Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.)
У статті розглянуто процес ліквідації приватної торгівлі у Харкові наприкінці 1920-х рр. Проаналізовано причини та напрями зникнення приватноторгового підприємництва у місті. Висвітлено негативні наслідки скорочення приватноторгівельної мережі в столиці УСРР. Встановлено основні шляхи трансформації...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Історія України: маловідомі імена, події, факти |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40452 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) / М. Онацький // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2011. — Вип. 37. — С. 152-165. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859742709147762688 |
|---|---|
| author | Онацький, М. |
| author_facet | Онацький, М. |
| citation_txt | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) / М. Онацький // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2011. — Вип. 37. — С. 152-165. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історія України: маловідомі імена, події, факти |
| description | У статті розглянуто процес ліквідації приватної торгівлі у Харкові наприкінці 1920-х рр. Проаналізовано причини та напрями зникнення приватноторгового підприємництва у місті. Висвітлено негативні наслідки скорочення приватноторгівельної мережі в столиці УСРР. Встановлено основні шляхи трансформації приватноторгового капіталу, з’ясовано нові види занять колишніх крамарів та наслідки зміни їхнього соціального статусу.
В статье рассмотрен процесс ликвидации частной торговли в Харькове в конце 1920-х гг. Проанализированы причины и пути ухода частноторгового предпринимательства в городе. Освещены негативные последствия сокращения частноторговой сети в столице УССР. Установлены основные пути трансформации частноторгового капитала, выяснены новые виды занятий бывших торговцев и последствия изменения их социального статуса.
The aspects connected with the process of elimination of private trade in Kharkiv are considered. The reasons of given phenomenon and the main directions of the decreasing in the city are analysed. Negative consequences of the decreasing of private trading network in the first capital of USSR are highlighted. The main ways of extinction of private trade capital are established and new occupations of former merchants and consequences of modification of their social status are revealed.
|
| first_indexed | 2025-12-01T18:52:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
Максим Онацький
Максим ОНАЦЬКИЙ*
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові
в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.)
У статті розглянуто процес ліквідації приватної торгівлі у Хар-
кові наприкінці 1920-х рр. Проаналізовано причини та
напрями зникнення приватноторгового підприємництва
у місті. Висвітлено негативні наслідки скорочення при-
ватноторгівельної мережі в столиці УСРР. Встановлено
основні шляхи трансформації приватноторгового капі-
талу, з’ясовано нові види занять колишніх крамарів та
наслідки зміни їхнього соціального статусу.
Ключові слова: приватноторгівельна мережа, приватний капітал,
ліквідація, згортання, крамарі.
Процес згортання НЕПу та ліквідації приватного підпри
ємництва в різних галузях економіки, зокрема, у сфері тор
гівлі, його особливості в різних регіонах України активно вив
чається вченими. До числа маловивчених питань відносить
но-государственного руководства СССР на «мировую
революцию» в конце 1920-х гг. лишил смысла про-
должения государственной поддержки организаций
политических эмигрантов.
Ключевые слова: Клуб им. Ивана Франка, политические эмиг-
ранты, Западная Украина, мировая революция.
This article examines the activities of the Club of political emigra-
tion in western Ukraine Ivan Franko in 1925–1930 gg. It
is proved that the collapse of the hopes of higher party
and state leadership of the USSR «world revolution» in
the late 1920s. deprived of sense to continue govern-
ment support organizations of political exiles.
Key words: club them. Ivan Franko, political emigration, West
Ukraine, world revolution.
* Онацький М.Ю. — аспірант кафедри історії України історичного
факультету Харківського національного університету імені В. Н. Ка
разіна.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
ся й проблема ліквідації приватної торгівлі у Харкові, що в
той час був столицею УСРР. У різних контекстах його дослід
жували дослідники НЕПу — Б. Сігал1, В. Архипов2, Л. Морозов3,
О. Єрмак4, Ю. Волосник5, І. Щербіна6. Тож заповнити певною
мірою існуючу в історичній літературі «прогалину» покли
кана дана стаття.
Метою статті є аналіз процесу згортання та ліквідації
приватного торгового підприємництва у Харкові.
Джерельну базу роботи складають такі групи джерел як
періодична преса, законодавчі матеріали, архівні документи.
