«Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України)
Based on the unknown documents from the archive of Security service of Ukraine, the author investigated to what results led the fulfillment of executive orders of the NKVD in Poltava region.
Saved in:
| Published in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40090 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) / О. Бажан // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2007. — № 1 (28). — С. 109-121. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859727660335235072 |
|---|---|
| author | Бажан, О. |
| author_facet | Бажан, О. |
| citation_txt | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) / О. Бажан // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2007. — № 1 (28). — С. 109-121. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description | Based on the unknown documents from the archive of Security service of Ukraine, the author investigated to what results led the fulfillment of executive orders of the NKVD in Poltava region.
|
| first_indexed | 2025-12-01T11:45:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
109
Олег Бажан
(Київ)
«Великий терор» на Полтавщині
(за матеріалами Галузевого державного архіву
Служби безпеки України)
Bazhan O. «The great terror» in Poltava region (based on documents
of the archive of Security service of Ukraine)
Based on the unknown documents from the archive of Security
service of Ukraine, the author investigated to what results led the
fulfillment of executive orders of the NKVD in Poltava region.
Для характеристики масштабності й жорстокості політичних
репресій у СРСР в серпні 1937 – листопаді 1938 рр. світова історіо-
графія використовує термін «Великий терор» (за назвою книги
Роберта Конверта, якій увів цю дефініцію до наукового ужитку).
Попри велику кількість літератури, присвяченої дослідженню
політичних репресій доби радянського тоталітарного режиму, серед
вчених тривають дискусії щодо справжніх мотивів Й. Сталіна у
розгортанні масових каральних акцій. Осмислюючи природу «Ве-
ликого терору», частина дослідників шукає причини чекістських
операцій по «вичищенню» населення Радянського Союзу від «воро-
жого елементу» у підготовці сталінського керівництва до Другої
світової війни. Інші — прагнуть пояснити здійснення терористич-
них акцій бажанням радянських лідерів остаточно позбутися класо-
вих ворогів в умовах нової Конституції (5 грудня 1936 р.), яка
проголошувала побудову соціалізму в СРСР.
На думку С. Кульчицького, загроза вільних виборів, викликана
радикальними змінами процедури формування радянських органів
влади на основі прийнятої Конституції, дозволила Сталіну отрима-
ти від партійно-радянського апарату «карт-бланш» на застосування
державного терору1.
Серед фахівців, які вивчають специфіку радянської епохи до-
воєнного періоду, побутує думка, що каталізатором політичних
репресій в СРСР, і в Україні зокрема, у 1937 р. могло стати не
завжди виправдане поширення стаханівського руху у різних га-
1 Див. докладніше: Кульчицький С. Подарунок Сталіна радянському елек-
торату (До 70-річчя Великого терору) // День. – 2007. – 31 березня.
110 Олег Бажан
лузях народного господарства. Аварії, вимушені простої, дезорга-
нізація виробництва, спричинені гонитвою за рекордами, партій-
не керівництво перекладало на «саботажників стаханівського
руху», «шкідників», яких заповзято стали виявляти органи дер-
жавної безпеки серед інженерно-технічних працівників шахт,
фабрик та заводів2.
Таким чином, аналіз сучасних наукових досліджень проблем
сталінських репресій, дає можливість стверджувати, що в другій
половині 1930-х рр. масовий терор у Радянському Союзі мав не
тільки попереджувальний характер, але й до нього спричиняли
глибинні економічні й політичні чинники.
Архіви центральних органів влади СРСР переконливо свідчать,
що в добу «Великого терору» в епіцентрі репресій перебувала
Україна. На її території за період «Великого терору» арештували
198918 осіб, з них до розстрілу — 123421 особу3.
Зловісний смерч «Тридцять сьомого» не оминув Полтавщини.
