Інформація
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Відлуння віків |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40436 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформація // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 122-130. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859621644074483712 |
|---|---|
| citation_txt | Інформація // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 122-130. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Відлуння віків |
| first_indexed | 2025-11-29T04:17:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
хроніка та інформація
Впродовж останніх 15 років українська влада
в черговий раз повертається до питання “відтво/
рення” Десятинної церкви у м. Києві. У лютому
2011 р. оголошено конкурс на визначення місто/
будівної, культурної, архітектурної та мистець/
кої концепції консервації та сучасної му/
зеєфікації автентичних залишків церкви Богоро/
диці (Десятинної), пам’ятки археології націо/
нального значення “Місто Володимира — дити/
нець стародавнього Києва з фундаментами Де/
сятинної церкви” із створенням архітектурного
ансамблю з можливістю екскурсійного відвіду/
вання, відправлення релігійних потреб громадян
та проведення протокольних заходів.
Прикриваючись намірами консервації і му/
зеєфікації автентичних залишків храму, ініціато/
ри конкурсу його обов’язковою умовою бачать
будівництво над автентичними підмурками
пам’ятки національного значення архітектурного
ансамблю з можливістю відправлення релігійних
потреб та здійснення протокольних заходів.
У вересні ц.р. пропозиції про відтворення
втраченої у 1240 р. давньоруської пам’ятки на/
були вигляду проекту Закону України “Про
відродження унікального символу православ’я —
церкви Богородиці (Десятинної) у місті Києві”,
внесеного до Верховної Ради України народним
депутатом Ю. Р. Мірошниченком.
Цей проект повністю протиричіть чинному світо/
вому та українському законодавству в сфері охо/
рони культурної спадщини. Він передбачає відміну
низки положень українських законів та настанов
міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною.
А головне, будівництво сумнівної з архітектурної
точки зору новобудови знищить численні архео/
логічні пам’ятки Старокиївської гори, знищить істо/
ричний ландшафт, традиційну містобудівну ситу/
ацію і, вірогідно, саму історичну гору.
Українське товариство охорони пам’яток історії
та культури підтверджує заявлену у 1996, 2004,
2005 та навесні 2011 року позицію, підтриману ши/
рокою пам’яткоохоронною громадськістю, стосов/
но неможливості відтворення Десятинної церкви
за відсутності будь/яких даних щодо її первісного
вигляду. В іншому разі воно буде розцінено світо/
вою спільнотою як грубе порушення ратифікова/
ної Україною Конвенції ЮНЕСКО “Про охорону
всесвітньої культурної та природної спадщини”.
Товариство вважає за доцільне увічнити
пам’ять про Десятинну церкву шляхом му/
зеєфікації автентичних залишків та впорядкуван/
ня території давнього Дитинця.
Заява
Українського товариства
охорони пам’яток історії та
культури
У видавництві “Студія Слово” вийшов
відеофільм “Дерев’яні храми України. Закарпат/
тя”. Фільм розповідає про архітектуру, історію та
сучасне життя дерев’яних
храмів Закарпаття. Відеоподо/
рож починається від бойківсь/
кого храму в селі Ужок, про/
довжується Воловецько/Між/
гірською долиною, закарпат/
ською частиною Мармароша з
його дерев’яною “готикою” і
закінчується гуцульською
Струківською церквою в Ясіні.
Крім пам’яток, у кадр потрапили й закарпатці:
священики, церківники, прості парафіяни.
Знімальна група навіть піднялася високо в гори,
до церкви, що її доглядають останні дві мешкан/
ки “неіснуючого” села Кужбиї.
Фільм озвучено п’ятьма мовами, які можна
вибирати у DVD меню. Тривалість фільму 1 год 10
хв. Допомогу у підготовці фільму надали: мисте/
цтвознавець, дослідник закарпатської де/
рев’яної архітектури Михайло Сирохман, автор/
ка проекту і сайту “Дерев’яні храми України”
Олена Крушинська, архітектор, дослідник де/
рев’яної архітектури Європи Карел Куча і
керівник проекту “Туристичні марки — Україна”
Владімір Гулін/Мігалец (Чехія). “Студія Слово”
також висловлює щиру подяку священикам пра/
вославних та греко/католицьких парафій Закар/
паття. 05.01.2011, http://derev.org.ua
Для реалізації завдань, визна/
чених Планом організації вико/
нання постанови Верховної Ради
України від 21 жовтня 2010 року
№ 2633/VI “Про відзначення
140/річчя з дня народження ви/
датної української поетеси,
громадського діяча Лесі Ук/
раїнки (Лариси Петрівни Косач/
Квітки)”, схваленим на засіданні
Кабінету Міністрів України 10 лис/
топада 2010 року (протокол № 64) у Волинській
області оголошено 2011 рік — Роком видатної ук/
раїнської поетеси, громадського діяча Лесі Ук/
раїнки (Лариси Петрівни Косач/Квітки).
Утворено Організаційний комітет та затверд/
жено План заходів з підготовки та відзначення в
області 140/річчя від дня народження Лесі Ук/
раїнки та 100/річчя з часу написання драми/феєрії
“Лісова пісня”. 26.01.2011, http://prostir.museum
122
хроніка та інформація
123
За кошти бюджету Львівської області роз/
робляються три генеральні та історико/архітек/
турні опорні плани трьох населених пунктів Ста/
росамбірського району — міст Добромиль, Хирів
та села Лаврів. На території останнього є унікаль/
на і найдревніша духовна святиня України —
Лаврівський василіанський монастир Св. Онуф/
рія.