Хронологічні межі статті — 1928 – початок 1930го рр.,
тобто від моменту переходу радянської тоталітарної держа
ви до надзвичайних методів управління і до фактично по
вної ліквідації приватної торгівлі у Харкові.
Перехід керівництва СРСР до надзвичайних методів уп
равління народним господарством наприкінці 1927 – на по
чатку 1928 рр. ознаменував кінцевий етап у розвитку легаль
ної підприємницької діяльності в країні. З того часу держава,
використовуючи адміністративнорепресивні заходи, що
1 Сігал Б.В. Приватний капітал в народному господарстві України /
Б. В. Сігал // Вісник статистики України. – 1928. – № 2. – С. 35–45.
2 Архипов В.А. Борьба против капиталистических элементов в про
мышленности и торговле. 20е – начало 30х годов / В. А. Архипов,
Л. Ф. Морозов. – М., 1978. – 263 с.
3 Морозов Л.Ф. Решающий этап борьбы с нэпманской буржуазией /
Л. Ф. Морозов. – М., 1960. – 103 с.
4 Єрмак О.П. Політика комуністичної партії щодо залишків капіталіс
тичних елементів / О. П. Єрмак // Укр. істор. журнал. – 1974. – №3. –
С. 45– 54.
5 Волосник Ю.П. Ліквідація приватного підприємництва в торгівлі
України наприкінці 20х рр. XX ст. – у 1932 р. / Ю. П. Волосник //
Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2005. – № 701: Історія України. –
Вип. 37. – С. 39–48.
6 Щербіна І.В. Ліквідація буржуазії України (1928–1932) / І. В. Щербі
на // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – 2005. – № 701: Історія Украї
ни. – Вип. 37. – С. 49–54.
Максим Онацький
доповнювалися економічними методами, прагнула зруйну
вати систему ринкових відносин та повністю ліквідувати
приватну торгівлю як одну з найважливіших складових рин
кової економіки.
Надзвичайні методи, до яких вдалися Й. Сталін та його
оточення, були скеровані, перш за все, саме проти приватної
торгівлі під приводом подолання так званої «хлібозаготівель
ної кризи», що яскраво проявилася восени 1927 р. Причиною
кризи була неспроможність, а головне, небажання керівників
СРСР економічними методами заохочувати селянство здава
ти хліб та іншу сільськогосподарську продукцію державі.
Головного ворога влада вбачала не в нееквівалентному обміні
між промисловістю та селянськими господарствами, а в при
ватній торгівлі, що була фактичним посередником між містом
та селом, між сільським господарством і промисловістю, між
селянином і державою. Не бажаючи віддавати хліб державі за
низькими державними цінами, що не відшкодовували його
витрат, селянин притримував збіжжя, чекаючи на підвищен
ня закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, що
і викликало хлібозаготівельну кризу. Не маючи змоги реалі
зувати свій товар за ринковими цінами через державну за
купівельну мережу, селяни мусили звертатися до альтерна
тивних джерел збуту, тобто до приватної торгівлі.
Борючись проти приватних закупівельників, що, як вва
жалось, «дезорганізовували» ринок, на початку 1928 р. було
ухвалене рішення, що значно утруднювали розвиток приват
ної торгівлі, особливо зерном, борошном та хлібопродуктами.
Прийнята у лютому 1928 р. постанова ВУЦВК і РНК УСРР
ставила під жорсткий контроль держави діяльність приват
них організацій і підприємств на ринку сільськогосподарсь
кої сировини і продуктів7. У підприємцівпорушників (або
«дезорганізаторів хлібного ринку»), що займалися нелегаль
ною скупкою та перемолом збіжжя, почали вилучати млини.
