Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України
Розкрито чинники, які формують стан суспільного здоров’я, й оцінено їх вплив. Наведено прогноз розвитку рівня здоров’я населення залежно від соціально-економічного стану. Раскрыты факторы, формирующие состояние общественного здоровья, и оценено их влияние. Приведен прогноз развития уровня здоровья н...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Соціоекономіка |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39806 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України / Є.В. Котов // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 112-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39806 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Котов, Є.В. 2012-12-25T19:21:56Z 2012-12-25T19:21:56Z 2009 Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України / Є.В. Котов // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 112-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-2502 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39806 Розкрито чинники, які формують стан суспільного здоров’я, й оцінено їх вплив. Наведено прогноз розвитку рівня здоров’я населення залежно від соціально-економічного стану. Раскрыты факторы, формирующие состояние общественного здоровья, и оценено их влияние. Приведен прогноз развития уровня здоровья населения в зависимости от социально-экономического состояния. Тhe article deals with factors that shape the state of public health, and evaluates their impact. The forecast of the level of public health depending on the socio-economic status was made. uk Інститут економіки промисловості НАН України Соціоекономіка Соціальні складові людського розвитку Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України Социально-экономические факторы формирования состояния здоровья населения Украины Social and economic factors of public health formation in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України |
| spellingShingle |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України Котов, Є.В. Соціальні складові людського розвитку |
| title_short |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України |
| title_full |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України |
| title_fullStr |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України |
| title_full_unstemmed |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України |
| title_sort |
соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення україни |
| author |
Котов, Є.В. |
| author_facet |
Котов, Є.В. |
| topic |
Соціальні складові людського розвитку |
| topic_facet |
Соціальні складові людського розвитку |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Соціоекономіка |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Социально-экономические факторы формирования состояния здоровья населения Украины Social and economic factors of public health formation in Ukraine |
| description |
Розкрито чинники, які формують стан суспільного здоров’я, й оцінено їх вплив. Наведено прогноз розвитку рівня здоров’я населення залежно від соціально-економічного стану.
Раскрыты факторы, формирующие состояние общественного здоровья, и оценено их влияние. Приведен прогноз развития уровня здоровья населения в зависимости от социально-экономического состояния.
Тhe article deals with factors that shape the state of public health, and evaluates their impact. The forecast of the level of public health depending on the socio-economic status was made.
|
| issn |
2222-2502 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39806 |
| citation_txt |
Соціально-економічні чинники формування стану здоров’я населення України / Є.В. Котов // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 112-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kotovêv socíalʹnoekonomíčníčinnikiformuvannâstanuzdorovânaselennâukraíni AT kotovêv socialʹnoékonomičeskiefaktoryformirovaniâsostoâniâzdorovʹânaseleniâukrainy AT kotovêv socialandeconomicfactorsofpublichealthformationinukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T11:16:01Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:16:01Z |
| _version_ |
1850511158150168576 |
| fulltext |
Є.В. Котов, к.е.н.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Реформування економіки України з набуттям незалежності призвело до тяжких
наслідків для більшості населення. За-
гострилися такі соціально-економічні проблеми, як безробіття, затримка заробітної плати,
інфляція, що погіршило рівень життя населення, різко збільшивши частку населення, яке
існує на межі виживання.
Рівень соціально-економічного розвитку, впливаючи на стан суспільного здоров’я,
обумовлює високий рівень захворюваності та смертності населення. Зв'язок між станом
здоров’я, зайнятістю, рівнем доходів, соціальним захистом, житловими умовами й рівнем
освіти достатньо суттєвий. Дослідження показують, що рівень захворюваності в безробітних
значно вище, ніж у зайнятих, так само, як і в сім’ях із меншим доходом.
Проблемам поліпшення рівня суспільного здоров'я шляхом формування ефективної
державної соціально-економічної політики присвячено чимало наукових праць. Зокрема, це
роботи В. Антонюк, В. Гриценка, Т. Заяць, Е. Лібанової, І. Миценка, І. Новак, О. Новікової, В.
