Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка

У статті, на тлі загальної політичної ситуації в Російській імперії, аналізується регіональна специфіка діяльності органів державної влади Подільської губерній щодо організації та проведення виборів до І Державної Думи. Podil’ska provinces is analyzed in relation to organization and realization elec...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Збірник наукових праць "Політологічні студії"
Дата:	2011
Автор:	Глушковецький, А.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2011
Теми:	Політична історія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38805
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка / А.Л. Глушковецький // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 91-104. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860249613852737536
author	Глушковецький, А.Л.
author_facet	Глушковецький, А.Л.
citation_txt	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка / А.Л. Глушковецький // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 91-104. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Збірник наукових праць "Політологічні студії"
description	У статті, на тлі загальної політичної ситуації в Російській імперії, аналізується регіональна специфіка діяльності органів державної влади Подільської губерній щодо організації та проведення виборів до І Державної Думи. Podil’ska provinces is analyzed in relation to organization and realization elections to State Duma the I of the Russian empire.
first_indexed	2025-12-07T18:41:18Z
format	Article
fulltext	91 Політична історія УДК 94(477.43)«19»:324 А. Л. Глушковецький ОРГАНіЗАЦіЯ ВИБОРіВ ДО і ДЕРЖАВНОЇ ДУмИ У ПОДіЛЬсЬКіЙ ГУБЕРНіЇ: ЗАГАЛЬНОімПЕРсЬКі тЕНДЕНЦіЇ тА РЕГіОНАЛЬНА сПЕЦИФіКА У статті, на тлі загальної політичної ситуації в Російській імперії, аналізується регіональна специфіка діяльності органів державної влади Подільської губерній щодо організації та про- ведення виборів до І Державної Думи. Ключові слова: вибори, Державна Дума, влада, Подільська губернія, губернатор, виборча комісія. Складність сучасних трансформаційних політичних процесів, наявність ризиків породжених пошуками ефек- тивної моделі виборчої системи у незалежній Українській державі, викликають гостру потребу у вивченні історично- го досвіду запровадження на її теренах представницьких установ, форм і методів діяльності органів влади із підго- товки та проведення виборів. У цьому контексті значну те- оретичну та практичну цінність має аналіз організації ви- борчих перегонів у першу установу парламентського типу в Російській імперії, до складу якої входила більша частина українських земель — Державну Думу. Інтерес до цієї про- блеми посилюється у зв’язку із її недостатнім висвітленням в історичній та політичній літературі. Дотичними до означе- ного питання є праці А. А. Дмит рі єн ко [28], В. І. Михайлової [30], С. М. Сидельникова [31], М. А. Ци ганюка [32]. Попри значне зацікавлення дослідників інститутом Дер- жавної Думи, регіональні особливості діяльності цент ральних та місцевих органів влади щодо організації виборчого про- цесу в губерніях імперії і, зокрема Подільській, залишаються практично не з’ясованими. У той же час Подільська губернія на виборах до І Державної Думи продемонструвала найви- щу електоральну явку в Російській імперії, що не в останню чергу було зумовлено довірою до місцевої влади та слабкістю адміністративного тиску з боку останньої. Початок ХХ століття в історії Російської імперії по- значився масштабними соціально-політичними процеса- ми, які призвели до суттєвих змін у державному устрої. Важливим елементом цих змін стало запровадження інсти- туту Державної Думи. З її появою розпочався складний та суперечливий процес трансформації абсолютної монархії в конституційну. Під тиском революційних виступів 1905 р., самодержавство було змушене стати на шлях лібералізації режиму і продемонструвати прагнення до модернізації по- © Глушковецький А. Л., 2011 92 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 літичної системи за допомогою скликання представниць- кої установи на виборній основі. Вже 18 лютого 1905 р. цар обіцяв залучати обраних від населення людей до участі в попередній розробці та об- говоренні законопроектів [33, с. 157]. Йшлося про утворен- ня законодорадчого інституту, що мав формуватися ви- борчим шляхом та допомагати монарху і царському уряду в управлінні державою. Незабаром заступником міністра внутрішніх справ С. Є. Крижановським було розроблено положення про Державну Думу [32, с. 221]. 