Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р.
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40611 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. / Ю. Мисько, С. Пивоваров // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 367-370. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614994837012480 |
|---|---|
| author | Мисько, Ю. Пивоваров, С. |
| author_facet | Мисько, Ю. Пивоваров, С. |
| citation_txt | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. / Ю. Мисько, С. Пивоваров // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 367-370. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-11-28T18:09:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
367
Юлія Мисько (Чернівці), доцент кафедри етнології, античної
та середньовічної історії факультету історії, політології
та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
ім. Ю. Федьковича, кандидат історичних наук
Сергій Пивоваров (Чернівці), зав. кафедрою етнології, античної
та середньовічної історії факультету
історії, політології та міжнародних відносин
Чернівецького національного університету
ім. Ю. Федьковича, доктор історичних наук
Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р.
У 2011 р. археологічна експедиція Чернівецької філії ДП «Науково-
дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту
археології НАН України продовжувала працювати на території Державного
історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця», третій сезон
зосереджуючи основну увагу на розчищенні Привратного двору замку,
зведення якого відбувалося на поч. ХVІІІ ст., коли фортеця перейшла під
турецьку зверхність. Територія новоутвореного двору опинилася значно
нижче основного внутрішнього рівня цитаделі, підсипаного на 8–10 м при
реконструкції фортеці у ХV ст. за молдавського господарювання. Це
пришвидшило його засипання ґрунтом і сміттям після втрати об’єктом
воєнного значення у ХІХ ст. Двір, разом з іншими спорудами, почав
поступово приходити у занепад.
Насамперед, була звільнена від ґрунту, висота якого біля стіни сягала 2,5
м, західна частина двору, що примикала до виходу з В’їзної вежі. Біля
північно-західного кута цієї вежі на рівні денної поверхні компактно
розміщувалось 422 чавунних гарматних ядра різного діаметру. Серед них 14
ядер діаметром 8 см, 221 ядро діаметром 4 см і 187 ядер діаметром 1,5-2,5
см. Всі вони суцільнолиті у формах із двох стулок, що чітко простежується
на їх поверхні. Разом із ними трапилися уламки 2 чавунних бомб (7,4 х 7,7
см) або ручних гранат, пустотілих всередині. Поряд виявлено половинку
скляної гранати чи ядра із слідами повторного перебування у вогні. Тут же
було знайдено й близько 30 уламків від чавунних ядер різної величини.
Крім ядер, трапилося понад 50 свинцевих куль діаметром від 11 до 16 мм та
зливки свинцю прямокутної форми, з якого вони відливалися. Значна
частина куль має літіки (необрізані частини металу, які повторюють форму
ливарного каналу кулелійки).
Після часткового видалення земляних відвалів з центральної частини
двору роботи зосередилися у його східному секторі. Була продовжена
розчистка частини північної стіни поруч із залишками Південно-східної
вежі, розкопаної у 2009–2010 роках. Під час розчищення була вилучена
велика кількість різночасового матеріалу, більшість якого складає
керамічний. Хронологічно він датується ХV–ХІХ ст. із переважанням
пізнішого – ХVІІІ –ХІХ ст., що зрозуміло з огляду на основний час
368
функціонування двору, коли там були зведені будівлі, вірогідно,
складського призна-
чення. Знайдені фраг-
менти як столового, так
і кухонного посуду.
Перша група кераміки
складається із числен-
них уламків горщиків,
мисок та тарілок різних
розмірів. Багато одно-
або двобічно поливаних
посудин із зеленою або
жовто-брунатною поли-
вою. Серед кухонного
посуду, крім іншого,
присутні й посудини
(глечики, чайники,
водолії), від яких
збереглися глиняні ручки. Є уламки червоноглиняних тазиків на трьох
ніжках з відігнутим широким бортиком, прикрашеним штампованим
орнаментом, які раніше не траплялися. Серед предметів побутового
призначення – уламки підсвічників та жаровні на ніжках.
