Київ у дзеркалі часу

Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Author: Вергунов, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859945744901865472
author Вергунов, В.
author_facet Вергунов, В.
citation_txt Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp.
collection DSpace DC
description Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл.
first_indexed 2025-12-07T16:13:33Z
format Article
fulltext ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 39 Віктор ВЕРГУНОВ, директор ДНСГБ УААН, д-р с.-г. наук, проф. Êè¿â ó äçåðêàë³ ÷àñó (Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії на- ук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл.) ОГЛЯДИ. РЕЦЕНЗІЇ а шістнадцятому році своєї державності Україна нарешті повинна мати повну і об’єктивну, звільнену від усіляких попе- редніх ідеологічних догм та перекручень власну іс- торію, як в цілому, так і окремих її складових. То- му не випадково останнім часом значно активізува- лись дослідження в царині вітчизняної історичної науки. Зокрема, з’явилося чимало довідкових і ен- циклопедичних видань, фотоальбомів, присвяче- них історії Києва та його сучасному розвитку. Нещодавно побачив світ, мабуть кращий за часи незалежності, історико-біографічний енциклопе- дичний довідник «Київ», який по праву можна вважати визначним явищем серед довідкових ви- дань. У книзі на основі історико-наукового аналізу матеріалу виважено та комплексно висвітлено іс- торію розвитку нашої столиці. У довіднику вміщено короткий нарис історії Ки- єва, енциклопедичний блок його визначних пам’яток як минулого, так і сьогодення. Тобто, іс- торія міста системно висвітлюється через основні події, пам’ятки й особистості. Подібне комплексне видання такого рівня та під- ходу здійснюється вперше. Воно вирізняється ори- гінальністю, високим науковим, художнім і полі- графічним рівнем і може презентуватися як суве- нірне. Містить близько 1000 сюжетних чорно-бі- лих і кольорових фото, понад 2500 портретів. Роз- раховане на всіх, хто цікавиться історією Києва. Поліграфічне оформлення книги вишукане, еле- гантне. Папір м’якого кремового пастельного кольору створює естетичний настрій. Зображення Архистратига Михаїла – покровителя Києва пода- но на розвороті й на сторінках передмов до кожно- го розділу. Сторінки оформлені у рамки з легким старовинним стилізованим орнаментом, стилізо- ваний також шрифт заголовків розділів. Вдало підібрано епіграф до книги – «Як тебе не любити, Києве мій!». У передмові укладачі зазна- чають: «Пропоноване історико-біографічне видан- ня про Київ є першим, яке висвітлює його історію комплексно – через основні події, визначні пам’ят- ки та особистості: тобто це історія столиці Украї- ни, віддзеркалена у фактах, пам’ятках і людях». Саме це зумовило і архітектоніку книги, яка складається з трьох взаємодоповнюючих розділів: «Короткий історичний нарис Києва», «Визначні пам’ятки Києва» і «Біографічний словник киян». Н ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Îãëÿäè. Ðåöåí糿 40 У «Короткому історичному нарисі Києва» в світлі сучасних здобутків києвознавства, зокрема археологічних та історико-архітектурних дослі- джень, стисло викладено основні етапи розвитку міста з найдавніших часів до сьогодення і дано їх загальну характеристику. Наведено перші свідчення про життя первісних людей на теренах Києва більш як 20 століть тому, протоміських центрів у попередні часи, передісто- рію міста і його історію з першої половини VI ст. Як і більшість сучасних дослідників та давніх лі- тописців автори розпочинають висвітлення історії Києва саме з першої половини VI ст. – часів леген- дарного Кия, далі описується безперервний розви- ток Києва до його перетворення в ІХ ст. у ранньо- середньовічне місто з усіма притаманними ознака- ми, в столицю давньоруської держави – Київської Русі. Подальша періодизація історії Києва така: епоха Київської Русі та Литовсько-Польська