Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Відлуння віків |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40400 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду / В. Гецко, В. Нитка // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 3-10. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40400 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гецко, В. Нитка, В. 2013-01-15T20:22:54Z 2013-01-15T20:22:54Z 2011 Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду / В. Гецко, В. Нитка // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 3-10. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40400 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Відлуння віків Червона книга пам’яток Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду |
| spellingShingle |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду Гецко, В. Нитка, В. Червона книга пам’яток |
| title_short |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду |
| title_full |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду |
| title_fullStr |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду |
| title_full_unstemmed |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду |
| title_sort |
архітектурна спадщина закарпаття під натиском новобуду |
| author |
Гецко, В. Нитка, В. |
| author_facet |
Гецко, В. Нитка, В. |
| topic |
Червона книга пам’яток |
| topic_facet |
Червона книга пам’яток |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Відлуння віків |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40400 |
| citation_txt |
Архітектурна спадщина Закарпаття під натиском новобуду / В. Гецко, В. Нитка // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 3-10. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT geckov arhítekturnaspadŝinazakarpattâpídnatiskomnovobudu AT nitkav arhítekturnaspadŝinazakarpattâpídnatiskomnovobudu |
| first_indexed |
2025-11-24T05:29:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:29:55Z |
| _version_ |
1850840934226329600 |
| fulltext |
3
Ïривабливість історичних міст Закар/
паття як складової успіху сучасного
туристичного бізнесу — питання ба/
гатозначне, проблемне і надзвичайно актуальне.
Головне тут — зберегти для сучасника, нащадків і
ока мандрівника старовинні замки, дерев’яні
церкви, міські споруди минулих віків — ці род/
зинки культури, архітектури і духовності, які
прийшли у наше сьогодення з сивої минувшини.
Але у вирі турбот, щоденних клопотів і по/
невірянь у студених хвилях фінансово/еко/
номічної кризи на це увага майже не звертається.
А тим більш, не доходять руки як місцевих чи/
новників, так і центральної влади. Хіба вряди/го/
ди почуємо голос волаючого в пустелі патріота/
інтелігента…
Та проблему слід розв’язувати! І вже нині.
Особливо це стосується таких старовинних міст,
як Ужгород, Мукачеве, Хуст, Берегове, Виног/
радів…
Нині багато сподівань пов’язують із майбутнім
чемпіонатом з футболу “Євро/2012”. Адже наша
область стане транзитною — саме через неї їхати/
муть тисячі вболівальників як до сусіднього
Львова, так і до Києва, Харкова й Донецька...
Але не стільки задля подібних голосних подій
та зарубіжних гостей, скільки для себе й для нас/
тупних поколінь ми повинні дбати про той ма/
теріально/духовний скарб, який передали нам
предки. Це ж бо неоціненна спадщина, яку не ку/
пити ні за які гроші. Погляньмо на сусідні країни
ЧЕРВОНА КНИГА ПАМ’ЯТОК
Василь Гецко, Василь Нитка
Хуст. Реформаторська церква (колишній костел
Св. Єлизавети. Пам’ятка ХІІІ ст.). http://travel.ua/
Католицький костел в Хусті. http://ru.wikipedia.org
Архітектурна спадщина
Закарпаття
під натиском новобуду
4
старої мудрої Європи, де цим
речам надається не лише вели/
ка суспільна увага — там держа/
ва оберігає, відновлює і високо
цінує своє надбання.
Неозброєнним оком видно,
що будівлі історичних центрів
міст Закарпаття потребують ре/
монту, а пам’ятки архітектури —
реставрації.
На думку фахівців, у Хусті й
Виноградові зодчим слід вдати/
ся до ретроверсій.