Інші глиняні вироби представлені численними фрагментами люльок. Це
18 ушкоджених турецьких люльок (3 – з клеймами); 32 чашечки від люльок
та їх фрагменти, в тому числі одна – з позолотою, інша – з квітковим
розписом білою фарбою в барочних традиціях; 29 тулійок (4 – з клеймами).
Всі їх можна віднести до так званого «турецького» («східного», «північно-
причорноморського») типу. Клейма карбувалися на більших за розмірами
люльках ХVІІІ ст., тоді як на менших, хронологічно більш ранніх, вони не
зустрічаються. Більшість округлих, овальних або сегментоподібних клейм,
виявлених на хотинських люльках, виглядає оригінальними знаками
турецьких виробників, а не імітаціями арабського письма. Серед хотинських
знахідок найчастіше зустрічається сегментоподібне клеймо, проставлене
один, два і навіть три рази, яке читається як «Шишман», що може бути
власним ім’ям або прізвиськом майстра, і означає «гладкий»1.
Традиційними для Привратного двору є також знахідки турецьких
монохромних (синьо-білих) та поліхромних напівфаянсів ХVІІІ ст., в
основному, імпортів з м. Кютах’я. Зазвичай це уламки кавових чашок,
орнаментованих рослинним або геометричним орнаментом переважно
синього, жовтого і червоного кольорів. Колекція монохромних напівфаянсів
із фортеці збагатилась посудиною більших форм – розвалом мисочки
діаметром 14 см з синім рослинним розписом (Рис. 1).
Серед знайдених металевих виробів – 2 фрагменти бронзової посудини
(можливо, культового призначення) з мініатюрними вушками, прикрашені
Рис. 1. Привратний двір. Мисочка з синім
рослинним розписом (мал. Ю. Мисько)
369
тисненим орнаментом зі смуг та вкритих крапками трикутників (Рис. 2, 1,2);
ручка від металевої посудини із
прорізним отвором в центрі (Рис. 2,
3); бронзові стрижні, прикрашені
орнаментами й набалдашником
(Рис. 2, 4,5). Один з них, аналогія
якому є серед знахідок з
Аккерманської фортеці, можливо,
слугував шпилькою. Крім цього,
трапилися округлі, орнаментовані
рифленням накладки (Рис. 2, 6,11);
орнаментовані пластини (Рис. 2,
9,10); різноманітні дрібні накладки
та нашивки (Рис. 2, 7,8,12);, бронзові
каблучки з камінням або без них
(Рис. 20, 17-18). Цікавою є частина
поясної підвіски з головою дракона,
подібну до якої було знайдено в
Аккерманській фортеці у
золотоординських шарах (Рис. 3, 5)2.
У Хотинській фортеці золотоор-
динський шар відсутній, можливо,
подібні речі використовувалися
значно довший час у руслі тюркської
культурної традиції.
Нумізматичний матеріал з
Привратного двору представлений
12 монетами, серед яких і срібні
грошові знаки Османської імперії.
Це – точно не ідентифікований
акче ХVII ст., 1 пара Ахмеда ІІІ 115
р.х. (1703 р.), 1 пара Мустафи ІІІ
1183 р.х (1769 р.) та 1 пара
XVIII ст. із затертими написами.
Крім розчищення Привратного
двору, у 2011 р. роботи
проводилися і за межами замку. За
східною оборонною куртиною
Нової фортеці на березі Дністра
впритул до скельної основи був
закладений розвідувальний шурф,
пізніше розширений до розмірів 6,3
х 5 м. У верхніх шарах присутні
артефакти, вочевидь викинуті за
Рис. 2. Знахідки з Привратного
двору (мал. М. Ільківа)
Рис. 3. Знахідки з розкопу на березі Дністра
(1-4) (мал. М. Ільківа) та Привратного
двору (5) (мал. Ю. Мисько)
370
фортечний мур у ХVІІІ ст.: численні уламки кераміки; кахлів; пошкоджені
люльки (9 екземплярів); 20 цілих та фрагментованих чашок від люльок; 9
тулійок; розбитий фаянсовий та фарфоровий посуд, серед якого і фрагменти
кютахійських напівфаянсів. Є також вироби з молочного скла.
