Монограма на скелі

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Дата:2012
Автори: Вілінов, Ю., Шишков, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40593
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Монограма на скелі / Ю. Вілінов, С. Шишков // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 261-265. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40593
record_format dspace
spelling Вілінов, Ю.
Шишков, С.
2013-01-20T11:30:40Z
2013-01-20T11:30:40Z
2012
Монограма на скелі / Ю. Вілінов, С. Шишков // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 261-265. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2078-0850
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40593
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
Монограма на скелі
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Монограма на скелі
spellingShingle Монограма на скелі
Вілінов, Ю.
Шишков, С.
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
title_short Монограма на скелі
title_full Монограма на скелі
title_fullStr Монограма на скелі
title_full_unstemmed Монограма на скелі
title_sort монограма на скелі
author Вілінов, Ю.
Шишков, С.
author_facet Вілінов, Ю.
Шишков, С.
topic Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
topic_facet Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
format Article
issn 2078-0850
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40593
citation_txt Монограма на скелі / Ю. Вілінов, С. Шишков // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 261-265. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vílínovû monogramanaskelí
AT šiškovs monogramanaskelí
first_indexed 2025-11-26T16:04:39Z
last_indexed 2025-11-26T16:04:39Z
_version_ 1850627179279286272
fulltext 261 4. Горенко-Баранівська Л. І. Військова музика Української козацько- гетьманської держави(на прикладі Лубенського полку) / Л. І. Горенко-Баранівська // Архіви України. – 2002. – № 1–3. – С. 178–186. 5. Горенко-Баранівська Л. І. Гетьмансько-старшинське середовище і культурно- музичне життя в Україні другої половини ХVII – XVIII ст. : автореф. дис... канд. мистецтвознав : 17.00.03 / Л. І. Баранівська ; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – К., 2001. – 24 с. 6. Горенко-Баранівська Л. І. Культурна політика Української козацько- гетьманської держави другої половини XVІІ–XVІІІ cт. (в галузі освіти і культури) / Л. І. Горенко-Баранівська. Культура як українознавство. – К. : МЕФ, 2003. – 156 с. 7. Гуменюк А. І. Українські народні інструменти / А. І. Гуменюк. – К. : Наук. думка, 1967. – 240 с. 8. Гуржій О. І. Гетьманська Україна / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб / Україна крізь віки. В 15-ти т. – Т. 8. – К. : Альтернативи, 1999. – 304 с. 9. Дьячкова О. Фестивальні палімпсести [Електронний ресурс] / Олена Дьячкова // Критик. – 2001. – №10(48). – Режим доступу : www.kritiki.net/.../festivalni-palimpsesti-chastina 10. З української старовини : альбом / Д. І. Яворницький / текст Д. Я. Яворницького ; мал М. С. Самокіша, С. І. Васильківського; пер. з рос. та упоряд. Ю. О. Іванченка – К. : Мистецтво, 1993. – 316 с. ; іл. 11. Келехсаєва Л. З. Вплив культури бойового гопака на українські народні ігри Київщини / Л. З. Келехсаєва // Вісн. Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. – К.: Міленіум, 2011. – № 4. – 283 с. – С. 90–94. 12. Куліш П. Г. Записки о Южной Руси / П. Г. Куліш. – СПб : напечатано в типографии А. Якобсона, 1856. – Т. 1. – 322 с. 13. Лазаревский А. М. Описание старой Малороссіи : материалы для истории заселения, землевладения и управления / А. М. Лазаревский. – Т. 2. - 1893. 14. Хорошун Б. І. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Вид. 2-е, перероб. і доп. / Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, О. Ю Сєрова . – К. : НТУ, 2010. – 464 с. 15. Швед М. Б. Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики / М. Б. Швед. – Л. : Сполом, 2010. – 440 с. 16. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська / наук. ред. В. М. Шейко. – К. : Кондор, 2011. – 264 с. 17. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х т. / Д. І. Яворницький / редкол. : П. С. Сохань (гол.) та ін. – Т. 1. – К. : Наук. думка, 1990. – 592 с. 18. Festival // Dictionary of Music and Musicians / Edited by S. Sadie. – Second edition. – Macmillan Publishers Limited, 2001. – Vol. 8. – P. 733–745. Юрій Вілінов, Сергій Шишков (Запоріжжя), краєзнавці Монограма на скелі Біля тридцяти років тому, коли один з авторів почав займатися краєзнавчим пошуком та серед іншого знайшов на хортицьких скелях кілька давніх карбованих написів, з’явилася мрія відшукати козацьку насічку або ж хоча б напис козацьких часів! Здається, мрія виповнилась аж через половину життя! 