Ткаченка та ін. [4-7]. Однак переважна більшість науковців розглядає проблеми поліпшення
здоров'я через призму забезпечення безпечної життєдіяльності чи ви
Є.В. Котов, 2009
рішення проблем безробіття та бідності, не враховуючи таких
елементів соціально-економічної сфери, як житлові умови, соціальне середовище, вплив
маргіналізації тощо.
Мета статті – оцінити залежність рівня суспільного здоров'я від соціально-економічних
чинників розвитку.
У 2000 р., коли в Україні почалося економічне зростання, чисельність населення із
середньодушовими загальними доходами в місяць, нижчими прожиткового мінімуму,
становила 39,2 млн. чол., або 80,2% до загальної чисельності населення країни. Водночас у
представників верхніх соціальних груп доходи стрімко зросли, що дозволило отримувати
послуги, у тому числі медичні, без обмежень.
Суб’єктивні оцінки бідності демонструють залежність між економічним станом країни і
власним відчуттям економічної захищеності. Так, пік бідності, за уявленнями українців,
припадає на роки, коли у країні фінансова криза (1998 р., кінець 2008 та 2009 рр.) послабила
матеріальну стійкість основних соціальних груп. За даними соціологічних опитувань
Київського міжнародного інституту соціології, у 1998 р. 52% респондентів відносили себе до
бідних, у травні 2009 р. – 20%. Найнижчий рівень бідності за останні 10 років, за оцінками
опитаних, був на початку 2008 р. – 11% [1].
Відчуття респондентів підкріплюються статистичними даними. У 2009 р., за даними
Держкомстату України, 36,3% населення мало середньодушові доходи нижче 4,3 дол. у день,
що, за методикою Всесвітнього банку, для країн Східної Європи та колишнього СРСР є
порогом абсолютної бідності.
Економічне становище соціальних груп населення характеризується споживчими
витратами домогосподарств. Ці витрати можна оцінити за їх питомою вагою в загальній сумі
всіх витрат домогосподарства у грошовому вираженні. Статистичні дані свідчать, що за 2002-
2009 рр. у середньому 54% усіх витрат становлять витрати на продукти харчування та
безалкогольні напої. При цьому в 2009 р. 40,2% домогосподарств відмовляли собі в
найнеобхіднішому, для того щоб забезпечити власне харчування.
Якісне харчування та його збалансованість впливають на стан здоров’я населення. У
2009 р. лише два з п’яти (у 2008 р. – третина) обстежених домогосподарств вважали свій дохід
достатнім для нормального харчування. У цьому ж році, як і в попередньому, 3%
домогосподарств не змогли забезпечити достатнє харчування, а серед багатодітних частка
таких домогосподарств становила 9%, що майже вдвічі більше, ніж у 2008 р. Особливо
малозабезпеченість сім’ї позначається на дітях. Через нестачу коштів діти були обмежені в
отриманні фруктів чи соків, ласощів, їжі або грошів на харчування у школі.
Малозабезпечені верстви населення достатньо рідко використовують платні послуги. У
2009 р. у групі 10% найменш забезпечених за рівнем середньодушових загальних доходів
домогосподарств і таких, середньодушові загальні доходи яких нижче прожиткового
мінімуму, скористалися послугами приватного стоматолога або звернулися за медичною
допомогою до платної медичної установи чи приватного лікаря (крім стоматолога) від 2 до
0,8%. У групі 10% більш забезпечених домогосподарств частка таких осіб була в 5-7 разів
більшою [8]. Наведені дані свідчать, що населення бідних груп вимушене зневажливо
ставитися до стану свого здоров’я внаслідок високої вартості ліків, медичних товарів і послуг
охорони здоров’я. У групі десятого дециля таких проблем не виникає, оскільки ця частка
населення при необхідності може скористатися фінансовими ресурсами сімейного бюджету.