У культурних нашаруваннях розкопу також було виявлено ряд
металевих знахідок: округлу, з квіткою в центрі пряжку-пафту (Рис. 3, 6);
накладку з рослинним орнаментом (Рис. 3, 3); прикрасу із трьох вписаних
одне в одне дротяних кіл (Рис. 3, 4); бронзовий перстень (Рис. 3, 1). Монетні
знахідки представлені 11 екземплярами грошових знаків, серед яких 2
монети належать карбуванню Османської імперії. Це – 1 пара Ахмеда ІІІ,
випущена в 1126 р.х. (1717 р.) та 1 пара ХVІІІ ст. з пошкодженими
написами. Вірогідно, остання монета є фальшивою через свою мідну
серцевину. Ще декілька монет ХVІІІ ст. було знайдено недалеко за межами
фортеці, у котловані на місці будівництва ресторанно-готельного комплексу
«Фортеця Гетьманів»: 1 пара Османської імперії Мустафи ІІІ 1171 р.х.
(1758 р.), 2 мідних посріблених уламки (половинка і четвертинка)
османських монет ХVІІІ ст. Враховуючи, що крім цих фальшивих
османських фрагментів знайдено ще 2 подібні четвертинки європейських
монет, можна з впевненістю припустити існування у Хотинській фортеці
фінансової установи, що перевіряла якість обігової монети. Фальшиві
екземпляри вилучалися і знищувалися.
Отже, знайдені турецькі артефакти дають нам можливість більш детально
скласти уявлення про цей період існування Хотинської фортеці.
Література
1 Мисько Ю., Галенко О. Клейма на турецьких люльках з Хотинської фортеці //
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових праць. – Вип.
19. – К., 2010. – С. 456.
2 Біляєва С.О. Взаємовідносини східнослов’янського і тюркського світів у ХІІІ-
ХVІІІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень в Україні): дис. … доктора іст.
наук: 07.00.04 / Біляєва Світлана Олександрівна. – К., 2012. – С. 174, рис. 41.
Владимир Безвенюк (Киев), ведущий юрисконсульт
Национального военно-исторического музея Украины
Каффа: как первый и основной объект
османской фортификации на земле современной Украины
Город был основан греческими колонистами из Милета в VI веке до н. э.
С 355 года до н. э. Феодосия входила в состав Боспорского царства, была
разрушена гуннами в IV веке н. э. В этот период в городе и окрестностях
жили аланы и поселение получило аланское название Ардабда (осет.
«Авдарди») - в переводе «семибожная». В V веке город перешел под
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40611 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T18:09:23Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Мисько, Ю. Пивоваров, С. 2013-01-20T12:29:47Z 2013-01-20T12:29:47Z 2012 Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. / Ю. Мисько, С. Пивоваров // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 367-370. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40611 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Тюркологічні дослідження Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. Мисько, Ю. Пивоваров, С. Тюркологічні дослідження |
| title | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. |
| title_full | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. |
| title_fullStr | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. |
| title_full_unstemmed | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. |
| title_short | Турецькі артефакти з розкопок Хотинської фортеці у 2011 р. |
| title_sort | турецькі артефакти з розкопок хотинської фортеці у 2011 р. |
| topic | Тюркологічні дослідження |
| topic_facet | Тюркологічні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40611 |
| work_keys_str_mv | AT misʹkoû turecʹkíartefaktizrozkopokhotinsʹkoífortecíu2011r AT pivovarovs turecʹkíartefaktizrozkopokhotinsʹkoífortecíu2011r |