Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства

Досліджено генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємств. Запропоновано власний підхід до визначення курсової політики та фінансових ресурсів підприємства. Проведено аналіз впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства. Расс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Дата:	2010
Автори:	Ткаченко, А.М., Авдєй, О.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39646
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства / А.М. Ткаченко, О.К. Авдєй // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 48-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39646
record_format	dspace
spelling	Ткаченко, А.М. Авдєй, О.К. 2012-12-22T17:54:10Z 2012-12-22T17:54:10Z 2010 Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства / А.М. Ткаченко, О.К. Авдєй // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 48-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39646 Досліджено генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємств. Запропоновано власний підхід до визначення курсової політики та фінансових ресурсів підприємства. Проведено аналіз впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства. Рассмотрен генезис теоретических подходов к курсовой политике и формированию финансовых ресурсов предприятия. Предложен собственный подход к определению курсовой политики и финансовых ресурсов предприятия. Проанализировано влияние курсовой политики на формирование финансовых ресурсов предприятия. In the article is explored the genesis of theoretical approaches to exchange rate policy and the formation of financial resources. It is given the own approach to definitions of exchange rate policy and enterprise’s financial resources. It is made the analysis of the influence of exchange rate policy on the formation of enterprise’s financial resources. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства Генезис теоретических подходов к курсовой политике и формированию финансовых ресурсов предприятия Genesis of theoretical approaches to the exchange rate policy and formation of enterprise’s financial resources Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
spellingShingle	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства Ткаченко, А.М. Авдєй, О.К.
title_short	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
title_full	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
title_fullStr	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
title_full_unstemmed	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
title_sort	генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства
author	Ткаченко, А.М. Авдєй, О.К.
author_facet	Ткаченко, А.М. Авдєй, О.К.
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Генезис теоретических подходов к курсовой политике и формированию финансовых ресурсов предприятия Genesis of theoretical approaches to the exchange rate policy and formation of enterprise’s financial resources
description	Досліджено генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємств. Запропоновано власний підхід до визначення курсової політики та фінансових ресурсів підприємства. Проведено аналіз впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства. Рассмотрен генезис теоретических подходов к курсовой политике и формированию финансовых ресурсов предприятия. Предложен собственный подход к определению курсовой политики и финансовых ресурсов предприятия. Проанализировано влияние курсовой политики на формирование финансовых ресурсов предприятия. In the article is explored the genesis of theoretical approaches to exchange rate policy and the formation of financial resources. It is given the own approach to definitions of exchange rate policy and enterprise’s financial resources. It is made the analysis of the influence of exchange rate policy on the formation of enterprise’s financial resources.
issn	2220-7961
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39646
