Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови
Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метерлінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки. Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків представників французького символізму у сфері рецепції і типології та визначити їх роль у загальноєвропейському ро...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Леся Українка і сучасність |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40158 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови / Л. Бондарук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 151-161. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40158 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бондарук, Л. 2013-01-10T19:21:49Z 2013-01-10T19:21:49Z 2010 Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови / Л. Бондарук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 151-161. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0050 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40158 821. 161.2.08 + 821.133.1.08 Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метерлінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки. Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків представників французького символізму у сфері рецепції і типології та визначити їх роль у загальноєвропейському розвитку символізму кінця ХІХ – початку ХХ століть. Раскрываются особенности интерпретации символизма М. Метерлинка в интеллектуально-художественном пространстве творчества Леси Украинки. Это позволяет проследить совокупность межлитературных связей представителей французского символизма у сфере рецепции и типологии и определить их роль в общеевропейском развитии символизма конца ХІХ – начала ХХ веков. The purpose of this research is to determine features of Maeterlinck’s interpretation of symbolism in the Lesia Ukrainka’s intellectually artistic creation space, that allows one to trace a set of interliterary links of representatives of French symbolism in the sphere of reception and typology and to define their role in European symbolism of the late 19th and early 20th century. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Леся Українка і сучасність Творчі світи Лесі Українки Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови Леся Украинка и Морис Метерлинк – концепция символического языка Lesia Ukrainka and Moris Maeterlinck – the Concept of Symbolic Language Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови |
| spellingShingle |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови Бондарук, Л. Творчі світи Лесі Українки |
| title_short |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови |
| title_full |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови |
| title_fullStr |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови |
| title_full_unstemmed |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови |
| title_sort |
леся українка та моріс метерлінк – концепція символічної мови |
| author |
Бондарук, Л. |
| author_facet |
Бондарук, Л. |
| topic |
Творчі світи Лесі Українки |
| topic_facet |
Творчі світи Лесі Українки |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Леся Українка і сучасність |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Леся Украинка и Морис Метерлинк – концепция символического языка Lesia Ukrainka and Moris Maeterlinck – the Concept of Symbolic Language |
| description |
Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метерлінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки. Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків представників французького символізму у сфері рецепції і типології та визначити їх роль у загальноєвропейському розвитку символізму кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Раскрываются особенности интерпретации символизма М. Метерлинка в интеллектуально-художественном пространстве творчества Леси Украинки. Это позволяет проследить совокупность межлитературных связей представителей французского символизма у сфере рецепции и типологии и определить их роль в общеевропейском развитии символизма конца ХІХ – начала ХХ веков.
The purpose of this research is to determine features of Maeterlinck’s interpretation of symbolism in the Lesia Ukrainka’s intellectually artistic creation space, that allows one to trace a set of interliterary links of representatives of French symbolism in the sphere of reception and typology and to define their role in European symbolism of the late 19th and early 20th century.
|
| issn |
XXXX-0050 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40158 |
| citation_txt |
Леся Українка та Моріс Метерлінк – концепція символічної мови / Л. Бондарук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 151-161. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bondarukl lesâukraínkatamorísmeterlínkkoncepcíâsimvolíčnoímovi AT bondarukl lesâukrainkaimorismeterlinkkoncepciâsimvoličeskogoâzyka AT bondarukl lesiaukrainkaandmorismaeterlincktheconceptofsymboliclanguage |
| first_indexed |
2025-11-25T03:33:39Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:33:39Z |
| _version_ |
1850502687490048000 |
| fulltext |
Творчі світи Лесі Українки
151
УДК 821. 161.2.08 + 821.133.1.08
Л. Бондарук
ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТА МОРІС МЕТЕРЛІНК –
КОНЦЕПЦІЯ СИМВОЛІЧНОЇ МОВИ
Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метер-
лінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки.
Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків
представників французького символізму у сфері рецепції і типології та
визначити їх роль у загальноєвропейському розвитку символізму кінця
ХІХ – початку ХХ століть.
Ключові слова: динамічність мови, концепція, символізм,
перекладність, зіставлення, еквівалентність.
