Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики
У статті розглянуто теоретичні та методологічні підходи й напрями ціннісних основ політики. The article reviews the theoretical and methodological approaches and areas of policy values.
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць "Політологічні студії" |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38799 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики / Г.Б. Вонсович // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860132434779045888 |
|---|---|
| author | Вонсович, Г.Б. |
| author_facet | Вонсович, Г.Б. |
| citation_txt | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики / Г.Б. Вонсович // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць "Політологічні студії" |
| description | У статті розглянуто теоретичні та методологічні підходи й напрями ціннісних основ політики.
The article reviews the theoretical and methodological approaches and areas of policy values.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:45:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
33
ПОЛітИЧНА тЕОРіЯ
і мЕтОДОЛОГіЯ ПОЛітИКИ
УДК 32:001:17.022.1
Г. Б. Вонсович
тЕОРЕтИКО-мЕтОДОЛОГіЧНі ДЕтЕРміНАНтИ АКсіОЛОГіЧНИХ
ЗАсАД ПОЛітИКИ
У статті розглянуто теоретичні та методологічні підходи й
напрями ціннісних основ політики.
Ключові слова: політична діяльність, політична теорія, по-
літичні цінності, політична аксіологія.
Акторами політичної діяльності є конкретні особис-
тості, індивіди, що формуються у відповідному соціально-
політичному, історико-духово-духовному просторах. Для
активної політичної участі, перетворення членів суспіль-
ства на свідомих громадян індивіду в процесі політичної
соціалізації необхідно засвоїти основні норми та принципи
політичної культури й свідомості, враховуючи повні, чес-
ні, об’єктивні уявлення про минуле. Людина мислить та
діє в контексті свого соціокультурного досвіду, в певному
ціннісно-змістовому Універсумі, її світом є культура, що
«репрезентує сферу опредмечування людських сутнісних
сил» [1, с. 37].
Розуміння та інтерпретація сучасних політичних цін-
ностей залежить від багатьох чинників, зокрема:
особливостей ідеологічної системи (теоретично оформ-–
лених поглядів та цінностей: консервативних, лібе-
ральних, комуністичних, соціалістичних, демократич-
них тощо) яка є матричною для суспільства або інкор-
порована;
стану трансформації політичної системи та суспіль-–
ства загалом;
національних та цивілізаційних ознак суспільства, по-–
в’я заних із його національною культурою;
моделей та особливостей економічного розвитку сус-–
пільства;
характеру історичної епохи та масштабів визначеного –
нею впливу на розвиток конкретно взятої країни.
© Вонсович Г. Б., 2011
34
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
До базових політичних цінностей відносять справедли-
вість, суверенітет, свободу, демократію, рівність, гуманізм,
безпеку тощо, які можуть відігравати різні ролі (провідні та
другорядні), і тому трактуватися неоднозначно. У окремого
політичного суб’єкта стає провідною одна з ціннісних орієн-
тацій, що пов’язана з ціннісними установками (індивідуа-
лістською чи конформістською). Зокрема індивідуалістську
традицію можна виокремити як таку, що визнає найвищою
цінністю унікальність людського життя, його самоцінність,
свободу, автономію особистості, право й реальну можливість
визначати свої інтереси, нести відповідальність за власну
долю; конформістська ціннісна установка пов’язує людське
життя із середовищем, у якому перебуває людина та підпо-
рядковує йому свої бажання, переконання і емоції.
Зміни якості життя сучасного суспільства вимагають
змін та переоцінки пріоритетів, ціннісних орієнтацій, що
безпосередньо пов’язані з процесом розвитку особистості.
Людство в сучасних умовах глобальних загроз та проблем
екологічного, природоохоронного характеру сформулювало
систему загальнолюдських цінностей — цінностей сучасно-
го модернізованого суспільства, що визначило пріоритет-
ними інформаційні, гуманістичні цінності, цінності свобо-
ди, безпеки людства в цілому та окремої особистості, права
людини. Національні цінності формуються з урахуванням
ментальності, традиції, багатовікового досвіду народу, як
невід’ємних складових національної культури, що визначає
їх особливості та механізми реалізації на практиці.
