Мар’янівська пастораль

Цього року виповнилося 110 років від дня народження великого тенора ХХ сторіччя, видатного українця Івана Семеновича Козловського. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з Фондом сприяння розвитку мистецтв розробили низку заходів до цієї ювілейної дати з метою привернення...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Відлуння віків
Datum:2010
1. Verfasser: Гапончук, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40389
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Мар’янівська пастораль / І. Гапончук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 83-85. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860252984430034944
author Гапончук, І.
author_facet Гапончук, І.
citation_txt Мар’янівська пастораль / І. Гапончук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 83-85. — укp.
collection DSpace DC
container_title Відлуння віків
description Цього року виповнилося 110 років від дня народження великого тенора ХХ сторіччя, видатного українця Івана Семеновича Козловського. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з Фондом сприяння розвитку мистецтв розробили низку заходів до цієї ювілейної дати з метою привернення уваги широкої громадськості в Україні та поза її межами до відродження національних святинь, осередків духу українського народу, одним із яких є музей садиба в с. Мар’янівка Васильківського району Київської області, де народився І. С. Козловський.
first_indexed 2025-12-07T18:45:30Z
format Article
fulltext 83 Öього року виповнилося 110 років від дня народження великого тенора ХХ сторіччя, видатного українця Івана Се/ меновича Козловського. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з Фондом сприяння розвитку мистецтв розробили низку заходів до цієї ювілейної дати з метою привернення уваги широкої громадськості в Україні та поза її межа/ ми до відродження національних святинь, осе/ редків духу українського народу, одним із яких є музей садиба в с. Мар’янівка Васильківського району Київської області, де народився І. С. Коз/ ловський. Більшу частину свого життя І. С. Козловський перебував поза межами Батьківщини, але сер/ цем завжди линув до Мар’янівки. Саме тому це місце повинно стати Меккою поєднання російсь/ кої та української культур, до чого прагнув і сам Козловський. Відродження зацікавленості до меморіально/ го музейного комплексу в с. Мар’янівка (засно/ вано у 1994 р.), який вважається архітектурно/ет/ нографічною та історико/культурною цінністю, є особливо актуальним напередодні проведення Євро/2012, зважаючи на його розташування на відстані 50 км від Києва. Це місце повинно стати туристичним об’єктом, рівним Каневу, де похо/ ваний Тарас Шевченко, до якого тягнуться доро/ ги зі всього світу. Довженко хотів написати епопею “Українська Хата”, де Хата з великої літери. Ми часто з пієте/ том возвеличуємо світові цінності, забуваючи про свої національні. Саме тому дороги повели нас до Мар’янівки Першим заходом в с. Мар’янівка Васильківсь/ кого району Київської області в межах проекту “Святині землі української”, започаткованого в 2006 році Фондом сприяння розвитку мистецтв, став пленер “Мар’янівська пастораль”. Виїзд відомих художників Анатолія Гайдамаки, Івана Пилипенка, Сергія Московченка, Леоніда Берна/ та, Анатолія Буртового, Віктора Семеняка, Олек/ сандра Білозора, Артема Копайгоренка, Дмитра Корсуня, Андрія Будни/ ка, Миколи Овчинніко/ ва, Василя Копайгорен/ ка, Василя Корчинсько/ го, присвячений 25/ річчю від дня останнього перебування І. С. Коз/ ловського в Україні, в рідній Мар’янівці, якою величний апостол ук/ раїнської пісні востаннє пройшовся у травні 1985 року. Разом із відомими митцями в пленері бра/ ли участь студенти Інсти/ туту дизайну ім. М. Бой/ чука (керівник Олек/ сандр Мікула). …кожен повинен мати в своєму житті святі місця, створювати їх, щоб потім проникливо відчувати й шанувати. Без цього людина не є людиною. І. С. Козловський ВИСТАВКИ Мар’янівська пастораль Ірина ГОПАНЧУК Фото Петра Свищова. Спільна картина учасників свята Івана Купала на садибі Козловського. 84 Злива не стала на заваді пленерному дійству, а, навпаки, дала змогу майже увесь день провес/ ти в хаті, серед особистих речей Івана Семенови/ ча, а це — оперні костюми, оперні клавіри, книги з його власної бібліотеки, а також 25 листів по/ воєнного періоду, основна частина яких складає звернення до ЦК КПРС, ЦК КПУ з проханням підтримати й здійснити патріотичні задуми: збу/ дувати в рідному селі середню загальноосвітню школу, лікарню, музичну школу/інтернат для об/ дарованих селянських дітей, співоче поле, кар/ тинну галерею, концертний зал. Саме в такий спосіб втілював апостол пісні в життя ідею створення “святого місця” на батьківській землі. Саме тут, на перехресті денд/ ропарку, серед платанів, пірамідальних дубів, туй, айвових кущів, де, за задумом архітектора Я. Друцького та його власним, втілювалась ідея