Упродовж усього попереднього століття, а особливо
у другій його половині, загострився інтерес до проблеми людини.
Це зумовлено, у першу чергу, змінами в самому суспільстві. Якщо
раніше ми мали яскраво виражену індустріальну цивілізацію, то в
останній час наростаюча інформативність усіх сфер діяльності
людини привела до трансформації суспільства в інформаційну
соціальну структуру, де особлива роль приділяється людській
індивідуальності, творчому началу в людині. Відбулося своєрідне
переорієнтування філософії з науки на культуру в цілому. Саме
тоді стали помітні наполегливі спроби багатьох дисциплін
переорієнтуватися на вивчення природи людини.
У середині ХХ століття ми відмічаємо активне звернення
філософів та лінгвістів до вивчення динамічного аспекту мови,
хоча цей перехід був підготовлений філософськими, лінгво-
філософськими і лінгвістичними працями попередніх років і
десятиліть, як, наприклад, концепції Е. Бенвеніста, К. Бюллера,
Л. Вітгенштейна, М. Дамміта, Р. Карнапа, А. Мартіне, В. Мате-
зіуса, Дж. Остіна, Б. Рассела, Дж. Серля, Л. Щерби.
Однак ідеї мовного динамізму в працях лінгвістів і лінгво-
філософів закладалися значно раніше і сягають концепції В. фон
Гумбольдта, який вважав, що мова і духовна сутність людини
нерозривно пов’язані, що мова є витвором духу [1, 19–21].
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
152
Особливо важливою є концепція О. О. Потебні про динамічну
сутність та божественно-людське розуміння мови. За словами
О. Потебні, індивідуальні відчуття тісно пов’язані загальною
природою людства, а те, що робить мову необхідною при
найпростішому акті утворення думки, безперервно повторюється і
в усьому духовному житті людини [6, 39]. З того часу мові
відводиться активна роль у мисленні та пізнанні.
Серед множини таких досліджень особливої уваги
заслуговує традиція вивчення мови в нерозривному зв’язку
з культурою конкретної нації. У цьому аспекті цікавою є
філософська концепція Ернста Кассірера, яка включає розуміння
культури як продукту символічної діяльності людини, у свою
чергу опосередкованого символікою мови. Основна теза
Кассірера: «символ — ключ до природи людини». За Кассірером,
людина настільки занурена в лінгвістичні форми, художні уяви,
міфічні символи або релігійні ритуали, що не може нічого бачити
і знати без втручання символізму. Отже, Е. Кассірер уважав, що
внутрішній світ людини тяжіє до символістського прояву [2,73].
Кожний літературний (і не тільки) твір – це сукупність
знаків, де автор намагається розкрити себе і свій внутрішній світ.
Перед ним – читач, який розгадує концепцію твору через
таємничість знаків, символів, і ця розгадка завжди індивідуальна,
повна або ж часткова, оскільки саме поняття концепції досить
містке і потребує конкретизації.
За С. П. Щербою, «концепція — це провідний задум, котрий
визначає життєдіяльність індивіда, стратегію дій людини
у здійсненні планів, програм, реформ (концепція перебудови,
концепція реформування аграрного сектору економіки, концепція
освіти в Україні тощо)» [7, 206].
У літературознавчому словнику-довіднику слово «концеп-
ція» (від лат. сonceptiо – сприйняття) пояснюється як
«розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути
логічних суперечностей якоїсь складної проблеми, явища …
вживається для позначення головного задуму, провідної ідеї
наукової праці, художнього твору» [4, 374]. Отже, концепцію
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Творчі світи Лесі Українки
153
можна трактувати як спосіб розуміння якоїсь проблеми, що
дозволяє викласти власні міркування і висновки.
За словами А. М. Науменка, якщо концепцію визначити
кінцевою метою та головним засобом лінгвопоетичного аналізу,
то для його суті важливою є об’єктивна оцінка всіх рівнів тексту:
лінгвістичних особливостей, екстралінгвістичних явищ, авторсь-
кого задуму [5, 63], а провідними типологічними формами
лінгвопоетичного аналізу треба вважати такі: дослідження
окремого белетристичного тексту, творчості письменника
в цілому, окремого жанру, літературного напрямку, зіставлення
оригіналу і перекладу [5, 98].
