Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis
Extracellular fructose bisphosphatase (FBFase) (EC 3.1.3.11) from spore-forming bacterium Bacillus subtilis is obtained. The enzyme is inactivated in the absence of Mg2+ or Mn2+. Maximum activity of the enzyme is observed with substrate at the 2mM concentration. AMP inhibits FBFase activity, but...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3903 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis / О.В. Ястребова, Л.П. Панченко, I. Г. Скрипаль // Доп. НАН України. — 2008. — № 4. — С. 176-181. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859896629839003648 |
|---|---|
| author | Ястребова, О.В. Панченко, Л.П. Скрипаль, I. Г. |
| author_facet | Ястребова, О.В. Панченко, Л.П. Скрипаль, I. Г. |
| citation_txt | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis / О.В. Ястребова, Л.П. Панченко, I. Г. Скрипаль // Доп. НАН України. — 2008. — № 4. — С. 176-181. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Extracellular fructose bisphosphatase (FBFase) (EC 3.1.3.11) from spore-forming bacterium
Bacillus subtilis is obtained. The enzyme is inactivated in the absence of Mg2+ or Mn2+.
Maximum activity of the enzyme is observed with substrate at the 2mM concentration. AMP
inhibits FBFase activity, but the presence of PEP reduces this effect. Heavy metal ions at a
concentration of 0.1 mM in the presence of Mg2+ are not inhibitors. Effect of Zn2+ ions on the
enzyme activity is different depending on pH and the presence of Mg2+ and EDTA. Monovalent
cations are insignificant effectors of extracellular FBFase only at their low concentrations.
The subunit size determined by SDS-PAGE analysis was 63 kDa, which was confirmed by gelfiltration (230 kDa).
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:54:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 576.8.095.3:577.15
© 2008
О.В. Ястребова, Л.П. Панченко, член-кореспондент НАН України
I. Г. Скрипаль
Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази
Вacillus subtilis
Extracellular fructose bisphosphatase (FBFase) (EC 3.1.3.11) from spore-forming bacterium
Bacillus subtilis is obtained. The enzyme is inactivated in the absence of Mg2+ or Mn2+.
Maximum activity of the enzyme is observed with substrate at the 2mM concentration. AMP
inhibits FBFase activity, but the presence of PEP reduces this effect. Heavy metal ions at a
concentration of 0.1 mM in the presence of Mg2+ are not inhibitors. Effect of Zn2+ ions on the
enzyme activity is different depending on pH and the presence of Mg2+ and EDTA. Monovalent
cations are insignificant effectors of extracellular FBFase only at their low concentrations.
The subunit size determined by SDS-PAGE analysis was 63 kDa, which was confirmed by gel-
filtration (230 kDa).
Фруктозо-1,6-бiсфосфатаза (ФБФаза) (КФ 3.1.3.11) є одним iз чотирьох головних фермен-
тiв глюконеогенезу, що каталiзують незворотнi реакцiї в клiтинi [1]. Дослiдженню власти-
востей внутрiшньоклiтинних ФБФаз тварин, рослин, мiкроорганiзмiв присвячено багато ро-
бiт [2–4]. Встановлено, що ФБФазi, iзольованiй iз прокарiотичних та еукарiотичних джерел,
властива абсолютна залежнiсть вiд катiонiв Mg2+ або Mn2+, регуляцiя активностi субстра-
том, аденозинмонофосфатом (АМФ), фосфоенолпiруватом (ФЕП), моновалентними i дво-
валентними катiонами. ФБФаза рiзниться за молекулярною масою, pH-оптимумом [5–8].
Про наявнiсть i властивостi позаклiтинної ФБФази вiдомостi майже вiдсутнi. За даними
лiтератури, лише для одного представника класу Mollicutes — Achоlерlasma laidlawii var.
granulum шт. 118, охарактеризовано позаклiтинну ФБФазу [9]. Крiм того, нами встановле-
но, що бактерiї роду Bacillus теж продукують у середовище культивування ФБФазу [10].
Оскiльки ФБФаза вiдiграє важливу роль в регуляцiї глюконеогенезу в клiтинi, ми вва-
жали за доцiльне вивчити властивостi позаклiтинної ФБФази, що продукується представ-
никами роду Bacillus.
