Geographical distribution of the genus Phragmidium Link
Рід Phragmidium (Uredinales) об’єднує одногосподарних паразитів підродини Rosoideae. Відомо понад 150 видових назв, але визнаними є лише близько 90 видів. У географічно-му поширенні роду чітко виявляються його голарктичні та тихоокеанські зв’язки. Згідно з ними види Phragmidium можна розподілити на...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3988 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link / Yu.Ya. Tykhonenko // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 1. — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860203901264855040 |
|---|---|
| author | Tykhonenko, Yu.Ya. |
| author_facet | Tykhonenko, Yu.Ya. |
| citation_txt | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link / Yu.Ya. Tykhonenko // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 1. — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — англ. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рід Phragmidium (Uredinales) об’єднує одногосподарних паразитів підродини Rosoideae. Відомо понад 150 видових назв, але визнаними є лише близько 90 видів. У географічно-му поширенні роду чітко виявляються його голарктичні та тихоокеанські зв’язки. Згідно з ними види Phragmidium можна розподілити на шість груп: 1) східноазіатські; 2) цент¬рально- та південноазіатські; 3) євразіатські; 4) північноамериканські; 5) голарктичні;6) види, поширені у південній півкулі. З точки зору географії може бути запропонована гіпотеза щодо виникнення роду в регіоні на північний схід від океану Тетіс і його поши-рення на захід та північ після зіткнення Індії та Аравії з азіатською плитою і закриття Тетісу. Поширення на захід призвело до виникнення видів з досить обмеженими ареала¬ми у Західному Китаї, Гімалаях, Пакистані, Середній Азії та Ірані. Поширення на північ до Північної Євразії та Північної Америки головним чином дало початок голарктичним та євразіатським видам з широкими ареалами. Походження новозеландських та австра-лійських видів роду Phragmidium залишається нез’ясованим.
Род Phragmidium (Uredinales) объединяет однохозяинных паразитов подсемейства Rosoideae. Известно более 150 видовых названий, но признаны лишь около 90 видов. В географическом распространении рода четко проявляются его голарктические и тихоокеанские связи. Виды Phragmidium согласно их распространению можно распределить на шесть групп: 1) восточноазиатские; 2) центрально- и южноазиатские; 3) евразиатские; 4) североамериканские; 5) голарктические; 6) виды, распространенные в южном полушарии. С точки зрения географии может быть предложена гипотеза о возникновении рода в регионе на северо-восток от океана Тетис и распространении его на запад и север после столкновения Индии и Аравии с азиатской плитой и закрытия Тетиса. Распространение на запад привело к возникновению видов с довольно узкими ареалами в Западном Китае, Гималаях, Пакистане, Средней Азии и Иране. Распространение на север в Северную Евразию и Северную Америку, главным образом, дало начало голарктическим и евроазиатским видам с широкими ареалами. Происхождение новозеландских и австралийских видов рода Phragmidium остается невыясненным.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:11:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2007, ò. 64, ¹ 1 35
Yu.Ya. TYKHONENKO
M.G. Kholodny Institute of Botany,
National Academy of Sciences of Ukraine
Tereshchenkivs’ka Str. 2, 01001 Kiev, Ukraine
yuti@symbiosis.kiev.ua
GEOGRAPHICAL DISTRIBUTION
OF THE GENUS PHRAGMIDIUM LINK
K e y w o r d s: Phragmidium, geographical distribution, centre
of origin
Abstract
The genus Phragmidium (Uredinales) comprises autoecious parasites of the subfamily
Rosoideae. More than 150 species names are known but only about 90 species are
distinctive. The geographical distribution of the genus clearly reveals its Holarctic
and Pacific affinity. By their distribution, species of Phragmidium can be divided
into 6 groups: 1) East Asian; 2) Central and South Asian; 3) Eurasian; 4) North
American; 5) Holarctic; 6) Species distributed in the Southern Hemisphere. In
geographical terms a hypothesis could be proposed that the genus originated in the
area north-east of the Tethys ocean gap and spread westward and northwards after
that gap was closed by collision of India and Arabia with the Asian plate. The
westward spread gave rise to species of rather narrow distribution in Western China,
the Himalaya, Pakistan, Central Asia and Iran. The northward spread to Northern
Eurasia and North America mainly resulted in widespread Holarctic and Eurasian
species. The origin of New Zealand and Australian phragmidiums is still unclear.
