Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками

Проаналізовано особливості гідробіологічних угрупувань водосховищ гідроенергетичного призначення р.Південний Буг. Дослідження проведено за такими показниками: видовий склад, кількість, біомаса, трофічні характеристики, індекс сапробності за Пантле-Букком, за Балушкіною (для угрупувань бентосу), інде...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Гідроенергетика України
Date:	2010
Main Authors:	Яцик, А.В., Чернявська, А.П., Басюк, Т.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут електродинаміки НАН України 2010
Subjects:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38736
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками / А.В. Яцик, А.П. Чернявська, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 17-24. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860252976779624448
author	Яцик, А.В. Чернявська, А.П. Басюк, Т.О.
author_facet	Яцик, А.В. Чернявська, А.П. Басюк, Т.О.
citation_txt	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками / А.В. Яцик, А.П. Чернявська, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 17-24. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Гідроенергетика України
description	Проаналізовано особливості гідробіологічних угрупувань водосховищ гідроенергетичного призначення р.Південний Буг. Дослідження проведено за такими показниками: видовий склад, кількість, біомаса, трофічні характеристики, індекс сапробності за Пантле-Букком, за Балушкіною (для угрупувань бентосу), індекс видового різноманіття Шеннона окремо за чисельністю та біомасою, індекс Пареле, рибопродуктивність водосховищ.
first_indexed	2025-12-07T18:45:06Z
format	Article
fulltext	Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 1717 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І ВВ ступ. Для забезпечення країни гідрое� нергетичними ресурсами створюють водосховища. Однак, зарегулювання стоку водосховищами гідроенергетичного при� значення призводить до формування зовсім інших екосистем й суттєво впливає на гідробіологічний режим водойми [9, 10]. Вивчен� ня зміни гідробіологічного режиму безпосередньо пов'язано з якістю води, що на сучасному рівні розвитку суспільства має значне наукове та прак� тичне значення. При погіршенні якості води деякі види організмів, що населяють водойми та водо� токи, зникають, інші з'являються, змінюється їх співвідношення, чисельність та біомаса. Для оцінки екологічного стану необхідно використо� вувати різні групи водяних організмів, адже кож� на група, в якості біологічного індикатору має свої як переваги, так і недоліки [3]. Метою даного дослідження було здійснити екологічну оцінку водосховищ гідроенергетично� го призначення на р.Південний Буг. Об'єктом наших досліджень був каскад водо� сховищ малих гідроелектростанцій — Сутиське, Брацлавське та Чернятське, розташованих в се� редній частині р. Південний Буг. Аналіз останніх досліджень. Середня течія Південного Бугу, де розташовано досліджувані водосховища, є слабо дослідженою щодо сучасно� го стану його гідробіологічних угруповань. Дос� лідження фіто� та зоопланктонних угруповань цієї ділянки річки датовані початком ХХ ст. (ро� боти Марковського Ю.М., Мірошниченка О.З., Ролла Я.). Флагмертарні дані щодо основних груп гідробіонтів, датовані 80�ми роками ХХ ст. Встановлено, що для зарегульованих ділянок Південного Бугу в його середній течії характер� ним є значний розвиток фіто� та зоопланктону, накопичення значних біомас. Біомаси зоопланк� тону у водосховищах протя� гом теплого часу року визна� чалися на рівні, що задоволь� няє харчові потреби риб�зоо� планктонофагів. Тому, прове� дення сучасних досліджень гідробіонтів дозволять створи� ти чіткішу картину та оцінити екологічний стан водойм за гідробіологічними показника� ми. Методика досліджень. Проведення оцінки включало наступні блоки: 1) гідробіологічна оцінка за таки� ми показниками: видовий склад, чисельність, біомаса, розподілення гідробіонтів; 2) встанов� лення взаємозв'язку між розвитком гідробіонтів (фітопланктон, зоопланктон, зообентос, вищі во� дяні рослини, фітофіли) і якістю води; 3) оцінка рибопродуктивності водосховищ. Для