Відкриття музейної кімнати Василя Стуса
У Таужненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області відкрито музейну кімнату Василя Стуса.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Відлуння віків |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40394 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відкриття музейної кімнати Василя Стуса // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 93-94. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40394 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2013-01-15T12:47:01Z 2013-01-15T12:47:01Z 2010 Відкриття музейної кімнати Василя Стуса // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 93-94. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40394 У Таужненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області відкрито музейну кімнату Василя Стуса. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Відлуння віків Хроніка та інформація Відкриття музейної кімнати Василя Стуса Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса |
| spellingShingle |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса Хроніка та інформація |
| title_short |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса |
| title_full |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса |
| title_fullStr |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса |
| title_full_unstemmed |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса |
| title_sort |
відкриття музейної кімнати василя стуса |
| topic |
Хроніка та інформація |
| topic_facet |
Хроніка та інформація |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Відлуння віків |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| description |
У Таужненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області відкрито музейну кімнату Василя Стуса.
|
| issn |
XXXX-0045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40394 |
| citation_txt |
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 93-94. — укp. |
| first_indexed |
2025-11-27T02:48:04Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:48:04Z |
| _version_ |
1850795298792669184 |
| fulltext |
хроніка та інформація
93
29 листопада 2010 р. на базі Національного за/
повідника “Софія Київська” пройшов французько/ук/
раїнський семінар на тему: “Сакральні об’єкти чи
культурна спадщина?”. Семінар був організований ГО
“Український центр розвитку музейної справи” та
Французьким культурним центром за підтримки
Міжнародного благодійного Фонду “Україна 3000”.
Головною темою семінару стала проблема збере/
ження сакральних пам’яток історії, культури та
архітектури в сучасному контексті. Зокрема, було
проаналізовано французький та український досвід
спільного використання культових об’єктів — як за
прямим призначенням, так і установами галузі куль/
тури.
Зі здобуттям Україною
незалежності значна кіль/
кість незнищенних кому/
ністами релігійних споруд
та сакральних мистецьких
об’єктів були на різних
умовах передані релігій/
ним громадам і стали вико/
ристовуватися для богос/
лужінь. Однак таке віднов/
лення історичної справед/
ливості часто стає причи/
ною великої напруженості
у відносинах між віруючи/
ми, пам’яткоохоронцями, музейниками та предс/
тавниками інших культурних установ. Сьогодні це
питання для України є особливо актуальним. Прик/
ладом, зокрема, є загроза виселення низки
провідних українських музеїв з території Києво/Пе/
черської лаври.
Французькі та українські фахівці й церковні діячі
обмінялися досвідом, акцентуючи увагу на особливо
гострих, актуальних проблемах по темі. Під час до/
повідей були продемонстровані візуальні матеріали,
на основі яких доповідачі пояснили принципи своєї
роботи, відносини, що складаються між культурними
установами та релігійними громадами тощо. Тема,
що обговорювалася під час семінару, була активно
підтримана дискусією всіх учасників семінару.
Основними доповідачами з української та фран/
цузької сторін виступили наступні фахівці: Ів Лескроар
(генеральний інспектор національної спадщини
Міністерства культури та комунікацій, Генеральний
секретар Національного комітету культурної спадщи/
ни), Сільві Гранж (зберігач національної спадщини,
голова Департаменту професійних та міжнародних
зв’язків в Генеральному управлінні спадщини, музей/
ний радник), Пархоменко М. Т. (Перший заступник
Голови Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури України), Куковальська Н. М. (ди/
ректор Національного запо/
відника “Софія Київська”,
В’ялець А. Ф. (директор Му/
зею народного декоратив/
ного мистецтва України),
Гофман О. В. (директор Гу/
сятинського районного
краєзнавчого музею), о. д/р.
Севастіян (Дмитрух) (Голо/
ва комісії сакрального мис/
тецтва Львівської ар/
хиєпархії Української Гре/
ко/Католицької Церкви),
Степовик Д. В. (професор
історії мистецтва Київської
Духовної Академії) та інші.