Суб’єкти політичної діяльності формують свою систему
цінностей за допомогою ідеології, визначаючи пріоритетні
цінності та плануючи свою політичну діяльність. Сучасні до-
слідження виявили, що посттоталітарні суспільства надають
перевагу цінностям розвитку (змін) і рівності, недооцінюючи
важливість свободи та порядку. В промислово розвинених
суспільствах західної демократії дослідники виділяють такі
цінності, як свобода (сукупність індивідуальних прав) і рів-
ність (рівність можливостей). З цими цінностями безпосеред-
ньо пов’язані й інші ціннісні орієнтації, а саме: індивідуалізм,
особистий розвиток, дозвілля, незалежність, громадська ан-
гажованість, співучасть, ефективність, раціональність, мате-
ріальний достаток, праця, сім’я, вільний час та ін.
Розгляду політичних цінностей, не дивлячись на очевидну
соціально визначену потребу в їх усвідомленні, приділяється й
приділялась занадто незначна увага в науково-дослідницькій
діяльності, або ж їх досліджували лише як складову політичної
культури. За цього поза увагою залишалися: а) вплив цінніс-
35
Політична теорія і методологія політики
ного компонента на політичну поведінку, діяльність особис-
тості, політичний процес взагалі; б) цілеспрямоване форму-
вання та оновлення системи цінностей у сучасному соціумі. В
другій половині XX століття із запровадженням Г. Алмондом
у політологію поняття «політична культура», в підходах захід-
них дослідників соціально-гуманітарного спрямування [2, 3,
4, 5, 6, 7], активізувалося вивчення політичних цінностей,
норм, цілей, установок, політичної поведінки, соціальної мо-
ралі, свідомості, напрямів соціалізації особистості.
Політична свідомість перебуває у непростих відноси-
нах із соціальним буттям, що дозволяє нам розглянути її
взаємозв’язок із різними царинами розвитку суспільства.
Складовою частиною будь-якої форми суспільної свідо-
мості є система цінностей. Остання складається з кількох
взаємовпливових компонентів: філософського й світогляд-
ного, морального й естетичного, політичного й ідеологічно-
го, раціонального й емоційного, які комплексно формують
кістяк сучасної культури. Отже, постає нагальна потреба
в розробці міждисциплінарного підходу до вивчення соці-
альних і політичних цінностей. Свідченням цього є тенден-
ція, що простежується в наукових дослідженнях су часних
дослідників, зокрема І. Лєбєдєва, Н. Розова, Д. Леон тьєва.
Варто погодитися із їхнього думкою, що «проблема полягає
у виробленні загального, єдиного визначення і контексту
застосування поняття «цінності», в якому знайшли б своє
місце різноманітні його трактування» [8].
Йдеться, насамперед, про дослідження окресленої нами
проблеми в рамках аксіології, соціології, політології, право-
знавства, психології, історії, філософії. Так, окремі дослідни-
ки розглядають цінності в соціально-психо ло гіч ному, культу-
рологічному, філософському контексті поряд із потребами,
цілями, установками особи, як результати духовної діяльнос-
ті суспільства (В. Ольшанський, А. Здравомислов, Б. Грушин,
І. Федякін, Л. Коган та В. Ядов) [9]. Шерег наукових праць
присвячено порівнянню традиційних цінностей східного та
західного суспільств, а також з’ясуванню їхнього впливу на
формування політичної культури [10; 11; 12; 13; 14; 15].
Культурологічний аналіз визначає цінності як узагаль-
нені пріоритетні орієнтації особистості, що складають осно-
ву культури. Аксіологія досліджує структуру особистості, її
свідомість, процес формування ціннісних орієнтацій, ви-
бору пріоритетів. Первінем системи цінностей у сучасній
філософії постає людина як «… абсолютна цінність, за до-
помогою якої визначаються всі суспільні і природні пред-
мети та явища» [16, с. 187-188].
36
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
Вітчизняний політолог В. Корнієнко визначає цінності
як потребу людини в ідейній визначеності, чіткій уяві про
основні стратегічні цілі розвитку суспільства. Потреба в го-
ловних життєвих орієнтирах, які б надали людині відчуття
ясності, можливості оцінювати оточуючі явища, відокремлю-
ючи головне від другорядного, дійсно корисне й потрібне для
суспільства і людини на певному етапі від шкідливого й не-
безпечного, спонукає до розгляду цінностей через оптималь-
не співвідношення соціальних, біологічних, індивідуальних і
суспільних чинників, у яких втілений досвід людини [17].