citation_txt	Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства / А.М. Ткаченко, О.К. Авдєй // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 48-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT tkačenkoam genezisteoretičnihpídhodívdokursovoípolítikitaformuvannâfínansovihresursívpídpriêmstva AT avdêiok genezisteoretičnihpídhodívdokursovoípolítikitaformuvannâfínansovihresursívpídpriêmstva AT tkačenkoam genezisteoretičeskihpodhodovkkursovoipolitikeiformirovaniûfinansovyhresursovpredpriâtiâ AT avdêiok genezisteoretičeskihpodhodovkkursovoipolitikeiformirovaniûfinansovyhresursovpredpriâtiâ AT tkačenkoam genesisoftheoreticalapproachestotheexchangeratepolicyandformationofenterprisesfinancialresources AT avdêiok genesisoftheoreticalapproachestotheexchangeratepolicyandformationofenterprisesfinancialresources
first_indexed	2025-11-27T01:04:46Z
last_indexed	2025-11-27T01:04:46Z
_version_	1850790134564257792
fulltext	А.М. Ткаченко, д.е.н., проф., О.К. Авдєй ГЕНЕЗИС ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО КУРСОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА Досліджено генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємств. Запропоновано власний підхід до визначення курсової політики та фінансових ресурсів підприємства. Проведено аналіз впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства. Рассмотрен генезис теоретических подходов к курсовой политике и формированию финансовых ресурсов предприятия. Предложен собственный подход к определению курсовой политики и финансовых ресурсов предприятия. Проанализировано влияние курсовой политики на формирование финансовых ресурсов предприятия. In the article is explored the genesis of theoretical approaches to exchange rate policy and the formation of financial resources. It is given the own approach to definitions of exchange rate policy and enterprise’s financial resources. It is made the analysis of the influence of exchange rate policy on the formation of enterprise’s financial resources. © А.М. Ткаченко, О.К. Авдєй, 2010 Актуальність дослідження впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства обумовлена тим, що зміна динаміки валютного курсу здійснює величезний вплив на обсяги капітальних вкладів у підприємницьку діяльність, виробництва та доходів підприємства. Однією з необхідних умов ефективного розвитку підприємства, зокрема формування та використання фінансових ресурсів, у сучасних умовах економіки є формування чіткої курсової політики країни, яку проводить центральний банк. Це дасть змогу підприємству ефективно формувати, накопичувати та відтворювати свої фінансові ресурси. В умовах глобалізації економічного життя, коли на обмінний курс почали впливати численні фактори внутрішнього та зовнішнього характеру, це питання набуло особливого значення. На сьогодні валютний курс виступає не лише відображенням економічних і політичних процесів, але і могутнім інструментом впливу на темпи та пропорції розвитку економічного середовища, в якому існують підприємства. Теоретичні підходи до курсової політики досліджували вчені Я.В. Бєлінська, Л.Н. Красавіна, С.В. Мочерний, А.Г. Наговіцин, О.С. Ривак, А.І. Сухоруков та А.С. Филипенко, а теоретичні підходи до фінансових ресурсів підприємства – О. Андрусяк, В.Г. Бєлолипецький, І.В. Зятковський, В.М. Опарін та Н.Н. Пойда-Носик. Мета статті полягає у такому: дослідити генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємств; запропонувати власний підхід до визначення курсової політики та фінансових ресурсів підприємства; провести аналіз впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємств. У сучасній літературі відсутнє чітке визначення курсової політики, відокремленої від валютно-курсової та монетарної політик, що призводить до неоднозначного тлумачення науковцями даного питання. Тому доцільно буде розглядати курсову політику, її форми, методи та інструменти як напрям валютної політики, яка в свою чергу виступає складовою монетарної. Спочатку розглянемо, як тлумачать поняття валютно-курсової політики сучасні науковці. За визначенням С.В. Мочерного, валютно-курсова політика – це сукупність заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), яких вживають державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин [5, 142]. На думку А.