262 На уривчастій вапняковій скелі на березі Каховського водосховища біля села Скельки Василівського району Запорізької області ми віднайшли дивну монограму (Рис. 1). Місце знахідки входить до теренів національного парку Великий Луг. Межі національного парку в цьому місці охоплюють акваторію Каховського водосховища і смугу берега в 250 – 300 м завширшки. Село Скельки засноване на березі річки Кінські Води наприкінці ХУІІІ ст. кріпаками Василя Попова, секретаря „світлішого князя” Григорія Потьомкіна, і назване так за ландшафтом – виходами скельних порід вапняку [1, 87]. Раніше під селом розроблялися вапнякові штольні. Та в 1955 - 1956 роках розлилося Каховське водосховище, котре спотворило ландшафт. Штольні були покинуті у зв’язку з небезпекою обвалу порід. Прибережну частину села перенесли нагору. А залишки старих будівель ХVIII – XIX ст. доповнили собою археологічну пишноту місцевості – на березі проти села Скельки знайшли (і досі знаходять) численні пам’ятки археології усіх періодів, починаючи від палеоліту [2, 219 – 220]. Петрограф у вигляді монограми вирубано на стрімкій вапняковій скелі, що на самому виступі берега, під прямим кутом до лінії берега (Рис. 2). Орієнтир – приблизно 300 - 400 м на захід від Рибгосподарства, котре в самому центрі села. На довоєнних штабних картах саме тут позначено міст через річку Конка (Рис. 3) [3]. Вірогідно, дорога до переправи тут була і в минулі століття. Дивне у петрографі те, що комбінація з двох латинських літер „І” та „R” величезного розміру – біля метру заввишки та більше п’яти сантиметрів завглибшки. Розмір має значення, про те – нижче! Вибито старанно і професійно. Переріз літер у вигляді трапеції, кут якої біля основи наближається до 90 градусів, та рівним дном, а крапка над „і” виконана свердленням ще на значно більшу глибину. Майстер по каменю, маючи в розпорядженні відповідні інструменти, витратив на це творіння не менше робочого дня. Хтось в нещодавні часи колупав стінку, зриваючи шар плісняви і недолуго намагаючись вишкрябати поверх вензеля щось своє. Перше враження від насічки – вензель ніби збільшено в сотню разів від монограми на печатці або ж штампу на монеті... Саме штампу на монеті! Насічка навряд чи може бути монограмою такого собі звичайного туриста позаминулих століть, бо на монограму такого розміру, зважуючи на якість її виконання, мала моральне право коронована особа або ж хоча б „велике цабе” високого рангу. Десь під Перевалочним перевозом на Дніпрі і досі показують карбовану в камені величезну літеру „М” – монограму гетьмана Рис. 1 263 Мазепи. Розповідають, що втікаючи з королем Карлом ХІІ з поля Полтавської битви Мазепа сховав тут свої скарби. Звичайна людина, що спорудила собі таке, викликала б насмішки, як, приміром рядовий вояк, котрий їздив би білим „гетьманським” конем. В такому разі латинські літери „І” та „R” можуть скоріш за все позначати „Ioan Rex” – „Іоанн король”. В козацькі часи, а монограма саме в такому стилі, таких було двоє – Ян-Казимир ІІ (1649–1668) та Ян Собеський ІІІ (1676–1696). Південний кордон земель Війська Запорозького проходив тут як раз річкою Кінські Води, яка з 1956 р. схована десь на триста метрів від берега Каховського водосховища. Землі ці входили до королівства Яна- Казимира. А Ян Собеський міг претендувати на них, бо в 1667–1686 роках Запорозькі землі, згідно з Андрусівською угодою, знаходилися під подвійним московсько-польським протекторатом. На жаль, канонічні монограми вищезгаданих польських королів, котрі карбували на їх дрібних монетах, чеканених з білону (на срібних талерах карбували повний текст навколо портрета), хоча і виконані в тому ж стилі, проте мають дещо інший вигляд: У Яна Казимира до літер „І” та „R” ліпиться велика літера „С”, а Ян Собеський має в монограмі на монеті крім літер „І” та „R” ще й порядкову цифру „3” [4, 377, 379, 385, 389]. В монограмі титул може означати не літера „R”, а літера „І”. Тоді найвірогідніше прочитання „Imperator Rudolf”. Посол цього австрійського імператора Еріх Лясота 1594 р. пройшов саме уздовж цього берега, прямуючи від Базавлуцької Січі проти течії до порогів. Лясота ретельно вів свій щоденник, вказуючи відстані та орієнтири на березі: „3 липня... минули устя Кінських Вод. Тут річка Кінські Води, що тече з татарського степу остаточно впадає в Дніпро. Потім минули три річки, котрі звуться Томаківками та впадають у Дніпро з руського боку; за їх іменами названий і відомий острів. Далі минули Сім Маяків (вибиті з каменю зображення, числом більш двадцяти, що стоять на курганах або ж могилах на татарському березі), потім пройшли повз двох річок: Карачекрак і Янчекрак, що також впадають в Дніпро з татарського боку” [5, 185–186]. Повз Сім Маяків (село та балка Маячка в 6 км на захід від нашої монограми) в напрямі річок Карачокрак та Янчокрак водний шлях проходив повз нашу монограму. Рис. 2 264 Серед некоронованих осіб, котрі могли дозволити собі таку монограму, слід згадати литовського гетьмана Януша Радзивіла (1612–1655 рр.). Яку ще інформацію можна