Розробка місто/
будівної докумен/
тації адміністратив/
них районів та на/
селених пунктів об/
ласті проводиться
згідно із Схемою
планування тери/
торій Львівщини. На ці потреби, за словами
заступника голови ОДА Володимира Губицько/
го, з обласного бюджету виділено 900 тисяч
гривень.
Лаврівський монастир святого Онуфрія вхо/
дить до переліку небагатьох, які діють на тери/
торії України від княжих часів донині — Києво/
Печерська лавра, Зимненський і Жидиченський
монастирі на Волині.
Офіційним підтвердженням існування
Лаврівського монастиря ще в давньоруські часи є
знахідки розкопок, які проводили на території
Онуфріївської церкви 1986 року. Тоді, зокрема,
знайшли кераміку XII/XIII століть. 05.01.2011,
http://zik.com.ua
У музеї “Резиденція”,
розташованому в колиш/
ньому палацовому комп/
лексі Баварських королів в
Мюнхені, виявлено мощі
св. праведної Єлисавети,
дружини священика Заха/
рії і матері св. Іоанна Хрес/
тителя, родички Пресвятої
Богородиці.
Мощі знаходяться в залі, що носить назву
“Reliquienkammer”, де демонструються доро/
гоцінні релікварії, виконані в кінці XVI — сер. XVIII
ст. майстрами з Аугсбурга і Мюнхена. Релікварій з
частиною мощей (скоріш, головою) праведної
Єлисавети у вигляді лежачого на подушечці роз/
шитого перлами оксамитового головного убору
виконали мюнхенські майстри в період з 1590 по
1640 р. Про те, що мощі належать саме св. пра/
ведній Єлисаветі, дізналися лише недавно, коли
реставратори розчистили безцінну знахідку.
Історія появи цих мощей в Мюнхені до кінця
не вивчена, але відомо, що вони були привезені
в столицю Баварії з Риму не раніше кінця XVI ст.
31.01.2011, http://www.sedmitza.ru
Музей українського письменника Михай/
ла Коцюбинського (1864/1913) планується
відновити до травня у селищі Симеїз на півден/
ному березі Криму, йдеться у повідомленні
ініціаторів відкриття музею.
Письменник відвідував Симеїз двічі — у 1895
і 1911 роках. Вперше Коцюбинський жив у бу/
динку товариша по роботі в Бессарабії, винаря
Урсин/Немцевича. Ця будівля була зруйнована
під час війни. У другий приїзд з сім`єю оренду/
вав кімнату у купця Гафурова. Саме за цією ад/
ресою в Симеїзі планується відкрити постійну
експозицію.
Музей Коцюбинського в південнобережному
селищі існував з 1968 року, але 12 років тому йо/
го було закрито. У 2010 р. влада Симеїзу зроби/
ла ремонт і передала
будівлю під експозицію.
…Одним з експонатів
музею стане рідкісна
книга любовної прози,
написана племінницею
письменника Михайли/
ною Коцюбинською за
листуванням Михайла
Коцюбинського з його
коханою, Олександрою
Аплаксіною. 28.01.201,
http://prostir.museum
У Миколаєві створять археологічний му/
зей під відкритим небом — городище “Дикий
Сад”. Збір коштів вже почали миколаївські архе/
ологи за підтримки
регіонального бла/
годійного фонду “Ме/
ценат”.
За словами дирек/
тора науково/дослід/
ного центру “Луко/
мор’я” Кирила Горбенка, музеєфікації буде
піддана цитадель, територія якої оточена ро/
вом. Це приблизно 0,5 га землі, на яких розта/
шовано близько 20 археологічних об’єктів:
житлові, оборонні комплекси. Планується час/
тину об’єктів законсервувати в тому вигляді, в
якому вони були розкопані. Археологи будуть
домагатися, щоб біля городища було споруд/
жено приміщення музею.
Ідею створення музею під відкритим небом
підтримав міський голова Володимир Чайка.
01.02.2011, http://prostir.museum
124
хроніка та інформація
Волинські археологи відреставрували два
горщики кінця Х ст., знайдені біля городища в
Шепелі: “горщик/холодильник” і “горщик/
мікрохвильовка”. Про це УНІАН повідомили у
прес/службі ДП “Волинські старожитності”. Як
зазначено в повідомленні, уламки двох ке/
рамічних посудин разом з іншими знахідками
волинські археологи знайшли ще в минулому
році при розкопках давньо/
руського поселення біля го/
родища в с. Шепель Луцького
району. Разом з іншими
знахідками уламки виявили в
одному житлі.
З’ясувалося, що це були два горщики одного
типу, але різні за розміром та призначенням. Біль/
ший призначався для зберігання їжі, най/
імовірніше, каші. Він має подовжений корпус. Та/
кий горщик не дуже зручно засовувати у піч, зате
зручно закопати наполовину у землю і там
зберігати їжу. Грунт її охолоджував, завдяки чому
вона довше зберігалася. Менший горщик призна/
чався для розігріву їжі. Розміри меншої посудини
дозволяють зачерпувати кашу з більшого горщи/
ка. Отже, кашу розігрівали в печі. На користь цієї
версії свідчить те, що менший горщик сильно об/
палений, оскільки частіше бував у печі.
