Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання
На основі аналізу англомовної та вітчизняної літератури, міжнародних документів зі сталого розвитку стверджується, що участь НДО є ефективним інструментом забезпечення сталого розвитку на різних рівнях. Наведено пропозиції щодо створення в Україні умов для участі НДО у забезпеченні сталого розвитку,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Соціоекономіка |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39832 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання / О.В. Воловодова, О.В. Іщенко, О.Ю. Касперович // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 200-212. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859796101768413184 |
|---|---|
| author | Воловодова, О.В. Іщенко, О.В. Касперович, О.Ю. |
| author_facet | Воловодова, О.В. Іщенко, О.В. Касперович, О.Ю. |
| citation_txt | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання / О.В. Воловодова, О.В. Іщенко, О.Ю. Касперович // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 200-212. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціоекономіка |
| description | На основі аналізу англомовної та вітчизняної літератури, міжнародних документів зі сталого розвитку стверджується, що участь НДО є ефективним інструментом забезпечення сталого розвитку на різних рівнях. Наведено пропозиції щодо створення в Україні умов для участі НДО у забезпеченні сталого розвитку, які можуть бути використані при розробці механізмів залучення об'єднань громадян у рамках відповідних стратегій (програм) різних рівнів управління – національного, регіонального, місцевого.
На основе анализа англоязычной и отечественной литературы, международных документов по устойчивому развитию утверждается, что участие НГО является эффективным инструментом обеспечения устойчивого развития на разных уровнях. Приведены предложения относительно создания в Украине условий для участия НГО в обеспечении устойчивого развития, которые могут быть использованы при разработке механизмов привлечения объединений граждан в рамках соответствующих стратегий (программ) разных уровней управления – национального, регионального, местного.
Based on analysis of English and native literature, international documents on sustainable development, it is stated that the participation of NGOs in providing sustainable development is an effective tool at different levels. The paper offers the proposals aimed at creating conditions in Ukraine for participating of NGOs in sustainable development, they can be used to develop the mechanisms of involving citizens' associations within the framework of relevant policies (programs) of different levels of management – national, regional, local.
|
| first_indexed | 2025-12-02T13:20:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
О.В. Воловодова, к.соц.н.,
О.В. Іщенко,
О.Ю. Касперович
УЧАСТЬ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:
АНАЛІЗ МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ ТА МОЖЛИВІСТЬ
ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
На визначення стратегічних орієнтирів та критеріїв прийняття рішень практично у всіх
сферах життєдіяльності людства та окремих держав все більше впливає та впливатиме кон-
цепція сталого розвитку, що сформувалася у 80-ті роки минулого сторіччя. Розуміння
взаємозалежності та взаємозумовленості соціального, економічного та екологічного аспектів
розвитку суспільства вже стало основою вироблення нових стратегій, напрямів взаємодії,
спільних програм і проектів на міжнародному, національному та місцевому рівнях. Відповідні
дослідження підтверджують цей зв'язок та розкривають механізми взаємного впливу
економічних, соціальних та екологічних чинників.
Розвиток концепції сталого розвитку пов'язують з іменами Д.Х. та Д.Л. Медоузів,
Й. Рендерса, В. Беренса, Дж. Хуль-
© О.В. Воловодова, О.В. Іщенко,
О.Ю. Касперович, 2010
са, Р. Кейтса, Т. Перріса, Е. Лейзеровіца. В Україні теоретичні та емпіричні засади сталого
розвитку досліджують такі вчені, як І. Александров, О. Білорус, Б. Буркинський, М. Голубець,
Л. Гринів, С. Дорогунцов, М. Згуровський, В. Кухар, Ю. Мацейко, Л. Мельник, В. Поліщук,
О. Ральчук, В. Трегобчук, В. Шевчук та інші.
