Київ у дзеркалі часу
Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859945744901865472 |
|---|---|
| author | Вергунов, В. |
| author_facet | Вергунов, В. |
| citation_txt | Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007.
– 1120 с.: іл.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:13:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 39
Віктор ВЕРГУНОВ,
директор ДНСГБ УААН, д-р с.-г. наук, проф.
Êè¿â ó äçåðêàë³ ÷àñó
(Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії на-
ук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007.
– 1120 с.: іл.)
ОГЛЯДИ. РЕЦЕНЗІЇ
а шістнадцятому році своєї державності
Україна нарешті повинна мати повну і
об’єктивну, звільнену від усіляких попе-
редніх ідеологічних догм та перекручень власну іс-
торію, як в цілому, так і окремих її складових. То-
му не випадково останнім часом значно активізува-
лись дослідження в царині вітчизняної історичної
науки. Зокрема, з’явилося чимало довідкових і ен-
циклопедичних видань, фотоальбомів, присвяче-
них історії Києва та його сучасному розвитку.
Нещодавно побачив світ, мабуть кращий за часи
незалежності, історико-біографічний енциклопе-
дичний довідник «Київ», який по праву можна
вважати визначним явищем серед довідкових ви-
дань. У книзі на основі історико-наукового аналізу
матеріалу виважено та комплексно висвітлено іс-
торію розвитку нашої столиці.
У довіднику вміщено короткий нарис історії Ки-
єва, енциклопедичний блок його визначних
пам’яток як минулого, так і сьогодення. Тобто, іс-
торія міста системно висвітлюється через основні
події, пам’ятки й особистості.
Подібне комплексне видання такого рівня та під-
ходу здійснюється вперше. Воно вирізняється ори-
гінальністю, високим науковим, художнім і полі-
графічним рівнем і може презентуватися як суве-
нірне. Містить близько 1000 сюжетних чорно-бі-
лих і кольорових фото, понад 2500 портретів. Роз-
раховане на всіх, хто цікавиться історією Києва.
Поліграфічне оформлення книги вишукане, еле-
гантне. Папір м’якого кремового пастельного
кольору створює естетичний настрій. Зображення
Архистратига Михаїла – покровителя Києва пода-
но на розвороті й на сторінках передмов до кожно-
го розділу. Сторінки оформлені у рамки з легким
старовинним стилізованим орнаментом, стилізо-
ваний також шрифт заголовків розділів.
Вдало підібрано епіграф до книги – «Як тебе не
любити, Києве мій!». У передмові укладачі зазна-
чають: «Пропоноване історико-біографічне видан-
ня про Київ є першим, яке висвітлює його історію
комплексно – через основні події, визначні пам’ят-
ки та особистості: тобто це історія столиці Украї-
ни, віддзеркалена у фактах, пам’ятках і людях».
Саме це зумовило і архітектоніку книги, яка
складається з трьох взаємодоповнюючих розділів:
«Короткий історичний нарис Києва», «Визначні
пам’ятки Києва» і «Біографічний словник киян».
Н
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3
Îãëÿäè. Ðåöåí糿
40
У «Короткому історичному нарисі Києва» в
світлі сучасних здобутків києвознавства, зокрема
археологічних та історико-архітектурних дослі-
джень, стисло викладено основні етапи розвитку
міста з найдавніших часів до сьогодення і дано їх
загальну характеристику.
Наведено перші свідчення про життя первісних
людей на теренах Києва більш як 20 століть тому,
протоміських центрів у попередні часи, передісто-
рію міста і його історію з першої половини VI ст.
Як і більшість сучасних дослідників та давніх лі-
тописців автори розпочинають висвітлення історії
Києва саме з першої половини VI ст. – часів леген-
дарного Кия, далі описується безперервний розви-
ток Києва до його перетворення в ІХ ст. у ранньо-
середньовічне місто з усіма притаманними ознака-
ми, в столицю давньоруської держави – Київської
Русі.
Подальша періодизація історії Києва така: епоха
Київської Русі та Литовсько-Польська доба; героїч-
ні часи Визвольної війни під проводом Богдана
Хмельницького та культурного піднесення Києва
за гетьманування Івана Мазепи; період насиченого
всебічного розвитку Києва упродовж ХІХ – початку
ХХ ст. та суперечливі події часів Революції 1917 р.