Намагаючись підвищити рівень матеріального забезпечення домогосподарств, держава
вдається до найбільш попу-
лярних серед населення й неефективних із позиції соціально-економічного розвитку кроків –
постійного розширення кількості пільг. В Україні вже кожен третій громадянин отримує
соціальні пільги, основним джерелом фінансування яких є державний та місцевий бюджети, а
в Донецькій області після внесення останніх поправок до законодавства з питань надання
пільг майже 65% населення мають хоча б один із видів пільг. Після серпневого підвищення у
2010 р. цін на газ для населення право на отримання житлової субсидії має вже 1,5 млн. сімей.
На надання лише цього виду соціальної пільги в державному бюджеті закладено 5,2 млрд. грн.
[9] За даними Міністерства економіки України, якщо ситуація не зміниться, то рівень
соціальних пільг у державному бюджеті може досягти відмітки в 300 млрд. грн. [10].
Важливість рівня освіти у формуванні суспільного здоров’я різних соціальних груп
населення відома давно. У даний час отримання якісної освіти пов’язане з рівнем доходів
населення. Середні споживчі ціни на послуги в системі освіти сягають високих значень. За
словами міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, якісна освіта в українських ВНЗ
не може коштувати менше 10 тис. грн. на рік, а в містах із чисельністю населення більше
мільйона чоловік – не менше 12-14 тис. грн. на рік [11]. Високі ціни на освіту змушують бідні
верстви населення змінювати свої пріоритети. Так, суттєва частка багатодітних
домогосподарств, рівень матеріального добробуту яких більш низький порівняно з іншими
групами домогосподарств, у разі отримання додаткових доходів як першочергові пріоритети
обрали б такі напрями їх використання, як придбання одягу та взуття – 56% (у 2008 р. – 53%),
поліпшення житлових умов – 45% (51%), придбання побутової техніки, відпочинок та
отримання освіти – по 36% (40%, 29 та 34% відповідно), поліпшення харчування – 30% (38%).
Низькі можливості здобуття високо-
якісної освіти обумовлюють зростання ризику бідності та призводять до зниження
суспільного здоров’я.
Ситуація, яка склалася з інвестиціями в освіту різних соціальних груп, певною мірою
дозволяє спрогнозувати, що частка молодого покоління, яке живе в сім’ях, де бракує коштів
на отримання якісної освіти, у майбутньому з великою ймовірністю поповнять ряди
малозабезпеченого населення. Водночас молодь із заможних сімей має всі можливості
отримати якісну освіту й мати відповідне високе становище у суспільстві.
На стан здоров’я населення значною мірою впливають житлові умови, які відрізняються
в різних соціальних групах. Рівень благоустрою переважної частки житлового фонду України
суттєво відстає від вимог забезпечення населення комфортабельним житлом. У 2008 р. лише
57,8% загальної площі житла в Україні було обладнано водогоном, 55,6% – каналізацією,
59,6% – центральним опаленням, 83,1% – газопостачанням, 41,3% – гарячим
водопостачанням, 52,4% – ваннами або душовими. До категорії зношених та аварійних
будинків належать майже 53,6 тис. будинків, загальною площею 4,8 млн. м2, де постійно
проживають понад 191 тис. людей. Третина населення України має менше ніж 9 м2 загальної
житлової площі на одного мешканця. Наукові дослідження доводять, що збільшення житлової
площі з 9 до 11,5 м2 сприяє зменшенню дитячої захворюваності на 21% [12, 94].
Якість житла визначає рівень захворюваності населення й розповсюдження інфекційної
патології. Особливо це простежується між тривалістю життя та забезпеченістю елементами
благоустрою житла (центральне опалення, каналізація, гаряче водопостачання, водогін).
Дослідження, проведені російськими вченими, свідчать, що з поліпшенням житлових умов
тривалість життя зростає [13].
Останнім часом чітко простежуються процес сегрегації соціальних груп. У великих
містах стали з’являтися елітні квартали, мікрорайони чи окремі скупчення кількох приватних
будинків, які символізують намір більш успішних і багатих ізолюватися від іншого населення.
