Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі
Подано методологічні підходи до побудови, ідентифікації та змістовної інтерпретації економетричних моделей взаємозв'язків на факторному просторі, що поєднує ознаки, виражені як метричною, або порядковою, так і дихотомічною, або номінальною, шкалами. Розглянуто особливості використання алгоритмі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Соціоекономіка |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39802 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі / Л.Л. Шамілева // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 63-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860078371678978048 |
|---|---|
| author | Шамілева, Л.Л. |
| author_facet | Шамілева, Л.Л. |
| citation_txt | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі / Л.Л. Шамілева // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 63-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціоекономіка |
| description | Подано методологічні підходи до побудови, ідентифікації та змістовної інтерпретації економетричних моделей взаємозв'язків на факторному просторі, що поєднує ознаки, виражені як метричною, або порядковою, так і дихотомічною, або номінальною, шкалами. Розглянуто особливості використання алгоритмів регресійного аналізу для побудови моделей такого типу. На фактичному матеріалі наведено варіанти апробації запропонованих підходів.
Представлены методологические подходы к построению, идентификации и содержательной интерпретации эконометрических моделей взаимосвязей на факторном пространстве, которое объединяет признаки, выраженные как метрической, или порядковой, так и дихотомической, или номинальной, шкалами. Рассмотрены особенности использования алгоритмов регрессионного анализа для построения моделей такого типа. На фактическом материале представлены варианты апробации предложенных подходов.
The paper presents methodological approaches to construction, identification and substantial interpretation of econometric models of interrelations in the factorial spacee. The factorial space includes the factors presented both by metric or ordinal, and dichotomizing or nominal scales. The features of regression analysis algorithms use for constructing of the above models are considered. The variants of approbation of the offered approaches are presented using the real material.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:15:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л.Л. Шамілева, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СОЦІОЕКОНОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ
НА ЗМІШАНОМУ ФАКТОРНОМУ ПРОСТОРІ
Наукове усвідомлення й вирішення сучасних економічних проблем з урахуванням
соціальних процесів та явищ обумовлено необхідністю пошуків і визначення нових рушійних
сил і соціально-економічних механізмів, які можуть забезпечити досягнення заданих цільових
критеріїв розвитку. Трансформаційні перетворення в суспільстві, пов’язані в першу чергу зі
становленням та розвитком ринкових відносин, оцінка їх наслідків та ефективності також
потребують урахування соціального простору й соціальної реальності, у межах якої ці
відносини відбуваються.
Проблеми агрегування економічних та соціологічних індикаторів, оцінки взаємозв’язків
поміж ними за умови, що вони наведені в різних шкалах вимірювання, алгоритми побудови
моделей зв’язку на сьогодні ще знаходяться значною мірою на етапі постановки.
Досвід побудови економетричих моделей на сукупності ознакового простору, що
поєднує незалежні фактори, визначені різними видами шкал, зокрема метричною,
номінальною (або дихотомічною), або порядковою, подано в ряді робіт С.А. Айвазяна, Т.І.
Заславської, М.А. Шабанової [1-4] та ін.
Наприклад, у роботах Новосибірської економіко-соціологічної школи розглядалися
моделі дослідження плинності робочої сили й перспектив розвитку російського села з
урахуванням свободи вибору способів соціально-економічної поведінки [3].
У роботах С.А. Айвазяна [1] використовуються статистичні моделі залежностей між
показниками якості життя й харак-
теристиками соціальних інститутів. Відомі також зарубіжні дослідження з оцінки людського і
соціального капіталу в забез-
Л.Л. Шамілева, 2009
печенні економічного розвитку. Йдеться в першу чергу про концепції європейської системи
соціологічних показників, у яких при побудові інтегральних показників одночасно
враховується і соціологічна, і економічна інформація. До них, наприклад, належать
суб'єктивні оцінки соціальної єдності й соціального виключення, ступінь толерантності до
окремих соціоетнічних груп населення та ін. [5].
