Вітаємо М. Г. Жулинського
25 серпня 2010 року – 70 літ від дня народження М. Г. Жулинського – українського літературознавця і громадсько-політичного діяча. Микола Григорович Жулинський – видатний український вчений-літературознавець, критик, громадсько-політичний та культурний діяч, академік НАН України, директор Інституту л...
Saved in:
| Published in: | Леся Українка і сучасність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40197 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вітаємо М. Г. Жулинського / Н. Сташенко, А. Силюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 640-644. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40197 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сташенко, Н. Силюк, А. 2013-01-13T13:34:42Z 2013-01-13T13:34:42Z 2010 Вітаємо М. Г. Жулинського / Н. Сташенко, А. Силюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 640-644. — укр. XXXX-0050 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40197 25 серпня 2010 року – 70 літ від дня народження М. Г. Жулинського – українського літературознавця і громадсько-політичного діяча. Микола Григорович Жулинський – видатний український вчений-літературознавець, критик, громадсько-політичний та культурний діяч, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Леся Українка і сучасність Хроніка Вітаємо М. Г. Жулинського Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вітаємо М. Г. Жулинського |
| spellingShingle |
Вітаємо М. Г. Жулинського Сташенко, Н. Силюк, А. Хроніка |
| title_short |
Вітаємо М. Г. Жулинського |
| title_full |
Вітаємо М. Г. Жулинського |
| title_fullStr |
Вітаємо М. Г. Жулинського |
| title_full_unstemmed |
Вітаємо М. Г. Жулинського |
| title_sort |
вітаємо м. г. жулинського |
| author |
Сташенко, Н. Силюк, А. |
| author_facet |
Сташенко, Н. Силюк, А. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Леся Українка і сучасність |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| description |
25 серпня 2010 року – 70 літ від дня народження М. Г. Жулинського – українського літературознавця і громадсько-політичного діяча. Микола Григорович Жулинський – видатний український вчений-літературознавець, критик, громадсько-політичний та культурний діяч, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України.
|
| issn |
XXXX-0050 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40197 |
| citation_txt |
Вітаємо М. Г. Жулинського / Н. Сташенко, А. Силюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 640-644. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stašenkon vítaêmomgžulinsʹkogo AT silûka vítaêmomgžulinsʹkogo |
| first_indexed |
2025-11-25T23:24:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:24:43Z |
| _version_ |
1850579848117878784 |
| fulltext |
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
друкарства України (1982-1985), а згодом очолити створення його
експозиції на посаді заступника директора з наукової роботи
(1985-1989).
Уже понад 20 років, від грудня 1989-го, Лариса Петрівна
працює в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Увесь цей період її життя освітлений зорею під назвою Леся
Українка, бо в колі зацікавлень дослідниці беззмінною
залишається постать видатної поетеси, її архів, наукова біографія,
психологія творчості й текстологія, літературне оточення та
родина. Це сотні описаних нових архівних надходжень у Відділ
рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім.
Т. Г. Шевченка НАН України; десятки наукових конференцій,
семінарів, круглих столів, де доповідь Лариси Петрівни - завжди
відкриття, свято; понад 60 наукових публікацій, у тому числі
монографія «Над рукописами Лесі Українки: Нариси з психології
творчості та текстології» (2001), яка стала настільною книгою і
своєрідним кодексом честі для багатьох молодих дослідників
життя і творчості письменниці.
Попереду ж нові звершення і дослідження. її величності
Науковцю - з роси й води!
Валентина Савчук
25 серпня 2010 року - 70 літ від дня
народження М. Г. Жулинського - українсь
кого літературознавця і громадсько-
політичного діяча.
Микола Григорович Жулинський -
видатний український вчений-літературо-
знавець, критик, громадсько-політичний та
культурний діяч, академік НАН України,
директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ,
доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки
письменників України - народився в селянській родині
с. Новосілки на Волині (нині с. Набережне Демидівського району
Рівненської області). Середню освіту здобув у Боремельській
640
РРР сгеаіеС міШ рСІРасіогу Рго Ігіаі уегзіоп ммм.рСїїасіогу.сот
http://www.pdffactory.com
Хроніка
загальноосвітній школі. 1960 року, завершивши навчання
у Дубнівському педагогічному училищі, працював учителем
восьмирічної школи с. Озерськ Дубровицького району,
робітником на різних заводах в Україні та Росії, зокрема в 1962
1965 рр. - промкомбінату Волинського облжитпостачторгу та
Луцького електроапаратного заводу.
