Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Гідроенергетика України
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Яцик, А.В., Томільцева, А.І., Басюк, Т.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут електродинаміки НАН України 2010
Schlagworte:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38758
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води / А.В. Яцик, А.І. Томільцева, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 4. — С. 40-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38758
record_format	dspace
spelling	Яцик, А.В. Томільцева, А.І. Басюк, Т.О. 2012-11-21T16:46:55Z 2012-11-21T16:46:55Z 2010 Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води / А.В. Яцик, А.І. Томільцева, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 4. — С. 40-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38758 574.5/.6:556.55 uk Інститут електродинаміки НАН України Гідроенергетика України Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
spellingShingle	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води Яцик, А.В. Томільцева, А.І. Басюк, Т.О. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
title_short	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
title_full	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
title_fullStr	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
title_full_unstemmed	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
title_sort	оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води
author	Яцик, А.В. Томільцева, А.І. Басюк, Т.О.
author_facet	Яцик, А.В. Томільцева, А.І. Басюк, Т.О.
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Гідроенергетика України
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
format	Article
issn	1812-9277
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38758
citation_txt	Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води / А.В. Яцик, А.І. Томільцева, Т.О. Басюк // Гідроенергетика України. — 2010. — № 4. — С. 40-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT âcikav ocínkaíprognozuvannârozvitkuprocesívpereformuvannâberegívsutisʹkogovodoshoviŝazaumovipídviŝennârívnívvodi AT tomílʹcevaaí ocínkaíprognozuvannârozvitkuprocesívpereformuvannâberegívsutisʹkogovodoshoviŝazaumovipídviŝennârívnívvodi AT basûkto ocínkaíprognozuvannârozvitkuprocesívpereformuvannâberegívsutisʹkogovodoshoviŝazaumovipídviŝennârívnívvodi
first_indexed	2025-11-25T20:42:23Z
last_indexed	2025-11-25T20:42:23Z
_version_	1850527735314644992
fulltext	Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�92774040 ВВ ступ. Технічний прогрес країни виз# начає електрична енергія, яка сприяє розвитку сучасних технологій, допома# гає забезпечити добробут і життєвий комфорт населення. Підвищити забезпеченість еле# ктричною енергією можливо шляхом впровадження віднов# люваних джерел енергії, зокре# ма збільшення в енергобалансі частки малої гідроенергетики, шляхом реконструкції та пере# обладнання існуючих малих гідроелектростанцій (МГЕС). Підвищити потужність МГЕС можливо завдяки модернізації енергетичного та механічного обладнання або зміні рівневого режиму. Однак, будь#які дії щодо зміни рівневого режиму у водо# сховищах з використанням споруд постійної чи тимчасової дії (нарощування греблі чи застосуван# ня дерев'яних щитів), як правило, призводить до додаткового розширення водного дзеркала, затоп# лення заплави та підтоплення прибережних тери# торій, формування значних додаткових площ мілководь в межах затопленої заплави, замулення водосховищ, погіршення якості води, активізації денудаційних процесів на схилах (осипи, обвали, зсуви, площинний змив, ярусна ерозія, вивітрю# вання), зміни інженерно#геологічних умов й до спричинених цим негативних процесів: (абразії бе# регів, розмиву сформованих прибережних відмі# лин під час форсування рівнів води, і під час спра# цювання до рівня мертвого об'єму, тощо) [1— 3]. У зв'язку з цим виникає потреба оцінити роз# виток