Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України

Подано матеріали стосовно розподілу 137Cs у компонентах лісових екосистем на прикладі соснових насаджень у різних типах лісорослинних умов – свіжих і вологих борах, вологих суборах. Отримані дані можна використовувати при реабілітації лісів, що зазнали радіоактивного забруднення. В статье представле...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
Date:	2011
Main Authors:	Краснов, В.П., Орлов, О.О., Курбет, Т.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2011
Subjects:	Лісознавство та лісівництво
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38834
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України / В.П. Краснов, О.О. Орлов, Т.В. Курбет // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 4-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38834
record_format	dspace
spelling	Краснов, В.П. Орлов, О.О. Курбет, Т.В. 2012-11-23T10:57:57Z 2012-11-23T10:57:57Z 2011 Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України / В.П. Краснов, О.О. Орлов, Т.В. Курбет // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 4-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0104 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38834 551.521 Подано матеріали стосовно розподілу 137Cs у компонентах лісових екосистем на прикладі соснових насаджень у різних типах лісорослинних умов – свіжих і вологих борах, вологих суборах. Отримані дані можна використовувати при реабілітації лісів, що зазнали радіоактивного забруднення. В статье представлены материалы относительно распределения 137Cs в компонентах лесных экосистем на примере сосновых насаждений в разных типах лесорастительных условий – свежих и влажных борах, влажных суборах. Полученные данные можно использовать при реабилитации лесов после радиоактивного загрязнения. Data on 137Cs distribution in the components of forest ecosystems on the example of pine stands in different forest site conditions – fresh and wet bors and wet subors – are presented. Obtained data can be used for forest rehabilitation after radioactive contamination. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Науково-виробниче видання “Лісовий журнал” Лісознавство та лісівництво Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України Современное распределение радионуклидов в лесных экосистемах Полесья Украины Contemporary distribution of radionuclides in forest ecosystems of Polissya of Ukraine Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України
spellingShingle	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України Краснов, В.П. Орлов, О.О. Курбет, Т.В. Лісознавство та лісівництво
title_short	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України
title_full	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України
title_fullStr	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України
title_full_unstemmed	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України
title_sort	сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах полісся україни
author	Краснов, В.П. Орлов, О.О. Курбет, Т.В.
author_facet	Краснов, В.П. Орлов, О.О. Курбет, Т.В.
topic	Лісознавство та лісівництво
topic_facet	Лісознавство та лісівництво
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
format	Article
title_alt	Современное распределение радионуклидов в лесных экосистемах Полесья Украины Contemporary distribution of radionuclides in forest ecosystems of Polissya of Ukraine
description	Подано матеріали стосовно розподілу 137Cs у компонентах лісових екосистем на прикладі соснових насаджень у різних типах лісорослинних умов – свіжих і вологих борах, вологих суборах. Отримані дані можна використовувати при реабілітації лісів, що зазнали радіоактивного забруднення. В статье представлены материалы относительно распределения 137Cs в компонентах лесных экосистем на примере сосновых насаждений в разных типах лесорастительных условий – свежих и влажных борах, влажных суборах. Полученные данные можно использовать при реабилитации лесов после радиоактивного загрязнения. Data on 137Cs distribution in the components of forest ecosystems on the example of pine stands in different forest site conditions – fresh and wet bors and wet subors – are presented. Obtained data can be used for forest rehabilitation after radioactive contamination.