Незважаючи на те що значущість концепції сталого розвитку є загальновизнаною у
всьому світі, зауваження, що міститься у Порядку денному на ХХI століття, про те, що при
прийнятті рішень на рівнях політики, планування і управління спостерігається тенденція
розділення економічних, соціальних та екологічних чинників [1, §8.2], не втратило своєї
актуальності, в тому числі і для України. Як зазначається у цьому документі, "урядам у
співробітництві, за необхідності, з міжнародними організаціями слід прийняти національну
стратегію сталого розвитку на основі виконання рішень, прийнятих на Конференції, зокрема
по відношенню до Порядку денного на ХХI століття. … До числа її цілей має відноситись
забезпечення соціально надійного економічного розвитку, за якого здійснюються заходи з
охорони бази ресурсів і навколишнього середовища в інтересах наступних поколінь. Вона має
розроблятись за найширшої участі усіх верств суспільства" [1, §8.7].
Існуючі в Україні розробки, що стосуються забезпечення сталого розвитку, як
зазначають дослідники, не є задовільними, тому що вони зорієнтовані переважно на
економічну складову розвитку. Такий підхід не дозволяє забезпечити узгодження економічної,
соціальної та екологічної складових єдиного процесу сталого розвитку суспільства [2, 32].
Розв'язанню цієї проблеми можуть сприяти соціоекономічні дослідження. На думку
російського соціолога М. Шабанової, соціоекономіка "намагається органічно зв'язати
потенціал економічного підходу з підходами інших соціальних наук та сприяти на цій основі
підвищенню ефективності управлінських рішень на різних рівнях (макро-, мезо- та мікро-)" [3,
31]. М. Шабанова також зазначає, що "світовий досвід свідчить про те, що правильне і
своєчасне урахування цих взаємозв'язків при прийнятті управлінських рішень стає важливою
перевагою, а їх недоврахування, навпаки, призводить до дуже відчутних і часом таких, що
важко поправити, втрат" [3, 32].
Як свідчить міжнародний досвід, одним із найважливіших ресурсів, необхідних для
забезпечення сталого розвитку, є широка громадська участь у розробці та реалізації рішень з
питань сталого розвитку. При цьому провідна роль належить різного роду громадським та
неурядовим об'єднанням. Прийняті світовою спільнотою базові документи щодо сталого
розвитку розглядають участь громадськості як один з його обов'язкових елементів – через
різноманітні недержавні організації (громадські організації, інші об'єднання громадян). Так, у
Преамбулі до Порядку денного на ХХI століття зазначено: "Слід також заохочувати якомога
більш широку участь громадськості й активне залучення до цієї діяльності неурядових
організацій та інших груп" [2].
Однак саме залучення громадськості (і, зокрема, об'єднань громадян) не знайшло
належного відображення у значній кількості концептуальних розробок українських фахівців
щодо сталого розвитку країни (див., наприклад [5-7]). Так, у Концепції переходу України до
сталого розвитку, яку було підготовлено спеціалістами НАН України в 2007 р., вказується на
те, що перехід до сталого розвитку передбачає активізацію діяльності об'єднань громадян, а
активізація інститутів громадянського суспільства є необхідною на всіх етапах досягнення
сталого розвитку [9, 33]. Але у переліку основних механізмів, що забезпечують сталий
розвиток держави, механізми залучення громадськості до забезпечення сталого розвитку
відсутні, а об'єднання громадян взагалі не згадуються [9, 38-39].
Виходячи із зазначеного вище, актуальними є розробка та впровадження в Україні
ефективних механізмів (нормативно-правових, організаційно-управлінських, фінансових,
консультативно-методичних тощо) залучення інтелектуальних, інноваційних, організаційних
та інших ресурсів об'єднань громадян з метою забезпечення сталого розвитку на державному,
регіональному та місцевому рівнях.
Для вирішення цих питань важливим є вивчення, адаптація та запровадження у
вітчизняну управлінську практику найкращих зразків світового досвіду з питань залучення
громадських структур для забезпечення сталого розвитку на різних рівнях. Першим кроком у
цьому напрямі має стати вивчення ролі, яка відведена недержавним (неурядовим)
організаціям (НДО) в основоположних міжнародних документах зі сталого розвитку.
