Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.)
У статті проаналізовано археологічні колекції, зібрані у ході розвідок середини–другої половини ХХ ст. Введено до наукового обігу нові дані щодо пам’яток Дніпровського Лівобережжя золотоординського та литовського часів. В статье проанализированы археологические коллекции, собранные за время разведок...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39722 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) / К. Капустін // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 9-20. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859994909542449152 |
|---|---|
| author | Капустін, К. |
| author_facet | Капустін, К. |
| citation_txt | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) / К. Капустін // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 9-20. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті проаналізовано археологічні колекції, зібрані у ході розвідок середини–другої половини ХХ ст. Введено до наукового обігу нові дані щодо пам’яток Дніпровського Лівобережжя золотоординського та литовського часів.
В статье проанализированы археологические коллекции, собранные за время разведок середины–второй половины ХХ в. Введено в научный оборот новые данные про археологические памятники Днепровского Левобережья золотоордынского и литовского времени.
The article is devoted to the problem of analysis of the archaeological collections of the XII th-X th centuries obtained during the archaeological prospecting on the territory of the Left bank of the Dnipro River in the middle and the second half of the 20th century.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:33:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 9
УДК 94(477)
Кирило Капустін .
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ
ДНІПРОВСЬКОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
СЕРЕДИНИ ХІІІ–XV ст.
(за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.)
У статті проаналізовано археологічні колекції, зібрані у ході розвідок середини–дру-
гої половини ХХ ст. Введено до наукового обігу нові дані щодо пам’яток Дніпровського
Лівобережжя золотоординського та литовського часів.
Проблема історичного розвитку Південної Русі у золотоординський та литовський
часи – не нова. Перші студії, присвячені вивченню окремих аспектів історико-куль-
турного розвитку регіону, з’явилися у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (ро-
боти В.Б. Антоновича, М.С. Грушевського, А.М. Андріяшева, М.Ф.Владимирського-
Буданова, П.В. Голубовського, П.Г. Клепатського) і ґрунтувалися переважно на
повідомленнях письмових джерел, археологічні ж використовували принагідно [1;
2; 13; 16; 17; 19].
У середині – другій половині ХХ ст. відбулася інтенсифікація археологічних
досліджень середньовічних пам’яток Південної Русі, проводилися масштабні роз-
відки та розкопки на городищах, сільських поселеннях, могильниках. Саме в цей час
більшість науковців усвідомлюють необхідність вивчення історії золотоординської
та литовської доби на українських землях. Так, М. Брайчевський констатував, що
«склалася парадоксальна ситуація, уже сьогодні про першу половину І тисячоліття
нашої ери знаємо більше, аніж про XIV–XV ст.» [11, c.20–31]. Схожу позицію займав
Р.О. Юра: «Навряд чи є тепер в археології України більш актуальна і разом з тим менш
розроблена проблема, ніж проблема вивчення матеріальної культури монгольської
навали, тобто другої половини ХІІІ–XVII ст.» [37, c.31–40]. На необхідність вивчення
історії та археології вказував і В.О. Довженок: «Период после татарского нашествия
в истории Среднего Поднепровья изучен недостаточно. В археологии долгое время
господствовала традиция, согласно которой памятники после татарского нашествия
в Среднем Поднепровье не исследовались» [18, c.76-82].
Окрім теоретичних, існував цілий спектр проблем, пов’язаних з недосконалістю
методики дослідження пам’яток середини ХІІІ–XV ст. (відсутність чіткої хроноти-
пології кераміки, складність фіксації комплексів золотоординського та литовського
часів у міських культурних шарах, незначна кількість публікацій).
Першим, хто виділив матеріали XIII–XIV ст., був М.П. Кучера, який проана-
лізувавши керамічні комплекси з городищ біля с. Сокільці Гайсинського р-ну Ві-
нницької обл. та хут. Половецького Богуславського р-ну Київської обл., виокремив
специфічну групу середньовічної кераміки, датовану серединою – другою половиною
ХІІІ–XIV ст. [22, c.174–181]. Зауважимо, що знахідки так званої «архаїчної» (за
М.П. Кучерою) кераміки не поодинокі. Вона виявлена на території Києва, Чернігова,
Черкас, Новгорода-Сіверського, Озаричів, Комарівки та інших населених пунктів [3,
c.36–45; 4, c.75; 14, c.47-57].
Від кінця 1960–х років ХХ ст. спостерігалася тенденція до зростання кількості
© Капустін Кирило Миколайович – аспірант магістерської програми «Архео-
логія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська
академія», лаборант 1 категорії Наукових фондів Інституту археології НАН України.
10 Сіверянський літопис
картографованих пам’яток і досліджених об’єктів післямонгольського часу. Своє-
рідним компендіумом багаторічних досліджень українських археологів став вихід
у 1982 р. монографії С.О. Бєляєвої, в якій уперше на основі комплексного аналізу
писемних та археологічних джерел зроблено спробу з’ясувати, яким чином відбувався
розвиток земель Південної Русі у ХІІІ–XIV ст. [4]. Нині необхідність проведення
історичних та археологічних студій із вивчення золотоординського та литовського
часів актуальна як ніколи. І хоча кількість спеціалізованих робіт з обраної тематики
зростає, проте їх недостатньо для більш-менш об’єктивного розуміння історичних
процесів другої половини ХІІІ–XV ст. [4; 14, c.47–57; 27, c.55–63].