С. Филипенка, валютна політика – це сукупність економічних, правових та організаційних заходів і форм, які використовують державні установи, центральні банківські та фінансові установи, міжнародні валютно-кредитні організації в галузі валютних відносин [10, 71- 72]. За нашим визначенням, курсова політика – це заходи центрального банку, спрямовані на підтримку стабільного валютного курсу з використанням інструментів дисконтної та девізної політик (зміна ставки рефінансування, валютні інтервенції, диверсифікація, девальвація та ревальвація валют, регулювання валютного режиму, встановлення валютних обмежень). Завданням курсової політики держави є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей. Це виражається в підтримці стабільного валютного курсу національної грошової одиниці держави. Визначення валютного курсу в сучасній економічній теорії зводиться до тлумачення валютного курсу як своєрідної форми ціни, яка сплачується в національних грошових одиницях за одиницю іноземної валюти, та визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та іноземною валютою виходячи з їх купівельної спроможності [10, 38]. У сучасній літературі наведено різні класифікації чинників, які впливають на динаміку валютного курсу. Найбільш ефективним та зручним для аналізу виступає розподіл основних чинників валютного курсу на структурні (довгострокові) та кон'юнктурні (короткострокові) (див. таблицю). Таблиця Класифікація чинників валютного курсу Примітка. Складено за джерелами [2; 14]. Як зазначено вище, курсова політика виступає складовою валютно-курсової та монетарної політик і використовує форми, методи й інструменти обох цих політик (рис. 1). Структурні чинники Кон'юнктурні чинники - валовий внутрішній продукт; - темпи інфляції; - динаміка грошової маси; - стан і співвідношення між статтями платіжного балансу; - рівень відсоткових ставок; - платоспроможність країни та довіра до національної валюти на світовому ринку; - дефіцит державного бюджету; - зовнішні та внутрішні позики - валютна політика (а саме – співвідношення ринкового та державного регулювання валютного курсу); - операції на валютних ринках, зокрема спекулятивні валютні операції; - ступінь використання валюти на євроринку та в міжнародних розрахунках; - рівень розвиненості інших секторів фінансового ринку; - девальваційні та інші економічні очікування; - прискорення або затримка міжнародних розрахунків (платежів) за торговельними угодами Рис. 1. Форми, методи та інструменти валютної політики (складено за джерелами [10, 70-72]) Валютне регулювання є головним методом реалізації валютно-курсової політики, сутність якого полягає у введенні певних обмежень щодо здійснення різних операцій із валютними цінностями при міжнародних платежах; інвестуванні; купівлі-продажу валюти; ввезенні, вивезенні, переказуванні або пересиланні валютних цінностей у країну або за її межі. Ці обмеження є законодавчою та адміністративною регламентацією через лімітування, ліцензування чи навіть заборону проведення вказаних операцій. Валютне регулювання має на меті: забезпечення держави валютою; підтримку валютного курсу національної грошової одиниці; підтримку платіжного балансу [15]. Головним завданням валютного контролю як одного з методів реалізації валютно-курсової політики виступає забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні всіх валютних операцій. Основними напрямами валютного контролю є: визначення відповідності валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для них ліцензій і дозволів; перевірка виконання резидентами зобов'язань щодо продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку; перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті; перевірка повноти та об'єктивності обліку, також звітності по валютних операціях [11, 343- 344]. Серед основних форм валютної політики виділяють: І. Дисконтну (облікову) політику, де використовується як інструмент розмір облікової ставки (ставки рефінансування), який є традиційним інструментом центрального банку для регулювання валютного курсу та збереження валютних резервів. При підвищенні облікової ставки стимулюється приплив капіталу з країн, де нижча відсоткова ставка, та стримується відплив національного капіталу, що поліпшує платіжний баланс і підвищує курс національної валюти [11, 185]. Валютна політика Залежно від форм Залежно від методів Дисконтна (облікова) Девізна Валютне регулювання Валютний контроль Інструменти девізної політики Д ев ал ьв ац ія Ре ва ль ва ці я Ре ж им ва лю тн ог о ку рс у Ре гу лю ва нн я ст уп ен я ко нв ер - то ва но ст і в ал ю т Д ив ер си фі ка ці я ва лю тн их р ез ер ві в В ал ю тн а ін те рв ен ці я В ал ю тн і об ме ж ен ня ІІ. Девізну політику, яка розглядається як система регулювання курсу через придбання та продаж державними органами іноземної валюти за допомогою валютної інтервенції та валютних обмежень. Застосовуються такі інструменти здійснення девізної політики: валютна інтервенція, валютні