Корпоративні технології у наукових бібліотеках

Висвітлено принципи побудови та необхідні складові корпорацій бібліотек, об'єктивні та суб'єктивні умови побудови корпоративної мережі. Охарактеризовано корпоративні мережі та проекти Росії, України та Європи. Запропоновано шляхи подальшого розвитку корпоративних технологій у наукових бібл...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Корнілова, Є.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського 2007
Subjects:	Загальні питання
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/396
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Корпоративні технології у наукових бібліотеках / Є. Корнілова // Бібл. вісн. — 2007. — N 4. — С. 7-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-396
record_format	dspace
spelling	Корнілова, Є. 2008-04-18T15:34:45Z 2008-04-18T15:34:45Z 2007 Корпоративні технології у наукових бібліотеках / Є. Корнілова // Бібл. вісн. — 2007. — N 4. — С. 7-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/396 026:004.91+025.4.036(1-73) In this article are considered questions of corporative technologies in scientific libraries. The purpose of this research is the analysis of preconditions of creation and principles of construction of really functioning corporative networks of libraries. As objects of research have acted the corporative networks and projects of Russia, Ukraine and Europe. Separately considered the principles of construction and necessary components of corporations of libraries, also considered objective and subjective conditions of construction of a corporative network. Висвітлено принципи побудови та необхідні складові корпорацій бібліотек, об'єктивні та суб'єктивні умови побудови корпоративної мережі. Охарактеризовано корпоративні мережі та проекти Росії, України та Європи. Запропоновано шляхи подальшого розвитку корпоративних технологій у наукових бібліотеках України. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Корпоративні технології у наукових бібліотеках Corporative technologies in scientific libraries Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Корпоративні технології у наукових бібліотеках
spellingShingle	Корпоративні технології у наукових бібліотеках Корнілова, Є. Загальні питання
title_short	Корпоративні технології у наукових бібліотеках
title_full	Корпоративні технології у наукових бібліотеках
title_fullStr	Корпоративні технології у наукових бібліотеках
title_full_unstemmed	Корпоративні технології у наукових бібліотеках
title_sort	корпоративні технології у наукових бібліотеках
author	Корнілова, Є.
author_facet	Корнілова, Є.
topic	Загальні питання
topic_facet	Загальні питання
publishDate	2007
language	Ukrainian
publisher	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
format	Article
title_alt	Corporative technologies in scientific libraries
description	Висвітлено принципи побудови та необхідні складові корпорацій бібліотек, об'єктивні та суб'єктивні умови побудови корпоративної мережі. Охарактеризовано корпоративні мережі та проекти Росії, України та Європи. Запропоновано шляхи подальшого розвитку корпоративних технологій у наукових бібліотеках України.
issn	1029-7200
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/396
citation_txt	Корпоративні технології у наукових бібліотеках / Є. Корнілова // Бібл. вісн. — 2007. — N 4. — С. 7-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT kornílovaê korporativnítehnologííunaukovihbíblíotekah AT kornílovaê corporativetechnologiesinscientificlibraries
first_indexed	2025-11-24T03:22:09Z
last_indexed	2025-11-24T03:22:09Z
_version_	1850839443649331200
fulltext	ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 Êîðïîðàòèâí³ òåõíîëîã³¿ ó íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ 7 ібліотеки України пройшли перший етап інформатизації, який характеризувався створенням автономних автоматизованих систем. Завдання сумісності різних систем на цьо- му етапі не було визначальним. Автономний ха- рактер побудованих систем заважає їх поєднанню в єдину корпоративну базу. Системи погано інтег- руються і не відповідають вимогам технології створення корпоративних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми необхідно про- аналізувати позитивний досвід колег з інших країн та залучити його до роботи на наступному етапі, який має характеризуватися застосуванням корпо- ративних технологій у наукових бібліотеках. Бібліотеки є основними центрами інформації, покликаними збирати, зберігати і надавати корис- тувачам різнорідну актуальну інформацію за їх за- питами. Але окремо