Досить перспективним напрямком сучасних досліджень є робота із матеріалами,
зібраними в ході широкомасштабних розвідок на території Дніпровського Лівобе-
режжя наприкінці 1940-х – кінця 1970-х рр. У Наукових фондах Інституту археології
НАН України зберігається багато колекцій, зібраних під час обстежень території
Київської, Чернігівської, Полтавської, Сумської областей України, а також Курської
області Росії. Найцікавіші матеріали вдалося отримати під час розвідок 1940-х –
1950-х рр. перед початком спорудження гідроелектростанцій, водосховищ, каналів,
меліоративних робіт. Сьогодні більшість цих пам’яток зруйнована або затоплена і
недоступна для повторного обстеження [8].
Аналіз керамічних серій, зібраних у ході розвідок середини – другої половини
ХХ ст., дозволив виявити матеріали післямонгольського часу в колекціях: № 35
(розвідки Ф.Б. Копилова), № 56 (розвідки М.М. Самойловського), № 61 (розвід-
ки О.О. Попка), № 63 (розвідки І.І. Ляпушкіна), № 119 (розвідки Д.І. Бліфельда),
№ 460 (розвідки М.М. Шмаглія та Є.Ф. Покровської), № 479, 480, 527, 593 (розвідки
Д.Я. Телегіна), № 545 (розвідки Є.О. Петровської та Д.Т. Березовця), № 611 (роз-
відки С.С. Березанської), № 908 і 909 (розвідки Є.В. Максимова). Зауважимо, що
нами враховані лише ті колекції, в яких матеріали середини ХІІІ–XV ст. раніше не
виділяли. Інформація щодо місця та часу знахідки подаватиметься за хронологічним
принципом.
Отже, в 1946 р. у ході розвідки Посульської археологічної експедиції обстежено
укріплений майданчик у с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл. [Рис.1, 1].
Він займає витягнутий мис розміром 500х70 м, утворений злиттям р. Удай та р. Многи
[Рис.2, 1]. За повідомленням автора дослідження, нижній культурний шар городи-
ща містить уламки посуду роменсько-борщевського типу, вище залягали культурні
нашарування ранньофеодального та пізньосередньовічного часів (XVII–XVIII ст.)
[21, c.246–247]. Звертаючись до аналізу кераміки, зазначимо, що її можна віднести
до трьох хронологічних періодів – давньоруського (Х–ХІІІ ст.), післямонгольського
та пізньосередньовічного часів. Уламки горщиків золотоординського часу представ-
лені фрагментами вінець, які можна віднести до типів ІІ–2–Б, ІІ–2–В, ІІ–3–Б (за
С.О.Беляєвою), І–1–В, І–2–А (за Л.І. Виногродською) і датувати другою половиною
ХІІІ–XIV ст. [Рис.2, 2-12].
У наступному – 1947 р. експедицією Ф.Б. Копилова обстежено городище біля
с. Олександрівка Лубенського р-ну Полтавської обл. [Рис.1, 2]. Воно розташоване
на березі р. Сліпород на великому, досить вузькому й високому останці (розміром
100х60 м) [Рис.3, 1]. Оборонні споруди складалися із невеликого валу (висотою
близько 1 м та довжиною близько 50 м) і широкого рову (шириною 23 м, глибиною
6 м), розташованого із напільного боку городища [20, c.16–18]. Підйомний матеріал
представлений уламками ліпних горщиків доби бронзи, а також фрагментами гон-
чарної кераміки давньоруського та післямонгольського часів. Останні відносяться
до типів ІІ–1–А та ІІ–2–Б (за С.О.Бєляєвою) і датуються серединою – другою по-
ловиною ХІІІ–XIV ст. [Рис.3, 2–12].
У цьому ж році Чернігівською археологічною експедицією обстежено городище
(розміром 180х150 м) в с. Рогоща та поселення поблизу м. Льгів Чернігівського р-ну
Чернігівської обл. Укріплений майданчик в с. Рогоща мав форму овала, був оточений
кільцевим валом (висотою 5–6 м, шириною в основі 15 м) та ровом (глибиною 1–2
м, шириною 10 м) [10, c.25] і розташовувався на північно-західній околиці села на
Сіверянський літопис 11
лівому березі р. Білоус [Рис.1, 3]. Зібраний за час розвідки підйомний матеріал пред-
ставлений уламками посуду Х–ХІ ст. У незначній кількості траплялися фрагменти
горщиків, що за особливостями профілювання верхньої частини можна віднести до
типу ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою) та І–2–А (за Л.І. Виногродською) і датувати XIV ст.
[Рис.4, 15–18]. Неукріплене поселення поблизу м. Льгів розташовувалося на правому
березі р. Льгівка в урочищі Гатка [Рис.1, 4]. В колекції, що зберігається у наукових
фондах Інституту археології, є уламки гончарних посудин типу ІІ–2–Б, ІІ–2–В,
ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою), які датуються кінцем ХІІІ–XIV ст. [Рис.4, 19–24]. На
жаль, визначити точну локалізацію поселення неможливо, оскільки звіт є досить
поверховим і не подає точної топографічної прив’язки.