“Обидва горщики явно місцевого виробницт/
ва, оскільки виготовлені на ручному гончарному
колі. Тип і орнамент горщиків широко відомі в до/
монгольські часи. Посуд датується кінцем Х — пер/
шою половиною ХІ століття”, — повідомив стар/
ший науковий співробітник ДП “Волинські старо/
житності” Віктор Баюк.
Після наукової обробки горщики поповнять
фонди Волинського краєзнавчого музею.
13.02.2011, http://www.unian.net/rus
Позолочену статую Тутанхамона і ще три
предмети, вкрадені мародерами з Каїрського
музею, було повернуто назад. Разом зі статуєю
до музею повернулися одна з 10 фігурок ушебті
(загробних слуг), бронзова труба з дерев’яною
сурдиною і частина опахала. Всі ці предмети
входять до колекції Тутанхамона. Стан статуї
пристойний, відколено тільки частину корони і
ступні фігури. Фігурка ушебті і бронзова труба
виявилися в ідеальному стані, їх вже зараз по/
вернуто до експозиції. Опахало ж було розко/
лоте на дві частини, одна з яких розбилася на 11
шматків.
Для захисту старожитностей Єгипту буде ство/
рено спеціальний відділ в поліції, що буде забез/
печувати безпеку на розкопках і в музеях. Владі
не вдалося захистити частину старожитностей від
мародерів, тому що поліцейські в музеях були не
озброєні.
Хвиля пограбу/
вань і мародер/
ства накрила Єги/
пет під час завору/
шень, викликаних
поваленням режи/
му Хосні Мубара/
ка. Так, з одного
тільки Каїрського музею було вкрадено декіль/
ка десятків експонатів, частину з яких вже вда/
лося повернути. 13.04.2011, http://www.segod/
nya.ua/news/
У музеї “Пирогово” біля Києва повністю
згорів унікальний будинок експозиції “Карпати”.
Пожежа сталася близько третьої години ночі
22 лютого 2011 р. Як розповіли в музеї, першим
пожежу помітив охоронець, чий пост розташо/
ваний приблизно за сто метрів від “Карпат”.
“Незадовго до пожежі він відправився на обхід,
а коли повертався,
побачив, що буди/
нок вже горить”, —
зазначив заступ/
ник директора му/
зею “Пирогово”
Віталій Каленяк.
За його слова/
ми, у згорілого карпатського будиночка був со/
лом’яний дах і дерев’яні стіни. “Він згорів
повністю буквально за 15 хвилин. На щастя, по/
руч з ним не було інших будинків, і вогонь не
поширився”, — зазначив він.
На місці будинку залишилося кілька цеглин і не/
догорілі колоди. 23.02.2011, http://www.ut.net.ua,
http://prostir.museum
Впродовж найближчих двох років всі ки/
тайські музеї та бібліотеки будуть для відвідувачів
безкоштовними, повідомила газета “Чайна дейлі”
з посиланнями на міністерства культури і фінансів
країни. Скасовувати плату за вхідний квиток музеї
та бібліотеки державного і провінційного рівнів
почнуть поступово вже наприкінці поточного ро/
ку, а до кінця 2012 р. всі вони стануть безкоштов/
ними.
Уряд передбачив збільшення фінансування
музеїв та бібліотек, які будуть позбавлені такої
статті доходу, як оплата вхідних квитків. Кам/
панія почалася ще в 2008 р., коли уряд розпоря/
дився поступово скасовувати платню за відвіду/
вання музеїв і бібліотек.
Наразі у Китаї понад 3 тисячі музеїв. На кінець
2010 р. понад 1,7 тис. музеїв вже стали безкоштов/
ними для відвідувачів. 14.02.2011, http://www.ist/
pravda.com.ua
хроніка та інформація
125
Цього року на
Личаківському цвин/
тарі у Львові спільни/
ми зусиллями польсь/
ких та українських
реставраторів віднов/
лять 6 об’єктів. Поль/
ське Міністерство куль/
тури і національної спадщини виділило на ці ро/
боти більше 470 тис. злотих. “Це — вже четвертий
рік реставраційних робіт на окремо вибраних
об’єктах Личаківського цвинтаря. Роботу прово/
дить спільна польсько/українська команда. Важ/
ливо, що і об’єкти вибираються спільно ук/
раїнськими і польським експертами за такими
критеріями, як мистецька цінність, роль, яку та
чи інша особа відігравала в історії Львова. Що
стосується коштів, то ці роботи фінансуються
Міністерством культури та народної спадщини, і
цього року їх вартість становитиме понад 470
тис. злотих”, — повідомив інспектор польського
Міністерства Міхал Міхальскі.
Цього року до реставрації були відібрані такі
об’єкти: надгробок Іларіона Еліясевича авторства
Г. Кузневича, надгробок родини Куриловичів ав/
торства П. Евтельє, надгробок Ісидора Полансь/
кого, надгробок Антона Шімзера авторства
П. Евтельє, надгробок Едварда фон Валіша авто/
рства Ю. Марковського і надгробок Габріелі За/
польської авторства Ю. Галензовського.
