Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки
Стаття розкриває складну сутність сучасного домогосподарства, що обумовлена взаємодією економічних та неекономічних мотивів поведінки його членів. Проведене дослідження визначає необхідність соціоекономічного аспекту аналізу його ролі та закономірностей розвитку ведення домашнього господарства, що д...
Saved in:
| Published in: | Соціоекономіка |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39813 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки / Д.В. Кузнецова // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 189-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860261000737980416 |
|---|---|
| author | Кузнецова, Д.В. |
| author_facet | Кузнецова, Д.В. |
| citation_txt | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки / Д.В. Кузнецова // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 189-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціоекономіка |
| description | Стаття розкриває складну сутність сучасного домогосподарства, що обумовлена взаємодією економічних та неекономічних мотивів поведінки його членів. Проведене дослідження визначає необхідність соціоекономічного аспекту аналізу його ролі та закономірностей розвитку ведення домашнього господарства, що дозволить визначити сучасні особливості та закономірності прояву соціоекономічної науки.
Статья раскрывает сложную сущность современного домохозяйства, которая обусловлена взаимодействием экономических и неэкономических мотивов поведения его членов. Проведенное исследование определяет необходимость социоэкономического аспекта анализа его роли и закономерностей развития ведения домашнего хoзяйства, что позволит определить современные особенности и закономерности проявления социоэкономической науки.
The article discloses the complicated assence of a modern household, which is caused by the interaction of economic and noneconomic motives of its members. The research identifies the need for socioeconomic aspects of the analysis of its role and patterns of development of households that will determine the modern features and regularities in manifestation of the socioeconomic science.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Д.В. Кузнецова
ДОМОГОСПОДАРСТВА СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ОБ’ЄКТ
СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ
Сучасна економіка є складним господарським організмом, який включає велику
кількість різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, у
рамках яких взаємодіють суб'єкти, що господарюють. Роль і місце кожного суб'єкта
економічних відносин має особливе значення як на макро-, так і на мікрорівні. Серед них
важливу позицію в національній економіці займають домашні господарства, які віді-
грають значну соціоекономічну роль.
У макроекономіці домогосподарства розглядаються як власники ресурсів, "споживачі"
та "інвестори" в економіку і в національне виробництво при використанні своїх "сукупних
доходів". Окрім цього, вони зберігають кошти та користуються ними у міру необхідності,
безпосередньо впливаючи на розмір фінансових потоків у країні. Так, у США на початку
1990-х років близько 73% домогосподарств мали ощадні рахунки, 46% – поточні банківські
рахунки, 20% – володіли акціями корпорацій [1]. На мікрорівні домогосподарства
розглядаються насамперед як споживачі, які, виходячи зі своїх споживчих переваг,
здійснюють покупку товарів (споживчих благ), при цьому вони намагаються максимізувати
корисність (від споживання благ) при заданому бюджетному обмеженні (доході). У
теперішній час функції домогосподарства все більш піддаються модифікаціям, що обумовлює
потребу його більш детального дослідження сучасними методами.
Сучасні домогосподарства акумулюють сукупність важливих суспільних, соціально-
економічних, культурних функцій. Порівняльний аналіз ведення домашнього господарства у
країнах світу свідчить про той факт, що ця категорія потребує все більш широкого
дослідження. Відзначаються різноманітні під-
Д.В. Кузнецова, 2009
ходи до вивчення особливостей цієї категорії. Так, у результаті державної політики ХХ ст.
відбулось підвищення платоспроможного попиту, що відзначилось на інтелектуальному
розвитку суспільства внаслідок якісних змін у багатьох сферах життєдіяльності. Як основні
споживачі товарів і послуг масового попиту домогосподарства почали впливати на структуру
виробництва, стимулюючи підвищення якості та оновлення асортименту. Більшість
домогосподарств стало виконувати функції зберігачів - кредиторів (власників державних і
приватних цінних паперів, банківських депозитів та ін.). Фахівці констатують постійне
збільшення внеску праці домогосподарств у зростання національного доходу і національного
багатства країн. Це можливо обґрунтувати тим, що використання та інвестування
домогосподарствами своїх доходів дозволило реалізувати масштабні прориви науково-
технічного прогресу в сфері зв'язку, інформації, побутової техніки, служити джерелом
фінансування ефективних суспільних програм. Зміни в соціоекономічному становищі
домогосподарств, що відбувалися на пострадянському просторі, були зумовлені іншими
економічними процесами і тенденціями розвитку сімейних відносин та впливом чинників,
пов’язаних із системною кризою. Наслідки таких процесів призвели до накопичення
невирішених соціальних, економічних, морально-етичних проблем, функціонування
домогосподарств у пострадянських країнах, у тому числі і в Україні.
