Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості
Викладено загальну характеристику вугільної промисловості України (порівняно з деякими іншими країнами), наведено динаміку основних показників вітчизняної вугільної галузі за останнє десятиріччя. Визначено найбільш актуальні проблеми розвитку галузі та заходи щодо їх вирішення. Изложена общая характ...
Saved in:
| Published in: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39643 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості / А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 15-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860163755806031872 |
|---|---|
| author | Кабанов, А.І. Стариченко, Л.Л. |
| author_facet | Кабанов, А.І. Стариченко, Л.Л. |
| citation_txt | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості / А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 15-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| description | Викладено загальну характеристику вугільної промисловості України (порівняно з деякими іншими країнами), наведено динаміку основних показників вітчизняної вугільної галузі за останнє десятиріччя. Визначено найбільш актуальні проблеми розвитку галузі та заходи щодо їх вирішення.
Изложена общая характеристика угольной промышленности Украины (в сравнении с некоторыми другими странами), приведена динамика основных показателей отечественной угольной отрасли за последнее десятилетие. Определены наиболее актуальные проблемы развития отрасли и меры по их решению.
Coal mining of Ukraine is characterized (as compared with some other countries), dynamics of main native mining indices for the last ten years is demonstrated. The urgent problems of mining development have been identified and the ways to solve them as well.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:55:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
А.І. Кабанов, д.е.н.,
Л.Л. Стариченко, к.е.н.
СУЧАСНИЙ СТАН І ШЛЯХИ
ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Викладено загальну характеристику вугільної промисловості України (порівняно з
деякими іншими країнами), наведено динаміку основних показників вітчизняної вугільної галузі
за останнє десятиріччя. Визначено найбільш актуальні проблеми розвитку галузі та заходи
щодо їх вирішення.
Изложена общая характеристика угольной промышленности Украины (в сравнении с
некоторыми другими странами), приведена динамика основных показателей отечественной
угольной отрасли за последнее десятилетие. Определены наиболее актуальные проблемы
развития отрасли и меры по их решению.
Coal mining of Ukraine is characterized (as compared with some other countries), dynamics of
main native mining indices for the last ten years is demonstrated. The urgent problems of mining
development have been identified and the ways to solve them as well.
© А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко, 2010
Вугільна промисловість України є основним джерелом забезпечення національної
економіки власними енергоресурсами, певним гарантом енергетичної незалежності та безпеки
країни і разом з тим характеризується складними природними умовами розробки родовищ та
невисоким технічним рівнем більшості підприємств.
Приблизно 80% геологічних запасів вітчизняного вугілля зосереджено в пластах
потужністю до 1,2 м, дуже газоносних, часто небезпечних за раптовими викидами вугілля і
газу, переважно на великих (понад 800 м) глибинах. Такі пласти у багатьох країнах взагалі не
виймаються через відсутність ефективних засобів та дорожнечу. Майже дві третини
українських шахт – малої потужності (видобувають до 1000 т вугілля за добу), з украй
зношеним і морально застарілим обладнанням. Такі шахти не спроможні застосовувати
сучасну високопродуктивну виймальну техніку. Тому середнє добове навантаження на
очисний вибій становить в Україні менше 650 т, тоді як, наприклад, у Росії – 2300 т, у
Німеччині – понад 3000 т. Унаслідок цього Україна, яка входить до першої десятки країн світу
за обсягами видобутку вугілля (близько 80 млн. т за рік), займає останні позиції за
продуктивністю праці шахтарів (близько 360 т за рік на одного робітника, що в 3-8 разів
менше, ніж у Німеччині, Польщі, Росії, Казахстані, і в десятки разів менше, ніж в Австралії,
США, Канаді, ПАР). Серед 153 діючих українських шахт немає жодної з продуктивністю
праці хоча б на рівні середньої на російських шахтах (1450 т на робітника за рік) і лише 10
шахт досягли 50-70% цього рівня.
Динаміку основних показників вугільної промисловості України у 2000-2008 рр.