6 серпня 1905 р. царська обіцянка набула реальних форм — були затверджені маніфест і положення про ви- бори до Державної Думи, яка за проектом міністра вну- трішніх справ О. Г. Булигіна мала б тільки дорадчі права. При маніфесті був оприлюднений закон про впроваджен- ня Думи. Його перший пункт передбачав, що: «Державна Дума запроваджується для попередньої розробки і обгово- рення законодавчих пропозицій, які мають силу Основних Законів і передаються через Державну Раду до Верховної Самодержавної Влади» [17, с. 80]. Тодішній пре м’єр-міністр С. ю. Вітте у своїх мемуарах трактував таку Думу як до- радчий заклад, але з правом повної свободи висловлення своїх поглядів з питань, що розглядаються [15, с. 488]. По всій імперії розпочалася підготовка до виборів у Державну Думу. Їх проведення на місцях покладалося на губернські державні адміністрації. Не стояла осторонь від цих важливих процесів і Подільська губернія. Перебуваючи у руслі загальноімперської політики, місцева влада при- ступила до абсолютно нового виду роботи — організації виборів. Складність цієї діяльності полягала не лише у її новизні, а й у відсутності детальних інструкцій, які б ре- гламентували повноваження губернських та повітових адміністрацій. Центральна влада явно запізнювалася з їх розробкою. У такій ситуації Подільська губернська адміні- страція виявила ініціативу і вже 6 вересня 1906 р. провела засідання Губернського у селянських справах присутствія. Предметом його розгляду були питання про застосуван- ня «Положення про вибори до Державної Думи», оскільки останнє ставило більше запитань, ніж давало відповідей і викликало плюралізм думок серед представників місцевої влади. Особливо хвилювало губернських можновладців те, що таке різноманіття поглядів може передатися найчи- сельнішій верстві населення краю — селянству. Було ви- рішено: поки не надійде детальна інструкція МВС, голо- вам мирових з’їздів провести засідання мирових посеред- 93 Політична історія ників і виробити однотипний порядок і спосіб оголошення та роз’яснення селянам Височайшого Маніфесту 6 серпня 1905 р. Виконання ж даного Маніфесту покласти на тих самих мирових посередників [1, арк. 56]. Перед посередниками було поставлено такі завдання: На волосних сходах ознайомити їх учасників із актами 1. 6 серпня 1905 р.; детально роз’яснити їм зміст цих ак- тів; указати селянам на значення обрання своїми пред- ставниками достойних осіб; пояснити механізм обран- ня уповноважених від волосних сходів і порядок оскар- ження постанов сходів із цього питання. Роз’яснити посадовим особам волосного і сільського 2. правлінь, що вони, беручи участь у сході при обранні уповноважених, жодним чином не повинні здійснюва- ти тиск на сход у цьому питанні, оскільки вкрай важли- во, щоб вибори уповноважених відбувалися спокійно, безпристрасно і щоб обрані відповідали одноголосному бажанню членів сходу. Пояснити, що строк і порядок скликання волосних 3. сходів для обрання уповноважених буде вказаний до- датково після отримання інструкції МВС й що волосні правління після виборів уповноважених повинні будуть негайно надати їхні списки повітовим предводителям дворянства [1, арк. 57-57зв]. Таким чином, губернська адміністрація досить швид- ко зорієнтувалася у новій політичній ситуації та спромо- глася на розробку досить детальної інструкції. Цим, част- ково, був заповнений вакуум інформаційного зв’язку між владою та населенням із приводу виборів. Така позиція влади, безумовно, сприяла зменшенню кількості чуток у краї навколо нових ініціатив самодержавства, зміцнювала в середовищі селянства надії на Думу та зменшувала вплив революційної агітації. Проте недолугість виборчого закону та майбутньої «Бу- лигінської» Думи була очевидна для окремих представників місцевої влади. Так, гайсинський предводитель дворянства В. С. Завойко в листі до генерал-губернатора Н. В. Клейгельса 28 вересня 1905 р. вказував, що «… обрання представників селянства на зараз існуючих волосних сходах не дасть селу спокою, селянам упевненості у дотриманні й відстоюванні їхніх інтересів» [1, арк. 81]. Тому Завойко пропонував пере- обрати у Гайсинському повіті волосні сходи і просив поклас- ти роз’яснення виборчого законодавства селянам на нього та ще кількох осіб, серед яких були: голова з’їзду мирових 94 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 посередників О. Д. Козловський, член повітової управи у справах земського господарства В. М. Шпакович, мировий суддя 1-ї дільниці Гайсинського округу В. К. Савлуков та ще ряд землевласників і управителів маєтків. Предводитель дворянства брав на себе відповідальність за їхню діяльність, указуючи, що вона буде значною противагою до анти уря до- вої пропаганди [1, арк. 81зв]. Однак ініціатива Завойка не була підтримана генерал-губернатором [6, арк. 105]. Отримавши відповідні розпорядження МВС, Поділь сь- ка губернська адміністрація у прискореному темпі розпоча- ла підготовку виборів до «Булигінської» Думи. Так, 24 верес- ня 1905 р. губернатор О. О. Ейлер екстреним цир куляром зобов’язав повітових предводителів дворянства негайно розпочати складання списків осіб, що мали право участі у виборах. Роботу вимагалося закінчити до 10 жовтня, оскіль- ки опублікування списків було призначено на 15 жовтня. Вибори