обмеження, диверсифікація валютних резервів, регулювання ступеня конвертованості валюти, режиму валютного курсу, девальвація та ревальвація. Валютна інтервенція є одним із найбільш дієвих інструментів валютно-курсової політики, яка може здійснюватися за рахунок: використання власних офіційних золотовалютних резервів; короткострокових взаємних кредитів центральних банків у національних валютах за міжбанківськими угодами "своп"; продажу цінних паперів, розміщених в іноземній валюті; продажу в зазначених цілях кредитної позиції у СДР, що передбачається статутом МВФ. Диверсифікація валютних резервів розглядається як політика, спрямована на регулювання структури валютних резервів шляхом включення до їх складу різних валют для забезпечення міжнародних розрахунків, проведення валютних інтервенцій та захисту від валютних втрат [10, 72; 8, 166]. Валютні обмеження – це система економічних, юридичних та організаційних заходів, які передбачають регламентацію операції з національною та іноземною валютою, золотом та іншими валютними цінностями. Валютні обмеження здійснюються шляхом цільового регулювання платежів і переказів за кордон, у тому числі порядок репатріації прибутку, часткову або повну заборону вільної купівлі та продажу іноземної валюти. Регулювання ступеня конвертованості валют реалізується шляхом запровадження урядом обмежень на операції з валютою та здійснення контролю за їх виконанням. Девальвація являє собою офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація – офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць [10, 71-73]. Режим валютного курсу визначає механізм формування валютного курсу, а також впливає на формування валютної системи [9, 132]. Для того щоб проаналізувати вплив курсової політики на формування фінансових ресурсів, необхідно спочатку надати визначення фінансовим ресурсам та визначити джерела їх формування. У сучасній економічній літературі немає однозначного визначення поняття «фінансові ресурси». Так, у фінансовому словнику фінансові ресурси розглядаються як сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання 6, 404. І.В. Зятковський визначає фінансові ресурси як сукупність фондів коштів, доходів, відрахувань або надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств 7, 25. За визначенням Н.Н. Пойда-Носик, під фінансовими ресурсами слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг – операційна діяльність), основних та оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і видачі зобов’язань (майнових і боргових – фінансова діяльність) 13, 103. В.Г. Бєлолипецький розглядає фінансові ресурси як частину грошових ресурсів у вигляді доходів і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань та виконання затрат із забезпечення розширеного відтворення 4, 64. В.М. Опарін дає одне з найпростіших і найактуальніших визначень, розуміючи під фінансовими ресурсами суму коштів, спрямованих в основні засоби та обігові кошти підприємства 12, 11. Із вищенаведених визначень можна дійти висновку, що більшість авторів розуміє під фінансовими ресурсами грошові накопичення, доходи та надходження або ж фонди грошових ресурсів. Таке розуміння фінансових ресурсів наближається по суті до поняття «капітал». Як зазначає В.Г. Бєлолипецький, в умовах ринкової економіки фінансисти оперують частіше поняттям «капітал», який є для фінансиста-практика реальним об’єктом, на який він може постійно впливати з метою отримання нових доходів фірми. У цьому сенсі капітал для фінансиста – об’єктивний фактор виробництва. Отже, капітал – це частина фінансових ресурсів, що введені фірмою в обіг і приносять доходи від цього обігу. У такому визначенні капітал є перетвореною формою фінансових ресурсів 4, 64. Проаналізувавши підходи до розуміння сутності фінансових ресурсів підприємства вітчизняних і зарубіжних учених, слід запропонувати таке визначення: фінансові ресурси підприємства – це сукупність власних, позикових та залучених грошових коштів, що змінюються у процесі господарського кругообігу та зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності відтворення й досягнення головної мети підприємства – отримання максимального прибутку – та являють собою капітал у грошовій формі. Ефективне формування та використання фінансових ресурсів активно впливає на фінансові результати та фінансовий стан підприємства, дозволяючи досягати успіху з мінімально необхідним у теперішніх умовах