доба; героїч- ні часи Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та культурного піднесення Києва за гетьманування Івана Мазепи; період насиченого всебічного розвитку Києва упродовж ХІХ – початку ХХ ст. та суперечливі події часів Революції 1917 р. і Громадянської війни; страшні втрати часів масо- вого руйнування його пам’яток і великого терору в 30-ті роки ХХ ст.; трагедія міста у роки Великої Вітчизняної війни; відродження і розбудова впро- довж післявоєнних десятиліть; «перебудовні» роки та час здобуття Україною державної незалежності. Основна увага приділяється суспільно-політич- ній історії міста, належним чином висвітлено й економічне життя та культурний розвиток духовну атмосферу міста й творчі здобутки киян упродовж багатьох століть. Нарис має на меті дати читачеві уявлення про послідовність формування територіально-просто- рової системи міста, створення його неповторного архітектурного ансамблю, який зазнав значних втрат у 30–40-х роках минулого століття, але збе- ріг численні пам’ятки світового значення. Наступний розділ книги – «Визначні пам’ятки Ки- єва». Місто відоме своїми унікальними пам’ятками, серед яких – археологічні та архітектурні, історичні та мистецькі, містобудівні та ландшафтні. У них від- бивається вся його багатовікова та славетна історія. Найдавніші з них – археологічні, які є не тільки культурним надбанням, але й часто єдиним джере- лом висвітлення стародавньої історії міста. Описа- но «Археологічні заповідники» та археологічні охоронні зони. Пам’ятки київського зодчества природно пов’яза- ні з унікальним історичним ландшафтом, долиною Дніпра, низкою гір, численними невеликими річка- ми та ручаями, ярами, лісовими масивами. Розглядаються й комплексні пам’ятки. Адже кожну архітектурну споруду або ансамбль створю- вали конкретні замовники та зодчі, в них жили та творили відомі політики, діячі науки, культури, мистецтва. І такі пам’ятки набувають значення пам’яток історії. Часто ці споруди нерозривно повязані з археоло- гічними шарами або пам’ятками монументального мистецтва, в яких поєднуються характерні риси як архітектури, так і археології, містобудування, істо- рії, мистецтва, історичного ландшафту. Такими пам’ятками-комплексами є історичні вулиці та площі Києва, кожна з яких має свою архітектурну, містобудівну, мистецьку та історичну ціність. Архітектурні пам’ятки Києва репрезентують най- яскравіші взірці зодчества доби Київської Русі (Софіївський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква, Михайлівська Виду- бицька церква); бароко ХVІІ–ХVІІІ ст. (Києво-Пе- черська лавра, Фролівський та Видубецький мо- настирі, Андріївська, Покровська, Микільсько-На- бережна церкви тощо); стилів класицизму першої половини ХІХ ст. та еклектики рубежу ХІХ–ХХ ст. У розділі подано також довідки про низку культур- них, освітніх і наукових установ. Загалом тут вміщено близько 400 довідок, багато ілюстрованих сучасними та історичними фотогра- фіями, більшість з яких є оригінальними і друку- ються вперше. Третій розділ книги «Біографічний словник ки- ян», як пишуть укладачі, «цікавий й водночас слабко захищений від критики». Але, на нашу думку, це дійсно надзвичайно необхідний цікавий історично-інформативний блок, носить новаторсь- кий характер, є важливим внеском у створення на- ціональної біографістики. У ньому зібрано відо- мості про життя і діяльність близько 3000 провід- них діячів Києва минулого й сьогодення, які плід- но працювали і працюють у різних сферах його суспільно-політичного, духовного та громадського життя, зокрема в галузі економіки, політики, на- уки, культури, літератури, мистецтва, освіти, фінан- сової і банківської діяльності, військової й судової справи, господарства, управління, дипломатії, ме- дицини та спорту. Детальніше розглянемо структуру довідника, щоб дати читачеві повніше уявлення про цю чудо- ву книгу й водноч науково-історичну працю, в якій ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Îãëÿäè. Ðåöåí糿 41 автори врахували досягнення української історич- ної науки нової доби. Розділ 1. «Короткий історичний нарис Києва» (с. 33–143). Київ – місто, оповите легендами і славне своїми святинями, столиця Давньоруської держави та Ук- раїни – належить до найвідоміших і найважливі- ших культурних центрів світового значення. У розділі висвітлено всі історичні періоди. Текст нарису викладено стисло, але цікаво, на високому науковому рівні, в популярній формі, що сприяє популяризації сучасного наукового істо- ричного знання. «Список літератури» до розділу вміщено на с. 142–143. Цікаво висвітлено підрозділ «Доба Київської Ру- сі». Текст супроводжується багатим різноплановим ілюстративним матеріалом, який наочно доповнює уявлення читача про описувані події, наприклад, наведено карту-схему «Київська Русь і навколишні народи в середині ІХ ст. (Русь Аскольда)» (с. 34–35); «Київ третьої чверті першого тисячоліття» (с. 34); «Схема Верхнього Києва межі Х–ХІ ст» (с. 37); ілюстрації-мініатюри з Радзивілівського літопису: «Кий, Щек та Хорив із сестрою Либіддю заснову- ють Київ», «Хрещення Володимира Святославови- ча в Корсуні»; карти: «Київська Русь за часів Яро- слава Мудрого» (с. 40); «Київ ІХ–ХІІІ ст. з околиця- ми» (с. 41). Топографічні назви того часу, які дій- шли до наших днів, зазнали лише невеликих змін: «Буличі – Біличі», «Желань – Жуляни», «Теремець – Теремки», «Подолля – Поділ», «Урочище Дорого- жич – Дорогожичі» тощо. Наступний підрозділ «Литовсько-Польські ча- си» (с. 42–46). Розвиток Києва було перервано на- валою монгольських орд хана Батия. Наприкінці 1240 р. після тривалої облоги взято і спустошено Київ. Панування Золотої орди над Середнім По- дніпров’ям тривало до 60-х років ХІV ст., коли Ки- ївська, Переяславська і Чернігівська землі визнали владу литовських князів із династії Гедиміновичів – часи наповнені драматизмом. Але продовжував- ся поступовий розвиток Києва від 90-х років ХV ст. до Хмельниччини, спостерігалося стабільне де- мографічне, економічне та культурне зростання міста. Магдебурзьке право стимулювало консолі- дацію православної людності Києва. Знаменною віхою в його історії було створення міського православного братства та відкриття при ньому в 1615 р. школи. Київська братська школа, якою керували відомі вчені, провідні діячі україн- ської культури, як Іов Борецький, М. Смотриць- кий, К. Сакович стала навчальним закладом вищо- го типу. У ній вчилися діти різних верств. Діяль- ність культурно-освітнього осередку Києво-Пе- черської лаври очолював високоосвічений архі- мандрит Є. Плетенецький, який зібрав при монас- тирі велику бібліотеку, відкрив у Лаврі друкарню. Розгортається діяльність Петра Могили, за якого у 1632 р. почала діяти Києво-Могилянська колегія. Могилянське богослов’я піднесло Київ на рівень найзначніших теологічних центрів тогочасного християнського світу, підтверджуючи його мета- форичне визначення як «другого Єрусалиму». На базі Київської духовної школи утворилася нова ге- нерація європейських освічених, обізнаних із дав- німи і новими іноземними мовами богословів. Підрозділ «Часи Хмельниччини та Руїни» (с. 46– 74) висвітлює нову сторінку в історії Києва, як і всієї України. Вона почалася навесні 1648 р., коли під проводом Богдана Хмельницького на боротьбу з шляхетсько-католицькими утисками піднялася Запорозька Січ, а потім і решта українського коза- цтва, до якого приєдналися селяни, православне міщанство і духовенство. Великих руйнувань за- знав Київ під час цієї багаторічної кривавої війни, багато православних святинь міста було зруйнова- но й пограбовано. Попри всі трагічні обставини доби Хмельниччи- ни та Руїни, впродовж другої половини ХVІІ ст. у Києві продовжувався розвиток освіти і культури. Місто стало потужним друкарським центром. Підрозділ «Київ Мазепинських часів та його ін- теграція до складу Російської імперії» (с. 74–78) показує культурний розвиток