№ 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р.
Saved in:
| Published in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40261 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 336-338. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859615608831737856 |
|---|---|
| citation_txt | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 336-338. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| first_indexed | 2025-11-28T19:08:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
336 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
булкою годують; а батьки їхні, що дома їдять, хіба вони не знають? Комсо-
мольці? Та що вони варті? А що скаже село? Владою піде? Ніколи.
Доводилось чути й інші думки. Дурниця Європа. Нічого не варта вона.
Дріжить перед нашими та й перед своїми большевиками. У війну ніколи не
встряне вона. Нацьковувати других, це може і вміє вона. Вміє чужими рука-
ми жар загрібати. Про маленькі держави нема що й казати. Вони ще більше
нас бояться. От коли в нас розгориться й почнеться боротьба, ну тоді й вони
може посунуть, щоб і собі поживиться.
От привабливий нарис загальних думок мого оточення в УАПЦ. Нарис
цей, коли додати до нього все вищенаведене тут, ясно говорить про настрій
оточення мого, про його активно вороже ставлення до Радвлади про невпинні
мрії й прагнення бачити занепад її.
18/ХІІ–1929 р.
М. ЧЕХІВСЬКИЙ
ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 129, арк. 107–111.
Копія. Машинопис; Арк. 105–106 зв. Оригінал. Рукопис;
Т. 130, арк. 66–70. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 117
Додаткове свідчення Миколи Чехівського
від 24 грудня 1929 р.
ДОДАТКОВЕ ПОКАЗАННЯ МИКОЛИ ЧЕХІВСЬКОГО
Моя робота в УАПЦ, як члена «СВУ», нічим новим не позначилася у по-
рівнянні з тим, що я провадив там до вступу мого до «СВУ».
По-перше тому, що ніяких спеціальних завдань мені ніхто не ставив, крім
загальних обов’язків кожного члена «СВУ».
По-друге тому, що підчас ІІ собору тай після нього я особисто переживав
драму серця, яка спричинилася до різних дурниць, що я сам собі заподіяв, а
саме: безглуздо-заносисто поводив себе у боротьбі з Ромоданівщиною підчас
ІІ собору як з течією, переслідувала власні інтереси (боротьба ця була для
мене тим наркозом — громоотводом, який почати одволікав мою увагу від
моїх сердечних переживань), далі моя сутичка з ГОВЯДОВСЬКИМ і наслідки
її, увага до мене з боку ДПУ, яку я викликав своїм поводженням на соборі,
потім мій арешт в червні 27 року і наслідки його — все це разом не давало
мені ані змоги, ані охоти зосередити мою увагу на ділі «СВУ», а тому в цій
справі я нічого нового не зробив, бо навіть і старе до деякої міри занехаяв, бо
досить було і власних справ і переживань: не до боротьби було мені.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 337
По-третє тому, що «СВУ» ніяких нових завдань оскільки мені відомо, й
не могла мені дати, окрім лише вербування членів «СВУ», бо все те, чого
вона хотіла я і без її наказів виконував, крім вербування нових членів «СВУ».
Останнього я не виконав з вищенаведених причин і тому, що в Святошині я
не знав підходящих для цього людей.
Робота моя в «УАПЦ» безперечно носила контрреволюційний характер.
Я провадив боротьбу проти Радвлади двома шляхами. Прямуючи ними, я
використовував своє становище, становище священика УАПЦ, тобто вико-
ристовував і церковну катедру і завітання мої до парахвіян з тієї чи іншої
нагоди. Отже щодо роботи моєї в «УАПЦ», додам те чого своєчасно не зга-
дав. Ідучи шляхом церковним я говорив: про утиски церкви взагалі й «УАПЦ»,
проте, що утиски церкви взагалі не вчорашнього походження, проте, що про-
ти ХРИСТОВОЇ церкви завжди талмудисти боролись, бо за талмудом все
треба зробили, щоб, навіть ім’я Христа зникло з історії.
Згадував про розмову, що чув, на парахвії між невідомих мені громадя-
нок, з колишніх людей. (Одна з них єврейська наймичка, друга селянка, бо
вийшла заміж за селянина). «Оце мій хазяїн», — показала наймичка, — «зай-
має відповідальну посаду, комуніст, а синові свойому подарував тору…» На-
водив приклади, як безвірники, вмираючи повертаються до віри й кличуть
священика, як комуністи вінчаються потай і дітей своїх христять, паску свя-
тять і т. інш.