наведено в таблиці. Протягом цього періоду зберігалися відносно стабільні річні обсяги
видобутку вугілля (в межах 75,5-83,4 млн. т) і випуску товарної вугільної продукції (57,4-
61,6 млн. т). Практично все вітчизняне вугілля постачалося на внутрішній ринок і, крім того,
щорічно імпортувалося 6-12 млн. т вугільної продукції (переважно дефіцитних марок для
виробництва коксу). При зростанні продуктивності праці в 3,3 раза реальну заробітну плату
промислово-виробничого персоналу було підвищено в 4,3 раза, що певною мірою пом’якшило
проблему кадрового забезпечення, яка набула загрозливого характеру, і водночас стало
суттєвим чинником подорожчання виробництва вугільної продукції. Випереджаюче зростання
собівартості вугільної продукції (в 4,1 раза) проти зростання її середньої ціни (в 3,9 раза)
зумовило значне збільшення збитків галузі (в 5,6 раза).
Завдяки більш сприятливим природним умовам, своєчасному і достатньому за обсягами
інвестуванню з боку власників – потужних фінансово-промислових груп, а також більш
високому рівню менеджменту відносно стабільно і загалом рентабельно функціонував
приватний сектор вугільної промисловості України, де діяло менше 20% усіх шахт, а
видобувалося
більше 40% вугілля. У той же час державний сектор, у якому значну частку становлять дрібні
малопотужні шахти зі складними гірничо-геологічними умовами, потребував значного
систематичного державного субсидування для покриття поточних збитків і підтримання
виробничих потужностей. Однак через обмеженість обсягів і недосконалість механізмів
субсидування цей сектор уже тривалий час перебуває у важкому фінансово-економічному
стані, що поглибився внаслідок загальної кризи економіки країни.
У 2009 р. в умовах кризи через скорочення виробництва металу й електроенергії та
відповідного зниження попиту на вугілля його видобуток, за даними 9 місяців, зменшився
проти 2008 р. на 8,8%, у тому числі у приватному секторі – на 5,6, а в державному – на 11,3%.
Одночасно середня ціна 1 т вугільної продукції, виробленої у державному секторі, знизилася
на 1,2% при зростанні її собівартості на 22,5%, що призвело до збільшення збитків на 76,7%.
А оскільки державні субсидії на покриття збитків було збільшено в істотно меншому розмірі
(на 39,4%), значно посилився фінансовий дисбаланс збиткових державних вугледобувних
підприємств, стала стрімко зростати кредиторська заборгованість, передусім щодо соціальних
відрахувань.
Слід підкреслити, що недостатнє субсидування вугледобувних підприємств не тільки
призводить до погіршення поточного їх фінансового стану, але й обумовлює зростання їх
збитків у наступні періоди, що потребує подальшого збільшення субсидій. Саме така
закономірність спостерігалася протягом останніх років: обсяги субсидій збільшувалися,
залишаючись недостатніми, і тому стан державного сектору і галузі в цілому практично не
поліпшувався.
За результатами досліджень, зокрема [1; 2], до найбільш гострих та актуальних слід
віднести такі проблеми розвитку вугільної промисловості:
низький технічний рівень і водночас неповне використання виробничих потужностей
діючих шахт, наявність великої кількості малопродуктивних шахт, що поглинають значну
частку коштів державної підтримки галузі, видобуваючи мізерну кількість вугілля;
недосконалість чинних механізмів державної підтримки вугледобувних підприємств, які
стримують стимули до високопродуктивної роботи, підживлюють утриманську психологію,
перешкоджають залученню у галузь приватного капіталу;
обмежена економічна самостійність і відповідальність державних шахт за кінцеві
результати діяльності, нерозвиненість ринкових важелів регулювання їх діяльності, ринкової
інфраструктури, превалювання у державному секторі галузі адміністративних методів
управління;
непривабливість більшості державних вугледобувних підприємств як об’єктів
приватизації при проведенні її за загальними правилами;
високі ризики інвестиційної діяльності у галузі, обумовлені не тільки складними
природними умовами, але й відсутністю належної нормативно-методичної бази;
деградація галузевої науки;
відсутність цілісної ідеології та довгострокової програми розвитку й реформування
вугільної промисловості, непослідовність і суперечливість організаційно-економічних
перетворень у галузі.