14.04.2011, http://zik.com.ua
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
закликає українську владу ввести мораторій на
будівництво висотних будівель на схилах Дніпра
у Києві. Про це повідомляють активісти гро/
мадської ініціативи “Збережи старий Київ”, які
перебували на 35/й сесії, що проходила з 19 черв/
ня у Парижі. “Комітет із всесвітньої спадщини вис/
ловлює сум з приводу деградації панорами
вздовж Дніпра і повторює своє прохання до Дер/
жави/учасниці (України) ввести мораторій на ви/
сотні будівлі”, йдеть/
ся в тексті резолюції
ЮНЕСКО. Як відомо,
останні роки стали
фатальними для па/
норами Дніпра. Зок/
рема, у 2004 р. роз/
почалося будівницт/
во першої висотної будівлі на вулиці Грушевсько/
го, 9 а, у 2007 поряд почали зводити елітну багато/
поверхівку по вулиці Мазепи, 11 а. У 2011 р. було
розпочато спорудження вертолітного майданчика
на дніпровських схилах. 24.06.201, Українська
правда, http://mynews/in.net Фото: http://dt.ua
У Токіо завершується будівництво теле/
вежі Tokyo Sky Tree, яка стане найвищою в світі,
досягнувши по за/
вершенні робіт поз/
начки 634 метри. У
вежі розміститься
більше 300 бутиків,
ресторани, акварі/
ум, планетарій і
театр. 20.07.2011,
http://ru.msn.com, Фото: Getty Images
Найближчим часом у Бахчисараї від/
криється Центр кримськотатарського музею La
Richesse. Про це повідомили в прес/службі
Меджлісу кримськотатарського народу з поси/
ланням на главу Мустафу Джемільова.
За його словами,
до музейної експо/
зиції увійшло близь/
ко півтори тисячі екс/
понатів, серед них
різні літографії, гра/
вюри, зображення і
предмети побуту
кримських татар, зібрані кримським татарином
Гулівером Алтином, що проживає у Франції. В
цілому колекція включає експонати, створені до
1944 року, останні з них — це фотографії німець/
ких солдатів Другої світової війни. 23.06.2011,
Новости Крыма, http://prostir.museum
На Закарпатті працюють над створенням но/
вого туристичного маршруту “Водяні млини Бор/
жавської долини”. Ініціатори проекту переконані,
що він зробить регіон не лише рекреаційно при/
вабливим, але й дасть можливість підзаробити
місцевим мешканцям, які через безробіття зму/
шені працювати за кордоном.
“На Закарпатті існує голод на туристичний
якісний продукт, пов’язаний з автентикою та
який би відображав історично різноманітні
технічні досягнення регіону”, — зазначив голова
ГО “Боржавські ініціативи” Денис Добра.
Сьогодні водяний млин
у селі Луково — єдиний
діючий в Іршавському
районі. Коли була збудо/
вана споруда, не прига/
дує навіть її 60/річний
господар Денис Сени/
нець. Зараз млин рідко використовують за приз/
наченням, — лише, коли потрібно змолоти бо/
рошно на хліб. Відтак громадськість обіцяє
відновити непрацюючі млини регіону та вже не/
забаром презентувати новий туристичний марш/
рут. 28.07.2011, http://prostir.museum
126
хроніка та інформація
У Холмі ведуться археологічні розкопки на
місці древньої резиденції князя Данила Галицько/
го. Об’єкт датується першою половиною ХІІІ ст. Ро/
боти організовано у рамках міжнародного
дослідницького проекту під назвою “Рези/
денційно/сакральний комплекс на Замковій горі у
Холмі”, прийнятого польським міністерством нау/
ки і вищої освіти на 2010–2013 рр.
Науковці, які працюють
на розкопках, порівнюють
за характером і призначен/
ням це місце із Акрополем.
Якщо гіпотези дослідників
підтвердяться, це буде на/
укова сенсація ХХІ століття.
Про це пише газета “Волинь нова”. … З’ясувалося,
що гора є п’ятиметровим насипом, під яким знахо/
диться добре прихована реліктова кам’яна спору/
да ХІІІ ст. княжої резиденції Данила Романовича. Її
поява була пов’язана з величезною будівельною
акцією, першим етапом якої стало розширення та
вирівнювання поверхні узгір’я. Археологи відкри/
ли мури палацу із оздобленим входом, а також
мури храму. 3.09.2011, http://zik.ua/
Археологи виявили в китайській провінції
Хенань в місті Лоян
стародавнє похован/
ня 770 р. до н.е. У
землі були знайдені
останки 12 коней, а
також 5 дерев’яних
колісниць. За слова/
ми археологів, це найбільш добре збережена
гробниця даного періоду. У похованні також бу/
ли виявлені бронзовий посуд і фрагменти ке/
раміки періоду Західної Чжоу. Судячи з усього,
гробниця належала місцевому аристократу,
повідомляє Daily Mail. Поховання було знайдено
випадково в ході будівництва будівлі для міської
лікарні. 06.09.2011, http://zhelezyaka.com
До 960/річчя Києво/Печерської лаври і 85/
річчя заповідника, 2 вересня, у Національному
Києво/Печерському історико/культурному за/
повіднику відкрився Музей історії Києво/Пе/
черської лаври.
