Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40601 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. / С. Татаринов, В. Щербак // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 314-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860078387750502400 |
|---|---|
| author | Татаринов, С. Щербак, В. |
| author_facet | Татаринов, С. Щербак, В. |
| citation_txt | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. / С. Татаринов, В. Щербак // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 314-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
314
державного університету. Серія: Історія. Політологія. Вип. 2. – Маріуполь: Маріупольський
державний університет – МФ ТОВ «Друкарня «Новий світ»», 2011. – С. 20-26.
19. Авраменко А. Козацьке військо на Кубані [Текст] / А.М.Авраменко, Б.Є.Фролов,
В.К.Чумаченко // Історія Українського Козацтва. Нариси: У 2 т. – Т. ІІ. – С. 364-414.
20. Малукало А. Кубанское казачье войско в 1860 – 1914 гг.: организация,
система управления и функционирования, социально-экономический статус [Текст] /
А.Малукало. –Краснодар: «Кубанькино», 2003.–216 с.
21. Фролов Б.Е. Оружие кубанских казаков [Текст] / Б.Е.Фролов. – Краснодар:
Традиция, 2009.–128 с.
22. Шахторин А.А. Подготовка казаков Кубанского казачьего войска во второй половине
ХІХ – начале ХХ веков [Текст] / А.А. Шахторин. – Краснодар: КВВАУЛ, 2008. – 213 с.
Сергій Татаринов (Артемівськ), доцент
Української інженерно-педагогічної
академії, кандидат історичних наук
Віктор Щербак (Артемівськ), студент УІПА
Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст.
Джерела вказують на існування Бахмутського козацького полку з 1701
по 1764 рр. (Бахмут, Тор, Маяки) [1].
У документах згадується «гарнізонний батальйон» або «Бахмутська
козацька компанія» [2]. Петро I після руйнування Таганрогу вимушений був
перевести до Бахмуту військову команду, приписати до фортеці 1450
«черкасов» Ізюмського полку [3].
«У минулому де 1711 року по здачу міста Азова і після розорення
Троїцького по указу ... Імператора Петра Великого і по розбору генерала-
адмірала графа Ф. Апраксіна з усть річки Міуса і фортеці Семеновської
переведений в Бахмутську фортецю ... ротмістр Василь Павлов син
Шабельський з командою для охорони від кримських частих ворожих
набігів міст Бахмута і Тора, Бахмутських і Торських соляних заводів...» [4].
Сини Шабельського - Іван і Прокофій служили у складі «Бахмутського
кінного козачого» полку. Іван Васильович в 1748 р. отримав звання
полковника і був призначений командиром Бахмутського полку.
У 1719 р. капітан Бахмутського батальйону Чирков і ландрат
Вепрейський попросили уряд прикомандирувати в Бахмут по 50 козаків з
кожного слобідського полку (Ізюм, Охтирка, Харків, Суми, Острогожськ),
50 чугуївських кінних козаків. Кожен козак Харківського полку повинен
був добути по 4 пуди солі на кожен двір (всього 24092 пуди в рік) [5].
З 1721 р. Б.к.п. був підпорядкований Військовій Колегії. У 1732 р.
рахувалися 453 козаки з сім'ями [6].
Російсько-турецька війна 1736 - 1739 рр., перебування у Бахмуті
фельдмаршалів І.Мініха і П. де Лассі, набіги на Бахмутську провінцію в
1736 р. кримських татар показали слабкість козацьких формувань. 20 травня
1736 р. де Лассі узяв Азов, був поранений, нагороджений імператрицею
315
Ганною орденом Андрія Первозванного. Була організована оборона по
Дінцю, Міусу і Кальміусу, зроблена спроба через Арабатськую стрілку
увірватися до Криму. У 1745 р. уряд переселив в Бахмут і Тор 712 козаків -
388 з Війська Донського і 324 із слобідських полків [7].
За версією «Малої енциклопедії козацтва», 27 жовтня 1747 р. був сформований
Бахмутський кінний полк, штатний розклад його включав 3 ротмістрів, 3 осавулів,
3 хорунжих. На охорону кріпосних валів і глибоку розвідку в степу татарських
чамбулів виділялося щодня до 60 козаків. Вони охороняли храми, «приспешные
хати». У 1748 р. чисельність полку складала 300 козаків [1].
Був затверджений герб Бахмутського полку (гармати, комора солеварні,
птиця Сирін). За Табелем фортець 1761 р. гарнізон складав в мирний час 1
батальйон піхоти, під час війни - до 2500 піхоти і 150 кіннотників. За
артилерійською Відомостю фортець Бахмут мав 60 гармат і 16 мортир [8].
Отаман ВД С.Д.Єфремов відрядив до Бахмуту Ю.Д.Кутейникова з загоном 500
шабель на допомогу комендантові гарнізону генерал-майорові І.Романусу.
«Оберігаючи постами і пікетами це місто від раптових нападів ворога, Кутейников
зробив тут перший чудовий подвиг»- написано в послужному списку [9].
До його полку приєднали 300 козаків, навесні 1769 р. велика татарська
орда напала на околиці фортеці, зруйнувала зимівники і полонила понад 800
жителів. Коли орда рушила від Бахмуту, її зустрів полк Кутейникова і
вщент розбив, захопив обоз і звільнив всіх полонених, 4 татар Кутейников
привіз генералові Романусу. Катерина нагородила Кутейникова нашійною
золотою медаллю[10]. Після війни Б.к.п. був переформований у Луганський
пікенерський, згодом у Бахмутський та Ізюмський гусарський полки [11].
М.І.Кутузов очолював полк у 1777-83 рр. «Новоросійський календар» вказував
на шанобливе зберігання жителями його будинку ще у 30-ті рр. ХІХ ст. [12, 104].