Уявлення чекістів про «засміченість» класовими ворогами утворе-
ної у вересні 1937 р. Полтавської області демонструє віднайдений
автором документ «Паспорт Полтавської області» (він мав гриф
«Для службового користування» — О. Б.). В ньому зазначалося:
«Місто Полтава до 1937 року було місцем вислання білогвардій-
ських, контрабандистських та інших антирадянських елементів…
В роки існування «української директорії» на чолі з авантюрис-
том Петлюрою (уродженець міста Полтави — О. Б.) у всіх повітах
Полтавської губернії були створені націоналістичні організації:
«Просвіта», «Українська партія боротьбистів» і «Українська партія
соціалістів революціонерів», які організували і очолили українсько-
націоналістичні банди для боротьби з молодою Радянською респуб-
2 Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії
кінця 1930-х років в Україні. – Донецьк, 1996; Бут О.М., Добров П.В.
«Економічна контрреволюція» в Україні в 20–30-ті роки ХХ століття:
від нових джерел до нового осмислення. Видання 2-ге, виправлене і
доповнене. – Донецьк, 2002; Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Україн-
сько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки. – К., 2002; Василь-
єв В.Ю. «Великий терор» (1937–1938 рр.) у вугільній промисловості
Донбасу та його вплив на економічний розвиток УРСР // Історія Украї-
ни. Маловідомі імена, події, факти: Зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 143–156.
3 Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР
в Україні (кінець 1920-х – 1950-ті рр.). Іст.-стат. дослід. – Донецьк,
2003. – С. 402.
«Великий терор» на Полтавщині ... 111
лікою… Після розгрому цих банд їх ватажки та натхненники Пет-
люра, Левицький, Шелухін та інші втекли за кордон. На терито-
рії Полтавської області, в теперішній час проживає значна кількість
їх родичів та організаційних зв’язків4…»5. Наголос на те, що «Пол-
тавщина є батьківщиною ватажків українських націоналістів, як-
то Петлюра, Левицький, Карась» позначиться на ході масових
операцій, проведених обласним управлінням НКВС (УНКВС).
Як посилення «оперативного натиску на куркульський проша-
рок», з якого в минулому формувалися петлюрівські «політкримі-
нальні банди», було сприйнято працівниками УНКВС на чолі з
А. Петерс-Здебським оперативний наказ наркома внутрішніх справ
СРСР М. Єжова за № 00447 від 30 липня 1937 р. «Про операцію з
репресування колишніх куркулів, кримінальників та інших анти-
радянських елементів». Прикметно, що масштаби операції плану-
валися згори, за рішенням політбюро ЦКВКП(б), вказівкою союзно-
го НКВС. Відповідно до партійної настанови та оперативного на-
казу, 17 жовтня 1937 р. НКВС УРСР встановив для Полтавської
області ліміти «ворожих елементів», які підлягали арешту і розст-
рілу у порядку адміністративного проведення справ через «трійку»:
за 1-ю категорією (розстріл) — 300 осіб, за 2-ю (тюремне ув’язнен-
ня) — 500 осіб6. Упродовж трьох наступних днів рішення змінили.
21 жовтня 1937 р. надійшла нова вказівка від наркома внутрішніх
справ УРСР І. Леплевського щодо встановлення розмірів нових
лімітів: перша категорія — 500 осіб, друга — 1500 осіб7. З листуван-
ня щодо ходу операції дізнаємося, що 1 грудня 1937 р. начальник
8-го відділу НКВС УРСР Л. Мунвез здійснив «розкладку» додатко-
вого ліміту для «трійки»: 300 осіб — 1 категорія, 700 осіб — 2 ка-
тегорія. 17 грудня до УНКВС надійшла чергова телеграма, в якій
наводилась «розкладка» додаткових лімітів стосовно 1-ї категорії
для обласної трійки — 400 осіб.
Бажання вислужитися перед республіканським керівництвом
спонукала Петерса-Здебського 3 лютого 1938 р. звернутися Мунвеза
з проханням збільшити ліміт у 1-й категорії на 300 осіб, у 2-й —
на 7008.
4 Так в тексті.
5 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБ
України). Колекція документів.
6 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 32, арк. 54.
7 Там само, арк. 77.
8 Там само, арк. 128.