взята бібліотека в сучасних умовах та з урахуванням сучасних інформаційних потреб не може повноцінно функціонувати як центр інформації, що дає ряд реальних і обґрунто- ваних передумов для створення єдиного інфор- маційного простору в рамках бібліотечного співто- вариства. Серед них: потреба в усебічному й пов- ному доступі до наявних інформаційних ресурсів; постійне та швидке зростання обсягів інфор- маційних ресурсів і відсутність можливостей в одній організації задовольнити всі інформаційні потреби своїх користувачів, маючи тільки свої ба- зи даних, фонди тощо; розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, підвищення ви- мог до підготовки обслуговуючого персоналу і не- можливість мати в кожній організації на постійній основі висококваліфікований персонал. Єдиний інформаційно-бібліотечний простір припускає організацію процесів бібліотечного обслуговування на базі сучасних інформаційних технологій, які дозволяють створення й одночасне колективне використання спільних ресурсів за та- кими напрямами: створення логічної мережі, яка УДК 026:004.91+025.4.036(1-73) Євгенія КОРНІЛОВА, аспірантка НБУВ Êîðïîðàòèâí³ òåõíîëîã³¿ ó íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ У статті розглянуті питання корпоративних технологій у наукових бібліотеках. Окремо висвітлені принципи побудови та не- обхідні складові корпорацій бібліотек, а також об’єктивні та суб’єктивні умови побудови корпоративної мережі. К л ю ч о в і с л о в а: корпоративні технології, корпоративні мережі, корпорації бібліотек, наукові бібліотеки. Б ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 ª. ÊÎÐÍ²ËÎÂÀ 8 поєднує бібліотеки; гармонізація правил взаємодії бібліотек при створенні спільних розподілених ре- сурсів і їхньому використанні; використання відкритих стандартів при створенні інфор- маційних ресурсів і доступу до них; розробка та/або використання програмного забезпечення підтримки взаємодії бібліотек. Наведемо цілі створення єдиного інформаційно- го простору. По-перше, забезпечення повноти та оперативності бібліотечно-інформаційного обслу- говування всіх категорій користувачів за рахунок надання їм об’єднаних інформаційних ресурсів і засобів пошуку в них, а також повнотекстових інформаційних ресурсів електронних бібліотек і центрів дистанційного навчання з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних тех- нологій для вирішення освітніх, соціальних, уп- равлінських і ділових завдань. По-друге, забезпе- чення вільного і широкого доступу всіх користу- вачів до бібліотечно-інформаційних ресурсів інших бібліотек, регіонів, світового співтоварист- ва. По-третє, скорочення часових, фінансових, тру- дових витрат і матеріальних ресурсів на створення й підтримку електронних каталогів бібліотек, інших видів інформаційних ресурсів, а також на послуги користувачам. І, нарешті, надання допомо- ги бібліотекам у придбанні технічних засобів і впровадженні нових інформаційних технологій. Проектування єдиного інформаційного простору припускає у підсумку створення єдиної інфор- маційної системи, що відповідає вищезазначеним цілям, а також середовища групового співробітництва клієнтів і персоналу бібліотек [7]. Підходом до вирішення названої проблеми є створення корпоративних бібліотечних мереж, то- му метою даного дослідження є аналіз принципів побудови реально функціонуючих корпоративних мереж бібліотек. Об’єктами дослідження виступили корпора- тивні мережі та проекти Росії, України та Європи. Процес проектування включає рішення цілого ряду організаційних, методичних, технологічних, технічних питань. У загальносистемному плані будь-яка інформаційна система або мережа являє собою єдиний комплекс організаційних, техно- логічних, технічних й інформаційних засобів, призначених для створення й використання об’єднаних інформаційних ресурсів. Відповідно до цього, кожен об’єкт системи виконує закріплені за ним роботи з погоджених загальносистемних інструкцій та технологій. Поряд із розподіленими і загальними функціями можуть виконуватися й ок- ремі локальні організаційно-функціональні блоки. Організаційно-технологічна структура корпо- рації бібліотек має передбачати різні ступені участі суб’єктів (бібліотек) у корпоративному про- екті через різний рівень технічної озброєності, підготовки персоналу, характеру ресурсів тощо. Середовище взаємодії повинно бути побудоване як багатоплатформова та відкрита система, яка б передбачала можливість взаємодії з іншими систе- мами, в першу чергу, з метою обміну інфор- маційними ресурсами. Мають також бути забезпечені: • сумісність із комунікативними