Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження
У минулому році виповнилося 150 років від дня народження видатного російського і радянського археолога Василя Олексійовича Городцова, курганна періодизація якого археологічних пам’яток Східної Європи є основною в археологічній науці й дотепер. Василь Городцов вважається недарма одним з основоположни...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Відлуння віків |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40423 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження / І. Черняков // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 104-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860080663494918144 |
|---|---|
| author | Черняков, І. |
| author_facet | Черняков, І. |
| citation_txt | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження / І. Черняков // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 104-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Відлуння віків |
| description | У минулому році виповнилося 150 років від дня народження видатного російського і радянського археолога Василя Олексійовича Городцова, курганна періодизація якого археологічних пам’яток Східної Європи є основною в археологічній науці й дотепер. Василь Городцов вважається недарма одним з основоположників російської археологічної науки, але найбільш яскраві його наукові дослідження пов’язані з розкопками на території України.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:16:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
104
знаменні дати
Óминулому році виповни/
лося 150 років від дня на/
родження видатного
російського і радянського ар/
хеолога Василя Олексійовича
Городцова, курганна
періодизація якого архео/
логічних пам’яток Східної
Європи є основною в архео/
логічній науці й дотепер. Ва/
силь Городцов вважається
недарма одним з основопо/
ложників російської архео/
логічної науки [1], але
найбільш яскраві його наукові
дослідження пов’язані з роз/
копками на території України.
В. О. Городцов народився 11
березня 1860 р. в с. Дубровичі
Рязанської губернії в сім’ї дяка
сільської церкви. Батько мріяв
про церковну кар’єру для свого
сина і після закінчення ним при/
ходської школи відправив вчи/
тись до Рязанської семінарії.
Але Василя не вабила духовна
діяльність: він покидає семіна/
рію та вступає на військову
службу рядовим до Астра/
ханського полку. Здібного ря/
дового вже у 1880 р. направля/
ють на навчання до Московсь/
кого піхотного училища, яке він
успішно закінчує і в чині пра/
порщика відправляється служи/
ти в 11/й Фанагорійський полк
ім. О. В. Суворова. Спочатку він
командує мисливською, а
потім — саперною командою.
Військова діяльність також не
задовольнила В. О. Городцова,
під час саперних робіт він захоп/
люється археологічними пам’ят/
ками на території Рязанщини.
Втім, для занять археологією йо/
му бракувало знань, і він актив/
но зайнявся самоосвітою, вишу/
куючи різні книжки з археології
та історії. Про це свідчать його
щоденники, які він вів до ос/
танніх днів свого життя. Май/
бутній вчений прочитав не тільки
сотні книг та статей, але й оз/
найомився з колекціями багать/
ох музеїв, чиї експонати він ста/
ранно замальовував. До кола
його інтересів потрапляють не
тільки археологія, але й палеон/
тологія, геологія, етнографія, му/
зейна справа. Василь Олексійо/
вич починає активні досліджен/
ня археологічних пам’яток. Ок/
рім Рязанської, він працює також
у Московській, Тульській гу/
берніях. Свої знахідки він пере/
давав до Московського історич/
ного музею [2]. У 1892 р. його
полк переводять до Ярославсь/
кої губернії, і він поринає у до/
слідження археології цього
краю, стає відомим науковцем.
Згодом його обирають спочат/
ку секретарем, а пізніше —
правителем Ярославської
архівної комісії. Він постійно
робить доповіді на зібраннях
Археологічної комісії, яка по/
чинає виділяти кошти для ар/
хеологічних досліджень Го/
родцова.
Вирішальною подією у нау/
ковій діяльності В. О. Городцо/
ва став ХІ Археологічний з’їзд,
що проходив у Києві в
1899 р. [3]. На нього справили
велике враження тріумфальна
доповідь на з’їзді Вікентія Хвой/
ки, відкриття музею в Києві, ар/
хеологічна виставка, знайом/
ство з археологічними пам’ят/
ками Києва та його околиць [4].
А найголовнішим висновком,
який зробив для себе Город/
цов, було те, що головні та й
найяскравіші пам’ятки архео/
логії знаходяться на території
України. Між В. О. Городцовим
та В. В. Хвойкою після знайом/
ства на з’їзді розпочинається
активне листування, яке про/
довжилось до кінця життя В.
Хвойки (1914 р.) На ХІ Архео/
логічному з’їзді 1899 р. у Києві
В. Городцов сфотографований
у військовій формі. Саме після
цього з’їзду вчений змінює
район своїх археологічних
досліджень і в 1901–1903 рр.