Бахмутськими гусарами командували наприкінці ХУІІІ ст. Вітгенштейн,
Депрерадович, Багратіон, Кекуатов [11]. Полк на чолі з Л.І.Депрерадовичем взяв
участь у заколоті 1 березня 1801 р., коли вбили Павла Першого.
Доля посміялася над Леонтієм Депрерадовичем, коли після скандалу у
1807 р. його було відставлено з армії, і він до 1840 р. був предводителем
дворян Бахмутського повіту, опікуном Повітового училища [13].
Джерела та література
1. Малая энциклопедия украинского казачества. Интернет.
2. Багалей Д.И. История Слободской Украины. Киев, 1993.
3. Голиков. Деяния Петра Великого.т.13 – Москва, 1840. Лисенков А.В.
Историко-статистическое описание Троицкого собора Бахмута. Екатеринославские
епархиальние ведомости. Екатеринослав, 1875, №№13-15.
4. Коцаренко В.Ф. Краматорск: забытые страницы истории. - Краматорск, 1999.
5. Ведомость, учиненная в Бахмутской управе благочиния с какого времени гор. Бахмут.
Записки Одесского общества истории и древностей. т.1. –Одесса, 1850. Оглоблин А.П. Архив
Бахмутских и Торских соляных заводов. Архивное дело, № 9-10. – Харьков, 1929.
6. ЦГИАУ, Ф.1638, оп.1, д.13, л.л. 1-33 с обор. – письмо ротмистра Раздорского
316
об отводе реки от крепости Бахмут. П. Шабельский. Историческое описание реки
Северного Донца близ Святых гор. Записки Одесского Общества истории и
древностей. Одесса, 1846. Военно-статистическое обозрение Российской империи. т.
ХІ, ч. 4. Екатеринославская губерния. СПб, 1850.
7. Гавриил. Отрывок из повествования о Новороссийском крае. Записки Одесского об-
ва истории и древностей.т.3. – Одесса, 1853. Скальковский А.А. Хронологическое
обозрение истории Новороссийского края. Одесса. т. 1-2. 1836. Скальковский А.А. Опыт
статистического описания Новороссийского края. Т.1-2. Одесса, 1850, 1853.
8. Лишин А.А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского. – Новочеркасск,
1891, т.1, 1894, т.2. ЦГИАУ, Ф.1800, оп.1, д. 13, л. 23 с об. – о фортификационных
работах в Бахмуте в 1761 г. ЦГИАУ, Ф.1805, оп. 1, д. 30, л.л. 392-419 – список казаков
жителей Бахмута и окрестностей с домочадцами и имуществом. ЦГИАУ, Ф.1805, том 2,
д. 34, л.л. 200-327- платежная ведомость казаков-солеваров. ЦГИАУ, Ф.1805, том 5, д. 34,
л.л. 697-765 – инструкция атаманам крепости Фисухе, Данилову.
9. СавеловЛ.М. Донские дворянские роды. Москва. 1902, вып. 1. Сенюткин М.
Донцы. Биографии старшин. Москва. 1866, т. 2. Карягин С.В. Кутейниковы и
другие. - Москва, 2003. - ХХХVI.
10. Гос.архив Ростовской области. Ф.341, оп.1, д.231, л.4,9; ГАРО. Ф. 46, оп.1,
д.40, л.50; ГАРО. Ф.341, оп.1, д.444, л.16,21.
11. Гербель Н. К 200-летию Изюмского гусарского полка. - СПб., 1851; Военная
энциклопедия России. – СПб.: Изд. Сытина, 1910-1914. - Т.11.
12. Новороссийский календарь на 1835 г.—Одесса, 1834, 230 с.
3.РГИА, ф.733,оп.49,д.99. Дело об открытии Бахмутского уездного училища и
доме Золотарева; РГИА, ф. 733, оп. 78, д. 749. Дело об увеличении содержания
учителей Бахмутского уездного училища.
Ольга Брель (Чигирин), старший науковий співробітник
Національного історико-культурного
заповідника «Чигирин»
Яніна Діденко (Чигирин), учений секретар
Національного історико-культурного
заповідника «Чигирин»
Польова гармата ХVII століття з колекції музею Богдана
Хмельницького Національного історико-культурного заповідника
«Чигирин»
Артилерія на території України відома здавна. Перша згадка про її
використання датується 1399 роком, коли вона була застосована в битві з
татарами на р.Ворскла1. І хоча в ХVI столітті більш скорострільними були
лук чи арбалет (навіть у ХVII ст. гармату заряджали 5-7 хвилин), однак
наявність артилерії ставала вирішальним фактором у баталіях.
Популярними гармати стають у ХVI – ХVII вв. Так документи свідчать про
їх використання для захисту прикордонних козацьких міст, замків та
фортець2. Ревізія 1622 року так описує укріплення одного з прикордонних
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40601 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:42Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Татаринов, С. Щербак, В. 2013-01-20T11:59:40Z 2013-01-20T11:59:40Z 2012 Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. / С. Татаринов, В. Щербак // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 314-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40601 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. Article published earlier |
| spellingShingle | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. Татаринов, С. Щербак, В. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| title | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. |
| title_full | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. |
| title_fullStr | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. |
| title_full_unstemmed | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. |
| title_short | Військова організація козаків Бахмату у ХУІІІ ст. |
| title_sort | військова організація козаків бахмату у хуііі ст. |
| topic | Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| topic_facet | Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40601 |
| work_keys_str_mv | AT tatarinovs víisʹkovaorganízacíâkozakívbahmatuuhuíííst AT ŝerbakv víisʹkovaorganízacíâkozakívbahmatuuhuíííst |