Мета статті полягає у визначенні ролі та специфічних рис домашніх господарств і
необхідності застосування соціоекономічної парадигми до їх дослідження.
В Україні на 45,8 млн. осіб налічується близько 17 млн. домашніх господарств [2], які
розрізняються за сімейним станом членів, розміром та структурою. За функціональним
змістом домогосподарство значною мірою співпадає із сімейним господарством, де
здійснюється праця з виховання дітей, внутрішньосімейного обслуговування, виробництва
продуктів харчування для сім'ї та ін. Ці види праці зазвичай займають важливе місце і в
суспільній праці теж.
Поняття «домогосподарство» має декілька варіацій, які певним чином характеризують
особливість того чи іншого компонента. Згідно з рекомендаціями комісії ООН (1981 р.)
домашнє господарство «складається з однієї або декількох осіб, резидентів, що мають спільні
економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування» [3]. На сьогодні більшість
країн дотримується саме цього визначення ООН, але в деяких країнах використовуються й
інші визначення, причому в одних країнах на першому плані переважає спільне харчування, в
інших – спільне проживання. Наприклад, у деяких країнах (США, Швеція, Швейцарія)
домогосподарством вважається особа або група осіб, що займають окреме житлове
приміщення.
Слід відзначити, що на це впливали еволюційні зміни, а також процес безперервного
формування інструментарію до-
слідження домогосподарств, що знайшли відображення у працях Л. Вальраса, В. Джевонса, А.
Маршалла, К. Менгера, В. Парето, Є. Слуцького, Дж. Гікса. Їх ідеї та висновки суттєво
збагатили методи та положення дослідження сектору домогосподарств. Помітно розширили
горизонти дослідження життєдіяльності домогосподарств здобутки І. Фішера, Ф. Модильяні,
М. Фрідмена. Значний внесок у визначення ролі та місця домогосподарств у національній
економіці зробили А. Сміт, Т. Мальтус, Д. Рікардо, К. Маркс, Г. Ґосен, А. Маршалл, М. Туган-
Барановський, Дж. М. Кейнс, А. Пігу. Особливі підходи до вивчення деяких функцій
домогосподарства були запропоновані Г. Беккером та іншими неоінституціоналістами.
У процесі дослідження сутності та параметрів домогосподарств виникають складнощі у
визначенні таких понять, як сумісне мешкання, власність, загальний дохід, відтворювальні
відносини (включаючи статеві відносини, відношення до виховання дітей, відносини
спорідненості і її соціальне визначення). У той же час більшість провідних зарубіжних та
вітчизняних економістів і соціологів, які займаються дослідженням особливостей ведення
домашніх господарств, дотримуються точки зору про їх провідну роль у відтворенні
людського чинника ви-
робництва: "сукупність відносин, що виникають з приводу витрат на формування потенціалу
та трудової активності людини в рамках сім'ї, утворюючи первинну ланку процесу
відтворювання робочої сили" [4].
У процесі розвитку світової науки неодноразово зазначалось, що саме людина постає
головним об’єктом та суб’єктом суспільних відносин, без якої неможливе функціонування
соціальної та виробничої системи, та головним джерелом розвитку науково-технічного
прогресу, в результаті якого роль і місце самої людини як особистості змінюється в процесі
гуманізації загальносвітової науково-соціальної парадигми [5]. При діалектичному поєднанні
біологічної і соціальної основи людини створюється принципово нова концепція людської
особистості, що спричинює переоцінку сутності домашнього господарства в
соціоекономічному вимірі. Людська особистість – це інтегральна сукупність фізіологічних,
інтелектуальних, соціально-психологічних, морально-етичних якостей, більшість із яких
формується в рамках сім'ї та домашнього господарства. Це обумовлює специфічну
особливість домогосподарства як суб’єкта національної економіки, який виконує не лише
економічні, але й соціокультурні та біологічні функції. Часткове по-
слаблення колишніх фундаментальних постулатів (можливість вільної конкуренції,
раціональність вибору, індивідуальність та незалежність господарюючих суб’єктів) і
зростання ролі неекономічних процесів обумовило те, що поле досліджень науковців та
фахівців значно поширилося на такі сторони й характеристики діяльності, які раніше
перебували в межах або соціологічних, або психологічних наук.
Ці зміни спричинили активний розвиток такої науки, як соціоекономіка (від англ. –
socioeconomy), яка була започаткована американським вченим А. Етціоні в 1990-х роках [6].
Соціоекономіка визначається як міждисциплінарна парадигма, яка стала комплексом
суспільних та соціальних наук, що вивчають взаємозв’язок між економікою та суспільством, з
використанням знань із соціології, історії, права, політичної науки, психології та ін. (див.