Introduction
Explaining global patterns of species diversity is one of the most challenging objectives
in biology. The genus Phragmidium (Uredinales) is a good topic for such
investigations: it comprises autoecious parasites of the subfamily Rosoideae which
share many common morphological characters. More than 150 species names are
known but only about 90 species are distinctive. Unfortunately, information on
geographic distribution and systematics of this group is dispersed and far from
complete. There is still no monographic treatment of the genus, and recent
publications on molecular phylogeny of rusts [4, 8] involved only few representatives
of the genus. Given these considerations and the lack of a reliable phylogeny for
the genus, it is too early to attempt any cladistic biogeographic analysis in the sense
of modern authors [3, 5—7]. At present the distribution of the phragmidiums could
be analysed only in terms of dispersal biogeography. So, the aims of the present
work are to collate information on the distribution of individual species, identify
areas of endemism for the genus and the likely centre of its origin. The compilation
© Yu.Ya. TYKHONENKO, 2007
ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, ¹ 136
includes distributional data from many publications (a full list of source works is
available on request from the author).
Results
Based on their distribution, species of Phragmidium can be divided into 6 groups:
I. Twenty three species distributed in East Asia (China, Taiwan, Korea,
Japan, Russia — Russian Far East):
Ph. alpinum Hirats. f. on Rubus L.: Japan, Russia (Sakhalin); Ph. arisanense Hirats.
& Hashioka on Rubus: China, Taiwan; Ph. brevipedicellatum Hirats. f. on
Potentilla L.: China, Japan, Korea, Russia (Russian Far East); Ph. formosanum Hirats.
on Rubus: China, Taiwan, Japan; Ph. griseum Dietel on Rubus: China (Heilongjiang,
Jilin, Liaoning, Hebei), Taiwan, Korea, Japan, Russia (Maritime Region);
Ph. hashiokai Hirats. f. on Rosa L.: China, Taiwan; Ph. heterosporum Dietel on Rubus:
Taiwan, Japan; Ph. hiratsukanum S.X. Wei on Rubus: China, Taiwan, Japan;
Ph. itoanum Hirats. f. on Potentilla: Japan, Russia (Kuril Islands); Ph. miyabeanum
S. Ito & Hirats. f. on Sieversia Willd., Geum L.: Japan, Russia (Sakhalin);
Ph. miyakeanum Hirats. on Rubus: Japan, Russia (Sakhalin); Ph. nambuanum Dietel
on Rubus: China, Japan; Ph. octoloculare Barclay on Rubus: Japan; Ph. okianum
Hara on Rubus: Japan, China; Ph. papillatum Dietel on Potentilla: China, Japan,
Russia (Maritime Region), Korea (recorded also for Pakistan); Ph. pauciloculare
(Dietel) Syd. & P. Syd. on Rubus: China, Korea, Japan, Taiwan, Russia (Maritime
Region, Kuril Islands); Ph. rosae-davuricae Miura on Rosa: China (north-eastern
part); Ph. rosae-multiflorae Dietel on Rosa: China, Japan, Taiwan, Korea; Russia
(Maritime Region); Ph. rosae-rugosae Kasai on Rosa: China (Yunnan, Sichuan),
Japan, Russia (Kamchatka, Sakhalin, Kuril Islands), Korea (recorded also for
Himalaya); Ph. rubi-japonici Kasai on Rubus: Japan; Ph. rubi-oldhami Togashi &
Y. Maki on Rubus: Japan; Ph. rubi-thunbergii Kusano on Rubus: China (Zhejiang),
Japan; Ph. yamadanum Hirats. on Rubus: Japan, China.
