Бібліотека в політичній комунікації
Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їхньої участі в політико-комунікативних процесах, визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб’єктів політичної комунікації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері. Освещены потенциа...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38997 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Бібліотека в політичній комунікації / Т.Ю. Гранчак // Вісн. НАН України. — 2012. — № 10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38997 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гранчак, Т.Ю. 2012-11-26T17:45:53Z 2012-11-26T17:45:53Z 2012 Бібліотека в політичній комунікації / Т.Ю. Гранчак // Вісн. НАН України. — 2012. — № 10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38997 316.77:303.436.2 Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їхньої участі в політико-комунікативних процесах, визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб’єктів політичної комунікації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері. Освещены потенциал и роль библиотек в системе политической коммуникации, обозначены основные направления их участия в политико-коммуникативных процессах, определены приоритеты в развитии библиотек как субъектов политической коммуникации и задачи, стоящие перед библиотеками в этой сфере. Potential and role of libraries in the system of political communication have been elucidated, basic directions of their participation in political and communicative processes were described, priorities in development of libraries as subjects of political communication and tasks of libraries in this sphere were defined. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Видавнича справа Бібліотека в політичній комунікації Библиотека в политической коммуникации Library in political communication Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Бібліотека в політичній комунікації |
| spellingShingle |
Бібліотека в політичній комунікації Гранчак, Т.Ю. Видавнича справа |
| title_short |
Бібліотека в політичній комунікації |
| title_full |
Бібліотека в політичній комунікації |
| title_fullStr |
Бібліотека в політичній комунікації |
| title_full_unstemmed |
Бібліотека в політичній комунікації |
| title_sort |
бібліотека в політичній комунікації |
| author |
Гранчак, Т.Ю. |
| author_facet |
Гранчак, Т.Ю. |
| topic |
Видавнича справа |
| topic_facet |
Видавнича справа |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Библиотека в политической коммуникации Library in political communication |
| description |
Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їхньої участі в політико-комунікативних процесах, визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб’єктів політичної комунікації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері.
Освещены потенциал и роль библиотек в системе политической коммуникации, обозначены основные направления их участия в политико-коммуникативных процессах, определены приоритеты в развитии библиотек как субъектов политической коммуникации и задачи, стоящие перед библиотеками в этой сфере.
Potential and role of libraries in the system of political communication have been elucidated, basic directions of their participation in political and communicative processes were described, priorities in development of libraries as subjects of political communication and tasks of libraries in this sphere were defined.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38997 |
| citation_txt |
Бібліотека в політичній комунікації / Т.Ю. Гранчак // Вісн. НАН України. — 2012. — № 10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT grančaktû bíblíotekavpolítičníikomuníkacíí AT grančaktû bibliotekavpolitičeskoikommunikacii AT grančaktû libraryinpoliticalcommunication |
| first_indexed |
2025-11-26T04:15:42Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:15:42Z |
| _version_ |
1850611282134171648 |
| fulltext |
67ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їхньої участі
в політико-комунікативних процесах, визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб’єктів політичної комуні-
кації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері.
Ключові слова: бібліотека, політична комунікація, політико-комунікативна взаємодія, інформаційно-ана лі-
тична діяльність.
УДК 316.77:303.436.2
Т.Ю. ГРАНЧАК
Державна установа «Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
Національної академії наук України»
просп. 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна
БІБЛІОТЕКА В ПОЛІТИЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
© Т.Ю. Гранчак, 2012
ВСТУП
Актуальність теми зумовлена підвищен-
ням значення ефективної комунікативної
взаємодії в умовах зростання обсягів інфор-
маційних потоків та інтенсивності інформа-
ційних обмінів. Зокрема, посилюється роль
комунікативних аспектів функціонування
політичної системи.
Забезпечення стабільного розвитку полі-
тичної системи, налагодження ефективного
механізму взаємодії гілок влади, цент ральних
і регіональних органів державного управлін-
ня та місцевого самоврядування, встановлен-
ня конструктивного діалогу влади й громад-
ськості неможливе без удосконалення систе-
ми політичної комунікації, розвитку в ній
каналів прямого і зворотного зв’язку.