Водночас у вітчизняній науковій літературі практично відсутні як методологічні підходи
до побудови таких моделей, так, що особливо важливо, і не розглядаються відмінності їх
змістовної інтерпретації.
Мета статті – розглянути методологічні аспекти побудови соціоеконометричних
моделей на змішаному факторному просторі й особливості змістовної інтерпретації їх
параметрів.
Сфера економічних відносин розглядається як об'єкт до-
слідження економічних наукових дисциплін, а стохастичні взаємозв'язки між економічними
підсистемами традиційно апроксимуються економіко-статистичними моделями. У той же час
можливості визначення впливу на характер і динаміку цих відносин факторів, пов’язаних,
наприклад, зі зміною форм власності, соціальних очікувань і соціальних зв'язків, ціннісних
орієнтацій, моральних зобов'язань тощо, обумовлюють необхідність уточнення методології
побудови моделей такого типу.
Моделювання стохастичних залежностей у контексті концепції соціоекономіки
припускає включення в модель факторів, виражених порядковою та дихотомічною, або
номінальною, шкалами, що характеризують соціологічні показники як незалежної, так і
залежних змінних. Соціоекономічний підхід до аналізу взаємозв'язків між такими факторами
можна реалізувати на основі таких методологічних підходів залежно від типу шкали:
побудова регресійної класичної моделі, якщо змінні наведені порядковою шкалою;
побудова регресійних моделей, у яких вводяться додаткові структурні змінні в
сукупність факторного ознакового простору, якщо змінні подані дихотомічною чи
номінальною шкалою.
Соціологічні показники можуть бути визначені за допомогою порядкової шкали, але за
зовнішньою формою подання їх можна розглядати як „умовно-метричні”. Наприклад, при
реалізації проекту „Українське суспільство: моніторинг соціальних змін” [7, 35] система
індикаторів формувалася на основі різноманітних типів питань, які повинні були враховувати
раціонально-оцінні, емоційно-оцінні судження, декларативні установки та фактологічні
судження. За результатами моніторингу, який проводився протягом 1992-2008 рр., наведені
оцінки окремих індикаторів, – це в більшості випадків розподіл за питомою вагою відповідей
респондентів за варіантами порядкової шкали. Таким чином, за змістом шкала індикатора –
порядкова, а форма його визначення – метрична.
Виходячи із цих умов, на наш погляд, доцільно форму наведення цих показників
визначити як „умовно-метричну”. Такий спосіб наведення дає можливість використовувати
для їх аналізу й моделювання класичні статистичні методи, зокрема методи аналізу
взаємозв’язків на основі множинної рангової кореляції чи алгоритму кореляційно-
регресійного аналізу. Об’єднання соціологічних індикаторів і статистичних показників в одній
регресійній моделі дає можливість визначити, як залежать оцінки респондентів щодо
конкретної соціально-економічної ситуації одночасно як від їх відношення до окремих
соціально-економічних процесів, так і від фактично досягнутого рівня економічного чи
соціального розвитку. Наприклад, рівень оцінки нинішньої економічної ситуації ( 1у ) і ступінь
задоволеності в цілому своїм становищем у суспільстві ( 2у ) на етапі вихідних гіпотез можуть
бути обумовлені, по-перше, рівнем економічного розвитку й рівнем доходів населення, по-
друге, ставленням респондентів до формування ринкових відносин у країні.
За результатами соціологічного моніторингу маємо індикатори, що оцінюють питому
вагу респондентів, які схвалюють ставлення до розвитку підприємництва (бізнесу) в Україні
( 4x ), або згідні особисто працювати у приватного підприємця ( 5x ). За статистичні показники,
що оцінюють рівень економічного розвитку країни й доходи населення, були взяті такі
показники: 1x – валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу, 2x –
середньомісячна заробітна плата. Обидва показники для виключення інфляційної складової
наведені в доларовому еквіваленті (табл. 1).