Матеріали другої половини ХІІІ–XV ст. зібрані також у ході розвідки І.І. Ляпуш-
кіна територією Київської, Кіровоградської, Полтавської та Чернігівської обл. (1947
р.). Так, за 6–7 км на південь від м. Сосниця Чернігівської обл. на березі озера Буромка
обстежено «болотяне» городище розміром 75х20 м [Рис.1, 5]. За повідомленням авто-
ра, пам’ятка розташована у важкодоступній місцевості посеред боліт та лісу [Рис.5,
13]. Культурний шар доволі потужний (близько 1 м) і насичений уламками ліпних
(роменських) та гончарних (литовських) посудин [23, арк.XIII]. Останні відносяться
до типів ІІ–3–Б, IV–1 (за С.О. Бєляєвою) та І (за О.В. Оногдою) і датуються XIV–
XV ст. [Рис.5, 14–19]. Городище в с. Брусилів Чернігівського р-ну Чернігівської обл.
займає мис (розміром 100х30 м) правого берега р. Снов у місці її впадіння у р. Десна
[Рис.1, 6]. У північно-західній частині майданчика простежено залишки невеликого
валу та рову [Рис.5, 1]. Підйомний матеріал представлений уламками гончарного по-
суду (Х–ХІ ст. та ХІІІ–XV ст.), амфор із рифленням та рожевого пірофіліту [23, арк.
VIII]. Зібрані у ході розвідки фрагменти кераміки належать до типу ІІ–2–А, ІІ–3–Б,
IV–1 (за С.О. Бєляєвою) та І (за О.В. Оногдою) і датуються другою половиною ХІІІ–
XV ст. [Рис.5, 2–12]. Наступним оглянули укріплений майданчик в с. Старогородка
[Рис.1, 7]. Він круглої форми (діаметром близько 100 м) і розташований на високому
останці правого берега р. Остер (слідів оборонних споруд не виявлено). Із культурного
шару (потужністю до 1 м) походить велика кількість кераміки великокнязівського
часу, а також доби Пізнього Середньовіччя [23, арк.II]. Тут же віднайдено уламки
посуду, що відносяться до типів ІІ–2–А та ІІ–2–Б (за С.О. Бєляєвою) і датуються
серединою ХІІІ–XIV ст. [Рис.4, 9–14]. Ще одне городище (розміром 150х60 м) роз-
ташовувалось на мисі правого корінного берега р. Сейм і було віддалене від центру
м. Рильськ на 4 км на північ [Рис.1, 8; 4, 1]. На заході від плато корінного берега
воно відділялося глибокою балкою, із півдня – ровом та валом (висотою 10 м) [23,
арк.XXX]. Віднайдені фрагменти керамічних посудин відносяться до типів ІІ–2–Б,
IV–I (за С.О. Бєляєвою) та І (за О.В. Оногдою) і датуються XIII–XV ст. [Рис.4, 2–8].
Укажемо також на присутність у колекції фрагментів горщиків так званого «архаїч-
ного» вигляду (за М.П. Кучерою). Вони виготовлені з коричневої глини із домішкою
середньозернистого піску та жорстви у тісті. Вінця відхилені назовні і косо зрізані
по краю [22, c.175–176]. Аналогічні вироби зафіксовано під час розкопок середньо-
вічних пам’яток Середнього та Нижнього Подніпров’я, межиріччя Верхнього Сірету
та Середнього Дністра, Галичини тощо [4, c.76–77; 14, c.47–57; 15, c.228; 26, c.70–74].
У 1949 р. Д.І. Бліфельд обстежив неукріплене поселення на південній околиці
с. Новий Білоус Чернігівського р-ну Чернігівської обл. [Рис.1, 9]. Воно розташову-
валось на схилі надзаплавної тераси, підйомний матеріал зібрано на площі 250–300 м
вздовж берега та 100 м в глибину плато. На поверхні зібрано уламки ліпної кераміки
ранньослов’янського та давньоруського (ХІ–ХІІІ ст.) часів [9, c.10–11]. Серед ма-
теріалів, які зберігаються у фондах Інституту археології, цікавим видається уламок
вінця гончарного горщика із масивним валиком та борозенкою на зовнішньому краї
(тип ІІ–2–Г, за С.О. Бєляєвою) [Рис.5, 1–3]. Керамічні вироби цього типу добре
відомі за результатами розкопок середньовічних пам’яток Середнього Подніпров’я
і датуються другою половиною XIV–XV ст. [4, c.76].
Артефакти золотоординського та литовського часів вдалося зібрати під час роз-
відки Д.Я. Телєгіна, В.І. Чуприни та Л.О. Клевцова територією Чернігівської та
12 Сіверянський літопис
Київської обл. (1960 р.). На жаль, звіту про неї немає, тож ми змушені обмежитися
лише констатацією самого факту знахідки кераміки післямонгольського часу на
території с. Надинівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. та с. Гнідин Бориспіль-
ського р-ну Київської обл. Так, з території Надинівки походить кілька уламків вінець
типу ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою) та І (за О.В. Оногдою), що датуються XIV–XV ст.
[Рис.1, 10; 7, 1–2]. У Гнідині зібрано гончарну кераміку типів ІІ–2–Б, ІІ–2–Г і ІІ–3–Б
(за С.О. Бєляєвою), типу І (за О.В. Оногдою), що датується серединою ХІІІ–XV ст.