Останнім часом у філософських і політологічних досліджен-
нях, які охоплюють проблеми політичних цінностей, окрес-
лилася тенденція щодо з’ясування ментально-психологічних
основ буття українського суспільства [18; 19; 20].
Дослідниками, зокрема, звертається увага на те, що ка-
тегорія національного менталітету окреслює спектр етноп-
сихологічних та етно-ідеологічних, а також національно-
світоглядних вимірів історичного буття народу, його етосу,
виступаючи за цього синтезуючою ланкою різних проявів
етнонаціонального духу. Звідси постає тісний зв’язок між
національним і політичним менталітетом, що дозволяє про-
слідкувати у практично-політичній площині й нормативно
змоделювати моральні орієнтації різних верств населення,
ставлення до владних структур, утвердження демократич-
ної громадянської позиції. Політична ментальність, на від-
міну від національної, що існує, радше, як даність, дозволяє
конструювати реальність, у тому числі через запозичення
соціально-позитивних цінностей [21, с. 63-65].
Методологічний підхід до розробки ієрархії цінностей,
заснованих на базових людських потребах, представлений
А. Маслоу. Сучасна психологія взагалі доволі широко роз-
робляє питання «цінностей». Доречно згадати відомого пси-
холога В. Франкла, який стверджував, що пошук людиною
сенсу життя — це вроджена мотиваційна тенденція. Вона
(тенденція — Г.В.) спонукає до пошуку відповідних цін-
ностей. Аналіз системи цінностей, притаманних окремим
особам та групам було здійснено американським політич-
ним психологом К. Волтером. Соціальну теорію цінностей у
культурологічному контексті досліджували також У. Томас,
Ф. Знанецький, К. Клакхон.
Аналізу проблем цінностей суспільства, їхнього впливу
на життя і здоров’я людини, присвячена робота українсько-
го філософа М. Попова «Аксіологія і медицина» [22], в якій
вчений детально розглядає систему цінностей особистості,
визначаючи їх як невід’ємний елемент людської культури,
37
Політична теорія і методологія політики
що зумовлює вибір мети людських дій. Серед пріоритетних
загальнолюдських цінностей науковець визначає: істину,
добро, красу, здоров’я, життя, свободу, працю, творчість,
любов, щастя, честь, гідність, обов’язок, віру, справедли-
вість, злагоду, толерантність, державність. Автор зазначе-
ної праці розглядає історичні етапи формування системи
цінностей людства, починаючи із здобутків давньогрець-
ких і римських філософів, мислителів епохи Середньовіччя,
Відродження та пропонуючи сучасні погляди на ціннісний
компонент людської культури. В цьому контексті він, зокре-
ма, виокремлює позитивні ментальні риси українського на-
роду, до яких відносяться: етнічно-екологічна самодостат-
ність, що обумовлена багатством природних умов; оптиміс-
тичність та свободолюбність нації; працелюбність, пошана
трударя, любов до землі, худоби; нездоланний потяг до куль-
тури, науки, релігії; повага до інших народів, прагнення до
співробітництва; шанобливе ставлення до жінки, дитини,
простої знедоленої людини. Вищезазначене дозволило авто-
ру визначити людяність та гуманізм як традиційні ціннісні
засади нашого народу, збереження та культивування яких
забезпечить передачу цінностей людській цивілізації, спіль-
ності в пошуку розв’язання назрілих проблем соціально-
еконо міч ного, духовного, культурного розвитку народів.
Розгляд процесу розвитку системи цінностей в істори-
ко-соціологічному контексті дає можливість виокремити
наявність етапів, що визначили пріоритетність певних цін-
ностей в залежності від соціальної свідомості кожної цивілі-
зації, історичної епохи. Основними життєвими цінностями
людства на першому етапі його розвитку є тріада універ-
сальних засадових цінностей — Істина — Добро — Краса, —
що виконують роль критеріїв оцінки вчинків людини та
результатів її діяльності. Відповідно до історико — соціо-
логічного підходу сучасні вітчизняні вчені І. Гавриленко,
П. Мельник, М. Недюха пропонують оригінальний погляд
на окреслену нами проблему [23, с. 132]. Цінності зазначені
автори визначають як чинники людських дій, що зумовлю-
ють їхній зміст і спрямованість та пропонують розглядати
їх у контексті взаємодії людини зі своїм соціальним ото-
ченням. Вчені розглядають сукупність цінностей як пев-
ну систему, в якій не виключається існування внутрішніх
суперечностей між її окремими елементами. Система цін-
ностей формується навколо основної цінності, виокремив-
ши яку, можна зробити загальну характеристику суспіль-
ства: релігійне, демократичне, тоталітарне, егалітарне і т.д.