форматами (ONIX, UNIMARC, USMARK, RUSMARK, UKRMARK); • підтримка інтернет-технологій, наявність за- собів, які забезпечують доступ до електронних каталогів й інших інформаційних ресурсів через веб-сервер; • підтримка сумісного лінгвістичного апарату систематизації й предметизації; • домовленість про використання єдиних наборів кодованих символів, мов тощо; • відповідність програмного, технічного, лінгвістич- ного і технологічного забезпечення сучасним вимогам до автоматизованих інформаційних систем (особлива увага повинна бути приділена сумісності, відкритості, адаптивності й корпо- ративності); • підтримка засобів, які реалізують єдиний до- ступ до ресурсів мережі як єдиної системи та за- собів навігації, пошуку й перегляду документів та даних, що встановлені на веб-серверах інших учасників корпорації; • поетапність розвитку мережі, складу баз даних, режимів надання послуг, слабких ланок мережі, їх «підтягування» до рівня більш розвинутих із відповідним розширенням ступеня участі в створенні спільних інформаційних ресурсів і обслуговуванні користувачів; • одноразова (з виключенням дублювання робіт) обробка всіх видань, котрі надійшли в будь-яку бібліотеку корпорації, та багаторазове й багато- видове використання створених бібліографічних записів усіма учасниками корпорації (подібне оперування робіт дозволить створювати розши- рені бібліографічні записи, які використовують весь набір полів бібліографічного опису, вклю- чаючи поля змісту, анотації, реферату тощо); • використання інформаційних ресурсів, створе- них поза корпорацією (запозичених) із викорис- танням зв’язків між корпораціями. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 Êîðïîðàòèâí³ òåõíîëîã³¿ ó íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ 9 Побудова корпоративної інформаційної мережі може здійснюватись на основі розподіленого збе- реження ресурсів і доступу до них із використан- ням єдиних протоколів обміну, а також централізо- ваного збереження, що передбачає збір і розміщення ресурсів на одному із серверів корпо- рації. Перш ніж вирішувати, як повинна бути побудо- вана корпоративна мережа, необхідно врахувати ряд об’єктивних і суб’єктивних умов: територіаль- не розміщення; наявність необхідної кількості кваліфікованих кадрів; наявність надійних телеко- мунікацій, технічних засобів для обробки й збере- ження інформації; наявність ресурсів, їх обсягу, актуальності тощо; рівень використання в прак- тиці роботи бібліотек стандартів і комунікаційних форматів; стан упровадження нових інфор- маційних технологій у практику роботи бібліотек, відповідність сучасним потребам кооперування інформаційних систем автоматизації бібліотечних процесів, які використовуються в бібліотеках. Крім усього іншого, в процесі формування єди- ної корпоративної інформаційної мережі має бути вироблений визначений набір документів, що сприятиме оптимізації спільної роботи в єдиній мережі, а саме: інструкції з електронної ката- логізації; таблиці відповідності полів використо- вуваних форматів; схеми телекомунікацій з інструкціями щодо шляхів вирішення можливих проблем; плани поетапного входження в корпора- тивну мережу нових суб’єктів; документи, що ви- значають ролі, обов’язки, міру відповідальності кожного із суб’єктів і перелік покладених на них функцій тощо. Більшість питань організації взаємодії бібліотек можна вирішити в найкоротший термін і з мінімальними витратами за умов використання в рамках корпорації єдиної системи автоматизації бібліотечних процесів. На сьогодні досить багато організацій, у тому числі бібліотек, поєднують свої інформаційні ре- сурси в корпоративні інформаційні системи на ос- нові протоколу Z39.50, який дозволяє реалізувати одночасний пошук інформації в неоднорідному комп’ютерному середовищі з динамічним підклю- ченням різноманітних баз даних, незалежно від їхньої структури і методу доступу до даних [1]. Наведемо деякі інформаційні дані щодо інфор- матизації бібліотек Російської Федерації. Автома- тизовані бібліотечно-інформаційні технології ви- користовуються майже в 4 тис. наукових та публічних бібліотек, з яких 1500 муніципального рівня. З кожним роком їх кількість збільшується. Майже в усіх центральних універсальних науко- вих бібліотеках Російської Федерації створені ло- кальні комп’ютерні мережі. В окремих регіонах йде робота з формування регіональних бібліотеч- них мереж. Особливе значення мають успіхи в створенні електронних каталогів та баз даних у ве- ликих російських бібліотеках та забезпечення віддаленого доступу до них. Більшість бібліотек окрім електроних