Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40501 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині / В. Коваленко, О. Коваленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40501 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваленко, В. Коваленко, О. 2013-01-19T12:11:06Z 2013-01-19T12:11:06Z 2012 Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині / В. Коваленко, О. Коваленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40501 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині |
| spellingShingle |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині Коваленко, В. Коваленко, О. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title_short |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині |
| title_full |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині |
| title_fullStr |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині |
| title_full_unstemmed |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині |
| title_sort |
фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції івана мазепи на гончарівці в батурині |
| author |
Коваленко, В. Коваленко, О. |
| author_facet |
Коваленко, В. Коваленко, О. |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| issn |
2078-0850 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40501 |
| citation_txt |
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині / В. Коваленко, О. Коваленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkov fragmentkeramíčnoízakladnoídoškizcerkvinazamísʹkíirezidencííívanamazepinagončarívcívbaturiní AT kovalenkoo fragmentkeramíčnoízakladnoídoškizcerkvinazamísʹkíirezidencííívanamazepinagončarívcívbaturiní |
| first_indexed |
2025-11-26T09:12:33Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:12:33Z |
| _version_ |
1850617218006515712 |
| fulltext |
86
Кахляна піч, хоч і така проста, була дорогим задоволенням і,
враховуючи знахідки скляних посудин в котловані споруди, можна
говорити, що житло, яке згоріло в пожежі під час погрому 1708 р., належало
особі з певним матеріальним статком, можливо, заможному міщанину.
Таким чином, споруда, досліджена в польовому сезоні 2005 р. на
території Фортеці, дає нам інформацію про соціально-топографічну
структуру середньовічного Батурина, а унікальні кахлі зі зруйнованої печі
доповнюють колекцію новими зразками кахляного мистецтва другої
половини XVII – початку XVIII ст.
Джерела та література
1. Василенко А., Ігнатенко І. Чернігівські кахлі з розкопок 1992 – 2000 рр. // Нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 10. – К., 2001. – С. 88–90.
2. Виногродська Л., Ситий Ю. Колекція кахлів на території Батуринської Фортеці
2001 – 2002 рр. // Батуринська старовина. Збірник наукових праць – К., 2006. – С. 261 – 267.
3. Коваленко В.П., Моця О.П. Ситий Ю. Батурин: історико-топографічна
структура та етапи розвитку // Проблеми урбанізації та етнокультурних контактів в
Південно-Східній Європі. ІV сесія спільної Українсько-Румунської комісії з історії,
археології, етнології та фольклору при НАНУ. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 8 - 13
4. Немцова Н.И. Исследование и реставрация русских изразцовых печей XVII
– XVIII вв. // http://rusarch.ru//nemtsova1.html.
5. Ситий Ю., Васюта О., Єгорова Н., Коваленко В., Луценко Р., Мезенцев В.,
Моця О., Семенченко Б., Скороход В., Солобай І., Терещенко О. Науковий звіт про
археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного заповідника
«Гетьманська столиця» в 2005 р. // НА ІА НАНУ. – № 2006/. – 250 с.
6. Фінадоріна Д. До порівняльного аналізу пічної кахлі Печерського і
Вознесенького монастирів XVII ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в
Україні. – Вип. 20. – Ч. І. – К., 2011. – С. 178 – 183.