провадить розкопки курганів у
Харківській губернії. Діяльність
В. Хвойки щодо відкриття архе/
Україна в науковій діяльності
Василя Городцова
Іван Черняков
До 1505річчя від дня народження
Фото В. О. Городцова,
зроблене на ХІ Археологічному
з’їзді 1899 р. у Києві.
105
знаменні дати
ологічних культур стала для Городцова певним
поштовхом і у періодизації курганних поховань в
Бахмутському та Ізюмському повітах Харьковсь/
кої губернії, виділенні ямної, катакомбної та
зрубної курганних культур [5].
Наукові успіхи В. О. Городцова були оцінені, і
в 1903 р. його запрошують до Російського істо/
ричного музею у Москві, де він працював до
1929 р. Спочатку на посаді молодшого, потім
старшого хранителя, а з 1906 р. — завідуючого
відділом археології музею. В музеї виявились
неабиякі здібності В. Городцова до наукової об/
робки археологічних експонатів, їх системати/
зації, зберігання у фондах, створення музейної
облікової документації, каталогів, системи му/
зейного зберігання експонатів та музейних екс/
позицій, проведення екскурсійної роботи.
Музейна діяльність вченого не обмежувалася
лише Історичним музеєм у Москві [6]. Він допо/
могав багатьом музеям Росії у створенні науко/
вих експозицій, у тому числі і на території Ук/
раїни. Зокрема, збереглись архівні матеріали
щодо фактів його допомоги Полтавському му/
зею, він обстежував археологічні відділи Херсо/
неського, Ялтинського, Феодосійського, Кер/
ченського, Херсонського музеїв. Корисною вия/
вилася його участь в організації та створенні
після революції Всеросійської колегії у справах
музеїв та охороні пам’яток мистецтва і старовини
при Народному комісаріаті освіти. Є відомості і
про участь Городцова в організації І/ої Всеук/
раїнської конференції, присвяченої 100/річчю
Одеського археологічного музею у 1925 р., його
участі у 1926 р. в конференції археологів в Керчі з
приводу 100/річчя музею та конференції 1927 р. —
до 100/річчя археологічних розкопок Херсонесу.
У 1928 р. його було обрано членом комісії з ор/
ганізації І/го Всеросійського музейного з’їзду.
Не менш важливою була і педагогічна
діяльність В. О. Городцова [7]. Як відомо, він не
одержав вищої освіти, а тому не міг формально
займатись педагогічною діяльністю. І тим не
менш, він викладав у 1907–1915 рр. у Московсь/
кому археологічному інституті, створеному О. І.
Успенським у 1907 р., а також у 1915–1918 рр. у
Народному університеті ім. А. Л. Шанявського,
заснованому у 1908 р. Треба зазначити, що в до/
революційні часи окремий Археологічний інсти/
тут, заснований ще у 1878 р., існував і в Петер/
бурзі, де навчалися фахівці з архівної справи, а з
археології навчання розпочалися тільки з 1899 р.
У Московському Археологічному інституті В. Го/
родцов читав лекції з побутової та первісної ар/
хеології. Після революції, у 1922 р., він стає вик/
ладачем археології І/го Московського держав/
ного університету. За видатні досягнення в галузі
археології Академія наук СРСР присудила В. О.
Городцову без захисту дисертації вчений ступінь
доктора археології. Вчений ступінь саме “доктора
археології”, а не “доктора історичних наук”, мож/
ливо, взагалі — єдиний випадок у радянській на/
уці. У 1929 р. вчений удостоївся звання Заслуже/
ного діяча науки.
Незважаючи на величезні заслуги В. О. Город/
цова на ниві розробки теоретичної археології,
дослідженні археологічних пам’яток різних
епох — від палеоліту до середньовіччя, успіхів в
охороні пам’яток історії, археології, культури,
розвитку музейної справи, педагогічній роботі,
головною і найбільш відомою спадщиною вчено/
го залишається його праця з періодизації курган/
них поховань та виділенні курганних культур
(ямна, катакомбна, зрубна), здійснена, голов/
ним, чином, на пам’ятках України. Без посилання
на ці роботи Городцова вже понад 100 років не
обходиться жодна солідна наукова праця.
