Бібліотека в системі наукової електронної комунікації
Розглянуто питання розвитку системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження плинної мережевої інформації. Обгрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукомістких процесів комп'ютерної об...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/406 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 3-9. — Бібліогр.: 42 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859519534911717376 |
|---|---|
| author | Копанєва, В. |
| author_facet | Копанєва, В. |
| citation_txt | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 3-9. — Бібліогр.: 42 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглянуто питання розвитку системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження плинної мережевої інформації. Обгрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукомістких процесів комп'ютерної обробки документальних масивів від бібліографування до виділення зі сховищ даних нових знань. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:53:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5 3
Вступ
станніми роками спостерігається відро-
дження інтересу до проблематики розроб-
лення теоретичних аспектів наукової ко-
мунікації як процесу формування, обробляння та
передання документованих знань [5; 6; 17; 18]. Для
аналізу процесів комунікацій використовуються
різні моделі, що в основному мають лінійний харак-
тер і акцентують увагу на різних засобах (статті,
журнали, книги тощо), учасниках (окремі особи й
установи) і функціях (види діяльності) [5; 39].
У моделі наукової комунікації П. Хіллза [37]
виділено 6 компонентів: вчений як виробник і спо-
живач наукової інформації; наукове співтоварист-
во; видавець; інформаційний продукт; бібліотеч-
ний працівник; нові комунікаційні технології. У
цій моделі процес наукової комунікації є інтег-
ральною й комплексною взаємодією усіх названих
компонентів. Вчений як виробляє, так і використо-
вує наукову інформацію; наукове співтовариство
забезпечує структуру, що збирає вчених разом і
допомагає поширювати інформацію та ефективно
спілкуватися; видавець є агентом поширення (у
даному разі він і сам може бути вченим, науковим
співтовариством або комерційною організацією)
продукту в багатьох формах (книги, журнали,
звіти, «сіра» література та дисертації тощо).
Бібліотечний працівник є посередником між вче-
ним як споживачем й інформацією [3], а бібліоте-
ка – комунікаційним каналом, який забезпечує рух
документної інформації (повідомлень) у часі та
просторі [23].
Вирішенню завдання визначення місця бібліотек у
системі наукової комунікації сприяли праці Е. Л. Ша-
піро [27–30], яким проаналізовано початковий
період впровадження теоретичних розробок систе-
ми наукових комунікацій у практику бібліотек, їх
спрямованість на перспективні тенденції розвитку
науки. Осмисленню бібліотекознавством місця
бібліотеки в системі наукових комунікацій слугу-
вали дослідження Ю. М. Столярова, який вбачає
соціальне призначення бібліотеки у створенні ко-
мунікації між абонентом і знаннями, матеріалізо-
ваними в документній формі [24]. Комунікаційний
підхід розвивався й у роботах [34; 35]. Так, Дж. Бле-
джен [34] вважав основною функцією бібліотеки
активну організацію комунікації, що дає мож-
ливість плідно користуватися ідеями, які циркулю-
ють усіма її каналами. Аналогічна позиція Чен Чи,
який у науковій бібліотеці бачив «агентство науко-
вої комунікації» [35]. На «поліграфічному» етапі
розвитку системи наукових комунікацій найбільш
повно використовував евристичний потенціал ко-
мунікаційного підходу Р. Клут. Він дійшов виснов-
ку, що визнання місця бібліотеки в суспільстві ста-
ло можливим лише після виникнення науки про
комунікацію, у межах якої й повинне існувати та
розвиватися бібліотекознавство. Згідно з його
оригінальною концепцією загального бібліотеко-
знавства бібліотека є комунікаційним центром,
здатним нагромаджувати у фондах документи для
подальшого їх використання специфічними
бібліотечними методами [38].
Зміни, що відбуваються у формах і засобах по-
дання та поширення знань на етапі становлення
електронного середовища раніше від усіх відчули
наукові бібліотеки. Протягом століть вони були на-
лаштовані на роботу з одним видом матеріального
носія – папером. У сформованій в «епоху Гутен-
берга» системі наукових комунікацій кожний учас-
Вікторія КОПАНЄВА,
молодший науковий співробітник НБУВ
Á³áë³îòåêà â ñèñòåì³
íàóêîâî¿ åëåêòðîííî¿ êîìóí³êàö³¿
Розглянуто розвиток системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження плинної
мережевої інформації. Обґрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає
послідовність наукомістких процесів комп’ютерної обробки документальних масивів від бібліографування до виділення зі схо-
вищ даних нових знань. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери
суспільства.
