Київська кіностудія в період нацистської окупації України
The article is dedicated to the reconstruction of the work of Kyiv film studio “Ukrainfilm” during Nazi occupation. The publication is based on archival criminal file of citizens, who was accused in collaboration with German occupation authority. Afterward, they were rehabilitated according to the l...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Datum: | 2004 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40063 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Київська кіностудія в період нацистської окупації України / В. Удовик // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2004. — № 1/2 (22/23). — С. 404-409. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40063 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Удовик, В. 2013-01-09T11:26:59Z 2013-01-09T11:26:59Z 2004 Київська кіностудія в період нацистської окупації України / В. Удовик // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2004. — № 1/2 (22/23). — С. 404-409. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40063 The article is dedicated to the reconstruction of the work of Kyiv film studio “Ukrainfilm” during Nazi occupation. The publication is based on archival criminal file of citizens, who was accused in collaboration with German occupation authority. Afterward, they were rehabilitated according to the law of Rehabilitation of victims of political repression. Their evidence allowed us to make almost complete reconstruction of the work of Kyiv film studio during 1941–1943. uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ З історії Другої світової війни Київська кіностудія в період нацистської окупації України Kyiv film studio during the Nazi occupation of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України |
| spellingShingle |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України Удовик, В. З історії Другої світової війни |
| title_short |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України |
| title_full |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України |
| title_fullStr |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України |
| title_full_unstemmed |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України |
| title_sort |
київська кіностудія в період нацистської окупації україни |
| author |
Удовик, В. |
| author_facet |
Удовик, В. |
| topic |
З історії Другої світової війни |
| topic_facet |
З історії Другої світової війни |
| publishDate |
2004 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Kyiv film studio during the Nazi occupation of Ukraine |
| description |
The article is dedicated to the reconstruction of the work of Kyiv film studio “Ukrainfilm” during Nazi occupation. The publication is based on archival criminal file of citizens, who was accused in collaboration with German occupation authority. Afterward, they were rehabilitated according to the law of Rehabilitation of victims of political repression. Their evidence allowed us to make almost complete reconstruction of the work of Kyiv film studio during 1941–1943.
|
| issn |
XXXX-0112 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40063 |
| citation_txt |
Київська кіностудія в період нацистської окупації України / В. Удовик // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2004. — № 1/2 (22/23). — С. 404-409. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT udovikv kiívsʹkakínostudíâvperíodnacistsʹkoíokupacííukraíni AT udovikv kyivfilmstudioduringthenazioccupationofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T22:40:44Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:40:44Z |
| _version_ |
1850568877435518976 |
| fulltext |
З ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
404
В.Удовик
(Київ)
КИЇВСЬКА КІНОСТУДІЯ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ
ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ
Udovyk V. Kyiv film studio during the Nazi occupation of Ukraine.
The article is dedicated to the reconstruction of the work of Kyiv film
studio “Ukrainfilm” during Nazi occupation. The publication is based on
archival criminal file of citizens, who was accused in collaboration with
German occupation authority. Afterward, they were rehabilitated according
to the law of Rehabilitation of victims of political repression. Their evidence
allowed us to make almost complete reconstruction of the work of Kyiv film
studio during 1941–1943.
Кіномистецтво – як вид мистецтва особливо набув популярності
в 20-30 роки ХХ ст. Популярність, активне зростання чисельності ау-
диторії зумовило застосовування кіно як ефективного засобу ідеологі-
чного впливу на широкі верстви населення. Як в СРСР, так і гітлерів-
ській Німеччині знімалися у великій кількості пропагандистські кіно-
стрічки. Кіно стало рупором пропаганди пануючої ідеології.
З початком Другої світової війни виробники кіно включились на
пропаганду могутності своєї країни та ідеологічну війну з супротивни-
ком. Під час евакуації з України матеріально-технічна база кіностудій
повинна була бути повністю евакуйована на Схід. Та через швидкість
просування німецької армії та розгубленість керівників установ та ор-
ганізацій, евакуація не була проведена в повному обсязі.