[Рис.1, 11; 7, 3–9]. Синхронні матеріали виявлені у 1976 р. розвідкою О.М. Приход-
нюка та С.О. Бєляєвої на південно-західній околиці села [30, с.13–14].
У цьому ж році експедицією Д.Я. Телєгіна, Є.В. Махно, І.Н. Шарафутдинової
обстежено неукріплене поселення біля с. Радянське Кишенківського р-ну Полтав-
ської обл. [Рис.1, 12]. Розташоване воно за 400–500 м на південь від західної околиці
кутка Кабаки, за 1 км на захід від р. Орель та 1,5 км на схід від р. Дніпро в урочищі
Чернечино. На поверхні зібрано велику кількість ліпної та гончарної черняхівської
кераміки, а також посуду давньоруського часу [32, c.66–67]. В колекції з поселення є
також уламки гончарних посудин [Рис.6, 6–14], які, згідно з типологією С.О Бєляєвої,
відносяться до типу ІІ–2–Б і датуються кінцем ХІІІ–XIV ст. [4, c.77].
Надзвичайно цікаві матеріали вдалося отримати на поселенні біля с. Ошитки
Вишгородського р-ну Київської обл. (нині затоплене Київським водосховищем)
[Рис.1, 13]. Воно розташовувалося на захід від села, в заплаві біля р. Матчева, в
урочищі Бойківщина (знахідки зібрані на площі 250 м2 біля самого берега річки).
Д.Я. Телегін відзначив значну товщину стінок посуду і датував його давньоруським
часом [33, c.76]. Насправді, зібрані фрагменти кераміки відносяться до типів ІІ–2–Б,
ІІ–2–Г, ІІ–3–А, ІІ–3–Б і IV–1 (за С.О. Бєляєвою) і датуються другою половиною
ХІІІ–XV ст. [Рис.11, 1–22]. Кількісне переважання кераміки XIV–XV ст. дозволяє
датувати поселення литовським часом. Уламки горщиків XIV–XVI ст. зібрано
Д.Т. Березовцем в урочищі За Діденом (неподалік с. Ошитки) [Рис.1, 14; 11, 23–26].
Найпізнішим є уламок вінця горщика із ромбоподібним профілем верхнього краю,
що датується другою половиною XV – серединою XVI ст. [27, c.57]. Точніших даних
щодо місця розташування поселення не збереглося, оскільки звіту немає.
У 1963 р. Є.О. Петровська оглянула поселення в с. Жовтневе (с. Жеребятин) Бо-
риспільського р-ну Київської обл. в урочищі Церковщина на піщаному останці першої
низької борової тераси над озером та річкою [Рис.1, 15]. Підйомний матеріал пошире-
ний на 200–300 м уздовж берега. Тут виявлено уламки кераміки давньоруського часу,
а також стінка ліпного багатоваликового горщика [29, c.2–3]. Насправді, кераміка з
цього поселення відноситься до типів І–1–Б, ІІ–1–Б і ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою),
І, ІІ і IV (за О.В. Оногдою) та датується XIV – серединою XVI ст. [Рис.10, 1–12].
Окрім того, у 1960 р. М.П. Кучера в західній частині села на дюнному підвищенні у
заплаві Дніпра зібрав уламки кераміки ХІІ–XIV ст. [28, c.29–30].
Було також оглянуто поселення біля с. Комарівка Переяслав-Хмельницького
р-ну Київської обл. (хутір Чаплин, урочище Васильків) [Рис.1, 16] і зібрано уламки
кераміки давньоруського часу та фрагмент червоноглиняного горщика (глека?) з
прокресленим зображенням у вигляді птаха (?) [29, c.6–7]. Частина кераміки да-
тується другою половиною ХІІІ–XIV ст. (тип ІІ–2–Б (за С.О. Бєляєвою) [Рис.10,
13–15]. Протягом 1964–1968 рр. на поселенні проводилися стаціонарні розкопки
під керівництвом А.І. Кубишева. Вдалося дослідити близько 3,5 га площі пам’ятки,
на якій зафіксовано численні житлові та господарські споруди другої половини
ХІІІ–XIV ст. [6].
У 1966 р. розвідкою Д.Я. Телегіна від гирла р. Сож до м. Любеч обстежено горо-
дище біля с. Радуль [Рис.1, 17]. Воно було розташоване на південний схід від села на
болоті Боблово та займало дюнний останець розміром 125х70 м, який здіймався над
прилеглою територією на 8,0 м. У шурфах виявлено уламки кераміки милоградського
типу, а також доби бронзи та Київської Русі [34, c.19]. Аналіз колекції показав, що
так звана «давньоруська» кераміка відноситься до типів І–1–А, ІІ–1–Б, ІІ–3–А і
Сіверянський літопис 13
IV–1 (за С.О. Бєляєвою), І, IV і Vа (за О.В. Оногдою) і датується XIV – серединою
XVI ст. [Рис.9, 15–25].