issn	XXXX-0104
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38834
citation_txt	Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України / В.П. Краснов, О.О. Орлов, Т.В. Курбет // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 4-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT krasnovvp sučasniirozpodílradíonuklídívulísovihekosistemahpolíssâukraíni AT orlovoo sučasniirozpodílradíonuklídívulísovihekosistemahpolíssâukraíni AT kurbettv sučasniirozpodílradíonuklídívulísovihekosistemahpolíssâukraíni AT krasnovvp sovremennoeraspredelenieradionuklidovvlesnyhékosistemahpolesʹâukrainy AT orlovoo sovremennoeraspredelenieradionuklidovvlesnyhékosistemahpolesʹâukrainy AT kurbettv sovremennoeraspredelenieradionuklidovvlesnyhékosistemahpolesʹâukrainy AT krasnovvp contemporarydistributionofradionuclidesinforestecosystemsofpolissyaofukraine AT orlovoo contemporarydistributionofradionuclidesinforestecosystemsofpolissyaofukraine AT kurbettv contemporarydistributionofradionuclidesinforestecosystemsofpolissyaofukraine
first_indexed	2025-11-26T12:26:15Z
last_indexed	2025-11-26T12:26:15Z
_version_	1850623755390287872
fulltext	4 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 ЛІСОЗНАВСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО В. П. КРАСНОВ, д-р с.-г. наук, О. О. ОРЛОВ, канд. біол. наук, Т. В. КУРБЕТ, канд. с.-г. наук Поліський філіал УкрНДІЛГА Подано матеріали стосовно розподілу 137Cs у компонентах лісових екосистем на прикладі соснових насаджень у різних типах лісорослин- них умов – свіжих і вологих борах, вологих су- борах. Отримані дані можна використовувати при реабілітації лісів, що зазнали радіоактив- ного забруднення. Ключові слова: лісові насадження, радіонуклі- ди, лісові екосистеми, радіоактивне забруднення, тип лісорослинних умов. За 25 років, що пройшли з часу аварії на Чорно- бильській АЕС, радіаційна ситуація у лісах суттєво змінилася: – здійснюється розпад основних радіоактивних елементів (137Cs, 134Cs та 90Sr), за рахунок чого їх су- марна активність зменшилася майже вдвічі; – відбулося необмінне закріплення значної час- тини 137Cs у ґрунті, внаслідок чого спостерігається зменшення його міграційної здатності; – відбувся перерозподіл радіонуклідів між ком- понентами лісових екосистем, унаслідок чого змі- нилися можливості їх практичного використання. Радіаційна ситуація у лісах, які опинилися у зоні радіоактивного забруднення аварійними викида- ми ЧАЕС, нині визначається складним комплек- сом факторів: ізотопним складом радіонуклідів та його динамікою, величиною щільності забруднення ґрунту радіонуклідами, фізичними та агрохімічними властивостями ґрунтів, які, з одного боку, визнача- ють видовий склад лісових ценозів, а з іншого – ін- тенсивність біологічного кругообігу радіоактивних елементів у лісових екосистемах. Динамічна радіаційна ситуація у лісах потребує постійного моніторингу міграції радіонуклідів у них, перерозподілу й накопичення останніх у певних компонентах лісових екосистем, що, з одного боку, дає змогу поглибити теоретичні знання з цього пи- тання, а з іншого – отримати обґрунтування можли- вого використання ресурсів лісу у процесі лісогос- подарського виробництва. Крім того, дослідження міграції радіонуклідів у лісових екосистемах дають змогу обґрунтувати заходи щодо реабілітації лісів, які зазнали радіоактивного забруднення у період аварії на ЧАЕС. Таким чином, наведені дослідження мають теоретичне і практичне значення. Після аварії на ЧАЕС підтвердилося значен- ня лісу як локального стабілізуючого компоненту ландшафтів і біогеохімічного бар’єра на шляху мі- грації радіонуклідів у суміжних ландшафтах. Лісо- ві масиви накопичили радіонукліди й перетворили- ся на джерело або початкову ланку у трофічних лан- цюжках радіонуклідів, які ведуть до людини [4, 7]. Дослідники різних країн, переважно централь- ної та північної Європи (Німеччини [8], Швеції [9], Данії [10]), а також України [3] й Республіки Біло- русь [1, 6] вивчали розподіл валових кількостей де- яких радіонуклідів у найпоширеніших у тому чи ін- шому регіоні типах лісових