Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду
У статті розглядається внесок представників дворянських родів Чернігівської губернії в розвиток редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду та окреслено основні здобутки О.О. Панчулідзева, К.Д. Ушинського, В.М. Білозерського, Ю.І. Ісаєнка, М.О. Домонтовича, О.М. Лазаревського, О.С. Лашкев...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39728 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду / В. Морозов // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859606032187129856 |
|---|---|
| author | Морозов, В. |
| author_facet | Морозов, В. |
| citation_txt | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду / В. Морозов // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті розглядається внесок представників дворянських родів Чернігівської губернії в розвиток редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду та окреслено основні здобутки О.О. Панчулідзева, К.Д. Ушинського, В.М. Білозерського, Ю.І. Ісаєнка, М.О. Домонтовича, О.М. Лазаревського, О.С. Лашкевича, Д.Я. Самоквасова, Б.М. Сторожевського та інш.
В статье рассматривается вклад представителей дворянских родов Левобережной Украины в развитие редакционно-издательской деятельности пореформеного периода и определены основные достижения А.А. Панчулидзева, К.Д. Ушинского., В.М. Билозерского, Ю.И. Исаенко, М.А. Домонтовича, А.М. Лазаревского, А.С. Лашкевича, Д.Я. Самоквасова, Б.М. Сторожевского и др.
The article discusses the contribution of the representatives of noble families of the Left-bank Ukraine in the development of the publishing activity пореформеного period and identified the main achievements of the K.D. Ushinskiy, V.M. Isaenko, M.A Domontovych, D.J. Samokvasov et al.
|
| first_indexed | 2025-11-28T04:31:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 71
РОЗВІДКИ
УДК 908:01 ( 477.53 )
Віталій Морозов.
УЧАСТЬ ДВОРЯНСТВА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ
ГУБЕРНІЇ В РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ ПОРЕФОРМЕНОГО ПЕРІОДУ
У статті розглядається внесок представників дворянських родів Чернігівської
губернії в розвиток редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду та
окреслено основні здобутки О.О.Панчулідзева, К.Д.Ушинського, В.М.Білозерського,
Ю.І.Ісаєнка, М.О.Домонтовича, О.М. Лазаревського, О.С.Лашкевича, Д.Я. Самоквасова,
Б.М. Сторожевського та інш.
Актуальність теми. У сучасних умовах культурно-освітнього розвит-
ку України посилюється інтерес наукової громадськості до поглибленого
вивчення маловідомих сторінок історико-культурного життя країни та її
регіонів. Історико-книгознавчі дослідження видавничої та інформаційно-
бібліографічної діяльності представників чернігівського губернського дво-
рянства, виявлення їх впливу на розвиток книговидання є важливою, але
маловивченою ділянкою історичної науки.
Стаття присвячена характеристиці внеску представників дворянства Чернігів-
ської губернії в розвиток редакційно-видавничої діяльності другої половини XIX
– початку XX ст. Тематика статті органічно пов’язана з багатьма комплексними
проблемами, які досліджують розвиток та становлення культурно-освітніх процесів
у 1861 – 1917 рр.
Окремі аспекти здобутків редакційно-видавничої діяльності представників чер-
нігівського губернського дворянства свого часу досліджували О.М.Лазаревський,
Г.О.Милорадович, А.В.Стороженко, Д.Д.Язиков, М.А.Кондрашов, В.Є.Бучневич,
І.Ф.Павловський, М.М.Бородкін, О.В. Дроздова та інш.
Метою статті є характеристика видавничої та інформаційно-бібліографіч-
ної діяльності представників дворянства Чернігівської губернії другої половини
ХІХ ст. – першої третини ХХ ст.
Хронологічні межі дослідження: друга половина ХІХ– перша третина
ХХ ст. – період активізації видавничої та інформаційно-бібліографічної ді-
яльності представників чернігівського губернського дворянства означеного
періоду.