II. Twenty nine species distributed in Central and South Asia (Western and
South-Western China, Nepal, India, Sri Lanka, Pakistan, Iran, Central Asia
states):
Ph. assamense Syd. & P. Syd. on Rubus: China (Shaanxi, Sichuan, Tibet), India;
Ph. barclayi Dietel on Rubus: China, India, Nepal, Pakistan; Ph. bayatii Esfand. &
Petr. on Hulthemia Dumort.: Iran; Ph. burmanicum Syd. & P. Syd. on Rubus: India;
Ph. butleri Syd. & P. Syd. on Rosa: China (Tibet), India, Pakistan; Ph. cinnamomeum
Durrieu on Rosa: Nepal, China (Sichuan, Tibet); Ph. circumvallatum Magnus on
Geum: Iran, Turkmenistan, Tajikistan, Kirghizia, Kazakhstan (recorded also for
Mediterranean); Ph. coreanum L. Guo on Rubus: China (Hubei); Ph. devastatrix
Sorokin on Rosa: Tajikistan, Kazakhstan, Kirghizia, Uzbekistan; Ph. egenulum Syd.,
P. Syd. & E.J. Butler on Rosa: India (Kashmir), Pakistan; Ph. fragariae-vestitae
D.K. Agarwal on Potentilla: India; Ph. handelii Petr. on Rosa: China (Yunnan);
Ph. himalense J.Y. Zhuang on Rubus: China (Tibet, Yunnan); Ph. incompletum
ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2007, ò. 64, ¹ 1 37
Barklay on Rubus: India, Nepal; Ph. iranicum Petr. & Esfand. on Rubus: Iran;
Ph. mysorense (Thirum. & Mundk.) on Rubus: India, Pakistan; Ph. nepalense Barclay
on Potentilla: Pakistan; Ph. orientale Syd. & P. Syd. on Rubus: India;
Ph. quinqueloculare Barclay on Rubus: Nepal, India; Ph. rosae-lacerantis Dietel on
Rosa: Turkmenistan, Uzbekistan, Tadzikistan, Iran; Ph. rosae-moschatae Dietel on
Rosa: India, Pakistan; Ph. rosae-omeiensis S.X. Wei on Rosa: China (Sichuan);
Ph. rubi-eucalypti S.X. Wei on Rubus: China (Sichuan); Ph. sarcopoterii Gjaerum
& Bahç. on Sarcopoterium Spach.: Turkey (Anatolia); Ph. shengezieense M.M. Chen
& Chen on Rubus: China (Tibet), Nepal; Ph. shogranense Petr. on Rubus: Pakistan;
Ph. sikangense Petr. on Rubus: China (Sichuan); Ph. zamonense M.M. Chen & Chen
on Rubus: China (Tibet); Ph. zeylanicum Petch on Rubus: Sri Lanka.
III. Eight species distributed in holarctic Eurasia (Europe, holarctic Asia):
Ph. acuminatum (Fr.) Cooke on Rubus: Iceland, UK, Norway, Finland, Denmark,
Germany, Lithuania, Estonia, Austria, Czech Republic, Slovakia, Romania,
Bulgaria, Ukraine, Turkey, Russia (European part, Siberia, Russian Far East),
Kirghizia, Kazakhstan, China; Ph. bulbosum (Fr.) Schltdl. on Rubus: Ireland, UK,
Norway, Sweden, Finland, Estonia, Latvia, Lithuania, Denmark, France, Germany,
Poland, Switzerland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary, Romania,
Bulgaria, Spain, Morocco, Italy (Sicilia), Greece, Ukraine, Russia (European part,
Siberia, Russian Far East), Armenia, Azerbaijan, Georgia, Turkey, Pakistan, Iraq,
Turkmenistan, Kirghizia, Tajikistan, China; Ph. candicantium (Vleugel) Dietel on
Rubus: Norway, Sweden, Germany, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary,
Portugal, Spain, Ukraine; Ph. fragariae G. Winter on Potentilla: Ireland, UK,
Norway, Sweden, Denmark, France, Germany, Poland, Austria, Czech Republic,
Slovakia, Hungary, former Yugoslavia, Romania, Bulgaria, Spain, Italy, Greece,
Ukraine, Turkmenistan, China; Ph. kamtschatkae (Anders) Arthur & Cummins on
Rosa: Finland, Russia (European part, West and East Siberia, Russian Far East),
Japan, Taiwan, China (Xinjiang), India, Pakistan, Afghanistan, Turkmenistan,
Tajikistan, Kirghizia, Kazakhstan, Georgia; Ph. sanguisorbae (DC.) J. Schröt. on
Poterium L.: Ireland, UK, Norway, Denmark, France, Germany, Poland, Lithuania,
Switzerland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary, former Yugoslavia,
Romania, Bulgaria, Portugal, Spain, Libia, Italy, Greece, Ukraine, Armenia,
Azerbaijan, Georgia, Turkey, Iran, Iraq, Pakistan, Turkmenistan, Uzbekistan,
Tajikistan, Kirghizia, Kazakhstan; Ph. tuberculatum Jul. Müll. on Rosa: Ireland, UK,
Norway, Sweden, Finland, Estonia, Latvia, Lithuania, Denmark, France, Germany,