і Громадянської війни; страшні втрати часів масо-
вого руйнування його пам’яток і великого терору в
30-ті роки ХХ ст.; трагедія міста у роки Великої
Вітчизняної війни; відродження і розбудова впро-
довж післявоєнних десятиліть; «перебудовні» роки
та час здобуття Україною державної незалежності.
Основна увага приділяється суспільно-політич-
ній історії міста, належним чином висвітлено й
економічне життя та культурний розвиток духовну
атмосферу міста й творчі здобутки киян упродовж
багатьох століть.
Нарис має на меті дати читачеві уявлення про
послідовність формування територіально-просто-
рової системи міста, створення його неповторного
архітектурного ансамблю, який зазнав значних
втрат у 30–40-х роках минулого століття, але збе-
ріг численні пам’ятки світового значення.
Наступний розділ книги – «Визначні пам’ятки Ки-
єва». Місто відоме своїми унікальними пам’ятками,
серед яких – археологічні та архітектурні, історичні
та мистецькі, містобудівні та ландшафтні. У них від-
бивається вся його багатовікова та славетна історія.
Найдавніші з них – археологічні, які є не тільки
культурним надбанням, але й часто єдиним джере-
лом висвітлення стародавньої історії міста. Описа-
но «Археологічні заповідники» та археологічні
охоронні зони.
Пам’ятки київського зодчества природно пов’яза-
ні з унікальним історичним ландшафтом, долиною
Дніпра, низкою гір, численними невеликими річка-
ми та ручаями, ярами, лісовими масивами.
Розглядаються й комплексні пам’ятки. Адже
кожну архітектурну споруду або ансамбль створю-
вали конкретні замовники та зодчі, в них жили та
творили відомі політики, діячі науки, культури,
мистецтва. І такі пам’ятки набувають значення
пам’яток історії.
Часто ці споруди нерозривно повязані з археоло-
гічними шарами або пам’ятками монументального
мистецтва, в яких поєднуються характерні риси як
архітектури, так і археології, містобудування, істо-
рії, мистецтва, історичного ландшафту. Такими
пам’ятками-комплексами є історичні вулиці та
площі Києва, кожна з яких має свою архітектурну,
містобудівну, мистецьку та історичну ціність.
Архітектурні пам’ятки Києва репрезентують най-
яскравіші взірці зодчества доби Київської Русі
(Софіївський собор, Михайлівський Золотоверхий
собор, Кирилівська церква, Михайлівська Виду-
бицька церква); бароко ХVІІ–ХVІІІ ст. (Києво-Пе-
черська лавра, Фролівський та Видубецький мо-
настирі, Андріївська, Покровська, Микільсько-На-
бережна церкви тощо); стилів класицизму першої
половини ХІХ ст. та еклектики рубежу ХІХ–ХХ ст.
У розділі подано також довідки про низку культур-
них, освітніх і наукових установ.
Загалом тут вміщено близько 400 довідок, багато
ілюстрованих сучасними та історичними фотогра-
фіями, більшість з яких є оригінальними і друку-
ються вперше.
Третій розділ книги «Біографічний словник ки-
ян», як пишуть укладачі, «цікавий й водночас
слабко захищений від критики». Але, на нашу
думку, це дійсно надзвичайно необхідний цікавий
історично-інформативний блок, носить новаторсь-
кий характер, є важливим внеском у створення на-
ціональної біографістики. У ньому зібрано відо-
мості про життя і діяльність близько 3000 провід-
них діячів Києва минулого й сьогодення, які плід-
но працювали і працюють у різних сферах його
суспільно-політичного, духовного та громадського
життя, зокрема в галузі економіки, політики, на-
уки, культури, літератури, мистецтва, освіти, фінан-
сової і банківської діяльності, військової й судової
справи, господарства, управління, дипломатії, ме-
дицини та спорту.
Детальніше розглянемо структуру довідника,
щоб дати читачеві повніше уявлення про цю чудо-
ву книгу й водноч науково-історичну працю, в якій
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3
Îãëÿäè. Ðåöåí糿
41
автори врахували досягнення української історич-
ної науки нової доби.
Розділ 1. «Короткий історичний нарис Києва»
(с. 33–143).