Однак слід зазначити, що проблеми полі-
тичної комунікації сьогодні є недостатньо
опрацьованими. Це стосується поняттєвого
апарату, питань тенденцій і перспектив роз-
витку політичної комунікації, пошуку шля-
хів підвищення її ефективності, викорис-
тання потенціалу окремих суспільних інсти-
тутів у політико-комунікативних процесах.
Бібліотека як інтегративний соціальний
інститут бере участь у різних комунікатив-
них процесах. Водночас вивчення бібліоте-
кознавчої літератури показало, що місце і
роль бібліотек у системі політичної комуні-
кації поки що недостатньо досліджені й по-
требують додаткового наукового осмислен-
ня. Вагомі висновки, зроблені такими вче-
ними, як О.С. Онищенко [1, 2], В.М. Горовий
[3–5], М.Я. Дворкіна [6, 7], В.О. Ільганаєва
[8], С.Г. Кулешов [9], Н.М. Кушнаренко [10],
М.С. Слободяник [11], А.В. Соколов [12],
В.А. Мінкіна [13], не застосовуються для
з’ясування специфіки участі бібліотечних
структур у процесах політичної комунікації.
Вирішення дослідниками проблеми виве-
дення бібліотеки за межі функціонування
лише як книгозбірні, окреслення її можли-
востей як універсального інформаційного
комплексу не передбачало ґрунтовного ана-
лізу специфіки участі бібліотек безпосеред-
ньо в політичній комунікації. Отже, цей ас-
пект їхньої діяльності залишився нерозкри-
тим у названих працях.
Виходячи з викладеного, метою цієї статті
є з’ясування політико-комунікативної ролі
та потенціалу бібліотеки як соціального ін-
ституту в системі політичної комунікації.
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
КОМУНІКАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ
БІБЛІОТЕК З УРЯДОВИМИ
ТА ГРОМАДСЬКИМИ СТРУКТУРАМИ
Аналіз діяльності провідних зарубіжних
урядових бібліотек, зокрема Бібліотеки
Конгресу США (Library of Congress, www.
loc.gov), Національної парламентської біб-
ліотеки Японії (National Diet Library — NDL,
www.ndl.go.jp), Бібліотеки Європейського
парламенту (European Parliament Library —
EUROLIB, www.eurolibnet.eu) тощо, та націо-
нальних бібліотек — Національної бібліо-
теки Китаю (The National Library of China —
NLC, www.nlc.gov.cn), Національної біб ліо-
теки Республіки Казахстан (www.nlrk.kz),
Бібліотеки і архівів Канади (Library and Ar-
chives Canada — LAC, www.collectionscana-
da.gc.ca) та ін., а також вітчизняних бібліо-
тек — Національної бібліотеки України іме-
ні В.І. Вернадського (НБУВ) НАН України
(www.nbuv.gov.ua), Національної парламент-
ської бібліотеки України (www.nplu.org),
Бібліотеки Верховної Ради України (www.
lib.rada.gov.ua) й ряду обласних універсаль-
них наукових бібліотек показав, що сьогод-
ні серед стратегічних напрямів функціону-
вання бібліотеки в політичній комунікації
можна виокремити два основні: взаємодія з
владою та взаємодія з громадянським су-
спільством.
Принципові особливості комунікативної
взаємодії бібліотек у цих напрямах визна-
чаються, з одного боку, типом політичного
режиму, з другого — статусом бібліотеки, її
місією.
Послуги для органів влади, що надаються
бібліотеками, забезпечують необхідне ін-
формаційне підґрунтя для ухвалення влад-
них рішень.
Серед основних сучасних прогресивних
тенденцій у розвитку комунікативної взає-
модії бібліотечних та урядових структур —
розширення спектра послуг, інформацій-
ний супровід усіх етапів діяльності законо-
давчого органу країни, виробництво власної
вторинної інформаційно-аналітичної про-
дукції політико-правової тематики, здійс-
нення міждисциплінарних і прогнозних до-
сліджень, розширення можливостей доступу
користувачів до потрібної їм інформації за
допомогою використання нових електрон-
них технологій, посилення інтерактивного
складника в процесі обслуговування корис-
тувачів шляхом проведення консультацій,
лекцій та семінарів.