112 Олег Бажан
З матеріалів фонду 42 «Оперативно-статистична звітність»
Галузевого архіву Служби безпеки України довідуємось, що в ході
виконання наказу № 00447 на Полтавщині було репресовано
3377 осіб.
Синхронно з «наступом на куркулів» в області упродовж 20
серпня – 20 листопада 1937 р. здійснювалися заходи, пов’язані з
реалізацією оперативного наказу НКВС СРСР за № 00485 від 11
серпня 1937 р. та «Закритого листа про фашистсько-повстанську,
шпигунську, диверсійну, пораженську й терористичну діяльність
польської розвідки в СРСР». З 1432 осіб, заарештованих на Полтав-
щині по «польській лінії», лише 808 були поляками за національ-
ністю9. Згідно з наказом НКВС СРСР за № 00439 від 25 липня
1937 р., місцеві чекісти взялися за реалізацію «німецької операції»,
в ході якої за гратами опинилось 89 жителів області (70 німців,
11 українців, 8 росіян). З підписанням 20 вересня 1937 р. оператив-
ного наказу НКВС СРСР № 00593 щодо репресування так званих
«харбінців» органи держбезпеки зосередили свої зусилля на вияв-
ленні колишніх службовців Китайсько-Східної залізниці та рееміг-
рантів Манчжоу-Го, які можливо працювали на стратегічних об’єк-
тах Полтавської області. Результати операції по «харбінській лінії»
на 4 січня 1938 р. виглядали так: засуджено по 1-й категорії 10
осіб; по 2-й категорії — 1 особа, за НКВС СРСР рахується 6 осіб.
Комплекс оперативних заходів застосували працівники УНКВС у
проведенні восени та взимку 1937 р. операцій по ліквідації
міфічних шпигунсько-диверсійних організацій, агентів латиської
(30 осіб), румунської (3 особи) та інших розвідок10.
В останній декаді листопада 1937 р. Петерс-Здебський повідо-
мив Леплевського про ліквідацію на території Полтавської, Харків-
ської та Дніпропетровської областей української повстанської
контрреволюційної організації, до якої входили викладачі середніх
шкіл Полтави, працівники МТС, ветлікарі, бригадири колгоспів,
а також «відомий націоналіст» — професор Щепотьєв (всього 203
особи, з них на 20 листопада 1937 р. заарештовано 79 чол.11).
Ретельно поставився апарат УНКВС до виконання завдань,
порушених у телеграмі НКВС УРСР за № 83921 від 28 грудня
1937 р., в якій зокрема зазначалось: «Негайно переглянути всі
9 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 31, арк. 176.
10 Там само.
11 Там само, ф. 16, оп. 32, спр. 61, арк. 95–102.
«Великий терор» на Полтавщині ... 113
обліки і розробки по сіоністах, заарештувавши антирадянський
сіоністський актив.» У згаданому вище «Паспорті Полтавської
області» зверталась увага, що у Полтаві та Кременчуцькому, Лубен-
ському, Кобеляцькому, Лохвицькому, Миргородському та Пиря-
тинському районах активно діяли антирадянські сіоністські органі-
зації («Поалей-Ціон», «Гашомер-Гацоір», «Маккабі». «ЄВОСМ»
та ін.), учасники яких «проводили ворожу націоналістичну
діяльність та займались збором шпигунських даних на користь
англійської розвідки12».
Уявити масштабність різноманітних операцій, проведених за
вказівками НКВС УРСР на території Полтавщини у другій полови-
ні 1937 р., дозволяють цифрові дані про оперативно-слідчу роботу
УНКВС:
«1. Всього заарештовано з 1 червня 1937 р. по 10 січня 1938 р. —
6932 чол.
Число заарештованих розбивається по лініям:
Троцькістів та правих ...................................151 чол.
Учасників військово-фашистської змови ..............42 чол.
Українських націоналістів..................................1046 чол.
По польській к-р та ш/п13..................................1312 чол.
Німецькій к-р. та ш/п ....................................140 чол.
Японській к-р. та ш/п ......................................28 чол.
Грецькій к-р ..............................................37 чол.