К л ю ч о в і с л о в а: наукова комунікація, бібліотека, інформаційна технологія, аналітико-синтетична обробка, сховище да-
них.
ІНТРАНЕТ/ЕКСТРАНЕТ-РЕСУРСИ В НАУКОВИХ БІБЛІОТЕКАХ
О
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
4
ник ланцюга мав свої чітко визначені функції
«вчений => видавець => бібліотека => користу-
вач». Поява нових реалій впливає на всіх учас-
ників комунікаційного ланцюга й призводить до
значного ускладнення та зміни в технології обміну
інформацією, тобто до значних змін у цьому ко-
мунікаційному ланцюгу. За рахунок електронного
середовища сформувалися нові комунікаційні
зв’язки: між автором і користувачем, видавцем і
користувачем, бібліотекою та користувачем.
Дослідники вважають, що в новій моделі науко-
вої комунікації всі учасники комунікаційного лан-
цюга зберігаються і забезпечують відповідний
внесок у систему: видавці залучають авторів, ре-
цензують, готують до друку і розповсюджують
видання; бібліотеки кумулюють і зберігають до-
кументовані знання та задовольняють інфор-
маційні потреби; інтернет-технології стимулю-
ють і підсилюють можливості авторів/користу-
вачів, видавців і бібліотек, що робить систему
більш реагентною [14; 15; 40]. Реагентність, з од-
ного боку, кардинально підвищує оперативність
наукових комунікацій (мережеві технології дозво-
ляють упродовж кількох годин довести інфор-
мацію про наукові здобутки до світової спільноти),
а з іншого, – зумовлює появу низки проблем,
пов’язаних зі збереженням плинної інформації для
наступних поколінь і її ефективним використан-
ням.
Метою даної статті є визначення напрямів роз-
витку діяльності бібліотеки в системі наукових ко-
мунікацій, що характеризуватиметься домінуван-
ням електронних потоків інформації.
Трансформація
документних інформаційних потоків
Для визначення можливого сценарію розвитку
наукових комунікацій і ролі бібліотеки в них
доцільно спочатку визначити тенденції розвитку
основного комунікаційного засобу – наукового до-
кументопотоку. Поява персональних комп’ютерів і
стрімке збільшення їх обчислювальної потуж-
ності, а також зародження технологій швидкісної
передачі текстів на довільні відстані дала змогу
мати доступ до будь-яких публікацій, представле-
них на сайтах інтернету. Інші технічні розробки
призвели до створення компакт-дисків, що зроби-
ло можливими запис і тривале збереження сотень
тисяч сторінок тексту, їх швидке та дешеве тира-
жування, а також відкрило перспективи
комп’ютерного оброблення повнотекстових доку-
ментів.
Відомо, що вчені використовують в основному
новітні публікації. У звіті фахівців Федеральної
лабораторії США показано, що більше 80 % прочи-
таних ними матеріалів належали до останніх 12 мі-
сяців, а понад половину склали журнали, що тіль-
ки вийшли друком. За даними іншого типового
обстеження групи вчених, 70 % одержаної ними
наукової інформації містилися в журналах [42].
І хоча всі види наукової комунікації в сукупності
і складають інформаційне середовище фахівця,
однак саме журнальна стаття залишається, незва-
жаючи на всі зміни в технології, «атомом науково-
го зв’язку» [16], а журнальні статті посідають пер-
ше місце серед джерел інформації, якими користу-
ються вчені. Обстеження бібліографічних запитів
кількох тисяч американських науковців показало,
що 70 % їх інформаційних запитів становлять
журнальні статті. З джерел, якими користуються
інженери електропромисловості Великої Британії,
70 % припадає на фахові журнали, а 60 % усіх на-
укових документів з електротехніки – це жур-
нальні статті [42].
Через важливість наукового журналу як ядра на-
укових комунікацій простежимо тенденції його
розвитку в електронному середовищі. Початком
електронного журналу вважають жовтень 1976 р.,
коли Національний науковий фонд США присту-
пив до здійснення програми EIES (Electronic
Information Exchange System – Система електрон-
ного обміну інформацією). Незважаючи на техно-
логічну недосконалість перших інформаційно-по-
шукових систем і високу вартість передачі інфор-
маційна цінність цієї послуги для користувача бу-
ла очевидною. Неминучим було те, що на початко-
вому етапі електронний журнал був лише елект-
ронною копією традиційної друкованої версії,
тим, що називається full text on-line, або
рівнобіжна копія. Однак згодом виникає й інша
модель журналу – електронний журнал у чистому
вигляді.