Скажемо так: ті глобальні
містобудівні процеси, які за
часів СРСР відбувалися на
сході, в центрі й на півдні Ук/
раїни і цілого Союзу, не омину/
ли й своєрідне і в архітектурно/
му плані Закарпаття. Тоді у го/
нитві за виконанням планів і
“економною економікою” усе
уподібнювали. За два останні
десятиліття такою ж “уподібне/
ністю” зайнялися спочатку
якось хаотично, невпевнено і
боязко, а потім дуже організо/
вано новоявлені багатії. І нав/
коло столиці, обласних центрів
та інших міст виросли престижні
вілли, що врешті сформували
милі оку хазяїв і заздрісні для
пересічного “маленького ук/
раїнця” цілісні архітектурні
комплекси — “царські села”.
У той же час чи не скрізь у
міських мікрорайонах відбува/
ються де тихі, а де і досить галас/
ливі міні/революції, в яких меш/
канці багатоповерхівок борють/
ся з так званим ущільненням. Ті
ж ненаситні скоробагатьки в
кліп ока зводять огорожі, а че/
рез день/другий будівельна
техніка вже бетонує фундамен/
ти чи то на вчорашньому дитя/
чому майданчику, чи в тихому
міжбудинковому скверику...
Земля в містах і без прийняття
законів стала дорогим товаром.
Тут уже й насправді ніхто не
зважає на певні архітектурні
приписи. “Урвав” правдами і
неправдами діляночку і робить
на ній усе, на що вистачає клеп/
ки. Але ж і за часів радянських
досить віроломно і безповорот/
но, зате закамуфльовано в
рішення міськради, — будь/де
могли приглядіти “вдалу місци/
червона книга пам’яток
Панорама Хусту із Замкової гори.
http://photohunt.org.ua/
Хуст. Старі будиночки в “чеському кварталі”. http://photohunt.org.ua/ http://sumno.com/
ну” для якогось об’єкту. Ось лише один красно/
мовний приклад: для розміщення чотириповерхо/
вої адмінспоруди райкому партії і райвиконкому у
місті Хусті було знесено понад десяток старих
будівель. Утворилася велика площа, проте зв’язку
між старою і новою забудовою не відчувається.
Таку політику нинішні архітектори назвали
кризою української містобудівної культури… Зви/
чайно ж, знесене не відреставруєш. Але нове
будівництво і перепланування старих будівель
повинно проводитися згідно з правилами забу/
дови історичних міст...
До речі, Хуст звикли порівнювати з німецьким
Кельном через схожість готичних соборів. Але між
кельнським і собором Святої Єлизавети у Хусті
існує велика різниця. Вже через рік після забудови
навколо собору в Кельні зруйнованих війною ста/
ровинних кварталів, яка проводилася в 60/х роках
минулого століття, — думка німецьких істориків і
архітекторів щодо новобудов стала різко негатив/
ною. Так само й наші спеціалісти негативно оціню/
ють спорудження впритул до хустського собору
житлових п’ятиповерхівок, які затуляють вид на
храм. Зведені у 80/х роках минулого століття чоти/
риповерхова адмінбудова та житлові п’ятиповер/
хові будинки порушили історичну цілісність
мережі вулиць і масштаб міста. За квартал,
на площі Незалежності, нещодавно збудо/
вано православний храм, який за масшта/
бами став основною домінантою історич/
ної частини Хуста. Варто зауважити, що
досвідченому ужгородському архітектору
Владиславу Ганзелу вдалося вписати в істо/
ричне середовище площі цю величну церк/
ву — і храм вінчає перспективу вулиці...
Раніше, до 1960/х років, домінантами
були культові споруди: церква Святої Єли/
завети — пам’ятка архітектури ХІІІ ст., яку
нещодавно відреставрували, та римсько/
католицький костел Вознесіння Господнього ХІХ
ст. на розі площі Корятовича і вулиці Карпатської
Січі на тлі дво/ і триповерхової забудови. Однак,
зведені пізніше п’ятиповерхівки та торгові закла/
ди поблизу центру змінили масштабність і пору/
шили історично сформовану панораму Хуста.