Метою статті є розгляд основних міжнародних документів зі сталого розвитку, у яких
визначається роль НДО у забезпеченні сталого розвитку на різних рівнях, а також розробка
пропозицій щодо створення в Україні умов, необхідних для участі НДО у забезпеченні
сталого розвитку.
У роботах західних авторів, у яких узагальнюється наявний досвід із забезпечення
сталого розвитку та надаються пропозиції із розробки стратегій сталого розвитку й організації
взаємодії з їх реалізації [10-13], підкреслюється значущість НДО як суб'єктів сталого розвитку
поряд із національною та місцевою владою, міжурядовими структурами. Така увага до участі
НДО у забезпеченні сталого розвитку обумовлена відповідними положеннями
основоположних міжнародних документів, що стосуються сталого розвитку. До таких
документів відносяться в першу чергу декларації Конференцій ООН з питань навколишнього
середовища та сталого розвитку, а також матеріали європейських зустрічей з питань сталого
розвитку.
У декларації Конференції ООН з проблем оточуючого людину середовища (Стокгольм,
5-16 липня 1972 р.) вказується на відповідальність "організацій різного роду" за створення
оточуючого людину середовища майбутнього світу [14]. Суттєвий акцент на ролі НДО
зроблено у доповіді "Наше спільне майбутнє" Всесвітньої комісії (під головуванням
Г.Х. Брундтланд) з питань навколишнього середовища та розвитку (1987 р.), яка стала
основою сучасного розуміння сталого розвитку. У доповіді відзначено, що НДО разом із
навчальними закладами та науковими колами відігравали та відіграватимуть провідну роль у
справі переводу світової еволюції на шлях довгострокового розвитку й у справі створення
основи для нашого спільного майбутнього [15, 14]. У зв'язку с цим зазначається, що "вибір
складних рішень, необхідних для забезпечення довгострокового розвитку, буде залежати від
широкої підтримки та участі інформованої громадськості, недержавних організацій, наукових
кіл і промисловості. Тому слід розширити їхні права, обов'язки та участь у плануванні
розвитку, прийнятті рішень та здійсненні проектів" [15, 37].
У Порядку денному на ХХІ століття, прийнятому на Конференції ООН з навколишнього
середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 3-14 червня 1992 р.), НДО віднесені до основних
груп, що є головними партнерами Комісії ООН зі сталого розвитку у сфері забезпечення
сталого розвитку. Тому згідно з однією із цілей відповідного розділу Порядку денного
"суспільство, уряди та міжнародні органи повинні розробити механізми, за допомогою яких
НДО могли б відігравати відведену їм роль партнерів у процесі екологічно безпечного і
сталого розвитку відповідально й ефективно" [16].
Логічним розвитком цієї ідеї стало включення до Плану виконання рішень Всесвітньої
зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (Йоганнесбург, Південна Африка, 26 серпня-
4 вересня 2002 р.) завдання щодо активізації партнерських стосунків між урядовими та
неурядовими суб'єктами, включаючи всі основні групи, а також групи добровольців, у межах
програми та діяльності із забезпечення сталого розвитку на усіх рівнях [17, 88].
На рівні співробітництва з ООН НДО забезпечують аналіз та експертизу, служать
механізмом раннього попередження та допомагають контролювати й виконувати міжнародні
угоди. Їх стосунки з управліннями та закладами системи ООН залежать від рівня діяльності
(міжнародний, національний, місцевий) та мандата (акредитовані або з консультативним
статусом) [18]. За даними відділу зі сталого розвитку Департаменту з економічних та
соціальних питань на кінець 2010 р. у Комісії зі сталого розвитку ООН акредитовані та беруть
участь у її діяльності 2127 недержавних організацій.