Саме тому на прикладі конкретного символістського твору –
драми М. Метерлінка « L’Intruse » та її перекладу, виконаного
Лесею Українкою, «Неминуча» – ми зробимо спробу розкрити
символічну концепцію мови як динамічного явища, що
відображає природну сутність людини, розкриває особливості
конкретної нації, уможливлює інтуїтивне пізнання навколишнього
світу, оскільки вважаємо, що дія символу на підсвідомому рівні
потужніша, ніж дія самої мови. Впливаючи на почуття, символ
впливає на мислення і є найпотужнішим у мисленні засобом
прояву та вираження емоцій ззовні для подальшого їх споглядан-
ня та пізнання.
Знаковість п’єси Метерлінка « L’Intruse » полягає передусім
у перегляді природи трагічного, як і проблеми буття людини,
а також у використанні новаторського формального інструментарію,
для дослідження якого ми виокремимо такі чинники
(за А. М. Науменком): дослідження тексту за формою та змістом;
дослідження творчості письменника та літературного напряму;
жанр твору; сюжетно-композиційні особливості; символічний
зміст ситуацій і образів; зіставлення оригіналу і перекладу.
Постать Моріса-Полідора-Марі-Бернара Метерлінка (Mau-
rice Polydore Marie Bernard Maeterlinck) викликала і викликає
певні суперечності щодо його приналежності чи до бельгійської
літератури, оскільки народився у 1862 р. в бельгійському місті
Генті у франкомовній сім’ї з фламандськими коренями, чи до
французької літератури, тому що з 1896 р. жив у Франції і писав
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
154
французькою мовою. Майбутні історики літератури цікавитимуть-
ся його духовною еволюцією, тими змінами у світогляді, а також
у теорії драми, які склали незабутню сторінку світового театру.
Його театр називають «статичним», «театром мовчання»
і «театром смерті». Він відмовляється від зображення подій на
сцені, від зовнішньої інтриги, а зосереджується натомість на
інтризі внутрішній — внутрішньому житті людини, яке не
вимовляється словами. Тому головне в театрі не дія, а стан душі.
За основним діалогом, що на поверхні, відбувається прихований
діалог — про головне, замовчуване. Саме такі прийоми сприяли
утвердженню нового розуміння театру.
Ідеї символізму приходили на Україну різними шляхами,
поєднуючись із деякими рисами попередньої реалістичної школи
і набуваючи в українському національному середовищі нових
ознак. При цьому кожен письменник репрезентує свою лінію
розвитку, пошуки власної концепції, що охоплюють сферу ідей
і форм. Єдине, що об’єднувало представників усіх цих груп, течій
чи просто індивідуальностей, було неприйняття побутового
реалізму, описовості старої школи письма.
Про творчість М. Метерлінка відгукувалися І. Франко,
О. Кобилянська, І. Нечуй-Левицький, В. Стефаник, М. Коцюбин-
ський, М. Вороний, О. Білецький, М. Рильський та ін. Метерлінка
перекладатимуть Є. Тимченко («Сліпці», 1909; «Непроханий
гість», «Синя пташка», 1918), М. Загірня («Монна Ванна», 1907),
Н. Кобринська («Синьобородий і Арияна», 1913), М. Антонюк
(«Непроханий гість», 1918), П. Долина та В. Миляєв («Чудо
святого Антонія», 1919), М. Рильський і Н. Андріанова
(«Блакитний птах», 1965), але окремим виданням твір не виходив.
У 1997 році у видавництві «Котигорошко» опубліковано
калькований переклад «Синього птаха» з російської (за версією
М. Любимова).
Проте, незважаючи на такий широкий інтерес до творчості
М. Метерлінка, саме Леся Українка була однією з перших, хто
представив його Україні, саме вона переклала відому драму
« L’Intruse» ще у 1900 р.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Творчі світи Лесі Українки
155
У першому десятиріччі ХХ століття Леся Українка
перекладала переважно прозу. Есе Моріса Метерлінка «Оливне
гілля» вона переклала 1906 р. водночас – і в певному зв’язку –
із працею над власною статтею «Утопія в белетристиці»: у цій
статті характеризується й есе Метерлінка. Переклад надрукований
посмертно.