екосистем. Вони кон- статували поступове переміщення на поверхню ґрунтового покриву радіоактивних елементів, які спочатку переважно осіли на крони деревних порід першого ярусу, та поступове їх заглиблення у лісо- ву підстилку, часткове вимивання у верхні горизон- ти мінеральної частини ґрунту та доволі інтенсивну міграцію у рослинні організми та гриби. Після швидких змін радіаційної ситуації в лісах у перший післяаварійний період поза межами зони відчуження ЧАЕС у 1989 р. настав період квазірів- новаги вмісту 137Cs у ґрунтово-рослинному покри- ві лісів, що триває донині [7]. Характерними його особливостями є: домінування кореневого шляху надходження радіонукліду до судинних рослин, яке залежить переважно від ландшафтно-геохімічних умов території; повільний перерозподіл 137Cs між компонентами лісових екосистем; приблизна рів- новага щорічного надходження 137Cs з ґрунту до рослинності та повернення радіонукліду в ґрунт з рослинним опадом. В останні 10 років досліджень щодо розподі- лу радіонуклідів у лісових екосистемах стало зна- чно менше і проводяться вони переважно в Укра- їні та Білорусі. Обсяги таких досліджень невели- кі, у зв’язку зі значною трудомісткістю робіт і недо- статнім фінансуванням. Так, білоруські дослідни- ки вивчали розподіл 137Cs у ярусах березових наса- джень при різному ступені обводнення гідроморф- них ґрунтів [2]. Установлено, що в 2004 р. у дерев- ному ярусі поблизу осушувального каналу містило- ся 4,4%, а за межами впливу каналу – 14,9% від ва- УДК 551.521 СУЧАСНИЙ РОЗПОДІЛ РАДІОНУКЛІДІВ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ 5ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 лового запасу радіонуклідів в екосистемі. Україн- ські вчені дослідили розподіл 137Cs у дубових наса- дженнях на порівняно багатих ґрунтах вологих су- грудів і встановили, що 95,58% валового запасу ра- діонуклідів знаходиться у ґрунті та лісовій підстилці і лише 4,42% – у компонентах фітоценозу [5]. Дослідження проводили на постійних пробних площах у Житомирському Поліссі в найпоширені- ших у регіоні бідних (свіжих і вологих борах) і порів- няно бідних (вологих суборах) типах лісорослинних умов (табл. 1). На кожній пробній площі відбирали три модель- ні дерева сосни, які характеризували основні ступені товщини деревостану. Модельні дерева звалювали, розкряжовували на відрізки завдовжки 2 м, крону ді- лили на три частини за висотою. З відрізків стовбура відбирали деревину в корі, деревину без кори, кору зовнішню й кору внутрішню. Із трьох частин крони (верхньої, середньої й нижньої) відбирали зразки гі- лок, пагонів дворічних та однорічних, хвої однорічної та дворічної. Перед звалюванням модельних дерев у межах проекції їх крон відбирали позбірних зразків ґрунту, а також вимірювали потужність експозицій- ної дози гамма-випромінювання на поверхні ґрунту й на висоті 1 м. На кожній пробній площі на п’яти об- лікових ділянках площею 1 м2 кожна відбирали зраз- ки мохового покриву (за видами) й під’ярусу епігей- них лишайників (за видами), а на шести облікових ділянках – представників трав’яно-чагарничкового ярусу (за видами). Усі відібрані зразки висушували до повітряно-сухого стану, подрібнювали та гомо- генізували, після чого в них вимірювали питому ак- тивність 137Cs на гамма-спектроаналізаторах СЕГ-01 із сцинтиляційними детекторами БДЕГ-63 та напів- провідниковим детектором ДГДК-100В3. Віднос- на похибка вимірювання питомої активності 137Cs у зразках не перевищувала 15%. Питома активність радіонукліда у фітомасі ха- рактеризує інтенсивність його надходження до певних видів рослин або їх окремих органів, що пов’язано з біологічними особливостями конкрет- ного виду або функціями та будовою певного орга- на чи тканини рослини. Найбільші значення на всіх пробних площах показник мав у нижніх ярусах фі- тоценозу – трав’яно-чагарничковому, моховому та лишайниковому. Так, на пробній площі, закладеній у свіжому бору, середньозважена величина пито- мої активності 137Cs у трав’яно-чагарничковому яру- сі сягала 26 420 Бк/кг, моховому – 23 266 Бк/кг, ли- шайниковому – 20 