Poland, Switzerland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary, Romania, former
Yugoslavia, Bulgaria, Portugal, Spain, Italy, Greece, Ukraine, Russia (European
part, Siberia, Russian Far East), Armenia, Azerbaijan, Georgia, Turkey,
Turkmenistan, Tajikistan, Kazakhstan, Pakistan, China (introduced to Australia
and New Zealand); Ph. violaceum (Schultz) G. Winter on Rubus: Ireland, UK,
Sweden, Denmark, France, Belgium, Germany, Switzerland, Austria, Czech
Republic, Slovakia, Hungary, Albania, former Yugoslavia, Romania, Bulgaria,
ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, ¹ 138
Portugal, Spain, Italy, Greece, Ukraine, Armenia, Azerbaijan, Georgia, China,
(introduced world-wide).
IV. Fourteen species distributed in North America:
Ph. alaskanum (Arthur) P. Syd. & Syd. on Rubus: USA (Alaska), Russia (Bering
Island); Ph. americanum (Peck) Dietel on Rosa: USA (eastern and central parts);
Ph. biloculare Dietel & Holw. on Potentilla: USA (Idaho, Washington);
Ph. guatemalense Cummins on Potentilla: Guatemala; Ph. horkeliae Garrett on
Horkelia Cham. & Schldl.: USA (Utah); Ph. ivesiae Syd. & P. Syd. on Acaena,
Horkelia, Ivesia Torrey & A. Gray, Potentilla: USA (western and central parts),
Canada (Saskatchewan, Alberta); Phragmidium jonesii Dietel on Ivesia,
Sanguisorba L.: USA (Oregon, Nevada); Ph. occidentale Arthur on Rubus: Mexico,
USA (western and central parts), Canada (western part); Ph. peckianum Arthur on
Rubus: USA (western part); Ph. rosae-arkansanae Dietel on Rosa: USA (central part),
Canada (Alberta); Ph. rosae-californicae Dietel on Rosa: USA (western part), Canada
(British Columbia); Ph. rosicola (Ellis & Everh.) Arthur on Rosa: USA (Colorado,
Montana, Nebraska), Mexico; Ph. rubi-odorati Dietel on Rubus: USA (eastern part),
Canada (Ontario); Ph. speciosum (Fr.) Burrill on Rosa: USA (eastern and central
parts), Canada (eastern and central parts).
V. Nine species distributed in Holarctic (Eurasia and North America):
Ph. andersonii Shear on Potentilla: Norway, Sweden, Latvia, Estonia, Russia
(European part, Siberia), Kirghizia, China, Canada, USA; on Cowania D. Don ex
Tilloch & Taylor, Dasiphora Raf.: Russia (Russian Far East), USA; Ph. arcticum
Lagerh. on Rubus: Norway, Sweden, Finland, Estonia, Lithuania, Russia (European
part, Siberia, Russian Far East), China, Japan, Canada; Ph. boreale Tranzschel on
Potentilla: Russia (Arctic Siberia), USA (western part), Canada (British Columbia);
Ph. fusiforme J. Schröt. on Rosa: UK, Norway, Finland, Estonia, Denmark, France,
Germany, Poland, Switzerland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary, former
Yugoslavia, Romania, Bulgaria, Spain, Italy, Ukraine, Russia (Siberia, Russian Far
East), China, Japan, USA, Canada; Ph. montivagum Arthur on Rosa: China, Korea,
Japan, Russia (Siberia, Kamchatka, Sakhalin, Kuril Islands), North America
(western part); Ph. mucronatum (Pers.) Schltdl. on Rosa: introduced world-wide;
Ph. potentillae (Pers.) P. Karst. on Acaena: Australia (introduced); on Comarum:
Poland; on Dasiphora: China; on Duchesnea Sm.: China; on Potentilla: Ireland,
UK, Norway, Sweden, Finland, Denmark, France, Germany, Poland, Lithuania,
Latvia, Estonia, Switzerland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary, Romania,
Bulgaria, Spain, Italy, Greece, Ukraine, Russia (European part, Siberia, Russian
Far East), Armenia, Azerbaijan, Georgia, Turkey, Iran, Turkmenistan, Uzbekistan,
Tajikistan, Kazakhstan, Kirghizia, China, Japan, Korea, USA, Mexico; Ph. rosae-
pimpinellifoliae Dietel on Rosa: Ireland, UK, Norway, Sweden, Finland, Estonia,
Denmark, France, Germany, Poland, Austria, Czech Republic, Slovakia, Hungary,
former Yugoslavia, Romania, Bulgaria, Spain, Ukraine, Russia (European part),
ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2007, ò. 64, ¹ 1 39
Armenia, Azerbaijan, Georgia, Iran, Kirghizia, USA; Ph. rubi-idaei (DC.) P. Karst.