Ізоляція досягається матеріальними заходами (огородження, охорона) та економічними
методами (висока вартість житла та його обслуговування). Елітні квартали мають власне
автономне опалення й очищення води, оскільки їх мешканці не бажають залежати від міських
тепломереж і водоканалу. Водночас населення, яке знаходиться на іншому полюсі соціальної
ієрархії, зосереджене переважно у кварталах п’ятиповерхових будинків, гуртожитках,
комунальних квартирах, які переважно знаходяться у старому й аварійному стані.
Кожна соціальна група характеризується окремим притаманним лише їй рівнем здоров’я
та структурою хвороб і смертності. Для бідніших прошарків населення притаманні високі
рівні захворюваності на туберкульоз, інфекційні хвороби, СНІД, побутового та виробничого
травматизму, алкоголізму, наркоманії, суїциду, злочинності тощо.
Хронічно низький рівень матеріальної забезпеченості стає головним чинником
захворюваності на туберкульоз. У структурі захворюваності найбільший відсоток припадає на
безробітних працездатного віку [14]. Україна віднесена до групи країн із високим рівнем
захворюваності на туберкульоз (81 випадок на 100 тис. населення) і посідає за цим
показником сьоме місце у Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я
після Росії, Грузії, Киргизстану, Румунії, Молдови та Казахстану. В Україні також
спостерігається взаємозалежність швидкості розповсюдження туберкульозу від епідемії ВІЛ-
інфекції/СНІДу та поширення наркоманії.
Значно більша різниця (у декілька десятків разів) між першою та останньою децильними
групами у споживчих витратах на одяг, взуття та предмети домашнього ужитку. У 10%
найменш забезпечених за рівнем середньодушових загальних доходів домогосподарств
менше, ніж у 10% найбільш забезпечених домогосподарств, предметів довгострокового
користування – телевізорів, холодильників, комп’ютерів, легкових автомобілів тощо. Без
сумніву якість цих предметів у цій групі набагато гірша, ніж у групі з високим соціальним
статусом, що негативно впливає на стан здоров’я.
У цілому стан здоров’я населення України переважно характеризується як
незадовільний: високий рівень смертності у працездатному віці, захворюваності, інвалідності,
побутового та виробничого травматизму, низький рівень тривалості життя. Величину
очікуваної тривалості життя (ОТЖ) можна вважати інтегральним показником якості
суспільного здоров’я. Показники ОТЖ залежать від рівня соціально-економічного розвитку
країни. В економічно розвинутих країнах ОТЖ становить 79-81 рік: жінки – 82-85, чоловіки –
76-78 років. У країнах, що розвиваються, ОТЖ для всього населення становить 61-65 років:
жінки – 66-75, чоловіки – 55-60 років. В Україні очікувана тривалість життя суттєво нижча,
ніж у розвинених країнах, і становить 68 років: для жінок – 74, чоловіків – 62 роки. За цим
показником Україна посідає 150 місце серед 223 країн світу [15].
Дані 2008 р. щодо очікуваної тривалості життя населення регіонів України свідчать, що
її діапазон становить від 66,5 до 71,5 року. Ураховуючи показники ОТЖ країн, що
розвиваються, і фактичні вітчизняні показники всі регіони було розділено на три групи (див.
таблицю): низька – до 68 років (нижче середнього показника по Україні); середня – від 68 до
70 років; висока – більше 70 років.