При цьому бібліотека не претендує на мо-
нополію на експертному ринку, але опрацьо-
вуючи й узагальнюючи інформацію інших
аналітичних центрів, вона наближує її до
процесу управління, займаючи, таким чи-
ном, власну унікальну нішу в інформаційно-
ко мунікативній взаємодії.
Розвиток інформаційно-аналітичної ді-
яльності бібліотек у горизонтальному вимірі
політичної комунікації — на рівні громадян-
ського суспільства — покликаний сприяти
формуванню політичного світогляду індиві-
дів, їхній соціалізації, визначенню політич-
них позицій, підвищенню рівня загальної
політико-правової культури населення.
Пріоритетами в цьому контексті є:
• інформування громадськості стосовно
політики влади;
• поширення інформації юридичного ха-
рактеру;
• участь у процесі політичної соціалізації
особистості, виховання національної само-
свідомості та почуття патріотизму.
Реалізація цих напрямів досягається шля-
хом науково-дослідної та інформаційно-
ана лі тичної діяльності бібліотек із питань
по літико-правової проблематики; надання
доступу до наукових інформаційно-ана лі-
тич них матеріалів стосовно діяльності та
по літики влади, які готують співробітники
бібліотек; формування в бібліотеці баз да-
них та інших інформаційних ресурсів по-
літико-пра вового характеру; надання юри-
дичної консуль тативної допомоги; про-
світницької діяль ністі — організації вірту-
альних виставок, екс курсій, лекцій тощо,
реалізації проектів історико-патріотичної
спрямованості.
За ступенем розуміння й реалізації своїх
цілей і завдань у політичній комунікації
можна виокремити три типи бібліотек:
69ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
1) такі, що визначають і здійснюють свою
місію лише як центри доступу до інформації
політико-правового характеру;
2) такі, що розуміють і намагаються вико-
нувати роль консультаційного центру з пи-
тань, пов’язаних із політико-правовою проб-
лематикою;
3) такі, що розвиваються в напрямі транс-
формації в центри компетенції у сфері по-
літико-правової інформації і координаційні
центри, що налагоджують і підтримують вза-
ємодію державної влади, громадянського
суспільства і населення в галузі політичної
комунікації.
Унікальним у плані політико-кому ні ка-
тивної взаємодії є досвід Національної біб-
ліотеки України імені В.І. Вернадського,
який демонструє органічне поєднання Біб-
ліотекою різних напрямів діяльності у сфері
політичної комунікації.
РОЛЬ БІБЛІОТЕК У ПОЛІТИКО-
КОМУНІКАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ
Аналіз участі зарубіжних і вітчизняних
бібліотек у політико-комунікативних про-
цесах засвідчив, що сьогодні бібліотеки бе-
руть участь у здійсненні більшості функцій
політичної комунікації, зокрема в поширен-
ні ідейно-політичних цінностей і знань про
політику, політичному інформуванні, фор-
муванні громадської політичної думки, про-
пагуванні політичної культури та її роз-
витку в індивідів; здійсненні політико-куль-
турного обміну, сприянні підготовці гро-
мадськості до участі в політиці.
При цьому діяльність бібліотек у сфері
політичної комунікації позначилася на реа-
лізації ними своїх соціальних функцій, роз-
виток яких, у свою чергу, привів до зміни
місця й ролі бібліотеки в системі політичної
комунікації.
Здійснюючи пошук, наукову оцінку, від-
бір потрібної замовнику інформації, збері-
гаючи й надаючи доступ до неї, бібліотека
виступає посередником (опосередкованим
каналом) у процесах політичної комуніка-
ції. Водночас налагодження сучасними
біб ліотеками власного інформаційного ви-
робництва в контексті розвитку інформа-
ційної функції створило умови для розши-
рення меж активності бібліотек у системі
політичної комунікації до рівня функціо-
нального суб’єкта політико-комунікативної
взаємодії.