видобути з петрографа? Можна його виміряти, сподіваючись, що замовники вказали майстру точні міри, а майстер вважав за краще відміряти її на камені, аби не мати потім із замовниками ускладнень. Припущення виявилися напрочуд влучними: Висота монограми 97,5 см, а це з точністю до пів сантиметра три французьких фути (п’є) або ж половина французького сажня (туаза)! Більш того – глибина заг- либлення літер – 5,4 см, що точно дорівнює двом французьким дюймам (пус). Французькі міри довжини, нібито, ставлять під сумнів варіант з імперським послом Еріхом Лясотою, бо ж у австрійців була своя система мір. Проте не виключено, що вензель для посла робили освічені козаки, піддані польської корони, котра тяжіла до французької культури. До речі, відмінність французьких футів і дюймів від звичних нам англійських мір нещодавно сплила на поверхню при сенсаційній новині. До топ - десятки помилок людства віднесли твердження про малий зріст Наполеона Бонапарта та пов’язані з тим його комплекси. Тіло Наполеона міряли при розтині, коли він помер в англійському полоні на острові Святої Єлени. Наміряли 5 футів і 2 дюйми – у метричній системі 157,5 см. Мабуть, Наполеон в останні роки життя трохи „всох” від прикростей та хвороб. А кляті британці були раді зайвого разу принизити свого ворога. Вважалося, що в кращі часи зріст Наполеона був 160 см. Та нещодавно додумали, що оскільки Бонапарт - француз, то його і виміряти повинні були французькими футами і дюймами, які більші за англійські. Виходить, трохи менше 170 см. Та корсиканець Наполеон – породження французької революції. З усіх її реформ досі залишилася тільки метрична система. Отже французи міряли би зріст Наполеона в сантиметрах. Але його зріст міряли англійці, отже своїми мірами, котрими вони, до речі, уперто користуються досі. Але чому ж такий добре помітний петрограф не було введено до наукового обігу досі? Чому про нього нічого не було відомо краєзнавцям та археологам? Адже південний берег Каховського водосховища від 60-х років ХХ ст. є своєрідним полігоном для археологічних розвідок дитячих археологічних та історичних гуртків із Запорізького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (ЗОЦТКУМ) та шкіл ближніх міст і Рис. 3 265 сіл. Кілька десятиліть тут також регулярно працюють стаціонарні археологічні експедиції та ведуть розвідки професійні археологи [6, 37 – 39]. Місце, де знаходиться монограма, не так вже й легко доступне. Місцеві мешканці стрімкими стежками спускаються на каміння ловити рибу. Вірогідно, хтось з них і бачив монограму на скелі, та не надав їй належної уваги. А археологи дивляться або ж під ноги, вибираючи підйомний матеріал, або ж на кручі, де може з’явитися в урвищі господарча яма, а чи могила. Необхідно заздалегідь відповісти на упередженість місцевих жителів. Вони традиційно не полюбляють, коли захожі розумники знаходять щось значне у них під носом. Насмішки з цього приводу є, наприклад, в романі Чарльза Діккенса „Записки піквікського клубу”. Тому ми зарані готові почути щось на кшталт: „Та був у нас такий – Іван Рябко. Дурний – все книжки читав, на них і з глузду з’їхав. Він і вибив двадцять чи тридцять літ тому”. В такому разі „дурний Іван” повинен був, по-перше, досконало володіти ремеслом скульптора і мати відповідний інструмент, по-друге, розумітися на стилізації під ХVІ–ХVІІ ст., по-третє, витратити на свою забаганку цілий день важкої роботи, а по-четверте, звеліти плісняві, що вкриває скелі, заповнити його виріб так, як за довгі століття! Ми вже згадували, що хтось шкрябав і псував монограму в останні десятиліття. Поки що нами викладена вся відома інформація та всі припущення щодо напису на скелі в селі Скельки. Пам’ятка історії козацьких часів, винайдена нами в межах національного парку Великий Луг, потребує охоронного статусу та популяризації. Джерела та література 1. Фоменко В. Звідки ця назва? – Дніпропетровськ: „Промінь”, 1969. 2. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. / Інститут історії Академії Наук УРСР. — Київ, 1970. 3. Военно-топографическая карта Генерального штаба красной армии: УССР. Запорожская область. 1941. Масштаб: 1:100000 // Інтернет: www.gis.zp.ua. – 2011. – 2 вересня. 4. Рябцевич В. О чем рассказывают монеты.—Минск: «Народна асвета», 1977. 5. Еріх Лясота. „Дневник” в „Мемуары относящиеся к истории Южной Руси».— Вып. І (XVI ст.).—К., 1890. 6. Бусел В., Тубольцев О. К археологической карте Великого Луга. / «Vita–Жизнь». Общественный информационно-методический экологический журнал. - № 7. - 1999. Володимир Панченко (Київ), доцент кафедри теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету, кандидат історичних наук Нові знахідки містечкових печаток Слобожанщини XVIII ст. (за матеріалами фондів ЦДІА України у місті Києві) Пам’ятки геральдики й сфрагістики містечок (слобід) Слобідської України XVIII ст. – масив джерел, порівняно недавно введений в обіг