П’єси Метерлінка були створені на хвилі особливого
інтересу до нового напрямку європейського мистецтва –
символізму, його зміст визначає філософія двох світів, яка
сформувалась у християнському середньовіччі та була властива
багатьом романтикам. Згідно з цією філософією, світ видимий,
матеріальний – не єдиний. Вищий за земний – світ духовний,
небесний, ідеальний. Основоположники нового напрямку були
переконані, що з допомогою символу, художнього знаку можна
відтворити приховану, незбагненну сутність речей. У такому
аспекті драматургія Метерлінка привертала увагу незвичністю і
поетичністю.
За жанром « L’Intruse » – це драма, характерними
особливостями якої є те, що життєві події і характери персонажів
розкриваються не описово, а через показ їхніх дій, вчинків та
розмов, що ведуться між ними. Драма відзначається сконцентро-
ваністю змісту, гостротою конфліктів, тобто зіткнень протилеж-
них сил, інтересів, ідей, моральних принципів тощо. За законами
драми, у ній чітко вказані персонажі, місце та час.
Щодо головних персонажів автор не вказує нам ніяких
конкретних даних, окрім діда, про якого уточнюється, що він –
сліпий:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
L’аїeul (Il est aveugle)
Le père
Les trois filles
La soeur de charité
La servante
Дід (сліпий)
Батько
Три дочки
Сестра милосердя
Служниця
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
156
На перший погляд, нічого незвичного немає в персонажах
твору – вони цілком реальні. Проте Метерлінку вдається передати
внутрішній стан тривоги, стурбованості, навіть містицизму
і драматизму, а їх характери розкриваються у безпосередніх
стосунках з іншими дійовими особами, у їх поведінці:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
L’аїeul: Il s’inquiète toujours
outre mesure (1)
Le père: ...c’est la première
fois que je me sens chez moi
(2), au milieu des miens,
depuis cet accouchement
terrible.
Les trois filles: Pourquoi
tremblez-vous toutes les trois
(3), mes filles?(4)
Дід: Турбується без міри.
Батько: ...се перший раз, що я
почуваюся дома межи своїх
після сих її страшних пологів.
Три дочки: Чого ви всі
тремтите, всі три, чого,
донечки?
Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до
перекладацької діяльності. Очевидно, ознайомлення з творчістю
Метерлінка допомагало їй розібратися у своїх світовідчуттях,
знайти для них форму. Незважаючи на те, що переклад відмінних
за структурою мов, якими є французька та українська, потребує
граматичних і контекстуальних змін, зазвичай Леся Українка
вибирає еквівалентні за формою та змістом відповідники. Проте
у першому прикладі ми відмічаємо граматичну і семантичну
трансформацію: опускається підмет, а дієслово турбуватися
передбачає вживання непрямого додатка: про когось?, а не лише
хвилюватися самому, як це вказано в оригіналі. Гіпербола
у другому випадку оправдується її вживанням для підкреслення
події, котра стосується всіх членів родини, а не лише одного
батька. Цей же прийом ми спостерігаємо й у третьому прикладі.
Мes filles? (4) перекладається за допомогою пежоративного
іменника, щоб підкреслити турботу і любов діда до онук, яких він
називає донечки.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Творчі світи Лесі Українки
157
У Метерлінка основні та другорядні «абстрактні» персонажі
(La Mort–Смерть, La Lumière–Світло, Le Temps–Час, La Nui–Ніч,
Le Bruit–Шум, La Peur–Страх) сугестуються системою образів-
алюзій, які стають відображенням «життя душі»; життя ж суще
постає як інтуїтивне поступове пізнання Смерті (єдина видима
реалізація Невідомого), яка і є головним, але невидимим
персонажем, і яка саме тому вводиться безособовими формами,
стверджувальними і заперечними:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
Il faut que quelqu’un passe (5)
près de l’étang...
Tu ne vois personne?(6)
Певне, хтось іде
понад ставком…
Нікого не бачиш?