027 Бк/кг. Це значно вище, ніж у підрості (8125 Бк/кг) та першому ярусі деревоста- ну (4543 Бк/кг) (табл. 2), що вказує на наявність у складі нижніх ярусів рослинності видів, які інтенсив- но накопичують 137Cs. Подібні закономірності про- стежуються й на інших пробних площах – серед- ньозважена питома активність 137Cs у деревоста- ні була значно нижчою, порівняно з іншими яруса- ми фітоценозу. Водночас у межах кожного з яру- сів фітоценозу питома активність 137Cs у фітома- сі варіювала. Так, у компонентах соснового дере- востану в умовах вологого бору значення цього по- казника були максимальними у фізіологічно най- активніших тканинах та органах дерева – корі вну- трішній з лубом і пагонах однорічних – 22 783 та 20 837 Бк/кг відповідно, а мінімальними – у дере- вині й товстих гілках – 1451 та 5877 Бк/кг відповід- но. Подібна закономірність чітко виявилася й на ре- шті пробних площ, незалежно від лісорослинних умов. Характерним прикладом відмінностей аку- муляції 137Cs з ґрунту різними видами є трав’яно- чагарничковий ярус сосняку вологого бору. Зокре- ма, міжвидові відмінності питомої активності сяга- ли 3,9 разів, при цьому найбільші значення питомої активності 137Cs визначено у представників порядку вересоцвітих (чорниця – 29 900 Бк/кг та верес зви- чайний – 27 370 Бк/кг), а найменші – у представни- ка злаків (польовиця виноградникова – 7600 Бк/кг). Аналогічну ситуацію було виявлено на решті про- бних площ. Оскільки живлення мохів і лишайників має спе- цифічний, позакореневий характер, чим суттєво відрізняється від живлення судинних рослин (коре- невий шлях), висока питома активність 137Cs у пред- ставників цих груп біоти пояснюється їх поверхне- вим радіоактивним забрудненням у період аварії на ЧАЕС і безпосередньо після неї, а також перехо- пленням радіонуклідів низхідних потоків – стовбу- рового та кронового стоків. Середньозважена питома активність цього ра- діонукліду у 30-см шарі ґрунту пробних площ у всіх проаналізованих типах лісорослинних умов вия- вилася найменшою – від 557 до 814 Бк/кг. Однак у ґрунтах досліджуваних пробних площ виявлено за- гальні закономірності: експоненційне зменшення з глибиною питомої активності 137Cs, досить швидке у поверхневих шарах ґрунту і поступове – у глибин- них; експоненційне зменшення сумарної активнос- ті 137Cs з глибиною; більша відносна частка запасу радіонукліду, яка мігрувала до мінеральної частини ґрунту та, відповідно, менша, що утримується лісо- вою підстилкою (рис. 1). У 30-см шарі мінеральної частини ґрунту на цих пробних площах виявлено зв’язок середньої щіль- ності між питомою активністю 137Cs та глибиною від- № Таксаційна характеристика насаджень As, кБк/м2 ТЛУ склад вік боні- тет підріст повно та 61 В3 10 С 60 І пооди- ноко сосна 1,0 226,8 68 А3 10 С 55 І пооди- ноко сосна 1,0 296,1 56 А2 10 С 60 ІІ пооди- ноко сосна 0,9 287,1 Примітка: As – щільність радіоактивного забруднення ґрунту Таблиця 1 Характеристика насаджень і щільності радіоактивного забруднення на постійних пробних площах (ППП) 6 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 бору зразка. Коефіцієнт лінійної кореляції становив -0,65 на ППП-61, -0,57 на ППП-68 і -0,49 на ППП-56. У ґрунті досліджуваних типів лісорослинних умов основна частка валового запасу 137Cs нині зосеред- жена у мінеральній товщі. У вологому бору мінераль- ний 30-см шар ґрунту містив 81,02% валового запа- су радіонукліда, вологому субору – 87,59%, свіжо- му бору – 78,92%. Порівняння частки запасу 137Cs у ґрунтах вологих суборів і вологих борів свідчить, що в бідніших умовах у мінеральну товщу мігрувала більша кількість 137Cs, порівняно з багатшими умо- вами, що може бути пов’язано з меншою товщиною мохового покриву та, відповідно, меншою його рол- лю як геохімічного бар’єра на шляху міграції радіону- кліда з лісової підстилки до мінеральної товщі ґрун- ту в умовах вологого бору. Аналогічне порівняння свіжих борів і вологих борів також демонструє, що в більш зволожених умовах у мінеральну товщу мігру- вала більша кількість 137Cs, порівняно із сухішими. Розрахунки величини сумарної