Простуючи ж шляхом національно-політичним я вживав такого матерія-
лу, й на мою думку, підривав авторитет і довір’я до Радвлади, а також і мате-
ріяли прес-бюро «СВУ». Так, розповідав про стан України, як колонії, проте,
що вона більше дає ніж одержує назад. Ділився відомостями про боротьбу
компартії з ріжними ухилами, зауважуючи, що це добре, коли вони почина-
ють свариться між собою ще означає, що компартія починає поволі розкла-
датися. Розсказував про суд над ШВАРЦБАРДОМ. Доводилось торкатися і
еврейського питання. Тут я говорив про засилля євреїв, про те, що серед пар
партійців і комсомольців є юдофоби й що взагалі це питання набирає загост-
ренного характеру, б о, навіть, і газети заговорили про нього, а це, мовляв,
доказ того, що на цим фронті не зовсім гаразд.
Велике вражіння справляли мої оповідання про теє лихо, яке я зазнав од
більшовицької Влади. Обурювались люди.
Та всього не пригадаєш і не спишеш коли і що я казав. Але напрям моїх
балачок ясний, він зводився до того, що Радвлада лихе коїть: і все гнітить —
і церкву нашу і нарід наш і, хоч ясно ніколи не говорив, але слухачі місіли
розуміти, що коли вони люблять народ свій, церкву свою і себе, то повинні
боротись проти того, хто на перешкоді стоїть українському народові у його
прагненні до вільного, незалежного й самостійного життя.
338 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Підсумувавши всю свою роботу в «УАПЦ» і «СВУ» я мушу сказати: ос-
танній арешт мій слідство, а нарешті і всі мої переживання у зв’язку з цим —
оголили мене і голого показали мені без будь-яких прикрас, призвели мене
до всебічного й безстороннього обміркування моєї діяльности, до цілковито-
го усвідомлення їх хибних шляхів, що ними я йшов до цього часу і до суду
над самим собою. Тепер лиш я зрозумів, куди я зайшов, куди й інших завів.
Тепер лиш я бачу що сіяв я вітер, то жну тепер бурю. Тепер мені ясно скільки
я лиха зробив, усім й собі…* скільки отрути тієї я розлив між людьми…2*
скільки шкоди зробив я трудящим рукам…3* Совісно, сором і боляче за са-
мого себе. Провини мої — перед Вами робітники і селяни.
Та і Влада бачить і знає всі провини мої. Судіть же та карайте мене. Я сам
на те заслужив. Але дайте мені хоч малесеньку змогу довести, що надалі я
вже не ворог і ворогувати не буду, а щиро і чесно стану до праці на благо всіх
трудящих Союзу Радянських Республік.
24/ХІІ–1929 р.
М. ЧЕХІВСЬКИЙ
ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 129, арк. 155–157.
Копія. Машинопис; Арк. 153–154. Оригінал. Рукопис;
Т. 130, арк. 75–77. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 118
Додаткове свідчення Миколи Чехівського
від 27 грудня 1929 р.
Додаткове показання Миколи Чехівського
27/ХІІ–[19]29 р. 4*
Нижченаведені дані подаю на підставі всього, що бачив і чув про «СВУ»,
що сам спостерігав, усвідомлював і уявляв.
Загальний стан життя на Україні, в уяві національних кол5* був такий:
стогне село і любує, стогне й місто чутно стогін і серед робітників, нудяться
й стогнуть і інтелігенти, гніт диктатури панує над всіми, церкву тиснуть, думку
гнітять, на устах колодка вісить, українізація лише зверху, Україна — Коло-
* Крапки в тексті.
2* Крапки в тексті.
3* Крапки в тексті.
4* Підкреслення в тексті.
5* Так в тексті. Правильно: «кіл».
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40261 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T19:08:25Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2013-01-14T18:16:44Z 2013-01-14T18:16:44Z 2005 № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 336-338. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40261 uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. Article published earlier |
| spellingShingle | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. |
| title | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| title_full | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| title_fullStr | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| title_full_unstemmed | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| title_short | № 117. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| title_sort | № 117. додаткове свідчення миколи чехівського від 24 грудня 1929 р. |
| topic | Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. |
| topic_facet | Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40261 |