Окрім того, експедиція обстежила поселення на північний захід від м. Любеча
Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. [Рис.1, 18]. На північно-західній околиці підви-
щення біля озера Посеред, у вимоїні (40 х 20 м), зібрано кераміку пізньонеолітичного
часу, середньодніпровської культури та доби Київської Русі [34, c.25]. На глибині 0,2 м
від сучасної поверхні зафіксовано обриси великої плями, заповненої чорним вуглис-
тим ґрунтом, датованої давньоруським часом. На площі плями зафіксовано потужний
шар печини діаметром 1,0 м та зібрано значну кількість гончарної кераміки «києво-
руського» часу, уламки товстостінних горщиків червоного кольору, виготовлених
на повільному гончарному колі [34, c.29–30]. Матеріали, які зберігаються у фондах
Інституту археології, представлені фрагментами вінець посуду післямонгольського
часу, що відноситься до типів ІІ–2–В, ІІ–3–А і IV–1 (за С.О. Бєляєвою), І–1–в,
ІІ–1–а (за Л.І. Виногродською), Vб (за О.В. Оногдою) і датується XIV–XVІ ст. [Рис.9,
26–30]. Цікаво, що з одного об’єкта (?) походять уламки кераміки другої половини
ХІІІ ст. і другої половини XV–XVI ст., це може свідчити про співіснування різних
технік виготовлення кераміки (застосування швидкого та повільного гончарного
кіл) у XV–XVI ст.
У 1967 р. експедицією С.С. Березанської на західній околиці с. Мрин Носів-
ського р-ну Чернігівської обл. було обстежено багатошарове поселення розміром
800х200 м [Рис.1, 19]. На поверхні зібрано велику кількість різночасової кераміки
(середньодніпровської культури, ранньозалізного часу, а також слов’янської) [7,
c.17–18]. Остання, згідно з типологією С.О. Бєляєвої, належить до типу ІІ–3–Б і
датується XIV ст. [Рис.6, 4–5].
У 1975 р. Є.В. Максимов оглянув поселення за 1,5 км від с. Іванівка Чернігів-
ського р-ну [Рис.1, 20]. Воно розташовувалось на піщаному пагорбі у заплаві Десни
(урочище Обірок) і було оточене з півдня, південного заходу та південного сходу
старицею р. Вздвиж [24, c.5]. Кераміка із поселення відноситься до типів ІІ–2–Б і
ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою), І–1–В (за Л.І. Виногродською), І (за О.В. Оногдою) і
датується ХІІІ–XVст. [Рис.9, 11–14].
У наступному році Є.В. Максимов обстежив поселення біля с. Макишин Городнян-
ського р-ну Чернігівської обл. [Рис.1, 21]. Воно розташоване в урочищі Журавлеве
поле на ділянці високої (20 м) тераси правого берега р. Снов, завдовжки близько
2,0 км і розділене старими ярами [25, c.5]. Тут зібрано матеріал, який відноситься до
типів ІІ–2–А, ІІ–3–А, ІІ–3–Б і IV–1 (за С.О. Бєляєвою), І та ІІ (за О.В. Оногдою) і
датується ХIV–XVI ст. [Рис.9, 1–10].
У 1979 р. Д.Я. Телєгін розвідав пам’ятки, розташовані в зоні Канівського водо-
сховища, в пониззі Десни та Надпоріжжі. Найбільше інформації здобуто розвідками,
які проводились на лівому березі Дніпра. Матеріали ХІІІ–XV ст. зафіксовано на 5
поселеннях. Так, на північний схід від с. Вишеньки Бориспільського р-ну, біля озе-
ра Гапониха в заплаві Дніпра зібрано уламки кераміки дніпро-донецької культури
та пізнішого часу (Вишеньки 1, за Д.Я. Телегіним) [35, c.12]. З колекції походить
фрагмент вінця горщика кінця XV–XVI ст. (тип Vа, за О.В. Оногдою) [Рис.1, 22;
8, 5]. Далі було обстежено селище на північно-східній околиці села, розташоване
вздовж старого річища Дніпра (Вишеньки 3, за Д.Я. Телегіним) [Рис.1, 23] На по-
верхні високої заплави зібрано кераміку давньоруського часу [35, c.13]. Уламки
«давньоруського» посуду відносяться до типів ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою) та ІІ–1–б
(за Л.І. Виногродською) і датуються кінцем ХІІІ XV ст. [Рис.8, 6–7]. Два фрагменти
горщиків другої половини ХІІІ–XIV ст. (тип ІІ–2–Б, за С.О. Беляєвою) знайдено
на поселенні в урочищі Селище (Вишеньки 6, за Д.Я. Телегіним) [Рис.1, 24; 8, 8–9].
Воно розташоване на південний схід від села, на березі давньої стариці Дніпра, на
піщаному підвищенні вздовж дамби водосховища [35, c.14]. Зазначимо, що матеріали
післямонгольського часу, зібрані біля с. Вишеньки, непоодинокі. Вони зафіксовані
також в урочищі оз. Баклажне та Княже [28, c.8–22].
Ще один пункт з керамікою XIII–XV ст. зафіксовано за 1,5 км від с. Погреби
14 Сіверянський літопис
Броварського р-ну Київської обл. [Рис.1, 25]. Поселення знаходилося в урочищі Лани
на березі невеликого струмка. Тут зібрано матеріали неолітичного та енеолітичного
часів, доби бронзи та скіфського часу [35, c.33]. Звідси ж походять уламки посуду,
що відноситься до типів ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою), І (за О.В. Оногдою) і датуються
XIV–XV ст. [Рис.8, 1–4].
У ході обстеження поселення біля с. Кийлів Бориспільського р–ну Київської обл.