Бактерiї Bacillus subtilis 668 вирощували перiодичним способом на рiдких середови-
щах — мiнеральному [6] i Гаузе (г/л: бульйон Хоттiнгера — 30,0 мл; пептон — 5,0; NaCl —
5,0; pH середовища 6,0). Дослiднi середовища вмiщували один iз зазначених джерел вугле-
цю (1% до об’єму) глiцерин, галактозу, мальтозу, глюкозу. Культуральну рiдину звiльняли
вiд клiтин за допомогою центрифугування при 8000 g протягом 10 хв i використовували
для одержання позаклiтинної ФБФази. Очищення позаклiтинної ФБФази проводили як
описано в роботi [10].
Концентрацiю бiлка визначали за методом Бредфорда [11].
Активнiсть ФБФази обчислювали при pH 8,6 i 30 ◦С за швидкiстю накопичення неорга-
нiчного фосфору (Фн) [12], який визначали з молiбдатним реагентом на мiкроколориметрi
МКМФ-1 при D610 нм. За одиницю активностi вважали таку кiлькiсть ферменту, що забез-
печувала звiльнення 1,0 мкМ Фн за 1 хв при 30 ◦С.
Вплив ефекторiв на активнiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 визначали як опи-
сано в роботi [9], у дiапазонi концентрацiй реагентiв вiд 0,1 до 50 мМ у реакцiйнiй сумiшi
176 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4
Рис. 1. Накопичення позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 в залежностi вiд джерела вуглецю:
1 — мiнеральне середовище + глiцерин; 2 — середовище Гаузе + глiцерин; 3 — мiнеральне середовище +
+ глюкоза; 4 — середовище Гаузе + глюкоза; 5 — мiнеральне середовище + галактоза; 6 — мiнеральне
середовище + мальтоза; 7 — середовище Гаузе + мальтоза; 8 — середовище Гаузе + галактоза)
при pH 8,5. За контроль приймали результат реакцiї без внесення в реагуючу сумiш того
чи iншого ефектора.
Визначення молекулярної маси позаклiтинної ФБФази в нативних умовах здiйснювали
на колонцi з наповнювачем Sephadex G–200 (“Pharmacia”, Швецiя). Систему електрофорезу
в 10%-му ПААГ з 0,1% DS–Na за методикою Laemmli [13] застосовували для встановлення
чистоти та молекулярної маси ферменту.
Як вiдомо, до зовнiшнiх факторiв, що впливають на бiосинтетичну активнiсть бактерiй,
належать склад живильного середовища, природа i концентрацiя джерел вуглецю, а також
температура культивування.
При дослiдженнi умов, за яких клiтинами B. subtilis 668 у середовищi культивування iн-
тенсивно накопичується ФБФаза, були використанi мiнеральне середовище [6] i середовище
Гаузе з рiзними джерелами вуглецю (галактозою, глюкозою, мальтозою, глiцерином). Вста-
новлено, що найбiльш сильним iндуктором ферментативної активностi є глiцерин, тобто
глюконеогенезне джерело (рис. 1). Тому в подальших дослiдженнях властивостей позаклi-
тинної ФБФази B. subtilis 668 використовували лише середовище Гаузе з 1% глiцерину як
джерела вуглецю.
Згiдно з одержаними даними, активнiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 збiльшу-
валась паралельно накопиченню бiомаси. Максимальне накопичення ферменту вiдзначено
у фазi уповiльнення росту культури (21 год росту) (рис. 2).
Температура культивування є досить вагомим фактором при визначеннi кiлькiсних па-
раметрiв динамiки накопичення ФБФази. Для дослiджуваного представника роду Bacillus
температура 37 ◦С виявилась оптимальною як для росту, так i для бiосинтезу позаклiтин-
ної ФБФази. Вiдхилення температури культивування вiд оптимального значення негативно
впливало на бiосинтетичну активнiсть B. subtilis 668. Так, за умов вирощування клiтин ба-
цили при супраоптимальнiй температурi (42 ◦С) рiвень активностi iзольованого ферменту
дещо знижувався. При субоптимальнiй температурi (30 ◦С) зниження активностi фермен-
ту вiдбувалося бiльшою мiрою.
