охрид, 2008 р.) наприкінці 2006 року
вийшов із друку черговий, VI випуск наукового
славістичного видання Українського державного
славістичного центру НАН України і Міністерства
освіти та науки України й Київського
славістичного університету трьома мовами –
українською, болгарською й російською. До
Днів слов’янської писемності й культури в Україні
відбулась його презентація на науковій
конференції “Динаміка славістичної думки в
Україні” (Київський славістичний університет, 30
травня ц. р.), а також у Болгарії УкраїнськоB
болгарським товариством “МатиBБолгарія”
(голова І.Сардарева) разом з Українською
недільною школою (орг. А.Якимова).
“Болгарський щорічB
ник” – науковий періоB
дичний орган КСУ –
об’єднує творчу думку
славістівBболгаристів
України, Болгарії, Росії й
Польщі. VI випуск
видання присвячений
актуальним проблемам
болгаристики – міждисB
циплінарної науки –
славістики (літературоB
знавства, мовознавства, фольклоBристики,
історії культури), пов’язаним із джерелами
розвитку науки (“Ю.Венелін і Болгарське
національне Відродження” – матеріали
Міжнародної наукової конференції в КСУ до
200Bріччя від дня народження Ю.І.ВеBнеліна),
наукової діяльності акад. М.Державіна в
Україні, українського вченого М.Попруженка
– будівничого болгарської науки, фольклоB
риста С.Цветка та інших ученихBславістів.
Досліджуються також динаміка розвитку
літератури, мови, мистецтва, фольклору
Болгарії ХІХ–ХХ ст., традиції і новаторство,
українськоBболгарські, російськоBболгарські
історичні й культурні взаємини, що сприятиме
подальшому розвитку славістичної думки й
вихованню молодої генерації болгаристів.
Невипадково у статті “Кубрат – володар
Великої Булгарії” історик В.Жук згадує Перший
Собор болгар України (у серпні 2001 р. на
Полтавщині), в якому взяли участь як учені
України і студентиBболгаристи КСУ, так і
представники Болгарії, Молдови, Російської
федерації. У ці дні на могилі Кубрата, поблизу
Малої Перещепини, встановлено пам’ятний знак
володареві Великої Булгарії, а неподалік, на
околиці села, встановлено хрест і закладено
символічний камінь та капсулу на місці, де буде
споруджено церкву святих Кирила і Мефодія.
Відкривають збірник статті, що досліджують
діяльність Ю.Венеліна – видатного ученогоB
славіста України: “Біля джерел болгаристики і
славістики” (І.Стоянов), “Юрій Венелін в
загальнославістичному європейському контексті”
суміжжі поетичних творів М.Наєнко повідомляє
в розділі “Поезія: модернізація форми,
поліфонія філософських символів”.
Прикінцевим розділом монографії стала
“Драматургія: фройдівська психоаналітика,
романтичноBбарокові візії як вияви творчого
модернізму”. У ній уже у другому абзаці
літературознавець якось полегшено заявляє:
“Драматургія – Третя художня любов
І.Франка” (77). Хоч сам письменник давно
зізнався про свою давню любов до
драматургії. У цьому контексті М.Наєнко й
констатує “синтетичне (модерністське)
уявлення про світ і модерну його
інтерпретацію” (86). Далі автор пише, що
І.Франко у статті “Старе й нове...” торкався
поетичного синтезу, і цитує: “Це синтез у
найвищому розумінні цього слова...
Письменники нової генерації ... виводять свої
постаті перед наші очі вже готові...”
Різнопланова й різнооказійна розмова в тексті
ведеться про твори К.Гамсуна й Г.Гауптмана,
про драматичні твори самого І.Франка,
найперше про “Украдене щастя”.
Завершує монографію розділ “Свідоме й
інтуїтивне: єдність протистоянь”, де вчений
зачинає надто обширну (як для кінцівки)
розмову про літературу після “упадку
південної Русі” та оглядові екскурси про
“Третє, “нове”, літературне відродження”.
Сенс рецензованої монографії полягає
насамперед у синтезуючій ідеї, що й побачено
автором у поетичному розвитку різних
літературних родів (епічного, ліричного,
драматичного), різних літературних жанрів уже
у творчості Івана Франка.
Микола Кодак
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38525 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:09:48Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кодак, М. 2012-11-12T16:03:15Z 2012-11-12T16:03:15Z 2007 Отже, про тяжіння до модернізму / М. Кодак // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 91-92. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38525 Рецензія на монографію: Наєнко М.К. Іван Франко: Тяжіння до модернізму. – К.: “Академвидав”, 2006. – 96 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Отже, про тяжіння до модернізму Article published earlier |
| spellingShingle | Отже, про тяжіння до модернізму Кодак, М. Рецензії |
| title | Отже, про тяжіння до модернізму |
| title_full | Отже, про тяжіння до модернізму |
| title_fullStr | Отже, про тяжіння до модернізму |
| title_full_unstemmed | Отже, про тяжіння до модернізму |
| title_short | Отже, про тяжіння до модернізму |
| title_sort | отже, про тяжіння до модернізму |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38525 |
| work_keys_str_mv | AT kodakm otžeprotâžínnâdomodernízmu |