Він зробив свою курганну періодизацію в той
час, коли ще було досить мало археологічних
джерел. До кола його інтересів потрапив Одесь/
кий курган, розкопаний А. В. Добровольсь/
ким [8]. У ньому він — окрім ямних, катакомбних
та зрубних поховань — виділив і четвертий тип
поховань: у кам’яних скриньках.
За минуле століття фонд курганних археологіч/
них джерел збільшився у тисячі разів. Трьохчлен/
на курганна схема періодизації поховань і куль/
тур В. О. Городцова за цей час зазнала значних
Більське городище. Залишки укріплень скіфського часу. Фото з сайта http://uk.wikipedia.org/wiki.
Печера Киїк>Коба в Криму. Фото з сайта http://sightseen.turistua.com.ru.
106
знаменні дати
змін, особливо на території України. Так, в кур/
ганній періодизації з’явились усатівські, кемі/
обінські, середньодніпровські, буджацькі, ко/
марівські, багатоваликові, сабатинівські, біло/
зерські та інші групи поховань.
В. Городцову, окрім переліченого, належить
створення загальної періодизації епохи бронзи
Східної Європи, яка, в основному, побудована на
систематизації археологічних пам’яток з тери/
торії України. У 1915 р. він виділив середнь/
одніпровську культуру (9). У дослідницькій ро/
боті вченого Одеський курган займає особливе
місце. Його перепублікація була останньою знач/
ною працею вченого з курганної тематики. На
стратиграфію Одеського кургану звертав особли/
ву увагу пізніше і такий видатний англійський ар/
хеолог, як Гордон Вир Чайлд [10].
Важливими дослідженнями В. О. Городцова
на території України були розкопки Більського
городища скіфського часу на Полтавщині та па/
леолітичної печери Киїк/Коба в Криму. Окремим
для нас і для Городцова було питання про іден/
тифікацію старожитностей відомого за ім’ям на/
роду Північного Причорномор’я — кіммерійців.
Свої погляди на кіммерійську проблему він вик/
лав у спеціальній статті “К вопросу о киммерийс/
кой культуре”, опублікованій у розділі секції ар/
хеології Російської асоціації науково/дослідних
інститутів суспільних наук в 1928 р. [11]. Він відніс
до кіммерійських старожитностей типи бронзо/
вих знарядь доби пізньої бронзи у Північному
Причорномор’ї, які зараз археологами відно/
сяться до сабатинівської культури, що не була
відомою за життя В. Городцова.
Василь Олексійович Городцов прожив довге
життя, наповнене відкриттями в археології і пов/
сякденній праці на ниві археології, музеєзнавства
та викладацької діяльності. Секрет його науково/
го успіху криється у надзвичайній захопленості
улюбленою справою, працездатності, постійній
систематичній праці. Він, як особистість, був та/
лановитим у всьому, бо складав вірші й добре
малював. В його архіві збереглось багато ма/
люнків та картин. Він навіть став почесним чле/
ном Російської академії мистецтв. Багатьом доб/
ре відома велика картина В. Городцова “Полю/
вання на мамонта”, написана маслом для експо/
зиції Рязанського краєзнавчого музею у 1932 р.
Талант талантом, але й доля була схильною до
нього. Його наукові дослідження були визнані ще
за життя. До революції він отримав такі нагоро/
ди, як орден Анни ІІ та ІІІ ступенів, орден
Станіслава III та IV ступенів, орден Володимира IV
ступеня. За радянських часів у 1930/х роках його
оминули репресії, у 1938 р. він вступив до Ко/
муністичної партії, а в 1944 р. за визначні досяг/
нення в науковій і суспільній діяльності, у вихо/
ванні кадрів наукових та музейних працівників,
викладачів учбових закладів був нагороджений
орденом Леніна. В радянський період широко
відзначались його ювілеї (до 40/ річчя у 1928 р. і
50/річчя наукової діяльності у 1938 р., до 80/
річчя з дня народження у 1940 р.).
У Городцова залишилось багато учнів, серед
яких видатні радянські археологи: А. В. Арци/
ховський, А. Я. Брюсов, Б. Н. Граков, Д. А. Край/
нов, С. В. Кисельов, О. О. Кравцова/Гракова, Є. І.
Крупнов, Н. В. Пятишева, Б. О. Рибаков, А. П.
Смирнов та інші. В його архіві залишились листи
від багатьох кореспондентів, у тому числі і з Ук/
раїни. Серед них — М. Ф. Біляшевський, В. І. Гош/
кевич, А. В. Добровольський, П. П. Єфименко, П.