Києва кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., що пов’язаний з ім’ям гетьмана І. Мазепи. Упродовж усіх років його гетьмануван- ня (до 1709 р.) Київ зростав як церковний і освіт- ній центр України, як духовна й культурна столи- ця. У цей час Києво-Могилянський колегіум пе- ретворено на академію. Розвивалася література, музика, архітектура. У ХVІІІ ст. споруджено архі- тектурний шедевр – Києво-Андріївську церкву. Підрозділ «Київ у першій половині ХІХ ст.» (с. 78– 98) висвітлює економічний, кульурний розвиток Києва, будівництво, архітектуру, освіту. В цей пе- ріод (1834) відкрито університет Св. Володимира. Перший ректор – М. О. Максимович, вчений ен- циклопедичних знань, під керівництвом якого у 1834 р. створено «Тимчасовий комітет по дослі- дженню старожитностей» (дослідники старовини М. Берлінський, С. Зенович та ін.) Підрозділ «Київ у другій половині ХІХ ст.» (с. 99– 106). На початку ХХ ст. Київ в архітектурному від- ношенні був одним із найкрасивіших міст Російсь- ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Îãëÿäè. Ðåöåí糿 42 кої імперії та Європи. Його споруди відзначалися художньою вишуканістю, гармонійно поєднували- ся з рельєфом, парками, схилами і широкою пано- рамою Дніпра. ХІХ ст. – в історії Києва починається нова доба, позначена бурхливим розвитком економіки, місто- будування, науки, культури, освіти, медицини, мистецтва, архітектури, літератури, журналістики, книговидання, торгівлі, банківської справи, су- спільно-політичного життя. На сторінках довідника автори блискуче реалі- зували складне завдання – стисло, але цікаво ви- світлили надзвичайно широкий спектр інтелекту- ального життя Києва, показали вражаючий дина- мізм розвитку міста, вчених, митців, піднесення освітнього наукового та мистецького рівня. Київ став центром українського громадсько-культурно- го руху. Тут працювали відомі історики, етногра- фи, народознавці, письменники, композитори. Піднесення освітнього, наукового та мистецько- го життя Києва на сторінках довідника зображено яскраво, висвітлено діяльність плеяди визначних діячів, які з величезним патріотичним піднесен- ням працювали над відродженням української на- ціональної ідеї самоствердження українського на- роду. Хоча це були дуже несприятливі часи, коли уряд самодержавної Росії прийняв ряд антиукра- їнських документів, таких як Емський указ від 18 травня 1876 р., якими заборонялося не тільки друкувати, а й ввозити з-за кордону літературу ук- раїнською мовою. Розділи надзвичайно насичені науковою, істо- ричною інформацією з усіх напрямів багатого ін- телектуального життя Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У довіднику віщено прекрасні ілюстративні ма- теріали – фотографії численних архітектурних пам’яток, краєвидів, вулиць, площ, будинків, собо- рів, церков у різні історичні періоди. Ці фото не тільки свідчать про красу міста, але й щемним бо- лем відзиваються в серці від тих втрат, які були за- подіяні не тільки природними катаклізмами, а й знищені війнами або людським невіглаством, на догоду ідеологічним догмам. На багатьох фотографіях зроблено помітки «не збереглися». Наприклад, Георгіївська церква (с. 49), Миколаївський військовий собор на нинішній пло- щі Слави (с. 50), Десятинна церква на вул. Володи- мирській (с. 55). 1913 р. був певним чином підсумковим в історії як всієї Російської імперії, так і Києва. Далі розпо- чалися довгі роки важких випробувань, втрат, страждань, пов’язаних із першою світовою війною, Революцією 1917 р. та Громадянською війною про що йдеться у наступних підрозділах: «Відлуння Лютневої революції 1917 р. та доба Центральної Ради» (с. 109–112); «Часи Гетьманату та Грома- дянської війни» (с. 112–116); «Київ у міжвоєнний період» (с. 117–120); «Місто під час Другої світо- вої війни» (с. 120–129). Події проілюстровані підбір- кою фотографій: «Пожежа на Хрещатику в 1941 р.», «Зруйнований Хрещатик. Жовтень 1941 р.», «Зруй- нований