Виклад основного матеріалу. Представники дворянських родів Чернігівської
губернії внесли свій посильний вклад у розвиток редакційно-видавничої діяльності
пореформеного періоду. Так, вихідець з чернігівського губернського дворянства
Олексій Олександрович Панчулідзев (1819 – 1888) 30 січня 1870 р. був призначений
чернігівським губернатором [1]. У губернських літературних колах його вважали
людиною ліберальною, яка прихильно ставилась до періодичних видань. За під-
© Морозов Віталій Володимирович – докторант кафедри історії для гуманітар-
них факультетів історичного факультету Київського національного університету
ім. Т. Г. Шевченка.
72 Сіверянський літопис
тримки Олексія Олександровича в Чернігові побачило світ «Особое прибавление к
Черниговским губернским ведомостям» під редакцією О. Тищинського [2].
До представників чернігівського губернського дворянства належав і відомий
педагог Костянтин Дмитрович Ушинський (1824 – 1870) – засновник вітчизняної
наукової педагогіки, редактор «Журнала Министерства народного просвещения»
[3], який дякуючи йому, перетворився на солідний педагогічний журнал та чутливо
реагував на нові течії та віяння у галузі народної освіти.
До редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду був залучений
і Василь Михайлович Білозерський (1823–1899) [4], який протягом 1861-62 рр.
редагував журнал «Основа».
«Основа» була першим українським суспільно-політичним і літературно-мис-
тецьким журналом та науково-літературним щомісячником. Він виходив щомісячно
з січня 1861 року по жовтень 1862 року у Петербурзі, частина матеріалів друкувалася
російською мовою. В 1861 р. (кн. I – XII) на сторінках журналу за редакцією Василя
Білозерського вийшла збірка віршів Тараса Шевченка, друкована під заголовком
«Кобзар». Вірші, які також називають четвертим виданням «Кобзаря», були опуб-
ліковані частково безпосередньо перед, а частково – після смерті Тараса Шевченка
в 1861 році.
Журнал обстоював право української нації на вільний і всебічний розвиток. На
його сторінках друкувалися твори художньої літератури, праці з історії, бібліографії,
документи, спогади, літературна критика і публіцистика, рецензії тощо. «Основа», як
перший український суспільно-політичний та науково-літературний журнал, мала
великий вплив на культурно-літературний процес і сприяла зростанню національної
свідомості та національно-визвольного руху в Україні.
Свій вклад у розвиток редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду
здійснив і представник дворянства Чернігівської губернії Юхим Іларіонович Ісаєнко
(1826 – ?). Крім викладацької діяльності, він займав і посаду редактора неофіційної
частини «Полтавских епархиальных ведомостей» (1870–1875) [5].
Величезна кількість парафій, впорядкування внутрішнього становища Церкви,
необхідність оперативного донесення інформації до читача, масового та оперативного
реагування на події світського й релігійного життя, намагання сприяти підвищенню
освітнього рівня священиків і церковного кліру – ось ті основні причини, що зумовили
появу «Епархиальных ведомостей».
У 1863 р. було розпочато випуск абсолютно нового видання під назвою «Полтав-
ские епархиальные ведомости». У світ часопис вийшов 1 січня 1863 р. Він був другим
після «Полтавских губернских ведомостей» офіційним виданням на території Пол-
тавської губернії та відігравав величезну роль у донесенні до широких мас необхідної
інформації як офіційної, так і з різних галузей знань.
Відчуваючи недостатність спеціальної богословської літератури і прагнучи до-
помогти священикам на місцях у тлумаченні Святого Письма, «Ведомости» на своїх
сторінках публікували матеріали, в яких роз’яснювали різноманітні псалми, окремі
розділи Євангелія, Книги пророків і т.п. Певна кількість публікацій видання була
спрямована на пошанування пам’яті визначних особистостей та учасників – мирян
і духовних осіб.
Військовий історик Михайло Олексійович Домонтович (1830–1902) також
належав до чернігівського губернського дворянства. 8 листопада 1881 р. він був
призначений позаштатним членом військово-навчального комітету та головою
військово-історичної комісії з опису російсько-турецької війни 1877-1878 рр. [6].