небезпечних геологічних процесів при підвищенні рівня води у водосховищах, яка повин# на враховувати досить велику кількість пара# метрів, неоднакову їх значущість і складну просто# рово#часову мінливість. Розробка методу оціню# вання нерозривно пов'язана з розробкою другої складової комплексної оцінки стану геологічного середовища — прогнозуванням природних гео# логічних та техногенних процесів з метою змен# шення негативних наслідків у береговій зоні. Оскільки, дія водосховища виявляється в межах цієї зони процесами підтоплення земель і руйну# вання берегових схилів, підвищеною ерозійною ак# тивністю, своєрідним мікрокліматом і, як наслідок, трансформацією грунтово#рослинного покриву. Метою наших досліджень було виконати оцінку змін умов і факторів переробки берегів у водосховищі гідроенергетичного призначення у разі підвищення рівня води до проектного підпірного рівня (ППР), а також здійснення орієнтовного прогнозу щодо переробки берегів за використанням побудованих поперечних профі# лів і картосхем репрезентативних ділянок. Об'єктом досліджень було вибрано репре# зентативні ділянки Сутиського водосховища на р. Південний Буг. Методика досліджень. Прогнозування пере# робки берегів водосховища було проведено пере# важно шляхом натурної аналогії на репрезента# тивних інженерно#геологічних ділянках з подаль# шим узагальненням отриманих результатів для всього водосховища. Детальне вивчення цих діля# нок доцільне в умовах обмеженої інформації про стан берегів водосховища та за неможливості про# ведення комплексних інженерно#геологічних досліджень берегів по всьому периметру. Банк бази даних вихідної інформації щодо ре# гіональної оцінки розвитку екзогенних геологіч# них процесів (ерозія, абразія, зсуви та ін.) було створено з використанням карти Державного гео# логорозвідувального інституту — масштабу 1:200000. Карти узагальнюють дані геологічних зйомок та дані багаторічних спостережень екзоген# них геологічних процесів станом на 1995—2000 рр. Переробку берегів розраховано за методични# ми принципами [4—10], згідно яких розрахунок переробки берегів здійснювався на завершальній стадії динамічної рівноваги, коли переробка бе# регів припиняється. Для розрахунку переробки берегів здійснено гідроморфологічне та геодинамічне районування акваторій водосховища (поділ на зони) були виб# ЯЦИК А.В. ОЦІНКА І ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕФОРМУВАННЯ БЕРЕГІВ СУТИСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ЗА УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНІВ ВОДИ ЯЦИК А.В., академік НААН України, д.т.н., професор, Український науково#дослідний інститут водогосподарсько#екологічних проблем; ТОМІЛЬЦЕВА А.І., к.т.н., с.н.с., УНДІВЕП, доцент КНУТД БАСЮК Т.О., аспірант Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне УДК 574.5/.6:556.55 ТОМІЛЬЦЕВА А.І. БАСЮК Т.О. Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�9277 4141 Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І рані репрезентативні ділянки переробки берегів: нижня пригреблева, середня проміжна, верхня вклинювання підпору та річкова на ділянці впли# ву попусків на ГЕС; а у межах кожної з них — ре# презентативні створи (всього 6 створів). Кожна з цих ділянок характеризується поперечним профі# лем, що перетинає річкову долину р. Південний Буг до меж розвитку прибережних відведених форм (зони активного дренажного впливу ріки). В основу виокремлення репрезентативних діля# нок і створів (Рис. 1) було покладено не лише по# казники ландшафтно#геоморфологічних пара# метрів, факторів розвитку екзогенних процесів та умов переробки берегів, а в першу чергу, ком# плексні ландшафтно#ценотичні, гідрохімічні, гід# робіологічні, іхтіологічні та санітарно#гігієнічні показники [11]. Для побудови картосхем репрезентативних ділянок використано технологічну схему, що пе# редбачає створення карт засобами MapInfo Professional. Результати досліджень. Детально було розг# лянуто зміну та характер переробки берегової смуги при піднятті рівня води на прикладі Су# тиського водосховища. Сутиське водосховище було створено у 1957 р. на р. Південний Буг й використовується в енерге# тичних цілях. За адміністративним розподілом України водосховище знаходиться у межах Вінницької області відповідно у Жмеринському та Тиврівському районах. Гідровузол водосховища знаходиться у с.