Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ
Статтю присвячено історії й витокам створення Форуму Азійсько-Європейської співпраці (ASEM), завданням і принципам його діяльності, напрацюванням з початку створення й ролі ЄС у цьому процесі. Статья посвящена истории образования Форума Азиатско-Европейского сотрудничества (АСЕМ), целям, принципам е...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40636 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ / Н. Чабала // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 19. — С. 167-178. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860200441425428480 |
|---|---|
| author | Чабала, Н. |
| author_facet | Чабала, Н. |
| citation_txt | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ / Н. Чабала // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 19. — С. 167-178. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки |
| description | Статтю присвячено історії й витокам створення Форуму Азійсько-Європейської співпраці (ASEM), завданням і принципам його діяльності, напрацюванням з початку створення й ролі ЄС у цьому процесі.
Статья посвящена истории образования Форума Азиатско-Европейского сотрудничества (АСЕМ), целям, принципам его деятельности, достижениям и роли ЕС в этом процессе.
This article is about the history of creation of Asia-Europe Meeting (ASEM), mechanism and principles of ASEM activities, what Forum has been doing since its establishment and the role of EU in the ASEM process.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:09:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наталія Чабала
ПОЛІТИКА ЄС ЩОДО ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ:
СПІВПРАЦЯ У РАМКАХ АСЕМ
Статтю присвячено історії й витокам створення Форуму Азійсько-
Європейської співпраці (ASEM), завданням і принципам його діяльності,
напрацюванням з початку створення й ролі ЄС у цьому процесі.
Ключові слова: Європейський Союз, Південно-Східна Азія, співпраця,
Азійсько-Європейський Форум.
У країнах Західної Європи наприкінці 90-х років ХХ ст. відбулося
поглиблення інтеграційних процесів. Початок новому етапові розвитку
інтеграції покладено підписанням Маастрихтського договору 1992 року,
згідно з яким було засновано Європейський Союз на базі Європейських
Співтовариств. Країни-члени ЄС стали на шлях об’єднання зусиль у
реалізації спільної зовнішньої політики й політики безпеки, будівництва
економічного й валютного союзу, запровадження єдиної європейської
валюти. Інтеграція в межах ЄС значно вплинула на зростання політичної
ролі ЄС у світі, посилення позицій ЄС у світовій економіці.
Одним із важливих напрямів політики ЄС є співпраця з країнами
Південно-Східної Азії. Бурхливий економічний розвиток азійських країн
наприкінці ХХ ст. збільшив інтерес ЄС до цього регіону, що надало поштовх
для налагодження торговельно-економічних зв’язків, здобуття нових ринків
для європейських товарів, поглиблення політичних відносин, поширення
демократичних цінностей. Країни Південно-Східної Азії прагнули отримати
нові технології з Європи, розширити свої торговельні зв’язки, поглибити
політичний діалог. Загалом, взаємовигідна співпраця значно посилила полі -
тич ні та економічні позиції як однієї, так й іншої сторони на світовій арені.
Важливим етапом у розвитку взаємовідносин між ЄС і країнами Східної
Азії стало створення 1996 року Форуму Азійсько-Європейської співпраці
(АCЕМ) – (Asia-Europe Meeting – АSЕМ). Уперше сформувався механізм
постійного діалогу, рівноправного стосовно всіх партнерів двох частин
світу, різноманітного за змістом, починаючи з політики, економіки, культури
і закінчуючи іншими галузями діяльності суспільства. Утворення АСЕМ
стало необхідністю, що відображало тенденцію зміцнення співпраці між
країнами і регіонами, зростаючу роль Азійського регіону, прагнення як Азії,
так і Європи до діалогу.
З початку свого існування азійсько-європейська співпраця сприяла знач -
ному розширенню багатогранних зв’язків між країнами двох континентів.
Шукаючи свої перспективи участі у Форумі, багато країн Азійсько-
Тихоокеанського регіону, такі, як Індія, Пакистан, Австралія, Нова Зеландія
та Росія невдовзі висловили бажання приєднатися до цього процесу.
Наразі Форум об’єднує 45 партнерів з обох континентів, у тому числі
Європейську Комісію ЄС, Секретаріат АСЕАН, налічує понад 3 млрд. людей
(58% населення планети), охоплює 60% усієї світової торгівлі й 50% ВВП
світу, пов’язуючи практично всю Європу та Азію1.
