Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки
Дана стаття носить біографічний характер і містить у собі відомості про основні етапи життя і діяльності новгород-сіверського предводителя дворянства, колезького радника Олександра Михайловича Судієнка та його нащадків. Данная статья носит биографический характер и содержит в себе сведения об основн...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39149 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки / В. Чухно // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860268699549696000 |
|---|---|
| author | Чухно, В. |
| author_facet | Чухно, В. |
| citation_txt | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки / В. Чухно // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Дана стаття носить біографічний характер і містить у собі відомості про основні етапи життя і діяльності новгород-сіверського предводителя дворянства, колезького радника Олександра Михайловича Судієнка та його нащадків.
Данная статья носит биографический характер и содержит в себе сведения об основных этапах жизни и деятельности новгород-северского предводителя дворянства, колежского советника Александра Михайловича Судиенко и его потомков.
The real article has a biographic character and contains some information about the basic stages of the life and activity of the leader of the nobility of a Novgorod-severskiy, kolezhskiy adviser Oleksandr Myhailovych Sudiyenko and his descendants.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:04:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
64 Сіверянський літопис
РОЗВІДКИ
УДК 94(744)
Володимир Чухно.
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ СУДІЄНКО
ТА ЙОГО НАЩАДКИ
Дана стаття носить біографічний характер і містить у собі відомості про
основні етапи життя і діяльності новгород-сіверського предводителя дворянства,
колезького радника Олександра Михайловича Судієнка та його нащадків.
Ключові слова: дворянин, Очкине, землевласник.
Олександр Михайлович Судієнко був одним із двадцяти чотирьох предводителів
дворянства Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, що обіймали
вказану посаду з 1785 року по 1917 рік1.
Він походив із відомого в Україні дворянського роду Судієнків. Його прадід
Степан Іванович (близько 1689 р. – † 1763 р.) був новгород-сіверським городовим
отаманом (17.03.1727 р. – 1739 р.) і новгород-сіверським сотником (1730 р.,
1732 р., 1736 р., 31.01.1739 – 12.05.1744 рр., 28.03.1745 – 1763 рр.)2, дід Осип
Степанович (близько 1743 – 04.12.1811 рр.) – першим членом Головного поштових
справ управління в Санкт-Петербурзі (1784 – 14.08.1797 рр.)3 і одним із найбагатших
людей на Новгород-Сіверщині, а батько Михайло Осипович (1802 – 08.09.1871 рр.)
– головою Київської тимчасової комісії для розбору стародавніх актів (08.1948 –
08.1857 рр.) і найвідомішим археографом України середини XIX століття.
Олександр Михайлович Судієнко народився 28 липня 1832 року в Москві4,
за місцем тимчасового проживання своїх батьків Михайла Осиповича і Надії
Михайлівни Миклашевської (? – 1876 рр.).
Через півтора року після його народження батьки повернулися в Україну і
оселилися у своїй садибі в Очкиному.
Наприкінці 30-х років ХІХ століття, коли Олександр Михайлович і його
старший брат Йосип почали проявляти інтерес до навчання, Судієнки переїхали до
Новгорода-Сіверського, поселилися у власному будинку, розташованому поблизу
Спасо-Преображенського монастиря, і запросили для навчання своїх дітей кращих
викладачів місцевої гімназії.
Серед них був і Йосип Акимович Самчевський, інспектор Новгород-Сіверської
гімназії, автор обширних „Спогадів ”, опублікованих в 1893 – 1894 рр. у журналі
„Київська старовина”. Він викладав Олександру та його старшому брату Закон
Божий, російську мову та словесність і був їхнім наставником.
У 1843 році сім’я Судієнків переселилася до Києва, де Олександр поступив і в
1850 році закінчив приватний навчальний заклад.
Після закінчення навчання вступив на військову службу унтер-офіцером у
Драгунський його імператорської величності полк (10.11.1850 р.), де 13 лютого 1851
року був пожалуваний в юнкери, а 16 січня 1853 року – в прапорщики.
З 14 серпня 1853 року по 10 січня 1854 року Олександр Михайлович служив
ад’ютантом при командирі 1-ої Драгунської дивізії, з 12 січня 1854 року по 1
© Чухно Володимир Єгорович – краєзнавець (м. Шостка Сумської області).
Сіверянський літопис 65
листопада 1855 року ад’ютантом при командирі 2 резервного кавалерійського
корпусу генералі від кавалерії Івані Петровичу Шабельському, а з 4 грудня 1855
року ад’ютантом при штабі 1-го Гвардійського окремого резервного кавалерійського
корпусу.