Таблиця
Групування регіонів України за показником очікуваної тривалості життя
Діапазон Оцінка ОТЖ Регіони України
(ОТЖ, років)
До 68 років Низька Донецька (66,5), Житомирська (66,5), Чернігівська (66,8),
Кіровоградська (66,9), Миколаївська (66,9), Київська (67,0),
Одеська (67,0), Херсонська (67,0), Луганська (67,5),
Дніпропетровська (67,7) області
Від 68 до
70 років
Середня АР Крим (68,0), Волинська (68,4), Закарпатська (68,4),
Запорізька (68,4), Полтавська (68,4), Сумська (68,5),
Черкаська (68,8), Рівненська (68,9), м. Севастополь (69,0),
Вінницька (69,2), Харківська (69,2), Хмельницька (69,2)
області
Більше 70 років Висока м. Київ (71,5), Тернопільська (71,3), Чернівецька (71), Івано-
Франківська (70,7), Львівська (70,6) області
Накладення отриманих даних на карту України дозволило визначити деякі особливості.
Регіони з низькою та високою в межах України очікуваною тривалістю життя розташовані
групами. Винятком є лише м. Київ. До того ж, якщо м. Севастополь та АР Крим знаходяться в
одній групі, то м. Київ займає полярну позицію відносно Київської області (див. рисунок).
Необхідно особливу увагу акцентувати на профілактиці ризиків здоров'ю населення
мономіст, оскільки саме вони більше потерпають від фінансово-економічної кризи та
структурних перебудов промисловості. Для мономіст характерні високі рівні захворюваності
на туберкульоз, алкоголізм і вживання наркотичних та інших психоактивних речовин.
Проблема алкогольної залежності та наркоманії стоїть гостро не тільки в мономістах. За
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у нашій країні на душу населення припадає
приблизно 12 л спиртного на рік, при тому, що показник у 8 літрів уже є загрозливим. Як
наслідок, в Україні приблизно 900 тис. осіб – хронічні алкоголіки, а кількість наркозалежних
перевищила півмільйона [2].
Складні соціально-економічні умови, які характеризуються відсутністю роботи або
заробітку, у купі з поступовою деградацією сили волі змушують людину активніше вживати
алкоголь чи наркотики, що позначається на майбутньому поколінні. Діти або копіюють
поведінку дорослих, або з народження мають слабке здоров'я внаслідок зловживання
алкоголем чи
наркотиками їх батьками. В Україні понад 70% української молоді віком від 12 до 20 років
вживають алкоголь і палять; 25% учнів віком 15-16 років вживають алкоголь із 13 років, 40%
дітей 11-12 років пробували алкоголь, а принаймні раз у житті були п’яними – 20%
шестикласників; наркотики вживали 8-26% серед молоді 13-16 років [3].
Висновки. Отже, залежність рівня здоров'я населення від власного ставлення до нього та
державної соціально-економічної політики суттєва. Саме бідні групи населення потребують
економічної, соціальної та медичної підтримки з боку державних, місцевих і громадських
організацій, на яких покладається обов'язок забезпечити переміщення людей із низьких
соціальних шарів у більш високі. Спрогнозувати подальший розвиток зазначених проблем
достатньо важко, але можна виділити такі сценарії:
1. Песимістичний. Ніяких змін не відбудеться. Сучасне становище проекціюється на
майбутнє, що призведе до зростання соціального розшарування, поширення соціальних
хвороб і збереження низької тривалості життя.
2. Оптимістичний. Цей сценарій можна поділити на дві групи:
2.1. Повільне поліпшення добробуту населення, яке відбувається шляхом зміни
державного механізму перерозподілу доходу різних верств населення шляхом поступового
зменшення кількості соціальних пільг і монетизації тих, що залишилися, активізації
експортної політики. У перспективі – зменшення чисельності населення з низьким рівнем
матеріального забезпечення й поліпшення стану суспільного здоров'я.
2.2. Активний сценарій поліпшення добробуту населення, який передбачає
реформування соціальної політики, модернізацію економіки та стимулювання здорового
способу життя. Результатом буде формування громадянського суспільства, збільшення частки
середнього класу, якому притаманний більш високий рівень здоров'я, ніж бідним групам
населення, гарантування справедливого перерозподілу доходів і забезпечення всіх груп
населення якісними послугами охорони здоров'я, освіти, фізичної культури тощо. Активна
державна політика спрямована на гарантування можливості реалізувати людиною свій
потенціал, що забезпечує їй та її сім'ї максимальний рівень матеріального добробуту. Адресна
державна соціальна допомога призначається лише дійсно малозабезпеченим людям, які не
мають у своїй сім'ї працездатних членів, на яких покладається відповідальність за їх добробут.