розміром обігового капіталу. Тому необхідною умовою ефективної діяльності підприємств є визначення джерел формування фінансових ресурсів. Джерелами формування фінансових ресурсів є власні та позикові фінансові ресурси. Деякі російські й українські економісти у складі джерел формування обігового капіталу ще виділяють залучені кошти. Власні ресурси підприємств із розвитком підприємницької діяльності відіграють важливу роль, оскільки забезпечують фінансову стійкість та майнову та операційну самостійність господарюючого суб'єкта, яка є необхідною для рентабельної діяльності. Нестачу власних фінансових ресурсів підприємства задовольняють за рахунок позикового капіталу. Таким чином, виходячи з вищенаведеного власні фінансові ресурси можна відокремити від інших джерел їх формування, а позикові та залучені фінансові ресурси одночасно можуть виступати в ролі фінансових ресурсів узагалі та джерелами їх формування окремо. Це пов’язано з тим, що позикові та залучені фінансові ресурси характеризують одночасно шляхи надходження та реальний розмір коштів, які знаходяться в обороті та розміщенні в довгострокові інвестиції. Склад фінансових ресурсів підприємства та джерела їх формування наведено на рис. 2. Фінансові ресурси є не лише вихідним видом ресурсів для створення й діяльності підприємств, але й головною умовою забезпечення безперервності процесу виробництва на підприємстві, який потребує обіговий капітал та грошові ресурси. Як зазначено вище, фінансові ресурси та капітал являють собою головні об’єкти дослідження фінансів підприємства. В умовах регулюючого ринку частіше використовується поняття «капітал». Тому для зручності аналізу впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів та їх ефективного використання використовуватимемо поняття «капітал», який являє собою фінансові ресурси в грошовій формі. У сфері впливу валютно-курсової політики знаходяться потужні важелі як підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, так і стимулювання економічного зростання. Теоретичне дослідження та аналіз практики реалізації курсової політики дозволив Я.В. Белінській систематизувати та виокремити ряд важелів валютно-курсової політики, які здатні прямо та опосередковано вплинути на формування та рух капіталу: Статутний фонд Амортизацій ні від- рахування Валовий дохід Прибуток Кошти, мобілізова- ні на фінансовому ринку Кредитні інвестиції Бюджетні субсидії, дотації тощо Інші види ресурсів Страхові відшкодування Фінансові ресурси підприємства Власні Позикові та залучені Кредити та позики Кредиторська заборгованість Видані векселі, додаткова емісія акцій, випуск і реалізація облігацій Кошти від розпо- ділу грошових надходжень Пайові та інші внески Рис. 2. Склад фінансових ресурсів підприємства та джерела їх формування (складено за джерелами [1, 131-132]) управління курсом національної валюти, що надає певні цінові сигнали та виступає вагомим важелем впливу на розвиток ефективної конкуренції, визначає вартість зовнішніх джерел фінансування інвестицій та імпорту обладнання та технологій; реалізація дисконтної політики, що впливає на рівень процентних ставок в економіці, а отже, доступність та ціну внутрішнього фінансування, інвестиційних процесів; управління золотовалютними резервами, достатні обсяги яких служать гарантом для іноземних інвесторів, а доходи від ефективного управління якими можна спрямувати на реалізацію інвестиційних цілей розвитку; регулювання руху капіталів, приплив яких у формі прямих іноземних інвестицій містить вагомий потенціал прискорення процесів модернізації та оновлення вітчизняного виробництва, розширює доступ вітчизняних товаровиробників до зовнішніх джерел технологічних та організаційних інновацій, сприяє інтеграції країни у технологічні ланцюги; сприяння підвищенню ліквідності та інституційному розвитку валютного ринку як важливої складової сприятливого інвестиційного клімату [3, 126]. Таким чином, підтримання стабільного рівня валютного курсу сприяє економічній стабільності в країні, здешевлює зовнішні позики й підвищує привабливість інвестування коштів у цінні папери підприємства. Висновки. Курсова політика, її форми, методи та інструменти розглянуто в контексті валютної політики, яка в свою чергу виступає складовою монетарної політики. У результаті аналізу визначеннь, які надають сучасні науковці, надано власне трактування курсової політики, яка розглядається як заходи центрального