Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40515 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) / К. Поворознюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 158-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859989571833430016 |
|---|---|
| author | Поворознюк, К. |
| author_facet | Поворознюк, К. |
| citation_txt | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) / К. Поворознюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 158-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
158
старожитностей Д.Я.Телегін здійснював у наукових статтях, брошурах,
навчальному посібнику, підручниках, монографії, однак значення науково-
популярних статей є справді непересічним, оскільки вони окреслюють усе
розмаїття наукових інтересів, досягнень і планів видатного дослідника
матеріальної спадщини козацької доби.
Література
1. Телегін Д.Я. Нариси та замітки з археології: вибрані статті за останні 60 років.
– К.: НКПІКЗ, «Фенікс», 2007. – 280 с., 16 с. іл.
2. Кургани Дніпропетровщини // Культура і життя. – К., 1967. – Там само. – С.104–106.
3. Спитається з нас // Там само. – С. 174.
4. Експедиція «Січі Запорізькі» // Робітнича газета. – К., 1990. –Там само. – С. 192–195;
Експедиція «Січі Запорізькі» // Робітнича газета. – К., 1990. – Там само. – С. 196–197.
5. Козацькі старожитності // Робітнича газета. – К., 1991. – Там само. – С. 212–
214; Козацька республіка // Робітнича газета. – К., 1991. – Там само. – С. 214–217.
6. Козацька сторожа // Пам’ятники України. – №4. – К., 1979. – Там само. – С. 157–158.
7. Форпост стародавнього Києва // Робітнича газета. – К., 1980. – Там само. – С. 167–168.
8. Розкопки «майдану» // Пам’ятки України. – К., 1983. – Там само. – С. 180–181.
9. Невдала експедиція // Культура і життя. – К., 1968. – Там само. – С. 111–112;
За життя і після смерті. Про Івана Сірка і Запорізьку Січ // Культура і життя. – К.,
1990. – Там само. – С. 197–208.
10. Найдена Олешковская Сечь // Рабочая газета. – К., 1990. – Там само. – С.
209–210; Олешківська Січ відкриває таємниці // Наддніпрянська правда. –
Дніпропетровськ, 1991. – Там само. – С. 217–219.
11. Солониця: в пошуках табору Наливайка // Астреа. – К., 1994. – Там само. – С. 227–228.
12. Битва під Берестечком через призму археолога // Високий замок. – Львів,
1994. – Там само. – C. 228–230.
13. Чайки з гарматами // Літературна Україна. – К., 1992. – Там само. – С. 219–
227; У глибинах Дніпровських вод козацька чайка // Вечірній Київ. – К., 1999. – Там
само. – С. 236–238.
14. Тайна пропавшей иконы // Ленинская правда. – 1991. – Там само. – С. 211–212.
15. Часи козацькі. Січі Запорозькі. – К.: ВІПОЛ, 1997.
Катерина Поворознюк (Хмельницький),
старший науковий співробітник відділу історії
Хмельницького обласного краєзнавчого музею
Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на
Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею)
Хмельницька область надзвичайно багата на історичні події всіх періодів
та епох.
Поділля і Волинь в ХІV ст. входили до складу Литовського та з середини
ХVІ ст. до Речі Посполитої, у складі Подільського та Волинського
воєводств. Поділля – один із найцікавіших з історико – архітектурної точки
зору регіонів, відомий своєю винятковою геополітичною роллю в житті
159
Південно–Західної України. Місце розташування на перехресті
найважливіших торговельних шляхів та на межі між християнським
Заходом і мусульманським Сходом наводить на думку про подібність його
історичної долі до долі всієї України, яка саме завдяки ключовому
геополітичному положенню в євроазійському просторі на декілька століть
опинилась в центрі політичних змагань видатних держав Європи та Азії.
Таку ж модель історичного розвою демонструє й Поділля, на терені якого
впродовж ХІІ – ХІІІ ст. перетинались політичні інтереси Литви, Польщі,
Золотої Орди, Туреччини, Росії. Порубіжне положення Поділля спричинило
до появи на його теренах потужних фортифікацій, котрим треба
завдячувати могутньому військово-технічному злету Київської Русі, який
протягом довгого часу впливав на розвиток військової техніки і тактики, а
також організації оборонного будівництва[ 1, 39].
Історія Волинського регіону, яка є невід’ємною складовою Хмельниччини,
не менш багата на події та пам’ятки історії. Тут знаходилися давньоруські міста
Ізяслав, Славута, Полонне, Старокостянтинів, Тихомль. Велике значення мала
діяльність Василя Костянтина Острожського і його віддана боротьба за
православ’я, а саме: він фундував на Волині багато міст і фортець.