На майбутньому Саміті АСЕМ у Брюсселі (Бельгія) 4-5 жовтня 2010 р.
країни-члени знов розглянуть багато нагальних питань взаємовідносин: від
подолання економічної кризи й проблем збереження навколишнього середо -
ви ща до теми морського піратства, регіональних проблем (Бірма/М’янма,
Корейський півострів) та освітніх проектів, академічних обмінів науковця -
ми й студентами. Важливим і епохальним кроком буде прийняття нових
членів: Росії та Австралії2.
Важливу роль у політиці України відіграють як відносини з Європейсь ким
Союзом, так і країнами Південно-Східної Азії. Для українських дослід ників
і політиків актуальною темою є взаємовідносини між ЄС і регіоном Східної
Азії, зважаючи на значний розвиток і посилення їх позицій у світі за останні
десятиліття. Україна могла б також використати досвід міжрегі ональної
співпраці в побудові свого стратегічного курсу як щодо Азійського регіону,
так і ЄС.
Аналізуючи дослідження й публікації, присвячені проблемам трансрегіо -
наль ної співпраці у рамках АСЕМ, можна свідчити про недостатнє висвіт -
лення цієї теми українськими дослідниками. Воднораз європейські та азійські
дослідники приділяють значну увагу питанням взаємовідносин Європи та
Азії у рамках АСЕМ. Серед європейських науковців варто виділити
наступних: Юрген Руеланд, Поль Велфенс, Поль ван дер Велде, Сілліан Ріан,
Франц Ніппінг. Проблеми міжрегіональної співпраці й діяльності АСЕМ у
своїх працях розглядали такі азійські дослідники, як Лей Ві Йео, С.Сутіфанд,
Нгуен Зуі Куі та ін. Багато розробок проводяться на базі інституту Азійсько-
Європейських студій в Сінгапурі при Фундації «Азія-Європа» (ASEF – Asia-
Europe Foundation), створеної 1997 року як елемента процесу АСЕМ, з метою
поширення співпраці через культурні, інтелектуальні обміни.
Метою цієї розвідки є дослідження передумов та історії налагодження
взаємовідносин між ЄС і країнами Південно-Східної Азії в другій половині
ХХ ст., розкриття витоків АСЕМ, його ролі у регіоні й на міжрегіональному
рівні, аналіз структури роботи і механізму взаємодії Форуму, порядку
прийняття рішень, з’ясування мети і принципів діяльності АСЕМ і висвіт -
лення деяких досягнень за період 14-літньої діяльності.
З початком інтеграційних процесів у 60-80-х роках ХХ ст. Європейські
Співтовариства виявляли інтерес до азійського регіону і прагнули налаго -
дити співпрацю більшою мірою в економічній галузі. Азійські країни, зі
168 Наталія Чабала
свого боку, також були зацікавлені у встановленні зв’язків із країнами
Європи. Після Другої світової війни більшість азійських країн брали участь
у багатосторонніх відносинах з Європейським Співтовариством. Так, Таї -
ланд першим установив відносини з ЄС 1962 року, Філіппіни 1964 року,
Малайзія та Сінгапур 1972 року. Однак у період «холодної війни» США
приділяли особливу увагу Азійсько-Тихоокеанському регіону, а саме
Південно-Східній Азії, що не могло не вплинути на відносини між ЄС і
цими країнами, обмежуючи їх потенціал3.
Із заснуванням 1967 року АСЕАН (Асоціації країн Південно-Східної Азії),
куди ввійшли Індонезія, Малайзія, Сінгапур і Таїланд, відносини з ЄС пожва -
вішали і вже 1972 року відбулася перша зустріч задля встановлення відносин
з ЄС. На початку відносини ЄС-АСЕАН були, переважно, торго вельно-
економічними і мали на меті отримання більшого доступу до ринків збуту4.
У вересні 1974 р. сформовано Об’єднану групу по вивченню можли вос тей
подальшої співпраці, що дало поштовх до її розширення не лише у торгівлі, а
й сільському господарстві, промисловості, спільній розвідці природних
копалин АСЕАН, мобілізації капіталу для фінансування проектів АСЕАН5.