Семінар став логічним продовженням співпраці між
Українським центром розвитку музейної справи та
Французьким культурним центром, яка була розпоча/
та ще декілька років тому. Зокрема, у рамках тренінго/
вої програми Українського центру розвитку музейної
справи за підтримки Французького культурного цент/
ру відбулись презентації та обговорення досвіду фран/
цузьких колег у справі збереження колекцій (грудень
2008 р., Музей Богдана та Варвари Ханенків), різних
аспектів презентації сучасного мистецтва в експо/
зиційному музейному просторі (лютий 2010 р., Музей
сучасного образотворчого мистецтва України) тощо.
У Таужненській загальноосвітній школі І/ІІІ сту/
пенів Гайворонського району Кіровоградської об/
ласті відкрито музейну кімнату Василя Стуса.
Закінчивши Донецький педагогічний інститут у
1959 році, Василь Стус поїхав за роз/
поділом учителювати на Кіровоград/
щину і розпочав тут свою діяльність на
педагогічній ниві. Поету сподобався
цей край, на Донбасі майже не роз/
мовляли українською мовою, а у Та/
ужному багата, співоча і яскрава мо/
ва. У цей час він писав і надсилав свої
вірші до “Літературної газети”, які пот/
рапили до А. Малишка і були надру/
ковані. На жаль, працював він у Таужному зовсім не/
довго, оскільки у жовтні був призваний до лав Ра/
дянської Армії. Старе приміщення, де саме і працю/
вав поет, не збереглося.
15 травня 1992 року на приміщенні школи відкрито
меморіальну дошку, де вказано, що “У Таужненській
семирічній школі у 1959 році працю/
вав учителем видатний поет/борець
за незалежність України Стус Василь
Семенович”.
У 2008 у селі вулицю Десятиріччя
Жовтня, на якій жив поет, було перей/
меновано на вулицю Василя Стуса.
У вересні 2009 р. у школі відкрито
кімнату/музей Василя Стуса, відомого
поета/правозахисника, Героя України,
Французько�український семінар на тему
«Сакральні об’єкти чи культурна спадщина?»
Відкриття музейної кімнати Василя Стуса
Лариса Гайда
Лауреата Національної премії Імені Тараса Шевченка. Головна мета діяльності музейної кімнати — збереження,
дослідження та популяризація творчої спадщини Василя Стуса.
Центральне місце в експозиції займає портрет В. Стуса, який намалював і подарував школі П. Космін. До ко/
лекції музейної кімнати також входять: видання творів, копії фотографій, документів про його життя і творчість.
Продовжується тісна співпраця з Донбаським історико/літературним музеєм імені В. Стуса, який передав до
школи ксерокопії статей, видання творів, збірку матеріалів ІІ обласних Стусівських читань, збірку “Відкрита кни/
га біографії В. Стуса”, книгу І. Приходька “А свічка тріпотить світанком”, збірки спогадів про поета тощо.
У музейній кімнаті було організовано відзначення 70/річчя від дня народження видатного поета, були при/
сутні учителі, які працювали разом з ним. Л. Савчук та Л. Маєвська передали до музею цікаві матеріали про ньо/
го (світлини могили на Байковому кладовищі у Києві, ксерокопії віршів “Порив” та “Резигнація”, які він записав
власноруч до блокнота Л. Савчук у 1959 році, вирізки із газет та журналів, які збирали багато років). Тут оформ/
лено стенд, на якому представлені матеріали про учнів, яких навчав Стус, їх власноруч написані спогади про вчи/
теля і класного керівника. Проводиться низка заходів: літературно/музичні вечори, семінари для педагогів
різних категорій, зустрічі з учнями В. Стуса, готуються проекти. Продовжується пошукова робота осіб, причетних
до життя і творчості поета, задля поповнення матеріалів музею.
