Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40527 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком / С. Погоржельський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 211-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859933101513244672 |
|---|---|
| author | Погоржельський, С. |
| author_facet | Погоржельський, С. |
| citation_txt | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком / С. Погоржельський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 211-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T16:09:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
211
10. Мартинюк С. Давнє скло в Україні / С. Мартинюк // Скло України. – К., 2004.
11. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва – Львів:
Видавництво Львiвського ун-ту, 1969.
12. Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні / О. О. Нестеренко – К.,
1959, 1962. – ч. 1, ч. 2.
13. Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця /
ред. І. Ф. Ковальова – Д., 2008. – 168 с.
14. Петрякова Ф. Українське гутне скло. / Ф. Петрякова – К., 1975. – 148 с.
15. Пляшко Л. А. Подорож до міста XVIII ст. / Л. А. Пляшко – Київ: Наукова
думка, 1980.
16. Пономарев А. М. Промышленность Украины в XVIII веке. Начальные
формы мануфактуры. / А. М. Пономарев. – Черновцы, 1968.
17. Рожанківський В. Ф. Українське гутне художнє скло. / В. Ф. Рожанківський –
К, 1959. – 356 с.
18. Рыбаков Б. А. Ремесло Древней Руси / Б. А. Рыбаков – М., 1948.
19. Свешников М. Тайны стекла. / М. Свешников – М. – Л., 1946.
20. Січинський В. Нариси з історії української промисловості. / В. Січинський. –
Львів, 1838.
21. Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII –
XVIII ст.) / О. Р. Тищенко – К., 1992.
22. Шелковников Б. А. Художественное стекло / Б. А. Шелковников. – Л., 1962.
23. Яніцкая М. М. Беларускае мастацкае шкло. (XVI – XVIII ст.) /
М. М. Яніцкая. – Мінськ, 1977.
Станіслав Погоржельський (Київ), учень 9 класу спеціалізованої
школи № 52, кандидат у дійсні члени МАН
Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком
Всі ми знаємо, коли відбулася та що сталося під час Берестецької битви,
проте ми маємо дуже малі відомості про спорядження та амуніцію тієї чи
іншої сторони, а особливо про озброєння.
В цій праці автор хоче розповісти про шаблі, які використовувалися під
час битви під Берестечком. Нюанс з холодною зброєю є найцікавішим та
найсуттєвішим. В шляхті й узагалі в усій громадськості Речі Посполитої
шабля вважалася атрибутом та повсякденною річчю кожного шляхтича.
Автор опише, які типи шабель були на озброєнні обох сторін, за даними на
основі розкопок під Берестечком І.К. Свєшнікова. Крім того, автор охарактеризує
всі кроки, за якими створювалась реконструкція шаблі польського шляхтича,
схожої на ті, що були розкопані І.К.Свєшніковим на полі битви.
В роботі використовуються такі методи дослідження, як аналіз та
систематизація джерел польських та українських істориків-зброєзнавців.
Практичною частиною роботи є авторська реконструкція шаблі часів XVII
ст. з урахуванням наукових джерел. Об’єктом даної роботи є шаблі періоду
1648–1654 років. Предметом – шаблі, знайдені І. К. Свєшніковим на полі
212
Берестецької битви. Робочою проблемою-гіпотезою автора є чітка
класифікація шабель, знайдених під Берестечком.
На відмінну від І.К. Свєшнікова, автор не буде розділяти знайдені шаблі
під Берестечком на: польські і козацькі. Це пояснюється тим, що як
польська шляхта, так і козаки могли користуватись цими шаблями. В цій
битві було дуже мало регулярних військ, а це означає, що не було регламенту, які
шаблі треба носити, а які—ні. Кожен носив таку, яку хотів та міг собі дозволити.
Бунтівники були громадянами Речі Посполитої, тому одягалися та носили зброю
відповідно своїй державі. Це підтверджує те, що різниця між польськими
шаблями та шаблями, що були на озброєнні повсталих, є досить розмитою.