Сутиськи Тиврівського району на відстані 538 км від гирла річки. Водосховище ек# сплуатується у каскаді з розташованим вище Са# барівським водосховищем. Нормальний підпірний рівень (НПР) дорівнює 228,1 м, рівень мертвого об'єму — 224,1 м, форсований підпірний рівень з забезпеченістю 1% становить 230,0 м. Площа водо# сховища — 3,77 км2, довжина — 30 км, середня ши# рина — 0,12 км, найбільша — 0,17 км, середня гли# бина — 2,3 м, максимальна — 6,2 м. Добове регулю# вання водосховища й незначні санітарні попуски зумовлюють коливання рівнів, що не перевищу# ють 0,3 м протягом року. Довжина берегової зони Сутиського водосховища складає 28 км. Аналіз середньомісячних рівнів води показує, що різниця між максимальним (228,5 м) і мінімальним (227,5 м) рівнем води практично співпадає з середнім підйомом ґрунтових вод, що дозволяє віднести Сутиське водосховище до во# дойм із стабільним протягом року режимом рівнів води. Це має дуже важливе значення для обмеженого розвитку берегових процесів та фор# мування берегової зони водосховища у відносно стабільних інженерно#геологічних умовах. Територія водозбірної площі Сутиського водо# сховища розташована у лісостеповій ландшафтно# кліматичній зоні. Для неї характерною є помірна вертикальна розчленованість рельєфу — 20—40 м, що сприяє формуванню сталих інженерно#гео# логічних умов і відносно обмежує розвиток зсув# них та ерозійних процесів. Долина Південного Бу# гу з находиться у межах Українського щита, що визначає особливості будови його долини: круті схили, виходи на поверхню кристалічних порід. У геоструктурному плані територія розташо# вана у південно#західній частині Українського щита і частково на його схилі у бік Причорно# морської западини. Тут чітко виділено два струк# турних поверхи: нижній — дислокований крис# талічний фундамент і верхній — мезо#кайно# зойські утворення, що залягають майже горизон# тально. На території виявлено тектонічні зони розломів; найбільші порушення успадковані до# линою Південного Бугу, що потребує урахування їх можливого впливу на збільшення ризику під час оцінок інженерно#геологічних та гідрогео# логічних умов. Геоморфологічно територія розташована у межах Придніпровської височини і являє собою лесову розчленовану рівнину з абсолютними по# казниками поверхні 240—320 м. У долині Півден# ного Бугу виокремлено заплаву, та І, II, III надза# плавні тераси. Заплава характеризується незнач# ною шириною, що не перевищує 300 м, подекуди досягає 1,5 км. Чергування звужених і розширених її ділянок є характерною особливістю заплави. Заплава має два рівні: заплава високого рівня (досягає висоти 4—5 м); заплава низького рівня (0,5—1,5 м). Таким чином, додаткове зарегулю# вання при підйомі рівня до 1,0 м переважно буде компенсовано у межах заплави низького рівня і не призведе до суттєвих змін у гідрогеологічних та інженерно#геологічних умовах на прибереж# них територіях. Надзаплавні тераси (НЗТ) є роз# виненими тільки в долині Південного Бугу. Такий геоморфологічний режим території досліджень, у тому числі у межах річкових долин, має переважно сталий характер і є здатним зберігати рівень взаємодії форм рельєфу та їх структуру як у природних умовах, так і в разі до# сягнутого рівня техногенезу. За період експлуатації Сутиського водосхо# вища його береги пройшли етапи активного пере# формування берегової лінії. Зараз розмив берегів практично припинився на всіх ділянках за винят# ком зони вклинювання підпору. Берегові уступи, сформовані на схилах заплави і надзаплавних терас р. Південний Буг, утворених з піщано#глинистих Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�92774242 