Науковці розкривають також співвідношення цінностей і
38
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
норм, визначивши останні як практично діючий, модель-
ний аспект цінності.
Розгляд людини крізь призму релігійних поглядів,
окреслений за доби Середньовіччя, спричинив виникнен-
ня відповідної системи цінностей, в основу якої покладено
ціннісний догматизм, віру та визнання істинності, верхо-
венства Закону Божого над потребами й інтересами окре-
мої особистості. Мислителі, що дотримуються зазначеного
підходу, ототожнюють поняття «цінності» з «істиною», «розу-
мом», які не залежать від потреб особистості, що не перед-
бачало детального її визначення (Г. Ріккерт, М. Шелер, Б.
Кроче). Такий підхід до визначення цінностей заперечував
Т. Парсонс, розглядаючи їх як орієнтири, що визначають
суспільно значиму діяльність людини. Він визначав цін-
ності як вищі принципи, що забезпечують злагоду в малих
групах та суспільстві загалом. Цілі суспільства формуються
на основі цінностей і утворюють моделі свого майбутнього
стану. Думку американського соціолога поділяють також і
сучасні вітчизняні науковці В. Рогозін і М. Голота.
З настанням епохи Відродження людина, особистість,
її внутрішнє багатство та гідність стають в один ряд з іс-
тиною, добром та красою. Більше того, вона стає централь-
ним пунктом системи цінностей, її правомірним носієм.
Причину такої трансформації варто вбачати у конкретно-
історичних умовах життя людей, що призвели до змін сто-
совно такої цінності, як людське життя. Вільний громадя-
нин, що не залежить від держави, яка повинна захищати
його права (на життя, свободу, власність) розглядався мис-
лителями XVIII століття (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Мон теск’є,
І. Кант, Ж.-Ж. Руссо). І. Кант «убезпечив» громадянина на-
бором таких цінностей, як свобода, рівність, політична не-
залежність, що гарантовані йому конституцією і вирізня-
ють від раба.
Подальший розвиток духовної культури, виробництва
доповнив систему ідеалів суспільства морально-право ви ми
цінностями (свобода, рівність, суверенітет, справедливість,
законність, соціальний порядок). З набуттям марксизмом
статусу наукового світогляду, ним формується та обґрун-
товується ідеологічно детермінована система цінностей. У
рамцях радянської соціально-гуманітарної науки одним із
перших дослідників цінностей був В. Тугарінов, що на по-
чатку 60-х років XX ст. обґрунтував необхідність ціннісно-
го підходу в марксистському вченні, визначаючи цінність
як позитивне явище, дійсність, мету або ідеал, що необхід-
ні людям, приналежним до певного суспільства, класу.
39
Політична теорія і методологія політики
Значна роль щодо системного розуміння соціально-
політичних цінностей у другій половині XX століття на-
лежить західним вченим, які активно займались і займа-
ються розробкою питань політичної культури та свідомос-
ті, напрямами її формування й віковими особливостями
(Ж. Піаже, З. Фройд, К. Доудінг, Ч. Кулі, Д. Істон, Дж. Нейс-
біт, Ф. Фукуяма, С. Ліптон, Т. Парсонс, ю. Га бер мас,
Е. Ціммерман, П. Коен, Е. Еріксон, Й. Гейзінга, Е. Фромм,
Г. Алмонд, А. Турен, Ж. Блондель, Дж. К. Голд фарб, Ф. Бейлі,
М. Дюверже, Р. Танєр, М. Паренті, Дж. Том сон, Г. Йонас,
Дж. Германн та інші).