З 1978 р. політичний діалог став важливою частиною порядку денного для
Зустрічі міністрів АСЕАН – ЄС. Угоду про Співпрацю між АСЕАН та ЄЕС
(Європейське Економічне Співтовариство) підписано в березні 1980 р. в Куала-
Лумпурі. Вона передбачала поглиблення економіч них, а також соціальних і
культурних зв’язків двох регіонів, пожвавлення міжнародної торгівлі. Дві
Сторони погодилися надати одна одній статусу привілейованого партнера в
торгівлі. Відносини між регіонами піднеслися на новий щабель розвитку6.
Незважаючи на всі позитивні моменти, відносини ЄС-АСЕАН, більшою
мірою, розглядались як відносини «донора – отримувача». Це були
нерівноправні стосунки, де країни АСЕАН неминуче були у слабшому
торговельному становищі7.
Протягом 80-х – першої половини 90-х років співпраця ЕС та АСЕАН
нарощувала оберти як в економіці, так і політиці. ЄС почав розглядати
країни АСЕАН як надійного партнера в регіоні, особливо в економічній
галузі, та як плацдарм для розширення азійсько-європейських відносин
загалом. Швидко зростаючий ринок з 500-мільйонним населенням приваб -
лював європейські держави. Тому ЄС вирішив акцентувати увагу на чутли -
вих політичних питаннях (права людини, демократизація тощо) та зосереди -
тися на прагматичному курсі: сфокусуватися на розвитку економічних
відносин. Це також треба розглядати у контексті кардинальної зміни політи -
ки ЄС стосовно Азії, що яскраво відображено у Повідомленні Європейської
Комісії «В напрямі Нової Азійської Стратегії» 1994 р. Згідно з цим докумен -
том, відносини між ЄС та АСЕАН визначалися як пріоритетні та основопо -
ложні для подальшої співпраці нового рівня, що ЄС планував в Азії.8
Регіональні й глобальні наслідки незалежності Косово 169
Країни Північно-Східної Азії, зокрема Японія, Китай, Південна Корея,
мали різнопланові відносини з Європейським Співтовариством. Японія
прагнула використовувати зв’язки з ЄС, здебільшого, для того, щоб
отримати торговельні преференції в рамках Генеральної Угоди щодо
тарифів і торгівлі (ГААТ). На початку 1980-х років зріс інтерес японських
інвесторів до європейського ринку. 1981 року японські інвестиції в ЄС
становили 5,3 млрд. дол., що є 11,6 % загальних прямих іноземних
інвестицій (ПІІ) в інші країни. 1985 року показник ПІІ Японії в Європу
подвоївся до 11 млрд. дол. Між 1985-1989 рр. інвестиції становили 45 млрд.
дол., із середнім щорічним показником 14,8 млрд. дол.9.
У 1960-х роках показники китайського експорту в торгівлі з ЄС становили
20%. Під час Культурної революції в Китаї відносини з ЄС різко погіршились.
У травні 1975 р. ЄС установив дипломатичні відносини з Китаєм. 1978 року
підписано Угоду про Всесторонню Торгівлю, за якою Європа надала Китаю
статус Привілейованого Торгового Партнера як виключення для країни не
члена ГААТ. 1988 року ЄС відкрило офіс Європейської Делегації в Пекіні,
започаткувавши нову фазу співпраці між Китаєм та ЄС10.
Південна Корея стала останньою східно-азійською країною, з якою ЄС
установив дипломатичні відносини у 1980-х роках. До 1970-х років еконо -
мічні й торгові зв’язки були незначними: лише 7,8 % південнокорейського
експорту йшло в ЄС, водночас як 70% – до США. У листопаді 1993 р. ЄС і
Південна Корея підписали Угоду про співпрацю в торгівлі11.
Загалом 80-і роки ХХ ст. характеризувалися значним зростанням
японської економіки, посиленням економічного впливу Тайваню, Південної
Кореї та Сінгапуру, політикою заохочення іноземних інвестицій Китаєм. У
цей період ЄС посилювало своє економічне становище та зміцнювало
зв’язки з АСЕАН і Східно-Азійськими країнами, підписуючи різноманітні
угоди, надсилаючи представницькі делегації в ці країни, щоб підготувати
платформу для подальшого розвитку Азійсько-Європейської Співпраці.