94
хроніка та інформація
Помічник юрисконсульта мерії міста Куїнсі (штат
Массачусетс) зробив сенсаційну знахідку. Копаючись у
ящиках, що стояли у запорошеному підвалі міської ра/
туші, у пошуках старих судових справ, він наштовхнув/
ся на коробку з теками, в одній з яких виявив листа, що
пожовтів від часу. Листа підписано Джоном Куїнсі
Адамсом, шостим президентом
Сполучених Штатів, передає
ИТАР/ТАСС. Лист датовано 8 ве/
ресня 1826 року і адресовано го/
лові місцевої церкви Першого
приходу. Джон Куїнсі Адамс
звернувся з проханням дозволи/
ти перезахоронити в цій церкві його батька Джона
Адамса (2/го президента США) і його дружину Абігейл.
“Я вважаю своїм обов’язком звести простий і скром/
ний пам’ятник на його честь. І я хочу, щоб на ньому не
було ніяких надмірностей, але щоб він був такий же
довговічний, як і стіни цього храму, до створення якого
він зробив свій внесок”, — написав президент. “У мене
багато причин бажати, щоб все це було зроблено без
зволікання, — йшлося в листі, — щоб обоє моїх батьків
не залишалися й надалі без пам’ятника, який вказує, де
вони покояться”.
У даний час влада міста Куїнсі вирішує, де предста/
вити знайдений лист, аби з ним могла ознайомитися
широка громадськість. Джон і Абігейл Адамс, як і сам
Джон Куїнсі Адамс та його дружина Луїза Кетрін й до
сьогодні покояться в тій самій церкві міста Куїнсі.
23.04.2010, http://www.intv.ua
Для китайця Велика стіна — святиня, об’єкт за/
хоплення. Недаремно саме цей пам’ятник людському
духу планувалося використовувати як майданчик для
здійснення “таїнства” квантової телепортації (фото
SaadAkhtar/Flickr.com).
Тисячолітній символ найнаселенішої країни світу
нарешті розкрив “секрет довголіття”. Аналіз, проведе/
ний хіміками з університету Чжецзян (Zhejiang
University), показав, що до складу цементу, який
скріплює кам’яні блоки Великої Китайської стіни, вхо/
див дивовижний інгредієнт, повсякденний, проте, як
для того часу.
Як повідомляють автори статті,
опублікованої в Accounts of Chemical
Research, робітники, які зводили стіну
під час правління династії Мін (близько
600 років тому), готували розчин для
скріплення блоків з вареного рису й гашеного вапна —
досить звичайна практика для будівництва тієї епохи.
Секрет дивовижної міцності такого розчину — в
особливому поєднанні органічних і неорганічних ре/
човин. Амілопектин (з рису) і карбонат кальцію (із
Єгипетсь/
ка археологічна
місія знайшла
під час розкопок
383 монети, вік
яких перевищує
дві тисячі років.
Як повідомило
міністерство культури Єгипту, унікальну знахідку бу/
ло виявлено в єгипетському оазисі Ель/Фаюм біля
північних берегів озера Карун.
Монети, знайдені в дуже доброму стані, відносять/
ся до епохи правління Птолемея Третього (246–222 до
н.е.). Вони зроблені з бронзи, вага кожної — 32 грами.
На одній стороні монети зображено бога Амона, на
іншій — сокола. На монетах нанесені написи грецькою
мовою: “Король” і “Птолемей Третій”.
Археологи також заявили, що знайшли старо/
давнє кольє з шкаралупи страусиних яєць і каблучки
з коралами. 23.04.2010, http://www.intv.ua
У Парижі злодій/одинак пограбував Музей су/
часного мистецтва на суму в 90–100 млн. євро. Про
це заявили на прес/конференції представники вла/
ди. За їхніми словами, злочинець пробрався до
приміщення музею і забрав п’ять картин, серед
яких — роботи Пікассо і
Матісса.
Як саме поліцейські зро/
зуміли, що злодій працював
один, не повідомляється.
Влада також повідомила,
що викрадені твори всі разом
оцінені в 90–100 млн. євро, а
не 500 млн., як раніше заявляли неофіційні джерела.
Нагадаємо, що картини було викрадено в ніч про/
ти четверга, 20 травня. Повідомлялося, що вкрадені
роботи оцінювалися в понад 500 млн. євро. Якби ця
інформація підтвердилася, то це було б найбільшим
пограбуванням в історії. 20.05.2010, http://news.big/
mir.net (за матеріалами Lenta.ru)
|