Таблиця 1
Зміна економічних та соціологічних показників оцінки
ставлення населення до ринкових відносин
Роки
Дуже погано
оцінюю
нинішню
економічну
ситуацію, %
Скоріше
задоволений у
цілому своїм
становищем у
суспільстві
ВВП у
розрахунку на 1
особу, дол.
Середньомісячна
заробітна плата, дол.
Схвалюю розвиток
підприємництва
(бізнесу) в Україні, %
Згоден особисто
працювати у
приватного
підприємця, %
1у 2у 1x 2x 4x 5x
1996 41,3 11,3 886 74,0 46,1 50,6
1997 42,8 8,4 776,2 78,0 45,9 52,8
1998 44,5 7,0 1095,8 82,0 45,3 53,9
1999 40,7 8,0 1067,2 73,0 46,1 51,6
2000 33,2 8,5 832,0 56,0 51,8 55,6
2001 29,4 11,4 771,0 57,2 50,7 45,7
2002 25,1 12,2 872,1 70,0 48,2 42,2
2003 19,8 14,7 1049,6 86,7 48,4 40,4
2004 18,3 15,4 1367,3 110,9 47,2 39,7
2005 11,1 19,5 1828,8 157,3 50,9 36,4
2006 15,9 20,2 2303,0 206,1 54,4 36,8
2007 15,6 20,7 3068,5 267,5 54,1 38,1
2008 15,3 21,5 3891,1 342,9 53,8 41,0
Розрахунки множинних регресійних моделей свідчать, що зростання в цілому рівня ВВП
зменшує питому вагу респондентів, які негативно оцінюють економічну ситуацію (табл. 2).
Аналогічна за напрямом склалася залежність також із рівнем схвалення розвитку
підприємництва, 4x – зростання цього показника супроводжується зниженням контингенту,
що негативно оцінює економічну ситуацію. Однак необхідно визначити, що збільшення осіб,
які особисто згідні працювати у приватного підприємця, одночасно приводить до збільшення
питомої ваги людей, що дуже погано оцінюють економічну ситуацію.
Таблиця 2
Характеристики регресійних залежностей
Залежна змінна Ум.
позн.
Параметри регресії за чинниками: Множинний
коефіцієнт
детермінації
.
1 2
( 3,84)
0,05
4; 8
розрF
F
при
v v
1x 2x 4x 5x вільний
член
Натурально-речовинний вираз
Негативна оцінка
нинішньої
економічної ситуації
(у1)
ia -12,73 0,144 -1,07 1,4 18,45 0,94 31,6
Стандартизований вираз
i
-1,04 1,076 -0,3 0,81 - - -
Натурально-речовинний вираз
Задоволеність у
цілому своїм
становищем у
суспільстві (у2)
ia -2,92 0,06 0,24 -0,43 18,63 0,976 82,1
Стандартизований вираз
i
-0,55 1,03 0,15 -0,57 - - -
Ця ситуація, на наш погляд, може знайти своє логічне пояснення, якщо одночасно
враховувати вплив середньої заробітної плати (її рівень, що склався в Україні, досить низький
і недостатній для того, щоб впливати на зниження негативної оцінки економічної ситуації та
збільшувати чисельність згідних працювати у приватного підприємця). Приблизно аналогічна
ситуація склалась і за другою моделлю, де як залежна змінна було взято показник, що
характеризує питому вагу респондентів, які задоволені своїм становищем у суспільстві ( 2у ).
Зростання середньої заробітної плати 2 0,06a у тих осіб, що схвалюють розвиток
підприємництва ( 4 0,24a ), супроводжується зростанням рівня задоволеності респондентів
своїм становищем. У той же час згода особисто працювати у приватного підприємця має
негативний вплив ( 5 0,57а ). Зворотний зв’язок із фактором ВВП 1( 2,92)а свідчить, що
респонденти не пов’язують оцінку задоволеності своїм становищем у суспільстві з
показником економічного розвитку країни в цілому. Стандартизовані параметри регресії
свідчать, що основним резервом зростання суспільної злагоди, що вимірюється показником
„задоволеності”, є в першу чергу підвищення оплати праці. Водночас негативний досвід
зайнятості у приватних підприємців супроводжується зниженням і показника задоволеності,
що свідчить про значні негаразди й негативні наслідки формування ринкових відносин у
країні.