Країни Північно-Східної Азії (Японія, Китай та Південна Корея) вітали
започаткування азійсько-європейського діалогу. Японія бажала розширити свої
відносини з ЄС, покращити доступ своїх товарів та інвестицій до його ринків.
Це допомогло б їй зменшити залежність від США та посилити свою присут -
ність та участь в азійських справах. Китай також вітав ініціативу АСЕАН про
Азійсько-Європейський Форум. Пекін бажав отримати більше інвестицій від
ЄС. Південна Корея з новою індустріалізованою економікою воліла посісти
помітне місце на міжнародному ринку, особливо в Азії та порушити своє
«болюче» політичне питання про возз’єднання Північної та Південної Кореї.
Для країн ЄС поштовхом до більш тісної співпраці з Азією на початку
1990-х років можна вважати події, що відбувалися на міжнародній арені на
той час. Сполучені Штати готували північноамериканську Угоду про вільну
170 Наталія Чабала
торгівлю (NAFTA) та посилювали транстихоокеанську співпрацю через
Азійсько-Тихоокеанську економічну співпрацю (APEC) (1989 р.) спочатку
з 12 учасниками, 1991 року – 15 країнами, а 1994 року країн-членів
налічувалося вже 18. АПЕК стала відігравати все більш значиму роль в
об’єднанні північноамериканських та азійських економічних систем.
Прем’єр-міністр Сінгапуру Го Чок Тонг запропонував зміцнити співпра -
цю між Азією та Європою під час візиту в Німеччину й Велику Британію у
квітні 1994 р. і потім на Саміті вищого рівня регіональних економістів Євро -
пи і Східної Азії в Парижі у вересні 1994 р. У жовтні 1994 р. Прем’єр-міністр
Го Чок Тонг офіційно висловив цю пропозицію Прем’єр-міністру Франції
Е. Баладуру, який обіймав посаду Голови Комісії ЄС із проблем організації
самітів вищого рівня Європи та Азії. У грудні 1994 р. Європейсь кий Союз
оголосив Нову Азійську Стратегію на підтримку пропозиції Сінгапуру12.
1-2 березня 1996 р. в Банкоку (Таїланд) відбувся перший азійсько-
європейський Саміт вищого рівня, в результаті якого офіційно утворився
АСЕМ. У ньому взяли участь 10 азійських країн (Бруней, Корея, Індонезія,
Малайзія, Японія, Філіппіни, Таїланд, Китай, Сінгапур, В’єтнам), 15 країн
Європейського Союзу (Ірландія, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Порту -
галія, Данія, Німеччина, Голландія, Греція, Італія, Люксембург, Франція,
Фінляндія, Іспанія, Швеція) та Європейська Комісія (ЄК).
Утворення Форуму азійсько-європейської співпраці мало велике значен -
ня у відносинах двох частин світу. Кажучи про значення цієї події, Голова
Європейської Ради Ж.Сантер підкреслював: «Поява АСЕМ – це значна віха
в розвитку відносин між Європейським Союзом та Азією, що відображає
заповітне прагнення двох частин світу до зближення»13.
На першому саміті (АСЕМ 1) досягнуто домовленості з 17 питань у
галузі торгівлі, інвестицій, фінансів, митних відносин, навколишнього
середовища, народної дипломатії, здійснені деякі проекти, такі, як будів -
ництво загальноазіатської залізничної системи, план співпраці в Мікроре -
гіоні Меконг, проект будівництва Азіатсько-європейського центру техноло -
гій захисту навколишнього середовища.
Саміт АСЕМ 2 відбувся у Лондоні (Велика Британія) 3-4 квітня 1998 р.
На цьому Форумі були прийняті Декларація про фінансово-економічне
становище Азії, а також Домовленості про заходи Європи щодо надання
допомоги Азії у подоланні фінансової кризи 1997 року. На Саміті також були
прийняті 6 важливих документів для подальшого функціонування АСЕМ:
«Рамки азіатсько-європейської співпраці» (Asia-Europe Cooperation
Framework, AECF), План дій у сприянні торгівлі (TFAP – Trade Facilitation
Action Plan), План дій сприяння розвитку інвестування (IPAP – Investment
Promotion Action Plan), Акт про створення Групи фахівців з інвестицій, Акт
про створення Групи азіатсько-європейських перспектив й Акт про
Регіональні й глобальні наслідки незалежності Косово 171
створення Азіатсько-європейського Центру охорони навколишнього середо -
вища в Таїланді. Саміт затвердив 8 пропозицій по зміцненню співпраці у
галузі науки і технологій, охорони історичної та культурної спадщини,
медицини, добробуту дітей.
