Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення
Розроблено методичний підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів і формалізовано аналітичні залежності показників енергозбереження і якості життя населення. Разработан методический подход к оценке экономической эффективности энергосберегающих мероприятий и формализованы анал...
Saved in:
| Published in: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39613 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення / В.О. Амоша, І.В. Петенко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 45-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860192750495858688 |
|---|---|
| author | Амоша, В.О. Петенко, І.В. |
| author_facet | Амоша, В.О. Петенко, І.В. |
| citation_txt | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення / В.О. Амоша, І.В. Петенко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 45-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| description | Розроблено методичний підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів і формалізовано аналітичні залежності показників енергозбереження і якості життя населення.
Разработан методический подход к оценке экономической эффективности энергосберегающих мероприятий и формализованы аналитические зависимости показателей энергосбережения и качества жизни населения.
A methodical approach to estimation of economic efficiency of energy-saving measures has been elaborated, as well as analytical dependences of such indicators as energy-saving and quality of life has been formalized.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
В.О. Амоша,
І.В. Петенко, д.е.н., проф.
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ПРОГРАМ ТА ЯКІСТЬ
ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Розроблено методичний підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих
заходів і формалізовано аналітичні залежності показників енергозбереження і якості життя
населення.
Разработан методический подход к оценке экономической эффективности
энергосберегающих мероприятий и формализированы аналитические зависимости
показателей энергосбережения и качества жизни населения.
A methodical approach to estimation of economic efficiency of energy-saving measures has
been elaborated, as well as analytical dependences of such indicators as energy-saving and quality of
life has been formalized.
© В.О. Амоша, І.В. Петенко, 2009
Одним із головних напрямів діяльності держави на шляху реформування економіки є
забезпечення належної якості життя населення (ЯЖН). При цьому роль провідної ланки
відводиться не підприємствам, а регіонам і містам як спеціалізованим відтворювальним
системам [1-5].
Однак усе частіше висловлюється думка, що, наприклад, ВВП як узагальнюючий
показник не здатний охопити всі життєво важливі аспекти соціальної спрямованості. Відомо,
що ВВП відповідає загальній вартості річного потоку товарів і послуг, зроблених економікою
(у тому числі вартості соціальних благ (продовольство, житло й ін.), і видів соціального
неблагополуччя (вартість забруднення навколишнього середовища,
ДТП, хвороб і непрацездатності тощо). А оскільки кожний із
цих товарів і послуг пов'язаний зі значним споживанням непоновлюваних ресурсів, у першу
чергу паливно-енергетичних, то в даний момент ВВП, головним чином служить мірою
інтенсивності витрати природних (матеріальних і паливно-енергетичних) ресурсів і
перетворення їх на рух капіталу незалежно від того, як це може позначитися на ЯЖН.
Виходячи із цього робиться висновок, що ВВП не можна розглядати як міру національного
багатства, благополуччя і ЯЖН. І все-таки у публікованих методиках оцінки якості життя
ВВП (або ВВП, що припадає на душу населення), як і раніше, використовується як один з
основних показників ЯЖН [1, 2]. Тому проблема визначення показників оцінки ЯЖН є
актуальною.
В умовах найчастіше погано контрольованих витрат ТЕР завдання забезпечення
стійкого розвитку регіону при забезпеченні належної ЯЖН може розглядатися як завдання
зниження енергоємності регіональної економіки при збереженні й нарощуванні темпів
зростання ВВП. Вирішення сформульованого таким чином завдання може бути забезпечене за
рахунок економічно доцільного і соціально-значущого енергозбереження на всіх рівнях
економічної системи. Виходячи із сформульованого бачення використання ТЕР із метою
забезпечення гідної ЯЖН автор сформулював завдання дослідження в такий спосіб.
Використовуючи показники ЯЖН, орієнтовані на конкретну людину, а також показники
використання ТЕР, розроблено підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих
заходів і сформовано аналітичні залежності між величинами зекономлених ТЕР і показниками
ЯЖН, а також одержано реальні оцінки ефективності енергозберігаючих заходів для
Донецького регіону.