Київ – місто, оповите легендами і славне своїми
святинями, столиця Давньоруської держави та Ук-
раїни – належить до найвідоміших і найважливі-
ших культурних центрів світового значення. У
розділі висвітлено всі історичні періоди.
Текст нарису викладено стисло, але цікаво, на
високому науковому рівні, в популярній формі, що
сприяє популяризації сучасного наукового істо-
ричного знання. «Список літератури» до розділу
вміщено на с. 142–143.
Цікаво висвітлено підрозділ «Доба Київської Ру-
сі». Текст супроводжується багатим різноплановим
ілюстративним матеріалом, який наочно доповнює
уявлення читача про описувані події, наприклад,
наведено карту-схему «Київська Русь і навколишні
народи в середині ІХ ст. (Русь Аскольда)» (с. 34–35);
«Київ третьої чверті першого тисячоліття» (с. 34);
«Схема Верхнього Києва межі Х–ХІ ст» (с. 37);
ілюстрації-мініатюри з Радзивілівського літопису:
«Кий, Щек та Хорив із сестрою Либіддю заснову-
ють Київ», «Хрещення Володимира Святославови-
ча в Корсуні»; карти: «Київська Русь за часів Яро-
слава Мудрого» (с. 40); «Київ ІХ–ХІІІ ст. з околиця-
ми» (с. 41). Топографічні назви того часу, які дій-
шли до наших днів, зазнали лише невеликих змін:
«Буличі – Біличі», «Желань – Жуляни», «Теремець
– Теремки», «Подолля – Поділ», «Урочище Дорого-
жич – Дорогожичі» тощо.
Наступний підрозділ «Литовсько-Польські ча-
си» (с. 42–46). Розвиток Києва було перервано на-
валою монгольських орд хана Батия. Наприкінці
1240 р. після тривалої облоги взято і спустошено
Київ. Панування Золотої орди над Середнім По-
дніпров’ям тривало до 60-х років ХІV ст., коли Ки-
ївська, Переяславська і Чернігівська землі визнали
владу литовських князів із династії Гедиміновичів
– часи наповнені драматизмом. Але продовжував-
ся поступовий розвиток Києва від 90-х років ХV ст.
до Хмельниччини, спостерігалося стабільне де-
мографічне, економічне та культурне зростання
міста. Магдебурзьке право стимулювало консолі-
дацію православної людності Києва.
Знаменною віхою в його історії було створення
міського православного братства та відкриття при
ньому в 1615 р. школи. Київська братська школа,
якою керували відомі вчені, провідні діячі україн-
ської культури, як Іов Борецький, М. Смотриць-
кий, К. Сакович стала навчальним закладом вищо-
го типу. У ній вчилися діти різних верств. Діяль-
ність культурно-освітнього осередку Києво-Пе-
черської лаври очолював високоосвічений архі-
мандрит Є. Плетенецький, який зібрав при монас-
тирі велику бібліотеку, відкрив у Лаврі друкарню.
Розгортається діяльність Петра Могили, за якого у
1632 р. почала діяти Києво-Могилянська колегія.
Могилянське богослов’я піднесло Київ на рівень
найзначніших теологічних центрів тогочасного
християнського світу, підтверджуючи його мета-
форичне визначення як «другого Єрусалиму». На
базі Київської духовної школи утворилася нова ге-
нерація європейських освічених, обізнаних із дав-
німи і новими іноземними мовами богословів.
Підрозділ «Часи Хмельниччини та Руїни» (с. 46–
74) висвітлює нову сторінку в історії Києва, як і
всієї України. Вона почалася навесні 1648 р., коли
під проводом Богдана Хмельницького на боротьбу
з шляхетсько-католицькими утисками піднялася
Запорозька Січ, а потім і решта українського коза-
цтва, до якого приєдналися селяни, православне
міщанство і духовенство. Великих руйнувань за-
знав Київ під час цієї багаторічної кривавої війни,
багато православних святинь міста було зруйнова-
но й пограбовано.
Попри всі трагічні обставини доби Хмельниччи-
ни та Руїни, впродовж другої половини ХVІІ ст. у
Києві продовжувався розвиток освіти і культури.
Місто стало потужним друкарським центром.