“У музеї можна на
власні очі пересвідчитись,
з якою щирою вірою в
серці і самовідданістю Бо/
гові створювали святиню
ченці, і з якою турбот/
ливістю її зберігали істо/
рики”, — розповіла дирек/
тор заповідника Марина
Громова. Відтепер відвіду/
вачі можуть ознайомитись
Чотири мініатюри Пересопницького Єван/
гелія намалював у XVI столітті відомий у той час
майстер із галицького міста Самбір — Федуско.
Таке відкриття зробив львівський реставратор і
художник Лев Скоп.
Митець у своєму дослід/
женні використав розпов/
сюджений у західному мис/
тецтвознавстві метод фор/
мального аналізу. Своє нау/
кове відкриття Лев Скоп ар/
гументував у своїй книзі
“Майстер мініатюр Пересоп/
ницького Євангелія — Фе/
дуско, маляр зі Самбора”.
Досі ім’я автора мистецького оздоблення Пе/
ресопницького Євангелія не було відомо. Адже у
XVI ст. майстри рідко підписували свої роботи.
Художник Лев Скоп доводить, що фігуративні і
орнаментальне оздоблення Євангелія виконав
майстер Відродження — Федуско (ім’я не вста/
новлено). 01.09.2011, http://www.radiosvobo/
da.org. На фото: Лев Скоп демонструє мініатюри.
Рукописи горять. Тому найцінніші старод/
руки Національної історичної бібліотеки мати/
муть електронні версії.
“Національна істо/
рична спадщина Ук/
раїни — світовий дос/
туп в електронному
форматі” — так нази/
вається масштабний
проект, який реалізовує
наразі Національна історична бібліотека Ук/
раїни спільно з компанією “Електронні архіви
України”. У його рамках найцінніші видання, які
має у своїх фондах книгозбірня, отримають но/
ве електронне “обличчя”. Наразі добігає кінця
реалізація першого етапу проекту — створення
електронного алфавітного каталогу Національ/
ної історичної бібліотеки. Відтак інформація про
всі видання, які має у своїх фондах книгозбірня,
з’являться на сайті бібліотеки (нині там уже
можна переглянути майже 306 тисяч карток).
…Як розповідає директор бібліотеки Алла Ско/
рохватова, в першу чергу оцифрують найбільш
затребувані серед читачів стародруки. Оскільки
їх часто запитують і переглядають відвідувачі,
раритети зношуються і пошкоджуються. А якщо
“гортати” їх відскановану версію на екрані
комп’ютера, це безумовно врятує книжці життя.
08.09.2011, http://www.umoloda.kiev.ua. Фото з
сайту: http://dibu.kiev.ua
хроніка та інформація
127
із майже тисячолітньою історією найдавнішого
монастиря Київської Русі. Музей розташували у
автентичних келіях соборних старців Києво/Пе/
черської лаври XVIII сторіччя. …Експозиції займа/
ють 20 музейних залів і розміщені за хроно/
логічним порядком. …Для всіх охочих відвідати
музей Києво/Печерської лаври: експозиція зна/
ходиться в третьому корпусі, праворуч від цент/
рального входу до заповідника. Музей працюва/
тиме щодня з 9.00 до 18.00 без вихідних. Вхід до
музею оплачується за загальним квитком на вхід
до Лаври — 25 грн. для дорослих і 12 грн. для
учнів. 05.09.2011, http://culture.unian.net. На фо/
то: Ікони “Преподобний Іоан Багатостраждаль/
ний”, “Святий Еразм Печерський та Георгій Побе/
доносець”, “Преподобний Агапіт Безмізник”,
“Святі Єфросінія Полоцька та Іуліянія Ольшансь/
ка” — дерево, олія, початок ХІХ ст. Книга “Пате/
рик Печерський”, 1853 р, шапка преподобного
Іоана Багатостраждального, 1847 р. Фото Ганни
Горпинченко
У рамках ІХ наукових читань 6–7 жовтня
відбулася Міжнародна наукова конференція
“Спас Чернігівський у всесвітній історико/куль/
турній спадщині”. Науковий форум, організова/
ний Національним архітектурно/історичним за/
повідником “Чернігів стародавній”, був присвя/
чений 975/річчю першої літописної згадки про
Спасо/Преображенський собор у Чернігові.
Дослідники з України, Росії та Білорусі предста/
вили свої наукові статті з різноманітної тематики.
Головними напрямками конференції були: дох/
ристиянський період та пережитки язичництва;
хрещення Русі і перші храми; храми Чернігово/
Сіверщини як
осередки духов/
ності і культури;
храми Черніго/
во/Сіверщини як
пам’ятки давньо/
руської архітек/
турної спадщи/
ни; дослідження
пам’яток сакрального мистецтва; храми як місце
поховання князів, княжих родин та духовенства;
персоналії, пов’язані з храмами Чернігова і
Чернігово/Сіверщини; охорона, реставрація та
музеєфікація культових споруд. 10.10.2011,
http://naiz1.pp.net.ua. Фото Валентина Воробея.