7. Типологія вироблена Ю.М. Ситим в процесі дослідження Батурина
Володимир Коваленко (Чернігів), директор Центру археології та
стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д. Я. Самоквасова,
доцент Чернігівського Національного педагогічного
університету імені Т. Г. Шевченка,
кандидат історичних наук
Олександр Коваленко (Чернігів), директор Інституту історії
етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського
Національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка,
кандидат історичних наук
Фрагмент керамічної закладної дошки з церкви на заміській
резиденції Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині
Як і більшість сильних світу цього, Гетьман України Іван Мазепа (1687 –
1709 рр.) мав свою заміську резиденцію, яку він розмістив в ур. Гончарівка,
за 2 км вище по течії р. Сейм від центру Батурина (Рис. 1) 1. Садиба займала
мис високої (до 10 м) лівобережної тераси р. Сейм (Рис. 1), утворений
87
кромкою останньої та великим яром, що впадає в заплаву дещо південніше
точки перетину шляхів Київ – Москва та Батурин – Конотоп. Судячи з
конфігурації і правильної
(близької до трикутної)
форми (Рис. 2 – 3),
резиденція створювалась
за чітким, заздалегідь
продуманим планом. Для
її спорудження була
обрана рівна ділянка від
згаданого яру до повороту
тераси, площею близько
9 га, по периметру якої з
напільного боку (із заходу
та з півдня) відривається
рів та насипається вал з
п'ятьма земляними бастіо-
нами, розташованими приблизно на однаковій відстані один від одного. У
середині 1970-х рр. на городищі був закладений кар'єр, що розпочинається за
50 м на південний схід від Західного бастіону і закінчується за 40 м на
північний захід від Південно-Західного. Кар'єр зруйнував центральну частину
городища (близько чверті його площі) та повністю знищив укріплення на
ділянці близько 260 м і Центральний бастіон.
За 40 м на північний захід від бастіону № 4, на краю кар'єру 1995 р., був
зроблений розріз укріплень. Роботи показали, що рів мав глибину 2,8 м,
ширину 6 м. Вал насипаний з шарів гумусу, глини та суглинків, що були
переміщені з рову.
Ширина підошви валу –
9 м, висота 1,5 м. Між
валом та ровом зробле-
ний невеликий уступ –
берма, шириною 1,2 м.
Розрізом не зафіксовані
будь-які оборонні кон-
струкції у тілі валу 2.
2009 р. був розрі-
заний Південно-Захід-
ний бастіон розкопом
30 м2, розташованим
впоперек його довгої осі ,
що мав підтрапецієвидну
форму (10 – 30 х 35 м,
заввишки 1,8 м.). Під
дерном в траншеї фіксувалися різноманітні шари глини, викинутої на
Рис. 1. Схема-план ур. Гончарівка в Батурині
Рис. 2. Садиба Івана Мазепи на Гончарівці в
Батурині. (Аерофотозйомка 2006 р.)
88
похований шар по мірі викопування рову. Загальна висота, на яку
збереглися шари, насипані при спорудженні бастіону, становить до 1,6 м від
рівня материка. Будь-які сліди використання при спорудженні бастіону
дерев‘яних конструкцій не зафіксовані.
В похованому шарі знайдено кілька
ділянок зі скупченнями уламків ліпних
посудин доби раннього залізного віку та
ранньослов‘янських часів. Знахідки
ХVІІ ст. в траншеї відсутні повністю – на
час спорудження гетьманської резиденції
зазначена територія ще не була заселена 3.
Це примушує поставити під сумнів
справедливість наведеної у доносі
В. Кочубея на І. Мазепу 1708 р.
інформації про гетьманську резиденцію
на Гончарівці: "... Батурин 20 років
стоїть не лагоджений, і тому вали
навколо нього осунулись і обвалились;
через те й одного дня наступу
неприятеля відсидітися неможливо... А
подворок свій Гончарівку Мазепа звелів
обнести потужним валом для якоїсь
невідомої причини" 4.
За 100 м на південний захід від
кінцівки мису, що утворений краєм
тераси та рівчаком, є велика западина з
відгалуженнями, яку місцеві жителі пов'язують з палацом Івана Мазепи.
Вона розташована за 9 – 11 м від краю тераси і орієнтована довгою віссю
вздовж кромки схилу. З 1995 р. дослідженнями вказаного об’єкту
займається Батуринська Міжнародна археологічна експедиція
Чернігівського Національного педагогічного університету імені
Т. Г. Шевченка (В. Коваленко, Ю. Ситий) та Інституту археології НАН
України (О. Моця) за участі науковців з Канади (В. Мезенцев). Очевидно,
палац спорудили у другій половині 90 х рр. XVII ст. Під час розорення
Батурина російською армією 1708 р. ця заміська вілла була вщент
пограбована (у т. ч. були вивезені бібліотека, колекція зброї, архів І. Мазепи
тощо), але не піддавалася тотальній руйнації. Проте відтоді вона стояла у
запустінні, розграбовувалась і поступово руйнувалась й розбиралась на
будівельні матеріали протягом XVIII – XX ст. 5.