22 січня 1856 року О.М. Судієнка перевели в лейб-гвардії Кірасирський Його
Величності полк корнетом, однак на прохання Івана Петровича Шабельського
залишили на посаді ад’ютанта при штабі 1-го Гвардійського окремого резервного
кавалерійського корпусу.
На початку 1857 року, після звільнення І.П. Шабельського в запас, Олександр
Михайлович залишив посаду ад’ютанта і 25 січня 1857 року повернувся у свій полк.
18 травня 1857 року О.М. Судієнка прикомандирували до лейб-гвардії
Гусарського Його Величності полку з випробуванням, 25 червня 1857 року
пожалували в поручики, а 25 травня наступного року зарахували у вказаний полк
корнетом5.
30 травня 1858 року Олександр Михайлович брав участь у параді, приуроченому
освяченню Ісакіївського собору в Санкт-Петербурзі. Під час параду його кінь
підсковзнувся, упав на тротуар і переламав йому ногу в двох місцях6. У зв’язку з
цим О.М. Судієнко більше року перебував на лікуванні, після чого повернувся у
свій полк, і 3 квітня 1860 року був пожалуваний в поручики, а 17 квітня 1862 року–
в штаб-ротмістри.
Однак повністю одужати від отриманої травми йому не вдалось, і 5 листопада
1863 року він звільнився із армії за хворобою.
Під час проходження служби О.М. Судієнко брав участь у військових походах
російської армії проти турків та англо-французів (04.05.1854 р. – 26.08.1855 р.) і
проти об’єднаних військ Туреччини, Англії, Франції та Сардинії (1855 р.). За відзнаки
по службі був нагороджений Іменним Найвищим благоволінням (02.04.1856 р.)7.
Після виходу у відставку Олександр Михайлович повернувся у Новгород-
Сіверський і протягом декількох років управляв маєтками свого батька8, а потім
поступив на державну службу. 16 квітня 1869 року, 3 вересня 1872 року, 19 вересня
1875 року, 21 вересня 1878 року і 25 червня 1881 року він обирався почесним
мировим суддею Новгород-Сіверського судового мирового округу, 15 листопада
1869 року, 28 вересня 1872 року, 19 вересня 1875 року, 21 вересня 1878 року і 25
червня 1881 року – головою з’їзду мирових суддів Новгород-Сіверського судового
мирового округу, а 30 травня 1881 року був обраний на посаду предводителя
дворянства Новгород-Сіверського повіту9.
О.М. Судієнко був крупним землевласником і промисловцем. Після смерті
батьків він успадкував 8160 десятин землі в Новгород-Сіверському повіті
Чернігівської губернії і в Трубчевському повіті Орловсько ї губернії10, винокурний
завод в селі Очкине, житловий будинок з мезоніном по вул. Козацькій в Новгороді-
Сіверському, садибу в селі Очкине та інше майно.
Однак повною мірою скористатися отриманою спадщиною він не встиг. 12
квітня 1882 року Олександр Михайлович дочасно помер і був похований на
території Спасо-Преображенського монастиря поруч з матір’ю і батьком11. У тому ж
році померла і його дружина, внучка декабриста Олександра Федоровича Бріггена,
Ольга Володимирівна Судієнко (Туманська) (24.09.1847 – 1882 рр.), з якою він
перебував у шлюбі з 1864 року12.
Після їх смерті залишилося п’ятеро неповнолітніх дітей – два сини Євгеній і
Георгій та три дочки Ольга, Марія і Софія.
Турботи по їх вихованню узяв на себе брат Олександра Михайловича
володимирський губернатор Йосип Михайлович і його сестра Катерина Михайлівна
Гессе (Судієнко), дружина київського губернатора Миколи Павловича Гессе.
Старший син Олександра Михайловича – Євгеній народився 25 травня 1870
року в Новгороді-Сіверському13.
У 1898 році він закінчив юридичний факультет Московського університету14
і у тому ж році був обраний почесним мировим суддею Новгород-Сіверського
66 Сіверянський літопис
повіту15, а в наступному році – гласним Новгород-Сіверських повітових та
Чернігівських губернських земських зборів16 і казначеєм Новгород-Сіверського
сільськогосподарського товариства17.
У 1906 році Є.О. Судієнка призначили помічником предводителя дворянства
Новгород-Сіверського повіту18, а в наступному обрали на посаду предводителя
дворянства19, яку він обіймав до жовтневої революції. Одночасно з цим він виконував
обов’язки голови Новгород-Сіверської дворянської опіки, голови повітового з’їзду,
голови економічної ради повіту тощо20.