Для побудови моделі оцінки впливу програм енергозбереження на ЯЖН на
регіональному рівні, у якій знайшла б відображення кореляційна залежність між економічним
ефектом енергозбереження і душовим доходом населення регіону, необхідно розглядати
регіон як відкриту систему, умовно розділену на три взаємодіючі підсистеми: природну (П),
або ресурсну, (первинні ресурси і навколишнє середовище); економічну (Е) (виробнича
система і система інфраструктури); суспільну (С) (соціальна система, система політичного
управління й індивідуальний розвиток). Ці три підсистеми утворюють технологічний
ланцюжок, покликаний забезпечити досягнення високої ЯЖН у регіоні за схемою,
зображеною на рис. 1.
Рис. 1. Технологічний ланцюжок
Позначення, прийняті на рисунку, мають такий економічний зміст: R – ресурси
(природні багатства, включені в господарський оборот, ТЕР, виробничі фонди, фінансові та
трудові ресурси, що накопичуються, інтелектуальна власність та ін.), види діяльності
(регенерація поновлюваних ресурсів, видобуток і переробка ресурсів, поглинання відходів,
природоохоронна діяльність тощо), засоби і предмети праці, необхідні для організації
функціонування блоку Е (далі – ресурси); Р – використовувана в регіоні (зроблена в регіоні
або поставлена ззовні) продукція (чиста продукція, предмети споживання, засоби
виробництва, фонди споживання, нагромадження, відшкодування); послуги інфраструктури
(далі – продукція); V – регіональний потенціал розширеного відтворення виробничих ресурсів
(природні, фінансові, трудові ресурси, основні фонди, матеріальні запаси, паливно-
енергетичні ресурси, що накопичуються,); S – масштаби розв'язуваних соціальних проблем і
вкладення в особисте споживання й індивідуальний розвиток, забезпечення безпеки, екологію,
охорону здоров'я, освіту, духовно-моральне оздоровлення, розвиток національно-культурних
цінностей (далі – обсяги розв'язуваних соціальних проблем, спрямованих на забезпечення
ЯЖН).
Таким чином, регіон розглядається як соціо-еколого-економічна система, у якій
взаємодія підсистем П, Е, С організована у вигляді технологічного ланцюжка, де вихід R;
підсистеми П є входом у підсистему Е, а вихід Р підсистеми Е – входом у С, виходи якої
являють собою: S – усе, що йде на забезпечення ЯЖН, V – на розширене відтворення.
Використовувана в регіоні продукція P або виробляється всередині регіону, або поставляється
ззовні шляхом прямого міжрегіонального обміну або централізованого перерозподілу
продукції та фінансів.
Як випливає з рис. 1, ресурсний блок знаходиться на самому початку технологічного
ланцюжка, тому саме ефективність одержання і використання на наступних стадіях
природних (і в першу чергу паливно-енергетичних) ресурсів визначає не тільки ефективність
виробництва (виробнича система), але й ефективність, а іноді і принципову можливість
реалізації ряду соціальних програм, спрямованих на забезпечення належної ЯЖН.
Поданий технологічний ланцюжок реалізує такі два завдання причинно-наслідкових
зв'язків, що відбивають вплив політики енергозбереження як на макрорівні, так і на рівні
домогосподарств. На рівні держави реалізується завдання за схемою: політика
енергозбереження → вартість зекономлених ТЕР → зниження витрат на імпорт ТЕР →
перерозподіл бюджету → збільшення бюджету соціально значущих програм → збільшення
душового доходу. На рівні домогосподарств: політика енергозбереження → вартість
зекономлених ТЕР → галузі економіки (продукція та послуги) → зниження собівартості
продукції та послуг галузей → ціни і тарифи → зниження витрат домогосподарств →
розширення переліку товарів, що здобуваються, і послуг→ підвищення ЯЖН.