У 1980-ті роки виникли перші журнали: «The
Online Chronicle», «The Online Hotline», «The
Electronic Magazine». Технологія підготовки
періодичних електронних видань змінювала сте-
реотипи відносин авторів, редакторів і читацької
аудиторії, встановлювала «зворотний зв’язок» зі
споживачем інформації в інтерактивному режимі.
Було введене поняття «віртуального електронного
журналу», орієнтованого виключно на публікації
авторських статей і такого, що виключає інші еле-
менти, які визначають єдність журнальної струк-
тури. Уже тоді розглядалася перспектива, за якої
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà â ñèñòåì³ íàóêîâî¿ åëåêòðîííî¿ êîìóí³êàö³¿
5
споживач буде мати доступ до повних текстів ре-
левантних статей, що супроводжуватимуться текс-
тами усіх цитованих публікацій [5].
Сьогодні вже значна кількість наукових видав-
ництв пропонує на ринку свої друковані журнали
як на компакт-дисках, так і в мережевому доступі.
Провідні видавництва світу (Elsevier, Springer,
Blackwell, Kluwer та ін.) випускають сьогодні свої
видання в електронному вигляді, постійно збіль-
шують їх кількість і забезпечують користувачам
доступ не тільки до поточних, але і до ретроспек-
тивних випусків. Доступ до електронних версій
традиційних журналів організовують й інфор-
маційні фірми. Наприклад, в електронному схо-
вищі компанії EBSCO тільки в одній БД Academic
Search Premier містяться повні тексти публікацій з
4500 журналів (дані на 01.07.2007 р.). Можна гово-
рити про те, що процес переходу від традиційних
друкованих видань до їх мережевих версій і поява
суто електронних журналів безперервно інтен-
сифікується. Публікацію мережевих електронних
журналів сьогодні здійснюють не лише видавни-
цтва, а й наукові організації або навіть окремі
вчені [10]. З’являється все більше журналів, що
видаються лише в електронному форматі, наприк-
лад, американський журнал New Journal of Physics
[41], підготовка якого є результатом спільної
діяльності Американського інституту фізики і
Німецького фізичного товариства.
Необхідно акцентувати увагу й на такому нап-
рямі розвитку наукової комунікації в електронно-
му середовищі, що виник на початку ХХІ ст. і ба-
зується на феномені «відкритого контенту». Під
останнім розуміються будь-які інтелектуальні про-
дукти (текстові документи, мультимедійні ма-
теріали, комп’ютерні програми), що представлені
в інтернеті і допускають їх вільне копіювання та
використання за умов посилання на автора інфор-
мації [11; 19]. Ідея відкритого доступу до резуль-
татів наукової діяльності набула нових імпульсів з
оприлюдненням так званої Будапештської
ініціативи відкритого доступу (Budapest Open Ac-
cess Initiative) [2]. Згідно з нею «під відкритим
доступом мається на увазі відкриті для всіх
публікації в інтернеті; їх можна читати, заванта-
жувати, копіювати, поширювати, роздруковувати,
проводити свої дослідження, приєднувати до пов-
них текстів відповідних статей, використовувати
для складання покажчиків, уводити як дані в прог-
рамне забезпечення або використовувати для
інших цілей за відсутності фінансових, правових і
технічних перешкод, за винятком тих, які регулю-
ють доступ до самого інтернету. Єдиним обмежен-
ням на відтворення та поширення публікацій і
єдиною умовою копірайту в цій сфері має бути
право автора контролювати цілісність своєї роботи
й обов’язкові посилання на його ім’я у разі вико-
ристання роботи та її цитування».
Отже, розвиток електронних наукових ко-
мунікацій здійснюється в напрямі кардинального
підвищення їх оперативності й зумовлює стрімке
збільшення зібрань мережевих наукових журналів
і окремих публікацій, розпорошених у глобальних
комп’ютерних мережах. Тому зростає роль
суспільних інституцій, які мають забезпечити ку-
муляцію та постійне збереження цих зібрань для
наступних поколінь [9]. Такою інституцією, що
впродовж століть виконувала згадану меморіальну
функцію, є бібліотека. Вона має розширити мето-
ди та засоби роботи з інформаційними потоками,
освоїти технологію архівування джерел електрон-
ної інформації і їх аналітико-синтетичного оброб-
лення, а також створення і багатоаспектного вико-
ристання нових інформаційних продуктів.
Наукове оброблення інформації
та виділення нових знань
Необхідність переходу від «епохи Гутенберга»,
коли основний обсяг знань людства зберігався в
документах на паперових носіях, до ери електрон-
них інформаційних комунікацій і зростаючі вимо-
ги суспільства до науково-інформаційного забез-
печення його сталого розвитку потребують карди-
нального переосмислення підходів до аналітико-
синтетичного оброблення документних інфор-
маційних потоків у бібліотеках.