на волосних сходах, попередніх та виборчих з’їздах повітових землевласників і міських виборців планувалося завершити до 5 грудня, а обрання депутатів в губернському виборчому зібранні не пізніше 15 грудня [4, арк. 1]. Хитання, які спостерігалися в МВС та адміністрації Південно-Західного краю стосовно організації виборчого процесу, не могли не вплинути на розпорядження губерн- ської влади. Яскравий приклад цьому — діаметральна про- тилежність поглядів на питання про участь у передвибор- них зібраннях виборців та виборщиків представників по- ліції. Так, Київський, Подільський та Волинський генерал- губернатор 28 вересня 1905 р. указував на обо в’яз ковість присутності на передвиборних зібраннях чинів поліції [6, арк. 80зв]. За відсутності губернатора О. О. Ей ле ра, віце- губернатор І. М. Неклюдов, виконавши це побажання, 30 вересня 1905 р. видав циркуляр начальникам поліції, яким вказувалося на обов’язковість призначення для присутності на зібраннях виборців чинів поліції. Вони зобов’язувалися бути ввічливими і тактовними, а головне — знати закони і розпорядження уряду та місцевої влади, що стосувалися організації виборів. З одного боку, в циркулярі підкреслю- валася суто наглядова роль поліцейських, а з іншого, — їм надавалося право у випадку порушення закону закривати зібрання. Такі підготовчі зібрання було дозволено проводи- ти лише в міських поселеннях [14, арк. 12]. Це давало змогу владі ефективніше контролювати ці збори, не виїжджаючи у віддалені населенні пункти. Ці вимоги були покликані за- безпечити спокій на передвиборних зібраннях і, одночас- но, з’ясувати та проконтролювати настрої населення. 95 Політична історія Однак уже 4 жовтня 1905 р. надійшов циркуляр МВС із протилежними вимогами. У ньому вказувалося, що при- сутність чинів поліції на передвиборних зібраннях не є обов’язковою, а правом присутності на зібраннях вибор- щиків слід користуватися з особливою обережністю і лише в крайніх випадках [1, арк. 87зв]. Вказуючи на таку роз- біжність, Подільський губернатор просив генерал-губер на- то ра надати йому додаткові вказівки стосовно цього пи- тання. Але незабаром, із виданням Маніфесту 17 жовтня, політична ситуація різко змінилася. Очевидно, що ця подія стала повною несподіванкою для губернської влади. Після проголошення Маніфесту 17 жовтня, у якому прозвучала обіцянка царя скликати Думу із законодавчи- ми функціями, начальники поліції й повітові справники не знали як діяти: чи залишається в силі розпорядження губернатора від 30 вересня 1905 р.? Тому вони почали звертатися до губернатора з проханням роз’яснити це пи- тання. Так, ольгопільський повітовий справник у своєму рапортові губернатору від 25 жовтня просив пояснень із цього приводу [14, арк. 15]. Губернатор змушений був від- мінити циркуляр від 30 вересня, а всі інші розпоряджен- ня зобов’язав узгоджувати з началами, проголошеними у Маніфесті 17 жовтня [14, арк. 15зв]. Виборчий Закон 11 грудня 1905 р., що значно розши- рив коло осіб яким надавалося виборче право, ще більше посилив розгубленість представників повітової влади. Нові виборчі порядки були вкрай несподіваними. Так, повітові справники довго не могли звикнути до того, що для про- ведення з’їздів виборців та передвиборних зборів не по- трібно нічийого дозволу. Тому вони засипали губернську канцелярію заявами виборців із проханнями дозволити те чи інше зібрання. Це набуло таких масштабів, що гу- бернатор урешті-решт змушений був дати додаткові пояс- нення з цього питання. У секретному циркулярі повітовим справникам та Кам’янець-Подільському поліцмейстеру від 4 лютого 1906 р. він указував: «Ще раз пояснюю: підготовчі зібрання виборців і виборщиків у Державну Думу не ви- магають нічийого дозволу. Виборщики і виборці, які хочуть провести зібрання, лише повідомляють начальнику поліції не пізніше як за 24 години про час і місце зібрання, а також надають іменні списки учасників для вжиття поліцейських заходів, щоб сторонні особи не мали доступу в приміщення, де проходить зібрання» [14, арк. 37-37зв]. Така позиція гу- бернатора спростовує твердження С. М. Сидельникова про те, що місцева влада дуже рідко дозволяла передвиборні 96 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 зібрання, через що агітація в повітових містах Подільської губернії була зведена до нуля [31, с. 128]. Що стосується питання про присутність на зібраннях представників поліції, то воно було вирішено позитивно, оскільки центральна влада, побоюючись зриву виборів представниками радикальних політичних організацій, зобов’язала губернаторів за допомогою поліції організува- ти ретельну охорону всіх виборчих зібрань. У циркулярі міським управам, повітовим управам у справах земського господарства, повітовим справникам від 19 лютого 1906 р. губернатор указав їм на необхідність ужити всіх заходів для охорони закладів, у яких оприлюднюються списки ви- борців, бо в країні були випадки їх викрадення