Другий підхід до побудови соціоеконометричних моделей обумовлений тим, що
соціологічні індикатори можуть бути виражені дихотомічною, або номінальною, шкалою.
Включення їх в економетричні моделі як незалежних змінних потребує ряду перетворень їх
визначень. Зокрема, якщо ознака наведена дихотомічної, тобто альтернативною шкалою, то
вона може бути подана структурною змінною такого виду:
1 1и ; для об'єктів даних ознак;
1и – 0; для інших, при цьому, якщо таких ознак m штук, то вводиться (m-1) структурна
змінна.
Аналогічно перетворюються й індикатори, подані номінальними шкалами, тобто
вводяться (m-1) аналогічних структурних змінних, які відповідають (m-1) категорії
номінальної ознаки при загальному числі різновидів цих категорій, рівному m. Остання m-на
категорія одержує числові нульові еквіваленти, і, відповідно, виступає базою порівняння для
інших включених структурних змінних.
Отже, регресійна модель матиме такий вигляд [6, 110]:
1
, 0
1 1 1
€
m k r k r
q
р
m
хі и і і
i r q k
у a в х a и
, [1]
де ix – незалежні змінні, подані метричними шкалами;
krи – структурні змінні, подані дихотомічними, або номінальними, шкалами;
ві – коефіцієнти регресії, що враховують «умовно-чистий» вплив xi-го фактора на зміну
результативного: 1, ;i q q – кількість факторних ознак, поданих метричною шкалою.
Параметри kra характеризують різницю у зміні результативного показника під впливом
ознаки, що оцінюється k-ю градацією r-ї структурної змінної та ознакою, прийнятою за базу
порівняння; 1, ;r p p – кількість структурних змінних.
Алгоритм реалізації моделі (1) базується на класичній методиці кореляційно-
регресійного аналізу.
Наприклад, при дослідженні залежності ефективності використання витрат живої праці
традиційно враховується вплив тільки економічних факторів, пов'язаних з оплатою та
організа-
цією праці, його технічною – або фондоозброєністю й з окремими техніко-економічними
факторами.
Відповідно до основної вихідної гіпотези зміна продуктивності праці на підприємствах
Мінвуглепрому обумовлена рівнем оплати праці, що сформувався за попередні періоди, і
фондоозброєністю праці. У процесі соціологічного дослідження виявлено, що, за оцінками
працівників, ефективність витрат живої праці значною мірою також обумовлена
безпосереднім ступенем їх задоволення як оплатою праці за зростання продуктивності, так і
станом охорони праці на підприємстві. Останні два фактори у процесі опитування були подані
в анкеті дихотомічними шкалами, що дає можливість включити в багатофак-
торну регресійну модель дві структурні змінні такого виду:
1и = 1 – працівники не задоволені оплатою праці;
1и = 0 – задоволені;
2и = 1 – працівники не задоволені станом охорони праці на підприємстві;
2и = 0 – задоволені.
Модель реалізована на 22 підприємствах Мінвуглепрому і має такий вигляд:
1 2 1 2€ 10,36 0,002 0,180 4,1 0,7xiу х х и и , (2)
1
2
0,05
€ 0,813; 18,45; 4 2,97
17
xi pДу F F v
v
,
де у – середньомісячний видобуток вугілля в розрахунку на одного працівника за 2009 р., т;
х1 – середньомісячна зарплата одного працівника за 2008 р., грн.;
х2 – фондоозброєність праці у розрахунку на одного працівника, млн. грн. ;
1и – ступінь незадоволеності (задоволеності) оплатою праці;
2и – ступінь незадоволеності (задоволеності) охороною праці на підприємстві.