У 1968 р. закінчив факультет журналістики Київського
державного університету імені Т. Г. Шевченка, а в 1971 р. -
аспірантуру Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН
України, де пройшов усі етапи становлення і росту - від молод
шого наукового співробітника до вченого секретаря; з 1978 р. -
заступник директора з наукової роботи, а з 1991 р. - директор
Інституту. В 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «До пи
тання про історичний оптимізм радянської літератури», а в 1982 р. -
докторську дисертацію «Художня концепція людини і проблема
характеру у сучасній радянській літературі». З 1978 р. - заступник
академіка-секретаря, а з 2009 р. - академік-секретар Відділення
літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Член-
кореспондент НАН України з 1990 р. 15 жовтня 2009 р.
удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного
університету імені Тараса Шевченка».
З 1977 р. є членом Спілки письменників України, член
президії ради, 1998 р. - секретар Спілки. Заступник голови
правління Товариства дружби з українцями за кордоном
«Україна», член Української всесвітньої координаційної ради.
В 1989 р. виступив одним із організаторів Міжнародної асоціації
україністів. Член редколегій журналів «Київ», «Київська
старовина», «Слово і час», газети «Літературна Україна» та ін.
Очолював редколегію Зводу пам’яток історії та культури України.
У його творчому доробку - книги з історії та теорії української
літератури: «Пафос життєствердження» (1974), «Людина як міра
часу» (1979), «Человек в литературе» (1983), «Наближення»
(1986), «Із забуття - в безсмертя» (1991), «Вірю в силу духа: Іван
Франко, Леся Українка і Михайло Грушевський за піднесення
політичної і національної свідомості української людності»
(1999), «Заявити про себе культурою: Тези трибунні,
641
РРР сгеаіеС мііИ рСІРасіогу Рго ігіаі уегзіоп ммм. рСїїасіогу. сот
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
позатрибунні, а також роздуми й сповіді за парадною завісою»
(2001), «Слово і доля» (2002), «То твій, сину, батько»! Українська
душа - на Голгофі XX століття» (2003), «Поминаймо в скорботі,
але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943
1944 рр.» (2003), «Відстані» (2006), «Він знав, як много важить
слово...» (2008), «Нація. Культура. Література. Національно-
культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української
літератури» (2010) та інші. Автор понад 600 наукових статей,
оглядів, рецензій.
Зі здобуттям Україною незалежності включився в активне
громадське та політичне життя. У лютому-листопаді 1992 р. був
державним радником України з питань гуманітарної політики,
головою колегії Державної думи України, з жовтня 1992 по
серпень 1994 рр. та з грудня 1999 по травень 2001 рр. обіймав
посаду віце-прем’єр-міністра України, представляв громаду
м. Луцька як народний депутат у Верховній Раді України 2-го
(12.05.1994-12.05.1998, член депутатської групи «Конституційний
центр») та 4-го скликань (14.05.2002-25.05.2006, член виборчого
блоку Віктора Ющенка «Наша Україна»), очолював ряд
підкомітетів Комітету з питань культури й духовності Верховної
Ради України, зокрема, з питань творчої діяльності, мовної та
культурно-просвітницької політики, з питань охорони історико-
культурної спадщини. З 2006 р. був радником Президента України
та головою Національної ради з питань культури і духовності при
Президентові України.
У 1978 р. став лауреатом Республіканської премії імені
О. Білецького в галузі літературно-художньої критики. За книгу
«Із забуття - в безсмертя» йому присуджено Державну премію
України імені Т. Шевченка за 1991 рік. Він є лауреатом премій
Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1993) та НАН України
імені І. Франка (2004). Повний кавалер орденів «За заслуги».
У 1993 р. Світовий конгрес українців відзначив М. Жулинського
найвищою нагородою - медаллю Св. Володимира за видатний
внесок у наукову і політичну діяльність.
М. Г. Жулинський - багатогранна особистість. Однак серед
його наукових студій особливий пріоритет належить Лесі Українці.