і знищен- ня [14, арк. 41]. Циркуляром губернатора від 28 лю того 1906 р. повітовим справникам і Кам’янець-Поділь сь кому поліцмейстеру було поставлено завдання забезпечити охо- рону та повну безпеку всіх виборчих зібрань, а саме: пе- редвиборних з’їздів дрібних землевласників, повітових ви- борчих з’їздів і міських губернських зібрань із виборів до Державної Думи [14, арк. 49]. У той же час центральна та місцева влада робили все можливе, щоб заспокоїти підбурюване революційною про- пагандою населення та спонукати його до участі у виборах. З цією метою своєрідний метод «батога і пряника» засто- совувався щодо селянства губернії. З одного боку, у кож- не волосне правління надсилалися звернення губернатора до селян Подільської губернії, де повідомлялося про те, що 18 січня 1906 р. у Петербурзі відбулася зустріч імператора Миколи ІІ з представниками від селянства Курської губернії, на якій він запевнив останніх, що незабаром буде скликана Державна Дума, яка спільно з ним вирішить як покращи- ти життя селян. Тут же селянству доводили, що із ліквідаці- єю викупних платежів вони стали справжніми власниками землі, тому якщо право приватної власності буде поруше- не, то це торкнеться і їхнього майна. Отже, щоб цього не сталося, потрібно жити спокійно, не піддаватися на підбу- рювання недобрих людей та чекати, що скаже Державна Дума, обравши до неї достойних представників [2, арк. 48; 3, арк. 28]. З другого — посадових осіб волосних правлінь, які затримувалися з обранням уповноважених від селян у повітові комісії, що займалися підготовкою селянства до майбутніх виборів, під загрозою найстрогішої відповідаль- ності негайно зобов’язували це зробити [3, арк. 3-3зв]. Для організації виборчого процесу була створена мере- жа спеціальних комісій у справах про вибори до Державної 97 Політична історія Думи. Вони були створені у кожному повіті, а координува- ла їхню діяльність Подільська губернська комісія у спра- вах виборів до Державної Думи. До складу комісій входили члени Кам’янець-Подільського окружного суду, предводи- телі дворянства, мирові посередники, податкові інспекто- ри, міські голови. Функціональними обов’язками комісій були: призначення та організація виборчих з’їздів, розгляд скарг виборців, перевірка права на участь у виборах, а також розв’язання інших питань, що виникали у проце- сі підготовки та проведення виборів. Матеріали діяльності Подільської губернської комісії дають змогу про ана лізувати найтиповіші проблеми, що були пред ме том її розгляду та повітових комісій під час виборів до І Дер жав ної Думи. Так, Могилівська комісія 14 лютого 1906 р. звернулася до губернської з проханням дати роз’яснення закону. Вона з’ясовувала, чи можна на попередніх з’їздах проводити ви- бори шляхом подачі записок, якщо на з’їзд прибуде більше 500 осіб чи вибори на таких з’їздах проводяться, незалежно від кількості виборщиків, балотуванням кулями [8, арк. 1]. Губернська комісія пояснила, що ст. 2 §Х Закону 11 грудня 1905 р. стосується з’їздів дрібних землевласників та духо- венства; і якщо число виборців перевищує 500 осіб, вибори проводяться поданням записок [8, арк. 2]. Були й інші неясності закону, які вносили плутанину в організацію виборчого процесу. Про це, зокрема, свід- чить звернення новоушицького міського голови А. Т. Явор- ського до губернської комісії. У ньому він просив відмінити рішення Новоушицької повітової комісії про призначення його одночасно головою Дунаєвецького і Новоушицького з’їзду міських виборців, логічно пояснюючи, що одна лю- дина не може бути одночасно у двох різних місцях. Тому він пропонував покласти виконання цих обов’язків у м-ку Дунаївці на староушицького міського старосту. Губернська комісія визнала постанову повітової комісії правильною, такою, що відповідає ст. ІІ Положення про вибори до Державної Думи [9, арк. 3,8]. Згодом компроміс було знай- дено: повітова комісія призначила головуючим на з’їзді у м-ку Дунаївці заступника новоушицького міського голови О. М. Грудзинського [11, арк. 74зв]. Члени Балтської повітової комісії 7 березня 1906 р. звертали увагу губернської на неясність Закону 11 грудня стосовно того, чи підлягають включенню в списки вибор- ців сільські старости і збирачі податків, яким виплачують утримання на службі. Губернська комісія зауважила, що оскільки вказані особи не подавали прохань про бажання 98 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 взяти участь у виборах, то це питання не можна виріши- ти в зв’язку з відділом VІІІ указу 11 грудня [13, арк. 1,3- 3зв]. Зазначений відділ указу зобов’язував виборців, які не вносилися до списків на основі Положення про вибори чи як платники податків, при бажанні скористатися своїм виборчим правом, письмово заявити про це установі, що складала виборчі списки протягом трьох тижнів із момен- ту опублікування цього указу [17, с. 880]. Таким чином, у тонкощах виборчого законодавства не могли