Леся Українка перекладає їх еквівалентно, але дієслово
passer – проходити (повз…) дієсловом іти (кудись), де імпліцит-
но асоціюється певний напрямок і місце призначення. У шостому
прикладі структурна заміна зумовлює і смислову домінанту
додатка.
Мало не в кожному епізоді драми знаходимо символічний
зміст. М. Метерлінк розуміє, що без зміни способу бачення жодна
перебудова свідомості неможлива. Будь-яке пізнання, за Метер-
лінком, пов’язане зі зміною погляду. Він повинен стати пророчим,
сприймати не зовнішність, а приховану сутність кожної речі,
вміти відгадувати її справжній зміст:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
Les rossignols se sont tus tout
à coup.
Les cygnes ont peur. (7)
Tous les poissons de l’étang
plongent (8) subitement.
Соловейки раптом замовкли...
Лебеді сполохались...
Всі риби на ставку раптом
плюснулись на дно.
У сьомому і восьмому прикладах ми бачимо переклад
дієслів із заміною реєстрів з літературного на розмовний,
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
158
очевидно, щоб підкреслити емоційну забарвленість та раптовість
виконання дії (8).
Символічний смисл драми очевидний: це доля людини–
іграшки в руках темних і незрозумілих сил. Події розгортаються
в атмосфері таємничості, що нагнітається різноманітними
прийомами: стукотом у двері, згасанням чи розгоранням лампи,
шумом іззовні, чиїмись кроками, скрежетом коси тощо:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
...ce soit un inconu (9) qui les
entraie.
Une lampe allumée. (10)
La lampe ne brûle pas bien ce
soir.
...le bruit d’une faux. (11)
Хтось чужий їх лякає.
Лампа горить.
Лампа щось не добре горить
сього вечора.
…коса занадто свище…
При перекладі un inconu (9) Леся Українка вживає
емоційно-змістовий корелят Хтось чужий, разом з тим надаючи
перевагу активним дієслівним формам замість пасивних (10), (11).
Щодо сюжетно-композиційних особливостей драми, то ми
можемо відмітити узагальнюваний зміст та символічність
ситуацій і образів, умовність простору і часу, певні сценічні
ефекти. Композиція драми підпорядкована розкриттю її
філософського змісту – показати диво відходу людини в інший
світ, диво відкриття вічної Таємниці Буття, поєднати Потойбічне
та Реальність.
Створивши свій художній простір і час, автор допомагає нам
уявити модель світу за допомогою наявності чотирьох стихій
(Води, Вогню, Землі й Повітря), необхідних для повного
розуміння філософського змісту. Метерлінк невипадково вказує
час розгортання події, він невипадково обрав ніч, оскільки,
апелюючи до уяви читача, прагне показати проникнення у явища,
які здаються не такими, що лежать на поверхні реальності:
Maurice Maeterlinck
« L’Intruse »
Леся Українка
«Неминуча»
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Творчі світи Лесі Українки
159
La scène se passe dans les
temps modernes. (12)
Il est neuf heures passées. (13)
Dix heures sonnent. (14)
On entend sonner onze
heures. (15)
Minuit bientôt... (16)
Діється в новітні часи.
Вже дев’ята минула.
Б’є десята година.
Чутно, як б’є одинадцята.
Хутко північ, дідусю.
Метерлінк наголосив на тому, що дія може відбуватися
одночасно з читанням або в майбутньому (12), Леся Українка
застосувала словосполучення новітні часи, яке вказує швидше на
одночасність і минулість. В оригіналі дія розгортається погодин-
но, закінчуючись опівночі. Закінчується день – закінчується життя
(13–16). Застосувавши метафору, Леся Українка акцентувала
увагу на завершеності кожного періоду.
Отже, суть образів не тільки в їх належності до іншого світу,
а й у тому, що вони є певними символами авторської концепції –
концепції «трагічного оптимізму».
Незважаючи на те, що прізвища цих письменників знають
усі, повністю осягнути їхній художній доробок не вдалося, бо
завжди знаходимо щось нове в їхніх творах. Саме тому в нашій
статті ми зробили спробу показати, наскільки їх творчість
переплітається і який вплив це має на розвиток та пропагування
обох літератур – української й французької. Вони збагатили
світове письменство яскравими художніми узагальненнями,
незвичними поетичними образами. А психологічний критерій дає
підстави віднести обох авторів до інтуїтивного психологічного
типу.