В цьому сенсі показовим стало надання
бібліотекам з боку влади специфічних функ-
цій у сфері політико-правового інформуван-
ня, що знайшло відображення в організацій-
ній структурі бібліотек — створенні спеці-
альних структур, які мають забезпечувати
інформаційний супровід діяльності су б’єк-
тів політичної комунікації та процесу ухва-
лення ними рішень.
Надалі науково-дослідна діяльність біб-
ліо тек із актуальних проблем суспільного
розвитку зумовлює набуття ними статусу ін-
формаційної бази для підготовки та форму-
лювання суб’єктом політичної комунікації
сенсу-ме сиджу, призначеного для трансля-
ції. Це виводить бібліотеку за межі суто
функціо нального суб’єкта й опосередкова-
ного каналу політичної комунікації на рівень
співджерела, співкомунікатора, причому для
всіх суб’єктів політичної комунікації.
З огляду на свою специфіку (співкомуні-
каторами для бібліотеки можуть бути і дер-
жава, і політичні партії й організації, і гро-
мадськість) бібліотеки стають зручним май-
данчиком для перехрещення вертикальних
та горизонтальних потоків політичної кому-
нікації. По суті, вони починають відігравати
роль навігаторів інформаційних потоків у
процесі політичної комунікації, максималь-
но оптимізуючи процеси пошуку і доставки
до користувача потрібної йому інформації.
Характерною особливістю бібліотек є їхня
здатність передавати інформацію політико-
правового характеру від покоління до по-
коління та від спільноти до спільноти. Вра-
ховуючи те, що політична комунікація є
одним із засобів трансляції політичної сві-
домості в межах певної політичної культу-
ри суспільства, бібліотеки, зберігаючи су-
спіль но-політичні надбання, забезпечують
спадковість і наступність політичної свідо-
мості.
70 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Традиційно функціонуючи як центри збе-
реження вироблених у процесі розвитку
певного соціуму необхідних йому знань, на-
даючи до них доступ, створюючи на їхній
основі і впроваджуючи в суспільний обіг но-
вий синтезований інформаційно-ана лі тич-
ний продукт, бібліотеки здатні додати зміс-
товому складникові політичної комунікації
необхідного «національно-культурного» на-
повнення. З іншого боку, продовжуючи ді-
яльність із відбору нової інформації по лі-
тико-правового характеру, бібліотека нама-
гається враховувати потреби й запити певної
спільноти, продиктовані специфікою та
умовами її розвитку, проводячи роботу з по-
повнення соціальної інформаційної бази як
інформацією, виробленою самою спільно-
тою, так і тією, що була створена поза її се-
редовищем, але має для неї цінність, оскіль-
ки відображає загальносвітові тенденції та
досягнення. В адаптованому для суспільства
вигляді така інформація становитиме части-
ну суверенного інформаційного ресурсу,
його політико-правовий сегмент, і сприяти-
ме успішному розвитку суспільно-по лі тич-
ної системи та її взаємодії з навколишнім
середовищем. Фонди бібліотек, таким чи-
ном, стають живильним інформаційним
джерелом суспільного розвитку й можуть
розглядатися як інформаційна база для по-
літичної комунікації як усередині певного
соціуму, так і між окремими соціумами.
ВИСНОВКИ
Отже, можна зробити висновок про те, що
бібліотеки в системі політичної комунікації
функціонують як суб’єкти цієї системи, при
цьому вони можуть діяти і як співкомуніка-
тори, інформаційна база й канали передачі
інформації в політичній комунікації; вони
інтегровані в різні рівні вертикальних та го-
ризонтальних інформаційних потоків і мо-
жуть відігравати роль навігаторів цих пото-
ків.
Роль бібліотеки як суб’єкта політичної
комунікації полягає в підвищенні ефектив-
ності політико-комунікативних процесів,
сприянні виконанню політичною комуніка-
цією свого головного призначення — забез-
печення стабільного функціонування полі-
тичної системи і розвитку суспільства.