центр Києва», «Київ під час німецької оку- пації», «Битва за Київ», «У звільненому Києві». Розбудову Києва висвітлено у підрозділах: «Київ середини 40-х – початку 80-х років ХХ ст.» (с. 129– 136); «Київ – столиця незалежної України» (с. 136– 141). До розділу «Короткий історичний нарис Ки- єва» паписана «Післямова» (с. 141) та подано «Список літератури» (с. 142–145). Читаючи захоплюючий історичний нарис, пере- конуємося, що Київ увійшов у третє тисячоліття як потужний промисловий, освітній і науковий центр, столиця незалежної держави – України. За період незалежності з’явились нові надбання – реставрація значної кількості місць і будинків, внаслідок якої вони набули свого історичного ви- гляду, відновлення багатьох давніх святинь, пере- дусім Михайлівського Золотоверхого та Успенсь- кого соборів, Києво-Печерської лаври. У довіднику об’єктивно висвітлені всі складні і суперечливі періоди історії, діяльність різних осо- бистостей. Автори збірника цитують віднесені до Києва у давньоруські часи біблійні слова, що тися- чоліття сяють над Центральною апсидою Софії Київської «Бог серед нього, воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком» (с. 141). Це своєрідний епіграф до всієї історії Києва і його майбутнього. Світлий поетичний образ Києва створюють ве- ликого формату на всю сторінку (21х29 см) кольо- рові фотографії видів Києва, перлин архітектури: «Марія-Оранта» (центральна апсида Софіївського собору), «Велика Лаврська дзвіниця», «Золоті Во- рота», «Софіївська дзвіниця», «Андріївська церк- ва», «Успенський собор» тощо. Другий розділ «Визначні пам’ятки Києва» (с. 147–542) – великий за обсягом, інформативно насичений науковою, популярною, художньою ін- формацією, багато ілюстрований. Вміщено корот- кий нарис про пам’ятки архітектури, будинки, ву- лиці, площі, музеї, театри, історичні місця тощо в абетковому порядку. Кожний нарис подає читачеві максимум відомостей про історичне минуле та су- ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Îãëÿäè. Ðåöåí糿 43 часне кожної пам’ятки Києва, про події, визначних діячів. Супроводжують тексти нарисів підбірки високо- художніх фото кінця ХІХ ст. та сучасних кольоро- вих, які показують Київ в усій його красі, відобра- жають скільки прекрасного у нашому місті, на що, на жаль, не завжди звертають увагу в повсяк- денному житті і не завжди цінують. Третій розділ «Біографічний словник киян» (с. 545–1073) подає біографічні довідки про осіб, які в минулому творили Київ, працюють сьогодні на його процвітання. Серед цих імен: Агапіт – лікар- чернець ХІ ст., вчений-фізик Михайло Петрович Авенаріус (Київський університет, друга половина ХІХ ст.), або маловідомий за радянських часів письменник і вчений-хімік Марко Олександрович Алданов та багато інших, яким присвячено ґрун- товні й цікаво написані нариси. «Біографічний словник киян» вперше за всю іс- торію міста у такому концентрованому великому обсязі (понад 3000 біографій) подається в енцик- лопедичних довідниках про Київ, що само по собі вже є позитивним явищем. Це органічно поєднується з попередніми розді- лами книги, дозволяє ширше показати багатоаспе- ктно історію та сучасне Києва, адже все твориться розумом і працьовитими руками людей. У «Біографічному словнику киян» представлені імена вчених, фахівців усіх галузей науки, техніки, освіти, мистецтва, культури, літератури, медицини, політичних діячів як минулого, так і сьогодення. Для нас важливим є те, що згадано й діячів бібліо- течної справи (керівники державних наукових біб- ліотек, бібліотекознавці): Р. І. Павленко; О. С. Они- щенко, академік НАН України; Г. П. Житецький, один із засновників Всенародної бібліотеки Украї- ни при ВУАН. Є персоналії, імена яких тільки не- щодавно почали повертатись у науку, культуру, іс- торію незалежної України і не відображених у біо- графічно-довідкових виданнях радянської доби. Такі біографічні статті подані більш розгорнуто, наприклад, державні