on Rubus: Ireland, UK, Norway, Sweden, Finland, Estonia, Latvia, Lithuania,
Denmark, France, Germany, Poland, Switzerland, Austria, Czech Republic,
Slovakia, Hungary, Romania, Bulgaria, Portugal, Spain, Italy, Ukraine, Russia
(European part, Siberia, Kuril Islands, Kamchatka, Sakhalin), Armenia, Azerbaijan,
Georgia, Kazakhstan, Kirghizia, China, Korea, Japan, USA, Canada (introduced
to Australia and New Zealand).
VI. Six species distributed in the Southern Hemisphere:
Ph. acaenae G. Cunn. on Acaena Mutis ex L.: New Zealand; Ph. acaenincola Petr.
on Acaena: Australia; Ph. barnardii Plowr. & G. Winter on Rubus: Australia;
Ph. constrictosporum G.F. Laundon on Acaena: New Zealand; Ph. novae-zelandiae
G. Cunn. on Acaena: New Zealand; Ph. subsimile G. Cunn. on Acaena: New
Zealand.
Discussion
The geographical distribution of Phragmidium clearly reveals its Holarctic and Pacific
(mainly East-Asian) affinity. No indigenous species of this genus has so far been
recorded from Africa (except from its Mediterranean part) or South America. The
spread of some economically important species (Ph. mucronatum, Ph. rubi-idaei,
etc.) to regions outside Holarctic is definitely the result of human activity. East
Asia is a very special region biogeographically, being regarded as the centre of origin
for many temperate angiosperms [9] and placental mammals [2] in the Northern
Hemisphere. Powdery mildews (Erysiphales) are apparently also of East Asia origin
[1]. In geographic terms the Phragmidium species follow this pattern. There are
four easily identifiable centres of endemism: 1) East Asia, 2) South and Central
Asia, 3) Western North America, and 4) New Zealand. The first two regions rival
each other in their numbers of endemic species but East Asia might be regarded as
even more significant, being more temperate and providing a better fit for the typical
ecological requirements of Phragmidium. Two species — Ph. zeylanicum and
Ph. guatemalense mark the southernmost limits of the range of Phragmidium in Asia
and North America respectively. Ph. alaskanum, Ph. boreale and Ph. montivagum
evidently follow the Beringian track of floristic exchange between East Asia and
North America. As a result, a hypothesis can be proposed that the genus Phragmidium
originated in the area northeast of the Tethys ocean gap and, after that gap was
closed by collision of India and Arabia with the Asian plate, the genus spread
westwards (which gave rise to species of rather narrow distribution in Western China,
Himalaya, Pakistan, Central Asia and Iran) and northwards to Northern Eurasia
and North America (mainly resulted in widespread Holarctic and Eurasian species).