Спочатку це торкнулося орендаторів державних млинів, а по
7 Зібрання узаконень та розпоряджень РобітничоСелянського уря
ду України (ЗУ УСРР). – 1928. – № 3. – Ст. 30.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
тім настала черга і приватних власників млинів8. Селянські
господарства, які віддавали перевагу реалізації хліба у при
ватноторгівельній мережі позбувалися можливості отриму
вати від кооперативів в обмін на хліб дефіцитні товари, ви
роблені державною промисловістю9. Представники приват
ної торгівлі, які займалися нелегальною скупкою хліба, підля
гали кримінальній відповідальності. Так, навесні 1928 р. у
Харкові була засуджена до позбавлення волі група «шабаїв
скупників» у кількості 30 чоловік, що «дезорганізовували
ринок» (тобто скуповували у селян хліб за ринковими ціна
ми)10. Вироки скупникам сільськогосподарської продукції
зводилися вже не до сплати штрафу, як раніше, а до позбав
лення волі та конфіскації хліба і борошна. За свідченням Хар
ківського окружного суду, після судових процесів над кур
кулями та скупниками до державних закупівельних пунктів
селяни «повезли хліб одразу»11. Отже, під загрозою застосу
вання судових репресій селян змусили здавати хліб за дер
жавними цінами.
В той же час приватний торговець починає витіснятися і
з інших сегментів ринку сільськогосподарської сировини.
Так, у травні 1928 р. Наркомторг УСРР надіслав листа окрви
конкомам та окружним торгам республіки з вимогою «зня
ти з яєчного ринку всіх приватників», які займалися заготів
лею та збутом яєць. Вже в липні 1928 р. Харківський окрви
конком вимагав від місцевої влади повідомити, чи виконане
окрторгом вищезазначене розпорядження12.
Внаслідок вжитих заходів, що обмежили постачання при
ватної торгівлі товарами від державної та кооперативної
8 Вісті ВУЦВК. – 1928. – 19 березня.
9 Чернов М. Опыт хлебозаготовок 1929/30 года / М. Чернов // Эконо
мическое обозрение. – 1930. – № 11. – С. 33.
10 Державний архів Харківської області (далі – ДАХО), ф. Р871, оп. 11,
спр. 560, арк. 7.
11 ДАХО, ф. Р871, оп. 11, спр. 560, арк. 7 зв.
12 Тамсамо, оп. 3, спр. 1746, арк. 11.
Максим Онацький
промисловості, суттєво знизив фінансові обороти приват
ний капітал, зокрема, у мануфактурній торгівлі. Відчутно
скоротилася питома вага приватника і в торгівлі одягом та
галантереєю, де постачання товарів торгівцям відбувалося
за рахунок приватної кустарної промисловості13. Однак, по
над 90% всього торгового сальдо закритих приватних тор
гових підприємств припадало саме на торгівлю продукцією
сільськогосподарського виробництва. Особливо активним
було витіснення приватника з м’ясної та яєчної торгівлі, тор
гівлі бакалійними товарами і печеним хлібом, з шинкарства
тощо14.
Одним з напрямків місцевої влади стала боротьба з без
патентною торгівлею м’ясною продукцією приватника на
харківських ринках, оскільки це «руйнувало заходи регуля
тивних торгівельних організацій і зривало політику цін15 . Для
боротьби з нелегальними приватникамим’ясоторгівцями
пропонувалося залучити і правоохоронні органи, що повинні
були притягувати м’ясоторгівців (вони часто маскувалися
під селянську торгівлю з возів) до адміністративної та кримі
нальної відповідальності16. Для послаблення конкурентно
здатності приватника на ринку шкіряної сировини у січні
1928 р. Харківський окрвиконком видав обов’язкову поста
нову, згідно якої вся шкіра забитої поза бійнями худоби мала
бути в обов’язковому порядку (під страхом покарання) нап
равлятися на державний консервувальний пункт17.
Паралельно з цим держоргани вдавалися до серйозного
обмеження постачання приватників дефіцитним крамом від
державних і кооперативних органів (постачання частини
13 Сігал Б.В. Приватний капітал в народному господарстві України. –
С. 39.
14 Соколовський К. Торгова мережа України в 1928–29 р. / К. Соко
ловський // Вісник статистики України. – 1929. – № 3. – С. 100.
15 ДАХО, ф. Р564, оп. 4, спр. 46, арк. 1160
16 Тамсамо.
17 Там само, ф. Р845, оп. 3, спр. 3480, арк. 310.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
підприємців мало місце з метою регулювання цін на приват
ному ринку ще з середини 1920х рр.). Так, комісія Народного
комісаріату робітничоселянської інспекції СРСР у 1929 р.