Найкращим сценарієм для України був би останній. Однак він малоймовірний унаслідок
недостатності економічних, кадрових і організаційно-управлінських можливостей держави
задовольнити потреби суспільства у високій якості життя. Швидше за все, буде реалізований
сценарій повільного поліпшення добробуту населення як найбільш компромісного варіанта,
що забезпечуватиме баланс між потребами суспільства й можливостями держави.
Література
1. В Украине вырос уровень бедности [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://news.online.ua/253217/
2. Через кризу українці скоріше будуть красти, ніж пити? [Електронний
ресурс] / УНІАН. – Режим доступу: http://unian.net/ukr/news/news-284540.html
3. Ющенко: треба менше пити... [Електронний ресурс] / УНІАН. – Режим
доступу: http://unian.net/ukr/news/news-211990.html
4. Гриценко В. Здоров’я людини як багатоаспектна проблема / В. Гриценко, В. Белов, А.
Котова, О. Пустовойт // Вiсник НАН України. – 2006. – № 6. – С. 51-56.
5. Труд и здоровье: моногр. / М.М. Шутов, В.Г. Ткаченко, В.В. Дорофиенко; под общ.
ред. д.м.н., проф. Слабкого Г.А. – Донецк: СПД Куприянов В.С., 2009. – 330 с.
6. Новак I. Реформування оплати працi в бюджетнiй сферi: досвiд окремих краiн СНД та
висновки для України /
I. Новак // Демографiя та соцiальна економiка. – 2007. – № 2. – С. 189-197.
7. Миценко I.М. Рiвень життя i його вплив на безпеку життєдiяльностi людини / I.М.
Миценко // Економiка промисловостi. – 2004. – № 1. – С. 164-172.
8. Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної
допомоги у 2009 році [Електронний ресурс] / Держкомстат України. – 2010. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/ gdn/ sns/sns_2009.htm
9. Субсидии получат полтора миллиона семей [Электронный ресурс] // Еженедельник
2000. – 2010. – Режим доступа: http://news2000.com.ua/news/ekonomika/135255
10. Цушко: социальные льготы государству не по силам [Электронный ресурс] // Фокус. – 2010. – Режим
доступа: http://focus.ua/politics/138185
11. ВУЗы снижают цены на обучение [Электронный ресурс] // Деньги. – 2010. – Режим
доступа: http://dengi.ua/news/ 64576_VUZy_snizhayut_ceny_na_obuchenie.html.
12. Губернский Ю.Д. Жилище для человека / Ю.Д. Гу-
бернский, В.К. Лицквич. – М.: Стройиздат, 1991. – 210 c.
13. Прохоров Б.Б. Зависимость продолжительности жизни населения России от внешних
факторов / Б.Б. Прохоров, И.В. Горшкова, Е.В. Тарасова // Проблемы прогнозирования. –
2004. – № 6. – Режим доступа: http://www.ecfor.ru/fp/ index.php?pid = archive/2004_6
14. Епідемія туберкульозу в Україні має дві особливості [Електронний
ресурс] / УНІАН. – Режим доступу: http://unian.net/ukr/news/news-286806.html
15. По продолжительности жизни Украина занимает место между Гондурасом и
Монголией [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://for-
ua.com/ukraine/2010/04/29/203911.html
Надійшла до редакції 13.05.2009 р.
http://news.online.ua/253217/
http://unian.net/ukr/news/news-284540.html
http://unian.net/ukr/news/news-211990.html
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/
http://news2000.com.ua/news/ekonomika/135255
http://focus.ua/politics/138185
http://dengi.ua/news/
http://www.ecfor.ru/fp/
http://unian.net/ukr/news/news-286806.html
http://for-
|