Решта території Мазепиної резиденції на Гончарівці відома нам значно
гірше. Поза всякими сумнівами, на території гетьманської резиденції мали
знаходитись також різні службові житлові, військові та господарські
приміщення, проте на сьогодні вони практично нам невідомі. Шурфування
площі садиби на Гончарівці (понад 40 шурфів та 2 траншеї) показало, що
Рис. 3. Фрагмент
керамічної закладної
дошки з Гончарівки
89
заселеною у ХVII – на початку ХVIII ст. була лише незначна (близько 2,0 га
з 9) частина території дворища у радіусі біля 100 м від решток палацу Івана
Мазепи. Ймовірно також, що значну частину території садиби дійсно займав
сад чи парк, згаданий в описі 1726 р. Повинна була знаходитись тут і площа
для проведення відповідних офіційних церемоній.
2007 р. на подвір’ї садиби І. Мазепи було виявлено новий котлован, який
досліджувався в 2009 –2010 роках. Він
розташований за 36 м на південь від
південної стінки палацу І. Мазепи
таким чинам, щоб головні фасади
споруд утворювали одну лінію,
паралельну до краю тераси. Після
його запливання та закидання
практично на цьому ж місці згодом
закладалися шурфи з видобутку цегли
XVIIІ – початку XIХ ст., але вони
були неглибокими і не сягали шарів з
великою концентрацією будівельних
матеріалів, і тому після декількох
спроб більше не поновлювалися. Тим
більше, що поряд були руїни палацу
І. Мазепи, де цегла та її уламки
лежали практично на поверхні. З
нижніх шарів, що належать до часу
загибелі споруди, походять уламки
цеглин XVII ст. (з дна) та фрагменти
скляних виробів (віконниць, пляшок,
кварт тощо). Слід зауважити, що
жодного цілого виробу (кахлів, керамічного чи скляного посуду) не
знайдено – це результат пограбування споруди під час погрому 1708 р. та
подальших відвідин місцевими мешканцями із навколишніх сіл.
Проведені археологічні дослідження дозволяють визначити повні
розміри нововиявленої споруди. Глибина котловану флігеля від рівня денної
поверхні XVII ст. сягає 3,5 м, що перевищує глибини котлованів для
традиційних підклетів дерев’яних будинків мешканців Батурина. Після
розбирання дерев’яних конструкції у другій чверті XVIIІ ст. розпочалася
ерозія стінок котловану, і, як наслідок, котлован на рівні материка дещо
збільшився в розмірах і втратив прямі обриси своїх стін. Пляма на місці
котловану на рівні материка становила 10,5 х 10,0 м. До початку ерозії стін
котлован мав розміри близько 9 х 9 м 6.
Серед найцікавіших знахідок із заповнення котловану флігеля
відзначимо уламок (15 × 10 × 5,2 см) унікальної керамічної закладної дошки
(Рис. 4), аналогічної, судячи з усього, за зображенням (4 пелюстки квітки,
що входила до верхнього лівого кутка лаврового вінка з перехрещеними в
Рис. 4. Керамічна закладна
плита з Чернігівського
колегіуму
90
чотирьох місцях стрічками, від якого відходили рельєфні квітки з бутонами
та листям, котрий обрамляв герб Гетьмана Івана Мазепи) та початком
напису (Σе х... – далі обрив першого рядка напису; Прещ... – далі обрив
другого рядка напису), знайденій на початку 1950-х років на території
Борисоглібського монастиря закладній плиті церкви Іоана Предтечі, більш
відомої зараз як найстаріша частина будинку Чернігівського коллегіуму
(Рис. 4), на якій зазначено: “Сей храм создан Божим благословением
(перший рядок напису) прещедрим даянием и иждивением (другий рядок
напису, після якого розміщено гетьманський герб, під котрим
продовжується текст у 4 рядки) от ясновельможного Пана Іоанна /
Мазепы славного войск Российских Гетмана / Надтысяща всемсотном Року
здат начася, / а втором поспешенством Божиим скончася”. Розмір плити
58,5 х 68 см, тов-
щина від 4,8 до
5,0 см (Рис. 5);
вона була розта-
шована над вхо-
дом до келій. Нав-
коло герба Івана
Мазепи розміщені
ініціали гетьман-
ського титулу:
«И. М. Г. В. Е. Ц.