Латиській к-р .............................................53 чол.
Церковно-сектантській к-р .............................443 чол.
Куркульській операції ...................................3377 чол.
Дружин зрадників Батьківщини .....................256 чол.
Сіоністів .......................................................27 чол.
Інші злочини ..............................................20 чол.
2. Всього засуджено з 1 червня 1937 р. по 10 січня 1938 р. — 4566 чол.
по 1-й категорії ..........................................1987 чол.
по 2-й категорії ............................................2579 чол.
а) засуджено Військовою колегією ......................30 чол.
по 1-й категорії ......................................23 чол.
по 2-й категорії ......................................7 чол.
12 ГДА СБ України. Колекція документів.
13 «Контрреволюції та шпигунству».
114 Олег Бажан
З них:
Троцькістів, правих та українських націоналістів ......13 чол.
По 1-й категорії .......................................9 чол.
По 2-й категорії ..............................................4 чол.
Учасників військово-фашистської змови ................17 чол.
По 1-й категорії ............................................14 чол.
По 2-й категорії ..............................................3 чол.
б) Засуджено Військовими трибуналами, спецколегією та
Особливою нарадою:
Всього ...............................................................278 чол.
По 1-й категорії ............................................29 чол.
По 2-й категорії ...........................................249 чол.
З них:
Троцькістів, правих та українських націоналістів ..95 чол.
По 1-й категорії ..............................................21 чол.
По 2-й категорії ............................................74 чол.
в) Засуджено НКВС СРСР по довідках:
Всього 1-а кат. 2-а кат.
Поляків 797 678 119
Німців 50 47 3
Харбінців 11 10 1
Разом: 858 735 123
Крім того, засуджено Трійками:
Поляків ............................................2 чол.
Рахується за НКВС СРСР нерозглянутих довідок:
По поляках .............................. 452 чол.
По німцях .............................. 94 чол.
По латишах .............................. 30 чол.
По греках .............................. 10 чол.
По румунах .............................. 3 чол.
По харбинцях .............................. 6 чол.
Разом: .............................. 595 чол.
Результати по куркульській операції:
Засуджено по наданих лімітах .................. 3400 чол.
З них: По 1-й категорії .................. 1200 чол.
По 2-й категорії .................. 2200 чол.
«Великий терор» на Полтавщині ... 115
Репресовані по куркульській операції вилучені:
По місту .................. 475 чол.
По селу .................. 2925 чол.
Всього проведено 8 відкритих процесів:
По ним засуджено ......................... 34 чол.
По 1-й категорії ......................... 14 чол.
По 2-й категорії ......................... 20 чол.
З них:
а) по шкідництву у сільському господарстві ......... 5 чол.
Засуджено: по 1-й категорії ..........………...……… 2 чол.
по 2-й категорії ...............…………. 3 чол.
б) по шкідництву в тваринництві ..........………….. 11 чол.
Засуджено: по 1-й категорії ..........………...…..… 8 чол.
по 2-й категорії ....................……… 3 чол.
в) по шкідництву в системі Заготзерно та
Комітеті заготівель ...................................... 18 чол.
Засуджено: по 1-й категорії ....................…….. 4 чол.
по 2-й категорії ...................………. 14 чол.
4. Засуджено жінок зрадників Батьківщини …………. 2 чол.»14
Соціальний стан більшості заарештованих
виглядав таким чином:
14 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 33, арк. 75–78.
15 Там само, спр. 31, арк. 23.