Окупувавши Україну, німецька окупаційна адміністрація почала
використовувати її технічні, матеріальні та людські ресурси для веден-
ня боротьби з Радянським Союзом. Зокрема, працівники кіностудій,
яким не вдалося евакуюватися, виконували замовлення міністерства
пропаганди Німеччини. Роль, яку вони відіграли в ідеологічній боро-
тьбі нацистів з більшовиками, й досі не висвітлено в вітчизняній істо-
ріографії. Певною мірою, це пояснюється відсутністю знімального
Удовик В. Київська кіностудія в період нацистської окупації України
405
матеріалу, який знаходиться у архівосховищах ФРН чи Російської Фе-
дерації, або частково загинув.
Джерельною базою статті стали архівно-слідчі справи радянсь-
ких громадян, що звинувачувались в співробітництві з німецькою оку-
паційною владою. Згідно “Закону про реабілітацію жертв політичних
репресій на Україні” вони були реабілітовані. По їх свідченнях спробу-
ємо відновити діяльність української кіноіндустрії в період німецької
окупації.
Метою даної статті є дослідження діяльності Київської кіносту-
дії “Українфільм” у період німецької окупації України.
На території рейхскомісаріату “Україна” в 1941-1944 рр. працю-
вала лише київська кіностудія, яка підпорядковувалась Київській місь-
кій управі. На чолі кіностудії стояв І. Нікітін, який одночасно працю-
вав завідуючим кіносекції відділу культури та освіти міської управи1.
Дирекція студії займалася пошуком колишніх працівників та віднов-
ленням матеріально-технічної бази. До війни київська кінофабрика
нараховувала більше тисячі працівників, а в період окупації на студії
працювало всього декілька десятків осіб. Серед них кінооператори
М. Топчій, Ю. Вовченко (працювали ще з початку 1930-х рр.), Ю. Та-
марський, технічні працівники В. Коноплянський, О. Шолохман, В.
Новиков та ін.2. Частина приміщень кіностудії були зайняті німецьки-
ми військами. Так, в лабораторному корпусі розташувався військовий
шпиталь, а в знімальному павільйоні обладнали майстерню по ремонту
військових автомашин.
Згодом на базі київської кіностудії, з ініціативи німецької оку-
паційної влади, утворилося організація “Українфільм”. Українські ро-
бітники залишилися працювати на попередніх посадах, за виключен-
ням арештованих колишніх працівників НКВС та членів КП(б)У.
Спрямовував та контролював роботу кіностудії німецький керівник Т.
Андре, якого пізніше арештувало гестапо “за м’яку політику в галузі
пропаганди”. Його наступник А. Шведе працював більш активніше по
виробництву пропагандистських фільмів3.
Крім київської кіностудії, на окупованих українських землях ді-
яла ще німецька пересувна кіногрупа “Вохеншау”, яка знімала сюжети
для німецьких кіножурналів. Німецькі фахівці інколи залучала до ро-
боти українських кінооператорів.
В окупаційний період знімались лише документальні стрічки,
кінохроніки та щонедільні кіножурнали. Зрозуміло, що в період війсь-
кових дій, при відсутності необхідних матеріальних та людських ре-
сурсів не могло бути й мови про художню стрічку.
З ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
406
Відзняті київською кіностудію фільми за їхнім спрямуванням
можна умовно розділити на дві групи. До першої групи входять стріч-
ки суто пропагандистського характеру. Це фільми, які містили агіта-
ційний матеріал і використовувалися в ідеологічній боротьбі з Радян-
ський Союзом. Один з перших фільмів, над яким почала працювати
київська знімальна група, стала стрічка “Київ”4. Кадри цієї кінострічки
демонструють руйнування історичного центру української столиці –
вул. Хрещатика та прилеглих територій. Згідно останніх досліджень,
руйнування вул. Хрещатик здійснено підпільною групою НКВС СРСР
під керівництвом І. Кудрі5. В фільмі також показані й інші історичні,
релігійні та культурні пам’ятки, зруйновані більшовиками. Фільм не
був озвучений, хоча й був підготовлений текст. Знімали фільм декілька
тижнів, а обробляли – декілька місяців.