оцінки су� часного стану гідробіологічних угруповань було створено базу даних, яка містить якісні та кількісні показники. Гідробіологічні дослідження були проведені під час експедиції в рамках науково�дослідної ро� боти Українського науково�дослідного інституту водогосподарсько�екологічних проблем [4]. Проби фітопланктону відбирались у другій половині травня та у середині літа. Під час весня� ної експедиції було відібрано проби фіто� та зоо� планктону, макрозообентосу та фауни фітофіль� ного комплексу у верхньому б'єфі та в серединній частині кожного з водосховищ, а також річковій ділянці, що не належить до жодного з водосхо� вищ, розташованій вище Чернятського водосхо� вища. Літній фітопланктон було відібрано анало� гічним способом у серединних ділянках кожного з водосховищ. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДОСХОВИЩ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА р.ПІВДЕННИЙ БУГ ЗА ГІДРОБІОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЯЦИК А.В., академік НААН України, д.т.н., професор, ЧЕРНЯВСЬКА А.П., канд.с.�г.наук, с.н.с. Український науково�дослідний інститут водогосподарсько�екологічних проблем; БАСЮК Т.О., аспірант Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне УДК 574.5/.6:556.55 ЧЕРНЯВСЬКА А.П. Проаналізовано особливості гідробіологічних угрупувань водосховищ гідроенергетичного призначення р.Південний Буг. Дослідження проведено за такими показниками: видовий склад, кількість, біомаса, трофічні характеристики, індекс сапробності за Пантле�Букком, за Балушкіною (для угрупувань бентосу), індекс видового різноманіття Шеннона окремо за чисельністю та біомасою, індекс Пареле, рибопродуктивність водосховищ. ЯЦИК А.В. БАСЮК Т.О. Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�92771818 Для фітопланктону відібрано пробу об'ємом 1 л що фіксувалася 4 % розчином формальдегіду. Проби зоопланктону відібрано шляхом процід� жування 50—100 л води через планктонну сітку Апштейна (концентрована таким чином проба фіксувалася 40% розчином формаліну до ство� рення концентрації формальдегіду 2—4%). Проби макрозообентосу відібрано дночерпачем Петерсе� на (площа захвату 0,025 м2), а проби фітофільних безхребетних — гідробіологічним сачком. Кіль� кісне та якісне опрацювання матеріалу здійснено за стандартними методиками [3, 5—8]. Результати досліджень. На всіх точках відбо� ру проб весняного фітопланктону спостерігався досить подібний характер його розвитку. Доміну� ючу роль відігравали зелені (CHLOROPHYTA), які нараховують 32 види, а також діатомові (BACILLARIOPHYTA) водорості — 19 видів. Значного розвитку досягають також дінофітові водорості (DINOPHYTA), зокрема представники роду Peridinium. Мають місце залишкові явища весняного цвітіння води фітопланктоном, де домінують дінофітові та діатомові. Представники інших груп суттєвого значення не мали. Щодо формування літнього фітопланктону, то на всіх точках відбору проб переважна більшість чисельності клітин і біомаси фор� мується з хлорококових водоростей. Подібним є й склад домінантів — Coelastrum microporum, Pediastrum duplex var. gracillimum, Scenedesmus quadricauda. Встановлені наступні відмінності у складі фітопланктону: � у Сутиському водосховищі слід від� значити достатньо високе різноманіття ев� гленових водоростей — 10 видів. Високою є біомаса дінофітових, що свідчить про оста� точні явища "цвітіння", яке мало місце у весняний період. � у Брацлавському, як і в Сутиському водо� сховищі, значна частина біомаси формується з 2 видів дінофітових. Кількість видів евгленових до� сягає 5. Кількість клітин і біомаса синьозелених водоростей є незначною. � значно меншою є кількість клітин і біомаса синьо�зелених і дінофітових водоростей у Чер� нятському водосховищі. З евгленових знайдено лише 1 вид. Динаміку розподілу фітопланктону в просторі та часі наведено на Рис. 1. В залежності від кількісних і якісних показ� ників біомаси змінюється значимість фітопланк� тону в процесах формування якості води і еко� логічного стану водосховищ. Значення біомаси весняного фітопланктону становила 4—8 мг/л на всіх ділянках досліджень, лише у Сутиському во� досховищі у весняний період спостерігалося значне