Щодо розгляду політичних цінностей заслуговує на ува-
гу розроблений в рамках структурно-функціональної па-
радигми підхід до вивчення джерел протестної поведінки
суб’єктів політики. За цього особлива увага приділяється по-
няттю «депривації», обґрунтованому у працях С. Стауфера,
Р. Мертона і В. Рунсімана [24]. Автори трак тують депри-
вацію як суб’єктивне відчуття невдо волення стосовно сво-
го сьогодення. «Індивіди перебувають у стані відносної де-
привації по відношенню до певного цінного об’єкта, який
розуміється зазвичай як задовільний рівень соціального до-
бробуту, в тому випадку, якщо: 1) індивід не володіє даним
об’єктом; 2) індивід прагне до володіння об’єктом; 3) індивід
порівнює свій стан зі станом інших індивідів, які володіють
даним об’єктом; 4) індивід розглядає можливість володіння
об’єктом як дещо цілком реальне і досягнене». Із цього ви-
пливає, що має оцінюватися динаміка змін у системі по-
літичних цінностей. Особливої ваги набуває переконання
суб’єктів політики в тому, що невдоволеність станом, у яко-
му перебуває той чи інший індивід, може бути усунена за
допомогою зміни наявного соціального і політичного поряд-
ку. Завдяки засвоєнню певних ідеологічних програм така
зміна є ціннісно виправданою і цілком реалістичною.
Процес модернізації викликав до життя ціннісну па-
радигму постматеріального суспільства, основу якої скла-
дають цінності інформаційного суспільства, екологічні,
гуманістичні, християнські загальнолюдські цінності.
Знач ний вплив на подальший розвиток традиційної єв-
ропейської культури справили християнські цінності:
рівність людей перед Богом, внутрішня свобода, цінність
людського життя. Прикладами таких концепцій є доробок
багатьох російських філософів, соціологів, теологів, зокре-
ма — В. Соловйова, М. Бердяєва, С. Булгакова, С. Франка,
Є. Трубецького. Релігійне світосприйняття тісно пов’язане
з національною культурою, цінності якої завжди присут-
40
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
ні в політиці. Проблема прав людини, її гідності становить
основу науки про сутність людини. Доречно зазначити, що
за цього актуалізація проблеми «як жити?» є такою ж ві-
чною, як і питання «що робити?» та «хто винен?»
Еволюцію методологічного осмислення концепції полі-
тичних цінностей — від цінностей соціально-економічного
характеру до постмодерністських цінностей — можна про-
стежити в роботах Р. Інглегарта. Відомі західні спеціалісти з
теорії постіндустріального суспільства і футурології XX сто-
ліття досліджують цінності постіндустріального суспільства
(А. Маквей, А. Турен, М. Кастельс, Р. Райх, С. Гантінгтон,
М. Мелоун, О. Тоффлер, А. Етціоні, П. Дракер, Ф. Фукуяма,
Л. Туроу, Т. Стюарт, Ч. Хенді, Т. Сакайя). У процесі перехо-
ду людства від епохи модерну до постмодерну домінуючою
стає світоглядна ціннісна орієнтація, спрямована на якіс-
ну зміну ставлення людини до власного життя.
Сучасний російський дослідник постіндустріального
суспільства В. Інозємцев [26; 27] вивчає процес трансфор-
мації ціннісної парадигми в різних суспільствах наприкін-
ці XX — на початку XXI століть. За цього він звертає увагу
на якісні зміни в системі модернізованих суспільств, вка-
зуючи на пріоритетність таких цінностей модернізованого
суспільства, як знання та інформація. Методологічною за-
садою дослідження політичних цінностей в сучасних умовах
слугує теорія постіндустріального суспільства. Унікальність
цієї теорії полягає насамперед у тому, що вона надає до-
сліднику інструментарій соціального пошуку без жорстких
рамок, властивих попереднім доктринам на кшталт марк-
систської. Основою ідеї постіндустріального суспільства є
оцінка сучасного суспільства як спільноти з принципово
відмінним характером людської діяльності, розвитку ма-
теріальних ресурсів і формування духовних підвалин спів-
життя. Американський соціолог Д. Белл, поряд з іншими ха-
рактеристиками зміни стилю людського життя і характеру
виробництва у останні десятиліття XX ст., звертає особливу
увагу на вплив культури на зміну ціннісної основи людсько-
го буття у якості необхідної прелюдії до змін. Саме зрушення
в системі цінностей і в моралі підштовхують людей до змі-
нюваності їхніх соціальних відносин та інститутів. Саме в
соціально-моральному контексті розвитку культури можли-
ве цілеспрямоване формування політичних цінностей.