П. В. З.», що
читаються як
«Иван Мазепа
Гетман Войска Его
Царского Прес-
ветлого Величес-
тва Запорож-
ского». 1970 р.
дошка була передана до фондів Національного архітектурно-історичного
заповідника «Чернігів стародавній», де зберігається донині 7.
У зв'язку з викладеним вище нагадаємо, що в Описі Батурина 1726 року, коли
місто передавали у власність О. Меншикову, зазначено, зокрема: "Дворь с садомь
на Гончаровке, где он ізменникь Мазепа жиль самь, в оном дворе каменньїе
полатьі пустьіе и розбитне, там же церковь деревянная с некоторою частью
иконостаса. В оном дворе гай березовой и около ево поле пахотное.".8
2010 р. на північний захід від котловану палацу І. Мазепи був знайдений
бронзовий кіотний хрест (Рис. 5.). Зазначена знахідка дозволила припустити,
що саме тут і знаходилась згадана в Описі дерев'яна церква. 2011 р. на місці
знахідки був розбитий розкоп № З, площею 45 м2, був орієнтований по лінії
схід - захід. У стратиграфічних розрізах вище рівня материка зафіксовано сліди
великої дерев'яної наземної споруди у вигляді плями темно-сірого супіску з
Рис. 5. Бронзовий кіотний хрест з Гончарівки
91
уламками битої цегли. Вказаний шар сформувався після нівелювання
котловану зруйнованої споруди, а бита цегла вказує на час її руйнування.
Нижче рівня материка від решток споруди зафіксовані 7 стовпових ям, що
повторюють обриси розташованої вище плями.
У південній частині розкопу розкрито котлован споруди з ямою в центрі,
заглиблений нижче рівня материка на 0,3 м. Яма мала діаметр 1,2 м та
глибину 0,5 м від рівня материка. За стратиграфічними спостереженнями,
котлован наземного об'єкта пов'язаний зі спорудою № 1. За розташуванням
стовпових ям можна припускати, що до розкопу потрапив лише північний
кут споруди. Повні її розміри будуть встановлені при подальших
дослідженнях, але за результатами робіт 2011 р. вони становлять не менш,
як 8 х 5 м. На наявність наземної дерев'яної споруди також вказують
чисельні цвяхи, виявлені у межах її плями. У заповненні споруди не
знайдені кераміка та кахлі, що вказує на відсутність опалювального
пристрою у споруді, та, відповідно, на її нежитловий характер. Із знахідок
відзначимо два невеличких фрагменти посудини з чистого прозорого скла з
блакитним відтінком. На одному з уламків чітко видно зображення
парусника, на іншому - дерева. На думку Л. І. Виногродської, вказані
фрагменти слід пов'язувати з імпортом із Силезії, хоча не можна виключати
і його виготовлення у Венеції. В усякому разі, воно разюче відрізняється від
гутного посуду місцевого виробництва і є ще одним свідченням широких
міжнародних зв'язків Гетьманської столиці.
Споруда могла мати, швидше за все, релігійне призначення і бути
слідами зазначеної церкви, що має бути перевірено в ході нових польових
досліджень 2012 р. Якщо припустити, що обидві закладні дошки
(Чернігівська й Батуринська) виготовлялися за допомогою однієї матриці,
то матимемо й дати спорудження церкви на Гончарівці: як і в Чернігові,
вона мала бути закладена 1700 р., а закінчена 1702 р.
Література:
1. Коваленко В., Моця О., Ситий Ю. Садиба І. Мазепи на Гончарівці в Батурині //
Людина, суспільство, культура: історія та сучасність.–Чернігів, 1996.–С.39–42;
Коваленко В., Моця О., Ситий Ю. Батурин: історико–топографічна структура та
етапи розвитку // Проблеми урбанізації та етнокультурних контактів у Південно–
Східній Європі. IV сесія спільної Українсько–Румунської комісії з історії, археології,
етнології та фольклору при НАН України.–К., 1997.–С. 8–13; Коваленко В., Моця О.,
Ситий Ю. Городище І. Мазепи на Гончарівці в Батурині // Література та культура
Полісся.–Вип.8.–Особливості розвитку культури Полісся XVIII–XX ст. та видатні її
діячі.–Ніжин, 1997– С.24–26.