Підрозділ «Київ Мазепинських часів та його ін-
теграція до складу Російської імперії» (с. 74–78)
показує культурний розвиток Києва кінця ХVІІ –
початку ХVІІІ ст., що пов’язаний з ім’ям гетьмана
І. Мазепи. Упродовж усіх років його гетьмануван-
ня (до 1709 р.) Київ зростав як церковний і освіт-
ній центр України, як духовна й культурна столи-
ця. У цей час Києво-Могилянський колегіум пе-
ретворено на академію. Розвивалася література,
музика, архітектура. У ХVІІІ ст. споруджено архі-
тектурний шедевр – Києво-Андріївську церкву.
Підрозділ «Київ у першій половині ХІХ ст.» (с. 78–
98) висвітлює економічний, кульурний розвиток
Києва, будівництво, архітектуру, освіту. В цей пе-
ріод (1834) відкрито університет Св. Володимира.
Перший ректор – М. О. Максимович, вчений ен-
циклопедичних знань, під керівництвом якого у
1834 р. створено «Тимчасовий комітет по дослі-
дженню старожитностей» (дослідники старовини
М. Берлінський, С. Зенович та ін.)
Підрозділ «Київ у другій половині ХІХ ст.» (с. 99–
106). На початку ХХ ст. Київ в архітектурному від-
ношенні був одним із найкрасивіших міст Російсь-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3
Îãëÿäè. Ðåöåí糿
42
кої імперії та Європи. Його споруди відзначалися
художньою вишуканістю, гармонійно поєднували-
ся з рельєфом, парками, схилами і широкою пано-
рамою Дніпра.
ХІХ ст. – в історії Києва починається нова доба,
позначена бурхливим розвитком економіки, місто-
будування, науки, культури, освіти, медицини,
мистецтва, архітектури, літератури, журналістики,
книговидання, торгівлі, банківської справи, су-
спільно-політичного життя.
На сторінках довідника автори блискуче реалі-
зували складне завдання – стисло, але цікаво ви-
світлили надзвичайно широкий спектр інтелекту-
ального життя Києва, показали вражаючий дина-
мізм розвитку міста, вчених, митців, піднесення
освітнього наукового та мистецького рівня. Київ
став центром українського громадсько-культурно-
го руху. Тут працювали відомі історики, етногра-
фи, народознавці, письменники, композитори.
Піднесення освітнього, наукового та мистецько-
го життя Києва на сторінках довідника зображено
яскраво, висвітлено діяльність плеяди визначних
діячів, які з величезним патріотичним піднесен-
ням працювали над відродженням української на-
ціональної ідеї самоствердження українського на-
роду. Хоча це були дуже несприятливі часи, коли
уряд самодержавної Росії прийняв ряд антиукра-
їнських документів, таких як Емський указ від
18 травня 1876 р., якими заборонялося не тільки
друкувати, а й ввозити з-за кордону літературу ук-
раїнською мовою.
Розділи надзвичайно насичені науковою, істо-
ричною інформацією з усіх напрямів багатого ін-
телектуального життя Києва кінця ХІХ – початку
ХХ ст.
У довіднику віщено прекрасні ілюстративні ма-
теріали – фотографії численних архітектурних
пам’яток, краєвидів, вулиць, площ, будинків, собо-
рів, церков у різні історичні періоди. Ці фото не
тільки свідчать про красу міста, але й щемним бо-
лем відзиваються в серці від тих втрат, які були за-
подіяні не тільки природними катаклізмами, а й
знищені війнами або людським невіглаством, на
догоду ідеологічним догмам.
На багатьох фотографіях зроблено помітки «не
збереглися». Наприклад, Георгіївська церква (с. 49),
Миколаївський військовий собор на нинішній пло-
щі Слави (с. 50), Десятинна церква на вул. Володи-
мирській (с. 55).