Військово-історичні комісії були створені для складання офіційної історії війн.
Відповідна комісія для опису російсько-турецької війни 1877-78 рр. була заснована
в 1879 р. при Головному штабі (з 1905-го – при головному управлінні генштабу). У
1886 р. складання опису війни на Кавказькому театрі було передано військово-істо-
ричному відділу штабу Кавказького військового округу. В 1911 р. комісія закінчила
свою роботу і була ліквідована. Всього за 1898 – 1913 рр. були видані «Описание
русско-турецкой войны 1877 – 1878 гг. на Балканском полуострове» (1901 – 16 рр.,
Сіверянський літопис 73
в 9 т., 14 книг), «Особое прибавление» (вип. 1 – 6, 1899 – 1911 рр.), дипломатичні
документи, листування царя з головнокомандуючим і генералом Е. І. Тотлебеном,
секретні матеріали з планом війни, повідомлення військових агентів [7].
Відомий дослідник української старовини Олександр Матвійович Лазаревський
(1834 – 1902) навчався на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького
університету. Під його редакцією вийшло кілька видань часопису «Киевской старины»
[8]. Також ним було складено ґрунтовний опис та каталог журнальних статей і бро-
шур з історії України.
Під редакцією Олександра Матвійовича вийшли такі унікальні розвідки, як
«Обозрение Румянцевской описи Малороссии», Чернигов, 1866 – 85), «Описание
Черниговского наместничества» Д. Пащенка (Записки Черниговского губернского
статистического комитета. – Кн. 2, приложение), «Сулиминский архив» (Киев, 1884),
«Мотыжинский архив» (Киев, 1890); «Генеральное следствие о маетностях Черни-
говского полка» (Чернигов, 1892).
Представник чернігівського губернського дворянства Олександр Степанович
Лашкевич (1842 – 1889) був редактором та видавцем журналу «Киевская старина».
На початку 1886 р. він переселився з Новозибківського повіту Чернігівської губернії
до Києва, а через 2 роки він почав займатися виданням чергових номерів вищезгада-
ного історико-мистецького літопису.
Олександр Степанович, не шкодуючи своїх особистих коштів і жертвуючи жур-
налу власними інтересами, залучав кращих співробітників та підняв престиж жур-
налу, присвятивши його сторінки цікавим розвідкам з місцевої історії та з’ясуванню
характерних особливостей народного світогляду [9].
Дмитро Якович Самоквасов (1843 – 1911) також належав до представників
чернігівського губернського дворянства. Будучи керівником Московського архіву
міністерства юстиції (МАМЮ) [10], він намагався активізувати роботу по систе-
матизації цього великого архіву та створити його опис. За час перебування Дмитра
Яковича на цій посаді було випущено 8 томів видання «Описания документов и
бумаг МАМЮ» [11].
Представник чернігівського губернського дворянства Борис Миколайович Сто-
рожевський (1850 – 1898) свого часу закінчив курс юридичних наук в Київському
університеті. Певний час займав посаду редактора газети «Киевлянин», а в 1881 –
1882 рр. видавав газету «Подольский листок» [12].
Газета «Киевлянин» видавалася в Києві з 1864 по 1919 рр. та виходила на
російській мові з 1864 по 1879 рр. три рази на тиждень, а з 1879 по 1919 рр. – щодня.
Вона була однією з найбільших газет в Росії в 1890-х рр., а її тираж становив від 2
до 5 тисяч екземплярів. Засновником газети був професор Київського університету,
історик В.Я. Шульгін (1822-1879), а редактором з 1879 по 1913 рр. був професор
Київського університету, економіст Д.І.Піхна.
Газета регулярно публікувала літературні нариси і есе, полемічні замітки, про-
позиції щодо реорганізації господарського та суспільного життя реформаторського
характеру.