Досліджений позитивний досвід функці-
онування зарубіжних та вітчизняних бібліо-
тек у сфері політичної комунікації дає під-
стави стверджувати, що розкриття їхнього
політико-комунікативного потенціалу, з од-
ного боку, сприятиме підвищенню політико-
правової культури громадськості і влади,
їхньої компетентності в питаннях політич-
ного і правового розвитку держави, загаль-
них світових тенденцій розвитку, а з друго-
го — надасть додаткові інструменти, щоб
забезпечити відкритість влади для грома-
дян, зміцнивши таким чином її легітимність
і стабільність політичної системи в цілому,
що є необхідною умовою гармонійного роз-
витку суспільства.
Беручи до уваги вагоме місце бібліотек у
системі політичної комунікації, окреслимо
ряд вимог, що постає перед ними. Так,
участь бібліотеки в процесах політико-ко-
му ні ка тив ної взаємодії повинна відбувати-
ся не епізодично, а мати системний харак-
тер і відповідати спеціально розробленій
стратегії. У практичній площині така орга-
нізація роботи, яка передбачає усвідомлен-
ня бібліотечними працівниками кінцевої
мети й тактичних завдань діяльності біб-
ліо теки у сфері політичної комунікації,
дасть змогу оптимізувати її з тим, щоб до-
сягти максимального ефекту. Крім цього,
роз роблення єдиної стратегії допоможе
різним видам бібліотек визначити свої спе-
цифічні завдання й форми участі в полі-
тичній комунікації та окреслити перспек-
тивні напрями міжбібліотечної кооперації
в цій сфері, що запобігатиме дублюванню
роботи, оптимізуватиме використання ре-
сурсів і заощаджуватиме час.
Застосування стратегічного підходу до
діяльності бібліотек у системі політичної
комунікації створюватиме підґрунтя для
визначення першорядних суспільно-по лі-
тич них проблем, які зумовлюватимуть те-
матику інформаційного наповнення полі-
тичної комунікації бібліотеки.
71ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Беручи участь у процесах політичної ко-
мунікації, бібліотека, відповідно до її суті,
має прагнути до наповнення політичної
комунікації максимально об’єктивною, до-
стовірною, актуальною, науковою інформа-
цією. Цьому повинна сприяти організація
бібліотекою наукових досліджень проблем
політичної комунікації та ін форматизації,
які дали б змогу визначити перспективні
механізми, методи й технології підвищен-
ня ефективності політико-комунікативної
взаємодії.
Для реалізації своїх потенційних можли-
востей у політичній комунікації та виконан-
ня свого призначення як соціального інсти-
туту бібліотека має налагоджувати система-
тичну співпрацю з органами державного
управління й інститутами громадянського
суспільства, активно впроваджуючи у свою
діяльність сучасні форми інтерактивної вза-
ємодії з користувачами, вивчаючи і застосо-
вуючи нові ефективні технології комуніка-
тивної діяльності.
Утім виконання бібліотеками своєї місії в
системі політичної комунікації значною мі-
рою залежить не лише від самих бібліотек, а
й від держави, зокрема — від усвідомлення
владою їхніх можливостей і ролі в політико-
комунікативних процесах, ступеня фінансу-
вання бібліотек, а також від розроблення і
дієвості загальнодержавної інформаційно-
інноваційної стратегії, яка дасть змогу бібліо-
теці чітко визначити свої завдання, відпо-
відні напрями і принципи діяльності, власне
місце у загальній системі політичної кому-
нікації.