Зустріч на вищому рівні АСЕМ 3 відбулася в Сеулі, Корея (20-21 жовтня
2000 р.). Тема Саміту 3: «Партнерські відносини в ім’я процвітання і
стабільності в новому тисячолітті». На ньому були прийняті такі важливі
для подальшого діалогу документи, як «Рамки азійсько-європейської
співпраці 2000» (AECF-2000), що стали Статутом Форуму; Сеульська
декларація про мир на Корейському півострові14.
22-24 вересня 2002 р. проведено Саміт вищого рівня АСЕМ 4 у Копенгагені
(Данія). Основними темами дискусій стали: ситуація у світі після подій 11
вересня 2001 р. та нові проблеми безпеки, пріоритет еконо міки, фінансів
Регіону в умовах глобалізації, зміцнення співпраці в галузі політики й безпеки,
стимулювання економічної співпраці (торговельний і фінансовий обмін,
підтримка у колі переговорів з ВТО (WTO), співпраця з розвитку трудових
ресурсів, у розв’язанні соціальних проблем (релігія, раси, ліквідація голоду і
зменшення бідності). Саміт прийняв Декларацію Форуму про боротьбу проти
міжнародного тероризму, Декларацію про мир на Корейському півострові.
АСЕМ 5 відбувся у Ханої (В’єтнам) 8-9 жовтня 2004 р. під гаслом: «Шлях
до більш реалістичних та істотних азіатсько-європейських парт нерсь ких
відносин». Це був історичний Саміт, тому що вперше АСЕМ розширився з 26
до 39 членів. Було прийнято 13 нових учасників, серед яких 3 азійські країни
(Камбоджа, Лаос і М’янма – члени АСЕАН) і 10 нових членів ЄС (Кіпр, Чехія,
Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина і Словенія)15.
У межах форуму АСЕМ 5 відбулося багато різноманітних суспільних
заходів: третя конференція азійсько-європейських партнерів-парламентів,
народний форум Азія-Європа, Азійсько-європейський форум профспілок,
9-й Азійсько-європейський форум підприємців, семінар про досягнення й
перспективи азійсько-європейської співпраці, виставка-ярмарок з торгівлі,
освіти, туризму, Азійсько-європейський форум культурної розмаїтості та
обміну, концерт азійських та європейських мистецьких колективів, тиждень
азійських та європейських фільмів.
На саміті вперше прийнято Ханойську декларацію про більш тісні
партнерські економічні відносини між Європою та Азією, а також Деклара -
цію про діалог культур, цивілізацій і напрямів у роботі АСЕМ16. Було
прийнято і 9 пропозицій по зміцненню співпраці між Європою та Азією за
такими напрямами: Співпраця АСЕМ із впровадження телекомунікаційних
та інформаційних технологій у розвиток трудових ресурсів і підвищення їх
можливостей, організація семінару в рамках АСЕМ з питань азійсько-
європейської науково-технологічної співпраці, розвиток азійсько-європейсь -
172 Наталія Чабала
кої співпраці з питань контролю й протидії поширенню СНІДу, проведення
азійсько-європейської торгово-інвестиційної виставки, розробка Установчих
документів Азійсько-європейського форуму молодих керівників вищого
рівня, упровадження пропозицій зі зміцнення безпеки в азійсько-євро -
пейському регіоні, проведення 2-го етапу Програми стипендій ASEM DUO,
налагодження діалогу між релігіями, створення Азійсько-європейського
дослідницько-освітнього центру з питань безтермінового навчання17.
Оцінюючи АСЕМ 5 у Ханої, Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Ван Кхай
підкреслив: «Вищий рівень АСЕМ – це вищий рівень прагнення і рішучості
до змін з метою просування партнерських відносини між Азією та Європою
на етап більш істотної та ефективної співпраці»18.