№ Соціальний стан репресованих Заарештовано
осіб
1. Куркулі 2638
2. Колишні люди (дворяни, торговці, жандарми) 1761
3. Декласований елемент 467
4. Служителі релігійних культів 361
5. Кустарі 69
6. Домогосподарки, пенсіонери, утриманці 58
7. Службовці 47
8. Одноосібники 66
9. Колгоспники 31
10. Робітники 14
11. Військовослужбовці 61
12. Колишні члени ВКП(б) 81
13. Члени ВЛКСМ 21
ЗАГАЛОМ 5573 15
116 Олег Бажан
Проте результати діяльності УНКВС не влаштовували цент-
ральний апарат. На початку 1938 р. спеціально утворена комісія
виявила серйозні порушення у роботі обласного управління. Орг-
висновки не забарилися. 26 лютого 1938 р. М. Єжов призначив
начальника 4-го відділу УДБ УНКВС по Київській області О. Вол-
кова на посаду начальника Полтавського УНКВС, а наступного
дня, 27 лютого 1938 р. Петерс-Здебського було заарештовано, як
учасника контрреволюційної змовницької військово-повстанської
організації.
Прибувши до Полтави, новопризначений начальник відразу
отримав оперативне завдання від наркома внутрішніх справ УРСР
О. Успенського, викладене у шифрограмі № 40076 від 1 березня
1938 р.: «завдати цілеспрямованого удару… по організуючих
кадрах контрреволюційного підпілля»16. Через 5 днів Волков ін-
формував Київ: «на 5 березня по білогвардійській операції заареш-
товано — 114, з них вищий, середній комсклад білої армії 77,
нижчий склад — 26… Викрито 5 ровсівських17 організацій, за-
арештовано — 22. Шпигунсько-повстанських резидентур — 1,
заарештовано —2»18.
У донесенні від 8 березня 1938 р. Волков доповідав Успенсько-
му про результати проведеної «петлюрівської операції». За грати
потрапила 101 особа: «членів центральної ради — 1, середнього
комскладу — 77, молодшого комскладу — 3»19. На 14 березня
1938 р. кількість заарештованих на Полтавщині в ході «петлюрів-
ської операції» зросла до 284 осіб, які нібито входили до 8 пов-
станських організацій20. За короткий проміжок часу слідчі обласно-
го УНКВС просунулися у фабрикації справи «РОВС». За першу
половину березня 1938 р. було розкрито 6 осередків «білогвардій-
ського підпілля», 308 осіб заарештовано21, у справі проходило більш
як півтисячі чоловік.
Березневі арешти 1938 р. послужили підґрунтям Волкову та
його підлеглим для створення міфічного «Українського націоналіс-
16 Золотарьов В. Олександр Успенський: особа, час, оточення. – Х., 2004. –
С. 120.
17 «Российский общевоинский союз».
18 ГДА СБ України, ф.42, спр. 39, арк. 72.
19 Там само, арк. 73.
20 Там само, арк. 134
21 Там само.
«Великий терор» на Полтавщині ... 117
тичного центру на Полтавщині», за участь у якому заарештовано
понад 1000 осіб22.
На пристрасть Волкова до створення міфічних масштабних
контрреволюційних організацій звертав увагу у серпні 1939 р.
заступник наркома внутрішніх справ УРСР А. Кобулов: «Після
створення оперативно-слідчих груп (в перших числах березня
1938 р. сформовано 5 міжрайонних оперативних слідчих груп в
Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Миргороді та Золотоноші — О. Б.)
Волков провів оперативну нараду, на якій заявив, що Україна
має вже кілька сформованих повстанських армій, вказавши при
цьому, що ці формування необхідно ліквідувати та заарештувати
до 30 тисяч учасників. Він попередив оперпрацівників, що анти-
радянських одинаків та дрібних груп не існує, та ознайомив при-
сутніх зі схемою — діаграмою контрреволюційних повстанських
формувань з нібито існуючим центром. Після чого начальниками
оперативних груп стали створюватися стрункі організації за
військовим принципом, які складалися з загонів, рот, батальйо-
нів і навіть полків, і в такому вигляді справи надавались для
розгляду Особливій трійці УНКВС, яка заслуховувала в день більш
ніж 100 справ23».
Під час фабрикації в червні 1938 р. справи «Священний союз
партизанів» Волкову навіть довелось стримувати своїх заповзятих
підлеглих, які вигадали надмірну кількість фіктивних контррево-
люційних організацій. Він аргументував свою позицію: «фальсифі-
кація буде надто наочною»24.