рисунок). Тут йдеться про багатосторонній зв'язок між суспільством і економікою, який
обумовлений як економічними, так і неекономічними чинниками. Крім того, головна
особливість соціоекономіки полягає в обґрунтуванні того, що дії економічних агентів
характеризуються не лише егоїстичними прагненнями (до отримання задоволення, реалізації
особистого інтересу), але й спонукаються культурними нормами, моральними обмеженнями,
емоціями, релігійними інтересами.
Рисунок. Взаємозв’язок соціоекономіки із суспільними
науками [7]
Таким чином, головними напрямками дослідження соціоекономічного наукового
комплексу в умовах сучасної економічної діяльності є економічна поведінка особистості в
системі діючих правових норм, релігійних напрямів, сформованих цілей та інтересів,
державного, соціального захисту, культури та моральності. Щодо мети нашого дослідження,
то тут важливо зазначити соціоекономічну роль домогосподарства, його членів, принципів та
особливостей ведення домашнього господарства, використання сімейного бюджету в системі
соціоекономіки. Адже головна мета взаємодії економіки, людини і соціуму передбачає
досягнення соціоекономічної рівноваги суспільства [8], тобто такого стану суспільства, за
якого має місце усталена відповідність між економічною та соціальною сферами,
узгодженість інтересів окремих людей з інтересами соціальних, етнічних, релігійних та
демографічних груп і верств населення, в тому числі й інтересами держави.
Унікальна, специфічна роль домогосподарств у соціоекономічному вимірі проявляється
багатогранно. Найпростіший приклад цього міститься у споживчій функції домогосподарства.
Споживання є дуже складним процесом, у який залучені споживач, виробник, товар.
Соціоекономічні мотиви простежуються вже на початку цього процесу у вигляді купівельної
та споживчої поведінки, що в свою чергу виявляє філософію, ідеологію, креативність та
культуру споживання. Так, з одного боку, багато товарів і послуг споживаються спільно
(квартира, комунальні послуги, автомобіль, меблі, основна частина домашньої електроніки,
книг, їжа, часом частина одягу і т.д.), що характеризує споживання які більш-менш
економічно ефективний процес [9]. З іншого боку, споживання багато в чому визначається
доходом сім'ї. Однак при цьому існують сім'ї, у яких доходи можуть бути однаковими, але
характер споживання різний. У такому випадку маємо справу з впливом соціокультурних
факторів на характер споживання, які, в свою чергу, залежать від характеру життєдіяльності
членів сім'ї, ціннісних орі-
єнтацій, культурних установок. Характер споживання в домо-
господарствах тісно пов'язаний з соціалізацією споживача у
сім'ї, вихованням споживчих переваг у сім'ї.
Споживчі звички та переваги, що формуються на основі соціальних та психологічних
мотивів, мають важливе значення для виробника при отриманні інформації про смаки
споживачів, щоб обрати відповідний тип товару, його вид та інші якості. У процесі
споживанні чітко простежується взаємозв’язок економічної здатності домогосподарств із
соціальними, психологічними й моральними параметрами їх членів.
Інші підходи соціоекономіки у дослідженні споживання домогосподарств проявляються
у визначенні їх соціально-економічного статусу, параметрів соціальної взаємодії і
комунікацій, характерних вмінь та навичок особистості, моделей сприйняття та оцінки товару
чи послуги, купівельної та спо-
живчої поведінки.
Домогосподарство акумулює в собі значний комплекс характеристик: задоволення
фізичних потреб людини, розвиток її духовних і професійних навиків, підвищення соціальної
активності, нагромадження людського капіталу. Спостерігається значна роль релігійних
інтересів домогосподарств, які можуть бути досліджені в соціоекономічному вимірі.
Прийнято вважати, що релігійні основи світосприйняття є ґрунтом національних цінностей,
духовно збагачуючи людину, стримуючи моральну деградацію суспільства. Релігія існує саме
для суспільства, людини зокрема, володіє власними законами та викликає емоції, почуття –
любові, надії, побожності, віри [10]. У свою чергу соціоекономічний аспект релігії
виражається в тому, що в центрі будь-якого релігійного світогляду формується особливий
комплекс цінностей, які безумовно впливають на економічну поведінку людини у сфері
ринкових засад.
Висновки. Економічна роль інституту домогосподарств під впливом трансформації
соціокультурних мотивів та цінностей еволюціонує та змінюється за сучасних умов. Це
призводить до необхідності більш глибокого та системного дослідження цього сектору
відповідно до соціоекономічної парадигми.
