Михасю Ткачу – 75!
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39858 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Михасю Ткачу – 75! / В. Савенок // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 196-197. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-39858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Савенок, В. 2012-12-25T22:31:58Z 2012-12-25T22:31:58Z 2012 Михасю Ткачу – 75! / В. Савенок // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 196-197. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39858 uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Ювілеї Михасю Ткачу – 75! Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Михасю Ткачу – 75! |
| spellingShingle |
Михасю Ткачу – 75! Савенок, В. Ювілеї |
| title_short |
Михасю Ткачу – 75! |
| title_full |
Михасю Ткачу – 75! |
| title_fullStr |
Михасю Ткачу – 75! |
| title_full_unstemmed |
Михасю Ткачу – 75! |
| title_sort |
михасю ткачу – 75! |
| author |
Савенок, В. |
| author_facet |
Савенок, В. |
| topic |
Ювілеї |
| topic_facet |
Ювілеї |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський лiтопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0055 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39858 |
| citation_txt |
Михасю Ткачу – 75! / В. Савенок // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 196-197. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT savenokv mihasûtkaču75 |
| first_indexed |
2025-11-26T16:04:29Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:04:29Z |
| _version_ |
1850764212285997056 |
| fulltext |
196 Сіверянський літопис
Михасю Ткачу – 75!
Михайло Михайлович Ткач народився 19 вересня
1937 року у селянській родині в селі Ленінівка (Сахнівка)
Менського району, що на Чернігівщині. Батько Михайло
Веремійович загинув у бою із фашистськими загарбни-
ками під час війни. Мати Ганна Марківна трудилась у
колгоспі, виховувала трьох синів. Сім’я бідувала, особливо
у післявоєнні роки, про що згодом Михась Ткач напише в
оповіданнях «Вечірній світ» та «Дике поле».
По закінченні семирічки у 1953 році Михайло Ми-
хайлович працював у колгоспі – від орача і косаря до
обліковця. Відслужив строкову військову службу тан-
кістом у Туркменістані, у пустелі Кара-Кум, у 1956 –1958 роках. Невипадково після
демобілізації навчався в Ніжинському технікумі механізації, перековуючи мечі на
рала. Працював трактористом.
Але бажання писати і малювати покликало Михася Ткача на навчання до Мос-
ковського народного університету мистецтв на факультет малюнка і живопису.
Навчаючись заочно, працював художником у Чернігівському історичному музеї
ім. В.В. Тарновського та в будівельному тресті № 2.
Почав писати вірші та оповідання. Перший вірш поета-початківця «Весна» ще у
1959 році опублікував у борзнянській районній газеті «Шлях Перемоги» тоді корес-
пондент, а зараз відомий поет Олексій Довгий.
Перше своє оповідання «Неспокій» Михась Ткач побачив опублікованим через 14
років у всеукраїнському журналі Спілки письменників України «Вітчизна» (1973.-
№10) . Далі прозові твори письменника з’являлися у журналі «Жовтень», альманасі
«Вітрила» та інших виданнях.
Перша книга прозаїка «Сонячний полудень» побачила світ у 1979 році. У видав-
ничій рецензії на неї відомий прозаїк Володимир Дрозд писав: «Він уміє грамотно і
досить точно побудувати фразу, мова його творів справді українська, а не той суржик,
яким рясніють твори початкуючих. Більше того, він досить майстерно надає тій мові
поліського колориту».
Щоправда, видана книга суттєво відрізнялася від рецензованого Дроздом руко-
пису. До неї не потрапили ті твори, які відомий письменник відзначив як найкращі.
Михась Ткач із жалем згадує про те скорочення книги.
Критика схвально зустріла першу книгу молодого прозаїка і відзначила його за-
цікавленість темою звичайної людини.
Михась Ткач з перших своїх творів намагався показати духовний світ людини,
характери, мотиви дій людей. Герої письменника – в основному селяни та звичайні
трударі міста. Вони мріють, у них є якась духовна мета чи захоплення. На відміну від
героїв соціалістичного реалізму, герої Михася Ткача звичайні люди, живуть і діють
без політичного пафосу.
Друга прозова книга письменника «Світле диво» показала його майстерність у
відкритті непомітного на перший погляд – краси природи, характерів людей, які за
своїми духовними якостями, захопленнями, благородством є окрасою і села, і міста.
У 90-х роках минулого століття Михась Ткач направляє свої сили на розбудову
обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка (тепер «Просвіта»)
як відповідальний секретар громадської організації.
Це йому належить ідея створення громадського письменницького об’єднання
Сіверянський літопис 197
в Чернігові. Михась Ткач згуртував навколо себе чернігівських літераторів, які з
різних причин перебували поза Спілкою письменників України. Так у серпні 1992
року утворилася «Літературна спілка «Чернігів».
Письменник став ініціатором заснування журналу, який спочатку носив назву
«Чернігів», а згодом – «Літературний Чернігів». Він став і головним редактором
часопису. Навколо журналу згуртувалося багато літераторів як нашої області, так і
вихідців з Придеснянського краю.
Початок дев’яностих років був складним і для письменника, і для журналу. Але
щоквартальник майже регулярно, за поодинокими винятками, друкувався. З метою
економії коштів – у районній друкарні. Роки «на колесах» стали для Михася Ткача
не тільки повними тяжкої праці, а й багатими на творчі спостереження, зустрічі зі
звичайними людьми, їхніми болями і радощами.
Саме тому у 90-х роках він написав найбільше. Вийшли друком його книги опо-
відань та повістей «Світанковий ранок» (1993), «Дике поле» (1994), «Гірка ягода
калини» (1996), «Веселий Штанько» (1997), «Відлуння душі» (1999).
Робота над журналом «Літературний Чернігів» забирала і забирає багато часу.
Адже Михась Ткач організовував конкурси для молодих літераторів, активно лис-
тувався з авторами, формуючи нове обличчя журналу. Часопис перетворився на
мистецький, в ньому почали представляти і художників Чернігівщини з ілюстраціями
їхніх картин.
Після кількарічної перерви виходять книги Михася Ткача «Багряні громи» (2004),
«Осінні акорди» (2006), «На зламі століть» (2008), «Спадок» (2011), «Зерна слова»
(2012), а також книги для дітей: «Зимові сюрпризи» (2004), «Ласий ведмідь» (2005),
«Анюта» (2007).
Подвижницька праця Михася Ткача поцінована як літераторами, так і державою.
Він – лауреат премії імені Михайла Коцюбинського, Міжнародної літературної пре-
мії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».
Письменнику і подвижнику присвоєне звання «Заслужений працівник культури
України».
З ювілеєм вас, Михайле Михайловичу! Натхнення!
Владислав САВЕНОК
Редколегія журналу «Сіверянський літопис» приєднується
до цих вітань та бажає ювіляру світла, добра, радості
і нових цікавих творів.
|