повністю ро- зібратися навіть освічені члени повітових комісій, не кажу- чи вже про звичайних виборців. Величезні недоліки в організації виборів спостерігали- ся в Вінницькому повіті. Там повітовою комісією 12 люто- го 1906 р. було утворено лише один з’їзд міських виборців у м. Вінниці, що зумовило значні незручності для жителів м. Жмеринка. Прохання про створення окремого з’їзду місь- ких виборців у Жмеринці висловив у своєму листі до губер- натора від 23 лютого 1906 р. і жмеринський міський старо- ста. До листа додавалася копія протоколу зборів жмерин- ських міських уповноважених, а також заява залізничних службовців. Губернатор передав звернення у губернську комісію, котра знову переклала вирішення цього питання на Вінницьку повітову комісію [12, арк. 1,2зв]. Та, у свою чергу, не поспішала змінювати власне рішення. Тому в листі від 2 березня 1906 р. до губернатора зазначене прохання повторив начальник Південно-Західної залізниці. Він пояс- нював необхідність створення окремого з’їзду тим, що біль- шість залізничних службовців, унаслідок специфіки роботи, не зможуть одночасно залишити свої робочі місця для від- правки на з’їзд у Вінницю, тобто не скористаються своїм виборчим правом. Навіть член Вінницької повітової комісії, повітовий предводитель дворянства граф Д. Ф. Гейден під- тримав зазначені вимоги. У телеграмі на ім’я губернатора він писав: «Прошу губернську у справі виборів комісію дозволи- ти вибори міських виборщиків Вінницького повіту на двох з’їздах: у Вінниці й Жмеринці. З 8500 виборців Жмеринка з Браїловим дають 3000 виборців, третина міських уповнова- жених — залізничники. Фізично неможливо перевезти таку кількість виборців за один день із Жмеринки до Вінниці» [10, арк. 6зв]. Губернська комісія загалом підтримала за- значені прохання, але, посилаючись на те, що за такий ко- роткий термін неможливо організувати вибори в Жмеринці згідно з вимогами закону, а також на той факт, що списки міських виборців повіту не розділені за місцем проживання, вирішила відмовити [10, арк. 7]. 99 Політична історія З аргументами губернської виборчої комісії не можна погодитися. Справді, організувати повноцінні вибори за 7 днів (вони були призначені на 13 березня, а засідання комісії відбувалося 6 березня) було досить складно. Однак уперше про потребу окремого з’їзду в Жмеринці було заяв- лено ще 23 лютого. Немає ніякого виправдання й позиція Вінницької повітової комісії. Адже саме в її обов’язки вхо- дила чітка організація виборчого процесу і те, щоб своїм виборчим правом змогли скористатися всі виборці. Такі дії комісій призвели до того, що 3000 виборців так і не змогли взяти участь у голосуванні. Усе ж важко повірити, що причиною цього була лише не- дбалість повітової комісії та бюрократична тяганина навко- ло вирішення цієї проблеми. Думається, комісія навмисно затягувала вирішення питання, щоб не допустити до участі у голосуванні службовців станції Жмеринка. Адже вони на- лежали до революційно налаштованих верств суспільства і брали активну участь у всеросійському жовтневому страйку [29, с. 23], а тому не могли обрати поміркованих виборщи- ків. Умисність таких дій підтверджується і тим фактом, що ще 12 лютого у Вінницьку повітову комісію було подано три списки міських виборців із розподілом за місцем проживан- ня. Комісія ж зобов’язала міську управу звести всі списки в один і не побачила необхідності в утворенні окремих з’їздів у містах повіту [5, арк. 47зв, 48]. Подвійні стандарти ко- місії у ставленні до виборців міської курії Жмеринки особ- ливо показові в порівнянні з дрібними землевласниками та священиками. В аналогічній ситуації комісія дозволила три окремі попередні з’їзди дрібних землевласників та священи- ків у Вінниці, Жмеринці та м-ку Пиків [5, арк. 50зв, 51]. У процесі організації виборів виникали суперечнос- ті щодо строків оголошення виборчих списків та й самих термінів проведення виборів, які постійно переносилися. Наприклад, додаткові списки осіб, що мали право на участь у виборах, оприлюднювалися в повітових управах неодно- часно. Зокрема, у Ольгопільській і Кам’янецькій — 1 лютого, Могилівській — 3 лютого, Ушицькій — 6 лютого, Гайсинській — 10 лютого, Літинській — 11 лютого, причому в останній управі термін оприлюднення списків було замінено з 4 лю- того [19, с. 1, 2; 20, с. 1; 21, с. 1; 22, с. 1; 27, с. 1]. Таким са- мим був стан справ у міських управах. Списки міських ви- борців були вивішені в Ушицькій міській управі — 13 січня, Вінницькій — 30 січня, Проскурівській і Балтській міських управах — 10 лютого [19, с. 1, 2; 20, с. 1; 21, с. 1; 22, с.1; 24, с. 1; 27, с. 1]. Упродовж 7 днів із дати оголошення спис- 100 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 ків можна було оскаржувати їх неправильність і неповноту. Така неод но часність оприлюднення імен виборців, звичай- но, не сприяла чіткій організації виборів, а також утрудню- вала своєчасне подання скарг