каталогів починають створюва- ти також повнотекстові бази даних з окремих розділів фонду [7]. Варто детальніше окреслити деякі російські кор- поративні проекти. Першим із них назвемо проект створення неко- мерційної Асоціації є російських регіональних бібліотечних консорціумів АРБІКОН. Загальною метою створення асоціації є розширення та покра- щання доступу користувачів до інформаційних ре- сурсів за рахунок використання сучасних техно- логій, покращання процесів керування бібліотеч- ними ресурсами та сприяння організації доступу до них через мережу інтернет. На даний час до складу асоціації входять 13 регіональних бібліотечних консорціумів та 250 бібліотек, елект- ронні ресурси яких доступні в розподіленому се- редовищі через інтернет-браузер. Варто згадати Національний інформаційно- бібліотечний центр ЛІБНЕТ – проект зі створення зведеного каталогу російських бібліотек. Каталог був створений зі спеціально відібраних записів із каталогів Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург) та Російської державної бібліотеки (Москва) з метою надання регіональ- ним бібліотекам Росії моделі високоякісних, стан- дартизованих бібліографічних записів. Основна мета ЛІБНЕТ – сприяння розвитку стандартизації та підвищенню якості бібліографічних записів. Для досягнення цієї мети в рамках проекту перед- бачається можливість платного завантаження за- писів із центральної бази даних у форматі RUS- MARK, а також навчання каталогізації в онлайно- вому режимі. На даний момент із центром співробітничають більше 90 бібліотек Росії. Для формування зведеного каталогу в проекті ЛІБНЕТ використовується технологія інтернет-браузера. Створення Російського інформаційно-бібліотеч- ного консорціуму (РІБК) було розпочато в 2003 р. у рамках проекту Європейської комісії «Російські бібліотеки третього тисячоліття». Проект мав за мету створення розподіленого зведеного каталогу, який надає доступ до бібліографічних та елект- ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 ª. ÊÎÐÍ²ËÎÂÀ 10 ронних ресурсів п’яти російських бібліотек (Все- російської державної бібліотеки іноземної літера- тури ім. М. І. Рудоміно, Наукової бібліотеки Мос- ковського державного університету ім. М. Ломо- носова, Парламентської бібліотеки Росії, Російсь- кої державної бібліотеки, Російської національної бібліотеки), які й увійшли до консорціуму. Проект досяг своєї мети та був завершений у 2004 році. Крім цього, проект сприяв обміну досвідом та знаннями з використання передових технологій у бібліотечній справі, що стало можливим завдяки участі трьох Європейських бібліотек-партнерів (Національної бібліотеки Шотландії, Берлінської державної бібліотеки, Італійської національної бібліотеки). Ще одним великим проектом є створення НЕІКОН – російського консорціуму, який надає бібліотекам, вищим навчальним закладам та іншим організаціям у Російській Федерації онлай- новий доступ до електронних журналів. Члени консорціуму мають можливість передплати де- яких найважливіших електронних журналів у га- лузі точних наук, технології та гуманітарних наук. Консорціум НЕІКОН входить до складу eIFL. Формування повнотекстових баз даних одночас- но вирішує й проблему збереження бібліотечних фондів. Забезпечення доступу до інформації сьо- годні стримується головним чином низькими тем- пами робіт із формування машиночитаних інфор- маційних ресурсів, неможливістю реалізації в бібліотеках сучасних комунікаційних інтернет- технологій. Вирішення цих проблем вимагає дос- татнього рівня фінансування бібліотек та прове- дення серйозних технологічних та методологічних досліджень та розробок. Варто також окреслити проект створення Національної електронної бібліотеки. Метою створення НЕБ є формування національного бібліотечного репертуару електронних документів та забезпечення його доступності для всіх кате- горій користувачів. Джерелами формування фонду виступають: оцифровані видання, які зберігаються в фондах учасників; збереження електронних ви- дань, які вільно розміщені в інтернеті; підібрані видання на переносних машиночитаних носіях (CD-R тощо); отримані від авторів електронні до- кументи. Цей проект підтримується двома бібліотеками (РДБ та РНБ). Першим етапом ство- рення НЕБ є формування Електронної бібліотеки дисертацій. Її створення включає в себе чотири гру- пи взаємопов’язаних технологічних процесів: пере- ведення дисертацій в електронну форму; створення електронного депозитарію дисертацій; формуван- ня відкритого доступу до частини масиву дисер- тацій; технологія обслуговування користувачів повними текстами дисертацій. Загальна