Виявлено пряму залежність між середньомісячним видобутком вугілля (у) і
економічними факторами, які включені в соціоеконометричну модель (2): 1 0,002a показує,
що приріст середньомісячної оплати праці в попередньому періоді в середньому на 1000 грн.
супроводжується приростом місячного видобутку в розрахунку на одного працівника на 2 т за
умови, що всі інші включені в модель фактори також впливають на продуктивність праці, але
змінюються. У даному контексті може йтись про „умовно-чистий” вплив даного фактора.
Аналогічна залежність склалась і з фондоозброєністю праці ( 2 0,18a ), тобто кожна тисяча
гривень приросту фондоозброєності супроводжується зростанням видобутку на 0,18, т на
місяць при зазначених вище умовах.
Водночас параметр при 1 3( 4,1)и a показує різницю у продуктивності праці на
підприємствах із різним рівнем задоволеності оплатою праці. На тих підприємствах, де
працівники не задоволені рівнем оплати праці ( 1 1и ), середньомісячний видобуток нижче на
4,1 т, при цьому інші умови залишаються однаковими. Трохи менше ця різниця за другим
фактором
( 4 0,7a ), тобто на тих підприємствах, де працівники не задоволені станом охорони праці,
видобуток нижче на 0,7 т при зазначених вище умовах.
Стандартизовані параметри регресійної моделі (3) показують, що основним фактором
зростання продуктивності праці виступає фондоозброєність праці, стандартизований параметр
при х2 набуває максимального значення (β2 = 0,78)
1 2 1 2€ 0,07 0,78 0, 203 0,036xiу х х и и . (3)
У той же час співвідношення параметрів даної моделі показує, що друге місце за силою
зв'язку 3( 0,203) посідає саме структурна змінна 1и , яка характеризує ступінь
задоволеності оплатою праці. Таким чином, суб'єктивна оцінка працівниками рівня
задоволеності оплатою праці більшою мірою виступає резервом зростання продуктивності,
ніж безпосередньо розмір оплати праці.
Дуже важливою інформативною складовою розглянутих соціоеконометричних моделей
є можливість обліку системного ефекту ( S ). Наявність системного (або синергетичного)
ефекту обумовлена внутрішнім зв'язком між факторними ознаками, адже дія системи не
дорівнює сумі впливу складових її елементів, тому що до останнього додається «системний»,
або «синергетичний», ефект, що розраховується за співвідношенням:
2 2 2
€
1
0,813 0,656 0,157.
k
S
у хі i
i
R
Таким чином, якщо всі фактори, включені в модель, на 81,3% пояснюють зміну
продуктивності праці, то на 65,6% ця зміна обумовлена «умовно-чистим» впливом чотирьох
факторів, а 15,7% варіації визначається внутрішнім зв'язком між факторними ознаками, тобто
системним, або синергетичним, ефектом, що виникає між економічними і соціологічними
ознаками, які складають факторний інформаційний простір моделі.
Висновки. Трансформаційні перетворення соціально-економічних відносин формування
ринкових механізмів господарювання, оцінка їх наслідків та ефективності обумовлюють
пошук і розробку нових методологічних підходів для узгодженого аналізу економічних
результатів та соціальних наслідків цих процесів.
Включення соціологічних показників до структури кла-
сичних економетричних та статистичних моделей можливе за умови їх визначення
порядковими, дихотомічними, або номінальними, шкалами, при цьому обов’язковим є їх
наведення в числовій формі. Зокрема, порядкова шкала може бути трансформована в „умовно-
метричну”, що дає можливість використовувати класичні статистичні методи аналізу зв’язку
за умови стохастичних залежностей: алгоритми класичного кореляційно-регресійного,
факторного або компонентного аналізу.
За умови дихотомічного, або номінального, визначення змінних обов’язково вводяться
в модель структурні змінні.
Параметри при змінних, що характеризують соціологічні чинники, дають можливість
кількісно оцінити ставлення населення до трансформаційних ринкових перетворень у
суспільстві, визначити „больові” точки цих перетворень.