1913 р. був певним чином підсумковим в історії
як всієї Російської імперії, так і Києва. Далі розпо-
чалися довгі роки важких випробувань, втрат,
страждань, пов’язаних із першою світовою війною,
Революцією 1917 р. та Громадянською війною про
що йдеться у наступних підрозділах: «Відлуння
Лютневої революції 1917 р. та доба Центральної
Ради» (с. 109–112); «Часи Гетьманату та Грома-
дянської війни» (с. 112–116); «Київ у міжвоєнний
період» (с. 117–120); «Місто під час Другої світо-
вої війни» (с. 120–129). Події проілюстровані підбір-
кою фотографій: «Пожежа на Хрещатику в 1941 р.»,
«Зруйнований Хрещатик. Жовтень 1941 р.», «Зруй-
нований центр Києва», «Київ під час німецької оку-
пації», «Битва за Київ», «У звільненому Києві».
Розбудову Києва висвітлено у підрозділах: «Київ
середини 40-х – початку 80-х років ХХ ст.» (с. 129–
136); «Київ – столиця незалежної України» (с. 136–
141). До розділу «Короткий історичний нарис Ки-
єва» паписана «Післямова» (с. 141) та подано
«Список літератури» (с. 142–145).
Читаючи захоплюючий історичний нарис, пере-
конуємося, що Київ увійшов у третє тисячоліття
як потужний промисловий, освітній і науковий
центр, столиця незалежної держави – України. За
період незалежності з’явились нові надбання –
реставрація значної кількості місць і будинків,
внаслідок якої вони набули свого історичного ви-
гляду, відновлення багатьох давніх святинь, пере-
дусім Михайлівського Золотоверхого та Успенсь-
кого соборів, Києво-Печерської лаври.
У довіднику об’єктивно висвітлені всі складні і
суперечливі періоди історії, діяльність різних осо-
бистостей. Автори збірника цитують віднесені до
Києва у давньоруські часи біблійні слова, що тися-
чоліття сяють над Центральною апсидою Софії
Київської «Бог серед нього, воно не похитнеться;
Бог йому допоможе перед світанком» (с. 141). Це
своєрідний епіграф до всієї історії Києва і його
майбутнього.
Світлий поетичний образ Києва створюють ве-
ликого формату на всю сторінку (21х29 см) кольо-
рові фотографії видів Києва, перлин архітектури:
«Марія-Оранта» (центральна апсида Софіївського
собору), «Велика Лаврська дзвіниця», «Золоті Во-
рота», «Софіївська дзвіниця», «Андріївська церк-
ва», «Успенський собор» тощо.
Другий розділ «Визначні пам’ятки Києва»
(с. 147–542) – великий за обсягом, інформативно
насичений науковою, популярною, художньою ін-
формацією, багато ілюстрований. Вміщено корот-
кий нарис про пам’ятки архітектури, будинки, ву-
лиці, площі, музеї, театри, історичні місця тощо в
абетковому порядку. Кожний нарис подає читачеві
максимум відомостей про історичне минуле та су-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3
Îãëÿäè. Ðåöåí糿
43
часне кожної пам’ятки Києва, про події, визначних
діячів.
Супроводжують тексти нарисів підбірки високо-
художніх фото кінця ХІХ ст. та сучасних кольоро-
вих, які показують Київ в усій його красі, відобра-
жають скільки прекрасного у нашому місті, на
що, на жаль, не завжди звертають увагу в повсяк-
денному житті і не завжди цінують.
Третій розділ «Біографічний словник киян»
(с. 545–1073) подає біографічні довідки про осіб,
які в минулому творили Київ, працюють сьогодні
на його процвітання. Серед цих імен: Агапіт – лікар-
чернець ХІ ст., вчений-фізик Михайло Петрович
Авенаріус (Київський університет, друга половина
ХІХ ст.), або маловідомий за радянських часів
письменник і вчений-хімік Марко Олександрович
Алданов та багато інших, яким присвячено ґрун-
товні й цікаво написані нариси.
«Біографічний словник киян» вперше за всю іс-
торію міста у такому концентрованому великому
обсязі (понад 3000 біографій) подається в енцик-
лопедичних довідниках про Київ, що само по собі
вже є позитивним явищем.
Це органічно поєднується з попередніми розді-
лами книги, дозволяє ширше показати багатоаспе-
ктно історію та сучасне Києва, адже все твориться
розумом і працьовитими руками людей.
У «Біографічному словнику киян» представлені
імена вчених, фахівців усіх галузей науки, техніки,
освіти, мистецтва, культури, літератури, медицини,
політичних діячів як минулого, так і сьогодення.