27 червня 1909 року Євгенію Олександровичу присвоїли придворне звання
камер-юнкера двору Його Величності21, а 25 жовтня 1912 року обрали депутатом
IV Державної думи Росії від 2-го з’їзду міських виборців Чернігівської губернії22.
У Державній думі він входив у фракцію Центр і був членом бюджетної комісії (з
16.06.1916 р. секретарем комісії) і комісії законодавчих пропозицій23.
За своє недовге життя Євгеній Олександрович дослужився до чину надвірного
радника і був нагороджений орденами Святого Володимира 4-го ступеня, Святої
Анни 2-го ступеня і Святого Станіслава24.
Є.О. Судієнко був крупним землевласником і разом зі своїм братом Георгієм
займався сільським господарством. У селі Очкине та прилеглих до нього хуторах
і селах він мав у власності більше 5000 десятин землі, на яких вирощував тютюн,
коноплі, картоплю, буряки, просо, овес та інші сільськогосподарські культури, на
фермах розводив велику рогату худобу тірольської породи і свиней-йоркширів25, а
на винокурному заводі №15 в селі Очкине виробляв спирт.
У березні 1917 року Євгеній Олександрович був відряджений Тимчасовим
комітетом Державної думи в Чернігівську губернію і з того часу майже постійно
проживав в Очкиному.
На початку вересня 1917 року очкинські селяни звинуватили його у вбивствах
і незаконних арештах селян, а 3 вересня 1917 року заарештували і доставили в
Хильчицьке волосне правління. Однак зві дти його відпустили. Це викликало
незадоволення серед мешканців Очкиного і вони поскаржилися на дії Є.О. Судієнка
до Військово-революційного комітету Петрограда, який 11 листопада 1917 року
розглянув їх скаргу і надіслав на місце телеграму з вимогою звільнити селян на
поруки і притягнути Є.О. Судієнка до кримінальної відповідальності26.
Дізнавшись про це, Євгеній Олександрович зібрав свої речі і виїхав на Дон, де за
невідомих обставин був жорстоко убитий у 1919 році27.
Є.О. Судієнко був одружений з дочкою генерала К. Фосса – Марією Ксаверівною
Фосс, яка з 1912 року по 1916 рр. займала посаду голови Новгород-Сіверського
повітового комітету Товариства Червоного Хреста28.
Після від’їзду чоловіка Марія Ксаверівна деякий час проживала у його садибі
в Очкиному, а після його смерті переїхала до Москви і влаштувалася на роботу
перекладачем в Експериментальний науково-дослідний інститут металоріжучих
верстатів. Однак життя її не склалось. У січні 1942 року її безпідставно звинуватили
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 58 Кримінального кодексу РРФСР
(антирадянська агітація і пропаганда) і через два місяці розстріляли у Бутирській
в’язниці29.
Молодший син Олександра Михайловича Георгій народився 21 червня 1872
року в Новгороді-Сіверському. Під час Російсько-японської війни він служив
санітаром в російській армії і був нагороджений Георгіївським хрестом30, а після
закінчення війни працював членом Новгород-Сіверської повітової землевпорядної
комісії (1908 р., 1909 р.)31 і мировим суддею 2-ої дільниці Новгород-Сіверського
судового мирового округу (01.01.1914 р.)32.
Г.О. Судієнко мав чин колезького секретаря і був одружений з Вірою Степанівною
Слєпушкіною33, дочкою відставного капітана Степана Івановича Слєпушкіна. Віра
Степанівна займалася громадською діяльністю і впродовж декількох років була
головою „Товариства допомоги нужденним ученицям Новгород-Сіверської жіночої
гімназії” (1908 – 1909 рр.)34.
Сіверянський літопис 67
Старша дочка Олександра Михайловича Ольга народилася 6 червня 1867 року в
Черторигах Глухівського повіту Чернігівської губернії, на батьківщині своєї матері
Ольги Володимирівни Туманської. Вона була одружена з Василем Олександровичем
Семеновим (1836 – 04.10.1916 рр.)35, таємним радником, який з 1870 р. по 1890 р.
служив володимирським віце-губернатором, а з 1890 року був почесним опікуном
опікунської ради установ імператриці Марії по Петроградському присутствію36, і
проживала разом з ним в Санкт-Петербурзі.