(урочище Гаї) Д.Я. Телегін зібрав фрагменти кераміки, які відносяться до типів ІІ–
2–Б, ІІ–2–В і ІІ–3–Б (за С.О. Бєляєвою) і датуються кінцем ХІІІ–XV ст. [Рис.1, 26;
8, 10–16]. Поселення розташоване на піщаному мисі заввишки 3,0–4,0 м над заплавою
річки [35, c.17]. Підйомний матеріал зібрано на незначній площі (50,0 х 5,0 м), що може
вказувати на існування тут у ХІІІ–XV ст. невеликого поселення, можливо, хутора.
Таким чином, аналіз керамічних колекцій, що зберігаються в наукових фондах
ІА НАНУ, дозволив реінтерпретувати та ввести до наукового обігу інформацію
щодо 26 пам’яток золотоординського та литовського часів на території Київської,
Чернігівської, Полтавської та Сумської обл. Городища зазвичай розташовувались
на мисах (Городище, Брусилів, Рильськ), природних останцях (Олександрівка,
Старогородка), незначних узвишшях посеред боліт (озеро Буромка, Радуль) і мали
розміри від 0,15 га до 3 га. Що стосується неукріплених поселень, то їх топографічне
розміщення, як правило, залежало від природно-географічних і кліматичних умов
певного регіону. Найчастіше їх фіксували на незначному підвищенні у заплаві річки
або болота (Ошитки, Комарівка, Любич, Іванівка, Вишеньки 1 та Вишеньки 6), на
першій або другій надзаплавній береговій терасі (Льгів, Н. Білоус, Вишеньки 3, По-
греби) або високому корінному березі (Макишин). Такі висновки узгоджуються із
результатами історико-археологічних досліджень у відповідних регіонах Південної
Русі [5, c.396–404; 12, c.51–65; 31, c.91–95; 36, c.4-26].
Щодо розмірів неукріплених поселень, то здебільшого дослідники не вказували
ані точного місця локалізації пам’ятки, ані площі поширення підйомного матеріалу.
Тож робити будь-які висновки щодо площі поселень золотоординського та литов-
ського часів слід дуже обережно. Цілком ймовірно, що більшість поселень були ма-
лодвірними селами і лише деякі, зважаючи на їхні незначні розміри, можна назвати
хуторами (Ошитки, Кийлів).
Необхідно також зазначити, що всі пам’ятки можна розділити хронологічно на
три групи: до першої відносяться 15 поселень (друга половина ХІІІ–XIV ст.), до
другої – 10 (XIV–XVI ст.), а до третьої – лише 1 (кінець XV–XVI ст.). Результати
археологічних досліджень можна зіставити з розробками істориків-медієвістів щодо
проблем історичного розвитку Східної Європи в ХІІІ–ХVI ст. Як відомо, монгольська
інвазія спричинила істотне зменшення кількості поселень порівняно із початком
ХІІІ ст. (за різними підрахунками ця цифра коливається у межах 75–90%). Своєрід-
ний демографічний «вибух» відбувся лише після стабілізації військово-політичної
ситуації у другій половині XIV ст., коли литовсько-руські війська, очолювані ли-
товським князем Ольгердом, розбили трьох татарських беїв у битві на Синіх Водах.
Наприкінці XV – на початку XVI ст. відбулося перегрупування політичних сил в
Європі. Агресивна зовнішня політика Кримського ханства та Московської держави
призвела до сповільнення темпів економічного та культурного розвитку Дніпров-
ського Лівобережжя і, як наслідок, до зменшення кількості пам’яток з матеріалами
відповідного часу.
Насамкінець зазначимо, що подальший аналіз фондових колекцій дозволить
картографувати нові археологічні пам’ятки, з’ясувати особливості мікро- та макро-
регіонального розвитку окремих територій та розширити наші уявлення щодо піз-
ньосередньовічної історії Південної Русі середини ХІІІ–XV ст.
1. Андрияшев А.М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV ст. / А.М. Ан-
дрияшев. – К., 1887 – 369 с.
2. Антонович В.Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России /
В.Б. Антонович. – К.,1885 – Т.1. – 351 с.
Сіверянський літопис 15
3. Беляєва С.О. Про основні принципи датування південноруських пам’яток другої
половини ХІІІ–ХІV ст. / С.О. Беляєва // Археологія. – К., 1979. – № 31. – С.36–45.
4. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ – XIV в. (по матери-
алам археологических исследований) / С.А. Беляева – К.:Наук. думка, 1982 – 119 с.
5. Беляева С.А. Селища / С.А. Беляева // Археология УССР. – К.:Наук. думка,
1986 – Т.3. – С.396–404.
6. Бєляєва С.О. Поселення Дніпровського Лівобережжя Х–XV ст. / С.О. Бєляєва,
А.І. Кубишев – К.: Наук. думка, 1995. – 111 с.
7. Березанская С.С. Отчет об археологических работах на осушительных системах
Северной Украины в 1967 г. / С.С. Березанская // НА ІА НАНУ. – 1967/28а.
8. Блажевич Н.В. Колекції наукових фондів Інституту археології НАН України.
Каталог / Н.В. Блажевич, Н.Б. Бурдо, І.С. Вітрик, А.О. Денисова, І.В. Карашевич,
Є.Г. Карнаух, В.М. Корпусова, Л.В. Павленко, Н.О. Сон – К.: Академперіодика,
2007 – 356 с.