Київськими операторами знімалися богослужіння в Володимир-
ському та Андріївському соборах під час святкування Великодня в
травні 1943 р. Згодом з документальних кадрів пізніше змонтували
фільм “Знову Паска на Україні”6. Частина фільму присвячена пропові-
ді єпископа Пантелеймона, представника автономіської течії право-
слав’я. В проповіді єпископ дякував німецькій армії та її фюреру за
надану можливість українському населенню вільно виражати релігійні
почуття. Пантелеймон закликав українців смиренно і чесно працювати
на користь перемоги над більшовизмом. Фільм був готовий в кінці
травня 1943 р. і для рецензії був надісланий в Берлін. Пізніше його
уривки потрапили в кіножурнали, які прокручували в київських кіно-
театрах.
До групи пропагандистських фільмів можна віднести і стрічку
на сільськогосподарську тематику “Робочий день українського селя-
нина”. Цей кіноролик був відзнятий кінооператором Ю. П. Вовченком
та режисером К. В. Лундишевим в с. Дзенгілівці Уманського району
Київської області7. Фільм пропагує позитивні зміни в роботі та житті
українських селян з приходом “визвольної” німецької армії та встано-
вленні “нового аграрного порядку”. Також в районах Київської області
відбувалась зйомка цим же оператором агітаційного матеріалу “Доб-
ровільний виїзд української молоді на роботи до Німеччини”8. Цей
фільм використовувався окупантами для пропагування в інших місце-
востях переваги роботи в Німеччині та заохочення української молоді
до виїзду в Рейх.
В 1943 р. в м. Вінниці окупаційною владою були знайдені масо-
ві поховання. Для звинувачення радянської влади в розправі з місце-
вим населенням, німці зафільмували процес ексгумації та поховання
останків. Фільм “Похорони жертв більшовицького терору в м. Вінни-
Удовик В. Київська кіностудія в період нацистської окупації України
407
ця” знімали разом кінооператори “Українфільму” та німецької кіно-
групи “Вохеншау”9, але монтувався фільм в Берліні. Ця стрічка стала
частиною масової агітаційної кампанії нацистів, проведеної в пресі та
радіомовленні по всьому світі, показу масового терору більшовицького
режиму.
До другої групи фільмів, знятих київської кіностудією, входили
документальні стрічки, які були зроблені на замовлення певних німе-
цьких організацій. За наказом керівництва кіностудії був створений
фільм “Утворення Українфільму”10. Він присвячений київській кіно-
студії, наслідкам її евакуації або “грабунку”, як це представила німе-
цька окупаційна влада. Велика частина фільму демонструє відбудову і
організацію нового фільмового товариства за активного сприяння ні-
мецької влади. Головні ролі, під які і робився фільм, грали німецький
керівник студії Т. Андре та технічний керівник В. Біллінс.
На приватне замовлення були зняті кінооператором М. П. Топ-
чієм науково-технічні фільми “Тютюн” та “Штрало”11. Перша стрічка
відображає весь технологічний процес виробництва тютюну, від поса-
дки в полі до переробки на фабриці, а друга – роботу однойменної ні-
мецької транспортної колони, яка прибула в Україну для допомоги
місцевим транспортним організаціям.
Окремо слід згадати кіноматеріал для фільму “Літо на Україні”
або “Цвітуча Україна”. Його не повністю не змонтували і не озвучили,
тому збереглись лише робочі назви. Науково-популярний етнографіч-
ний фільм мав демострувати природу України, народне мистецтво та
архітектуру українського села. Як свідчив на допиті оператор М. П.
Топчій, фільм можна було однаково використовувати для потреб “ра-
дянської чи німецької влади”, підставляючи текст німецькою, російсь-
кою або українською мовами12.
Говорячи про кіномистецтво окупованої України, необхідно
згадати й художній фільм “Вовки”. Фільм знімався в Німеччині напри-
кінці 1943 р. Режисером стрічки був син московського кінорежисера
Протазанова, що служив у військах СС, а режисером-постановником –
німець Йорк. В фільмі знімались українські актори з відділу “Вінета”
міністерства пропаганди Рейху13. В епізодичних ролях знялась і части-
на акторів театру-студії “Гроно”, що виїхав у вересні 1943 р. з Києва. У
стрічці розповідалося про підпільну боротьбу радянських партизанів,
наводячи наклеп на методи їх війни. Напевно, він не був допрацьова-
ний, так як згадка про нього пізніше жовтня 1943 р. відсутня.