Iнтенсивне вивчення клiтинних ФБФаз автотрофних i гетеротрофних органiзмiв пока-
зало, що проявлення каталiтичних властивостей цього ферменту в реакцiї гiдролiзу фрук-
тозо-1,6-дифосфату (ФДФ) вiдбувається при оптимальному значеннi pH, є iндивiдуальним
для кожного ферменту i не залежить вiд його походження. На пiдставi цiєї ознаки ФБФази
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 177
Рис. 2. Бiосинтез позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 на середовищi Гаузе з 1% глiцерину
були подiленi на три групи: лужнi (оптимум pH 9,0), нейтральнi (оптимум pH 7,5) i кислi
(оптимум pH 6,5) [1].
Найвища активнiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 вiдзначена при pH 9,0. За цiєю
ознакою дослiджуваний фермент B. subtilis 668 було вiднесено до групи “лужних” фермен-
тiв [1]. За даними лiтератури, клiтиннi ФБФази, що продукуються iншими представниками
роду Bacillus, активнi при pH 8,0–8,5 [8], pH для Escherichia coli — 7,5–7,8 [4, 15]. Позаклi-
тинна ФБФаза Acholeplasma laidlawii var. granulum шт. 118 має оптимум при нейтральних
значеннях pH (7,3–7,5) [9]. ФБФази тварин, цитозольна ФБФаза рослин в основному є слаб-
колужними, як i клiтиннi ферменти Candida utilis, Corynebacterium glutamicum, Pyrococcus
furiosus [1, 5, 7, 15]. Змiна pH у той або iнший бiк може мати часто несподiваний вплив
на ферментативну активнiсть. Так, показано, що клiтинна ФБФаза B. licheniformis при
нейтральному pH (оптимум pH 8,0–8,5) переходила в неактивну форму, тобто вiдбувалась
iнактивацiя ферменту [8]. Iншими дослiдженнями було показано, що pH-оптимум залежить
вiд буфера та наявностi в реакцiйних сумiшах iонiв металiв [14]. У бiльшостi випадкiв, опи-
саних у лiтературi, кривi залежностi ферментативних активностей вiд pH дуже схожi на
кривi титрування i тiльки для окремих ферментiв, у тому числi i для позаклiтинної ФБФа-
зи B. subtilis 668, вони мають дзвоноподiбнi профiлi, що є наслiдком iонiзацiї окремих груп
в молекулах ферментiв пiд час змiни pH у системi in vitro [9].
При дослiдженнi стабiльностi ферменту в залежностi вiд pH середовища ми встановили,
що активнiсть ферменту практично не змiнюється протягом 3 год при оптимальних зна-
ченнях pH (9,0). Бiльш нiж 40% активностi зберiгається при нейтральних значеннях pH
протягом 1 год.
Дослiдження термостабiльностi позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 показали, що в iн-
тервалi значень температур 45–50 ◦С активнiсть позаклiтинної ФБФази найвища. При 45 ◦С
фермент стабiльний протягом 1 год, а через 2 год втрачає майже 50% вiд максимальної
активностi. При −4 ◦С фермент не втрачає активностi протягом 30 дiб.
При визначеннi субстратної специфiчностi встановлено, що фермент гiдролiзує ФДФ
i його максимальна активнiсть спостерiгається, коли концентрацiя субстрату становить
2 мМ. За концентрацiї ФДФ 20 мM вiдбувається iнгiбування активностi дослiджуваного
ферменту. Зазначимо, що iнгiбування субстратом для клiтинної ФБФази еукарiотiв ста-
новить 10−5–10−6 М, для представникiв роду Candida — 10−4 М, для Escherichia coli —
10−3М [1, 4, 14]. Проте, за даними лiтератури, iнгiбування субстратом може не спостерi-
гатися [9].
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4
За умов впливу двовалентних катiонiв Mn2+ або Mg2+ на активнiсть позаклiтинної
ФБФази B. subtilis 668 бiльш значними активаторами ферментативної активностi вияви-
лись катiони Mg2+. Наявнiсть Mg2+ в реакцiйнiй сумiшi в дiапазонi концентрацiй вiд 2,0 до
20,0 мМ пiдвищувала активнiсть дослiджуваного ферменту на 40% порiвняно з контролем.
Проте при концентрацiї катiонiв Mg2+ 40,0 мМ активнiсть ФБФази B. subtilis 668 пригнiчу-
валась. При концентрацiї Mn2+ 5,0 мМ активнiсть ферменту пiдвищувалась лише на 15%
порiвняно з контролем, а при концентрацiї 10,0 мМ — знижувалась. Зменшення спорiдне-
ностi до катiонiв Mn2+ або Mg2+ спостерiгали за наявностi в реагуючих сумiшах АМФ.