Прикметно, що до початку арештів у справі «Священний союз
партизанів», УНКВС не мало ні агентурних, ні слідчих даних про
діяльність контрреволюційної організації серед колишніх черво-
них партизан. Проте Волков дав розпорядження ще раз допитати
раніше заарештованих «троцькіста» Федорченка (колишнього
керівника партизанського загону) та боротьбиста Мачинського, а
також командира 75 стрілецької дивізії Тищенка з метою отримати
«розгорнуті» свідчення про наявність повстанських штабів в області.
22 Лошицький О. «Лабораторія–2»: Полтава. Документальні матеріали
про масові репресії в Полтавській області у 1937–1938 рр. // З архівів
ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2000. – № 2/4. – С. 135.
23 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 32, спр. 61, арк. 266. Підписані Кобуло-
вим матеріали розслідування мали назву «Про викривлення в опера-
тивно-слідчій роботі в УНКВС по Полтавській області».
24 Там само, арк. 267.
118 Олег Бажан
Вигадуючи «керівні» протоколи допитів, Волков припустився
відвертих помилок. Так, в показах Мачинського і Федорченка
вказувалося, що Полтавський обласний штаб сформований в
1930 р., в той час, як Полтавська область була створена тільки
1937 р. У протоколах допитів Тищенка були вказані як учасники
антирадянської повстанської організації колишні червоні парти-
зани, яких він не знав.
Крім того, для розгортання справи чекістами був заарештова-
ний агент «Грязнов», який дав свідчення про вербовку ним в
підпільну організацію більше 40 чоловік. Згодом провокатора
«Грязнова» було виставлено як учасника антирадянського угрупо-
вання та рішенням «трійки» засуджено до вищої міри покарання.
За вказівкою Волкова арешту підлягали особи, які в минулому
брали участь в партизанському русі. Тому заарештували 311 осіб,
з яких 123, після перевірки в 1939 р., були звільнені з-під варти25.
За допомогою провокаційних методів ведення слідства, фальси-
фікації слідчих документів було сконструйовано справу терористич-
ної молодіжної організації «Молода генерація». Під прес репресив-
ної машини потрапили працівники ЦК КП(б)У, ЦК ЛКСМУ, комсо-
мольський актив області. В 1939 р. з 32-х заарештованих 23 особи
були визнані невинними26.
Незаконні арешти проводились серед співробітників Полтавсь-
кого обласного управління НКВС. За період 1938 р. їх було заареш-
товано 79 чоловік. Чистка торкнулась як співробітників держбезпе-
ки та міліції, так і працівників тюремних закладів області. На 2
липня 1939 р. з обласного управління НКВС звільнено 59 осіб. На
початку 1938 р. для ведення слідства у справах заарештованих
співробітників НКВС була створена «особлива слідча група» під
керівництвом молодшого лейтенанта держбезпеки Алексєєва. В
результаті застосування протиправних та провокаційних методів
слідства з арештованих співробітників створили міфічну контрре-
волюційну право-троцькістську терористичну організацію27.
Правова вакханалія спостерігалась в ході розгрому «шпигунсь-
ких гнізд» національних меншин. Згідно статистичним даним про
25 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 32, спр. 61, арк. 262, 267.
26 Ковтун Г.К., Войналович В.А., Данилюк Ю.З. Масові незаконні реп-
ресії 20-х – початку 50-х років на Полтавщині // Реабілітовані істо-
рією. – К.; Полтава,1992. – С. 36.
27 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 32, спр. 61, арк. 269–276.
«Великий терор» на Полтавщині ... 119
діяльність УНКВС у січні–липні 1938 р., на Полтавщині за звинува-
ченнями в «польській контрреволюції та шпигунстві» було заареш-
товано 1152 особа, «німецькій контрреволюції та шпигунстві» —
234. В області виявлено 4 особи, нібито «причетних» до антирадян-
ської діяльності на користь Румунії, 15 осіб, запідозрених у «чесь-
кому шпигунстві», 6 чол., які розгорнули протиправну діяльність
на користь Болгарії. Упродовж зими–літа 1938 р. співробітниками
УНКВС була сформована «доказова база» на 58 громадян, звину-
вачених у «латвійській контрреволюції та шпигунстві». З 1 січня
до 1 серпня 1938 р. на Полтавщині заарештовано 6791 особу, з
них 6713 за національністю були: 5891 українців, 367 росіян, 206
євреїв, 183 поляки, 37 німців, 19 латишів, 6 болгар, 4 греки28.