Для вирішення цього завдання використовується
методологія системного аналізу, що передбачає
дослідження бібліотечної сфери не лише як са-
мостійної структури, а й як складової певної біль-
шої системи [33]. Для бібліотечно-інформаційної
сфери структурою вищого рівня є суспільна сфе-
ра, тому для визначення напряму технологічної
трансформації бібліотек потрібно, насамперед,
встановити тенденції її розвитку. Сучасне
суспільство зазвичай трактується як інфор-
маційне, що здійснює перші кроки на шляху до
суспільства знань. У такому разі суспільство знань
розглядається як вища стадія інформаційного
суспільства [8; 32]. Оскільки науковці, досліджен-
ня яких призвели до появи терміна «суспільство
знань», вкладали в нього інший зміст, доцільно на-
вести їхню точку зору.
У 1959 р. професор Гарвардського університету
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
6
Даніел Белл, якого вважають класиком соціології,
під час виступу на міжнародному соціологічному
семінарі у Зальцбурзі (Австрія) вперше викорис-
тав термін «постіндустріальне суспільство». Ним
визначався соціум, у якому індустріальний сектор
втрачає провідну роль, а головною рушійною си-
лою стають наукомісткі (високі, тонкі) технології.
Це визначення і сьогодні повністю відповідає ре-
аліям – його можна вважати класичним [1].
Префікс пост- допускає неоднозначність у тлума-
ченні основної сутності суспільства. Конкрети-
зацію цієї сутності зробив Пітер Друкер, класик
менеджменту, професор кількох американських
університетів і консультант найбільших фірм
США, який у 1966 р. увів у науковий обіг термін
«суспільство знань» (knowledge society), що визна-
чає тип економіки, в якій знання відіграють
вирішальну роль, а їх виробництво стає джерелом
розвитку [7].
У вищенаведеному контексті цей термін фігуру-
вав у науковому середовищі до 1980-х років, адек-
ватно описуючи розвиток суспільства: у 30-х ро-
ках у розвинених країнах світу виникла така нау-
комістка галузь виробництва, як радіотехніка, в
40-х – ядерні технології, у 50-х – комп’ютерне ма-
шинобудування, в 60-х – ракетно-космічні техно-
логії. Досягнуті в 1970-х роках успіхи у сфері
мікроелектроніки (зокрема, створення мікропро-
цесорів) призвели до появи у 80-х роках минулого
століття персональних комп’ютерів, а в 1990-х –
інтернету. Якщо раніше високі технології спричи-
нювали зародження в суспільстві «острівків
знань», то персональні комп’ютери разом з інтер-
нетом зумовили лавиноподібне поширення гло-
бальних інформаційно-комунікаційних техно-
логій. Успіхи в даній сфері були настільки разючи-
ми, що в засобах масової інформації суспільство
стали називати інформаційним. Цей термін перей-
шов і в лексикон політиків, про що свідчить, нап-
риклад, поява такого програмного документа, як
«Окінавська хартія глобального інформаційного
суспільства», прийнята лідерами країн «великої
вісімки» у 2000 р. [21].
Віддаючи належне ролі та значенню інфор-
маційно-комунікаційних технологій, слід конста-
тувати, що вони – не єдина наукомістка галузь. У
зробленому в 2000 р. у США фундаментальному
прогнозі розвитку світу до 2015 р. йдеться про
пріоритетний розвиток поряд з інформаційними
технологіями й біотехнологій [36]. Сьогодні в роз-
винених країнах підвищену увагу стали приділяти
новітньому напряму – нанотехнологіям, тому
цілком логічним є прийняття на 32-й Генеральній
конференції ЮНЕСКО (Париж, 2003 р.) рекомен-
дацій щодо використання терміна «суспільство
знань», а не «інформаційне суспільство» [20] і
«Туніської програми для інформаційного
суспільства» (Туніс, 2005 р.) [26]. Очевидно і в Ук-
раїні необхідно повернутися до класичного визна-
чення сучасного етапу розвитку суспільства, яке
було введене в науковий обіг ще в 1950–60-ті роки.
З вищевикладеного однозначно випливає
сутність вимог суспільства знань до всіх інсти-
туцій – вони мають орієнтувати свою діяльність на
наукомісткі технології. Щодо бібліотек така ідео-
логема потребує визначення стратегічним напря-
мом розвитку в них інтелектуальних інфор-
маційних технологій [13].
Потрібно наголосити, що спрямованість на нау-
комісткі технології у бібліотеках існувала завжди.