рекомендувала наркомату торгівлі відмовитися від прове
дення як закупівельних операцій, так і операцій з продажу з
приватникомоптовиком та перекупником18. Щоправда, у
1928–1929 рр. завдяки конкуренції між двома кооперативни
ми організаціями — Всеукраїнська Акціонерна Кооператив
на торгівля (ВАКОТ) та Харківська Акціонерна торгівля
(ХАТОРГ), які займалися постачанням дефіцитного краму на
харківському ринку місцевим торгівцям, ще вдавалося заку
повувати необхідні товари (зокрема, галантерею) як у одній,
так і в іншій структурі19. Але з 1927 р. по 1930 р. розміри обігів
ВАКОТ і ХАТОРГ у операціях з приватним капіталом значно
знизилися. Так, якщо у 1927/1928 р. розмір відповідних обігів
ВАКОТ був 64% від попереднього року, то у 1929/30 р. він
складав лише 7%. Тільки за перший квартал 1929 р. ВАКОТ
зменшив кількість приватних фірм Харкова, прикріплених
до нього з метою постачання з 44 до 31, скоротивши їм обсяг
краму, що постачався, на 50%. Розмір обігів ХАТОРГ у опера
ціях з приватником знизився за цей період з 32% до 0,7%20.
Через значне скорочення постачання приватної торгівлі
дефіцитними товарами від державних трестів, синдикатів та
кооперації багато підприємців вирішували проблему із пос
тачанням самотужки, вдаючись до найрізноманітніших мето
дів. Серед них найбільш розповсюдженим було скуповування
дефіцитного краму у державних та кооперативних магази
нах. З цією метою приватник нерідко був змушений купувати
необхідні промислові товари у сільській місцевості в тамтеш
ніх крамницях, від’їжджаючи туди самостійно або відряджа
ючи спеціально найнятих для цього роз’їзних агентівскуп
ників, а також використовував кустарів, селянський привіз,
18 Державний архів Російської Федерації (далі – ДАРФ), ф. 374, оп. 14,
спр. 707, арк. 29.
19 ДАРФ, ф. 374, оп. 14, спр. 704, арк. 42
20 Тамсамо, арк. 46.
Максим Онацький
мішечників тощо21. У гонитві за дефіцитним крамом та вели
кими прибутками торгівці не цуралися навіть далекої від
стані і забиралися у найглибші куточки та «діставали» товар
з кооперативів вже звичними для них методами: шляхом
«очередництва», використовуючи свої зв’язки з праців
никами прилавків. Випадки закупівлі торгівцями дефіцит
них товарів цілими партіями фіксувалися далеко за межами
Харкова. Були й інші випадки. Так, наприклад, через найма
них скупників харківські торгівці скуповували товар у коопе
ративних магазинах та крамницях Текстильторгу у Зінов’єв
ську та відправляли його до Москви, де реалізовували за більш
високою ціною22. За даними ДПУ УСРР (жовтень 1929 р.) у
Харкові група підприємців займалася систематичним скупо
вуванням (за попередньою домовленістю з працівниками
ЦРК) ниток з кооперативних магазинів23. Тоді ж «на гарячо
му» було спіймано двох ділків — В. Тимофєєва та Л. Рухмано
ва, що упродовж тривалого часу скуповували в крамницях
Центрального робітничого кооперативу (ЦРК) Харкова дефі
цитний крам. Співробітники магазинів ЦРК за співучасть
отримували хабарі24. Взагалі, як зазначалося у таємному пові
домленні Економічного управління ДПУ УСРР секретарю ЦК
КП(б)У Мєдвєдєву (жовтень 1929 р.), становище робітничої
кооперації було далеко не сприятливе, оскільки мав місце
«систематичний продаж гостродефіцитних товарів на при
ватний ринок як наслідок “змички” між працівниками робіт
ничої кооперації та приватним капіталом»25. Відтак, влада
змушена була вдатися до репресивних заходів. За далеко не
21 Волосник Ю.П. Ліквідація приватного підприємництва в торгівлі
України наприкінці 20х рр. XX ст. – у 1932 р. – С. 41.
22 Фабричный А. Частный капитал на пороге пятилетки. Классовая
борьба в городе и государственный аппарат / А. Фабричный. –
Москва, 1930. – С. 32.
23 Центральний державний архів громадських об’єднань України
(далі – ЦДАГО України), ф. 1, оп. 2, спр. 2934, арк. 113 зв.