Не впливала на активнiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 наявнiсть у реакцiйнiй
сумiшi катiонiв Са2+ в дiапазонi концентрацiй 2,0–20,0 мМ.
Випробування катiонiв важких металiв як ефекторiв позаклiтинного ферменту показа-
ло, що катiони Fe2+, Cu2+ у концентрацiї 0,01 мM не були iнгiбiторами активностi ФБФази
B. subtilis 668 за наявностi Mn2+, а за наявностi Mg2+ зазначенi катiони навiть у концент-
рацiї 0,05 мM не виявляли своєї iнгiбуючої дiї. Zn2+ залежно вiд pH та наявностi iонiв Mg2+
або Mn2+ по-рiзному впливав на активнiсть ФБФази.
G.A. Tejwani [1], класифiкуючи ефектори для ФБФаз, вiдносить катiони Mn2+, Mg2+
i Zn2+ до групи iнгiбiторiв цих ферментiв, зауважуючи, що Mn2+ i Mg2+ проявляють себе
такими тiльки при високих концентрацiях, а Zn2+, навпаки, веде себе як активатор i може
з успiхом замiнити катiони перших двох у складi реагуючих сумiшей. Проте, як встановили
iншi дослiдники, катiони цинку не замiнюють магнiй i не активують клiтинну ФБФазу
Escherichia coli [14], Pyrococcus furiosus [7].
Iнгiбуюча дiя катiонiв може бути зумовлена декiлькома причинами. Вiдомо, що катiони
здатнi конкурувати iз субстратом за мiсця зв’язування в активному центрi. Водночас вони
можуть взаємодiяти з рiзними групами бiлкової молекули, якi знаходяться поза активним
центром, але впливають на каталiтичнi функцiї ферменту, тобто зв’язуватись з алостерич-
ним центром ферменту [2]. Чо iз спiвавт. [3] вважають, що ФБФаза еукарiот для досягнення
максимальної активностi in vivo вiдбирає iз великої кiлькостi катiонiв металiв (Mg2+, Mn2+,
Zn2+, Ca2+, K+ i Li+) окремi катiони при їх фiзiологiчнiй концентрацiї i комбiнує їх разом
з продуктами або субстратом.
Дослiдження залежностi активностi позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 вiд концент-
рацiї моновалентних катiонiв Na+, K+, Tl+, NH+
4
, Li+ показало, що всi вони, за винятком
Li+, проявляють себе як активатори (рис. 3; табл. 1). Так, Tl+ у концентрацiї 0,1 мМ на 10%
пiдвищував ферментативну активнiсть ФБФази B. subtilis 668, K+ — на 12% при концентра-
цiї катiонiв 1 мМ, а при подальшому збiльшеннi вмiсту K+ у реагуючiй сумiшi його дiя як
активатора помiтно зменшувалась. Найбiльше зростання активностi ФБФази B. subtilis 668
(до 20%) спостерiгали пiд впливом NH+
4
у концентрацiї 0,02 мМ (див. рис. 3, а).
Iнгiбiтором активностi дослiджуваного нами ферменту виявився Li+. При його кон-
центрацiї 1,0 мМ у реагуючiй сумiшi активнiсть ферменту зменшувалась на 4%, а при
концентрацiї 5,0 мМ — на 10%.
Iншими дослiдженнями встановлено, що катiони одновалентних металiв не обов’язковi
складовi реагуючих сумiшей, як це вимагається вiдносно двовалентних катiонiв, проте пiд-
креслюється помiтна роль у регулюваннi in vivo активностi ФБФаз — вони також необхiднi
ферменту для досягнення максимальної активностi [1, 9].
За нашими даними, АМФ є iнгiбiтором позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668. Вже при
концентрацiї АМФ 0,2 мМ каталiтична активнiсть ферменту зменшувалась майже на 50%.
Внесення ж у реакцiйну сумiш ФЕП у тих же кiлькiсних спiввiдношеннях “знiмало” iн-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 179
Рис. 3. Вплив катiонiв одновалентних металiв на активнiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668: а — Na
+,
Tl
+ i NH+
4 ; б — K
+ i Li
+
гiбуючу дiю АМФ. Подiбне явище спостерiгали Опхейм зi спiвавт. [8] вiдносно клiтинної
ФБФази B. licheniformis. Як показали нашi дослiдження, катiони магнiю в концентрацiї
5–7 мМ знижували чутливiсть позаклiтинної ФБФази B. subtilis 668 до АМФ.