Використання соціоеконометричних моделей як наукового забезпечення соціально-
економічної політики й управління соціальним розвитком можливе тільки за умови
проведення
відповідних соціологічних моніторингів за конкретними соціальними процесами та явищами,
що обумовлюють соціальний розвиток суспільства.
Література
1. Айвазян С.А. Россия в межстрановом анализе синтетических категорий качества
жизни населения: анализ российской траектории на стыке ХХ-ХХI вв. (1995-2004 гг.) / С.А.
Айвазян // Мир России. – 2005. – № 1.
2. Заславская Т.И. Современное российское общество. Социальный механизм
трансформации / Т.И. Заславская. – М., 2004.
3. Заславская Т.И. Социальная траектория реформируемой России: исследование
Новосибирской экономико-социологической школы / Т.И. Заславская. – Новосибирск, 1999.
4. Шабанова М.А. Социоэкономика: от парадигмы к новой науке / М.А. Шабанова //
Общественные науки и современность. – 2006. – № 1.
5. Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників / відп. ред.
Ю.І. Саєнко. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2004. – 372 с.
6. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: навч. посіб. / А.М. Єріна. –
К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.
7. Головаха Є. Українське суспільство 1992-2008: Соціологічний моніторинг / Є.
Головаха, Н. Паніна. – К., 2008. – 85 с.
Надійшла до редакції 28.05.2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39802 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-2502 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:15:02Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шамілева, Л.Л. 2012-12-25T19:09:17Z 2012-12-25T19:09:17Z 2009 Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі / Л.Л. Шамілева // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 63-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2222-2502 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39802 Подано методологічні підходи до побудови, ідентифікації та змістовної інтерпретації економетричних моделей взаємозв'язків на факторному просторі, що поєднує ознаки, виражені як метричною, або порядковою, так і дихотомічною, або номінальною, шкалами. Розглянуто особливості використання алгоритмів регресійного аналізу для побудови моделей такого типу. На фактичному матеріалі наведено варіанти апробації запропонованих підходів. Представлены методологические подходы к построению, идентификации и содержательной интерпретации эконометрических моделей взаимосвязей на факторном пространстве, которое объединяет признаки, выраженные как метрической, или порядковой, так и дихотомической, или номинальной, шкалами. Рассмотрены особенности использования алгоритмов регрессионного анализа для построения моделей такого типа. На фактическом материале представлены варианты апробации предложенных подходов. The paper presents methodological approaches to construction, identification and substantial interpretation of econometric models of interrelations in the factorial spacee. The factorial space includes the factors presented both by metric or ordinal, and dichotomizing or nominal scales. The features of regression analysis algorithms use for constructing of the above models are considered. The variants of approbation of the offered approaches are presented using the real material. uk Інститут економіки промисловості НАН України Соціоекономіка Теоретико-методологічні аспекти соціоекономіки Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі Особенности построения социоэконометричних моделей на смешанном факторном пространстве Features of building the socioeconometric models in the mixed factorial space Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі Шамілева, Л.Л. Теоретико-методологічні аспекти соціоекономіки |
| title | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| title_alt | Особенности построения социоэконометричних моделей на смешанном факторном пространстве Features of building the socioeconometric models in the mixed factorial space |
| title_full | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| title_fullStr | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| title_full_unstemmed | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| title_short | Особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| title_sort | особливості побудови соціоеконометричних моделей на змішаному факторному просторі |
| topic | Теоретико-методологічні аспекти соціоекономіки |
| topic_facet | Теоретико-методологічні аспекти соціоекономіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39802 |
| work_keys_str_mv | AT šamílevall osoblivostípobudovisocíoekonometričnihmodeleinazmíšanomufaktornomuprostorí AT šamílevall osobennostipostroeniâsocioékonometričnihmodeleinasmešannomfaktornomprostranstve AT šamílevall featuresofbuildingthesocioeconometricmodelsinthemixedfactorialspace |