24 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 2, спр. 2934, арк. 114.
25 Там само, арк. 112.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
повними даними ДПУ, за період з 1 січня до 1 жовтня 1929 р.,
за зв’язок з приватними підприємцями по УСРР було при
тягнуто до кримінальної відповідальності 39 працівників
робітничої кооперації. Скільки було притягнуто приватних
підприємців за цей злочин, нажаль, невідомо26.
Одним із найбільш відчутних і дієвих засобів витіснення
приватника з торгівлі було постійне посилення податкового
тиску щодо приватнопідприємницького сектору. Так, вже у
1926–1927 р. сума податкових надходжень від приватників
зросла порівняно з 1925–1926 р. на 57%27. Якщо врахувати
той факт, що вже у 1924–1925 р. лише за одним прибутковим
податком вилучення з доходів підприємців у Харкові складало
54%, то за новими податковими ставками, що почали діяти з
грудня 1927 р. вже 67% доходу підприємців вилучалися дер
жавою (це без урахування багатьох місцевих зборів). Суттєво
обмежувалися відстрочки в оплаті податків для «нетрудово
го елементу», посилювались заходи з примусового стягнен
ня коштів зі «злісних неплатників» та їх розшуку. Починаючи
з 1928 р. справи, пов’язані із несплатою податків, розгля
даються в судах у позачерговому режимі28. Лише за 1928–
1929 рр. було засуджено 126 злісних неплатників податку.
При цьому всі торгівці були засуджені до позбавлення волі.
Одночасно у 1927/1928 р. у порівнянні з попереднім роком
на 82% зросла кількість стягнень за порушення правил тор
гівлі. Середній штраф, що накладався на торгівця, був у 6 разів
вище, аніж для робітників29.
Вищезазначені чинники призвели до досить швидкого
скорочення приватноторгової мережі у столиці УСРР. Так, вже
у першій половині 1928 р. у Харкові «ряд приватних фірм май
26 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 2, спр. 2934, арк. 118.
27 Сігал Б.В. Приватний капітал в народному господарстві України. –
С. 36.
28 ДАХО, ф. Р871, оп. 11, спр. 161, арк. 67.
29 Работа Харьковского окрисполкома за 1927–29 годы: Материалы к
Отчетному докладу XII окрсъезду Советов. – Харьков, б.г. – С. 166,
169.
Максим Онацький
же повністю пішов з ринку», а приватна торгівля шкірою,
борошном, зерном та мануфактурою скоротилась на трети
ну30. Цілковито був витіснений приватник з оптової торгів
лі31. Загальна ж кількість приватних торгових одиниць в місті
за 3 роки скоротилась в 11 разів (із 3665 до 328), тоді як роз
міри обігів за цей же час — майже в 4 рази (зі 111 млн. крб. до
29 млн. крб.)32. На початок 1930 р. обіг 8 харківських приват
них фірм складав лише 22,5 тис. крб. За лютий 1930 р. кіль
кість приватних торгових підприємств Харкова скоротилася
на 30%. Переважаючою формою підприємницької діяльності
в цей час залишалась дрібна торгівля33 . Практично повністю
завмирають приватні операції на товарній біржі: питома вага
угод приватних підприємців, укладених на товарній біржі у
1927–1928 рр., становила лише 1,7% від їх загальної кількості.
Подібне згортання державою великої кількості дрібної
торгівлі у Харкові призвело до того, що вся приватна торгівля
у місті почала зводитися до продажу селянам грибів та ягод
на базарах, а зі стаціонарних торгових точок невдовзі лиша
ються лише ятки34. Ліквідація приватної мережі вкрай нега
тивно позначилася на торгівельному обслуговуванні меш
канців тогочасної столиці УСРР. Наприклад, замість ліквідо
ваних 1220 приватних торгових установ кооперація змогла
відкрити лише 22 магазини35. Тобто у городян стало значно
менше можливостей задовольнити свій попит на товари, а
відтак, придбання необхідного краму стало вимагати наба
гато більше часу. Поганою стала і якість обслуговування в
державній та кооперативній торгівлі, заклади якої відкри
30 Фабричный А. Частный капитал на пороге пятилетки… – С. 20.