у губернську комісію. З’їзди виборців окремих курій відбувалися у різний час. Так, вибори уповноважених від волостей і робітників заводської, гірничої промисловості, а також залізничних майстерень були призначені на 27 лютого. Вибори уповно- важених від попередніх з’їздів повітових землевласників і священнослужителів — на 6 березня [27, с. 1]. Обрання виборщиків на з’їздах міських виборців у різних повітах теж було розведено в часі. У 8 повітах (Ка м’я нецькому, Ушицькому, Ямпільському, Вінницькому, Гайсинському, Летичівському, Проскурівському, Літинському) вибо- ри були призначені на 13 березня. У Могилівському, Брацлавському, Ольгопільському і Балтському повітах вибори проводилися у два строки — 13 та 16 березня. У Балтському повіті було проведено три з’їзди міських вибор- ців: у Балті, під головуванням міського голови В. А. Пре- ображенського, м-ку юзефполь, під головуванням чле- на міської управи Ф.М. Одольського, та в с. Во ронків, де функції голови виконував член Балтської міської управи К.Ф. Козловський. Вибори були призначені на 16 березня у Балті та на 13 березня у юзефполі й Воронкові [23, с. 1]. Вибори на з’їздах повітових землевласників відбувалися 20 березня [7, арк. 22; 25, с. 1]. Фінал виборів, тобто ви- бори депутатів Державної Думи в губернських зібраннях, було призначено на 26 березня [26, с. 1]. Загалом Подільська губернія обирала 199 виборщиків: із них 82 обиралися на з’їзді уповноважених від волостей, 76 — землевласників, 37 — міщан, ще 4 виборщиків оби- рали робітники. Для участі у з’їзді землевласників для всіх повітів губернії встановлювався земельний ценз у розмірі 150 десятин [16, с. 80-81; 17, с. 879; 18, с. 68, 76]. Іноді в процесі організації виборів спостерігалася від- сутність взаєморозуміння між виборчими комісіями та міс- цевими посадовцями, через що виникали курйозні ситу- ації. Такий випадок мав місце у Вінниці. Голова місцевої повітової комісії І. С. Белінський у звернені до губернатора 17 лютого 1906 р. скаржився на дії повітового справни- ка, який заборонив типографії друкувати 500 при мірників оголошень про утворення попередніх виборчих з’їздів. Привід для цього справник обрав украй сміховинний — відсутність на оголошенні місця для його підпису про до- звіл друку [5, арк. 52]. У відповідь на це лише 20 лютого з 101 Політична історія губернської канцелярії надійшло роз’яснення, що на друк такого типу документів особливого дозволу не потрібно [5, арк. 54]. Таким чином, особисті амбіції посадовця та мля- ва реакція на його дії губернської адміністрації гальмували виборчий процес у повіті. Усе ж, незважаючи на певні недоліки та зловживан- ня, Подільська губернська адміністрація виконала покла- дені на неї обов’язки і змогла забезпечити активну участь населення у виборах. На цьому наголошували навіть ра- дянські історики, вказуючи, що Подільська губернія мала найбільший відсоток явки на попередні з’їзди дрібних землевласників загалом в імперії — 45,8% [30, с. 103; 31, с. 137]. Наведені дані подаються і в сучасних працях ро- сійських істориків [28, с. 88]. Ці цифри дещо занижені: за нашими підрахунками, у вказаних з’їздах взяли участь 54,8% виборців, занесених у списки. Для порівняння, у Катеринославській губернії цей відсоток становив — 9,5%, а в Харківській — 6,8% [30, с. 103]. Пояснювати такі роз- ходження лише більшою вірою подільських селян у те, що Дума наділить їх землею навряд чи варто. Можна погоди- тися з думкою В.І. Михайлової про те, що велике значення для активної участі населення у виборах мала його довіра до місцевої влади та відсутність адміністративного тиску під час виборів [30, с. 103]. Досить високим був також від- соток явки міських виборців — 54,6% й особливо великих землевласників — 74,7%. Практично стовідсотково у вибо- рах взяли участь робітники губернії. Вибори не відбулися лише на одному підприємстві з 62 [7, арк. 312]. Таким чином, організація виборів до І Державної Думи відбувалася у стислий термін та в умовах гострої соціальної й політичної кризи в державі. Губернська ад- міністрація загалом не здійснювала особливого тиску на хід та проведення виборів, хоча мало місце відсторонення окремих небажаних для влади виборців. У зв’язку з но- визною виборів як для населення Поділля, так і для органів влади виникали непорозуміння щодо технології виборчого процесу та голосування. Разом із тим відносна свобода виборів у губернії була однією з причин активної явки виборців, що була найвищою в Російській імперії. Список використаних джерел: Центральний державний історичний архів України у м. Києві Ф.442. Канцелярия Киевского Подольского и Волынского ге-1. нерал-губернатора. — Оп.658. — Спр.95 ч.1. Дело о выборах в І и ІІ Государственные Думы. — 464 арк. 102 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 Державний архів Вінницької області ФД.24. Малокутищанское волосное правление. — Оп.1. — 31. Cпр.4. Циркуляры Подольского