9. Бліфельд Д.І. Звіт про роботу Деснінської археологічної експедиції 1949 р. /
Д.І. Блідфельд // НА ІА НАНУ. – 1949/7.
10. Богусевич В.А. Черниговская археологическая экспедиция 1947 г. / В.А. Бо-
гусевич // НА ІА НАНУ. – 1947/20б.
11. Брайчевський М. Перспективи дослідження українських старожитностей
XIV – XVIII ст. / М.Брайчевський // Середні віки на Україні. – К.:Наук. думка,
1971. – Вип.1 – С.20–31.
12. Веремейчик О.М. Географічне середовище і розміщення сільського населення
межиріччя нижньої Десни та Дніпра у ІХ–ХІІІ ст. / О.М. Веремейчик // Україна і
Росія в панорамі століть. – Чернігів, 1998. – C.51–65.
13. Владимирский-Буданов М.Ф. Население Юго-Западной России от половины
ХІІІ до половины XV века / М.Ф. Владимирский-Буданов // Архив Юго-Западной
России. – Ч.7, Т.2. – К.1890 – С.1-210.
14. Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Нов-
города-Сіверського / Л.І. Виногродська // Археологія. – К., 1988. – № 61. – С.47–57.
15. Возний І. П. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього
Сірету та Середнього Дністра в X – XIV ст. Частина 1. Поселення. / І.П. Возний –
Чернівці: Золоті литаври, 2009. – 592 с.
16. Грушевский М.С. Южнорусские господарские замки в половине XVI века.
Историко-статистический очерк / М.С. Грушевський // Университетские известия.
– К., 1890. – №2.– С.1–33.
17. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава Мудрого
до кінця XIV ст. / М.С. Грушевський. – К.:Наукова думка, 1991 – 541 с.
18. Довженок В.О. Среднее Поднепровье после татаро-монгольского нашествия
/ В.О. Довженок // Древняя Русь и славяне. – М.:Наука, 1978. – С.76–82.
19. Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли: Литовский период /
П.Г. Клепатский. – Біла Церква: Видавець О.В.Пшонківський, 2007. – 480 с.
20. Копилов Ф.Б. Звіт про роботу Посульської археологічної експедиції 1947 р.
/ Ф.Б. Копилов // НА ІА НАНУ. – 1947/31.
21. Копилов Ф.Б. Посульська експедиція 1945-1946 pp. / Ф.Б. Копилов // АП
УРСР. – К., 1949 – Т.1. – С.246–253
22. Кучера М.П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР /
М.П. Кучера // Слов’яно–руські старожитності. – К.:Наук. думка, 1969 – С.174–181.
23. Ляпушкин И.И. Памятники эпохи железа Левобережной Украины (по мате-
риалам полевых изысканий 1947 г.) / И.И. Ляпушкин // НА ІА НАНУ – 1947/29.
24. Максимов Е.В. Отчет о полевых исследованиях 1975 г. Среднеднепровской
раннеславянской экспедиции / Е.В. Максимов, Е.А. Петровская, М.А. Попудренко,
Р.В. Терпиловский, Л.А. Цындровская, Н.В. Юркова // НА ІА НАНУ. – 1975/24.
25. Максимов Е.В. Отчет о работе Среднеднепровской раннеславянской
экспедиции в 1976 г. / Е.В. Максимов, Р.В. Терпиловский, Л.А. Цындровская // НА
ІА НАНУ. – 1976/21.
16 Сіверянський літопис
26. Оногда О.В. До питання про своєрідну групу кераміки післямонгольського
часу / О.В. Оногда // Магістеріум. Археологічні студії. – К., 2007 – Вип.27. – С.70–74.
27. Оногда О.В. Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої поло-
вини XV – початку XVI ст. / О.В. Оногда // Археологія: – К., 2008. – №4. – С.55–63.
28. Петрашенко В.О. Звіт Канівської експедиції про розвідку Лівобережжя Ка-
нівського водосховища / В.О. Петрашенко, В.К. Козюба // НА ІА НАНУ.– 1994/7
29. Петровская Е.А. Отчет об археологической разведке на территории Канев-
ского водохранилища по левому берегу р. Днепра в 1963 г. / Е.А. Петровская // НА
ІА НАНУ. – 1963/3а.
30. Приходнюк О.М., Беляева С.А. Отчет о работе Поросской славяно-русской
экспедиции в 1976 г. – НА ІА НАНУ. – 1976/16.
31. Ситий Ю.М. Поселення Х—XIV ст. північно-західної частини Чернігівського
Задесення. / Ю.М. Ситий // Старожитності Південної Русі: Матеріали ІІІ істори-
ко-археологічного семінару «Чернігів і його округа в ІХ–ХІІІ ст.», Чернігів, 15–18
травня 1990 р. – Чернігів: Сіверянська думка, 1993. – С. 91–95.
32. Телегин Д.Я. Отчет о разведках в зоне Днепродзержинского водохранилища
в 1960-1961 гг. / Д.Я. Телегин, В.В. Махно, И.Н. Шарафутдинова // НА ІА НАНУ.
– 1961/4.