Будівля церкви Святої Єлизавети, хоч і розміще/
на на узвишші, але втратила роль архітектурної
домінанти, і вирізняється лише зблизька.
Таким чином, у Хусті зодчі повинні об’єднати
різностильові та різномасштабні, збудовані у різні
часи споруди навколо пішохідної зони на вулиці
Карпатської Січі. Стоїть завдання: застосовуючи
ретроверсії, а саме характерні обриси для міста
червона книга пам’яток
Хуст. Кирило>Мефодіївський собор.
Завершення будівництва.
http://ru.wikipedia.org/
Вулиця у Виноградові.
http://oceanvillagesouthampton.com/
Вид на Виноградів із замку. http://motorev.org.ua/
6
Хуста і нині румунського Сіґета
(обидва вони до 1919 року вхо/
дили до складу історичної Ма/
раморощини) на місці знесених
малоповерхівок відновити
втрачені об’єми будівель і нада/
ти центру завершеного вигляду,
відтворивши історичну ре/
альність та новий масштаб ( від
двох до трьох поверхів) із вико/
ристанням форм та стилів кінця
ХІХ — поч.ХХ століть.
Це досить велика за обсяга/
ми робота: і для проектантів, і
для реалізації ідеї — як
мінімум, на п’ять років. Однак,
у таких випадках поспішати
небажано, адже будується це
не лище для сучасників, але й
для нащадків.
Такий же підхід повинен бу/
ти й до ідеї відновлення Хустсь/
кого замку. Спочатку — проект,
розроблений реставраторами
Львова або Києва, а далі —
успішна його реалізація. Лише
за такої умови років через 5/10
туристи знайомитимуться не
лише з місцями, що, ймовірно,
пов’язані з князем Дракулою, а
й з історичним центром Хуста —
столиці Карпатської України та
“чеським кварталом” — пам’ят/
кою містобудування 30/х років
минулого століття.
Слід також знайти свій підхід
до реставрації середмістя у
сусідньому Виноградові, адже
місто славиться не лише гарни/
ми винами, благословенним
кліматом, а й пам’ятками архі/
тектури минулих століть. Тим
паче, що архітектурну забудову
історичного центру міста запро/
поновано включити до зводу
пам’яток обласного значення.
Тут є декілька пам’яток архі/
тектури національного значен/
ня: палац Перені, костел Фран/
цисканців з келіями, Возне/
сенський костел та руїни Уго/
чанського замку, які відіграють
домінуючу роль у рядовій забу/
дові.
Для Виноградова на початку
ХХІ ст. було розроблено прог/
раму щодо поліпшення місько/
го середовища, у тому числі
історичного ядра міста, яке роз/
ташоване між вулицею Миру та
вулицею Шевченка й має ха/
рактер лінзи та виразну повздо/
вжню вісь, на кінцях якої знахо/
дяться домінантні культові спо/
руди. Одна з них — пам’ятка
архітектури — закінчується упо/
рядкованим сквером, інша —
недавно зведеним православ/
ним храмом. На місці малоцін/
них, морально застарілих, не/
виразних хатин містобудівель/
ною програмою запропоновано
периметральну забудову за
принципом дво/ і триповерхо/
вих замкнутих кварталів.
Їхня архітектура мала би
підкреслити і покращити об’єм/
но/просторові вирішення, які
існували раніше. У той же час
червона книга пам’яток
Виноградів. Палац Перені
(кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.)
http://photoukraine.com/
Мукачеве. Центр міста.
http://putevki.zp.ua
Мукачеве. Пам’ятник сажотрусу.
Його прототипом став нині живий,
мукачівський сажотрус Бертолон
Товт або ж “Берті>бачі”.
http://mukachevo.net/
7
нинішні домінанти — культові споруди — і надалі
виконуватимуть свою роль, підкреслюючи
функцію історичного центру міста. На жаль, для
фасадів нових будинків не застосували ретро/
версії з використанням доречних форм архітек/
турних стилів кінця ХІХ – початку ХХ ст., хоча
відновлені об’єми будівель і надали центру за/
вершеного вигляду. Серед основних постає й пи/
тання художньої цінності реконструйованих
кварталів та збереження традиційного міського
середовища і особливостей тутешньої міської
культури.