Знаменита пам’ятка архітектури і історії,
великий білий Лівадійський палац відзначає
100/річчя. 27 вересня 2011 р. були проведені
перші ювілейні урочистості, зокрема пройшло
освячення палацу, також були представлені
унікальні марки та листівки, створені спеціально
до ювілею.
На честь 100/річчя Лівадійського палацу,
спільно з “Укрпоштою” створено унікальну пош/
тову марку, яка представлена всього у 100
примірниках.
Після освячення палацу митрополитом
Сімферопольським і Кримським Лазарем поча/
лася основна подія першого дня святкування —
презентація унікальних поштових марок та їхнє
спецпогашення. Штемпелем, який діє лише в цей
день, марки були погашені і перейшли в розряд
раритетів. 28.09.2011, http://prostir.museum
21 вересня у межах
святкування 200/річчя від
дня народження зачинате/
ля нової української літера/
тури, речника національно/
го відродження Галичини
Маркіяна Шашкевича в
приміщенні музею “Русалка
Дністрова” відкрилася вис/
тавка “Апостоли Духа”.
Матеріали виставки розповідають про спро/
би не одного покоління львів’ян відновити зруй/
новану у 1939 році церкву Святого Духа, що є
символом національного відродження, з якою
пов’язана діяльність о.Маркіяна Шашкевича,
митрополитів Андрея Шептицького та Йосипа
Сліпого. Представлено унікальні фотографії,
графічні та живописні роботи.
Одночасно з
відкриттям вистав/
ки відбудеться пре/
зентація оновлено/
го (після грунтов/
них ремонтно/рес/
тавраційних робіт)
приміщення му/
зею — вежі церкви
Святого Духа, пам’ятки архітектури XVIII ст.
Зокрема, відвідувачі матимуть можливість
оглянути модернізований механізм старовин/
ного годинника, встановленого на Свято/
духівській дзвіниці у 1786 році. 21.09.2011,
http://zaxid.net/home. Фото: Музей “Русалка
Дністрова”. lvivgallery.org
128
хроніка та інформація
На Житомирщині відкрили музей українсь/
кої домашньої ікони. Експозицію з понад п`ятьма
тисячами експонатів розмістили в історико/куль/
турному комплексі в місті Радомишль. Унікальну
колекцію понад 15 років збирала ініціатор проек/
ту — Ольга Богомолець. Відновлення самої
будівлі — колись — папірні Києво/Печерської
Лаври, з якої виходили перші християнські пер/
шодруки, а потому — млина — затягнулося на 4
роки. …Серед експонатів — багатометрові до/
машні іконостаси, крихітні подорожні образи, ко/
зацькі та гуцульські складні ікони, написані на
полотні, вилиті з
металу та вирізьб/
лені з дерева. Є у
колекції і особли/
во цінні взірці.
“Ці ікони пи/
сані ще не на склі,
а на тому, що бу/
ло перед склом. Це була шліфована слюда, за
цією слюдою шліфованою нема ні тканини, ні па/
перу, ні дерева. Ікони писалися на зворотній сто/
роні цієї шліфованої слюди, таких ікон зберегло/
ся дуже мало”, — розповіла О. Богомолець. Вже
наступного року “Замок Радомисль” туристи змо/
жуть відвідати не лише для огляду експозиції, а й
для участі у численних майстер/класах з живопису
чи виготовлення паперу. А в ландшафтному парку
поруч з музеєм проводитимуть фестивалі се/
редньовічної культури. 1.10.2011, http://24tv.ua/
В Олеському замку на Львівщині готують/
ся до розміщення відомої картини “Битва під
Віднем”. Для цього тут проводять роботи з
підняття даху, аби розмістити картину розміром
8х8 кв. м. Зараз картина експонується в Польщі.
Про це 11 жовтня повідомив директор Львівської
національної галереї мистецтв Борис Возниць/
кий.
“Зараз в Олеському замку піднімаємо стелю.
Коли ці роботи закінчаться — наразі точно не
знаю, але обіцяють закінчити впродовж міся/
ця”, — сказав Возницький. Вартість робіт, з його
слів, 300 тис. грн.
Ще одна вели/
ка картина цього ж
періоду, за слова/
ми Бориса Воз/
ницького, “Битва
під Парканами”,
яка також експо/
нується у Варшаві,
має повернутися в Золочівський замок. Не/
обхідні підготовчі роботи там було проведено
значно раніше. …Він нагадав, що відновлення
двох картин тривали чотири роки. “Європа дала
на це 4 млн євро”, — додав директор. Відомо,
що “Битва під Парканами” у XVII ст. була
найбільшою за розмірами батальною картиною
Європи. 11.10.2011, http://zaxid.net
У Таїланді через повені затоплено храмо/
вий комплекс Чайваттханарам (Chai
Watthanaram) у
стародавній сто/
лиці країни Ают/
тхаї (Ayutthaya),
що входить до
Списку всесвіт/
ньої спадщини
ЮНЕСКО.
Повінь вже називають найбільш руйнівною за
всю історію країни. Причиною її став тропічний
шторм, за яким пішли рясні мусонні дощі, зви/
чайні для цих широт в період з серпня по жов/
тень. 04.10.2011. http://lenta.ru. Фото с сайта
wikipedia.org, пользователя Evilarry
Те, що декларуючи свою любов до Ужго/
рода і бажання очистити його історичне облич/
чя від рекламно/вивіскових нашарувань і
архітектурно/будівельно/комунальних спотво/
рень, ужгородська влада насправді переслідує
власні меркантильні
інтереси, стає очевид/
ним дедалі більше.