Наведені висновки мають теоретичне та
практичне значення й пов’язані з оновлен-
ням суспільної ролі бібліотек на нинішньому
етапі їхнього розвитку, адаптацією засад ко-
мунікативістики до діяльності бібліотек у
сфері інтенсифікації комунікативних зв’яз-
ків політико-правового характеру, соціалі-
зації управлінської діяльності органів дер-
жавної влади та в розв’язанні актуальної на-
укової проблеми забезпечення ефективної
політичної комунікації як системотворчого
фактора соціально-політичної реальності,
що має ґрунтуватися на конструктивній вза-
ємодії між державою та громадянським сус-
пільством, створюючи умови для стабільно-
го суспільного поступу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Онищенко А.С., Попроцкая В.Г. Национальная биб-
лиотека Украины имени В.И. Вернадського как
многопрофильный научно-исследовательский
центр // Библиотеки национальных академий
наук: проблемы функционирования, тенденции
развития: Науч.-практич. теор. сб. — Вып. 2. — К.:
НБУВ, 2003. — С. 15–39.
2. Онищенко О.С. В.І. Вернадський і його внесок у
заснування та розвиток Національної бібліотеки
Української держави // Бібл. вісник. — 2003. —
№ 2. — C. 2–9.
3. Горовий В.М. Наукова бібліотечна діяльність у
контексті забезпечення інформаційного суверені-
тету // Бібл. вісник. — 2011. — № 1. — С. 3–7.
4. Горовий В.М. Особливості розвитку соціальних ін-
формаційних баз сучасного українського суспіль-
ства. — К.: НБУВ, 2005. — 300 с.
5. Горовий В.М. Соціальні інформаційні комунікації,
їх наповнення і ресурс. — К.: НАН України, Нац.
б-ка ім. В.І. Вернадського, 2010. — 360 с.
6. Дворкина М.Я. Библиотечное обслуживание: но-
вая реальность. Лекции. — М.: Изд-во Москов-
ского государственного университета культуры и
искусств, 2003. — 48 с.
7. Дворкина М.Я. Информационное обслуживание:
социокультурный подход. — М.: Профиздат,
2001. — 111 с.
8. Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта в контексті ево-
люції системи соціальних комунікацій: дис. д. іст.
наук: 07.00.08. — К., 1996. — 409 с.
9. Кулешов С.Г. Документознавство: історія, теоре-
тичні основи. — К., 2000. — 160 с.
10. Кушнаренко Н.Н. Новый этап институализации
науки о документе // Науч. и техн. б-ки. — 2005. —
№ 11. — С. 35–42.
11. Слободяник М.С. Hаукова бібліотека: еволюція
структури і функцій в період освоєння інформа-
ційних технологій: дис. д. іст. наук: 05.25.03. — К.,
1995. — 410 с.
12. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуни-
кации. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. —
461 с.
13. Минкина В.А. Коммуникационная политика биб-
лиотеки: содержание и особенности формирова-
ния // http://ellib.gpntb.ru/subscribe/index. php?jo
urnal=ntb&year=2003&num=6&art=2.
Стаття надійшла 17.07.2012 р.
72 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 10
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Т.Ю. Гранчак
Государственное учреждение «Национальная
библиотека Украины имени В.И. Вернадского
Национальной академии наук Украины»
просп. 40-летия Октября, 3, Киев, 03039, Украина
БИБЛИОТЕКА
В ПОЛИТИЧЕСКОЙ КОММУНИКАЦИИ
Освещены потенциал и роль библиотек в системе
политической коммуникации, обозначены основные
направления их участия в политико-коммуникативных
процессах, определены приоритеты в развитии библио-
тек как субъектов политической коммуникации и за-
дачи, стоящие перед библиотеками в этой сфере.
Ключевые слова: библиотека, политическая ком-
муникация, политико-коммуникативное взаимодейст-
вие, информационно-аналитическая деятельность.
T.Yu. Granchak
Public Institution «The Vernadsky National Library
of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine»
3 40-richchia Zhovtnia Prosp., Kyiv, 03039, Ukraine
LIBRARY
IN POLITICAL COMMUNICATION
Potential and role of libraries in the system of po-
litical communication have been elucidated, basic di-
rections of their participation in political and com-
municative processes were described, priorities in de-
velopment of libraries as subjects of political communi-
cation and tasks of libraries in this sphere were
defined.
Keywords: library, political communication, political
and communicative cooperation, informative and analyti-
cal activity.
|