Таким чином, дослідження проблеми політичних ціннос-
тей стосовно українського суспільства означає її нерозрив-
ний зв’язок з проблемою переходу країни від авторитаризму
до демократії, розриву з попередніми політичною практи-
41
Політична теорія і методологія політики
кою, методами управління, ідеологією. У свою чергу, мо-
дернізація в сучасних умовах розглядається як унікальний
процес, який не має однолінійного шляху демократизації.
Звідси, з одного боку, слід враховувати спільну рису перехо-
ду до демократії, що означає кінець «ідеологічної держави»
за Р. Ароном, а з іншого — враховувати самобутній шлях пе-
реходу окремо взятих країн до демократії. Нерівномірність
врахування зазначених чинників, як правило, зумовлює
серйозні проблеми, які, власне, й виникли на пострадян-
ському просторі. Посттоталітарні країни, до яких відно-
ситься й Україна, здійснення масштабних модернізаційних
перетворень започаткували на основі цінностей неолібера-
лізму. Доцільність впровадження цінностей, апробованих
західною цивілізацією, не викликає сумніву, однак вони
впроваджувалися у надзвичайно спотвореному варіанті, що
значною мірою нівелювало їхню роль у суспільній свідомос-
ті. В цьому контексті зазначимо, що однією з центральних
проблем пострадянських суспільств є те, що цінності різних
ідеологічних систем за здійсненні реформ протиставляються
одна одній при тимчасовій абсолютизації окремої суспільно-
полі тич ної та економічної теорії. Спотворене впровадження
неоліберальних цінностей тягне за собою небезпеку вестер-
нізації, на що звертають увагу білоруський вчений І. Ан то-
но вич і український політолог В. Горбатенко.
На думку І. Антоновича «… основне спрямування окси-
денталізації світу упродовж всього часу лише прикривало-
ся ідеологічними виправданнями, а насправді було грубим
і суто прагматичним». Виходячи з цього, дослідник вважає
процес оксиденталізації колонізацією, «… однак вона не
тільки набуває характеру вимушеної агресивності західних
країн, а й вкладається у певну цивілізаційну традицію, яка
всюди демонструвала себе в історії людства» [28, с. 259-
260]. Вітчизняний політолог В. Горбатенко, екстраполюю-
чи зазначений процес на аналіз модернізаційного розвитку
української дійсності, зауважує наступне: «Достатньо висо-
кий освітньо-культурний рівень розвитку українського на-
селення сприяє швидкому усвідомленню необхідності за-
своєння стандартів західної політичної культури, таких як
приватна власність, правова держава, свобода особистості
та ін. Однак у силу того, що названі цінності не були засво-
єні українським суспільством у процесі соціалізації, вони не
знаходять свого практичного втілення. З відсутністю дов-
готривалого досвіду соціалізації західного зразка пов’язана
й відсутність діяльнісно-активної орієнтації особи, її спро-
можності до відповідальності, підприємницьких навичок,
раціонально-оптимістичної орієнтації. Відповідно до цього,
42
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
суспільною свідомістю ідентифікується абстракція, а в сус-
пільній практиці знаходить своє виправдання сурогат за-
хідних стандартів соціального буття у вигляді вестернізації»
[29, с. 120]. Як бачимо, вестернізація реально трансформує
цінності українського суспільства, уможливлюючи їхнє спо-
творення. Виходячи з цього, одним з напрямів формування
політичних цінностей є соціалізація усіх верств українсько-
го суспільства. На думку автора, в процесі соціалізації осо-
бистості можливо забезпечити її гармонійне співіснування
зі світом, який динамічно змінюється.
Підсумовуючи, зазначимо, що формування системи по-
літичних ціннісних орієнтацій здатне визначально впли нути
не лише на якість процесу демократизації і здійснення по-
літичної діяльності, а й на формування політичного ідеалу
для подальшого розвитку України. В цьому контексті один
з відомих представників напрямку політичної філософії в
сучасній українській політології В. Кор нієнко зазначає, що
ідеали — це цінності, побачені в їхній досконалості, сублімо-
вані в уяві досконалості, до яких можна лише наближатися;
спроба ж буквально втілити їх у земному бутті може при-
звести тільки до краху цих ідеалів. Ідеалом як цінністю для
людини стає те, що вабить, збагачує, спрямовує особистість і
створює її буття у всіх його вимірах, проявах і устремліннях.