Основною неточністю Свєшнікова І. К. у його роботі є те, що він, в
основному, обмежується лише польськими джерелами та записує всі шаблі
як польські. Автор вважає це частково не вірним, тому що деякі екземпляри
знайдених шабель відносяться до турецьких. Наприклад, шаблі типу клих та
аджем-клих, які він зараховує до типу татарка [Свєшніков І., 1993, 229.].
Також до суттєвих неточностей, які допустив у своїй роботі Свєшніков І. К.,
слід зарахувати той факт, що археолог при класифікації польських шабель
не виводить, як окремий клас, шаблі угорського типу. Шаблі даного типу
він відносить до угорсько-польського. Окремі польські дослідники
(Жигульський [Zygulski Z., 1982, 147]) вважають, що між угорсько-
польським та угорським типом немає різниці. Протиставити цьому можна
твердження інших польських істориків, які вважають абсолютно по-іншому.
Відомий польський історик-зброєзнавець Квасневич пише, що до
відмінностей, які відрізняють угорські шаблі від інших шабель, можна
занести: просту гарду, яка не розширюється на кінцях (на відміну від
угорсько-польської); неглибокий вигин; відсутність латуні [Kwasniewicz W.,
2003, 34.]. Дані незначні характеристики мають деякі шаблі, класифікацію
котрих автор виправив. До певних помилок можна віднести й те, що І. К.
Свєшніков приписує шаблі під номерами 4,3; 4,4; 4,5 до абсолютно
протилежних їм типів. Про шаблю під номером 4,3 він пише, що вона
відноситься до типу татарка [Свєшніков І., 1993, 229.], хоча, насправді, вона
являє собою гібрид між шаблею гусарського типу та типом аджем-клих
(клинок від гусарської, а гарда та руків’я від аджем-клих). Шаблю ж № 4,4
він відносить до типу швейцарських шабель, хоча це некоректно. Дана
шабля відноситься до гусарського, пів-закритого типу з обленком. Також він
допустив неточність при описанні шаблі під номером 4,5. За твердженням І. К.
Свєшнікова, вона відноситься до типу гусарських палашів. В основному він
правий, проте є одна похибка, яка вказує на те, що це шабля. У своїй книзі “Broń
w dawnej Polsce” Жигульський пише: “В XVII столітті був розповсюджений
палаш з широким, рівним клинком” [Zygulski Z., 1982, 183.].Очевидно, що палаш
повинен мати повністю рівний клинок, а наш екземпляр має неглибокий вигин в
нижній частині клинка, що є рисою, лише притаманною шаблям.
Наприкінці автор хотів би зупинитися на останній шаблі, в класифікації
якої археолог допустив неточність. Правильно та чітко описавши
213
характеристику шаблі, він заніс її до типу “козацьких” шабель. Це
твердження не відповідає дійсності. Так, насправді існував такий тип шаблі як
“козацький”, але ця назва є досить рідкою і, в основному, шаблі цього типу
називають “гусарськими карабеллами”. Проте дана шабля не відноситься до
них. Ця шабля є яскравим представником угорського типу. Вона має
виражений дол, просту та відкриту гарду, яка не розширюється на кінцях.
Перелічені ознаки вказують на її приналежність до типу угорських шабель.
Пишучи дану працю автор зробив реконструкцію польської шаблі, яка є
схожою до шабель, знайдених під Берестечком І. К. Свєшніковим.
Реконструкція була створена на основі багатьох археологічних та довідкових
джерел, які дають вичерпну інформацію про вигляд, форму та конфігурацію
шаблі. Серед усіх шабель, знайдених І. К. Свєшніковим, автор обрав шаблю
гусарського типу. Автор свій вибір пояснює тим, що гусарська шабля була
досить поширена на теренах України, а особливо за часів повстання Богдана
Хмельницького. Тому було б доречно створити реконструкцію саме цієї
шаблі, щоб проілюструвати, якою зброєю користувались наші предки. Процес
створення шаблі складається з таких пунктів:
1.Закупівля металу та вугілля.
2. Нагрів металу та створення з нього полоси.
3. Перетворення полоси на клин.
4. Створення з клина заготовки.