Тема середньовіччя, козацькі походи і устрій, особистості гетьманів і
полководців почали досліджуватись активніше з 1990-х років з початком
встановлення незалежності України. В історичних та археологічних
дослідженнях стали більше приділяти уваги періоду ХVІ–ХVІІІ ст. У вищих
навчальних закладах в навчальну програму стали більше годин виділяти на
вивчення історії козацтва. У Києві було заснувано Науково-дослідний центр
“Часи козацькі”. Українське товариство охорони пам’яток історії та
культури, Центр пам’яткознавства НАН України і Українського Товариства
охорони пам’яток історії та культури, Інститут археології НАН України
також закликали науковців працювати над цією темою.
Оскільки Хмельницька область багата на пам’ятки середньовіччя, це і
кресова фортеця в Кам’янці- Подільському і важлива цитадель в Меджибожі,
Старокостянтинові, Летичеві, Ракочі та в інших місцях, тому з 90-х років ХХ ст.
почалися ґрунтовні дослідження пам’яток ХVІ - ХVІІІ ст. на Хмельниччині. У
цій статті спробуємо коротко описати дослідження пізньосередньовічних
пам’яток на території Хмельниччини Виногродською Ларисою Іванівною.
Виногродська Л.І. - на сьогоднішній день достатньо відомий науковець в
Україні і за її межами. Народилася Лариса Іванівна 05.02.1947 р. в
Комсомольську Хабаровського краю (Росія); співробітник Відділу
давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України;
кандидат історичних наук; кандидатська дисертація «Кахлі Середнього
Подніпров’я XIV – середини XVIII ст.» (1993); досліджує українську кераміку
доби пізнього середньовіччя, головним чином кахлі; автор керамологічних
публікацій у періодичних виданнях і збірниках; дійсний член ІКОМОС.
На Хмельниччині археолог працювала в 1990 р. в Пиляві на місці бою
Богдана Хмельницького з поляками в вересні 1648 р., на місці залишку
160
замку у Зінькові Віньковецького району, у Сокільці Дунаєвецькому районі
на городищі 40 – 50-х років ХІІІ ст., де науковець, обстеживши його,
припустила, що укріплення не було зруйноване під час першого походу
Батия у1240 р. і продовжувало існувати у 50 х роках ХІІІ ст.
Ціллю робіт в Пиляві було визначення ймовірного місця знаходження
бою козацьких військ під проводом Богдана Хмельницького з польськими
військами та дослідження залишків замку, в якому зупинявся Богдан
Хмельницький зі своїм військом перед битвою.
Село Пилява знаходиться у Старосинявському районі Хмельницької
області. Воно розташоване на обох берегах річки Ікви (сучасна назва
правобережної частини – Олексіївка), було засновано в 1640 р. Домініканським
орденом Морахівського монастиря, який збудували тут костел і замок. Саме в
стінах цього замку міг перебувати Богдан Хмельницький з військом у вересні
1648 р. На жаль, бурхлива сільськогосподарська діяльність та недотримання
законів про збереження пам’яток археології зробили свою чорну справу. І якщо
ще в 1969 р. археологи знайшли замчище з залишками засипаних ровів [2, 1], тj
вже під час роботи археологічної експедиції під керівництвом Лариси Іванівни
у 1990 р. на цьому місці в центрі була глибока яма від кар`єру, де добувають
каміння. Це привело до знищення середньовічної споруди. Серед знахідок –
фрагменти і цілі горщики, виготовлені з світлої глини з прямими вінчиками,
орнаментовані по плічкам прямими тонкими врізними лініями і червоно-
коричневою фарбою. Такі горщики часто покривалися по вінчику зсередини
зеленою та коричневою поливою. Привертає до себе увагу фрагмент
білоглиняної посудини з високим горлом і круглим роздутим тулубом,
вкритого ззовні світло-зеленою поливою, а зсередини від вінчика до середини
тулуба—жовтувато-коричневою поливою. Посудина багато орнаментована
врізним підполив’яним орнаментом. Серед іншого посуду - багато біло-
глиняних кружок з врізним орнаментом: сковорідки-латки, вкриті зсередини
темно-зеленою поливою, також тарілки з світлої глини з домішками піску,
віконниці з прозорого скла, фрагменти інших скляних посудин. Цікава знахідка
– кубок з виліпленим зображенням польського орла [2, 6].В засипці стіни були
знайдені фрагменти кахлі, здебільшого орнаментовані. Серед знахідок численні
металеві вироби: предмети побуту, свинцеві кулі, монети ХVІ–ХVІІ ст.