Відштовхуючись від даної позиції, політичні цінності можна
розглядати у якості орієнтиру, вмотивованого українською
історією, характером сучасного соціально-політичного роз-
витку України і вихідною траєкторією духовної консоліда-
ції, руху до майбутнього, яка формується у процесі демокра-
тизації нашої країни і знаходить своє відображення у сві-
домості основного носія подальших перспектив стабільного,
консолідованого розвитку — української молоді.
Список використаних джерел:
Цивилизационные модели современности и их исторические 1.
корни / ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, ю.В. Павленко и др. ;
под ред. ю.Н. Пахомова. — К. : Наук. думка, 2002. — 632 с.
Dowding K. M. The Meaning and Use of «Political Stability» / 2.
K. M. Dow ding, R. Kimber // European Juоrnal of Political
Research. — 1983. — Vol. 11. — № 3. — Р. 12-37.
Fykuyama F. The end history and the last man / F. Fykuyama. — 3.
N. Y. : Avon Books, 1992. — 270 р.
Hallinan, Manreen T. The Sociological Study of Social Change / 4.
Hallinan, Manreen T. // American sociological review. — 1997. —
Vol. 62. — P. 2-9.
Lodge C. C. The Next American Ideology / C. C. Lodge. — N. Y., 5.
1986. — 240 р.
43
Політична теорія і методологія політики
Naisbitt I. Megatrends: Ten new directions transforming our 6.
lives / I. Naisbitt. — New York, 1982. — 380 p.
Parenti M. Inventing Reality: The Politics of New Media / 7.
M. Parenti. — St. Martin’s Press, 1993. — 264 p.
Курас І. Ф. Етнополітологія. Перші кроки становлення / 8.
І. Ф. Курас. — К. : Ґенеза, 2004. — 736 с.
Див.: Жабінець Н. В. Формування ціннісної парадигми 9.
постіндустріального суспільства / Н. В. Жабінець // Вісник
академії праці і соціальних відносин федерації профспілок
України. — К., 2002. — Вип. 2(15). — С. 232-233.
Галкин А. А. Стабильность и изменения сквозь призму куль-Стабильность и изменения сквозь призму куль-10.
туры мира / А. А. Галкин // Политические исследования. —
1998. — №5. — С. 112-119.
Див.: Гонцяж Я. Адміністративна реформа: нездійснені мрії 11.
та втрачені можливості. Як знайти конструктивний шлях для
реалізації основних компонентів адміністративної рефор-
ми? / Я. Гонцяж, Н. Гнидюк. — К. : Міленіум, 2002. — 136 с.
Горбатенко В. П. Громадянська освіта як чинник гуманізації сус-12.
пільства / В. П. Горбатенко // Доба : науково-мето дич ний часопис
з історичної та громадянської освіти. — 2002. — №3. — С. 2-5.
Див.: Загородній ю. І. Політична соціалізація студентської 13.
молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми / Загородній ю. І.,
Курило В. С., Савченко С. В. — К. : Ґенеза, 2004. — 144 с.
Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / 14.
А. Г. Здравомыслов. — М. : Политиздат, 1986. — 240 с.
Ковлер А. И. Кризис демократии? Демократия на рубеже 15.
XXI века / А. И. Ковлер. — М., 1997. — 104 с.
Див.: Морозова Л. П. Аспекти формування ціннісного світу 16.
сучасної молоді / Л. П. Морозова // Наукові записки НаУКМА. —
2003. — Т. 22. — Ч. 1. Гуманітарні науки. — С. 84-89.
Корнієнко В. О. Політичний ідеал: проблеми еволюції та 17.
втілення в умовах сучасного суспільного розвитку : авторе-
ферат дис. … докт. політ. наук: 23.00.03 / В. О. Корнієнко ;
Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К.,
2002. — 36 с.
Соціально-політична трансформація України: реальність, 18.