активності 137Cs на одиниці площі (табл. 2) дали змогу виявити важ- ливі закономірності. Так, незважаючи на найниж- чу величину середньозваженої питомої активнос- ті радіонукліду, найбільша сумарна його активність сконцентрована у ґрунті – 2525,43 – 3422,62 МБк/га (маса 30-см шару – від 4203 т/га у вологих борах до 4510 т/га у вологих суборах). Частка ґрунту в утриманні валового запасу раді- онукліда від частки в екосистемі загалом становила: 78,97% – у свіжому бору; 89,29% – у вологому бору та 75,32% – у вологому субору, а загалом усі компо- ненти фітоценозу у таких лісорослинних умовах міс- тили його 21,03%, 13,71% та 24,68%. Значно біль- шу частку валового запасу радіонукліду виявлено у фітоценозі вологого субору, що потребує окремо- го пояснення, адже радіонуклід у таких умовах менш інтенсивно надходить із ґрунту до рослинності, по- рівняно з біднішими умовами вологих борів. Деталь- ний аналіз первинних даних засвідчує, що наведе- на невідповідність добре пояснюється запасом фі- томас головних ярусів фітоценозу на одиниці пло- щі у порівнюваних лісорослинних умовах. Зокрема, незважаючи на однакову повноту деревостану, він, відповідно до загальновідомих закономірностей, значно краще росте в умовах вологого субору, де його фітомаса сягає 160,4 т/га, а в умовах вологого бору – лише 113,6 т/га. Аналогічну картину виявле- но стосовно мохового ярусу, який має більші потуж- ність і проективне покриття та, відповідно, фітомасу на одиниці площі у вологих суборах (14,6 т/га) порів- няно з вологими борами (13,3 т/га). Крім того, фіто- маса трав’яно-чагарничкового ярусу у порівнюваних лісорослинних умовах становила 0,9 і 1,6 т/га відпо- Рис. 1 – Розподіл валової активності 137Cs на 1 га у ґрунті вологого бору і вологого субору Компонент екосистеми Свіжий бір (А2) Вологий бір (А3) Вологий субір (В3) серед- ньозва- жена питома ак- тивність 137Cs, Бк/кг актив- ність, MБк/га частка сумарної активності 137Cs, % серед- ньозва- жена питома ак- тивність 137Cs, Бк/кг актив- ність, MБк/га частка сумарної активності 137Cs, % серед- ньозва- жена питома актив- ність 137Cs, Бк/кг актив- ність, MБк/га частка сумарної активності 137Cs, % Деревостан 4543 446,88 11,33 2607 296,17 7,47 2563 410,90 12,25 Підріст 8125 0,26 0,01 8790 0,29 0,01 6600 0,61 0,02 Лишайниковий ярус 20 027 5,08 0,12 19 350 0,55 0,01 22 700 0,91 0,03 Трав’яно- чагарничковий ярус 26 420 5,13 0,13 25 611 21,95 0,55 25 204 36,55 1,09 Моховий ярус 23 266 372,25 9,44 16 883 224,88 5,67 25 914 378,60 11,29 Ґрунт з лісовою підстилкою (0–30 см шар) 669 3114,47 78,97 814 3422,62 86,29 557 2525,43 75,32 Усього – 3944,1 100,0 – 3966,5 100,0 – 3353,0 100,0 Таблиця 2 Розподіл 137Cs у компонентах лісових екосистем – 60-річних соснових насадженнях у різних типах лісорослинних умов 7ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 відно. Одержані дані свідчать, що розподіл валово- го запасу 137Cs між компонентами лісових біогеоце- нозів загалом відповідає розподілу їхніх мас. Водно- час результати наших досліджень продемонструва- ли, що розподіл сумарної активності 137Cs між яру- сами фітоценозу також досить близький до розпо- ділу фітомас відповідних ярусів (рис. 2). Винятком є окремі яруси, більшість представників яких – інтен- сивні накопичувачі цього радіонукліду, що обумов- лює у чотири-п’ять разів більшу частку в утриманні 137Cs цими ярусами порівняно з їх часткою у форму- ванні загальної фітомаси ценозу. Наприклад, у во- логому бору таким є лишайниковий ярус, представ- лений у згаданих лісорослинних умовах лише епі- фітним під’ярусом на стовбурах сосни: його част- ка у створенні фітомаси ценозу становить 0,02%, а в утриманні запасу радіонукліду від фітоценозу зага- лом – 0,1%. Таким чином (див. рис. 2), останній по- казник удвічі перевищив частку підросту в утриман- ні сумарної активності фітоценозу, незважаючи на більшу фітомасу, ніж у лишайникового ярусу. Беручи до уваги наведені дослідниками [5, 6] дані про сучасні тенденції перерозподілу 137Cs між компонентами лісових екосистем, правомірно кон- статувати, що у подальшому частка