збільшення цього показника (в середньо� му 57,84 мг/л). На основі цього можна зробити висновок, що у межах Сутиського водосховища в річку надходять забруднюючі речовини зі знач� ним вмістом біогенних речовини, що сприяє інтенсивному синтезу біомаси водоростей. Од� нак, ця біомаса відмирає і далі не транспор� тується, тобто, таким чином вода у значній мірі очищається від забруднень, які поступово нагро� маджуються у Сутиському водо� сховищі. В загальному, за шкалою градації інтенсивності "цвітіння" [9], водосховища відносять до І ступеня, який відповідає початку "цвітіння" та екологічно безпечній концентрації. Показники (індекси) сапроб� ності фітопланктону у водосхови� щах, коливались в межах 1,89— 2,07, тому за сапробіологічними критеріями [10] досліджувані во� досховища відносяться до β�мезо� сапробної зони. В цілому, за цим показником, стан досліджуваних Рис. 1. Динаміка розподілу фітопланктону в часі та просторі Рис. 2. Видовий склад угруповання зоопланктону Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 1919 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І водних екосистем з огляду на їх можливість забезпечити прийнятну якість води слід вва� жати задовільним. Зоопланктон. Фауна зоопланктону нара� ховує 36 видів. У складі зоопланктону Су� тиського, Брацлавського, Чернятського водо� сховищ й досліджуваної ділянки р.Півден� ний Буг виявлено 9 видів гіллястовусих (Cladocera), 8 видів веслоногих (Copepoda) ракоподібних й 18 видів коловерток (Ratatoria). У верхньому б'єфі Чернятського водосховища було виявлено 1 вид двостулко� вих молюсків (Dreissena). Видовий склад уг� руповання зоопланктону досліджуваних во� досховищ наведено на Рис. 2. Кількісний розвиток зоопланктону неодно� рідний і носить змінний характер. В напрямку до пригреблевої ділянки чисельність організмів зростає. Найбільша кількість зоопланктонних угруповань зафіксована у верхньому б'єфі Су� тиського водосховища (194,76 тис. екз/м3), най� менша — у середній ділянці Брацлавського во� досховища — 2,5 тис. екз/м3. Динаміку біомаси та чисельності зоопланктону наведено на Рис. 3. В цілому показники розвитку зоопланктону як для досліджуваних водосховищ, так і для річ� кової ділянки, є досить подібними. В середньому біомаса тут становить 25—150 мг/м3 за доміну� вання веслоногих ракоподібних Виняток стано� вить, лише Сутиське водосховище, де біомаса зо� опланктону у верхньому б'єфі становить 4,8 г/м3, а домінують коловертки. Такі відмінності пояс� нюються перш за все вищим розвитком фіто� планктону в цьому водосховищі, про що свідчить дуже значний розвиток коловертки Asplanchna priodonta, основною їжею якої є водорості, які по� гано споживають ракоподібні, зокрема дінофітові водорості. У період між цвітіннями планктон водосхо� вищ є екосистемою з детритним ланцюгом жив� лення. Про це свідчить абсолютне переважання у Чернятському та Брацлавському водосховищах і на ділянці р. Південного Бугу зоопланктерів — споживачів нанопланктону (в основному бак� терій) та детриту. Пасовищна складова набуває розвитку в період цвітіння води фітопланктоном. Амплітуда коливань значень індексу видово� го різноманіття (Шеннона) розрахованого окре� мо за чисельністю (Н/N) та біомасою (H/В) ста� новила відповідно, від 2,257 до 3,343 (сер. 2,702) і 0,709 — 3,01 (сер. 2,433). Динаміка вказаних по� казників носить змінний характер (Рис. 4). Тобто, різноманіття фауни зоопланктону проявляє тен� денцію до зменшення в напрямку до середніх ділянок досліджуваних водосховищ, що є одним із важливих критеріїв погіршення екологічних умов, а отже і здатності до самоочищення водойм. Отож, структуру зоопланктонних угрупувань досліджуваних водосховищ слід вважати опти� мальною, а трофічні відносини у планктоні — ти� повими для водойм подібного класу. Про це свідчать і величини індексу сапробності, розрахо� вані за методом Пантле і Букка, що не виходили за межі β/�мезосапробної зони, і коливалися в ме� жах від 1,33 до 1,99, або в середньому 1,73. За на� веденими величинами даного показника, зважаю� чи на визнану фахівцями методику класифікації якості вод [8], можна віднести якість води у досліджуваних водосховищах р. Південний Буг до ІІ класу