міфологеми, проблеми вибору / М. І. Михальченко, В. С. Жу-
рав ський, В. В. Танчер. — К. : Логос, 1997. — 180 с.
Фромм Э. Предисловие к антологии «Природа человека» / 19.
Э. Фромм // Глобальные проблемы и общечеловеческие
ценности : пер с англ. и франц. / сост. Л. И. Василенко и
В. Е. Ермолаева. — М. : Прогресс, 1990. — 495 с.
Человек и общество : краткий энциклопедический словарь-20.
справочник (политология) / отв. ред. ю.С. Борцов, научн. ред.
И. Д. Коротец. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. — 608 с.
Вонсович Г. Б. Риси ментальності українства як складова по лі тичної 21.
свідомості / Г.Б. Вонсович // Проблеми сучас ної психології : зб.
наук. праць Кам’янець-Подільського націо наль ного університету
імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН
44
Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2
України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. — Кам’янець-
Подільський : Аксіома. — Вип. 2. — 408 с.
Попов М. В. Аксіологія і медицина (Проблема цінностей і ме-22.
дицини) / М. В. Попов. — К. : ПАРАПАН, 2003. — 284 с.
Воронов І. О. Людина і політика: у пошуках гуманістичної 23.
альтернативи / І. О. Воронов. — К. : Ґенеза, 2003. — 320 с.
Социализм в перспективе постиндустриализма / под ред. 24.
Е. А. Самарской. — М. : Эдиториал УРСС, 1999. — 256 с.
Головаха Е. И. Трансформирующееся общество. Опыт социо-25.
логического мониторинга в Украине / Е. И. Головаха. — К.,
1996. — 237 с.
Иноземцев В. Л. Собственность в постиндустриальном обще-26.
стве и исторической ретроспективе / В. Л. Иноземцев //
Вопросы философии. — 2000. — №12. — С. 3-13.
Иноземцев В. Л. Технологический прогресс и социальная поля-27.
ризация в XXI столетии / / В. Л. Иноземцев // Политические
исследования. — 2000. — № 1. — С. 28-39.
Антонович И. И. После современности: очерк цивилизации 28.
модернизма и постмодернизма / И. И. Антонович. — Минск :
Беларус. навука, 1997. — 446 с.
Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна 29.
і світ на зламі тисячоліть : монографія / В. П. Горбатенко. —
К. : Видавничий центр «Академія», 1999. — 240 с.
The article reviews the theoretical and methodological ap-
proaches and areas of policy values.
Key words: political activity, political theory, political values,
political axiology.
Отримано 14.05.11
УДК 321.64
С. Г. Вонсович
ПРИЧИНИ тА мЕХАНіЗмИ ПОЛітИЧНИХ тРАНЗИтіВ
У статті робиться аналіз причин та наслідків політичних
транзитів. Вказується на перехідних стан політичних систем.
Аналізуються трансформаційні процеси що відбуваються в
суспільстві.
Ключові слова: транзит політичний, система політична,
трансформація, демократизація.
Важливим розділом теорії сучасних політичних систем
є дослідження їх транзитивного стану. Транзитивні етапи
періодично повторюються в історії кожної країни. Причому
варіантів політичного транзиту може бути більше, ніж за-
гально соціального. Це потребує розкриття їх ознак, зако-
номірностей, причин та механізмів їх виникнення.
© Вонсович C. Г., 2011
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38799 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0103 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:45:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вонсович, Г.Б. 2012-11-22T15:18:19Z 2012-11-22T15:18:19Z 2011 Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики / Г.Б. Вонсович // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0103 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38799 32:001:17.022.1 У статті розглянуто теоретичні та методологічні підходи й напрями ціннісних основ політики. The article reviews the theoretical and methodological approaches and areas of policy values. uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Збірник наукових праць "Політологічні студії" Політична теорія і методологія політики Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики Вонсович, Г.Б. Політична теорія і методологія політики |
| title | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| title_full | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| title_fullStr | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| title_full_unstemmed | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| title_short | Теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| title_sort | теоретико-методологічні детермінанти аксіологічних засад політики |
| topic | Політична теорія і методологія політики |
| topic_facet | Політична теорія і методологія політики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38799 |
| work_keys_str_mv | AT vonsovičgb teoretikometodologíčnídetermínantiaksíologíčnihzasadpolítiki |