порід, майже повсюдно задерновані, заросли дерев# ною і трав'яною рослинністю. Переважна частина берегів відноситься до стабілізованих берегів. При прогнозуванні переробки берегів водосхо# вища в межах останнього репрезентативного ство# ру було вибрано розрахунковий румб (за 16#ти румбовою схемою вітрів) так, щоб за максималь# но можливою довжиною він проходив через найбільші глибини. Розрахункова швидкість вітру за [10] приймалась рівномірною на всіх на# прямках і такою, що дорівнює 12 м/с (1% забезпе# ченості). За довжиною розгону, швидкістю вітру та середньою глибиною на розрахунковому румбі визначалась (за формулами [8, 10], застосовуючи ДБНіП [12] і рекомендації [13, 14] з урахуванням досвіду, отриманого раніше на Дніпровських во# досховищах [15]) середня та 1%#ї забезпеченості висота хвилі, глибина розмиваючої дії хвиль і ко# ефіцієнти нахилу підводної та надводної частин проектного берегового схилу. За цими даними на розрахунковому профілі було побудовано профіль берега за станом динамічної рівноваги. За різницею між існуючим профілем берега і профілем динамічної рівноваги при ППР визна# Рис. 1. Схема репрезентативних ділянок переформування берегів Сутиського водосховища. Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�9277 4343 Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Т аб ли ця 1 . П ок аз ни ки п ер ер об ки б ер ег ів С ут ис ьк ог о во до сх ов ищ а на о кр ем их д іл ян ка х (п ро ф іл ях ) Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�9277 4444 Т аб ли ця 2 . П ро гн оз ні п ок аз ни ки п ер ер об ки б ер ег ів С ут ис ьк ог о во до сх ов ищ а р. П ів де нн ий Б уг з а ге од ин ам іч ни м и зо на м и (п ри П П Р 5 2 29 ,1 м ) Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�9277 4545 Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І чалась максимально можлива переробка берега. Результати розрахунків зведено в Табл. 1. Оскільки підвищення рівня води у водосхо# вищі призведе до уповільнення течії води у ньому (в середньому від 0,2 м/с до 0,15 м/с), що дозво# лить практично знехтувати фактором переробки берегів у пригреблевій зоні водосховища, врахо# вуючи й те, що до зони розмиву в нових умовах потраплять стійкіші до розмиву відкладення, ніж ті, з яких утворено надзаплавні тераси і де# лювіальні схили плато. Під новий базис ерозії почнеться і перебудова рельєфу та відповідних водно#гравітаційних про# цесів на прилеглих до водосховища схилах, але са# ме підвищення базису ерозії посилить процеси вирівнювання рельєфу і загальмує денудаційний вріз, оскільки, схили терас р. Південний Буг і плато утворені з порід, коефіцієнти розмиву яких є не# значними (за [4—6] вони не перевищують 0,0015 м3/тм, тоді як, наприклад, для відкла# день заплави вони є у 2—4 більшими — 0,003—0,006 м3/тм). Тому активізація схило# вих процесів на берегах водосховища є ма# лоймовірною. Хвильова переробка берегів не перевищить 18 м. Характер змін переробки берегів у гео# динамічних зонах при підвищенні НПР (228,1 м) до ППР (229,1 м) представлено в Табл. 1, 2. Нижня пригреблева зона охопить при# греблеву та середню зони при нинішньому НПР (Рис. 2). У її межах заплаву річки буде затоплено майже повністю. Берегові уступи будуть формуватись на схилах високої за# плави, терас і денудаційного плато. Величи# на переробки буде становити на прилеглих берегах 10 — 18 м. Тип берега — абразійно# обвально#осипний. На берегах, де хвилі течії гасяться в межах затопленої заплави, переробки немає. Тут формуватимуться нейтральні береги, де не має переробки. На ділян# ках, де уріз води прилягатиме до корінних схилів плато, у нижній частині зони спільна дія аб# разійних і водно#гравітаційних процесів на де# лювіальних шлейфах уступів плато призведе до утворення абразійно#денудаційних берегів, а у найближчій перспективі (через 3—5 років) до ут# ворення стабілізованих берегів. Протягом 15—20 років процес розмиву берегів завершиться їх ста# білізацією. Середня зона починається на