Незалежно вiд концентрацiї катiонiв Mg2+ для пiдтримки активностi позаклiтинної
ФБФази B. subtilis 668 потрiбнi хелатуючi агенти, такi як iмiдазол, цитрат (див. табл. 1).
Гiстидин i цитрат (у концентрацiї 1–2,5 мМ) активували позаклiтинну ФБФазу В. subti-
lis 668 на 4–8%, при цьому оптимум pH не змiнювався. Але цитрат у концентрацiї 50 мМ
активував фермент майже на 30%. ЕДТА виявляв iнгiбуючий вплив на активнiсть позаклi-
тинної ФБФази В. subtilis 668 (див. табл. 1). Так, у концентрацiї 0,1 мМ ЕДТА iнгiбував
позаклiтинну ФБФазу на 44%, а в концентрацiї 1мМ — на 28%.
Згiдно з даними лiтератури, фруктозобiсфосфатаза мiкроорганiзмiв може складатись
з 2–6 субодиниць [5, 6, 14, 15]. Отриманi нами результати дозволяють стверджувати, що по-
заклiтинна ФБФаза B. subtilis 668 має молекулярну масу 230 000 Да i мiстить чотири рiвно-
цiннi субодиницi. Порiвнюючи отриманi результати з даними лiтератури, зазначимо, що за
молекулярною масою i субодиничною структурою позаклiтинна ФБФаза B. subtilis 668 вiд-
Таблиця 1. Вплив деяких речовин на ФБФазну активнiсть B. subtilis 668
Ефектор
Оптимальна концентрацiя
ефектора, мМ
Залишкова активнiсть
ФБФази, %
Контроль 100
Mg
2+
5,0 142± 3,9
Mn
2+
0,1 106± 3,3
K
+
1,0 113± 3,5
Li
+
5,0 91± 2,9
Ag
+
50,0 375± 11,7
NH+
4 0,01 120± 3,7
Na
+
0,05 115± 3,6
Tl
+
0,05 108± 3,4
ЕДТА 1,0 72± 2,3
Iмiдазол 1,0 106± 3,3
Цитрат 1,0 105± 3,3
Гiстидин 1,0 104± 3,3
180 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4
рiзняється вiд клiтинної ФБФази цього ж мiкроорганiзму iншого штаму [6]. Фуїта i Фриз [6]
виявили, що клiтинний фермент асиметричний, має молекулярну масу 380000 Да. У доступ-
нiй нам лiтературi не має пояснення, чому головний фермент глюконеогенезу видiляється
мiкроорганiзмом у культуральну рiдину.
Таким чином, знання властивостей одного з головних ферментiв глюконеогенезу — поза-
клiтинної ФБФази, дозволить її ефективне використання в наукових i прикладних роботах.
Проведення зазначених дослiджень розширює уявлення про складнi метаболiчнi шляхи,
якi є основою життєзабезпечення i регуляцiї функцiй мiкробного органiзму, що надзвичай-
но важливо для активного втручання i керування бiологiчними процесами.
1. Tejwani G.A. Regulation of fructose-bisphosphatase activity // Adv. Enzymol. – 1983. – 54. – P. 121–194.
2. Nelson S.W., Honzatko R.B., Fromm H. J. et al. Hybrid tetramers of porcine liver fructose – 1,6-bi-
sphosphatase reveal multiple pathways of allosteric inhibition // Biol. Chem. – 2002. – 277, No 18. –
P. 15539–15545.
3. Choe J.-Y., Fromm H. J., Honzatko R.B. Crystal structures of fructose 1,6-bisphosphatase: mechanism of
catalysis and allosteric inhibition revealed in product complexes // Biochemistry. – 2000. – 39, No 29. –
P. 8565–8574.
4. Kelley-Loughnane N., Biolsi S. A., Gibson R.M. et al. Purification, kinetic studies, and homology model
of Escherichia coli fructose – 1,6-bisphosphatase // Biochim. et biophys. acta. – 2002. – 1594, No 1. –
P. 6–16.
5. Rittmann D., Schaffer S., Wendish V.F. et al. Fructose – 1,6-bisphosphatase from Corynebacterium
glutamicum: expression and deletion of the fbp gene and biochemical characterization of the enzyme //
Arch. Mikrobiol. – 2003. – 180, No 4. – P. 285–292.