цього радіону- кліду, що утримується ґрунтом, поступово збільшу- ватиметься, а частка, що утримується компонента- ми фітоценозу, меншуватиметься. При цьому швидкість самоочищення ярусів фі- тоценозу від радіоактивного забруднення буде від- різнятися за таксономічними групами фітоценозу, насамперед у судинних рослин з кореневим над- ходженням радіонукліду до фітомаси та мохів і ли- шайників – з позакореневим надходженням. ВИСНОВКИ В усіх проаналізованих типах лісорослинних умов найбільшу величину середньозваженої пито- мої активності 137Cs визначено у нижніх ярусах фі- тоценозу – трав’яно-чагарничковому, моховому та лишайниковому. У компонентах соснового дере- востану в усіх типах лісорослинних умов вміст 137Cs був максимальним у фізіологічно найактивніших тканинах і органах дерева – корі внутрішній з лубом і однорічних пагонах, а мінімальним – у деревині. У ґрунтах, незалежно від лісорослинних умов, виявлено загальні закономірності: експоненцій- не зменшення з глибиною питомої активності 137Cs та його сумарної активності; більшу відносну част- ку запасу радіонукліду, що мігрувала до мінераль- ної частини ґрунту, і меншу, що утримується лісо- вою підстилкою. Частка ґрунту в утриманні валового запасу ра- діонукліду від такої частки екосистеми загалом становила: 78,97% – у свіжому бору; 89,29% – у вологому бору та 75,32% – у вологому субору, а частка фітоценозу – 21,03%, 13,71% та 24,68% відповідно. Загальні закономірності розподілу валового за- пасу 137Cs між компонентами лісових біогеоценозів та у межах кожного фітоценозу відповідають розпо- ділу їх мас. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Булавик И. М. Миграция 137Cs в лесных экосистемах / И. М. Булавик, А. Н. Переволоцкий // Лес и Чернобыль. – Минск: МНПП «Стенер», 1994. – С. 7 – 42. 2. Булко Н. И. Особенности накопления 137Cs яру- сами берёзового насаждения в условиях различной обводнённости гидроморфных почв / Н. И. Булко // Сб. науч. тр. Ин-та леса НАНБ. – Гомель: Ин-т леса НАН Бела- руси, 2006. – Вып. 66. – С. 73 – 81. 3. Краснов В. П. Распределение активности 137Cs в компонентах лесного биогеоценоза влажной субори Укра- инского Полесья / В. П. Краснов, В. Н. Турко, А. А. Орлов, Е. З. Короткова // Лесная наука на рубеже ХХІ века. – Го- мель: Ин-т леса НАН Беларуси, 1997. – С. 405 – 407. 4. Краснов В. П. Радіоекологія лісів Полісся України / В. П. Краснов– Житомир: Волинь, 1998. – 112 с. 5. Орлов О. О. Закономірності розподілу 137Cs в еко- системі дубового лісу у вологому сугруді Центрального Полісся України / О. О. Орлов// Лісівництво і агролісоме- ліорація. – 2008. – Вип. 112. – С. 188 – 194. 6. Переволоцкий А. Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах / А. Н. Переволоцкий– Гомель: РНИУП «Институт радиологии», 2006. – 256 с. 7. Щеглов А. И. Биогеохимия техногенных радиону- клидов в лесных экосистемах / А. И. Щеглов– М.: Наука, 1999. – 268 с. 8. Bunzl K. Interception and retention of Chernobyl- derived Cs-134, 137 and Ru-106 in spruce stand / K. Bunzl, A. Schimmack, K. Kreutzer, R. Schierl// Sci. Total Eviron. – 1989. – Vol. 78. – P. 77 – 87. 9. McGee E. J. Chernobyl fallout in a Swedish forest ecosystem / E. J. McGee, H. J. Synott, K. J. Johanson, B. H. Fawaris, S. P. Nielsen et al. // J. Environ. Radioactivity. – 2000. – Vol. 48. – P. 59 – 78. 10. Strandberg M. Radiocesium in a Danish pine forest ecosystem / M. Strandberg// Sci. Total Eviron. – 1994. – Vol. 157. – Special issue. Forests and radioactivity. – A collection of papers presented at the Seminar on the Dynamic Behaviour of Radionuclides in Forests (Stockholm, Sweden, 18 – 22 May, 1992) / Eds. G. Desmet, A. Janssens, J. Melin. – P. 125 – 132. Рис. 2 – Розподіл фітомаси (%) та валового запасу 137Cs (%) за ярусами рослинності у вологому бору 8 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 CONTEMPORARY DISTRIBUTION OF RADIONUCLIDES IN FOREST ECOSYSTEMS OF POLISSYA OF UKRAINE V. P. KRASNOV, Dr. habil, O. O. ORLOV, PhD, T. V. KURBET, PhD Polissya branch of URIFFM Data on 137Cs distribution in the components of forest ecosystems on the example of pine stands in different forest site conditions – fresh and wet bors and wet subors – are presented. Obtained data can be used for forest rehabilitation after radioactive con- tamination. Key words: forest stands, radionuclides, forest ecosystems, radioactive contamination, forest site conditions. СОВРЕМЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ РАДИОНУКЛИДОВ В ЛЕСНЫХ ЭКОСИСТЕМАХ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ В. П. КРАСНОВ., д-р с.