Almost all phragmidiums which occurre in Europe are wide-ranged Eurasian and
Holarctic rusts. Only Ph. candicantium could be regarded as the species with
European distribution. The origin of New Zealand and Australian representatives
is still unclear. The range of Acaena includes Australia, New Zealand, some
ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, ¹ 140
subantarctic islands, Andean part of South and Central America, California and
Hawaii but members of Phragmidium parasitizing plants of this genus are restricted
to New Zealand and Australia. Future molecular phylogenetic investigations might
answer the question of whether South Hemisphere species of Phragmidium are closer
to their North American or Asian relatives. The historical scale for the main dispersal
and vicariance events in the evolution of the Phragmidium can be framed only
tentatively, but it seems possible that the Central and South Asian group is not
older than the time of closing of the Tethys gap (Oligocene — Miocene boundary,
about 23 million years ago).
Acknowledgements
I thank Dr D.W. Minter for helpful comments and revising the language.
1. Ãåëþòà Â.Ï. [Heluta V.P.] óïîòåçà ïðî ïîõîäæåííÿ òà ì³ãðàö³¿ ãðèá³â ïîðÿäêó Erysiphales
[A hypothesis on the origin and migrations of fungi of the order Erysiphales] // Óêð. áîòàí.
æóðí. [Ukrainian Journal of Botany]. — 1992. — 49(5). — Ñ. 5—14.
2. Beard K.H. East of Eden: Asia as an important center of taxonomic origination in mammal
evolution // Bull. Carnegie Mus. Nat. Hist. — 1998. — 34. — P. 5—39.
3. Ebach M.C., Humphries C.J. Cladistic biogeography and the art of discovery // Journal of
Biogeography. — 2002. — 29. — P. 427—444.
4. Maier W., Begerow D., Weiß M., Oberwinkler F. Phylogeny of the rust fungi: an approach
using nuclear large subunit ribosomal DNA sequences // Canadian Journal of Botany. —
2003. — 81. — P. 12—23.
5. Morrone J.J., Carpenter J.M. In search of a method for cladistic biogeography: an empirical
comparison of component analysis, Brooks parsimony analysis, and three-area statements //
Cladistics. — 1994. — 10. — P. 99—153.
6. Morrone J.J., Crisci J.V. Hystorical biogeography: introduction to methods // Annual Review
of Ecology and Systematics. — 1995. — 26. — P. 373—401.
7. Nelson G. The problem of historical biogeography // Systematic Zoology. — 1969. — 18. —
P. 243—246
8. Wingfield B.D., Ericson L., Szaro T., Burdon J.J. Phylogenetic patterns in the Uredinales //
Australasian Plant Pathology. — 2004. — 33. — P. 327—335.
9. Xiang Q.-Y., Soltis D.E. Dispersal-Vicariance analyses of intercontinental disjuncts: historical
biogeographical implications for angiosperms in the Northern Hemisphere // International
Journal of Plant Science. — 2001. — 162. — P. S29—S39.
Recommended for publication Submitted 26.01.2006
by S.Ya. Kondratyuk
Þ.ß. Òèõîíåíêî
²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè, ì. Êè¿â
ÃÅÎÃÐÀÔ²×ÍÅ ÏÎØÈÐÅÍÍß ÐÎÄÓ PHRAGMIDIUM LINK
гä Phragmidium (Uredinales) îá’ºäíóº îäíîãîñïîäàðíèõ ïàðàçèò³â ï³äðîäèíè Rosoideae.