Слід відзначити, що ООН з великою увагою ставиться до досвіду діяльності НДО в
сфері сталого розвитку. Одним із проявів такої уваги є створення спеціальних структур, функ-
цією яких є залучення НДО до забезпечення сталого розвитку на всіх рівнях та допомога їм.
Такою структурою є, наприклад, Комітет із НДО Економічної та соціальної ради ООН
(ЕКОСОР).
Основними завданнями Комітету із НДО ЕКОСОР є:
розгляд заяв про надання консультативного статусу і запитів НДО про зміну
класифікації;
розгляд чотирирічних звітів, поданих НДО із Загальної та Спеціальної категорій;
здійснення положень резолюції Ради 1996/31 і моніторинг консультативних стосунків;
будь-які інші питання, які ЕКОСОР може запитати у Комітету для розгляду [19].
Серед функцій НДО (які можуть створюватися за принципами орієнтації на вирішення
певної проблеми або за спільними інтересами) основними є такі:
надання різноманітних послуг та виконання гуманітарних функцій;
доведення питань, що хвилюють громадян, до уряду;
контроль політики і виконання програм;
сприяння участі зацікавлених сторін громадянського суспільства на рівні місцевої
спільноти [20].
Враховуючи задекларований Україною європейський вектор розвитку, являє інтерес
розгляд документів Європейського Союзу, які приділяють увагу участі неурядових
організацій у забезпеченні сталого розвитку.
Основним із діючих європейських документів у сфері сталого розвитку є Стратегія
Європейського Союзу зі сталого розвитку. Перший варіант Стратегії [21] був прийнятий у
2001 р. на основі пропозицій Європейської Комісії Раді Європи у Гетеборзі, доповнений у
2002 р. [22] та переглянутий у 2005 р. [23]. В оновленій Стратегії сталого розвитку ЄС, як і у
документах ООН, НДО також розглядаються як один із важливих суб'єктів діяльності із
забезпечення сталого розвитку.
Документом, що закріплює взяття на себе зобов'язань із забезпечення сталого розвитку
на місцевому рівні, є Хартія європейських міст у підтримку сталого розвитку (так звана
Ольборзька хартія "Міста Європи на шляху до сталого розвитку" [24]). Міста та регіони, що
підписують Хартію, визнають, що зобов'язуються втілювати у своєму житті принципи сталого
розвитку. Одне з положень цієї Хартії визнає обов'язкову участь громадськості та всіх
зацікавлених груп у процесах прийняття рішень на локальному рівні. В Україні дану Хартію
підписали 7 міст (Донецьк, Євпаторія, Миргород, Миколаїв, Нікополь, Одеса, Севастополь) та
Сумська область. Це небагато на фоні деяких європейських країн. Так, наприклад, в Іспанії
Хартію підписали 1195 міст, в Італії – 882 міста (загальна кількість міст, що підписали
Хартію, станом на 14 грудня 2010 р. складає 2708).
Напрями та форми участі НДО у забезпеченні сталого розвитку суттєво відрізняються
залежно від статусу організації (міжнародна, національна, місцева), рівня, на якому
здійснюється участь, та інших чинників.
Аналіз міжнародних документів з питань участі НДО у забезпеченні сталого розвитку
дозволив встановити таке.
На рівні міжнародних організацій основними напрямами взаємодії НДО з іншими
суб'єктами сталого розвитку є такі:
розробка стратегій, рішень у сфері сталого розвитку, їх виконання та оцінка;
фінансова та адміністративна підтримка діяльності НДО, окремих їх проектів з боку
міжнародних організацій;
надання НДО доступу до точних і своєчасних даних та інформації в інтересах
забезпечення ефективності їхніх програм і заходів на підтримку сталого розвитку.
Основними формами участі НДО у діяльності ООН із забезпечення сталого розвитку є
участь НДО у подальшому розвитку концепції сталого розвитку і заходів із її впровадження у
світі, а також виконання НДО проектів із забезпечення сталого розвитку за підтримки ООН.