губернатора о переселении крестьян в пределы Сибири, о продовольственных ссудах кре- стьянам казенного леса, постановления о переводе крестьян на отрубное землепользование, проект правил против возник- новения стачек среди крестьян. — 68 арк. ФД.25. Нижнекропивнянское волосное правление. — Оп.1. — 32. Спр.9. Циркуляры Брацлавско-Гайсинского съезда мировых посредников, Подольского губернатора по губернскому по крестьянским делам присутствию и др.; списки убитых, ра- неных и пропавших безвести нижних чинов во время войны с Японией. — 138 арк. ФД.255. Винницкая уездная управа по делам земского хо-33. зяйства. — Оп.1. — Спр.1. Дело с циркуляром по выборам в Государственную Думу. — 52 арк. ФД.504. Винницкая уездная по делам о выборах в Госу дар-34. ственную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.13. Журнал засе- даний Винницкой комиссии по выборах в Государственную Думу. — 92 арк. Державний архів Хмельницької області Ф.117. Подольское губернское по городским делам присут-35. ствие. — Оп.2. — Спр.13. Указ Правительственного Сената, циркуляры Подольского губернатора, переписка с Подольским губернским правлением, городскими старостами, председате- лями съездов и др. о проведении выборов в Государственную Думу. — 484 арк. Ф.117. Подольское губернское по городским делам присут-36. ствие. — Оп.2. — Спр.16. Циркуляры особого делопроизвод- ства МВС по выборам в Государственную Думу, рапорты уездных исправников о предоставлении отчета о ходе вы- боров, сведенья о лицах избранных выборщиками по уездам губернии, анкеты о них; отчет о ходе выборов в Летичевском уезде и др. — 361 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Государ-37. ст венную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.3. По представлению Могилевской уездной по делам о выборах комиссии о разъяс- нении ей может ли применяться примечание 2 ст. §Х Закона 11 декабря 1905 р. при проведении выборов на предваритель- ных съездах мелких землевладельцев и духовенства. — 4 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Государ-38. ст венную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.6. Прошение Ново- ушицкого городского головы об увольнении его от председа- тельствования на Дунаевецком съезде городских избирате- лей. — 8 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Госу-39. дарст венную Думу. — Оп.1. — Спр.29. По прошению началь- ника юго-Западных железных дорог и Винницкого уездного 103 Політична історія предводителя дворянства об образовании в г. Жме ринке от- дельного съезда городских избирателей. — 7 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Госу-40. дарственную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.84 Настольный ре- естр Ушицкой уездной по делам о выборах в Государственную Думу комиссии. Реестр входящих документов требующих рас- поряжений комиссии за 1905-1906 гг. — 102 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Госу-41. дар ст венную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.8. По проше- нию Жмеринского городского правления и служащих станции «Жмеринка» юго-Западных железных дорог об образовании в г. Жмеринке отдельного съезда городских избирателей. — 3 арк. Ф.273. Подольская губернская по делам о выборах в Госу-42. дарственную Думу комиссия. — Оп.1. — Спр.49. По пред- ставлению Балтской уездной комиссии о разрешении вопроса подлежат ли включению в списки избирателей сельские ста- рости и сборщики податей как лица получающие содержание по сословной службе. — 3 арк. Кам’янецьПодільський державний міський архів Ф.228. Канцелярия Подольского губернатора. — Оп.2. — 43. Спр.27. Сообщения Главного управления МВД о привлече- нии к судебной ответственности 180 бывших членов Госу- дарственной Думы по делу о составлении ими в г. Выборге воззвания «Народу от народных представителей», их список и воззвание; указ царя Николая ІІ Правительствующему Сенату о проведении выборов в Государственную Думу, телеграммы министров Столыпина, Витте, переписка с ними, циркуляр- ные предписания Подольского губернатора начальникам по- лиции о ходе подготовки, проведения и результатов выборов в Государственную Думу. — 140 арк. Законодавчі акти, мемуари Витте С. ю. Воспоминания: В 2 т. / С. ю. Витте. — М. : 44. Издательство социально-экономической литературы, 1960. — Т.2. — 670 с. Государственная Дума узаконения 6 августа 1905 г. С преди-45. словием проф. И. Малиновского и с приложением статьи М.Б. «Государственная Дума ее права и порядок избрания ее чле- нов». — К. : Киевская артель печатного дела, 1905. — 120 с. Полное Собрание Законов Российской империи. Собранье 46. третье. — СПб., 1908. — Т.ХХV. Отделение I. — 966 c. Порядок выборов в Государственную Думу. Систематический 47. свод относящихся к сему предмету узаконений и правительствен- ных распоряжений / сост. Н. Хлебников. — СПб. : Изд. Санкт- Петербургского Клуба Общественных деятелей, 1905. — 94 с. Преса По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-48. ские ведомости. — 1906. — №7. — 25 января. — С.1-2. 