діячі: П. П. Скоропадський – гетьман України, М. П. Василенко, В. К. Винни- ченко; історики: О. Гермайзе, Н. Д. Полонська-Ва- силенко та інші. Коли читаєш це дійсно унікальне видання, на кожній сторінці відчуваєш, що автори-укладачі – це не просто вчені з об’єктивним поглядом, а й люди, які люблять, знають, пишаються прекрас- ним містом, титанічною працею багатьох поколінь киян упродовж близько двох тисячоліть. Ми маємо бути горді з того, що попри всі історичні катакліз- ми так багато збережено для нащадків й висвітле- но в цьому унікальному виданні. Автори історико-біографічного енциклопедич- ного довідника «Київ» справедливо зазначають, що в наш час, коли Київ переживає складний і су- перечливий період своєї історії (як і держава), є чимало негативних явищ у суспільстві, економіці, слід об’єднати зусилля політиків, підприємців, ад- міністрації, всіх структур міста, щоб продовжува- ти ретельну щоденну роботу, яка б спиралася на наукові розробки вчених міста та громадську дум- ку, передусім авторитетних та висококваліфікова- них громадян столиці. У книзі висвітлено багато позитивних прикладів у минулому, і не тільки ти- сячолітньої давнини (коли князь Володимир після хрещення діяв разом із поважними і авторитетни- ми киянами «старцями градськими»), а й століт- ньої (кінця ХІХ – початку ХХ ст.), коли місто зав- дяки плідній співпраці міської думи, підприємців- меценатів та авторитетних діячів освіти, науки, мистецтва, медицини переживало своє дивовижне, блискуче й стрімке піднесення. Освічені меценати мали за честь жертвувати частину своїх прибутків на благо рідного міста заради піднесення його кра- си і культури, добробуту городян. Вони плідно співпрацювали з уславленими київськими архітек- торами, вченими, інженерами, лікарями, міськими головами та думськими гласними. Довідник сприяє відновленню в пам’яті киян традицій міського самоврядування, адже впро- довж майже чотирьох століть від часів великого князя Литовського – Руської держави Вітовта до царювання Миколи І Київ за магдебурзьким пра- вом мав статус самоврядного міста. Історія Києва прекрасно висвітлена на сторін- ках історико-біографічного енциклопедичного довідника «Київ» авторським колективом у скла- ді: Г. Ю. Івакін, д-р іст. наук; Ю. В. Павленко, д-р філос. наук; Ю. О. Храмов, д-р фіз.-мат. наук; М. Б. Кальницький; О. Ю. Храмов. Безперечно, подвижницька праця авторів та ви- давців довідника, в якому вдало поєднуються зміст і форма, заслуговує високої оцінки фахівців та широкого загалу.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-389
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1029-7200
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:13:33Z
publishDate 2007
publisher Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
record_format dspace
spelling Вергунов, В.
2008-04-18T13:28:56Z
2008-04-18T13:28:56Z
2007
Київ у дзеркалі часу / Г. Вергунов // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 39-43. — укp.
1029-7200
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389
Рец. на кн.: Київ: Історико-біографічний енциклопедичний довідник / Ін-т гуманітарних досліджень Української академії наук; Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко, О. Ю. Храмов, Ю. О. Храмов; Відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Фенікс, 2007. – 1120 с.: іл.
uk
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
Рецензії
Київ у дзеркалі часу
Kiev in the mirror of age
Article
published earlier
spellingShingle Київ у дзеркалі часу
Вергунов, В.
Рецензії
title Київ у дзеркалі часу
title_alt Kiev in the mirror of age
title_full Київ у дзеркалі часу
title_fullStr Київ у дзеркалі часу
title_full_unstemmed Київ у дзеркалі часу
title_short Київ у дзеркалі часу
title_sort київ у дзеркалі часу
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/389
work_keys_str_mv AT vergunovv kiívudzerkalíčasu
AT vergunovv kievinthemirrorofage