На національному рівні у розвинених країнах участь НДО у забезпеченні сталого
розвитку в основному реалізується за такими напрямами діяльності:
використання потенціалу НДО при розробці національних стратегій та програм сталого
розвитку;
участь НДО у неурядовій координації та здійсненні національних стратегій і програм
сталого розвитку;
організація спільних з органами влади та бізнес-структурами проектів, спрямованих на
забезпечення сталого розвитку;
участь в оцінці процесу реалізації національних стратегій та програм сталого розвитку,
досягнутих результатів;
надання НДО даних та інформації, необхідних для їх ефективної участі у розробці,
реалізації й оцінці національних стратегій та програм сталого розвитку.
На регіональному та місцевому рівнях найбільш поширеними є такі напрями участі
НДО у забезпеченні сталого розвитку:
участь у розробці регіональних та місцевих програм сталого розвитку;
участь у процесі впровадження та оцінки реалізації регіональних та місцевих програм
сталого розвитку;
реалізація власних та спільних із органами влади і бізнес-структурами проектів,
спрямованих на забезпечення сталого розвитку територій.
Висновки. Таким чином, аналіз основних документів зі сталого розвитку, прийнятих
світовою спільнотою, свідчить про значну увагу, що приділяється участі НДО у прийнятті та
реалізації рішень зі сталого розвитку, при цьому активна роль громадськості розглядається як
необхідна умова його забезпечення. Створюється відповідна концептуальна та нормативно-
правова база, яка, в свою чергу, стає основою для розробки механізмів забезпечення взаємодії
громадських організацій з іншими суб'єктами сталого розвитку, залучення ресурсів
недержавного сектору та стимулювання його активності щодо участі у забезпеченні сталого
розвитку на різних рівнях – національному, регіональному, місцевому.
Проаналізовані міжнародні документи можуть виступати орієнтиром при розробці
нормативно-правових, організаційно-управлінських, фінансових, консультативно-методичних
тощо механізмів залучення НДО до забезпечення сталого розвитку в Україні в межах
відповідних стратегій (програм) різних рівнів – національного, регіонального, місцевого. Для
досягнення цієї мети доцільним є реалізація таких заходів.
У сфері міжнародного співробітництва
1. Активізувати взаємодію з міжнародними організаціями (ООН, ЕКОСОР,
Європейською Комісією та ін.) з метою вивчення досвіду залучення НДО до участі у
забезпеченні сталого розвитку на різних рівнях – національному, регіональному, місцевому.
2. Адаптувати світовий досвід участі НДО у забезпеченні сталого розвитку до
українських умов з метою розробки і впровадження ефективних механізмів залучення
потенціалу українського недержавного сектору до вирішення як власних, так і
загальнолюдських проблем і через це – створити умови для включення України до
загальносвітових процесів як їх суб'єкта.
3. Посилити взаємозв'язок з міжнародними організаціями, а також НДО міжнародного
рівня, сприяти їх взаємодії з вітчизняними НДО, органами влади з питань забезпечення
сталого розвитку.
4. Активізувати міжнародне співробітництво у сфері
розробки науково-методичних засад забезпечення участі громадськості у процесах сталого
розвитку, сприяти проведенню спільних досліджень з цих питань, науково-практичних
конференцій тощо.
На національному рівні
1. Здійснювати науково-дослідницьку роботу із вивчення, адаптації та розробки дієвих
механізмів залучення об'єднань громадян до забезпечення сталого розвитку з урахуванням
специфіки українського суспільства.
2. Законодавчо закріпити вимогу залучати громадськість до розробки національних
стратегій та місцевих програм сталого розвитку. Розробити та впровадити відповідні методи і
форми участі об'єднань громадян у процесі підготовки таких документів.
3. Досліджувати та узагальнювати наявний в Україні досвід створення та впровадження
стратегій (програм) сталого розвитку різних рівнів. Розробити на цій основі типову структуру
стратегії (програми) сталого розвитку певного рівня (регіону, територіальної громади).