Таким чином, міністерство пропаганди Німеччини активно ви-
користовувало в ідеологічній боротьбі проти більшовизму кіно, як за-
сіб агітації та пропаганди широких верств населення. Не маючи доста-
З ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
408
тніх власних людських ресурсів та матеріальної бази, німецька влада
прилучала до кіновиробництва й місцеві українські сили. Однак, через
брак часу, матеріально-технічної бази та відсутності розгалуженої де-
монстраційної мережі, кіно як вид пропаганди, на окупованих україн-
ських землях не набуло поширення.
В кінопрокаті на окупованій території України, в основному,
використовувалися німецькі художні комедійні та драматичні стрічки.
Так, в грудні 1942 р. в київських кінотеатрах йшли німецькі фільми
“Не буду зізнаватись”, “Пропала без сліду”, “Афера Махина”, “Підво-
дні човни на захід”, “Пошлюбна ніч у трьох”, “Такі-то вже чоловіки”14.
Вони були поганої якості, “ледь зрозумілі за змістом і звуком і мусять
поступитися радянському кінофільму”15, як визнавав начальник поліції
безпеки та СД Києва в червні 1942 р. Відвідували українські кінотеат-
ри, переважно німецькі солдати, так як офіцери віддавали перевагу
театру опери та балету, а місцеве населення – драмтеатру.
В період окупації була відновлена робота кінотеатрів, які зали-
шились не поруйнованими та не були зайняті окупаційною владою.
Лише в м. Києві працювало 8 міських кінотеатрів: “Глорія” (вул. Кос-
тянтинівська, 26), “Оріон” (вул. Мала Володимирська, 79), “ім. Шев-
ченка” (вул. Саксаганського, 102), “Люкс” (вул. Львівська, 95), “Ехо”
(вул. Велика Васильківська, 61), “Ліра” (вул. Велика Житомирська, 40),
“Метрополь” (вул. Московська, 31), “Титанія” (вул. Васильківська, 22).
Також працював суто німецький кінотеатр “Дойче Ліхтшпальгауз”
(вул. Рози Люксембург)16.
Таким чином, кіномистецтво в окупованій німцями Україні не
мало національних рис. Українська кіностудія була повністю постав-
лена на службу нацистській системі агітації та пропаганди.
Деякі працівники київської кіностудії вимушені виживати в
умовах окупації приймали участь у кіновиробництві, працювали над
документальними зйомками. Але вони не визначали ідеологічне спря-
мування документальних стрічок. Водночас завдяки їм залишилися
на плівці невідомі аспекти української історії, які чекають свого
дослідника.
Примітки
1 Галузевий Державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБ Украї-
ни). - Ф.6. - Спр. 70823. - Арк.25.
2 Фількевич М. О. Сторінки нашої історії. – К., 2003. – С. 77, 96.
3 ГДА СБ України. - Ф. 6. - Спр. 74850. - Арк. 53.
4 Там само. - Арк. 29.
5 Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент.
В.Ю. Короля. – К., 2001. – С. 339–343.
Удовик В. Київська кіностудія в період нацистської окупації України
409
6 ГДА СБ України. - Ф. 6. - Спр. 74054. - Арк. 98–99.
7 Там само. - Арк.36.
8 ГДА СБ України. - Ф. 6. - Спр. 74054. - Арк.38.
9 Там само. - Арк.75.
10 Там само. - Спр. 74850. - Арк.29.
11 Там само.
12 Там само. - Спр. 74850. - Арк. 31.
13 Там само. - Спр. 73690. - Арк. 170.
14 Нове українське слово. – 16 грудня. – 1942. – С. 4.
15 Коваль М.В. Доля української культури за “нового порядку” // Український
історичний журнал. – 1993. – № 11–12. – С. 32.
16 ГДА СБ України. - Ф. 6. - Спр. 68093. - Арк. 24.
|