Хотілося б, аби в інтер’єрах сучасних закладів
харчування використовувалися народні мотиви,
як це робилося в 1960 /70 рр. у/ Виноградівсько/
му та Берегівському районах архітектором Го/
мокі — про них знала вся Україна. Це приваблює
та надає спорудам особливого, місцевого забар/
влення.
Мукачевому завжди був притаманний свій
власний стиль... Це закарпатське місто відоме як
сучасними фестивалями червоного вина, так і
старовинним замком “Паланок”, численними
пам’ятниками — зокрема, святим Кирилу і Ме/
фодію, будителю Олександрові Духновичу, ху/
дожникові Михайлу Мункачі, сажотрусу, жах/
ливій повені 1998 року, а також міською рату/
шею, цікавим оздобленням будинків. ..
Варто зауважити, що Мукачеве в середнь/
овічні часи існувало у вигляді шести поселень.
Його забудова подібна до німецьких та швей/
царських міст, адже розросталося воно на рівно/
му лівому березі річки Латориці. І першими упа/
дають в око високі церковні та монастирські
дзвіниці та вежі. У центрі, який слугував цитадел/
лю, збудовано римо/католицький костел Святого
Мартина (вперше згадується у 1333 р.). У ХУІ ст.
північніше угорцями Мукачевого зводиться ре/
форматська церква. На початку ХІХ ст. русини
будують греко/католицьку церкву, а євреї — си/
нагогу.
На сьогодні в Мукачевому взято на облік
близько 300 пам’яток історії та культури.
Велика заслуга у збереженні історичного сере/
довища належить колишньому головному
червона книга пам’яток
Приклад вдалої реконструкції в історичному центрі
Мукачевого. 2011 р. Фото авторів.
Затишні вулички Мукачевого.
http://io.ua/
http://zaktrevel.com/mukachevo/
http://drive2.ru/
8
архітекторові міста, заслу/
женому архітектору України
Олександрові Андялоші. На
жаль, в останні кілька років
прослідковуються непро/
фесійні втручання в історич/
ний центр — пам’ятку місто/
будування, що призводить
до втрати характерних фа/
садів історично сформова/
них кварталів забудов.
За півсотні метрів від ра/
туші, на пішохідній вулиці
Миру, до головного входу в
російський драматичний
театр прибудовано двопо/
верховий портал, який
відверто дисонує з будів/
лею, до того ж виходить
більш як на три метри за
червону лінію забудови.
Позаду драмтеатру, на
розі вулиці Грушевського, до історичної двопо/
верхівки власники магазину “Нумінатор” “прис/
тавили” сучасний фасад і почепили рекламу, яка
суперечить стилю будівлі і фактично руйнує її
сприйняття.
Донедавна ремонтні роботи активно прово/
дилися лише в обласному центрі та у Мукачево/
му. Але, на жаль, вони не мали пам’яткоохорон/
ного спрямування. Це про/
являлося у тому, що хоча й
ремонтувалися дахи і фар/
бувалися фасади, однак,
замість старовинних де/
рев’яних вітрин, дверей,
брам на перших поверхах
будівель нові власники час/
то встановлювали пласти/
кові вікна й двері та кричу/
щу, позбавлену смаку, рек/
ламу (У Мукачевому — це
по вулиці Пушкіна і на по
площі Миру). Ці ж тенденції
виявилися й у рестав/
раційних роботах на замку
“Паланок”. У історичній за/
будові тривало оновлення
римо/католицького костелу
Святого Мартина. Шкода,
що за рішенням єпископа,
стара черепиця на даху
замінена на сучасну металочерепицю. А надбу/
дова шостого поверху на вулиці Миру, 17 внесла
дисгармонію у масштаб історично сформованої
дво/ і триповерхової забудови вулиці й порушує
панораму міста, що складалася впродовж віків..