31 Волосник Ю.П. Ліквідація приватного підприємництва в торгівлі
України наприкінці 20х рр. XX ст. – у 1932 р. – С. 44.
32 ДАХО, ф. Р845, оп. 3, спр. 3259, арк. 78.
33 ДАРФ, ф. 374, оп. 14, спр. 869, арк. 1.
34 Фабричный А. Частный капитал на пороге пятилетки… – С. 21
35 Морозов Л.Ф. Решающий этап борьбы с нэпманской буржуазией /
Л. Ф. Морозов. – М., 1960. – С. 77.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
валися на зміну приватновласницьким. Тут звичними ста
вали такі явища, як величезні черги, нестача потрібного асор
тименту товарів широкого вжитку, некоректне ставлення до
відвідувачів тощо36.
Необхідно зауважити, що представники торгівельного
сектору в умовах тотального наступу на приватний капітал
намагалися протестувати та подекуди чинили опір. Так, при
спробі реорганізувати ринковий комітет торгівців у травні
1928 р. у Харкові представники Кінного ринку Балабанов і
Цванг проводили агітацію, спрямовану проти реорганізації,
а приватні торгівці Рубєжин, Гребенник, Коротя і Райхс на
віть розповсюджували «спеціальну листівку»37. Згідно таєм
ного повідомлення Харківського губфінвідділу в ДПУ (лю
тий 1928 р.) податківці підозрювали приватних крамарів у
причетності до скоєння злочину — крадіжки зі зломом, під
час якого з канцелярії податкової інспекції зникли важливі
документи, що «торкалися податкової роботи»38. До того ж
було зафіксовано випадки, коли «приватні торгівці подат
ківців злісно ганьбили та завдавали їм побої»39. Також під час
проведення закупівельних операцій харківські приватні
торгівці завдяки накопиченим коштам мали змогу значно
переплачувати більше тих заготівельних (конвенційних) цін,
які встановлювалися державою. Внаслідок цього держструк
тури, які були «прив’язані» до твердих фіксованих цін, були
не в змозі виконувати план заготівлі різних видів сировини
на 11–25%40.
Траплялися випадки, коли сама місцева влада з економіч
них міркувань не була зацікавлена (до певного часу) у скоро
36 Мінаєв С. Кон’юнктура народного господарства України 1927–28
року / С. Мінаєв // Вісник статистики України. – 1928. – № 2. – С. 10.
37 ДАХО, ф. Р564, оп. 4, спр. 46, арк. 1171–1172.
38 Там само, ф. Р1179, оп. 19, спр. 53, арк. 78.
39 Там само, оп. 18, спр. 643, арк. 32
40 Морозов Л.Ф. Решающий этап борьбы с нэпманской буржуазией. –
С. 60.
Максим Онацький
ченні приватноторгівельної мережі. Зокрема, у червні 1928 р.
Харківський окрфінвідділ звернувся до окрвиконкому з лис
том, в якому зазначалося, що ряд приватних торгівців, які
торгували у критому ринку (на Кінному базарі), виселяються
в адміністративному порядку, а їхні місця передаються Хар
ківському Центральному Робітничому Кооперативу (ХЦРК),
в той час як окрфінвідділ мав на меті стягнути з приватника
податки на суму 100 тис. крб. і тому не був зацікавлений у
передчасному виселенні їх з ринку41. Однак у більшості випад
ків співробітники фіскальних органів в умовах перманент
них чисток державного апарату, постійно зазнаючи тиску з
боку партійних структур та побоюючись будьяких звину
вачень у зв’язках із класовим ворогом, вважали за краще пере
оподаткувати підприємців аніж навпаки.
Жорстким тиском радянської держави у вкрай несприят
ливих соціальноекономічних умовах все більше приватних
крамарів були змушені залишати торгову діяльність і пере
ходити до інших видів занять, змінюючи у такий спосіб і свій
соціальний статус. Нерідко приватник переходив на неле
гальні ділянки роботи у торгівлі (вдаючись до контрабанд
ної та безпатентної діяльності) та у промисловість (організо
вуючи нелегальну систему у вигляді замовлень та перепро
дажу товарів кустарного виробництва), а також використо
вуючи вільні кошти для лихварських операцій. Певна частка
приватного капіталу залишалася без ужитку, знаходячись у
стані вичікування42. За даними податкових органів станом
на березень 1928 р. тільки 5,4% колишніх харківських тор
гівців почали займатися нелегальною торгівлею, ще 7,8% від
крили нові підприємства, майже 20% перейшли до занять
кустарними промислами та стали членами кооперативних
артілей, 9,8% вступили на службу, біля 5% зовсім виїхали з
41 ДАХО, ф. Р845, оп. 3, спр. 1443, арк. 92.