5. Відокремлення руків’я.
6. Створення дола
7. Закалення клинка.
8. Створення гарди
Кінцевим результатом проведеної роботи стала шабля гусарського
закритого типу. Загальна довжина 98,5 см. Довжина клинка 86,5 см.
Довжина гарди 10,5 см. Довжина каблонка 14 см. Довжина руків’я 12 см.
Довжина долів 86,5 см. Довжина вусиків 7,5 см. Оскільки головною
проблемою-гіпотезою була чітка класифікація шабель, знайдених під
Берестечком та виправлення неточностей, допущених І. К. Свєшніковим,
автор дійшов певного висновку. З усіх знайдених І. К. Свєшніковим 16
взірців холодної зброї правильно класифіковано лише 5. Це пояснюється
тим, що джерела, якими на той час користувався І. К. Свєшніков, у наш час
вважаються вже застарілими. При класифікації шабель археолог використовує
лише чотири джерела. Серед них: Жигульський, Надольський, Ленц та
Крип’якевич [Свєшніков І., 1992, 225–232.]. На відмінну від цього автор статті
вивчив сім джерел, серед яких 4 польські (Жигульський, Віммер, Квасневич, ), 2
українські (Свєшніков, Археологія), 1 російський (Аствацаутрян).
Не дивлячись на це, можна зробити висновок, що з І К Свєшніков зробив
загалом правильну класифікацію та чітко визначив більшість шабель.
214
Література
1. Аствацатурян Е. Турецька зброя. - Санкт-Петербург: Оружейная академія, 1992.
2. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. Львів: Слово, 1992.
3. Археологія доби українського козацтва XVI-XVIII ст. - Київ: ВІПОЛ, 1997.
4. Kwasniewicz W. Dzieje szabli w Polsce. - Warszawa: Bellona, 2003.
5. Wimmer J. Dawne wojsko Polskie. - Warszawa: Bellona, 2005.
6. Zygulski Z. Bron w dawnej Polsce. - Warszawa: Panstwowe wydawnictwo
naukowe, 1982.
Ігор Ігнат’єв (Дніпропетровськ),
позаштатний науковий співробітник
лабораторії археології Придніпров’я ДНУ
Олег Погорілець (Хмельницький), директор Державного
історико-культурного заповідника «Межибіж»
Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків
середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
З 2000 р. поблизу стародавнього містечка Меджибожа (Хмельницька
область) проводяться стаціонарні дослідження залишків фортеці ХVІ ст.,
яка більш відома в науковій літературі як «Замок Ракочі» [1, 48-53]. В ході
археологічних робіт було відкрито фундаменти декількох фортифікаційних
кам’яних споруд, встановлено систему формування валу та південної частини
подвір’я замку, зібрано колекції посуду, кахлів, нумізматики, побутових
металевих предметів, остеології та фрагментів озброєння [2, 24-28].
Виявлені артефакти, в основному, нумізматика, надали можливість
датувати залишки
укріплень першою
половиною ХVІ ст.
та пов’язати функці-
онування фортифіка-
ції зі згадками літо-
пису і архівних доку-
ментів. Так, в умовах
договору 1556 р., за
яким власник Межи-
божа Микола Сеняв-
ський передає шлях-
тичу Пясецькому се-
ло Гринівці, окремим
пун-ктом відзначено,
що селяни зобов’я-
зані постачати буді-
вельний ліс «на
Рис. 1. План замчища біля містечка
Меджибіж
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40527 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:09:15Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Погоржельський, С. 2013-01-19T13:37:47Z 2013-01-19T13:37:47Z 2012 Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком / С. Погоржельський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 211-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40527 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком Погоржельський, С. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком |
| title_full | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком |
| title_fullStr | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком |
| title_full_unstemmed | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком |
| title_short | Аналіз та класифікація шабель, знайдених під Берестечком |
| title_sort | аналіз та класифікація шабель, знайдених під берестечком |
| topic | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40527 |
| work_keys_str_mv | AT pogorželʹsʹkiis analíztaklasifíkacíâšabelʹznaidenihpídberestečkom |