Одночасно репресії торкнулися служителів релігійних культів.
На фронті боротьби з «церковно-сектантською контрреволюцією»
полтавські чекісти упродовж зими–літа 1938 р. зуміли «виявити»
74 представника різних конфесій, вороже налаштованих проти
радянської влади.
Сигнал про припинення великої соціальної чистки, розпочатої
1937 р., сталінське керівництво подало у своєрідний спосіб —
шляхом прийняття спільної постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР
«Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства» від
17 листопада 1938 р., яка мала на меті покласти край нехтуванню
законів юриспруденції у чекістській діяльності. Обговорення по-
станови вищого партійно-державного керівництва країни серед
оперативного складу Полтавського УНКВС відбувалось у руслі
викриття жахливих порушень законності, грубих викривлень при
веденні слідства29. В доповідній записці від 11 січня 1939 р. на
ім’я наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берія новий заступник
начальника Полтавського УНКВС С. Поляков зізнавався: «Якщо
я в минулій доповідній записці вказував про наочне на практиці
застосування незаконних методів слідства (побиття заарештованих,
тривалі безперервні нічні та денні допити, довгочасне стояння на
ногах і т.п.) і про перекручення під час допитів свідків, при органі-
зації очних ставок — то минула декада роботи над заарештованими
не тільки підтвердила це, але і показала, що всі питання постали
дуже гостро, і що викривлення під час слідства і застосування
28 Лошицький О. Вказ. праця. – С. 175–176. Національність інших в че-
кістських документах не вказувалась.
29 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 33, спр. 46, арк. 80–93.
120 Олег Бажан
незаконних методів допитів мали місце в набагато більших розмі-
рах, ніж я це підозрював… Партійні збори виявили додатково і
ряд інших викривлень, що мали місце в роботі УНКВС, до них в
першу чергу відносяться:
а) складання фальсифікованих, так званих «провідних» протоко-
лів допитів по ряду справ: «РОВС», по к.-р. повстанським парти-
занським формуванням, по справі контрреволюційної терори-
стичної організації «Молода Генерація», по справі диверсійно-
шкідницької організації з лікарів у м. Кременчуці;
б) залучення, за показами заарештованих, зайвих осіб, непричет-
них до к.-р. діяльності допитуваних, — це особливо стосується
членів партії, керівного складу районів, співробітників УНКВС
та заарештованих по справі «Молода Генерація»30.
Прийняті постановою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 17 листопада
1938 р. рішення про запровадження персональної відповідальності
працівників НКВС за кожний незаконний арешт викликали паніку
серед оперативного складу Полтавського УНКВС. Більшість на-
чальників райвідділів, за свідченнями начальника 3-го відділу
УНКВС по Полтавській області Платонова, «міцно розгубилися і
не знали, що їм робити зі слідчими справами». Так, наприклад,
начальник Нехворощанського районного відділу НКВС Варич
спробував звільняти заарештованих, які відмовились від своїх
показів, на основі 20-ти хвилинного допиту. В Гельмязівському
та Шишацькому районах співробітники УНКВС зі слідчих справ
заходилися викидати старі протоколи допитів. Начальник Лубенсь-
кої тюрми Дамрін особисто ознайомлював заарештованих жінок з
постановою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР, переконував в тому, що «неза-
баром багатьох заарештованих звільнять, так як слідство за справа-
ми проводилось неправильно»31.