642
РРР сгеаіеС мііИ рСІРасіогу Рго ігіаі уегзіоп ммм. рСїїасіогу. сот
http://www.pdffactory.com
Хроніка
За участю М. Г. Жулинського розпочався новий етап вивчення
творчості письменниці на Волині, зокрема, в Луцькому
педінституті, а згодом у Волинському національному універ
ситеті. 1989 р. під егідою Інституту літератури імені
Т. Г. Шевченка АН України тут було створено науково-дослідну
лабораторію вивчення творчості письменниці. За сприяння
М. Жулинського в жовтні 1989 р. у виставковій залі музею Лесі
Українки було презентовано унікальну виставку фотооригіналів із
родинного архіву Косачів, переданого племінницею Лесі
Українки Ольгою Сергіїв. Він входив до складу організаційного
комітету Міжнародного симпозіуму «Леся Українка і світова
культура», який відбувся в Луцьку 3-8 вересня 1991 р. на базі
Луцького педінституту. Це була історична віха українського
літературознавства, бо нарешті, як підсумував у дні проведення
симпозіуму М. Жулинський, «настав час подивитися на Лесю
Українку очима істини, очима чесної наукової відповідальності».
Він також нагадав: «Згадайте міста - культурні, духовні центри
нашої України - Острог, Рогатин, Дермань і багато інших.
Це була традиція - мати такі центри поза Києвом, і ми тепер до
цього повертаємося... Це моя давня мрія, надія, щоб
ми розширили науку, культуру поза межами столичного центру. І
люди побачили, що є така Волинь...»
М. Жулинський сприяє і бере найдіяльнішу участь
у проведенні наукових конференцій, сесій, семінарів, присвячених
вивченню творчості письменниці, в тому числі міжнародних:
«Леся Українка і сучасність» (2001), «Леся Українка і європейська
культура» (2006), «Леся Українка: естетика, поетика, текстологія»
(2008).
У лютому 2004 р. завдяки М Жулинському у Волинському
національному університеті імені Лесі Українки було відкрито
Волинський науково-дослідний центр вивчення творчості
письменниці, а у вересні 2006 р. - науково-дослідний інститут.
Серед завдань і напрямів діяльності Інституту - активізація
зв’язків академічної науки із науковими дослідженнями в універ
ситеті, координування зусиль вчених усієї України і зарубіжжя до
виконання наукових проектів Інституту. Серед найголовніших:
643
РРР сгеаіеС мііИ рСІРасіогу Рго ігіаі уегзіоп ммм. рСІасіогу. сот
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
підготовка спільно з Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка
НАН України персональної енциклопедії «Леся Українка»,
Повного академічного зібрання творів письменниці та укладання
Словника мови творів Лесі Українки. У 2008 р. М. Г. Жулинський
очолив Науково-дослідний інститут Лесі Українки ВНУ,
розуміючи важливість і складність поставлених завдань.
«Кожен з нас, - наголошує М. Г. Жулинський, - повинен
повсякчасно гордо і невтомно тримати в руках духовний жезл
національного обов’язку - набувати втрачену Батьківщину і для
свого ближнього. Бо якщо не набудеш власну Батьківщину,
втратиш увесь світ».
Многая літа Вам, високодостойний Ювіляре!
Надія Сташенко,
Анатолій Силюк
* * *
Любили в родині Косачів Різдвяні свята, слухали колядки,
щедрівки, вивчали, високо їх цінували. В Колодяжному, Запрудді
вряджали ялинки для дітей із розвагами, пригощанням. У Луцьку
Леся з сестрою Ольгою ходили на пастирку, “тобто одправу
святого вечора о 12-й годині ночі з 24-го на 25 грудня, коли
грають і співають колядок і поважних, і веселих”.
Згодом цікавість до колядок, щедрівок переростає у Лесі
в справді-таки наукову: «Чи співають у Болгарії колядки і чи
похожі вони на українські? Як там люди обходять Різдво?»
(з листа письменниці до М. П. Драгоманова).
Ряд колядок з коментарями ввійшли до збірника «“Народні
мелодії”. З голосу Лесі Українки записав і упорядкував Климент
Квітка. Київ, 1917».
Олена Пчілка в с. Запруддя Ковельського повіту 1902 року
записала 12 унікальних колядок, які опублікувала в журналі
“Киевская старина” за 1903 р.
8 січня 2009 р. в Літературно-меморіальному музеї Лесі
Українки в с. Колодяжному відбувся вечір «Різдво у Косачів».
Учасники вечора - студія «Світанок» м. Сімферополя.
644
РРР сгеаіеС мііИ рСІРасіогу Рго ігіаі уегзіоп ммм. рСІасіогу. сот
http://www.pdffactory.com
|