Для виявлення місця битви військ Богдана Хмельницького з поляками у
вересні 1648 р. були проведені розвідкові роботи вздовж правого і лівого
берегів річки Ікви від села Пилява до с.Деркачі. Та в цьому випадку також
зустрічаємося з необдуманою господарською діяльністю, саме в тих місцях,
на які вказували місцеві жителі, і знаходили залишки одягу, зброї, людські
скелети. В 50-х роках велися розробки торф’яників. Вода унеможливлювала
археологічні роботи. Місцеві назви красномовно свідчать про козацькі події
– долина між с. Пилявка і с. Пилява має назву Бутова, де і могла бути ставка
Богдана Хмельницького, тому знайдений матеріал був достатньо вагомим, і
після опрацювання знайшов своє місце у стаціонарних і тимчасових
експозиціях музею та його філій: ”Козацька доба на Хмельниччині”,
161
“Богдан Хмельницький – гетьман - політик і стратег”, ” Події Пилявецької
битви”, “Сполохи козацької звитяги” [ 5, 4].
У 2001–2005 роках під керівництвом Л.І. Виногродської археологічна
експедиція Інституту археології НАН України провела поглиблені
археологічні дослідження на території замку та території колишнього
Домініканського монастиря ХVІ ст. в Старокостянтинові Хмельницької
області. Завданням експедиції було визначення заснування старовинного
містечка на річці Горині та будівництва середньовічного замку.
Науковці встановили наявність на місці замку Острозького потужного до 0.5
м культурного шару зі слідами великої пожежі і залишками фортифікаційних
споруд, що містив матеріали києво-руського періоду кінця ХІІ–ХІІІ ст. На
території Домініканського монастиря також знайдено кераміку кінця ХІІ– ХV ст.
та поховання, що, за стратиграфією, відносяться до ХІІІ – ХV ст. Усі знайдені
матеріали знаходять безпосередні аналогії серед артефактів, відкритих при
розкопках літописного Губина та інших болохівських міст. Отож, гіпотеза К.І.
Терещука знайшла підтвердження, і це дає підстави вважати, що до побудови
пізньосередньовічного замку на цьому ж місці функціонувало городище
літописного Кобудя кінця ХІІ–ХІІІ ст., а на місці монастиря, можливо, існував
давньоруський монастир. Під час археологічних досліджень встановлено також
наявність культурних нашарувань кінця ХІІІ – ХV ст. Це дає змогу говорити про
еволюцію у використанні території для оборонних укріплень (городище і замок)
від кінця ХІІ–ХІІІ до ХV – ХVІІ ст.
Археологічні роботи 2001–2005 років дали можливість стверджувати,
що початок існування городища – замку і міста Старокостянтинів (Кобудь)
відноситься до кінця ХІІ–ХІІІ ст. [3, 16].
Отож, Лариса Іванівна доклала чимало зусиль до встановлення так званої
історичної справедливості щодо дати заснування міста Старокостянтинова.
В короткому повідомленні, звичайно, неможливо описати всі
археологічні досягнення Виногродської Л.І., оскільки працювала вона в
багатьох регіонах України і за роки плідних досліджень та невтомної праці
зробила значний внесок в українську археологію .
Джерела та література
1. Пламеницька О. Початок мурованого оборонного будівництва на Поділлі.
Архітектурна спадщина України. – К., 1994.
2. Фонди ХОКМ - Звіт № 78. Виногродская Л.И. Отчет о раскопках Подольского
отряда Днепровской древнерусской экспедиции ИА АН УССР в с . Пилява
Старосинявского района Хмельницкой области.
3. Історична довідка про заснування м. Старокостянтинова Хмельницької обл.:
Кобудь- Старокостянтинів.—С.16.
4. Фонди ХОКМ Група зберігання Кераміка № 55 925 926 928 2204 56924927
2473 2484 431: Археологія А№ 2633 2593 1022.
5. Фонди ХОКМ. Науковий архів: Тематико-експозиційні плани.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40515 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:14Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Поворознюк, К. 2013-01-19T12:56:46Z 2013-01-19T12:56:46Z 2012 Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) / К. Поворознюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 158-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40515 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) Поворознюк, К. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| title_full | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| title_fullStr | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| title_full_unstemmed | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| title_short | Археологічні дослідження Лариси Іванівни Виногродської на Хмельниччині (з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| title_sort | археологічні дослідження лариси іванівни виногродської на хмельниччині (з фондів хмельницького обласного краєзнавчого музею) |
| topic | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40515 |
| work_keys_str_mv | AT povoroznûkk arheologíčnídoslídžennâlarisiívanívnivinogrodsʹkoínahmelʹniččinízfondívhmelʹnicʹkogooblasnogokraêznavčogomuzeû |