відстані 8,7 км від гідровузла і простягається на 9,2 км (Рис. 3). У межах зони значну частину заплави (50—70 %) буде затоплено, утворяться широкі мілководдя з глибинами до 1 м (40—60 % акваторії майбутньо# го водосховища). Глибина водосховища, порівня# но з нижньою пригреблевою зоною, зменшиться з Рис. 2. Нижня зона переформування берегів Сутиського водосховища. Рис. 3. Середня зона переформування берегів Сутиського водосховища Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�92774646 3,0—4,0 м до 2,0—3,0 м. У та# ких умовах провідними фак# торами переробки берегів стануть заболочування та за# ростання приурізової зони, підтоплення прибережних територій, що призведе до формування нейтральних і біогенних берегів, де немає переробки. На ділянках при# греблевих берегів на схилах терас формуватимуться аб# разійно#обвально#осипні бе# реги, а біля уступів плато формуватимуться абразійно# обвально#осипні береги. Бе# реги, що зазнають переробки будуть поширені спорадич# но, переробка становитиме в середньому 2—8 м, а макси# мально — 6 — 12 м. Верхня зона виклиню# вання підпору починається на відстані 18 км від гідро# вузла й простягається на 9,2 км (Рис. 4). Південний Буг протікає тут практично у ме# жах русла. Вплив водосхови# ща (підпір води) відчувати# меться у руслі річки та на за# значених смугах суші, ширина водосховища становитиме 60—80 м; середні глибини, по# рівняно з попередніми зонами, збільшаться до 4,0—5,0 м (максимальні — до 6,5 м) внаслідок різкого зменшення площі мілко# водь, частка яких зменшиться до 5—10 %. У зазначених умовах провідними стають ерозійні фактори, абразія проявлятиметься лише на плесах, процеси акумуляції, забо# лочування та заростання — біля конусів ви# носу балок та ярів, у затоках, на плесах і на перекатах річки, денудація — на виходах до зони розмиву кристалічних порід. Відповід# но, основними типами берегів у цій зоні бу# дуть ерозійно#обвально#осипні, ерозійно#аб# разійні, ерозійно#денудаційні, нейтральні, біогенні й акумулятивні, переробка берегів відбуватиметься у межах перших трьох типів і становитиме в середньому 10—12 м (макси# мум — 18 м) — для ерозійних берегів, 6—8 м (максимум — 12 м) — для абразійних і 3—5 (максимум — 10 м) — для денудаційних бе# регів (Табл. 2). Рис. 5. Річкова зона переформування берегів Сутиського водосховища Рис. 4. Верхня зона переформування берегів Сутиського водосховища Гідроенергетика України, 4/2010, ISSN 1812�9277 4747 Н А У К А — Н А У К О В О 3 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І У річковій зоні вище водосховища, на відстані 27—28 км від гідровузла, р. Південний Буг матиме риси, притаманні їй сьогодні за межа# ми водосховища, хоча режим рівнів і течії води у річці, окрім природних чинників, зазнаватиме впливу попусків з вище і нижче розташованих ГЕС — Сабарівської і Сутиської відповідно (Рис. 5). Як і на всіх рівнинних вільно меандрую# чих річках провідними факторами переформу# вання берегів р. Південний Буг є ерозійно#акуму# лятивні процеси у руслі річки та гравітаційно#де# нудаційні процеси на прилеглих до русла схилах заплави і терас річки та на схилах плато, у затоках і на плесах будуть проявлятися процеси заболо# чення, заростання, замулення дна і берегів. Ерозійна переробка берегів досягатиме 5—10 м (максимум — до 15—20 м), іноді будуть утворюва# тися денудаційні та нейтральні береги. Згідно статей 97, 98, 107 Водного Кодексу Ук# раїни необхідно здійснити заходи щодо обмежен# ня негативних наслідків переробки берегів, затоп# лення (заболочення, заростання, підтоплення) прибережних територій. Тому перш за все, не# обхідно виконати роботи з підготовки ложа водо# сховища до затоплення — лісозведення, лісоочи# стки, вирубування дерев і кущів, корчування пнів, зняття рослинно#ґрунтового покриву та вивіз йо# го за межі водосховища з наступною рекульти# вацією. На ділянках берегів, де винесення госпо# дарських об'єктів і переселення населення із зон переробки берегів і затоплення та