якості води ("добра" — за природним станом, "чиста" — за ступенем забрудненості. Зообентос. Дослідження складу бентосу во� досховищ показали, що, не зважаючи на їхню зовнішню однотипність, склад фауни водосховищ має свої характерні риси (Рис. 5). За даними досліджень у Чернятському водо� сховищі досить поширеними є такі двостулкові молюски, як перлівниця Unio sp. та дрейсена Dreissena polymorpha (до речі, велігери дрейсени є і в планктонних пробах з цього водосховища). Останній вид є представником понто�каспійсько� го комплексу безхребетних і раніше (до другої по� ловини ХХ століття) в середній течії Південного Рис. 3. Динаміка біомаси (мг/м3) та чисельності (тис.екз/м3) організмів зоопланктону Рис. 4. Динаміка індексу різноманітності зоопланктону за чисельністю (Н/N) та біомасою (H/В) Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�92772020 Бугу не зустрічався. За науковими даними у 1980—1990 рр., дрейсена поліморфна доходить до р. Савранки та м. Гайворона по Південному Бугу, а це кілометрів на 20—30 нижче по річці. Тобто вона просувається вгору за течією. Позитивним моментом тут можна вважати величезну фільтру� ючу активність цього морського за походженням молюска, а негативною є його здатність оселятися у внутрішніх порожнинах гідросистем, що при� зводить до їх руйнування. Дрейсена зустрічається також на річковій ділянці вище Чернятського во� досховища. У Брацлавському водосховищі, даних про дрейсену немає, у пробах макробезхребетних і зо� опланктону вона не зустрічається. Тут добре представлено типовий комплекс прісноводних молюсків. Дрейсени також не знайдено і у Сутиському водосховищі, однак значного розвитку набули Unio sp., Viviparus viviparus, Limnea stagnalis, L. ovata, Planorbarius corneus. Серед інших груп макробезхребетних у бен� тосі широко представлені малощетинкові черви Oligochaeta та личинки комарів�дзвінців Chir� onomidae. Таким чином, тут майже однаковий розвиток мають як оксифільні групи (Unio sp., Viviparus viviparus), так і види, які легко перено� сять гіпоксію (Oligochaeta, представники р. Chironomus). Це свідчить про достатню стабільність екосистем макробезхребетних, що підтверджується і індексом сапроб� ності за Балушкіною розрахованим за [11] (Табл. 1) . Для оцінки рівня забруднення також використовують щільність малощетинкових червів (Oligochaeta) [12]. Так, вода Су� тиського та Брацлавського водо� сховищ характеризується як слаб� ко забруднена. У Чернятському во� досховищі та річковій ділянці, яка досліджується, чисельності Oli� gochaeta збільшується (від 1640 до 3200 екз/м2) тому спостерігається середнє забруднення води. Ще одним методом оцінки за� бруднення водойм є визначення олігохетного індексу Пареле [13]. Оскільки значення індексу Пареле в усіх водосховищах коливається в межах від 0,03 до 0,15 то вода характеризується як чиста та відноситься до олігосапробної зони. Вищі водяні рослини. Роль вищих водяних рослин у гідроекосистемах багатогранна і багато� функціональна. Перш за все вони є автотрофни� ми організмами і приймають безпосередню участь у процесах утворення органічних речовин. При цьому утилізується CO2 не тільки з атмосфе� ри, але й з води, і виділяється кисень, яким наси� чується вода. Вони зв'язують азот, фосфор, кальцій, магній та інші елементи, відіграють ви� ключну роль як біологічні фільтри при очищенні водних екосистем від забруднень, затримують і акумулюють завислі мінеральні і органічні час� тинки [1, 2]. Загальна картина формування рослинного покриву є схожою для всіх досліджуваних водо� сховищ і типовою для малих водосховищ Лісосте� пу України. Склад заростей водяних рослин на водосховищах є досить однорідним, а їх флорис� тичний склад — збідненим. Всього на водосхови� щах описано 25 видів рослин (Табл. 2). Сутиське водосховище є найзарослішим се� ред досліджуваних водосховищ. Загальна частка заростей водяних рослин становить понад 50 % від площі водосховища. У верхів'ї водосховища Таблиця 1. Характеристика водної екосистеми за Балушкіною Сутиське водосховище Брацлавське водосховище Чернятське водосховище верхній б’єф середня частина верхній б’єф середня частина Річкова ділянка верхній б’єф середня частина Індекс