Усі країни підпорядковуються загальній закономірності: підвищення валового
національного продукту, що припадає на душу населення, досягається за рахунок зниження
енергоємності його одиниці. Проблема надмірної енергозатратності економіки не є
приватногосподарською або конкретно галузевою, вона стосується всіх взаємозалежних
П –
ресурсна (первинні
ресурси й навколишнє
середовище)
Е – еконо-
мічна виробнича
система, система
інфраструктури
С – суспільна
(соціальна система,
система політичного
управління й
індивідуальний розвиток
R P
V
S
галузей промисловості України. Тому існує необхідність комплексного підходу до
енергозбереження, який би дозволяв співвідносити заходи у сфері енергозбереження із
пріоритетними завданнями економічної політики.
Слід відзначити, що планування й управління програмами енергозбереження не є
самоціллю, вони є засобом досягнення первинних цілей держави – забезпечення необхідної
ЯЖН. У зв'язку із цим мають змінитись і методики оцінки економічного ефекту,
одержуваного від енергозбереження. Тому від простого розрахунку і констатації факту,
скільки було витрачено на енергозберігаючі заходи, а скільки було отримано економії, варто
перейти на макроекономічний ефект від проведення відповідних заходів. Іншими словами,
оцінити, на скільки виростає душовий дохід населення країни й регіону від упровадження тих
чи інших енергозберігаючих приладів або технологій.
Підвищення ЯЖН слід розглядати в безпосередньому зв'язку з часткою ВВП, що
припадає на душу населення. При цьому важливо відзначити, що підвищення ЯЖН
відбувається через зниження його енергоємності.
На відміну від статичної діаграми за своїми показниками «душовий ВВП» –
«енергоємність одиниці ВВП», пропонуємо свого роду «динамічну» модель, де в тих самих
координатних осях буде послідовно відзначатися стан регіону за показниками за ряд років.
Таке розташування дасть змогу не тільки порівняти той або інший регіон щодо інших або
України в цілому, але і простежити тенденції в реалізації ряду енергозберігаючих заходів і
макроекономічний ефект, що робиться ними, пов'язаний із підвищенням ЯЖН.
У таблиці відбито статистичні дані за параметрами, що публікуються офіційними
органами статистики. Аналіз статистичних даних показує, що, з одного боку, сформувалася
тенденція підвищення споживання ТЕР. З іншого боку, слід зазначити, що починаючи з 2003
р. відзначається зниження споживання ТЕР приблизно на 100 тис. т у.п. щорічно. Цю
тенденцію останніх трьох років можна вважати результатом упровадження у практику різних
енергозберігаючих заходів (рис. 2).
Таблиця
Динаміка обсягів споживання енергетичних
матеріалів і продуктів переробки нафти та душового
валового регіонального продукту
Рік Обсяг споживання
ТЕР, тис. т у.п.
Валовий регіональний
продукт (ВРП) у розрахунку
на душу населення, грн.
2004 6690,7 2799
2005 7139,2 3752
2006 7134,5 4251
2007 7577,5 5045
2008 7446,5 6683
2009 7366,8 7182
Енергоємність одиниці ВРП (т у. п. / тис. грн.)
Рис. 2. Залежність душового ВРП при зміні енергоємності
його одиниці
За останні роки чітко простежується також тенденція на збільшення внутрішнього
регіонального продукту, що припадає на душу населення. У середньому за останні шість років
душовий ВРП збільшується на 1000 грн. щорічно. Однак сам по собі душовий дохід ВРП не є
достатнім параметром оцінки ЯЖН. Він має розглядатись у взаємозв'язку з енергоємністю
одиниці ВРП, тому що душовий ВРП може зростати й за рахунок підвищеного споживання
ТЕР. Тому для оцінки зміни показників ЯЖН слід розглядати залежності енергоємності
одиниці ВРП і душового ВРП у регіоні.
Показовим у цьому контексті є порівняння показників відношення ВРП на душу
населення Донецького регіону до обсягу споживаних у регіоні ТЕР. Така динаміка показника
наочно свідчить про успіхи в галузі енергетики Харківського регіону, зокрема у сфері
ефективного енергозбереження.