Бажаною є також розробка пакета методичних матеріалів щодо підготовки відповідних
стратегій (програм). Обов'язковим елементом цієї структури має стати участь об'єднань
громадян на всіх етапах, починаючи з розробки стратегії. Розробка та практичне використання
такого пакета документів дозволить забезпечити оптимальний рівень деталізації стратегії (що
дозволить уникнути появи декларативних та беззмістовних документів), а також зафіксувати
необхідні елементи стратегії (програми) сталого розвитку, в тому числі питання залучення
НДО.
На регіональному та місцевому рівнях
1. При розробці та впровадженні будь-яких регіональних стратегій (у тому числі й тих,
що не спрямовані безпосередньо на забезпечення сталого розвитку) базуватись на принципах
сталого розвитку, з обов'язковим включенням положень щодо участі НДО. Одним із важливих
напрямів цих стратегій має стати підтримка НДО та сприяння їх залученню до забезпечення
сталого розвитку.
2. Залучати потенціал дослідницьких структур (вищих навчальних закладів, установ
НАН України та ін.) та НДО до розробки стратегій сталого розвитку регіону, локальних
нормативно-правових актів щодо врегулювання питань, які пов'язані із забезпеченням сталого
розвитку.
3. Сприяти розробці, прийняттю та практичній реалізації стратегій сталого розвитку міст
(територіальних громад) за обов'язкової участі об'єднань громадян на всіх етапах – від
розробки до практичної реалізації та контролю їх виконання.
4. Сприяти розробці та прийняттю органами місцевого самоврядування нормативно-
правових актів, які б закріплювали та стимулювали участь НДО, що захищають та
представляють інтереси жителів, з питань сталого розвитку.
5. Створювати при органах місцевого самоврядування великих територіальних громад
відповідні структурні підрозділи та посади для організації взаємодії з громадськістю з питань
забезпечення сталого розвитку на місцевому рівні.
Література
1. Повестка дня на XXI век, принята конференцией ООН по окружающей среде и
развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 г. Часть 8а. Учет вопросов окружающей среды и
развития на уровнях политики, планирования и управления [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http: //www.un.org/russian/ conferen/wssd/agenda21/part1/ch8a.htm.
2. Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку територіальних
громад: метод. реком. / авт. кол. : О.К. Чаплигін, І.В. Шульга. – К.: НАДУ, 2008. – 52 с.
3. Шабанова М.А. Новые вызовы практики и потенциал социоэкономики /
М.А. Шабанова // SPERO. – 2010. – №12. – С. 31-52.
4. Повестка дня на XXI век, принята конференцией ООН по окружающей среде и
развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 г. Преамбула [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/intro.htm.
www.un.org/russian/
5. Білорус О.Г. Глобальний сталий розвиток: моногр.
/ О.Г. Білорус, Ю.М. Мацейко. – К.: КНЕУ, 2006. – 488 с.
6. Социально-экономический потенциал устойчивого
развития: учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). –
Сумы: ИТД "Университетская книга", 2007. – 1120 с.
7. Устойчивое развитие: теория, методология, практика: учебник / под ред. проф.
Л.Г. Мельника (Украина). – Сумы: Университетская книга, 2009. – 1216 с.
8. Стратегія сталого розвитку регіону: моногр.
/ І.О. Александров, О.В. Половян, О.Ф. Коновалов, О.В. Логачова, М.Ю. Тарасова; за заг. ред.
д.е.н. І.О. Олександрова
/ НАН України, Ін-т економіки пром.-сті. – Донецьк: Вид-во "Ноулідж", 2010. – 203 с.
9. Кухар В.П. Концепція переходу України до сталого розвитку / В.П. Кухар, Б.В.
Буркинський, М.А. Голубець та ін. // Вісник НАН України. – 2007. – №2. – С. 14-44.