Їх класичним прикладом є процес створення
бібліографічної інформації [12]. Детальне теоре-
тичне опрацювання, чітке визначення об’єкта та
предмета бібліографознавства, методології та ба-
зових бібліографічних категорій і значна практика
каталогізації призвели до того, що бібліографічна
діяльність стала вважатися рутинною. Однак це
процес наукового оброблення документів, що по-
лягає в аналітико-синтетичному переробленні пер-
винної документної інформації в бібліографічну, і
тому його безперечно слід вважати першим ета-
пом наукомістких технологій, спрямованих на
інформаційне забезпечення сталого розвитку
суспільства.
Нетрадиційним для бібліотек світу є процес
створення реферативної інформації, її формування
здійснюється, як правило, у спеціально створених
інформаційних центрах. Така ситуація виникла
внаслідок недооцінки бібліотеками ролі нау-
комістких технологій. Не викликає сумнівів
доцільність проведення реферування в межах
інтегрованого з процесом каталогізації техно-
логічного циклу, розглядаючи його в цілому як
поглиблене аналітико-синтетичне оброблення до-
кументної інформації. Тому слід оцінити досвід
України зі створення на цій базі національної сис-
теми реферування наукової літератури, що була за-
початкована двома провідними науково-інфор-
маційними центрами держави – Національною
бібліотекою України імені В. І. Вернадського
(НБУВ) та Інститутом проблем реєстрації інфор-
мації НАН України.
Якщо реферування можно вважати другим ета-
пом наукового оброблення документів, то третім є
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà â ñèñòåì³ íàóêîâî¿ åëåêòðîííî¿ êîìóí³êàö³¿
7
підготовка оглядово-аналітичних і прогностичних
матеріалів, насамперед, для органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.
Найбільших успіхів у реалізації такого етапу до-
сягнуто Бібліотекою Конгресу США, що первісно
орієнтувалась на інформаційну підтримку діяль-
ності вищого законодавчого органу держави. У
складі цієї бібліотеки в 1912 р. створено
Дослідницьку службу, що є багатогалузевим нау-
ково-дослідним інститутом зі штатом понад 800
осіб високої кваліфікації [22]. Ця служба реалізує
три основні завдання: підготовка з певною
періодичністю бюлетенів з проблем політики, еко-
номіки, науки тощо; підготовка оглядових ма-
теріалів на замовлення комітетів і підкомітетів
Конгресу США; інформаційна підтримка розгляду
Конгресом поточних законодавчих актів. Слід
звернути увагу на одну принципову особливість у
діяльності Дослідницької служби: її фахівці уни-
кають терміна «інформаційно-аналітичні доку-
менти», який передбачає наявність у створених
матеріалах висновків і рекомендацій. Вважається,
що останні – це прерогатива конгресменів, а
Служба має лише надати різнобічну й об’єктивну
інформацію для прийняття науково обґрунтованих
рішень. Певних успіхів щодо інформаційної
підтримки діяльності управлінських структур до-
сягли й українські бібліотеки. В НБУВ, наприклад,
створено Службу інформаційно-аналітичного за-
безпечення органів державної влади, більшість об-
ласних універсальних наукових бібліотек мають
підрозділи з підготовки відповідних матеріалів
для обласних і міських держадміністрацій.
Наступний, четвертий, етап інтелектуального
оброблення документів тісно пов’язаний із
комп’ютерними технологіями, оскільки його ре-
алізація потребує наявності й електронних інфор-
маційних ресурсів, і значних обчислювальних по-
тужностей. Йдеться про проведення взаємодопов-
нювальних бібліо-, інформо- та наукометричних
досліджень у сховищах даних для встановлення
кількісних закономірностей у бібліотечно-бібліо-
графічній діяльності та процесах наукової ко-
мунікації з метою оптимізації науково-інфор-
маційної сфери суспільства в цілому [4]. Прикла-
дами інтелектуальних завдань цього етапу можуть
бути кластеризація (виділення компактних скуп-
чень документів, що мають подібні, заздалегідь не
задані ознаки), процедури побудови нових кла-
сифікаційних схем тощо. Розробки в цьому нап-
рямі все більш інтенсифікуються [31]. Можна го-
ворити про певні досягнення, хоча в повсякденній
бібліотечній практиці згадані інтелектуальні тех-
нології поки що не використовуються.
Технологічний цикл, що передбачає бібліогра-
фування, реферування, підготовку інформаційно-
аналітичних і прогностичних матеріалів, прове-
дення бібліо-, інформо- та наукометричних
досліджень, є передумовою, необхідною для до-
сягнення головного кінцевого результату науково-
інформаційної діяльності бібліотеки XXI ст. –
виділення зі сховищ даних нових знань, що в явно-
му вигляді в них не містяться.