У рамках практичної реалізації пропонованого підходу для регіону побудована
траєкторія руху на площині з відміченими координатами (душовий ВРП – енергоємність
одиниці ВРП). Графічне представлення цього руху регіону (рис. 2) однозначно свідчить, що
він розвивається в рамках світових тенденцій, тобто за останні 5 років було відзначено
загальне зниження енергоємності валового регіонального продукту і, як наслідок цього,
підвищення частки ВРП, що припадає на душу населення.
Динаміку зміни позиції регіону на координатній площині «душовий ВРП –
енергоємність одиниці ВРП» слід трактувати як результат упровадження різних
енергозберігаючих технологій у регіоні, що приводить в остаточному підсумку до підвищення
ЯЖН, що виражається в підвищенні частки ВРП на душу населення.
Для одержання кількісних оцінок впливу ефекту енерго-
збереження на показники ЯЖН скористаємося апаратом регресійно-кореляційного аналізу й
побудуємо рівняння регресії залежності підвищення душового ВРП від зниження його
енергоємності. Коефіцієнт пропорційності при змінній, що відбиває енергоємність, показує
величину підвищення душового ВРП при зниженні енергоємності на встановлену величину.
Побудоване за статистичними даними рівняння регресії має такий вигляд:
(Душовий ВРП) = 10314 – 9641∙(Енергоємність одиниці ВРП). (1)
Зокрема, для Донецького регіону ця величина становить
9641 грн. / 1 т у. п. Іншими словами, зниження енерговитрат на 1 т умовного палива при
виробництві ВРП на суму 1 тис. грн. дає підвищення душового ВРП на суму 9,641 грн. Цю
величину слід розглядати як сукупну ефективність упровадження енергозберігаючих
технологій у регіоні.
Пропонований підхід має універсальний характер і не залежить від обраного регіону або
країни. Унаслідок цього можлива побудова описаних залежностей для всіх регіонів України і
проведення порівняльного аналізу одержаних величин. Такий аналіз дозволить виявити
регіони з неефективною реалізацією енергозберігаючих заходів, і навпаки.
В
РП
н
а
ду
ш
у
на
се
ле
нн
я,
г
рн
.
Як другий крок пропонованого підходу слід перейти до оцінки душового доходу
населення залежно від декларованої вартості ТЕР, що були зекономлені за відповідний період.
На рис. 3 наведено залежність душового доходу населення Донецького регіону від суми
зекономлених ТЕР.
Вартість зекономлених ТЕР, млн. грн.
Рис. 3. Залежність душового доходу населення від вартості зекономлених ТЕР
Для розглянутої залежності рівняння регресії, побудоване за офіційними статистичними
даними, має такий вигляд:
1555,98 6878
Доходи на Вартість
душу населення зекономлених ТЕР
. (2)
Рівняння регресії в цьому випадку має такий вигляд:
1140,49 0,82
Доходи на Вартість
душу населення зекономлених ТЕР
. (3)
Для ілюстрації побудовано аналогічну залежність для України в цілому (рис. 4).
Вартість зекономлених ТЕР, млн. грн.
Рис. 4. Залежність душового доходу населення України
від вартості зекономлених ТЕР
Із побудованих рівнянь регресії випливає оцінка збільшення душового доходу кожного
жителя регіону залежно від вартості зекономлених ТЕР. Так, при економії в Харківському
регіоні ТЕР на 1 млн. грн. слід очікувати збільшення душового доходу кожного жителя регіону
на 68,79 грн. Аналогічні оцінки легко випливають і для України в цілому. Залежність (3)
підтверджує той факт, що і для України в цілому збільшення вартості зекономлених ТЕР
приводить до зростання доходів населення.