10. Governance Structures for National Sustainable Development Strategies: Study of Good
Practice Example / Swanson D.A., Pintér L. – IISD, OECD, 2006. – 40 p.
11. National Strategies for Sustainable Development: Challenges, Approaches and Innovations
in Strategic and Co-ordinated Action. Based on a 19-country Analysis / Swanson, D., Pintér, L.,
Bergha, F., Volkery, A., Jacob, K. – Winnipeg: International Institute for Sustainable Development,
2004. – 71 p.
12. Strategies for national sustainable development : a handbook for their planning and
implementation / Carew-Reid, J., Prescott-Allen, R., Bass, S., Dalal-Clayton, B. – IIED ; IUCN. –
London : Earthscan Publications, 1994. – 226 p.
13. Sustainability Strategies in the European Union and Options for Underpinning them in the
National Parliaments / Baumgartner Ch., Eser T., Schausberger B., Stuppäck S. – Vienna: Forum
Sustainable.
14. Декларация Конференции Организации Объединенных Наций по проблемам
окружающей человека среды, Стокгольм, 5-16 июня 1972 г. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.un.org/russian/conferen/humanenv/declarathenv. html.
15. Дoклад Всемирной комиссии по вопросам окружающей среды и развития "Наше
общее будущее", 4 августа 1987 г. (Председатель комиссии – Гро Харлем Брундтланд)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //www.un.org/ ru/ga/pdf/brundtland.pdf.
16. Повестка дня на XXI век, принята конференцией ООН по окружающей среде и
развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 г. Глава 27. Укрепление роли
неправительственных организаций: партнеры в процессе обеспечения устойчивого развития
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:
//www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/part3/ch27.htm.
17. План выполнения решений Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому
развитию [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/conferen/
wssd/docs/plan_wssd.pdf.
18. Criteria. What is an NGO? / Department of Public Information [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.un.org/dpi/ngosection/criteria.asp.
19. Committee on Non-Governmental Organizations [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http: //esango.un.org/ paperless/Web?page=static&content=committee.
20. Неправительственные организации и Департамент общественной информации
Секретариата ООН: вопросы и ответы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:
//www.un.org/russian/question/ngo-dpi.htm.
21. Commission Communication of 15 May 2001 "A Sustainable Europe for a Better World: A
European Union Strategy for Sustainable Development" (Commission proposal to the Gothenburg
European Council) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://europa.eu/eur-
lex/en/com/cnc/2001/com2001_ 0264en01.pdf
22. Commission communication of 13 February 2002 "Towards a global partnership for
sustainable development" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eur-
lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM: 2002: 0082: FIN:EN:PDF.
http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/intro.htm
http://www.un.org/russian/conferen/humanenv/declarathenv
www.un.org/
www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/part3/ch27.htm
http://www.un.org/russian/conferen/
http://www.un.org/dpi/ngosection/criteria.asp
www.un.org/russian/question/ngo-dpi.htm
http://europa.eu/eur-
http://eur-
23. Commission Communication of 13 December 2005 "On the review of the Sustainable
Development Strategy – A platform for action" [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2005:0658:FIN:EN:PDF.
24. Aalborg Charter. Sustainable Cities And Towns Campaign [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://sustainable-cities.eu/Aalborg-Charter-79-2-3-.html.
Надійшла до редакції 28.04.2010 р.