Для нас важливим є те, що згадано й діячів бібліо-
течної справи (керівники державних наукових біб-
ліотек, бібліотекознавці): Р. І. Павленко; О. С. Они-
щенко, академік НАН України; Г. П. Житецький,
один із засновників Всенародної бібліотеки Украї-
ни при ВУАН. Є персоналії, імена яких тільки не-
щодавно почали повертатись у науку, культуру, іс-
торію незалежної України і не відображених у біо-
графічно-довідкових виданнях радянської доби.
Такі біографічні статті подані більш розгорнуто,
наприклад, державні діячі: П. П. Скоропадський –
гетьман України, М. П. Василенко, В. К. Винни-
ченко; історики: О. Гермайзе, Н. Д. Полонська-Ва-
силенко та інші.
Коли читаєш це дійсно унікальне видання, на
кожній сторінці відчуваєш, що автори-укладачі –
це не просто вчені з об’єктивним поглядом, а й
люди, які люблять, знають, пишаються прекрас-
ним містом, титанічною працею багатьох поколінь
киян упродовж близько двох тисячоліть. Ми маємо
бути горді з того, що попри всі історичні катакліз-
ми так багато збережено для нащадків й висвітле-
но в цьому унікальному виданні.
Автори історико-біографічного енциклопедич-
ного довідника «Київ» справедливо зазначають,
що в наш час, коли Київ переживає складний і су-
перечливий період своєї історії (як і держава), є
чимало негативних явищ у суспільстві, економіці,
слід об’єднати зусилля політиків, підприємців, ад-
міністрації, всіх структур міста, щоб продовжува-
ти ретельну щоденну роботу, яка б спиралася на
наукові розробки вчених міста та громадську дум-
ку, передусім авторитетних та висококваліфікова-
них громадян столиці. У книзі висвітлено багато
позитивних прикладів у минулому, і не тільки ти-
сячолітньої давнини (коли князь Володимир після
хрещення діяв разом із поважними і авторитетни-
ми киянами «старцями градськими»), а й століт-
ньої (кінця ХІХ – початку ХХ ст.), коли місто зав-
дяки плідній співпраці міської думи, підприємців-
меценатів та авторитетних діячів освіти, науки,
мистецтва, медицини переживало своє дивовижне,
блискуче й стрімке піднесення. Освічені меценати
мали за честь жертвувати частину своїх прибутків
на благо рідного міста заради піднесення його кра-
си і культури, добробуту городян. Вони плідно
співпрацювали з уславленими київськими архітек-
торами, вченими, інженерами, лікарями, міськими
головами та думськими гласними.
Довідник сприяє відновленню в пам’яті киян
традицій міського самоврядування, адже впро-
довж майже чотирьох століть від часів великого
князя Литовського – Руської держави Вітовта до
царювання Миколи І Київ за магдебурзьким пра-
вом мав статус самоврядного міста.
Історія Києва прекрасно висвітлена на сторін-
ках історико-біографічного енциклопедичного
довідника «Київ» авторським колективом у скла-
ді: Г. Ю. Івакін, д-р іст. наук; Ю. В. Павленко, д-р
філос. наук; Ю. О. Храмов, д-р фіз.-мат. наук;
М. Б. Кальницький; О. Ю. Храмов.
Безперечно, подвижницька праця авторів та ви-
давців довідника, в якому вдало поєднуються
зміст і форма, заслуговує високої оцінки фахівців
та широкого загалу.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-389 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:13:33Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Вергунов, В. 2008-04-18T13:28:56Z 2008-04-18T13:28:56Z 2007 Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389 Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Рецензії Київ у дзеркалі часу Kiev in the mirror of age Article published earlier |
| spellingShingle | Київ у дзеркалі часу Вергунов, В. Рецензії |
| title | Київ у дзеркалі часу |
| title_alt | Kiev in the mirror of age |
| title_full | Київ у дзеркалі часу |
| title_fullStr | Київ у дзеркалі часу |
| title_full_unstemmed | Київ у дзеркалі часу |
| title_short | Київ у дзеркалі часу |
| title_sort | київ у дзеркалі часу |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389 |
| work_keys_str_mv | AT vergunovv kiívudzerkalíčasu AT vergunovv kievinthemirrorofage |