³äîìî ïîíàä 150 âèäîâèõ íàçâ, àëå âèçíàíèìè º ëèøå áëèçüêî 90 âèä³â. Ó ãåîãðàô³÷íî-
ìó ïîøèðåíí³ ðîäó ÷³òêî âèÿâëÿþòüñÿ éîãî ãîëàðêòè÷í³ òà òèõîîêåàíñüê³ çâ’ÿçêè. Çã³äíî
ç íèìè âèäè Phragmidium ìîæíà ðîçïîä³ëèòè íà ø³ñòü ãðóï: 1) ñõ³äíîàç³àòñüê³; 2) öåíò-
ðàëüíî- òà ï³âäåííîàç³àòñüê³; 3) ºâðàç³àòñüê³; 4) ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüê³; 5) ãîëàðêòè÷í³;
ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2007, ò. 64, ¹ 1 41
6) âèäè, ïîøèðåí³ ó ï³âäåíí³é ï³âêóë³. Ç òî÷êè çîðó ãåîãðàô³¿ ìîæå áóòè çàïðîïîíîâàíà
ã³ïîòåçà ùîäî âèíèêíåííÿ ðîäó â ðåã³îí³ íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä â³ä îêåàíó Òåò³ñ ³ éîãî ïîøè-
ðåííÿ íà çàõ³ä òà ï³âí³÷ ï³ñëÿ ç³òêíåííÿ ²í䳿 òà Àðà⳿ ç àç³àòñüêîþ ïëèòîþ ³ çàêðèòòÿ
Òåò³ñó. Ïîøèðåííÿ íà çàõ³ä ïðèçâåëî äî âèíèêíåííÿ âèä³â ç äîñèòü îáìåæåíèìè àðåàëà-
ìè ó Çàõ³äíîìó Êèòà¿, óìàëàÿõ, Ïàêèñòàí³, Ñåðåäí³é À糿 òà ²ðàí³. Ïîøèðåííÿ íà ï³âí³÷
äî ϳâí³÷íî¿ ªâðà糿 òà ϳâí³÷íî¿ Àìåðèêè ãîëîâíèì ÷èíîì äàëî ïî÷àòîê ãîëàðêòè÷íèì
òà ºâðàç³àòñüêèì âèäàì ç øèðîêèìè àðåàëàìè. Ïîõîäæåííÿ íîâîçåëàíäñüêèõ òà àâñòðà-
ë³éñüêèõ âèä³â ðîäó Phragmidium çàëèøàºòüñÿ íåç’ÿñîâàíèì.
Ê ë þ ÷ î â ³ ñ ë î â à: Phragmidium, ãåîãðàô³÷íå ïîøèðåííÿ, öåíòð ïîõîäæåííÿ
Þ.ß. Òèõîíåíêî
Èíñòèòóò áîòàíèêè èì. Í.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðàèíû, ã. Êèåâ
ÃÅÎÃÐÀÔÈ×ÅÑÊÎÅ ÐÀÑÏÐÎÑÒÐÀÍÅÍÈÅ ÐÎÄÀ PHRAGMIDIUM LINK
Ðîä Phragmidium (Uredinales) îáúåäèíÿåòîäíîõîçÿèííûõ ïàðàçèòîâ ïîäñåìåéñòâà Rosoideae.
Èçâåñòíî áîëåå 150 âèäîâûõ íàçâàíèé, íî ïðèçíàíû ëèøü îêîëî 90 âèäîâ. Â ãåîãðàôè-
÷åñêîì ðàñïðîñòðàíåíèè ðîäà ÷åòêî ïðîÿâëÿþòñÿ åãî ãîëàðêòè÷åñêèå è òèõîîêåàíñêèå
ñâÿçè. Âèäû Phragmidium ñîãëàñíî èõ ðàñïðîñòðàíåíèþ ìîæíî ðàñïðåäåëèòü íà øåñòü
ãðóïï: 1) âîñòî÷íîàçèàòñêèå; 2) öåíòðàëüíî- è þæíîàçèàòñêèå; 3) åâðàçèàòñêèå; 4) ñåâå-
ðîàìåðèêàíñêèå; 5) ãîëàðêòè÷åñêèå; 6) âèäû, ðàñïðîñòðàíåííûå â þæíîì ïîëóøàðèè. Ñ
òî÷êè çðåíèÿ ãåîãðàôèè ìîæåò áûòü ïðåäëîæåíà ãèïîòåçà î âîçíèêíîâåíèè ðîäà â ðåãè-
îíå íà ñåâåðî-âîñòîê îò îêåàíà Òåòèñ è ðàñïðîñòðàíåíèè åãî íà çàïàä è ñåâåð ïîñëå
ñòîëêíîâåíèÿ Èíäèè è Àðàâèè ñ àçèàòñêîé ïëèòîé è çàêðûòèÿ Òåòèñà. Ðàñïðîñòðàíåíèå
íà çàïàä ïðèâåëî ê âîçíèêíîâåíèþ âèäîâ ñ äîâîëüíî óçêèìè àðåàëàìè â Çàïàäíîì Êè-
òàå, Ãèìàëàÿõ, Ïàêèñòàíå, Ñðåäíåé Àçèè è Èðàíå. Ðàñïðîñòðàíåíèå íà ñåâåð â Ñåâåðíóþ
Åâðàçèþ è Ñåâåðíóþ Àìåðèêó ãëàâíûì îáðàçîì äàëî íà÷àëî ãîëàðêòè÷åñêèì è åâðàçèàò-
ñêèì âèäàì ñ øèðîêèìè àðåàëàìè. Ïðîèñõîæäåíèå íîâîçåëàíäñêèõ è àâñòðàëèéñêèõ âèäîâ
ðîäà Phragmidium îñòàåòñÿ íåâûÿñíåííûì.