Потребують тактовного ремонту і професійної
реставрації історичні будівлі з характером
пам’яток по вулиці Миру, Пушкіна і загалом у істо/
ричних середмістях Мукачевого й Ужгорода.
Новітня практика спорудження на місці ко/
лишньої одноповерхової забудови 3–4/повер/
хових торгово/офісних будівель (по вулиці
Пушкіна праворуч від пам’ятника О. Духновичу),
фасади яких “вдягнуті” в надсучасне оздоблення,
геть нехарактерне для історичних міст Європи,
руйнує історичний вигляд старовинних закар/
патських міст.
червона книга пам’яток
Мукачеве. Греко>католицька церква Успіння Пресвятої
Богородиці (1859 р.) на розі вул. Пушкіна та
вул. І. Федорова. http://geolocation.ws/
Берегове. Площа Лайоша Кошута. Найпомітніша
будівля міста — Будинок колишнього комітатського суду
(1908 р., арх. Ференц Яблонський).
http://panoramio.com/
Видатний зразок берегівського модерну — колишнє
панське казино, а зараз ресторан “Золота пава”
(1912 р.). http://panoramio.com/
9
На жаль, подібні новобудови зводяться і в
історичній частині Ужгорода, забудовникам яко/
го варто було б взяти за приклад Чернівці.
Існує обґрунтована думка фахівців, що при/
вабливість Ужгорода як туристичного об’єкту (за
кількістю пам’яток архітектури) порівняно з Іва/
но/Франківськом та Чернівцями, є вищою.
Питання це давно болить обом авторам.
Скільки наших сил, стільки й боремося — один
пером, а другий на посаді голови постійної депу/
татської комісії Ужгородської міської ради з пи/
тань будівництва, благоустрою, землекористу/
вання та екології (1994–2002 рр.) і головного
архітектора області у наступні два роки…
Незважаючи на величезну історико/архітек/
турну спадщину, яку залишили нам предки, не
відчувається, що в Ужгороді донедавна дбали
про її збереження й примноження. Хоча в облас/
них центрах Прикарпаття й Буковини значно
менше історичних пам’яток, а замків і зовсім не/
має, науково/проектні напрацювання щодо збе/
реження історичної спадщини у них значніші.
Ужгород тут відстає майже на десятиліття.
Для руйнації історичного середовища не
обов’язково зносити бульдозером пам’ятки або
ж старовинну забудову міста.. Кричущий факт: у
центрі, на місці млина — пам’ятки промислової
архітектури — або ж на ринковій площі Корятови/
ча і Театральній дозволили “встромити” дисону/
ючі семи/ і п’ятиповерхові споруди зі скла і бето/
ну!. Це не лише порушення історично сформова/
ної панорами міста, але й застосування агресив/
них архітектурних форм. Сучасним “дозволян/
там” слід би знати, якої шкоди ними нанесено,
адже історичний центр Ужгорода почав форму/
ватися в середні віки!.. Насамперед, поблизу
Замкової гори. А композиційна побудова міста
складалася впродовж довгих століть, і подібна до
таких австрійських міст, як Зальцбург і Грац. Го/
ловні споруди міського центру, його архітектурні
домінанти — церкви та ратуша — розташувалися
на найвищих точках рельєфу. Вони свідчили про
матеріальний достаток, слугували основою й
символами конфліктуючих соціальних сил, які
панували в житті міста: замок — опора феодаль/
ної влади; собор — утілення впливу духовенства;
ратуша — оплот самоуправління мешканців міста.
червона книга пам’яток
Берегове. Площа героїв. Пам’ятник загиблим
радянським воїнам. http://fistashok.livejournal.com/
Ужгород. Міст через річку Уж.
http://picasaweb.google.com/
Ужгород. Вид на історичний центр. http://ukrfoto.net/
Ці домінанти є зонами високої композиційної
активності, вони формували строго центричні си/
лует і панораму.