42 Сігал Б.В. Приватний капітал в народному господарстві. – С. 37;
Мінаєв С. Кон’юнктура народного господарства України 1927–28
року / С. Мінаєв // Вісник статистики України. – 1928. – № 3. –
С. 15.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
Харкова, під арештом опинилися 0,5% колишніх торгівців,
членами торгового товариства стали 2,4% крамарів. «Без пев
них занять» залишилися 26,5% колишніх торгівців. Ще про
22,5% крамарів відомості взагалі були відсутні43. Як бачимо,
значна частина у цей час або зовсім змінила свої попередні
заняття, або ж очікувала на подальший розвиток подій, не
кваплячись починати «нове життя» та змінювати сферу своєї
професійної діяльності.
Звільнені кошти приватного торгового капіталу спрямо
вувалися колишніми підприємцями головним чином на
організацію кустарних підприємств, у житлове будівництво,
держпозики та на відкриття нових торгових закладів. За да
ними НКРСІ СРСР, у Харкові (1928/29 р.) понад 53% всіх
звільнених коштів було спрямовано саме в ці сфери44. Ще 47%
суми звільнених коштів приватний капітал спрямовував у
нелегальне русло, розвиваючи приховані форми діяльності:
торгуючи «зпід поли», використовуючи фірмові наймену
вання, що затушовували приватновласницький характер
закладу, намагаючись вести торгівельну діяльність під виг
лядом селян тощо. Ліквідовуючи свій заклад, приватник ство
рював псевдокустарнопромислові артілі, які, по суті, явля
ли собою нелегальний вид підприємництва45. Так, за даними
робітничоселянської інспекції УСРР, у 1928 р. в Харківсько
му окрузі за лжекооперацію було ліквідовано 32% існуючих
артілей. В подальшому боротьба зі лжекооперацією продов
жувалася. За перше півріччя 1929/30 р. у Харкові було вияв
лено 7 лжекооперативів, серед яких: «Рекорд», «Тара», «Га
рантія», «Проволочник», «Металоткач», «Мебельщик», «Кус
тарБудівельник»46. Кошти, що звільнялися з торгівлі, через
підставних осіб спрямовувалися приватником у виробницт
во з метою організації для проформи (за виразом представ
43 ДАХО, ф. Р845, оп. 3, спр. 3259, арк. 79.
44 ДАРФ, ф. 374, оп. 14, спр. 704, арк. 50
45 Там само, спр. 869, арк. 1
46 ДАХО, ф. Р845, оп. 3, спр. 3314, арк. 118.
Максим Онацький
ника НКРСІ) виробничих установ, де фактично відбувалась
торгівля. Наприклад, у магазинах з виробництва годинників
проводилася торгівля золотими виробами та валютою47. В
харківській артілі «Праця» склалася «спекулятивна група»,
до якої увійшли колишній торгівець Овсієвич, громадяни
Дражніков, Рудерман та інші, які скуповували сировину, що
начебто була необхідна для артілі, а насправді використову
валася на приватних підприємствах48. Тож, як бачимо, части
на торгівців, що вдалася до нелегального підприємництва,
займалась переважно спекулятивною діяльністю, скуповую
чи та перепродаючи дефіцитну сировину.
Отже, після переходу керівництва СРСР до надзвичайних
заходів починається згортання та ліквідація приватної тор
гівлі у Харкові. Приватний торгівець став розглядатися вла
дою як небажаний конкурент держави, що дезорганізує ри
нок споживчих товарів і сировини з галузі торгівлі, перш за
все влада починала усувати приватника, використовуючи як
економічні засоби (обмеження постачання дефіцитними то
варами, припинення кредитування торгівців, посилення по
даткового тиску високі штрафи, що мали класовий характер)
так і адміністративні методи (судові процеси проти поруш
ників, виселення торгівців з ринку, конфіскація майна, дост
рокове припинення оренди торгових приміщень тощо). Під
жорстким тиском держави торгівці вимушені були змінюва
ти свої заняття, соціальний статус та переходити до інших
соціальних прошарків населення. Частина підприємців на
магалася вести нелегальну комерційну діяльність, викорис
товуючи для цього вилучені з легальної торгівлі капітали.