Ê ë þ ÷ å â û å ñ ë î â à: Phragmidium, ãåîãðàôè÷åñêîå ðàñïðîñòðàíåíèå, öåíòð ïðîèñ-
õîæäåíèÿ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3988 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:11:35Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Tykhonenko, Yu.Ya. 2009-07-14T11:18:24Z 2009-07-14T11:18:24Z 2007 Geographical distribution of the genus Phragmidium Link / Yu.Ya. Tykhonenko // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 1. — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — англ. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3988 Рід Phragmidium (Uredinales) об’єднує одногосподарних паразитів підродини Rosoideae. Відомо понад 150 видових назв, але визнаними є лише близько 90 видів. У географічно-му поширенні роду чітко виявляються його голарктичні та тихоокеанські зв’язки. Згідно з ними види Phragmidium можна розподілити на шість груп: 1) східноазіатські; 2) цент¬рально- та південноазіатські; 3) євразіатські; 4) північноамериканські; 5) голарктичні;6) види, поширені у південній півкулі. З точки зору географії може бути запропонована гіпотеза щодо виникнення роду в регіоні на північний схід від океану Тетіс і його поши-рення на захід та північ після зіткнення Індії та Аравії з азіатською плитою і закриття Тетісу. Поширення на захід призвело до виникнення видів з досить обмеженими ареала¬ми у Західному Китаї, Гімалаях, Пакистані, Середній Азії та Ірані. Поширення на північ до Північної Євразії та Північної Америки головним чином дало початок голарктичним та євразіатським видам з широкими ареалами. Походження новозеландських та австра-лійських видів роду Phragmidium залишається нез’ясованим. Род Phragmidium (Uredinales) объединяет однохозяинных паразитов подсемейства Rosoideae. Известно более 150 видовых названий, но признаны лишь около 90 видов. В географическом распространении рода четко проявляются его голарктические и тихоокеанские связи. Виды Phragmidium согласно их распространению можно распределить на шесть групп: 1) восточноазиатские; 2) центрально- и южноазиатские; 3) евразиатские; 4) североамериканские; 5) голарктические; 6) виды, распространенные в южном полушарии. С точки зрения географии может быть предложена гипотеза о возникновении рода в регионе на северо-восток от океана Тетис и распространении его на запад и север после столкновения Индии и Аравии с азиатской плитой и закрытия Тетиса. Распространение на запад привело к возникновению видов с довольно узкими ареалами в Западном Китае, Гималаях, Пакистане, Средней Азии и Иране. Распространение на север в Северную Евразию и Северную Америку, главным образом, дало начало голарктическим и евроазиатским видам с широкими ареалами. Происхождение новозеландских и австралийских видов рода Phragmidium остается невыясненным. uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Спорові рослини та гриби Geographical distribution of the genus Phragmidium Link Географічне поширення роду Phragmidium Link Географическое распространение рода Phragmidium Link Article published earlier |
| spellingShingle | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link Tykhonenko, Yu.Ya. Спорові рослини та гриби |
| title | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link |
| title_alt | Географічне поширення роду Phragmidium Link Географическое распространение рода Phragmidium Link |
| title_full | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link |
| title_fullStr | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link |
| title_full_unstemmed | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link |
| title_short | Geographical distribution of the genus Phragmidium Link |
| title_sort | geographical distribution of the genus phragmidium link |
| topic | Спорові рослини та гриби |
| topic_facet | Спорові рослини та гриби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3988 |
| work_keys_str_mv | AT tykhonenkoyuya geographicaldistributionofthegenusphragmidiumlink AT tykhonenkoyuya geografíčnepoširennâroduphragmidiumlink AT tykhonenkoyuya geografičeskoerasprostranenierodaphragmidiumlink |