-х. наук, А. А. ОРЛОВ, канд. биол. наук, Т. В. КУРБЕТ, канд. с.-х. наук Полесский филиал УкрНИИЛХА В статье представлены материалы относи- тельно распределения 137Cs в компонентах лесных экосистем на примере сосновых насаждений в разных типах лесорастительных условий – свежих и влажных борах, влажных суборах. Полученные данные можно использовать при реабилитации ле- сов после радиоактивного загрязнения. Ключевые слова: лесные насаждения, радио- нуклиды, лесные экосистемы, радиоактивное за- грязнение, тип лесорастительных условий. А. А. МАРТЫНЮК, д-р с.-х. наук, Е. В. ДОРОНИЧЕВА, Т. В. РЫКОВА, Всероссийский научно-исследовательский институт лесоводства и механизации лесного хозяйства(ВНИИЛМ), Россия Рассматриваются закономерности измене- ния химического состава природных осадков в сосновых экосистемах, подверженных техно- генному воздействию. Максимальные концен- трации загрязнителей отмечаются в пробах у стволов деревьев, что формирует наиболее высокие техногенные нагрузки выпадающих веществ на нижние ярусы фитоценоза и лес- ную почву в приствольной и подкроновой час- тях насаждения. Ключевые слова: загрязнение среды, лесные экосистемы, природные осадки, химический со- став, сосновые насаждения, стволовой сток. Атмосферные осадки играют важную роль в жизнедеятельности лесных экосистем, обес- печивая дополнительное поступление в почву питательных веществ. Насаждения способны не только перераспределять объемы выпадающих осадков, но и изменять их химический состав [1, 5], что особенно важно учитывать при загрязне- нии среды техногенными выбросами. Знание за- кономерностей изменения химического состава природных осадков позволяет глубже понять вза- имодействие компонентов лесной экосистемы в условиях техногенеза, совершенствовать систему оценивания уровня их загрязнения и средоохран- ной роли лесов в неблагоприятной экологической ситуации. В этой работе изложены основные результаты исследований трансформации химического со- става твердых и жидких осадков под древесным пологом сосновых насаждений, подверженных воздействию промышленных выбросов пред- приятий химической, нефтехимической и стро- ительной промышленности. Исследования про- водились в сосняках II и IV классов возраста на пробных площадях в зеленомошно-лишайниковых, зеленомошниковых (А 2 ) и сложных (В 2 ) типах леса, расположенных на разном удалении от источников промышленного загрязнения. Изучение закономерностей пространственного загрязнения снега проводили по смешанным про- бам (из 20 – 25 индивидуальных), отобранным сне- гомером на всю глубину покрова в период наиболь- шего снегонакопления. Для оценивания изменения химического состава снега его пробы отбирали с пятикратной повторностью у стволов деревьев, под их кронами и в межкроновом пространстве (окнах). Дождевые осадки собирали в пластиковые или стеклянные осадкоприемники, которые устанавли- вали у стволов деревьев сосны (сбор осуществля- ли с помощью полиэтиленовых поясов, врезанных в кору), под кронами и в межкроновых простран- ствах. Количество осадкоприемников в каждом ва- рианте эксперимента колебалось от 3 до 10 еди- ниц, что связывалось с изменчивостью химическо- го состава осадков, а также необходимостью обес- печения минимального количества воды для хима- нализов. Определение загрязняющих веществ в УДК 630425 ИЗМЕНЕНИЕ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ПРИРОДНЫХ ОСАДКОВ ПОД ПОЛОГОМ СОСНОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ СРЕДЫ

Сучасний розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах Полісся України

Institution

Similar Items