Дмитро Миколайович Цертелєв (1852 – 1911) протягом короткого часу займався
виданням журналу «Дело» [13], а в 1890 р. заснував новий щомісячний журнал «Рус-
ское обозрение», яким керував протягом трьох років. Журнал «Дело» був логічним
продовженням часопису «Русское слово», ліквідованого в 1866 р.
Представник чернігівського губернського дворянства Володимир Павлович На-
уменко (1852 – 1919) зарекомендував себе талановитим журналістом, філологом та
педагогом. В 1893 р. його було призначено редактором історико-культурного літопису
«Киевская старина».
Андрій Володимирович Стороженко (1857 – 1919) також був вихідцем з дворян-
ського роду чернігівської губернії. З 1882 р. він працював редактором у «Славянском
ежегоднике», який публікував на своїх сторінках статті, присвячені проблемам зі
слов’янознавства. А з 1902 по 1910 рр. Андрій Володимирович займався підготовкою
та видання багатотомного «Фамильного архива Стороженко».
74 Сіверянський літопис
Висновки. Отже, в другій половині XIX – на початку ХХ ст. публікації
наукових праць, історико-краєзнавчих досліджень сприяли документальному
та інформаційному забезпеченню розвитку вітчизняної бібліографії.
Редакційна видавнича діяльність представників чернігівського губернського
дворянства означеного періоду сприяла пробудженню, формуванню націо-
нальної та політичної свідомості народу. Наслідком їх інформаційно-біблі-
ографічної діяльності стало створення бібліографічної продукції у вигляді
списків використаних літературних джерел, подання скорочень, доповнень
і поправок до викладеного матеріалу, додатків, каталогів, описів, реєстрів,
покажчиків.
1. Олексій Олександрович Панчулідзев (1819 – 1888) як керівник величезної
губернії розумів значення в її житті залізничного сполучення. У 1870 р. було здано
в експлуатацію Курсько-Київську, в 1873 р. – Любаво-Роменську залізниці. При
Панчулідзеві у Чернігові розпочалося будівництво водогону.
2. Олександр Амфіанович Тищинський (1835 – 1896) – один з фундаторів Черні-
гівської громадської бібліотеки (тепер обласна універсальна наукова бібліотека імені
В. Г. Короленка) та співробітник періодичних видань «Основи», «Чернігівського
листка», «Зорі» і «Дзвінка».
3. «Журнал Министерства народного просвещения» виходив щомісяця з
1834 р. Веде свій початок з 1803 р. від видання «Периодическое сочинение об успехах
народного просвещения» (СПб., 1803 – 1819). Згодом журнал декілька раз змінював
свою назву: «Журнал департамента народного просвещения» (СПб., 1821 – 1824),
«Журнал Министерства народного просвещения» (СПб., 1834 –1917). З 1860 по
1865 рр. був виключно педагогічним журналом.
4. Василь Михайлович Білозерський (1825 – 1899 р) – український громадсько-
політичний і культурний діяч, журналіст. Разом з М. Костомаровим і М. Гулаком
виступив організатором Кирило-Мефодіївського братства. Брав участь у створенні
«Статуту Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія». Був автором «Записки» –
пояснень до статуту братства.
5. «Полтавские епархиальные ведомости» були офіційним друкованим ор-
ганом Полтавського єпархіального управління, який виходив 1863 – 1919 рр. два
рази на місяць. Складався з двох частин: офіційної та неофіційної. Остання містила
статті з питань історії, культури, про окремі населені пункти, школи, архітектурні
об’єкти тощо. У 1863 – 1895 рр. «Полтавские епархиальные ведомости» виходили
з періодичністю 24 числа на рік (тобто двічі на місяць), у 1896 – 1913 – 36, у 1914 –
1919 рр. – 52 (щотижнево).
6. Військово-історичні комісії створювалися в Росії для складання офіційної
історії воєн. 1) В.-к. і. за описом рос.-тур. війни 1877-78 рр. при Головному штабі;
2) У.-к. і. за описом російсько-японської війни 1904-05 рр. при Головному управлінні
Генштабу; 3) Історична комісія з опису дій флоту в російсько- японській війні 1904-
05 рр. при морському Генштабі.