Середня сестра Марія народилася 29 березня 1869 року в Новгороді-
Сіверському37. Після закінчення в 1886 році „Виховного товариства благородних
дівиць” (Смольного інституту) вона вийшла заміж за камер-юнкера імператорського
двору Сергія Олександровича Єгорова (28.03.1863 – 14.04.1902 рр.), який в 1890 р.
служив почесним мировим суддею Юр’ївського повіту Володимирської губернії38, і
проживала разом з ним і сином в Москві, поблизу Кремля.
14 квітня 1902 року Марія Олександрівна овдовіла, а через десять років
одружилася з Йосипом Петровичем Скаржинським, камергером імператорського
двору, дійсним статським радником і поміщиком з Херсонської губернії39.
У спадок від батька їй дісталося три листи Олександра Сергійовича Пушкіна до
її діда Михайла Осиповича Судієнка, які вона вперше опублікувала в 1898 році в
історичному журналі «Російський архів»40.
Марія Олександрівна померла 28 жовтня 1951 року в Римі, на 83 році життя, і
була похована на некатолицькому кладовищі Тестаччо41.
Її молодша сестра Софія народилася 7 вересня 1874 року в Новгороді-
Сіверському. У першому шлюбі вона була одружена з Володимиром Васильовичем
Чарнишем (07.07.1867 р. – ?), колезьким секретарем, який до 1894 року
служив поручиком в армії, а з 1894 року працював молодшим понадштатним
чиновником особливих доручень при київському губернаторі, а після розлучення
з ним – з Костянтином Миколайовичем Волковим, штаб-ротмістром Чугуївського
уланського полку42.
Після Жовтневої революції більшість нащадків Олександра Михайловича
Судієнка покинуло батьківщину, і про їх долю нічого не відомо.
1. Список губернских и уездных предводителей дворянства Черниговской
губернии 1782 – 1893 гг. – Чернигов, 1893. – С. 15 – 16.
2. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація
Війська Запорозького у 1648 – 1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 176 –177;
Модзалевский Б.Л. Малороссийский родословник. Т. 4. – Киев, 1914. – С. 797 – 798.
3. Модзалевский Б.Л. Малороссийский родословник. – Киев, 1914. – Т. 4. –
С. 798 – 799.
4 Там само. – С. 800.
5. Формулярний список про службу Судієнко О.М. // Державний архів
Чернігівської області. – Ф. 127. – Оп. 26а. – Спр. 220.
6. Бригген А.Ф. Письма. Исторические сочинения. – Иркутск, 1986. – С. 149.
7. Формулярний список про службу Судієнко О.М. // Державний архів
Чернігівської області. – Ф. 127. – Оп. 26а. – Спр. 220.
8. Воспоминание Самчевского. // Киевская старина. – Том XLVI. – Киев, 1894.
– С. 339.
9. Формулярний список про службу Судієнко О.М. // Державний архів
Чернігівської області. – Ф. 127. – Оп. 26а. – Спр. 220. – С. 43 – 52.
10. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 800.
11. Там само. – С. 801.
12. Шемшученко Ю. Наш друг Туманский. – Киев, 2000. – С. 16.
13. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 801.
14. Речь и отчет, читаемые в торжественном собрании императорского
Московского университета 12 января 1898 года. – Москва, 1898. – С. 183.
68 Сіверянський літопис
15. Четвертая Государственная Дума: Портреты и биографии. – Спб., 1913. –
С. 188.
16. Боиович М.М. Члены Государственной Думы: Портреты и биографии. –
Москва, 1913. – С. 394.
17. Адрес-календарь сельскохозяйственных обществ. – СПб., 1902. – С. 86.
18. Календарь Черниговской губернии на 1906 год. – Чернигов, 1906. – С. 127;
19. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 801.
20. Календарь Черниговской губернии на 1904 год. – Чернигов, 1903. – С. 127;
Календарь Черниговской губернии на 1909 год. – Чернигов, 1908. – С. 149, 150, 151,
152, 156, 158, 160; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1910 г. – Чернигов,
1911. – С. 168, 169, 170, 171, 176, 181; Адрес-календарь Черниговской губернии
на 1913 г. – Чернигов, 1912. – С. 183, 184, 185, 190, 191, 196, 198; Адрес-календарь
Черниговской губернии на 1914 г. – Чернигов, 1913. – С. 185, 186, 192, 193, 199;
Адрес-календарь Черниговской губернии на 1915 г. – Чернигов, 1914. – С. 191, 192,
193, 199, 200, 207; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1916 г. – Чернигов,
1916. – С. 52, 197, 198, 200, 205, 207, 214.
21. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 801.
22. Шелохаев В.В. Государственная Дума России: Государственная Дума
Российской империи, 1906 – 1917. – Москва, 2006.
23. Государственная Дума. ІV созыв. І сессия. Справочник. Вып. 6. – Спб., 1913.
– С. 98 – 99.
24. Придворный календарь на 1915 р. – СПб., 1915. – С. 322.
25. Семенов В.П. Россия. Полное географическое описание нашого Отечества.
Настольная и дорожня книга для русских людей. Малороссия. – Т. 7. – Спб., 1903.–
С. 452.
26. Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской
власти на Украине. – Ч. 2. – Киев, 1982. – С. 188, 217.
27. Наумов А.А. «История московского портрета работы художника Й. Грасси».
// Журнал «Мелодия». – М., 2006. – С. 21 – 23.
28. Адрес-календарь Черниговской губернии на 1913 г. – Чернигов, 1912. –
С. 196; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1914 г. – Чернигов, 1913. –
С. 200; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1915 г. – Чернигов, 1914. –
С. 207; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1916 г. – Чернигов, 1916. –
С. 214.
29. Наумов А.А. «История московского портрета работы художника Й. Грасси».
// Журнал «Мелодия». – М., 2006. – С. 21 – 23.
30. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 801.
31. Календарь Черниговской губернии на 1909 год. – Чернигов, 1908. – С. 151.
32. Адрес-календарь Черниговской губернии на 1914 г. – Чернигов, 1913. –
С. 323; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1915 г. – Чернигов, 1914. –
С. 191; Адрес-календарь Черниговской губернии на 1916 г. – Чернигов, 1916. –
С. 198.
33. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914.–
С. 801.
34. Календарь Черниговской губернии на 1909 год. – Чернигов, 1908. – С. 161.
35. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914.–
С. 801.
36. Список гражданским чинам первых трех классов на 1 марта 1910 г. – СПб.,
1910. – С. 130.
37. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. –
С. 801.
Сіверянський літопис 69
38. Савелов Л.М. Родословная книга дворянства Московской губернии. – Том
1. – М., 1914. – С. 539.
39. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 4. – Киев, 1914. – С.
801.
40 Письма А.С. Пушкина к М.О. Судиенко. // Журнал «Русский архив». СПб.,
1898. – №1. – С. 165 – 168.
41 Гасперович В. и др. Тестаччо. Некатолическое кладбище для иностранцев в
Риме. Алфавитный список русских захоронений. // Российский некрополь. Выпуск
6. – СПб., 2000.
42 Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т. 5, вып. 4. – Киев,
2004. – С. 21.
Данная статья носит биографический характер и содержит в себе сведения
об основных этапах жизни и деятельности новгород-северского предводителя
дворянства, колежского советника Александра Михайловича Судиенко и его
потомков.
Ключевые слова:дворянин, Очкино, помещик.
The real article has a biographic character and contains some information about the
basic stages of the life and activity of the leader of the nobility of a Novgorod-severskiy,
kolezhskiy adviser Oleksandr Myhailovych Sudiyenko and his descendants.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39149 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:04:01Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чухно, В. 2012-12-04T21:24:40Z 2012-12-04T21:24:40Z 2011 Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки / В. Чухно // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39149 94(744) Дана стаття носить біографічний характер і містить у собі відомості про основні етапи життя і діяльності новгород-сіверського предводителя дворянства, колезького радника Олександра Михайловича Судієнка та його нащадків. Данная статья носит биографический характер и содержит в себе сведения об основных этапах жизни и деятельности новгород-северского предводителя дворянства, колежского советника Александра Михайловича Судиенко и его потомков. The real article has a biographic character and contains some information about the basic stages of the life and activity of the leader of the nobility of a Novgorod-severskiy, kolezhskiy adviser Oleksandr Myhailovych Sudiyenko and his descendants. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки Article published earlier |
| spellingShingle | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки Чухно, В. Розвідки |
| title | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки |
| title_full | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки |
| title_fullStr | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки |
| title_full_unstemmed | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки |
| title_short | Новгород-сіверський предводитель дворянства Олександр Михайлович Судієнко та його нащадки |
| title_sort | новгород-сіверський предводитель дворянства олександр михайлович судієнко та його нащадки |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39149 |
| work_keys_str_mv | AT čuhnov novgorodsíversʹkiipredvoditelʹdvorânstvaoleksandrmihailovičsudíênkotaiogonaŝadki |