Мета і принципи роботи АСЕМ відображені у «Рамках азійсько-
європейської співпраці» (AECF), прийнятих на АСЕМ 2 і доповнених
«AECF-2000» на АСЕМ 3. Хоча це і не юридичний документ, що не вимагає
обов’язкового виконання (Форум не є структурованою організацією),
«Рамки співпраці» були одноголосно прийняті всіма членами, тому всю
діяльність підпорядковано зазначеним там цілям і принципам19.
Основні цілі діяльності Форуму зафіксовані в Декларації Голови саміту
АСЕМ 1 у Банкоку: «Створення загальних партнерських відносин в ім’я роз -
витку і зміцнення Азії та Європи», а також створення глибокого розуміння між
рівноправними партнерами20. Усі учасники підкреслили те, що загальна мета –
це «збереження і зміцнення миру, стабільності, а також створення необхід них
умов для розвитку економіки і міцного суспільства»21. Посилення полі тич ного
діалогу, зміцнення економічної співпраці не лише між урядами, а й промис -
ловими регіонами, усіма прошарками суспільства – це і є завдання АСЕМ.
Основні принципи, на яких базується діяльність АСЕМ:
• Рівноправність і повага один до одного. У минулому відносини між
країнами Азії та Європи були колоніальними, потім, після Другої світової
війни, це були стосунки «донора – отримувача», де європейські країни,
надаючи фінансову допомогу, намагалися впливати на колишні країни-
колонії. Європа завжди була у пануючому становищі щодо Азії. Збереження
принципу рівноправності й поваги один до одного є дуже важливим для
розвитку АСЕМ в умовах розмаїтості культури, історії, суспільно-
політичного ладу і рівня розвитку країн-учасників АСЕМ.
• Принцип неофіційності. Він виявляється в тому, що АСЕМ – це лише
форум із співпраці, що не має регламентованої структури керування.
Принцип неофіційності створює для учасників діалогу умови прямоти,
реалістичності та ефективності.
• Принцип єдності. Усі рішення підлягають обговоренню та узгоджен -
ню, не існує переговорів, підписання або голосування. Принцип єдності
допоміг у закладенні основи співпраці22.
Регіональні й глобальні наслідки незалежності Косово 173
Діяльність АСЕМ базується на політичному діалозі, тому основна струк -
тура роботи Форуму – це система засідань. Саміт на вищому рівні – це ви -
щий вирішальний рівень АСЕМ. Його учасники – це глави держав або урядів
країн-учасниць, а також Голова Європейської Комісії та Секретар від АСЕАН.
Саміт проводиться один раз у два роки, почергово то в Європі, то в Азії. До -
нині було 7 Самітів на вищому рівні, 8-й відбудеться у Бельгії у жовтні 2010 р.
Міністри закордонних справ і дипломатичні працівники вищого рангу
(Senior Official’s Meeting) відповідають за загальне керівництво діяльністю
АСЕМ. Засідання Міністрів закордонних справ (Foreign Minister’s Meeting,
(FFM)), Міністрів економіки (Еeconomic Мinister’s Мeeting) і Міністрів фінан -
сів (Financial Minister’s Meeting) періодично скликаються для обговорення
конкретних заходів для впровадження рішень Самітів на вищому рівні.
Засідання дипломатичних чиновників вищого рангу (SОM) відбувається
один раз у два роки і готує пропозиції по загальній співпраці для доповіді
на FMM. Саміт на вищому рівні може винести рішення дострокових зборів
за необхідністю, якщо на те є загальна згода. Чиновники вищого рангу в
галузі комерції та інвестицій (SOMTI), Заст. міністрів фінансів, митниці
керують співпрацею відповідно у своїй галузі23.
АСЕМ не має секретаріату, тому його постійною діяльністю керують 4
координатори, два з них – представники Азії та два – Європи. В обов’язки
Координаторів входить збір і подача інформації від усіх членів, заміна пред -
став ників свого регіону за спільною згодою, попередня підготовка всіх видів
діяльності. Керуючі координатори можуть проводити засідання в будь-який
час за необхідністю і спільною згодою. З боку Азії, Північно-Східна Азія
обирає одного керуючого, AСЕАН також направляє одного. З європейської
сторони, Європейська Комісія є постійним Координатором, і дійсний Голова
ЄС – другий координатор. Міністерство закордонних справ кожної країни
обирає одного дипломатичного працівника для постійного зв’язку з коорди -
наторами АСЕМ.