6. Fujita Y., Freese E. Purification and properties of fructose 1,6-bisphosphatase of Bacillus subtilis // J. Biol.
Chem. – 1979. – 254, No 12. – P. 5340–5349.
7. Verhees C.H., Akerboom J., Schiltz E. et al. Molecular and biochemical characterization of a distinct
type of fructose – 1,6-bisphosphatase from Pyrococcus furiosus // J. Bacteriol. – 2002. – 184, No 12. –
P. 3401–3405.
8. Opheim D. J., Bernlohr R.W. Purification and regulation of fructose – 1,6-bisphosphatase from Bacillus
licheniformis // J. Biol. Chem. – 1975. – 250, No 7. – P. 3024–3033.
9. Скрипаль I. Г., Малиновська Л.П., Токовенко I.П. Вплив окремих ефекторiв на активнiсть позаклi-
тинної фруктозобiсфосфатази Acholeplasma laidlawii var. granulum шт. 118 // Мiкробiол. журн. –
2005. – 67, № 2. – С. 46–54.
10. Панченко Л.П., Ястребова О.В., Скрипаль I. Г. Позаклiтинна фруктозобiсфосфатаза Вacillus subti-
lis: видiлення та очищення // Доп. НАН України. – 2006. – № 6. – С. 171–174.
11. Bradford M.M. A rapid and sensitive method for quantitation of microgram quantities of protein utilizing
the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. – 1976. – 71, No 2. – P. 248–254.
12. Fiske C.H., Subbarow Y. The colorimetric determination of phosphorus // J. Biol. Chem. – 1925. – 66,
No 2. – P. 375–400.
13. Laemmli U.K. Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of Bacteriophage T4 //
Nature. – 1970. – 227, No 5259. – P. 620–685.
14. Fraenkel D. J., Pontremoli J., Horecker B. L. The specific fructose disphosphatase of Escherichia coli :
properties and partial purification // Arch. Biochem. and Biophys. – 1966. – 114, No 2. – P. 4–12.
15. Rosen O.M., Rosen S.M., Horecker B. L. Purification and properties of a specific fructose 1,6-diphospha-
tase from Candida utilis // Ibid. – 1965. – 112, No 10. – P. 411–420.
Надiйшло до редакцiї 13.08.2007Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї
iм. Д.К. Заболотного НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 181
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3903 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:54:43Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ястребова, О.В. Панченко, Л.П. Скрипаль, I. Г. 2009-07-14T08:00:48Z 2009-07-14T08:00:48Z 2008 Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis / О.В. Ястребова, Л.П. Панченко, I. Г. Скрипаль // Доп. НАН України. — 2008. — № 4. — С. 176-181. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3903 576.8.095.3:577.15 Extracellular fructose bisphosphatase (FBFase) (EC 3.1.3.11) from spore-forming bacterium Bacillus subtilis is obtained. The enzyme is inactivated in the absence of Mg2+ or Mn2+. Maximum activity of the enzyme is observed with substrate at the 2mM concentration. AMP inhibits FBFase activity, but the presence of PEP reduces this effect. Heavy metal ions at a concentration of 0.1 mM in the presence of Mg2+ are not inhibitors. Effect of Zn2+ ions on the enzyme activity is different depending on pH and the presence of Mg2+ and EDTA. Monovalent cations are insignificant effectors of extracellular FBFase only at their low concentrations. The subunit size determined by SDS-PAGE analysis was 63 kDa, which was confirmed by gelfiltration (230 kDa). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis Article published earlier |
| spellingShingle | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis Ястребова, О.В. Панченко, Л.П. Скрипаль, I. Г. Біологія |
| title | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis |
| title_full | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis |
| title_fullStr | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis |
| title_full_unstemmed | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis |
| title_short | Властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази Вacillus subtilis |
| title_sort | властивостi позаклiтинної фруктозо-1,6-бiсфосфатази вacillus subtilis |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3903 |
| work_keys_str_mv | AT âstrebovaov vlastivostipozaklitinnoífruktozo16bisfosfatazivacillussubtilis AT pančenkolp vlastivostipozaklitinnoífruktozo16bisfosfatazivacillussubtilis AT skripalʹig vlastivostipozaklitinnoífruktozo16bisfosfatazivacillussubtilis |