Четвертий і п’ятий етапи інтелектуального об-
роблення документних масивів мають багато
спільного, насамперед, у комп’ютерно-техно-
логічному аспекті. Однак, між ними є й принципо-
ва різниця. Бібліо-, інформо- та наукометричні
дослідження мають на меті вдосконалення науко-
во-інформаційної діяльності бібліотек. П’ятий етап
орієнтовано на зародження в їх стінах наукових ус-
танов, що можуть одержувати теоретичні та прик-
ладні результати у всіх галузях знання. Цей етап
сьогодні бібліотеками ще не реалізовано, лише
проводяться окремі дослідження та експерименти.
Таким чином, за умов переходу від індустріаль-
ного суспільства до суспільства знань бібліотека
має освоїти інтегрований технологічний цикл, що
включає всі наукомісткі процеси оброблення доку-
ментних масивів, починаючи з бібліографування й
закінчуючи екстракцією зі сховищ даних нових
знань. Це – визначальна ідеологема її розвитку й
одночасно неодмінна умова існування, інакше в
XXI ст. книгозбірня стане музеєм книги.
Функціональна трансформація бібліотеки зумо-
вить структурну. Сьогодні класичною є модель
бібліотеки, що включає чотири елементи: фонд,
матеріально-технічну базу, користувача та
бібліотекаря [25]. Інтелектуальні технології
виділення нових знань нададуть бібліотеці
сутнісні функції наукової установи й інфор-
маційно-аналітичного центру. Необхідність кадро-
вого забезпечення інтелектуальних технологій
продукування знань кардинально посилить
освітній акцент у діяльності бібліотек, оскільки
якісну підготовку та підвищення кваліфікації
спеціалістів у цій сфері можна здійснити лише за
участю бібліотек і на їх базі. Використання інно-
ваційних форм безперервної освіти призведе до
появи в концептуальній моделі бібліотеки
дослідницького університету. І, нарешті, інтег-
рація інтелектуальних технологій продукування
знань гуманітарної спрямованості з традиційною
функцією бібліотеки як осередку культури зумо-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
8
вить потребу доповнення згаданої моделі культу-
рологічною інституцією.
Отже, у функціональному аспекті бібліотека
XXI ст. поряд з виконанням традиційних завдань
документно-комунікаційного центру має забезпе-
чити реалізацію повного технологічного циклу
інтелектуальних інформаційних технологій від
бібліографування до виділення зі сховищ даних
нових знань і надання їх користувачам.
Висновки
1. За умов глобалізації та стрімкого розвитку
інформаційно-комунікаційних технологій система
наукових комунікацій стане багатоваріантною за
комунікативними зв’язками, підвищить свою реа-
гентність і спричинить низку проблем, пов’язаних
зі збереженням плинної інформації для наступних
поколінь. Завдання її збереження потребує карди-
нальної активізації роботи бібліотеки з електрон-
ними документопотоками.
2. Бібліотека має освоїти інтегрований техно-
логічний цикл, що включає послідовність нау-
комістких процесів комп’ютерного оброблення
документних масивів: бібліографування, реферу-
вання, підготовки аналітичних матеріалів, прове-
дення статистичних досліджень (бібліо-, інформо-,
наукометричних) як передумову для виділення зі
сховищ даних нових знань. Це – визначальна ідео-
логема технологічного розвитку бібліотеки на дов-
гострокову перспективу.
3. Технологічна трансформація бібліотеки зумо-
вить структурну – вона виступатиме системотвір-
ним елементом комплексу, що включатиме власне
бібліотеку, наукову установу (вона здійснюватиме
продукування нових знань), інформаційно-аналі-
тичний центр, навчальний заклад і культурологіч-
ну установу. Викладена функціонально-структур-
на схема має розглядатися як концептуальна мо-
дель бібліотеки суспільства знань. Місія такої біб-
ліотеки – стати інформаційною серцевиною сус-
пільних інституцій (виробничих, наукових, осві-
тянських і культурологічних), інтегрувальною
ланкою інформаційної сфери суспільства.
Література
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общест-
во. Опыт социального прогнозирования / В. Л. Ино-
земцев (пер. с англ.). – М.: Academia, 1999. – 787с.
2. Будапештская инициатива «Открытый доступ»
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: URL:
http://www.soros.org/openaccess/ru/read.shtml. – Загл.
с экрана.
3. Глухов В. А., Лаврик О. Л. Распределенные элект-
ронные библиотеки // Библиотека в эпоху перемен. –
М., 2001. – Вып. 2 (10). – С. 136–142.