П. Курінний, М. Є. Макаренко, Н. Д. Полонська/
Василенко, С. А. Семенов/Зусер, О. І. Тере/
ножкін, В. М. Щербаківський та інші [12].
Він помер 3 лютого 1945 р., не доживши лише
місяця до свого 85/річчя.
1. Крупнов Е. И. О жизни и научной деятельности В. А.
Городцова. — СА. — 1956. — Т. 25. — С. 5–12.
2. Студзицкая С. В. Государственный Исторический
музей и В. А. Городцов // Наследие В. А. Городцова и
проблемы современной археологии. — М., 1988. —
С. 5–13.
3. Черняков І. Т. Одинадцятий археологічний з’їзд у
Києві: біля витоків Національного музею історії Ук�
раїни // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення,
перспективи (матеріали ювілейної міжнародної нау�
ково�практичної конференції). — К., 1999. —
С. 76–77.
4. Черняков І. Т. Вікентій Хвойка (1850–1914). — К.,
2006. — С. 134–138.
5. Городцов В .А. Результаты археологических исследо�
ваний в Изюмском уезде Харьковской губернии в
1901 г. — Труды ХII АС. — 1905. — Т. 1. —
С. 174–225; Городцов В. А. Результаты археологи�
ческих исследований в Бахмутском уезде Харьковс�
кой губернии в 1903 г. // Труды ХIII АС. — 1907. —
Т. 1. — С. 211–285.
6. Белозерова И. В. Музейная деятельность В. А. Город�
цова. // Наследие В. А. Городцова и проблемы совре�
менной археологии. — М., 1988. — С. 14–26.
7. Стрижова И. Б. Педагогическая деятельность В. А.
Городцова. // Наследие В. А. Городцова и проблемы
современной археологии. — М., 1988. — С. 27–32.
8. Добровольский А. В. Раскопки кургана в предместье
Одессы Слободка�Романовка. — ЗООИД. — Т. 32. —
С. 134–142; Городцов В .А. Классификация погребе�
ний Одесского кургана // Отчет исторического музея
в Москве за 1915 год. — М., 1917. — С. 117–142.
9. Городцов В. А. Культуры бронзовой эпохи в Средней
России // Отчет исторического музея за 1914 г. — М.,
1915. — С. 19–38; Городцов В. А. Бронзовый век на
территории СССР. — БСЭ. — 1�е изд. — М., 1928. —
Т. 8. — С. 23–32.
10. Клейн Л. С. Чайлд и советская археология // Фено�
мен советской археологии. — Спб., 1993. — С. 113;
Романюк В., Черняков.И. Что было на месте Одессы?
— К.,2008. — С. 175.
11. Городцов В. А. К вопросу о киммерийской культуре
// Труды секции археологии Российской ассоциации
научно�исследовательских институтов обществен�
ных наук. — М., 1928. — Т. 2. — С. 46– 60.
12. Каталог коллекций В. А. Городцова // Наследие
В. А. Городцова и проблемы современной археоло�
гии. — М., 1988. — С. 33–62; Самсонова О. И. Сокра�
щенный вариант описи архива В. А. Городцова //
Наследие В. А. Городцова и проблемы современной
археологии. — М., 1988. — С. 63–73.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40423 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:16:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Черняков, І. 2013-01-15T21:24:21Z 2013-01-15T21:24:21Z 2011 Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження / І. Черняков // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 104-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40423 У минулому році виповнилося 150 років від дня народження видатного російського і радянського археолога Василя Олексійовича Городцова, курганна періодизація якого археологічних пам’яток Східної Європи є основною в археологічній науці й дотепер. Василь Городцов вважається недарма одним з основоположників російської археологічної науки, але найбільш яскраві його наукові дослідження пов’язані з розкопками на території України. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Відлуння віків Знаменні дати Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження Article published earlier |
| spellingShingle | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження Черняков, І. Знаменні дати |
| title | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження |
| title_full | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження |
| title_fullStr | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження |
| title_full_unstemmed | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження |
| title_short | Україна в науковій діяльності Василя Городцова. До 150-річчя від дня народження |
| title_sort | україна в науковій діяльності василя городцова. до 150-річчя від дня народження |
| topic | Знаменні дати |
| topic_facet | Знаменні дати |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40423 |
| work_keys_str_mv | AT černâkoví ukraínavnaukovíidíâlʹnostívasilâgorodcovado150ríččâvíddnânarodžennâ |