Останнім прикладом
стало рішення виконав/
чого комітету Ужго/
родської міськради,
яким (попри обіцянку Віктора Погорєлова не
додавати, а знімати рекламні щити, що спотво/
рюють місто) було на три роки продовжено доз/
воли на існування 174/х, раніше встановлених
білбордів і надано дозволи на встановлення ще
20/ти нових.
Тим часом під самісіньким но/
сом у міської влади, буквально
навпроти вікон торця адмінбудин/
ку Ужгородської міської ради,
бізнес вже майже повністю окупу/
вав не просто історичну споруду, а
унікальну архітектурну пам’ятку XVIII ст. Можна
довго говорити про “цінність” і “якість” різного
роду кафешно/алкошопівських прибудов до
цієї будівлі, але те, що кількаметрова реклама
XL5club/у разом з “тарілкою”сателітної антени
на стіні амбару та винного льоху 1781/го р. —
явище просто ганебне, очевидно для всіх, хто
наділений бодай крихтою любові до рідного
міста і хоча б краплею здорового глузду.
11.10.2011, http://www.pamjatky.org.ua/
хроніка та інформація
129
Відбулася неофіційна зустріч експерта
міжнародної організації із захисту пам’яток куль/
тури ІКОМОС Тодора Крестєва з представниками
громадських організацій Києва. Є шанси, що він
донесе інформацію про справжній стан забудови
в історичному центрі
міста до ЮНЕСКО.
Зустріч дасть значно
більше результатів
для міста, ніж десятки
зустрічей з офіційни/
ми чиновниками. Про
це повідомив голова
комісії Київради з питань культури та туризму
Олександр Бригинець. Місія Крестєва в Україні
полягає в оцінці стану Андріївської і Кирилівської
церков, проте він виявляє непідробний інтерес
до стану охорони інших пам’яток історії.
25.10.2011, http://www.istpravda.com.ua/
Із фондів відділу народного мистецтва
Національного музею у Львові ім. Андрея Шеп/
тицького зникло 157 одиниць зберігання, зокре/
ма 148 історичних кахлів, а також свічники,
дзбанки, баклажки, плесканки.
Про це із посиланням на конфіденційні джере/
ла повідомив кореспондент ЗІКу. Не встиг у Льво/
ві вщухнути скандал, пов’язаний зі зникненням 40
раритетів XV–XVIII ст. із фондів кириличних
шрифтів та стародруків, що його виявили торік у
липні після звіряння, як іще більша за обсягом
пропажа стала відомою тепер. …Оскільки торік
викрадені музейні стародруки збувачі намагалися
оцінити на ринку антикваріату, то, ймовірно, що й
українські старожитності із Національного музею
у Львові можуть виплисти на “чорному ринку” чи
будуть запропоновані колекціонерам українсько/
го мистецтва. 26.10.2011, http://zik.ua/
Важкою будівельною технікою безперерв/
но нищиться літописна гора Щекавиця, на якій
розташована пам’ятка археології національного
значення — “Культурний шар городища IX–XIII ст.”
(охоронний номер 260058/Н).
Інвентаризація центрального історичного
ареалу Києва виявила зникнення 52 пам’яток
археології, 13 знаходяться в аварійному стані.
Про це стало відо/
мо під час обгово/
рення Історико/архі/
тектурного плану
Києва, який є складо/
вою Генерального
плану до 2025 року,
на Консультативній
раді Головного управління охорони культурної
спадщини виконавчого органу Київради
(КМДА). Повідомив голова комісії Київради з
питань культури та туризму Олександр Бриги/
нець. Депутат переконаний, що ми, кияни, по/
винні стати поперек шляху влади і забудовників,
бо іншого способу врятувати Київ немає.
Оскільки ні КМДА, ні Київрада на це не спро/
можні. 26.10.2011, http://bryhynets.com
Основні культурні та історичні пам’ятки
Лівії не було пошкоджено під час збройного
конфлікту в країні, але існує небезпека їх розгра/
бування, повідомляють французькі ЗМІ з поси/
ланням на заяву представників ЮНЕСКО. Дирек/
тор центру культурної спадщини ЮНЕСКО Фран/
ческо Бандаріні заявив, що організація передала
НАТО документи з географічним розташуванням
усіх культурних пам’яток Лівії, щоб уникнути
обстрілу і серйозного збитку. П’ять об’єктів куль/
турної спадщини в Лівії перебувають під охоро/
ною ЮНЕСКО. Це археологічні пам’ятки Лептіс/
Магна, Сабрати і Кірени, наскельний живопис в
горах Тадрарт/Акакус і старе місто в Гадамесі.
ЮНЕСКО 2 березня припинило співпрацю з
владою Лівії та відновило її у вересні, коли про/
тивники режиму встановили контроль майже
над усією територією Лівії і оголосили єдиним
легітимним органом влади Перехідну
національну раду (ПНР). 21.10.2011, РИА Новос/
ти. На фото: Лептіс/Магна — стародавнє місто на
території сучасної Лівії. Завдяки своєму розпла/
нуванню місто одержало назву “Рим в Африці”.