4. Горькова В. И. Информетрия (количественные
методы в научно-технической информации) // Итоги
науки и техники. Сер. Информатика. Т. 10. – М.:
ВИНИТИ, 1988. – 328 с.
5. Дин Ю. Научная коммуникация и библиометрия.
Ч. I. Модель научной коммуникации. Обзор литера-
туры // Междунар. форум по информации и докумен-
тации. – 1998. – № 4. – С. 16–23.
6. Дин Ю. Научная коммуникация и библиометрия.
Ч. II. Процесс научной коммуникации. Обзор литера-
туры // Междунар. форум по информации и докумен-
тации. – 1998. – № 5. – С. 3–17.
7. Друкер П. Энциклопедия менеджмента: Весь
Питер Друкер в одной книге: лучшие работы по ме-
неджменту, написанные за 60 лет / О. Л. Пелявский
(пер. с англ.). – М.; СПб.; К.: Издательский дом
«Вильямс», 2004. – 421 с.
8. Згуровский М. Путь к информационному обще-
ству – от Женевы до Туниса // Зеркало недели. –
2005. – № 34 (562).
9. Копанєва В. Архівування науково-інфор-
маційних ресурсів Інтернет: основні концептуальні
положення // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 2. –
С. 14–19.
10. Копанєва В. Бібліотека та мережева інформа-
ція // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 2. – С. 31–36.
11. Копанєва В. «Відкритий контент» в інтернеті:
становлення, проекти, правові засади // Бібліотечний
вісник. – 2007. – № 3. – С. 3–9.
12. Коршунов О. П. Библиографоведение. Общий
курс. – М.: Изд-во «Кн. палата», 1990. – 232 с.
13. Костенко Л. Й. Бібліотека суспільства знань:
концептуальна модель // Бібліотекознавство. Докумен-
тознавство. Інформологія. – 2006. – № 1. – С. 23–28.
14. Лаврик О. Л. Академическая библиотека в сис-
теме современных научных коммуникаций // Мате-
риалы VI научной сессии ГПНТБ СО РАН (9 – 10 но-
ября 2000 г., г. Новосибирск). – Новосибирск, 2001. –
С. 129–134.
15. Лаврик О. Л. Академическая библиотека в сов-
ременной информационной среде. – Новосибирск:
ГПНТБ СО РАН, 2003. – 251 с.
16. Маркусова В. А., Родионов А. Я. Статья в науч-
ном журнале как основной источник информации
для выполнения фундаментальных исследований в
РАН // Науч.-техн. информация. Сер. 1. – 1998. –
№ 9. – С. 21–28.
17. Михайлов А. И., Черный А. И., Гиляревский Р. С.
Научные коммуникации и информация. – М.: Наука,
1976. – 435 с.
18. Михайлов А. И., Черный А. И., Гиляревский Р. С.
Основы информатики. – М.: Наука, 1968. – 756 с.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà â ñèñòåì³ íàóêîâî¿ åëåêòðîííî¿ êîìóí³êàö³¿
9
19. Наука в информационном обществе / UNESCO
Publications for the World Summit on the Information
Society [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
URL: http://portal.unesco.org/ci/fr/files/12852/
11110597537science_ru.pdf/science_ru.pdf. – Загл. с
экрана.
20. Об итогах 32-й Генеральной конференции
ЮНЕСКО: справка / Российский комитет Програм-
мы ЮНЕСКО «Информация для всех» [Электрон-
ный ресурс]. – Режим доступа: URL:
http://www.ifap.ru/pr/2003/011020b.doc. – Загл. с экрана.
21. Окинавская хартия глобального информацион-
ного общества [Электронный ресурс] / Kyushu-Oki-
nawa Summit 2000. – Режим доступа: URL:
http://www.nbuv.gov.ua/law/00_gio.html. – Загл. с эк-
рана.
22. Система научно-информационного обеспече-
ния деятельности конгресса США: Науч.-аналит. об-
зор / А. Н. Авдулов – М. : ИНИОН, 1990. – 78 с.
23. Соколов А. В. Введение в теорию социальной
коммуникации: Учеб. пособие. – СПб., 1996. – 320 с.
24. Столяров Ю. Н. Библиотека как система // Кни-
га. Исследования и материалы: Сб. – М: Книга, 1984.
– Т. 49. – С. 59–80.
25. Столяров Ю. Н. Библиотека: структурно-функ-
циональный подход. – М.: Книга, 1981. – 255 с.
26. Тунисская программа для информационного об-
щества / Всемирная встреча на высшем уровне по во-
просам информационного общества (Женева, 2003 г.)