Проведений аналіз дозволяє визначити, що соціоекономічний аспект домогосподарства,
яке представляє собою головну соціально-економічну одиницю суспільства, реалізується у
споживанні, відтворенні людського потенціалу, накопиченні, зберіганні культурних цінностей
та звичаїв, релігійності. Таке визначення характеризує складну природу інституту
домогосподарства, підкреслюючи необхідність міждисциплінарного підходу до його аналізу.
Література
1. Васильчук Ю. Воздействие семьи на динамику рыночной экономики / Ю. Васильчук
// МЭиМО. – 2007. – № 4. –
С. 41-57.
2. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2008 р.: стат. зб. Ч. І / Держкомстат
України. – К., 2009.
3. Можайкина Н.В. Социально-экономическая сущность категории "домохозяйства" /
Н.В. Можайкина // Вісник. Міжнародний слов'янський університет. – 2008. – Т. 11. – С. 61-68.
4. Лыткина О. Трансформация семьи и домашнего хозяйства. Опыт социо-
этнологического описания / О. Лыткина // Социологические исследования. – 2008. – № 5. – С.
119-125.
5. Яковенко Р. В. Місце категорій «людина» і «народонаселення» в системі сучасних
соціально-економічних відносин / Р. В. Яковенко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. –
№ 1. – С. 11-21.
6. Этциони А. Социоэкономика: дальнейшие шаги / А. Этциони // Экономическая
социология. Т. 3. – 2002. – № 1. –
С. 65-71 [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.ecsoc.msses.ru/pdf/ecsoc_t3_nl.pdf
7. Шулус А.А. Социоэкономика как межотраслевая наука: вопросы предмета, метода и
форм институционализации / А.А. Шулус // Доклад 2007 [Электронный ресурс]. – Режим
доступа: http://www.ipdatiso.ru/up_files/doklad%2012-12-07.ppt
8. Шабанова М.А. Социоэкономика: от парадигмы к новой науке / М.А. Шабанова //
Общественные науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 20-31.
9. Шмигин И. Философия потребления: пер. с англ. / И. Шмигин. – Х.: Изд-во
«Гуманитарный Центр», 2009. – 304 с.
10. Нефедов А.М. Цивилизационное общество и его противники / А.М. Нефедов. –
СПб.: Алетейя, 2006. – 172 с.
Надійшла до редакції 29.06.2009 р.
http://www.ecsoc.msses.ru/pdf/ecsoc_t3_nl.pdf
http://www.ipdatiso.ru/up_files/doklad%2012-12-07.ppt
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39813 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-2502 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:15Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузнецова, Д.В. 2012-12-25T19:45:42Z 2012-12-25T19:45:42Z 2009 Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки / Д.В. Кузнецова // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2009. — С. 189-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2222-2502 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39813 Стаття розкриває складну сутність сучасного домогосподарства, що обумовлена взаємодією економічних та неекономічних мотивів поведінки його членів. Проведене дослідження визначає необхідність соціоекономічного аспекту аналізу його ролі та закономірностей розвитку ведення домашнього господарства, що дозволить визначити сучасні особливості та закономірності прояву соціоекономічної науки. Статья раскрывает сложную сущность современного домохозяйства, которая обусловлена взаимодействием экономических и неэкономических мотивов поведения его членов. Проведенное исследование определяет необходимость социоэкономического аспекта анализа его роли и закономерностей развития ведения домашнего хoзяйства, что позволит определить современные особенности и закономерности проявления социоэкономической науки. The article discloses the complicated assence of a modern household, which is caused by the interaction of economic and noneconomic motives of its members. The research identifies the need for socioeconomic aspects of the analysis of its role and patterns of development of households that will determine the modern features and regularities in manifestation of the socioeconomic science. uk Інститут економіки промисловості НАН України Соціоекономіка Соціальна сфера та соціальне управління Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки Домохозяйства современного общества как объект социоэкономической науки Households of modern society as an object of the socioeconomic science Article published earlier |
| spellingShingle | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки Кузнецова, Д.В. Соціальна сфера та соціальне управління |
| title | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| title_alt | Домохозяйства современного общества как объект социоэкономической науки Households of modern society as an object of the socioeconomic science |
| title_full | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| title_fullStr | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| title_full_unstemmed | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| title_short | Домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| title_sort | домогосподарства сучасного суспільства як об'єкт соціоекономічної науки |
| topic | Соціальна сфера та соціальне управління |
| topic_facet | Соціальна сфера та соціальне управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39813 |
| work_keys_str_mv | AT kuznecovadv domogospodarstvasučasnogosuspílʹstvaâkobêktsocíoekonomíčnoínauki AT kuznecovadv domohozâistvasovremennogoobŝestvakakobʺektsocioékonomičeskoinauki AT kuznecovadv householdsofmodernsocietyasanobjectofthesocioeconomicscience |