Балушкіної для угрупувань бентосу 2,35 1,85 2,4 2,00 3,30 1,30 3,36 Вербальна характерис- тика водної екосистеми Помірно забруднена Помірно забруднена Помірно забруднена Помірно забруднена Помірно забруднена Помірно забруднена Помірно забруднена Рис. 5. Чисельність (екз/м3) та біомаса (г/м3) зообентосу досліджуваних водосховищ Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 2121 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І угруповання водяних рослин мають значний роз� виток, тут частка заростей становить 70—80 %. Подекуди все плесо водойми є зайнятим ценоза� ми макрофітів. Нижні ділянки водосховища заро� стають менше, проте і тут частка водяної рослин� ності становить 30 %. Характерним є переважан� ня угруповань саме водних рослин (займають приблизно 35 % від площі плеса) над повітряно� водними рослинами (15 %). Площі заростей водя� них рослин водосховища наведено в таблиці 3. На водосховищі нараховується 20 видів мак� рофітів — 11 саме водних і 9 повітряно�водних. У сучасних умовах макрофіти водосховища форму� ють понад 1000 т сухої речовини у рік (Рис. 6). Основні масиви рослин зосереджено у верхів'ї водосховища, вони утворюють суцільну смугу вздовж берегів. Склад заростей є мозаїчним (на верхніх ділянках) та поясним. На верхніх ділянках Сутиського водосховища внаслідок значного розвитку очеретово�рогозових ценозів (Phragmites australis (Sav.) Trin.ex Steud., рідше — Typha latifolia L., T. angustifolia L.) утворився своєрідний плавнево�болотний масив. Поміж куртинами очерету та рогозів формуються водой� ми різного рівня ізольованості: протоки, плеса� озерця, затоки тощо. Саме у них угруповання ма� крофітів формують своєрідну мозаїку, складену з ценозів з домінуванням Nuphar lutea (L.) Smith., що чергуються зі зміннодомінантними заростями Potamogeton crispus L., Myriophyllum spicatum L та Batrachium circinatum (Sibth.) Spach. Рдесник кучерявий та водопериця зазвичай постійно рос� туть в угрупованнях глечиків жовтих. Ряски (Lemna minor L., Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid) та кушир (Ceratophyllum demersum L.) також приймають участь у формуванні цієї "мозаїки", досить часто вклинюючись у середину заростей повітряно�водних рослин. На плесах, попід зарос� тями повітряно�водних рослин, досить часто зустрічаються молоді розетки Trapa natans L. Вид тільки почав вегетувати і масового розвитку його ще не спостерігалося. Проте за всіма ознаками цей рідкісний, реліктовий вид, занесений до Чер� Таблиця 2. Флористичний склад заростей вищих водяних рослин досліджуваних водосховищ р. Південний Буг Види вищих водяних рослин Сутиське в-ще Брацлавське в-ще Чернятське в-ще Річкова ділянка р.Пд. Буг Phragmites australis (Cav.) Trin. ex. Steud. + + + Typha angustifolia L. + + + T. latifolia L. + + + Glyceria maxima (Hartm.) Holbm. + + + Bolboschoenus maritimus (L.) Palla. + Sparganium erectum L. + + + S. emersum Rehm. + + Butomus umbellatus L. + + + + Sagittaria sagittifolia L. + + + Schoenoplectus lacustris (L.) Palla + + Nuphar lutea (L.) Smith. + + + + Trapa natas + Myriophyllum spicatum L. + + + + Batrachium circinatum (Sibth.) Spach. + + B. trichophyllum (Chaix) Bosch + Potamogeton crispus L. + + + + P. nodosus L. + + P. pectinatus L. + + P. perfoliatus L. + P. sarmaticus Maemets + + P. trichophyllum L. + Ceratophyllum demersum L. + + + + Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid. + + Lemna minor L. + + Hydrocharis morsus-ranae L. + + Всього 20 15 21 5 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�92772222 воної книги України, у водосховищі зараз розши� рює площі свого розповсюдження, іде активна ек� спансія цього водного горіха. Зарості середньої та нижньої ділянок водо� сховища характеризуються поясністю, тобто співіснуванням груп рослин в межах фітоценозу за висотою. Перший пояс (з глибиною до 1 м) утворюють ценози повітряно�водних рослин (ценози Phragmites australis, Typha latifolia, T. angustifo� lia). На заболочених підтоплених ділянках запла� ви смуги формує Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmb. Повітряно�водні рослини, розвиваючись і нерівномірно виходячи до основного плеса, фор� мують своєрідні