7. Описание русско-турецкой войны 1877-1878 годов на Балканском полуостро-
ве: в 9 т., 4 т. прил., 8 т. атласов. — СПб., 1901–1914.
8. «Киевская старина» – історичний журнал, який виходив щомісяця в Києві
в 1882 – 1906 рр. (російською мовою). Засновник і перший редактор – історик
Ф. Р. Лебединцев. Публікував статті з історії, археології, етнографії, географії та
літератури України, документи про видатних діячів української культури.
9. Исторический вестник. – 1890. – Кн. I.
10. Московський архів міністерства юстиції був утворений у 1852 р. шляхом
об’єднання трьох самостійних історичних архівів, які перебували при московських
департаментах Сенату: Розрядно-Сенатського, Московського державного архіву
старих справ і Архіву колишніх вотчинних справ.
11. Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министе-
Сіверянський літопис 75
ства юстиции; Документы Московского архива Министерства юстиции. Т. 1 / Сост.
М.В. Довнар-Запольский. Т.I – XX.
12. Подольский листок» – громадська й літературна газета. Видавалася в
Кам’янці-Подільському. Виходила тричі на тиждень з січня 1881 року до лютого 1882
року. Видавець-редактор – Борис Сторожевський.
13. «Дело» – науково-літературний журнал, з 1869 р. – літературно-політичний
журнал. Видавався в Санкт-Петербурзі з середини 1866 року по січень 1888 року.
В статье рассматривается вклад представителей дворянских родов Левобереж-
ной Украины в развитие редакционно-издательской деятельности пореформеного
периода и определены основные достижения А.А. Панчулидзева, К.Д Ушинского.,
В.М. Билозерского, Ю.И.Исаенко, М.А. Домонтовича, А.М. Лазаревского, А.С. Лашке-
вича, Д.Я. Самоквасова, Б.М. Сторожевского и др.
The article discusses the contribution of the representatives of noble families of the
Left-bank Ukraine in the development of the publishing activity пореформеного period and
identified the main achievements of the K.D. Ushinskiy, V.M. Isaenko, M.A Domontovych,
D.J. Samokvasov et al.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39728 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T04:31:43Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Морозов, В. 2012-12-23T20:43:55Z 2012-12-23T20:43:55Z 2012 Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду / В. Морозов // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 3-4. — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39728 908:01 ( 477.53 ) У статті розглядається внесок представників дворянських родів Чернігівської губернії в розвиток редакційно-видавничої діяльності пореформеного періоду та окреслено основні здобутки О.О. Панчулідзева, К.Д. Ушинського, В.М. Білозерського, Ю.І. Ісаєнка, М.О. Домонтовича, О.М. Лазаревського, О.С. Лашкевича, Д.Я. Самоквасова, Б.М. Сторожевського та інш. В статье рассматривается вклад представителей дворянских родов Левобережной Украины в развитие редакционно-издательской деятельности пореформеного периода и определены основные достижения А.А. Панчулидзева, К.Д. Ушинского., В.М. Билозерского, Ю.И. Исаенко, М.А. Домонтовича, А.М. Лазаревского, А.С. Лашкевича, Д.Я. Самоквасова, Б.М. Сторожевского и др. The article discusses the contribution of the representatives of noble families of the Left-bank Ukraine in the development of the publishing activity пореформеного period and identified the main achievements of the K.D. Ushinskiy, V.M. Isaenko, M.A Domontovych, D.J. Samokvasov et al. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду Article published earlier |
| spellingShingle | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду Морозов, В. Розвідки |
| title | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| title_full | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| title_fullStr | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| title_full_unstemmed | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| title_short | Участь дворянства Чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| title_sort | участь дворянства чернігівської губернії в редакційно-видавничій діяльності пореформеного періоду |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39728 |
| work_keys_str_mv | AT morozovv učastʹdvorânstvačernígívsʹkoíguberníívredakcíinovidavničíidíâlʹnostíporeformenogoperíodu |