Висновки. Одержана залежність, як і будь-яке інше економетричне рівняння, відбиває
тільки зовнішні зв'язки, що спостерігаються, але не пояснює внутрішніх причинно-
Д
ох
од
и
на
д
уш
у
на
се
ле
нн
я,
г
рн
Д
ох
од
и
на
д
уш
у
на
се
ле
нн
я,
г
рн
.
наслідкових зв'язків. Більше того, як на рівні регіону, так і на рівні всієї України можуть діяти
інші механізми, що викликають підвищення душових доходів населення й економії ТЕР. У
формулюванні власних висновків автор виходить із того, що в технологічному ланцюжку
ресурсний блок, який відображає обмеження на первинні ресурси, стоїть у його початку до
економічного і суспільного блоків і внаслідок цього впливає на наступні блоки. Тому
одержані економетричні залежності слід розглядати як вираження ефективності використання
ТЕР у виробничій сфері, що впливає на всю соціальну інфраструктуру регіону і країни,
ефективність якої може бути оцінена індексом ЯЖН незалежно від використовуваних методик
розрахунку таких індексів.
Виявлені автором залежності на підставі зроблених припущень використано у процесі
розробки регіональних програм енергозбереження регіону.
Література
1. Айвазян С.А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни
населения / С.А. Айвазян // Экономика и матем. методы. – 2003. – Т. 39. – № 2. – С. 19-38.
2. Айвазян С.А. Эмпирический анализ синтетических категорий качества жизни
населения / С.А. Айвазян // Экономика и мат. методы. – 2003. – Т. 39. – № 3. – С. 11-27.
3. Пчелинцев О.С. Региональные условия экономического роста / О.С.Пчелинцев //
Проблемы прогнозирования. – 2004. – № 3. – С. 9-16.
4. Фальман В.К. О методах измерения экономического роста / В.К. Фальман //
Экономика и матем. методы. – 1999. – Т. 35. – № 3. – С. 5-15.
5. Феоктистов Д.В. Методология оценки уровня и качества жизни населения
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kodeks.pirit.sibtel.ru.7nic/200211/ 021.htm.
Надійшла до редакції 21.12.2009 р.
http://kodeks.pirit.sibtel.ru.7nic/200211/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2220-7961 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:40Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Амоша, В.О. Петенко, І.В. 2012-12-21T17:01:19Z 2012-12-21T17:01:19Z 2009 Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення / В.О. Амоша, І.В. Петенко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 45-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39613 Розроблено методичний підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів і формалізовано аналітичні залежності показників енергозбереження і якості життя населення. Разработан методический подход к оценке экономической эффективности энергосберегающих мероприятий и формализованы аналитические зависимости показателей энергосбережения и качества жизни населения. A methodical approach to estimation of economic efficiency of energy-saving measures has been elaborated, as well as analytical dependences of such indicators as energy-saving and quality of life has been formalized. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення Экономическая оценка энергосберегающих программ и качество жизни населения An economic evaluation of energy-saving programs and the quality of life of population Article published earlier |
| spellingShingle | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення Амоша, В.О. Петенко, І.В. |
| title | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| title_alt | Экономическая оценка энергосберегающих программ и качество жизни населения An economic evaluation of energy-saving programs and the quality of life of population |
| title_full | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| title_fullStr | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| title_full_unstemmed | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| title_short | Економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| title_sort | економічна оцінка енергозберігаючих програм та якість життя населення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39613 |
| work_keys_str_mv | AT amošavo ekonomíčnaocínkaenergozberígaûčihprogramtaâkístʹžittânaselennâ AT petenkoív ekonomíčnaocínkaenergozberígaûčihprogramtaâkístʹžittânaselennâ AT amošavo ékonomičeskaâocenkaénergosberegaûŝihprogrammikačestvožizninaseleniâ AT petenkoív ékonomičeskaâocenkaénergosberegaûŝihprogrammikačestvožizninaseleniâ AT amošavo aneconomicevaluationofenergysavingprogramsandthequalityoflifeofpopulation AT petenkoív aneconomicevaluationofenergysavingprogramsandthequalityoflifeofpopulation |