При цьому слід мати на увазі, що орієнтація на подальше систематичне збільшення
субсидування вугільної галузі в довгостроковій перспективі не має сенсу. Намагання
«підтримувати на плаву» всі без винятку діючі нині шахти призводить до розпорошення і
неефективного використання обмежених бюджетних коштів. Слід урахувати досвід Росії, де із
284 шахт було закрито 188, тобто дві третини, що сприяло подальшому динамічному розвитку
галузі [3].
За правилами Світової організації торгівлі (СОТ), членом якої Україна стала у 2008 р.,
державна підтримка підприємств може здійснюватися без обмежень протягом трьох років, а в
подальшому вважається не забороненим, але нелегітимним заходом, що має щорічно
декларуватися і не може поширюватися [4]. Виходячи з цього домінантою державної політики
стосовно вугільної промисловості треба визнати підвищення ефективності видобування
вугілля, а не досягнення наперед заданих його обсягів за будь-яку ціну.
Вирішення проблем подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості потребує
здійснення таких заходів:
прискорення та поглиблення реструктуризації вугільної галузі – подальше виведення з
експлуатації (переважно шляхом консервації із збереженням доступу до невідпрацьованих
запасів вугілля) дрібних глибокозбиткових шахт та технічна модернізація (реконструкція,
Таблиця
Динаміка основних показників вугільної промисловості у 2000-2008рр.
Показники
Роки Рівень
2008 р.
до 2000
(2001) р.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Видобуток вугілля, млн.т 80,3 83,4 81,9 79,3 80,2 78,0 80,3 75,5 77,8 0,97
Випуск товарної вугільної продук-
ції, млн.т 60,5 60,2 57,9 57,9 57,6 58,9 61,6 57,6 57,4 0,95
Продуктивність праці робітника з
видобування вугілля, т/міс. 22,8 25,4 26,3 26,8 27,4 27,3 28,5 28,2 29,5 1,29
Заробітна плата працівника про-
мислово-виробничого персоналу,
грн./міс.:
411,9 538,7 644,4 726,8 954,4 1302 1654 2196 3140 7,62а) номінальна
б) приведена до 2000р. з урахуван-
ням інфляції 411,9 481,4 571,3 612,8 739,3 887,5 1036 1215 1380 3,35
Ціна 1т товарної вугільної продук-
ції, грн. 105,0 121,2 125,6 134,0 168,0 201,8 235,1 280,6 412,4 3,93
Собівартість 1т товарної вугільної
продукції, грн. 117,7 135,7 148,1 156,3 191,4 230,0 274,1 343,4 487,3 4,14
Збитки від випуску товарної вугі-
льної продукції, млн. грн.:
768 873 1301 1290 1348 1660 2402 3620 4300 5,60а) всього по галузі
переоснащення) перспективних шахт з відповідним соціальним захистом працівників, які
вивільняються;
законодавче врегулювання системи державної підтримки вугледобувних підприємств з
наданням їй стимулюючого характеру з урахуванням вимог СОТ і норм ЄС;
проведення корпоратизації державних вугледобувних підприємств із наданням шахтам
статусу дочірніх або корпоративних підприємств у складі вугільних компаній; створення
загальногалузевої (національної) акціонерної вугільної компанії з передачею їй функцій
господарського управління і залишенням за міністерством функцій здійснення державної
політики у галузі та її нормативно-правового забезпечення;
подальше роздержавлення (приватизація, передача в оренду) вугледобувних
підприємств з урахуванням їх специфіки, із збереженням у державній власності частини
підприємств, достатньої для належного впливу на стан ринку енергетичного вугілля;
упровадження біржової (аукціонної) торгівлі вугіллям із наступним переходом до
торгівлі переважно на основі довгострокових договорів між виробниками та споживачами
вугільної продукції;
створення нормативно-методичної бази для залучення недержавних інвестицій у
державний сектор галузі, насамперед шляхом спільної розробки вугільних родовищ
державними та приватними підприємствами;
упорядкування мережі наукових установ галузі, належне фінансове забезпечення
наукових досліджень за пріоритетними напрямами, комерціалізація результатів науково-
технічних розробок;
здійснення випереджальної стратегії щодо створення і впровадження принципово нових,
нетрадиційних засобів і технологій виймання вугілля у складних природних умовах (з тонких,
високогазоносних, викидонебезпечних пластів тощо), які необхідні для українських шахт і з
часом можуть бути затребуваними на світовому ринку;
розвиток рентабельного видобування бурого вугілля (лігніту), а також горючих сланців,
поклади яких є в Україні;
розробка та реалізація з урахуванням вищевикладеного довгострокової (на 15-20 років)
спеціальної державної цільової комплексної програми реструктуризації, розвитку та
реформування вугільної галузі з подальшим щорічним її коригуванням залежно від
визначених на відповідний рік обсягів державної підтримки галузі та змін її стану, умов
діяльності, кон’юнктури ринку вугільної продукції.