33. Телегин Д.Я. Отчет об археологических исследованиях в зоне Киевского водо-
хранилища в 1962 г. / Д.Я. Телегин, С.С. Березанская, В.И. Митрофанова, В.А. Круц
// НА ІА НАНУ. – 1962/15.
34. Телегин Д.Я. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1966 г. / Д.Я. Телегин,
В.А. Круц // НА ІА НАНУ. – 1966/1.
35. Телегин Д.Я. Отчет о работе археологической экспедиции Славутич в 1979 г.
в зоне Каневского водохранилища, низовья Десны и в Надпорожье / Д.Я. Телегин,
В.А. Круц, Д.Ю. Нужный // НА ІА НАНУ. – 1979/18.
36. Томашевський А.П. Правобережне Полісся / А.П. Томашевський // Село
Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). – К., 2003 – C. 4–26.
37. Юра Р.О. Завдання вивчення пізньосередньовічних пам’яток України. / Р.О.
Юра // Середні віки на Україні. – К.: Наук. думка, 1971. – Вип.1. – С.31–40.
В статье проанализированы археологические коллекции, собранные за время
разведок середины–второй половины ХХ в. Введено в научный оборот новые данные
про археологические памятники Днепровского Левобережья золотоордынского и ли-
товского времени.
The article is devoted to the problem of analysis of the archaeological collections of the
XIIIth-XVth centuries obtained during the archaeological prospecting on the territory of the
Left bank of the Dnipro River in the middle and the second half of the 20th century.
Сіверянський літопис 17
Рис.1. Археологічні пам’ятки середини ХІІІ-XV ст. (за матеріалами розвідок
кінця 1940-х – початку 1980-х рр.): 1. Городище; 2. Олександрівка; 3. Рогоща;
4. Льгів; 5. Сосниця; 6. Брусилів; 7. Старогородка; 8. Рильськ; 9. Новий Білоус;
10. Надинівка; 11. Гнідин; 12. Радянське; 13-14. Ошитки; 15. Жовтневе; 16. Кома-
рівка; 17. Радуль; 18. Любеч; 19. Мрин; 20. Іванівка; 21. Макишин; 22-24. Вишеньки;
25. Погреби; 26. Кийлів.
Рис.2. План (1) та знахідки (2-12)
з городища Замок в с. Городище Чор-
нухинського р-ну Полтавської обл.
18 Сіверянський літопис
Рис.3. План (1) та кераміка
(2-12) з городища в с. Олек-
сандрівка Лубенського р-ну
Полтавської обл.
Рис.4. План (1) та знахідки з
городищ Рильськ (2-8), Старого-
родка (9-14), Рогоща (15-18), Льгів
(19-24).
Рис.5. Плани (1, 13) та знахідки з
городищ Брусилів (2-12) та Сосниця
(14-19).
Сіверянський літопис 19
Рис.6. Знахідки кераміки з розвідок Д.І. Бліфельда, С.С. Березанської,
Д.Я. Телегіна: 1-3. с. Новий Білоус; 4-5. м. Мрин; 6-14. с. Радянське
Рис.7. Кераміка з розвідок Д.Я. Телегіна 1960 р.: 1-2. с. Надинівка; 3-9. с. Гнідин.
Рис.8. Кераміка з розвідок Д.Я. Телегіна 1979 р.: 1-4. с. Погреби; 5-9.
с. Вишеньки; 10-16. с. Кийлів.
20 Сіверянський літопис
Рис.9. Матеріали розвідок
Є.В. Максимова 1975 р. та
Д.Я. Телегіна 1979 р.: 1-10.
с. Макишин; 11-14. с. Іванівка;
15-25. с.Радуль; 26-30. м. Лю-
беч.
Рис.10. Кераміка з розвідок
Є.О. Петровської 1963 р.:
1-12. с. Жеребятин; 13-15.
с. Комарівка.
Рис.11. Кераміка з по-
селення Ошитки (розвідки
Д.Я. Телегіна, Д.Т. Бере-
зовця): 1-22. уроч. Бойків-
щина; 23-26. уроч. За Ді-
деном.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39722 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:33:48Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Капустін, К. 2012-12-23T20:26:49Z 2012-12-23T20:26:49Z 2012 Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) / К. Капустін // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 9-20. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39722 94(477) У статті проаналізовано археологічні колекції, зібрані у ході розвідок середини–другої половини ХХ ст. Введено до наукового обігу нові дані щодо пам’яток Дніпровського Лівобережжя золотоординського та литовського часів. В статье проанализированы археологические коллекции, собранные за время разведок середины–второй половины ХХ в. Введено в научный оборот новые данные про археологические памятники Днепровского Левобережья золотоордынского и литовского времени. The article is devoted to the problem of analysis of the archaeological collections of the XII th-X th centuries obtained during the archaeological prospecting on the territory of the Left bank of the Dnipro River in the middle and the second half of the 20th century. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис У глиб віків Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) Капустін, К. У глиб віків |
| title | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) |
| title_full | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) |
| title_short | Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.) |
| title_sort | археологічні пам’ятки дніпровського лівобережжя середини хііі–xv ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. хх ст.) |
| topic | У глиб віків |
| topic_facet | У глиб віків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39722 |
| work_keys_str_mv | AT kapustínk arheologíčnípamâtkidníprovsʹkogolívoberežžâseredinihíííxvstzamateríalamirozvídok40h70hrrhhst |