кількість дисертацій, переведених в електронну форму, ста- новить 25 000 на рік [5; 6]. Серед багатьох існуючих Європейських про- ектів варто відмітити такі. eIFL – спільний проект Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та видавництва EBSCO Publishing, який підтримує та сприяє наданню ши- рокого доступу до електронних ресурсів для ко- ристувачів бібліотек у країнах перехідної стадії економічного розвитку. Основною метою цього проекту є проведення переговорів про зниження рівня абонентської плати на електронні ресурси за рахунок масового підключення бібліотек із різних країн, а також підтримка розвитку бібліотечних консорціумів. До складу eIFl на даний час входить більше 40 учасників. Encompass – консорціум, який був створений Національною бібліотекою Шотландії та Бібліоте- кою Единбурзького університету. Консорціум створений для визначення та придбання системи для роботи з фондами електронних документів, інтернет-ресурсами, а також для спрощення до- ступу до ліцензійних ресурсів (повні тексти ста- тей). DigiBib – Еелектронна бібліотека Німеччини, яка пропонує своїм користувачам доступ до різно- манітних джерел інформації за допомогою одного інтерфейсу. Система дозволяє проводити пара- лельний пошук у каталогах та бібліографічних ба- зах даних бібліотек у різних країнах, а також дізнаватися, в якому вигляді доступне видання. SBN – Італійська національна бібліотечна служ- ба, яка виконує три основні функції: надання прог- рамних засобів керування бібліотечними процеса- ми в базах даних, організація спільної ката- логізації видань та поновлення зведеного каталогу через центральну базу даних, а також надання інших послуг (електронний каталог, колективна каталогізація, локалізація, МБА). У проектах SBN беруть участь державні установи, університети, академії, органи влади, бібліотеки приватних та державних організацій. На даний час у SBN бе- руть участь більше 1500 бібліотек [4]. На даний час в Україні впровадженням корпора- тивних проектів займаються бібліотеки Києва, Житомира, Вінниці та Кіровограда. Національна бібліотека України імені В. І. Вер- надського в рамках організації та формування ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 Êîðïîðàòèâí³ òåõíîëîã³¿ ó íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ 11 електронних інформаційних ресурсів бере участь у декількох корпоративних проектах. Перш за все варто сказати про проект створення Національної електронної бібліотеки України, ініційований в 1999 р., що передбачає формування електронного фонду на основі принципу зацікав- леності авторів у відображенні результатів своїх інтелектуальних напрацювань у національних інформаційних ресурсах. Основна складова цього фонду – повні тексти авторефератів дисертацій, захищених в Україні в 1998 р. і наступних роках. Другим корпоративним проектом є проект ство- рення національної системи реферування ук- раїнської наукової літератури, який було започат- ковано 1998 р. Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України та Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. У рамках проекту здійснюється формування загаль- нодержавної реферативної бази даних і видання галузевих серій Українського реферативного жур- налу. Цей проект здійснюється у співробітництві з Національною науковою медичною бібліотекою України та бібліотекою Національного педа- гогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Третім корпоративним проектом НБУВ слід на- звати створення загальноакадемічного порталу на- укової періодики. Проект започатковано згідно з постановою Президії Національної академії наук України від 05. 04. 2006 р. № 96 «Про організацію мережевого інформаційного забезпечення науко- вих досліджень». Місія проекту – активізація на- уково-інформаційної діяльності в Україні як різно- виду наукової праці; мета – концентроване пред- ставлення відомостей про новітні результати теоретич- ної та прикладної діяльності установ НАН Ук- раїни; практична спрямованість – зміцнення інформаційної бази для підтримки інноваційної діяльності та супроводження процесу суспільних реформ у державі; основний напрям розвитку – включення інформаційних ресурсів порталу в міжнародну систему наукових електронних ко- мунікацій. Четвертим є Почаївський проект, який є спіль- ним проектом Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Бібліотеки Російської академії наук, розпочатий за результатами конкур- су НАН України та Російського гуманітарного на- укового фонду. Розрахований він на три роки – з 2005 по 2007 рр. Передбачає дослідження та укла- дання ґрунтовного