– Тунис, 2005 г. [Электронный ресурс]. – Режим дос-
тупа: URL: http://www.nbuv.gov.ua/law/05tunis2.pdf –
Загл. с экрана.
27. Шапиро Э. Л. Бумажные и безбумажные сред-
ства коммуникации – пути и перепутья // НТИ. Сер. 1.
– 1989. – № 5. – С. 2–4.
28. Шапиро Э. Л. Научные и технические библио-
теки в системе научных коммуникаций // Сов. библи-
отековедение. – 1978. – № 6. – С. 33–42.
29. Шапиро Э. Л. Об использовании теории комму-
никаций в зарубежном библиотековедении // Библи-
отековедение и библиография за рубежом. – М.,
1976. – Вып. 59. – С. 66–78.
30. Шапиро Э. Л. О взаимодополняемости фор-
мальных и неформальных коммуникаций // Науч.-
техн. информация. Сер.1. – 1976. – № 3. – С. 3–6.
31. Шерепа Т. А. Інформаційна технологія виділен-
ня та обробки знань у CDS/ISIS-сумісних базах да-
них // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 5. – С. 8–13.
32. Шрайберг Я. Л. Библиотеки и университеты в
электронно-информационной среде: первые шаги на
пути от информационного общества к обществу зна-
ний [Электронный ресурс] // Библиотеки и информа-
ционные ресурсы в современном мире науки, культу-
ры, образования и бизнеса: Материалы конф.
«Крым-2005». – М.: ГПНТБ России, 2005. – 1 элект-
рон. опт. диск (CD-ROM).
33. Энциклопедия кибернетики: В 2 т. / Отв. ред.
В. М. Глушков. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1975. – Т. 2. –
С. 356–359.
34. Bladgen J. Communication: a key to library mana-
gement problems // Aslib. Proc. – 1975. – Vol. 27, № 8.
– P. 319–326.
35. Chen Ching-chih. How TULIP is implemented at
MIT: additional comments from the journal editor //
Microcomputers for Information Management. – 1994. –
Vol. 12, № 1–2. – P. 113–120.
36. Global Trends 2015: A Dialogue About the Future
With Nongovernment Experts [Electronic resource] /
The Central Intelligence Agency. – Way of access: URL:
http:// www.odci.gov/cia/reports/ globaltrends2015/ –
Title from the screen.
37. Hills P. J. The scholarly communications // Ann.
Rev. of Information Science and Technology. – 1983. –
Vol. 18. – P. 99–125.
38. Kluth R. Grundiss der Bibliothekslehre. –
Ewiesbaden, 1970. – 372 p.
39. Kronick D. A history of scientific and technical
periodicals // The Origin and Development of the
Scientific and Technological Press, 1665–1790. – 1962.
– Vol. 42, № 4. – Р. 240.
40. Montgomery M. J. Document Supply in а
Changing World // Interlend. and Doc. Supply. – 1993. –
Vol. 21, № 4. – P. 24–29.
41. New Journal of Physics [Electronic resource]. –
Way of access: URL: http://www.iop.org/EJ/
journal/NJP. – Title from the screen.
42. Searing S. E., Estabrook L. S. The future of scien-
tific publishing on thе Web: Insights fron the focus
groups of chemicals // Portal: Libr. and Acad. – 2001. –
Vol. 1, № 1. – P. 77–96.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-406 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:53:02Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Копанєва, В. 2008-04-21T11:01:17Z 2008-04-21T11:01:17Z 2007 Бібліотека в системі наукової електронної комунікації / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 3-9. — Бібліогр.: 42 назв. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/406 Development of the system of scientific communications and its increasement and the necessity of preservation of the network information is examined. The urgent expediency of the development by a library of the integrated work cycle including sequence of high technology processes of computer processing of documentary massives (both referencing and allocation from data depositaries of the new knowledge) is proved. The conceptual model of a library which becomes an integrating part of the information sphere of the society is described. Розглянуто питання розвитку системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження плинної мережевої інформації. Обгрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукомістких процесів комп'ютерної обробки документальних масивів від бібліографування до виділення зі сховищ даних нових знань. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках Бібліотека в системі наукової електронної комунікації A library in a system of scientific electronic communication Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації Копанєва, В. Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| title | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| title_alt | A library in a system of scientific electronic communication |
| title_full | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| title_fullStr | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| title_full_unstemmed | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| title_short | Бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| title_sort | бібліотека в системі наукової електронної комунікації |
| topic | Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| topic_facet | Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/406 |
| work_keys_str_mv | AT kopanêvav bíblíotekavsistemínaukovoíelektronnoíkomuníkacíí AT kopanêvav alibraryinasystemofscientificelectroniccommunication |