Зволікання зі здійсненням зазначених заходів призведе до подальшого поглиблення
кризового стану галузі та її занепаду.
Література
1. Амоша О.І. Проблеми вітчизняної вугільної промисловості у світлі вступу України до
Світової організації торгівлі: моногр. / О.І. Амоша, А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко / НАН
України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2006. – 68 с.
2. Ефективність державної підтримки та перспективи інноваційного розвитку і
структурних перетворень вугільної промисловості України: Звіт про НДР (заключний) / НАН
України. Ін-т економіки пром-сті. – № ДР 0106U008449. – Донецьк, 2009. – 149 с.
3. О мерах государственной поддержки угольной отрасли России // Уголь. – 2009. – №4.
– С. 12-16.
4. Угода про субсидії та компенсаційні заходи. – Режим доступу:
http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article? art_id=47610. – Заголовок з екрану.
Надійшла до редакції 16.03.2010 р.
http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39643 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2220-7961 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:55:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кабанов, А.І. Стариченко, Л.Л. 2012-12-22T17:39:53Z 2012-12-22T17:39:53Z 2010 Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості / А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 15-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39643 Викладено загальну характеристику вугільної промисловості України (порівняно з деякими іншими країнами), наведено динаміку основних показників вітчизняної вугільної галузі за останнє десятиріччя. Визначено найбільш актуальні проблеми розвитку галузі та заходи щодо їх вирішення. Изложена общая характеристика угольной промышленности Украины (в сравнении с некоторыми другими странами), приведена динамика основных показателей отечественной угольной отрасли за последнее десятилетие. Определены наиболее актуальные проблемы развития отрасли и меры по их решению. Coal mining of Ukraine is characterized (as compared with some other countries), dynamics of main native mining indices for the last ten years is demonstrated. The urgent problems of mining development have been identified and the ways to solve them as well. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості Современное состояние и пути дальнейшего развития отечественной угольной промышленности Present state and ways of further development of the domestic coal industry Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості Кабанов, А.І. Стариченко, Л.Л. |
| title | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| title_alt | Современное состояние и пути дальнейшего развития отечественной угольной промышленности Present state and ways of further development of the domestic coal industry |
| title_full | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| title_fullStr | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| title_full_unstemmed | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| title_short | Сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| title_sort | сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39643 |
| work_keys_str_mv | AT kabanovaí sučasniistaníšlâhipodalʹšogorozvitkuvítčiznânoívugílʹnoípromislovostí AT staričenkoll sučasniistaníšlâhipodalʹšogorozvitkuvítčiznânoívugílʹnoípromislovostí AT kabanovaí sovremennoesostoânieiputidalʹneišegorazvitiâotečestvennoiugolʹnoipromyšlennosti AT staričenkoll sovremennoesostoânieiputidalʹneišegorazvitiâotečestvennoiugolʹnoipromyšlennosti AT kabanovaí presentstateandwaysoffurtherdevelopmentofthedomesticcoalindustry AT staričenkoll presentstateandwaysoffurtherdevelopmentofthedomesticcoalindustry |