підтоплення прибережних територій є недоцільним, необхідно здійснити заходи щодо впорядкування прибереж# них захисних смуг і захисту берегів. З цією метою здійснюють залуження та заліснення прибереж# них земель на громадських засадах. Захист ерозійних та абразійних берегів необхідно здійснити на ділянках загальною довжиною близько 1,5 км берегоукріплення з кам'яного ще# беню (гран#відсіву) 7—11 тис. м3. Додатково не# обхідно зробити біологічне закріплення кам'яних накидів. У разі необхідності доцільно здійснити захист від підтоплення та затоплення земель — спорудження земляних дамб із глини та суглин# ку, закріплення їх кам'яними накидами та біологічним кріпленням. Першочергові місця для проведення берегоукріплень та будівництва дамб — це м.Гнівань і с.Ворошилівка. Висновок. У Сутиському водосховищі пере# робка берегів носитиме тимчасовий характер (перші 15—20 років), поширеною буде лише спо# радично (на 20—30 % довжини берегів), а її мак# симальні значення не будуть перевищувати 20 м. Подібні детальні розрахунки переформуван# ня берегів було проведено для Брацлавського та Чернятського водосховищ гідроенергетичного призначення р.Південний Буг. ЛІТЕРАТУРА 1. СНиП 33#01#2003 Гидротехнические сооружения. Ос# новные положення/ — Взамен СНиП 2.06.01#86 ; введ. 2003# 06#30. — М. : Госстрой России. 2006. — 25 с. — ISBN 5#88111# 200#8. 2. Яцик, А.В. Мала гідроенергетика України: стан, соціально#економічні аспекти розвитку, вплив на природне середовище / А. В. Яцик, Т. О. Стичаковська / / Водне гос# подарство. — 2008. — № 6. — С. 11—15. 3. Стичаковська Т. О. Потенційні можливості розвитку малої гідроенергетики в Україні / Т. О. Стичаковська / / Збірник матеріалів П'ятої міжнародної науково#практичної конференції "Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні". — Львів, 2009. — С. 276—279. 4. Методические указания по производству стационар# ных наблюдений за переработкой берегов равнинных водо# хранилищ. — К., 1978. 5. Методические рекомендации по прогнозированию пе# реформирования берегов водохранилищ. — Л., 1975. — 64 с. 6. Методические указания по прогнозированию пере# формирования берегов равнинных водохранилищ. — К., 1985. 7. Геодинамическое районирование берегов водохрани# лищ / С. А. Дубняк / / Тез. докл. всесоюзн. совещания по ди# намике берегов водохранилищ, их охране и рациональному использованию. Книга 2. — Черкассы, 1979. 8. Максимчук, В.Л. Инженерно#геологическое и гидро# динамическое обоснование берегозащитных мероприятий на водохранилищах/ В. Л. Максимчук, С. А. Дубняк, В. П. Тка# ченко. — К. : Знание, 1983. 9. Дубняк, С.А. Организация и проведение мероприятий по улучшению природно#технического состояния и благоус# тройству водохранилищ / С. А. Дубняк, И. Н. Крынько. — К. : Минводхоз СССР, 1986. — 87 с. 10. Рациональное использование и охрана берегов во# дохранилищ / В. Л. Максимчук — К. : Будівельник, 1981. — 112 с. 11. Виконати наукове обґрунтування відновлення та ре# конструкції малих гідроелектростанцій на р. Південний Буг із здійсненням відповідних погоджень: звіт про НДР / УНДІВЕП ; керівн. А. В. Яцик ; викон. : А. І. Томільцева [та ін.]. — К., 2002 — 387 с. 12. СНИП 2.06#04.82*. Нагрузки и воздействия на гид# ротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов) . Переиздание СНИП 2.06#04.82 ; введ. 1986#03#12. — М. : Гос# строй СССР. 1989. — 77 с. 13. Рекомендации по проектированию берегозащитных мероприятий на водохранилищах. — К., 1987. 14. Рекомендації по підвищенню надійності берего# укріплювальних споруд при експлуатації водосховищ. — К.: Держводгосп України. 1992. — 126 с. 15. Рекомендації щодо поліпшення екологічного стану прибережних територій Дніпровських водосховищ/ С. А. Дубняк, А. А. Коробка, А. М. Сакевич [та ін.]. — К. : КСП, 1999. — 182 с. © Яцик А.В., Томільцева А.І., Басюк Т.О., 2010 �

Оцінка і прогнозування розвитку процесів переформування берегів Сутиського водосховища за умови підвищення рівнів води

Institution

Ähnliche Einträge