напівізольовані затоки�плеса, на яких, утворюючи наступні пояси, рясно ростуть саме водні макрофіти. Другий пояс (з глибиною 0,5—1,5 м) — пояс занурених рослин. У водосхо� вищі — це складний зміннодомінантний ком� плекс, сформований Potamogeton crispus L., Myriophyllum spicatum L. та Potamogeton pectina� tus L. Такі зарості простягаються практично суцільною смугою вздовж узбережжя водосхови� ща. Третій пояс (з глибиною 0,8—2,0 м) формують угруповання Nuphar lutea, у яких постійно ростуть рдести (Potamogeton perfoliatus, P. crispus). Брацлавське водосховище заростає водяною рослинністю дещо менше. Лише 20 % від його площі зайнято заростями макрофітів. Верхні ділянки водосховища заростають більше, тут пло� ща заростей займає 40 %. Нижні ділянки зароста� ють менше, їх частка тут становить 10—15 %, пе� реважають також угруповання саме водних рос� лин (понад 13 %). Повітряно�водні угруповання займають 7 % від площі водного дзеркала (Табл. 3). Флористичний список водосховища нарахо� вує 15 видів макрофітів: 6 — водних та 9 повітря� но�водних. Продукція макрофітів на водосховищі досягає 140 т сухої речовини на рік (рис. 6). Ос� новні масиви рослинності на водосховищі зосере� джено у верхній та на середній ділянках у вигляді смуги вздовж берегів. Для заростей характерною є поясність. Склад поясів є аналогічним складу поясів на Сутиському водосховищі. Відмінність полягає у зменшенні ролі Myriophyllum spicatum у складі заростей і в перевазі Potamogeton crispus. Серед повітряно�водних угруповань переважа� ють складені з рогозу та очерету. Чернятське водосховище характеризується значною кількістю мілководь, що призводить до досить інтенсивного розвитку водяної рослин� ності. Проте крупних масивів водна рослинність на водосховищі не утворює. Угрупованнями во� дяних рослин зайнято біля 30 % від площі водо� сховища. Переважають угруповання справжніх водних рослин (20%). Ценози повітряно�водних рослин займають не більше 10 %. (Табл. 3). Основні масиви макрофітів формуються у верхній частині водосховища, а також у вигляді смуги вздовж берегів по всьому периметру водо� сховища. Особливо інтенсивно заростають напівізольовані ділянки плеса, зокрема своєрідна протока�стариця біля греблі, відмежована від ос� новного плеса невеличким островом. У флорі водяних рослин водосховища відзна� чено 21 вид: 8 видів повітряно�водних рослин та 13 саме водних. Угруповання макрофітів протя� гом року формують продукцію, що дорівнює 260 т сухої речовини (Рис.6). Для рослинних угрупо� вань Чернятського водосховища характерною є чітка поясність. Перший пояс (з глибиною до 0,6 м) утворю� ють ценози повітряно�водних рослин (здебільшо� го ценози Phragmites australis, іноді — Typha lati� folia, T. angustifolia, Glyceria maxima). Серед оче� ретово�рогозових угруповань нерідко можна зустріти ряски (Lemna minor, SpirodelaРис. 6. Продукція вищих водяних рослин водосховищ, які досліджуються Таблиця 3. Площі заростей водяних рослин водосховищ при НПР Назва водосховищ Площа водос- ховища, км2 Площа заросте, км2 % від загальної площі в-ща Площа заростей повітряно-водних рослин, км2 % від загальної площі в-ща Площа заростей саме водних рослин, км2 % від загальної площі в-ща Сутиське 3,77 2,26 60 0,75 20 1,51 40 Брацлавське 1,1 0,28 25 0,11 10 0,17 15 Чернятське 1,4 0,56 40 0,21 15 0,35 25 Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 2323 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І polyrrhiza) та кушир (Ceratophyllum demersum). Угруповання татар�зілля зустрічаються подеку� ди, тяжіють до заболочених ділянок заплави, оче� ретово�рогозові зарості утворюють фрагментарну смугу вздовж усього берега водосховища. Другий пояс (з глибиною 0,3—1,2 м) — пояс занурених рослин. У водосховищі — це складний зміннодомінантний комплекс, сформований Potamogeton crispus та Myriophyllum spicatum. Такі зарості простягаються практично суцільною смугою вздовж узбережжя водосховища. На най� проточніших ділянках до заростей домішується Potamogeton perfoliatus L. та P. Pectinatus. Ділян� ки із незначним водообміном характеризуються появою та виходом у співдомінанти Batrachium circinatum і Ceratophyllum demersum. Третій пояс (з глибиною 