Особливістю процесу ліквідації приватної торгівлі у Харкові
було те, що в столиці УСРР більш інтенсивно використовува
лися чинні правові норми для ліквідації торгового підприєм
ництва. Класова політика держави, спрямована на витіснення
підприємців з галузі торгівельного обігу, врештірешт, приз
47 ДАРФ, ф. 374, оп. 14, спр. 869, арк. 2.
48 ДАХО, ф. Р845, оп. 3, спр. 3314, арк. 118.
Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу
вела до практично повного зникнення приватної торгівлі у
місті, появи величезних черг через неспроможність держав
нокооперативної торгівлі розгорнути власну мережу, що
відчутно негативно позначилось на якості обслуговування
населення Харкова.
В статье рассмотрен процесс ликвидации частной торговли в
Харькове в конце 1920-х гг. Проанализированы при-
чины и пути ухода частноторгового предприниматель-
ства в городе. Освещены негативные последствия со-
кращения частноторговой сети в столице УССР. Уста-
новлены основные пути трансформации частноторго-
вого капитала, выяснены новые виды занятий бывших
торговцев и последствия изменения их социального
статуса.
Ключевые слова: частноторговая сеть, частный капитал, лик-
видация, свёртывание, торговцы.
The aspects connected with the process of elimination of private
trade in Kharkiv are considered. The reasons of given
phenomenon and the main directions of the decreasing in
the city are analysed. Negative consequences of the
decreasing of private trading network in the first capital
of USSR are highlighted. The main ways of extinction of
private trade capital are established and new occupations
of former merchants and consequences of modification
of their social status are revealed.
Key words: private trading network, private capital, elimination,
destruction, merchants.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40452 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0012 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T18:52:44Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онацький, М. 2013-01-16T19:45:51Z 2013-01-16T19:45:51Z 2011 Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) / М. Онацький // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2011. — Вип. 37. — С. 152-165. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. XXXX-0012 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40452 У статті розглянуто процес ліквідації приватної торгівлі у Харкові наприкінці 1920-х рр. Проаналізовано причини та напрями зникнення приватноторгового підприємництва у місті. Висвітлено негативні наслідки скорочення приватноторгівельної мережі в столиці УСРР. Встановлено основні шляхи трансформації приватноторгового капіталу, з’ясовано нові види занять колишніх крамарів та наслідки зміни їхнього соціального статусу. В статье рассмотрен процесс ликвидации частной торговли в Харькове в конце 1920-х гг. Проанализированы причины и пути ухода частноторгового предпринимательства в городе. Освещены негативные последствия сокращения частноторговой сети в столице УССР. Установлены основные пути трансформации частноторгового капитала, выяснены новые виды занятий бывших торговцев и последствия изменения их социального статуса. The aspects connected with the process of elimination of private trade in Kharkiv are considered. The reasons of given phenomenon and the main directions of the decreasing in the city are analysed. Negative consequences of the decreasing of private trading network in the first capital of USSR are highlighted. The main ways of extinction of private trade capital are established and new occupations of former merchants and consequences of modification of their social status are revealed. uk Інститут історії України НАН України Історія України: маловідомі імена, події, факти Студії з політичної історії України ХХ століття Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) Онацький, М. Студії з політичної історії України ХХ століття |
| title | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) |
| title_full | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) |
| title_fullStr | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) |
| title_full_unstemmed | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) |
| title_short | Ліквідація приватної торгівлі у Харкові в умовах згортання НЕПу (1927–1929 рр.) |
| title_sort | ліквідація приватної торгівлі у харкові в умовах згортання непу (1927–1929 рр.) |
| topic | Студії з політичної історії України ХХ століття |
| topic_facet | Студії з політичної історії України ХХ століття |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40452 |
| work_keys_str_mv | AT onacʹkiim líkvídacíâprivatnoítorgívlíuharkovívumovahzgortannânepu19271929rr |