Комплекс будівель греко/католицького ка/
федрального собору на західній вершині Замко/
вої гори зведено 1740 року. Римо/католицька
церква Святого Юрія споруджена 1766 р.на вул.
Волошина, на підйомі, недалеко від собору. Ре/
форматорська церква побудована у 1796 р. на
підвищенні площі Жупанатської поруч з рату/
шею, а Цегольнянська церква 1802 р. відновлена
в кінці 90/х років ХХ ст.. Євангелістська зведена
на початку ХХ століття поблизу площі Корятови/
ча, єврейська синагога на правому березі Ужа на
площі Театральній — у 1904 р., а Покровська
церква — на лівому березі Ужа і Православній на/
бережній — у 1930 році.
Цей перелік свідчить про неабияку спадщину,
якою володіє місто. Всі вказані споруди є творами
мистецтва і мають подвійну цінність: як в ма/
теріально/практичному плані, так і в інфор/
маційно/естетичному.
Науковці Ужгородського національного
університету, дослідивши архітектурно/історичну
спадщину міста, запропонували надати статус
пам’яток місцевого значення ще майже семи де/
сяткам будівель!..
В Європі існує соціальне замовлення на охоро/
ну, збереження та реставрацію історичних міст.
Адже вони відіграють важливу роль у сфері куль/
турного туризму та у освітньо/виховній дер/
жавній роботі... Уявіть собі ринкову площу Ужго/
рода ХVIII ст., яка зараз носить назву Корятовича,
обвішаною біг/бордами і неоновими дошками,
які цілком закривають фасади будівель! А рек/
ламне оформлення магазинів на площі Шандора
Петефі… “Адідас” “випинає” чорним фасадом
першого поверху, т.зв. корпоративною рекла/
мою, дозволеною лише у нас. (У Львові, на ста/
родавній площі Ринок, жодного рекламного щи/
та немає). Треба шукати вихід! Попереджувати
власників — адже не кожна людина володіє
відповідними знаннями…
Хотілося б сподіватися, що нова міська влада,
не тільки прибиратиме “паскудні” малі архітек/
турні форми, які у людних місцях вузьких вулиць
і невеликих площ середмістя заважають пішохо/
дам, а й буде належно фінансувати разом з
підприємцями процес збереження історичної
спадщини. Вважаємо, що реконструкція старо/
винних будівель повинна відбуватися на кон/
курсній основі. Тоді занедбана, але вкрай
потрібна справа хоча б зрушить з місця.
Тож станьмо добрими синами славних
прадідів!
10
червона книга пам’яток
Ужгородська вулочка. http://naymantour.com.ua/
Ужгород. Вул. Капітульна.
http://nord>tramp.livejournal.com/
Коментар до теми
Іван ЛАТКО — голова Закарпатської обласної ор�
ганізації Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури:
– Приємно вже те, що голос творчої інтелігенції
щодо збереження історичної спадщини почутий, і
практично половина кандидатів на посади міських
голів Закарпаття вносили це окремим пунктом до
своїх програм. Тож після виборів нові люди стали, до
прикладу, очільниками обласного центру і архітек�
тури, а, отже, певною мірою будуть виконуватися
наші настанови. Бо ж за останні два десятиліття
непрофесійне втручання нової забудови в історичне
середовище міст Закарпаття завдало їм більше
шкоди, ніж за 45 років будівництва соціалізму.
Насамперед треба продовжувати проектні нап�
рацювання: розробляти детальне планування ста�
ровинних міст краю та правила забудови вулиць
історичного середовища, які затверджуються
сесіями міськрад. Як позитивний приклад збережен�
ня архітектури минулого можемо відзначити Бере�
гове. Мукачеве також випереджає Ужгород у підході
до збереження предметно�просторового середовища
старовинного середмістя.
|