наукового каталогу кирилич- них почаївських стародруків, примірники яких зберігаються у фондах двох академічних бібліотек – Росії та України; створення електронних повно- текстових копій рідкісних почаївських старо- друків; реставрацію пошкоджених примірників; ук- ладання альбому художніх прикрас, які використо- вувалися в почаївських стародруках. П’ятим корпоративним проектом є система на- укових електронних видань України «Бібліотека – суспільству», започаткований 2003 р. У рамках проекту здійснюється формування та поширення на компакт-дисках у вигляді галузевих серій на- уково-інформаційних ресурсів провідних бібліотек України. Галузеві серії мають тематичну картоте- ку обсягом 200 тис. бібліографічних записів і кілька тисяч повнотекстових документів. Цей проект здійснюється разом із Національною на- уковою медичною бібліотекою України та Держав- ною науковою сільськогосподарською бібліоте- кою України [3]. Кіровоградська обласна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського з метою прискорення процесів бібліографічної обробки документів, виключення дублювання процесів, та отримання реальних пе- реваг сумісного використання ресурсів, виступила з ініціативою створення на власному сайті онлай- нового центру кооперативної каталогізації для бібліотек України (ЦУКК). Учасником ЦУКК мо- же стати будь-яка бібліотека, яка бере на себе обов’язки щодо виконання правил ЦУКК. На да- ний час до складу ЦУКК входить майже 15 біб- ліотек України [2]. Висновки Виходячи з усього вищесказаного та орієнтую- чись на практичний досвід інших держав, слід зробити такі висновки. Для подальшого розвитку корпоративних технологій у наукових бібліотеках України доцільно: 1. Створити базу еталонних бібліографічних за- писів обов’язкових примірників документів на ос- нові, насамперед, двох провідних бібліотек України (Національної бібліотеки України імені В. І. Вер- надського та Національної парламентської бібліотеки України). Всі записи повинні мати уніфіковану форму бібліографічного опису, яка відповідатиме новому Державному стандарту бібліографічних записів, прийнятому Держстан- дартом України. 2. На основі отриманої бази еталонних бібліо- графічних записів започаткувати наповнення роз- поділеного каталогу провідних бібліотек, які вико- ристовують еталонні записи. Для цього необхідно розробити узгоджені рішення щодо правил оброб- ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 4 Ë. ²Â×ÅÍÊÎ, Ê. ËÎÁÓÇ²ÍÀ 12 ки вхідного документального потоку на базі відо- мого протоколу Z39.50. У разі використання різних форм аналітичного опису виникає пробле- ма в роботі протоколу Z39.50, що пов’язана з труд- нощами поєднання різних систем у єдиному кор- поративному проекті. 3. Для подальшого розвитку корпоративних сис- тем необхідно узгодити та спільно координувати доступ до передплачених онлайнових ресурсів, що дасть можливість уникнення дублювання перед- плати. Гармонізація доступу дасть змогу економії коштів та збільшення кількості передплачених ре- сурсів. 4. Кожний учасник корпоративної системи має створювати власні інтранет-ресурси, що дозво- лить у майбутньому інтегрувати їх в екстранет-се- редовище. 5. На прикладі регіональних консорціумів інших країн необхідно створити власні консорціуми, ба- за для яких вже буде підготовлена провідними бібліотеками України; бібліотеками, які будуть ви- користовувати еталонні записи для створення власних каталогів; бібліотеками, які об’єднаються в корпоративні системи з метою гармонійного створення екстранет-середовища. Література 1. Библиотечные и компьютерные сети: Россия и За- пад / Науч. ред.-сост. Е. И. Кузьмин, М. Н. Усачев. – М.: Либерия, 2003. – Вып. 2. – 200 с. 2. Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського: http://www.library. kr.ua/. – Заголовок з екрана. 3. Корпоративные проекты Национальной библиоте- ки Украины имени В. И. Вернадского // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Тр. 10-й юбил. между- нар. конф. «Крым-2003». – М.: ГПНТБ России, 2003. – Т. 2. – С. 671–673. 4. Національна бібліотека України імені В. І. Вер- надського: http://www.nbuv.gov.ua/online-2007/. – Заго- ловок з екрана. 5. Российская государственная библиотека: http://www.rsl.ru/. – Загл. с экрана. 6. Российская национальная библиотека: http://www.nlr.ru/. – Загл. с экрана. 7. Шрайберг Я. Л. Современные тенденции развития библиотечно-информационных технологий: Ежегод- ный пленарный доклад Междунар. конф. «Крым-2001». – М.: Изд-во ГПНТБ России, 2002. – 44 с.

Корпоративні технології у наукових бібліотеках

Institution

Similar Items