0,8—1,5 м) займає глибоководніші ділянки зі значним водообміном. Його формують рослини з плаваючими на по� верхні води листками. Це угруповання Nuphar lutea, де постійно є рдести (Potamogeton perfolia� tus, P. crispus). Подекуди до складу цього поясу рослин входять Sparganium erectum L., Schoenoplectus lacustris (L.), Sagittaria sagittifolia L. та Butomus umbellatus L. Останні два види представлено тільки зануреними формами. Руслові ділянки річки характеризуються мілководністю, малим ухилом долини та незнач� ною течією, що призвели до значного заростання річища Південного Бугу в його середній течії. Ма� крофіти (переважно рдесники та глечики жовті) формують зарості за всією шириною річища, нерідко утворюючи суцільні "рдестові язики", складені з Potamogeton crispus (субдомінант — Myriophyllum spicatum) та,частково, Potamogeton perfoliatus і P. pectinatus. Повітряно�водної рос� линності немає, за винятком поодиноких неве� личких угруповань Butomus umbellatus та Sagittaria sagittifolia. Фітофіли. Фауну зони водосховищ, яка заро� стає водними рослинами, було досліджено у ти� пових біотопах. Найпоширенішими заростями району досліджень є глечиково�рдесникові угру� повання з домішками куширу та повітряно�вод� них рослин. Саме тому всі проби було відібрано саме в угрупованнях водних рослин. На Сутиському водосховищі проби було відібрано на таких ділянках: � середня ділянка — зарості Typha angustifo� lia+Potamogeton crispus+Ceratophyllum demer� sum; � нижня ділянка — зарості Sparganium emer� sum+Nuphar lutea+Sagittaria sagittifolia, представ� лені зануреними формами цих рослин. На Брацлавському водосховищі: � зарості Potamogeton crispus+Ceratophyllum demersu, представлені зануреними формами цих рослин. На Чернятському водосховищі: � середня ділянка — зарості Nuphar lutea+ Potamogeton crispus + Ceratophyllum demersum; � нижня ділянка — зарості Nuphar lutea+ Potamogeton crispus + Ceratophyllum demer� sum+Myriophyllum spicatum. Річкова ділянка Південного Бугу: � зарості Potamogeton crispus + Ceratophyllum demersum+Myriophyllum spicatum. Найрізноманітнішим за фауністичним скла� дом є тваринний світ заростей макрофітів Чер� нятського водосховища. Фауна річкової ділянки Південного Бугу є помітно збідненою. Аналіз складу фітофільної фауни водосхо� вищ визначив наявність значної кількості видів� індикаторів достатньо чистих та помірно�забруд� нених водосховищ (у межах зони "2"). За показ� никами фітофільної безхребетної фауни якість води у водосховищах є дещо кращою, ніж за по� казниками бентосу. Це — свідчення достатнього водообміну у водосховищах. Оцінка рибопродуктивності. Для визначен� ня рибопродукції фітопланктону використано Таблиця 4. Потенцій природна рибопродуктивність, кг/га за сезон Водосховища Прозорість води, м Середня за сезон прозорість води, м короп строкатий товстолоб білий товстолоб Сутиське 0,6 0,6 150 35 350 Брацлавське 1,5 1,1 115 30 280 Чернятське 1,2 1,0 120 35 300 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�92772424 оригінальну методику її оцінки за показниками розвитку фітопланктону. З наукових публікацій, присвячених вивченню взаємозв'язків між проду� центами та консументами в екосистемах рибни� чих водойм, відомо, що природна рибопродук� тивність водойми становить у середньому 1 % від сумарної продукції фітопланктону. Фітопланк� тон, тобто мікроскопічні водорості, в залежності від свого розвитку, змінюють показники прозо� рості води: зі збільшенням його продукції, що проявляється у збільшенні біомаси водоростей, прозорість води зменшується. Прозорість води, визначена у другій половині травня (період здійснення гідробіологічних досліджень) дозво� ляє визначити середньосезонні показники про� дукції фітопланктону і, паралельно, природну ри� бопродуктивність водойми (Табл. 4). Як свідчать дані таблиці найбільшою природною рибопро� дуктивністю характеризується Сутиське водосхо� вище. Висновок. Проведені дослідження дозволили провести екологічну оцінку якості води каскаду водосховищ на р. Південний Буг за гідробіологіч� ними показниками. Екологічний стан водосхо� вищ р. Південний Буг знаходиться на стабільно� му рівні, що підтверджується кількісним та якісним розвитком біоценозів. ЛІТЕРАТУРА 1. Водохранилища и их воздействия на окружающую среду / Под ред. Г.