2. Коваленко В. Батурин–гетьманська столиця // Магера е іі зио Іетро: 8іогіа,
сиііига, зосіеіа (Магера апсі Ьіз Ііте: Нізіогу, сиііиге, зосіеіу) / Есі. О. Зіесііпа.–
Аіеззапсігіа, 2004.–Р. 209–210.
3. Коваленко В., Мезенцев В., СИТИЙ Ю. Дослідження Гетьманської столиці в 2009 р. //
Археологічні дослідження в Україні 2009 р.–К., 2010.–С.
4. Цит. за вид.: Бантиш–Каменський Д. Источники малороссийской истории. В
2–х частях. Ч. 2.–М., 1859.–С. 106.
92
5. Ленченко В. Палац гетьмана Івана Мазепи в Батурині // Пам'ятки України.–
2003.–№ 3.–С. 19–33; Його ж. Резиденція гетьмана Івана Мазепи в Батурині. //
Матеріали Міжнародної науково–практичної конференції з нагоди 295–ї річниці з
дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10–річчя заповідника «Гетьманська
столиця».–Ніжин, 2006.–С. 120–126; Мегепізеу V. Ап АгсЬаео1о§іса1 апсі Нізіогісаі
8игуеу оГВаїигуп, іЬе Саріїаі оГ Неїтап Іуап Махера // Махера е іі зио Іетро: Зіогіа,
сикига, зосіеіа (Магера апсі Ьіз Ііте: Нізіогу, сиііиге, зосіеіу) / Есі. О. 8іесііпа.–
Аіеззапсігіа, 2004.— Р. 239–240; Мезенцев В. Декор Мазепиного палацу в Батурині:
італійське та українське бароко // Історико– культурні надбання Сіверщини у
контексті історії України. 36. наук, праць. Матеріали П'ятої науково–практичної
конференції.–Глухів, 2006.–С. 72–82.
6. Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю. Дослідження Гетьманської столиці в
2009 р. // Археологічні дослідження в Україні 2010 р.–К., 2011.–С..
7. Гетьман. До 370–річя з дня народження та300–річчя з дня смерті гетьмана
Війська Запорозького Івана Степановича Мазепи. Т. II. Осмислення.–К., 2009.–С.
261–262.
8. Батурин. Сторінки історії. – Чернігів, 2010. – С. 120.
Сергій Верговський (Київ), провідний науковий співробітник
Національного музею народної архітектури та побуту України,
Олег Власов (Запоріжжя), науковий співробітник Національного
історико-культурного заповідника «Хортиця»
До відтворення куреня Кам’янської Січі
В чистім полі тирса
шумить, катран зеленіє,
В чистім полі така воля, що
й серце німіє…
(з народної пісні)
Пропозиції відтворення куреня Кам’янської Січі, розроблені на матеріалах
археологічних досліджень подібної тематики1, передусім Козловського А.О. та
Іллінського В.Є.2, які досліджували конкретний курінь, обраний як пам’ятка,
що пропонується до відтворення. При цьому враховано авторський досвід
дослідження традиційного народного будівництва суміжних районів Лісостепу
й Півдня України, зокрема Черкаської і Полтавської, Донецької, Запорізької,
Дніпропетровської та Херсонської областей, що дали уявлення про
регіональний розподіл певних будівельних традицій, про регіональні
особливості комплексів традиційних будівельних прийомів.
У цих регіонах зберігаються складні комплекси будівельних традицій, в
яких присутні і давні автохтонні явища, і новіші, хоча й давні, але не
автохтонні тут, а принесені в цей край переселенцями у ХVІІІ, ХІХ
століттях з заходу, північних суміжних районів лісостепу, а на сході і
північніших теренів, зокрема Слобожанщини й Полісся. Якщо кинути
|