банку, спрямовані на підтримку стабільного валютного курсу з використанням інструментів дисконтної та девізної політик (зміна ставки рефінансування, валютні інтервенції, диверсифікація, девальвація та ревальвація валют, регулювання валютного режиму, встановлення валютних обмежень). Для аналізу впливу курсової політики на формування фінансових ресурсів підприємства спочатку розглянуто визначення фінансових ресурсів, які надаються сучасній економічній літературі, та визначено джерела їх формування. На основі цього надано власне визначення фінансових ресурсів підприємства, які можна розглядати як сукупність власних, позиков та залучених коштів, що змінюються у процесі господарського кругообігу та зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності відтворення й досягнення головної мети підприємства – отримання максимального прибутку – та являють собою капітал у грошовій формі. Виходячи з цього виявлено вплив курсової політики на формування та рух капіталу. Зокрема, зміна динаміки курсу національної валюти впливає на вартість зовнішніх джерел фінансування, приплив інвестицій та на вартість імпорту обладнання й технологій. Також дисконтна політика впливає на доступність і ціну внутрішнього фінансування за допомогою зміни процентних ставок. Достатній обсяг золотовалютних резервів є гарантом для іноземних інвесторів та отримання доходів від ефективного управління інвестиціями. Стабільний курс національної валюти сприяє припливу прямих іноземних інвестицій, що служить прискоренню процесів модернізації та оновлення вітчизняного виробництва, розширює доступ вітчизняних товаровиробників до зовнішніх джерел технологічних та організаційних інновацій. Література 1. Андрусяк О. Фінансові ресурси підприємства – основа формування фінансової бази регіону/ О. Андрусяк // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 130-134. 2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с. – Режим доступу: http://library.if.ua/books/63.html. 3. Белінська Я.В. Щодо посилення впливу валютно-курсвих важелів на динаміку інвестиційних та інноваційних процесів в Україні / Я.В. Белінська // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 124-130. 4. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекцій / В.Г. Белолипецкий. – М.: ИНФРА. – 1998. – 298 с. 5. Економічна енциклопедія: У 4 т. Т. 1. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр "Академія", 2000. – 864 с. http://library.if.ua/books/63.html 6. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – [3-тє вид., випр. і доп.]. – К.: Знання, КОО, 2000. – 587 с. 7. Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств / І.В. Зятковський // Фінанси України. – 2000. – № 4. – С.21-29. 8. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учеб. / под ред. Л.Н. Красавиной. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 576 с. 9. Миклашевская Н.А. Международная экономика: учебник / под общ. ред. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова. – 4-е изд., доп. / Н.А. Маклашевская, А.В.Холопов. – М.: Дело и Сервис, 2004. – 191 с. 10. Міжнародні валютно-кредитні відносини: підручник / А.С. Филипенко, В.І. Мазуренко, В.Д. Сикора та ін.; під ред. А.С. Филипенка. – К.: Либідь, 1997. – 208c. 11. Наговицин А.Г. Валютная политика / А.Г. Наговицин. – М.: Экзамен, 2000. – 512 с. 12. Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення / В.М. Опарін // Вісник НБУ. – 2000. – № 5. – С. 10-11. 13. Пойда-Носик Н.Н. Фінансові ресурси підприємства / Н.Н. Пойда-Носик, С.С. Грабарчук // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 96-103. 14. Ривак О.С. Кон’юктурні та структурні фактори валютного курсоутворення в Україні / О.С. Ривак // Матеріали інтернет-конференції «Сучасний соціокультурний простір 2009», 2009. – 24-26 вересня. – Режим доступу: http://intkonf.org/ken-rivak-os-konyunkturni-ta-strukturni-faktori- valyutnogo-kursoutvorennya-v-ukrayini/. 15. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: моногр. / за ред. А.І. Сухорукова. – К.: НІУРВ, 2000. – Режим доступу: http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/finans/index_fin.htm. Надійшла до редакції 15.02.2010 р. http://intkonf.org/ken-rivak-os-konyunkturni-ta-strukturni-faktori- http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/finans/index_fin.htm

Генезис теоретичних підходів до курсової політики та формування фінансових ресурсів підприємства

Репозитарії

Схожі ресурси