Виправляти ситуацію, яка склалась під час перегляду раніше
заведених слідчих справ, випало на долю нового начальника Пол-
тавського УНКВС М. Бухтіярова (Волкова арештували 14 січня
1939 р.). 23 січня 1939 р. на оперативній нараді, присвяченій ви-
конанню рішень РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р.,
Бухтіяров закликав присутніх не забувати, що «удар по ворогу в
Полтавській області нанесений великий, але як видно з перегляну-
тих агентурних справ, ще багато прийдеться попрацювати над
30 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 33, спр. 46, арк. 94–96.
31 Там само, арк. 106,110, 112.
«Великий терор» 1937-1938 рр. на Хмельниччині 121
розкриттям прихованих ворогів, які проводять свою ворожу
діяльність»32.
Таким чином, призупинений механізм політичних репресій
мав знову запрацювати. Зупинити остаточно його вдалося лише в
часи «горбачовської перебудови».
32 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 33, спр. 46, арк. 105.
Леонід Місінкевич
(Хмельницький)
«Великий терор» 1937–1938 рр. на Хмельниччині
Misinkevich L. «The great terror» of 1937–1938 in Khmelnitskyi region.
The article is dedicated to the ways that put into practice the
policy of repression in Khmelnitskyi region.
Сторінки історії України радянської доби під тиском комуніс-
тичної ідеології висвітлювалися упереджено, необ’єктивно. Нині
прагнення істориків спрямовано на переосмислення минулих років,
ліквідацію «білих плям», відновлення історичної справедливості
щодо наших співвітчизників, які зазнали необґрунтованих репре-
сій з боку держави. Відкритий доступ до державних архівів дав
можливість вивчення причин свавілля, політичних репресій. Рані-
ше ця площина нашої історії була надійно схована адміністратив-
но-командною системою за допомогою жорсткої цензури, таємни-
чості архівних матеріалів, що мали гриф «Цілком таємно».
За роки радянської влади мільйони людей стали жертвами
свавілля необмеженої влади комуністичного режиму, зазнавши
необґрунтованих репресій за політичні, релігійні переконання,
соціальні та національні ознаки. Непоправних і невиправданих
втрат зазнало українське суспільство. Внаслідок масових репресій,
які охопили всі верстви населення, було обірване і покалічене
життя сотень тисяч наших співвітчизників, розстріляних, знище-
них у концентраційних таборах, в’язницях, на засланні. Значних
людських втрат зазнало населення прикордонного Подільського
регіону — Хмельниччини.
Метою цієї статті є спроба розглянути процеси, пов’язанні з
проведенням репресивної політики радянської влади на теренах
Поділля, розкрити механізм цих заходів, звернути увагу на їх
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40090 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:45:49Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бажан, О. 2013-01-09T16:31:13Z 2013-01-09T16:31:13Z 2007 «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) / О. Бажан // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2007. — № 1 (28). — С. 109-121. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40090 Based on the unknown documents from the archive of Security service of Ukraine, the author investigated to what results led the fulfillment of executive orders of the NKVD in Poltava region. uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ «Великий терор» в Україні: До 70-річчя масових політичних репресій 1937–1938 років «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) «The great terror» in Poltava region (based on documents of the archive of Security service of Ukraine) Article published earlier |
| spellingShingle | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) Бажан, О. «Великий терор» в Україні: До 70-річчя масових політичних репресій 1937–1938 років |
| title | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) |
| title_alt | «The great terror» in Poltava region (based on documents of the archive of Security service of Ukraine) |
| title_full | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) |
| title_fullStr | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) |
| title_full_unstemmed | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) |
| title_short | «Великий терор» на Полтавщині (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) |
| title_sort | «великий терор» на полтавщині (за матеріалами галузевого державного архіву служби безпеки україни) |
| topic | «Великий терор» в Україні: До 70-річчя масових політичних репресій 1937–1938 років |
| topic_facet | «Великий терор» в Україні: До 70-річчя масових політичних репресій 1937–1938 років |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40090 |
| work_keys_str_mv | AT bažano velikiiterornapoltavŝinízamateríalamigaluzevogoderžavnogoarhívuslužbibezpekiukraíni AT bažano thegreatterrorinpoltavaregionbasedondocumentsofthearchiveofsecurityserviceofukraine |