В. Воропаєва и А.Б. Авакяна. — М.:, 1986. — 368 с. 2. Гидроэнергетика и окружающая среда / Под. общ. ред. Ю. Ландау, Л. Сиренко: Монография. — К.: Либра, 2004. — 484 с. 3. Руководство по методам гидробиологического анали� за поверхностных вод и донных обложений / Под ред. В.А. Абакумова. — Л.: Гидрометеоиздат, 1983. — 239 с. 4. Виконати наукове обґрунтування відновлення та ре� конструкції малих гідроелектростанцій на р. Південний Буг із здійсненням відповідних погоджень: звіт про НДР / УНДІВЕП ; керівн. А. В. Яцик ; викон. : А. І. Томільцева [та ін.]. — Киев, 2002 — 387 с. 5. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 62 с. 6. Методы изучения биогеоценозов. — М.: Наука, 1975. — 267 с. 7. Водоросли. Справочник / Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др. — К.: Наук. думка, 1989. — 608 с. 8. Киселёв И.А. Планктон морей и континентальных во� доёмов. — Л.: Наука, 1969. — Т. 1. — 656 с. 9. Приймаченко А.Д. Фитопланктон и первичная про� дукція Днепра и днепровских водохранилищ. — Киев, 1981. — 278 с. 10. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. — К.: СИМВОЛ�Т, 1998. — С. 28. 11. Балушкина Е.В. Функциональное значение личинок хирономид / Тр. Зоол. ин�та АН СССР. Т. 142. — Л.: Наука, 1987. — 179 с. 12. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Коли� чественная гидроэкология: методы системной идентифика� ции. — Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. — 463 с. 13. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количе� ственная гидроэкология: методы системной идентификации. — Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. — 463 с. � © Яцик А.В., Чернявська А.П., Басюк Т.О., 2010
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38736
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1812-9277
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:45:06Z
publishDate	2010
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
record_format	dspace
spelling	Яцик, А.В. Чернявська, А.П. Басюк, Т.О. 2012-11-20T21:00:09Z 2012-11-20T21:00:09Z 2010 Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками / А.В. Яцик, А.П. Чернявська, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 17-24. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38736 574.5/.6:556.55 Проаналізовано особливості гідробіологічних угрупувань водосховищ гідроенергетичного призначення р.Південний Буг. Дослідження проведено за такими показниками: видовий склад, кількість, біомаса, трофічні характеристики, індекс сапробності за Пантле-Букком, за Балушкіною (для угрупувань бентосу), індекс видового різноманіття Шеннона окремо за чисельністю та біомасою, індекс Пареле, рибопродуктивність водосховищ. uk Інститут електродинаміки НАН України Гідроенергетика України Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками Article published earlier
spellingShingle	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками Яцик, А.В. Чернявська, А.П. Басюк, Т.О. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
title	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками
title_full	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками
title_fullStr	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками
title_full_unstemmed	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками
title_short	Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками
title_sort	оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. південний буг за гідрогеологічними показниками
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38736
work_keys_str_mv	AT âcikav ocínkaekologíčnogostanuvodoshoviŝgídroenergetičnogopriznačennânarpívdenniibugzagídrogeologíčnimipokaznikami AT černâvsʹkaap ocínkaekologíčnogostanuvodoshoviŝgídroenergetičnogopriznačennânarpívdenniibugzagídrogeologíčnimipokaznikami AT basûkto ocínkaekologíčnogostanuvodoshoviŝgídroenergetičnogopriznačennânarpívdenniibugzagídrogeologíčnimipokaznikami

Оцінка екологічного стану водосховищ гідроенергетичного призначення на р. Південний Буг за гідрогеологічними показниками

Institution

Similar Items