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do
http://sustainable-cities.eu/Aalborg-Charter-79-2-3-.html
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39832 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-2502 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T13:20:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Воловодова, О.В. Іщенко, О.В. Касперович, О.Ю. 2012-12-25T21:06:09Z 2012-12-25T21:06:09Z 2010 Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання / О.В. Воловодова, О.В. Іщенко, О.Ю. Касперович // Соціоекономіка: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 200-212. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2222-2502 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39832 На основі аналізу англомовної та вітчизняної літератури, міжнародних документів зі сталого розвитку стверджується, що участь НДО є ефективним інструментом забезпечення сталого розвитку на різних рівнях. Наведено пропозиції щодо створення в Україні умов для участі НДО у забезпеченні сталого розвитку, які можуть бути використані при розробці механізмів залучення об'єднань громадян у рамках відповідних стратегій (програм) різних рівнів управління – національного, регіонального, місцевого. На основе анализа англоязычной и отечественной литературы, международных документов по устойчивому развитию утверждается, что участие НГО является эффективным инструментом обеспечения устойчивого развития на разных уровнях. Приведены предложения относительно создания в Украине условий для участия НГО в обеспечении устойчивого развития, которые могут быть использованы при разработке механизмов привлечения объединений граждан в рамках соответствующих стратегий (программ) разных уровней управления – национального, регионального, местного. Based on analysis of English and native literature, international documents on sustainable development, it is stated that the participation of NGOs in providing sustainable development is an effective tool at different levels. The paper offers the proposals aimed at creating conditions in Ukraine for participating of NGOs in sustainable development, they can be used to develop the mechanisms of involving citizens' associations within the framework of relevant policies (programs) of different levels of management – national, regional, local. uk Інститут економіки промисловості НАН України Соціоекономіка Забезпечення сталого розвитку соціоекономіки: потреба та шляхи досягнення Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання Участие объединений граждан в обеспечении устойчивого развития: анализ международных документов и возможность их использования Participaton of citizens’ associations in providing sustainable development: analysis of international documents and possibility of their use Article published earlier |
| spellingShingle | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання Воловодова, О.В. Іщенко, О.В. Касперович, О.Ю. Забезпечення сталого розвитку соціоекономіки: потреба та шляхи досягнення |
| title | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| title_alt | Участие объединений граждан в обеспечении устойчивого развития: анализ международных документов и возможность их использования Participaton of citizens’ associations in providing sustainable development: analysis of international documents and possibility of their use |
| title_full | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| title_fullStr | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| title_full_unstemmed | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| title_short | Участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| title_sort | участь об’єднань громадян у забезпеченні сталого розвитку: аналіз міжнародних документів та можливість їх використання |
| topic | Забезпечення сталого розвитку соціоекономіки: потреба та шляхи досягнення |
| topic_facet | Забезпечення сталого розвитку соціоекономіки: потреба та шляхи досягнення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39832 |
| work_keys_str_mv | AT volovodovaov učastʹobêdnanʹgromadânuzabezpečennístalogorozvitkuanalízmížnarodnihdokumentívtamožlivístʹíhvikoristannâ AT íŝenkoov učastʹobêdnanʹgromadânuzabezpečennístalogorozvitkuanalízmížnarodnihdokumentívtamožlivístʹíhvikoristannâ AT kasperovičoû učastʹobêdnanʹgromadânuzabezpečennístalogorozvitkuanalízmížnarodnihdokumentívtamožlivístʹíhvikoristannâ AT volovodovaov učastieobʺedineniigraždanvobespečeniiustoičivogorazvitiâanalizmeždunarodnyhdokumentovivozmožnostʹihispolʹzovaniâ AT íŝenkoov učastieobʺedineniigraždanvobespečeniiustoičivogorazvitiâanalizmeždunarodnyhdokumentovivozmožnostʹihispolʹzovaniâ AT kasperovičoû učastieobʺedineniigraždanvobespečeniiustoičivogorazvitiâanalizmeždunarodnyhdokumentovivozmožnostʹihispolʹzovaniâ AT volovodovaov participatonofcitizensassociationsinprovidingsustainabledevelopmentanalysisofinternationaldocumentsandpossibilityoftheiruse AT íŝenkoov participatonofcitizensassociationsinprovidingsustainabledevelopmentanalysisofinternationaldocumentsandpossibilityoftheiruse AT kasperovičoû participatonofcitizensassociationsinprovidingsustainabledevelopmentanalysisofinternationaldocumentsandpossibilityoftheiruse |