синього хреста у терновому вінку. Дощ не завадив учасникам пленеру милуватися прекрасним яблуневим садом, який щойно скинув свій пишний цвіт, і вгаду/ вати, ким із друзів Івана Семено/ вича було посаджено те чи інше дерево. Проте основне дійство відбу/ валося в сінях меморіальної са/ диби, де відомі митці творили спільну ораторію, співали осанну легендарному тенору ХХ сторіччя. Творення спільного полотна непроста справа, особливо, коли кожен є непересічним талантом, має власну естетику й стиль у живопису. Затамувавши по/ дих, студенти Інституту дизайну ім. М. Бойчука стежили, як на білому полотні з/під пензлів А. Гайдамаки, С. Московченка, Л. Берната, Д. Кор/ суня, І. Пилипенка, А. Копайгоренка вимальову/ вався силует Козловського, починав буяти бузок, заквітала калина. Пра/ цівники музею, гості, журналісти намагалися зафіксувати кожну мить народження цього чу/ да — освідчення Івану Се/ меновичу Козловському, який писав у книзі “Му/ зика — радість і біль моя”: “А ось — дорога. Стою, і мені здається, що зараз вихід на сцену — і я приїхав в рідні місця”. І нас не покидало відчут/ тя, що здійснюється за/ повіт Козловського: “Не/ обхідно, щоб кожен ста/ вився до землі батьків і дідів з особливою глибо/ кою пошаною”. “Мар’янівська пастораль” — це поетичний пленер, пленер/роздум, пленер/перформанс, освідчення в любові Людині, яка ще за життя ста/ ла міфом, бо аж занадто велично/неземною була його зовнішність і незбагненно/божественним голос. Саме тому перша виставка пленеру відбу/ лася просто неба в с. Мар’янівка серед атмосфе/ ри свята Івана Купала на садибі Козловського, де під яблунями, вербами, калиною, в мальвах зу/ виставки Учасники пленеру серед Мар’янівських мальв. Народний художник України Анатолій Гайдамака в хаті Козловського. 85 пинився час, і чути кроки ма/ ленького хлопчика, і лунає го/ лос славетного тенора, і звучать мудрі слова апостола пісні. І ми впевнені, що це могло статися лише з благословення Коз/ ловського, неспокійна душа якого блукає рідними стежина/ ми своєї малої батьківщини. А хто краще, ніж художник, може зобразити мрію, запропонувати її втілення, відродити дух, про/ пустивши через власні серця? У вересні 2010 р. проект “Мар’янівська пастораль” було представлено в галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв у м. Києві, де презентувався од/ нойменний каталог, який поба/ чив світ, завдячуючи Управлінню культури і ту/ ризму Київської облдержадміністрації. У жовтні 2010 р. ця експозиція демонструвала/ ся в галереї “Печерська” Культурологічного цент/ ру Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. З 15 жовтня “Мар’янівська пастораль” експо/ нується в Кабінеті Міністрів України за підтримки Міністра Кабінету Міністрів України. Як вважає директор Меморіального музею/ садиби І. С. Козловського Олександра Сомова: “Усе на території садиби і сьогодні незримо ке/ роване світобаченням великого співака, Юроди/ вого і Лоенгріна ХХ століття, Божественного пос/ ла... Зустрічаючи в садибі художників, Іван Семе/ нович Козловський продовжує здійснювати свою космічну місію, надихаючи майстрів пензля оспівати рідну Мар’янівку музикою барв”. виставки Дует Заслуженої артистки України Світлани Князєвої та художника Анатолія Буртового на відкритті виставки в галереї “Печерська”. Презентація каталогу “Мар’янівська пастораль” у Фонді сприяння розвитку мистецтв.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40389
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0045
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:45:30Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Гапончук, І.
2013-01-15T12:22:10Z
2013-01-15T12:22:10Z
2010
Мар’янівська пастораль / І. Гапончук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 83-85. — укp.
XXXX-0045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40389
Цього року виповнилося 110 років від дня народження великого тенора ХХ сторіччя, видатного українця Івана Семеновича Козловського. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з Фондом сприяння розвитку мистецтв розробили низку заходів до цієї ювілейної дати з метою привернення уваги широкої громадськості в Україні та поза її межами до відродження національних святинь, осередків духу українського народу, одним із яких є музей садиба в с. Мар’янівка Васильківського району Київської області, де народився І. С. Козловський.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Відлуння віків
Виставки
Мар’янівська пастораль
Article
published earlier
spellingShingle Мар’янівська пастораль
Гапончук, І.
Виставки
title Мар’янівська пастораль
title_full Мар’янівська пастораль
title_fullStr Мар’янівська пастораль
title_full_unstemmed Мар’янівська пастораль
title_short Мар’янівська пастораль
title_sort мар’янівська пастораль
topic Виставки
topic_facet Виставки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40389
work_keys_str_mv AT gapončukí marânívsʹkapastoralʹ