104 Збірник наукових праць «Політологічні студії». — 2011. — Випуск 2 По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-49. ские ведомости. — 1906. — №10. — 4 февраля. — С.1. По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-50. ские ведомости. — 1906. — №8. — 28 января. — С.1. По выборам в Государственную Думу // Подольские губернские ведомо-51. сти. — 1906. — №9. — 1 февраля. — С.2. По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-52. ские ведомости. — 1906. — №19. — 8 марта. — С.1. По выборам в Государственную Думу // Подольские губернские ведомо-53. сти. — 1906. — №12. — 11 февраля. — С.1. По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-54. ские ведомости. — 1906. — №23. — 22 марта. — С.1. По выборам в Государственную Думу // Подольские губерн-55. ские ведомости. — 1906. — №16. — 25 февраля. — С.1. Часть официальная // Подольские губернские ведомости. — 56. 1906. — №13. — 15 февраля. — С.1. Монографії, статті Дмитриенко А. А. Крестьяне Вятской губернии и І Госу дар-57. ст венная Дума / А. А. Дмитриенко // Отечественная исто- рия. — 2006. — №5. — С.86-91. Зеленюк І. С. Революційний рух на Поділлі в період народної 58. революції 1905-1907рр. у Росії / І. С. Зеленюк // Наукові записки Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. — Хмельницький : Б. в., 1956. — Т.3. — С.3-50. Михайлова В. И. К вопросу о факторах формирования поли-59. тической сознательности крестьянства в период выборов в І Государственную Думу (на материалах украинских губерний) / В. И. Михайлова // Некоторые вопросы социально-эконо ми ческой и политической истории Украинской ССР : сборник научных ста- тей.— Днепропетровск : Б. и., 1973. — Вып. 4. — С.96-104. Сидельников С. М. Образование и деятельность первой 60. Государственной Думы / С. М. Сидельников. — М. : Издание Московского университета, 1962. — 382 с. Циганюк М. А. Формування виборчого законодавства в першо-61. думський період / М. А. Циганюк // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). — К. : Інститут історії НАН України, 2005. — Випуск 32. — С.220-227. Шевырин В. М. Первый опыт российского парламентаризма / 62. В. М. Шевырин // 1905 год — начало революционных потря- сений в России ХХ века : материалы международной конфе- ренции. — М. : Институт российской истории РАН, 1996. — С.157-187. In the article the regional specific of activity of public authorities in Podil’ska provinces is analyzed in relation to organization and realization elections to State Duma the I of the Russian empire. Key words: elections, State Duma, power, Podil’ska province, governor, election committee. Отримано 10.05.11
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38805
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0103
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:41:18Z
publishDate	2011
publisher	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
record_format	dspace
spelling	Глушковецький, А.Л. 2012-11-22T15:34:40Z 2012-11-22T15:34:40Z 2011 Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка / А.Л. Глушковецький // Збірник наукових праць "Політологічні студії". — 2011. — Вип. 2. — С. 91-104. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. XXXX-0103 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38805 94(477.43)«19»:324 У статті, на тлі загальної політичної ситуації в Російській імперії, аналізується регіональна специфіка діяльності органів державної влади Подільської губерній щодо організації та проведення виборів до І Державної Думи. Podil’ska provinces is analyzed in relation to organization and realization elections to State Duma the I of the Russian empire. uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Збірник наукових праць "Політологічні студії" Політична історія Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка Article published earlier
spellingShingle	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка Глушковецький, А.Л. Політична історія
title	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
title_full	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
title_fullStr	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
title_full_unstemmed	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
title_short	Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
title_sort	організація виборів до і державної думи у подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка
topic	Політична історія
topic_facet	Політична історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38805
work_keys_str_mv	AT gluškovecʹkiial organízacíâviborívdoíderžavnoídumiupodílʹsʹkíiguberníízagalʹnoímpersʹkítendencíítaregíonalʹnaspecifíka

Організація виборів до І Державної Думи у Подільській губернії: загальноімперські тенденції та регіональна специфіка

Репозитарії

Схожі ресурси