130
хроніка та інформація
Керченський історико/культурний за/
повідник поповнив свої фонди різними культур/
ними цінностями та археологічними знахідками.
За даними прес/служби
міністерства культури Криму,
останнім часом Кримська мит/
ниця передала заповіднику
культурні цінності, затримані
при спробі незаконного вивозу
з України. Серед переданих
предметів — монети Золотої Ор/
ди, датовані XІІІ–XIV ст., монети
Російської імперії XIX — початком XX ст., монети
СРСР, а також деяких закордонних держав. Особ/
ливий інтерес фахівців викликали наручні годин/
ники, зроблені швейцарською фірмою Tavannes
Watch Company у першій третині XX ст. 20.10.2011,
http://www.osvita.org.ua
Гру/вікторину під назвою “Краєзнавчий ка/
лейдоскоп” днями провели в Чернігові для вихо/
ванців міського Центру туристсько/оздоровчої та
виховної роботи з дітьми та молоддю.
Захід мав на меті
урізноманітнити форми
і методи вивчення рід/
ного краю, активно за/
лучити гуртківців до
вивчення історичних
місць і пам’яток
Чернігова, виховати
почуття поваги до сла/
ветного історичного минулого рідного міста і щи/
рого патріотизму.
Гра/вікторина проводилась серед гуртківців
Центру ТОВРДМ у двох вікових групах: 5–6 та 7–8
класи. Загалом змагалися 23 команди, шість із яких
ішли поза конкурсом.
Команди отримували картку із завданнями що/
до об’єктів історичного орієнтування, які вони по/
винні були визначити, знайти і на кожному з них
відповісти на запитання з історичного, літературно/
го краєзнавства. Крім того, на учасників чекали
цікаві ігрові етапи. 31.10.2011, http://naiz1.pp.net.ua
У львівському Музеї народної архітектури
та побуту “Шевченківський гай” стукають соки/
ри та кипить робота — спеціалісти з України та
Норвегії реставрують дві пам’ятки дерев’яної
архітектури початку XIX століття.
Про це на прес/конференції на території му/
зею під відкритим небом розповіли учасники
реставраційного про/
екту, — повідомляє
кореспондентка ЗІКу.
Пам’ятки реставру/
ють з дотриманням
усіх норм старих тех/
нологій — так вони
краще зберігаються. Пощастило бути оновле/
ним двом селянським хатам під солом’яними
стріхами — із сіл Либохори та Мшанець. На цьо/
горічні роботи норвезькою стороною було
виділено 350 тис. грн.
Хата з с. Мшанець уже майже готова — ли/
шилися незначні внутрішні роботи. Над
будівлею з Либохорів активно працюють.
27.10.2011, http://zik.ua/
На хуторі Буда нещодавно збиралися нау/
ковці та фахівці зі збереження вікових дерев.
Там уже вдруге проходив міжнародний науко/
во/практичний семінар "Технологічні особли/
вості охорони, збереження та лікування бага/
товікового історичного дерева
"Дуб Максима Залізняка"".
Як розповів директор філії
"Холодний Яр" Національного
історико/культурного заповідни/
ка "Чигирин" Богдан Легоняк,
захід відбувся завдяки співпраці
з Національним університетом
біоресурсів і природокористу/
вання України та з Федерацією арбористів
Польщі. 02.11.2011, http://www.day.kiev.ua. Фо/
то О. Солонця
З Національного комерційного банку Лівії
викрадено “Скарби Бенгазі” — тисячі золотих і
срібних монет епохи еллінізму і інші предмети ста/
ровини. Це пограбування ста/
ло одним із найбільших за всю
історію археології. Втрата для
світової культури настільки ве/
лика, що пошуком злочинців і
їх видобутку зайнявся Інтерпол
за сприяння ЮНЕСКО. Віро/
гідно, до розкрадання цінностей причетні самі
співробітники банку. Швидше за все, вони скорис/
талися хаосом у країні. “Це зробили люди, які доб/
ре знали, що вони шукають”, — вважає лівійський
археолог Хафед Валад. Крадіжка сталася ще
півроку тому, але відомо про неї стало тільки за/
раз — через військові дії ніякого обліку цінностей
не велося, в банку сталася пожежа, грабіжники
зуміли, ніким не помічені, вирити підкоп до під/
земного сховища банку і за допомогою вибухівки
зробили пролом, через який і викрали цінності.
Окрім монет, пропали й інші коштовності:
медальйони, браслети, сережки, перстні та зо/
лото, а також невелика колекція дорогоцінного
каміння. 31.10.2011, news.argumenti.ru.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40436 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T04:17:40Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | 2013-01-15T21:56:00Z 2013-01-15T21:56:00Z 2011 Інформація // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 122-130. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40436 Підготували Іван Дивний та Валентина Чешко uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Відлуння віків Хроніка та інформація Інформація Article published earlier |
| spellingShingle | Інформація Хроніка та інформація |
| title | Інформація |
| title_full | Інформація |
| title_fullStr | Інформація |
| title_full_unstemmed | Інформація |
| title_short | Інформація |
| title_sort | інформація |
| topic | Хроніка та інформація |
| topic_facet | Хроніка та інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40436 |