Григорій Кочур був переконаний, що необхідно перевидати
недоступні (або майже недоступні) для широкого читача тексти
майстрів українського художнього перекладу. Так, у статті
«Здобутки і перспективи» він уболіває, що переклади часто не
включають у збірки поетів. З року в рік унаслідок якоїсь
інертності до зібрання творів Лесі Українки не потрапляє її
переклад драми М. Метерлінка «Неминуча» [3, 92–97].
Серед чинників, що спричинили відмінності між оригіналом
та перекладом, можна назвати час написання, літературні та
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
160
перекладацькі традиції, читацьке сприйняття, середовище,
індивідуальність перекладача та мовні особливості.
Будь-який твір – це плід авторської фантазії та певна модель
відображення дійсності. Створені авторською уявою образи
реальних людей, місце події, її розгортання покликані передати
певну інформацію, викликати відповідні емоції. На нашу думку,
саме ця проблема розкривається у п’єсі бельгійського
письменника-символіста Моріса Метерлінка. За принципом
узагальнення будуються символічні образи, поєднані в дії, вони
перетворюються на символи певних думок та ідей, а якщо узяти
п’єсу в цілому – створюють символічну картину світу, що
відповідає світогляду автора. Таємничий зміст, на думку
Метерлінка, може бути прихований не лише в словах і діях, а
навіть у мовчанні. П’єса відкриває перед автором чимало
перспектив для вираження особливого духовного світу, як і
відображення власної концепції, яка так майстерно була передана
Лесею Українкою.
Література
1. Гумбольдт В. фон. Избранные работы по языкознанию //
Вильгельм фон Гумбольдт. – М. : Прогресс, 2000. – 400 с.
2. Кассирер Э. Философия символических форм// Эрнст Кассирер. –
Т. 1. Язык. – М.–СПб. : Университет. кн., 2001. – 271 с.
3. Кочур Г. Здобутки і перспективи / Григорій Кочур // Всесвіт. –
1968. – № 1. – С. 92–97.
4. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка,
Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.
5. Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту (Основи
лінгвопоетики) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Анатолій
Максимович Науменко. – Вінниця : Нова книга, 2005. – 416 с.
6. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. – М. : Правда,
1989. – 207 с.
7. Щерба С. П. Філософія : навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл.
/ С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада ; за заг. ред. С. П. Щерби. – К.
: МАУП, 2004. – 216 с. – Бібліогр. : 208–213 с.
8. Метерлінк М. Неминуча / перекл. Лесі Українки. – http://ae-
lib.org.ua/texts/ maeterlinck__lintruse__ua-lu.htm
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Творчі світи Лесі Українки
161
9. Maeterlinck M. L’Intruse. – http://ae-lib.org.ua/texts/
maeterlinck__lintruse__fr.htm.
Бондарук Л. Леся Украинка и Морис Метерлинк – концепция
символического языка.
Раскрываются особенности интерпретации символизма
М. Метерлинка в интеллектуально-художественном пространстве
творчества Леси Украинки. Это позволяет проследить совокупность
межлитературных связей представителей французского символизма у
сфере рецепции и типологии и определить их роль в общеевропейском
развитии символизма конца ХІХ – начала ХХ веков.
Ключевые слова: динамизм языка, концепция, символизм,
переводимость, сопоставление, эквивалентность.
Bondaruk L. Lesia Ukrainka and Mauris Maeterlinck –
the Concept of Symbolic Language.
The purpose of this research is to determine features of Maeterlinck’s
interpretation of symbolism in the Lesia Ukrainka’s intellectually artistic
creation space, that allows one to trace a set of interliterary links of
representatives of French symbolism in the sphere of reception and typology
and to define their role in European symbolism of the late 19th and early 20th
century.
Key words: dynamic of language, concept, symbolism, translatability,
comparison, equivalence.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://ae-lib.org.ua/texts/
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|