Кожен член АСЕМ має право внести пропозиції. Для схвалення
ініціативи вона повинна бути підтримана всіма членами, відповідати цілям
і принципам «Рамок співпраці 2000». Існують такі критерії відбору
раціоналізаторських пропозицій: їх вагомість внесення в реалізацію завдань
і перспектив АСЕМ; рівень забезпечення участі багатьох членів; мають бути
накреслені чіткі цілі, усі сторони-учасниці, предмет обслуговування,
можливі витрати і фінансові можливості, не схожість з іншими пропози -
ціями; вітається наявність співавтора. Висловлювати ініціативи мають
право, переважно, члени АСЕМ, однак можуть бути запрошені й учасники
поза АСЕМ, затверджені на SOM.
АСЕМ – відкритий форум. Прийняття нових членів відбувається у кілька
етапів. Вступ нового учасника має бути одноголосно схвалений усіма
174 Наталія Чабала
керівниками АСЕМ, а також виконані всі умови «Рамок азійсько-
європейської співпраці 2000». У процесі прийняття розглядаються сильні
сторони претендента і можливості внесення ним своєї долі в розвиток
АСЕМ. Вступ проходить у два етапи. Перший крок: потрібно одержати
підтримку членів свого регіону, тобто Азії чи Європи. Потім країна-
претендент затверджується на Саміті АСЕМ вищого рівня за згодою всіх
країн-членів. АСЕМ не має спостерігачів24.
Для здійснення накреслених завдань, Азія та Європа докладають
чимало спільних зусиль для співпраці у політиці, економіці, культурі тощо.
Пройшло вже 7 самітів вищого рівня, проведено сотні заходів і безліч
ініціатив з трьох основних напрямів: політичного діалогу, економічної
співпраці, культурного обміну. Особливо потрібно виділити величезну
кількість заходів Азійсько-Європейської Фундації, що покликана
об’єднувати народи двох континентів і робить свій внесок у зміцнення
інтеграції, дружби між двома частинами світу.
Стосовно політичного діалогу, АСЕМ концентрується на проблемах, що
цікавлять усі сторони, на основі прийнятих принципів. Політичний діалог
зосереджений переважно на глобальних проблемах безпеки і розвитку,
контролю над озброєнням, боротьби проти міжнародного тероризму,
традиційних проблемах безпеки й нетрадиційних (організована злочинність,
торгівля наркотиками, відмивання грошей, торгівля жінками і дітьми тощо),
проблемах навколишнього середовища, здоров’я суспільства (СНІД, САРС)
тощо. Особливу увагу АСЕМ приділяє ролі та реорганізації ООН, значенню
багатогранної співпраці, оголошенню декларацій про гострі світові
проблеми, такі, як ситуація на Корейському півострові, Близькому Сході
тощо.
Економічна співпраця – один із головних напрямів азійсько-європейської
співпраці, зосереджений на стимулюванні торгівлі, інвестицій між Європою
та Азією, зміцненні співпраці в комерційному світі. АСЕМ визначив три
основних інструменти економічної співпраці: план дій у сприянні торгівлі
(TFAP), план дій щодо інвестицій (IPAP) та азійсько-європейський форум
підприємців (Asia-Europe Business Forum - AEBF)25.
План дій у сприянні торгівлі (TFAP) конкретизував цілі й напрями
економічної співпраці загальними зобов’язаннями по зменшенню бар’єрів
безмитної торгівлі, підвищенню прозорості й посиленню розвитку торгівлі
між Азією та Європою. Плани створюються для кожної галузі й кожного
періоду. TFAP на період 1998-2000 рр. виокремив сім пріоритетних сфер –
спрощення митних процедур, урядові закупки, профілактика епідемій,
право інтелектуальної власності, свобода пересування комерсантів та інших
комерційних послуг. TFAP на період 2000-2002 рр. був доповнений
торгівлею електронікою.
Регіональні й глобальні наслідки незалежності Косово 175
План дій сприяння розвитку інвестицій (IPAP) проводився за двома
напрямами: 1) політичний діалог з метою створення сприятливих умов для
торгівлі, інвестицій, 2) безпосередні заходи для сприяння торгівлі та
інвестиціям. У підсумку створено Інвестиційну мережу АСЕМ, інформа -
ційну базу з інвестицій і Мережу зв’язку АСЕМ26.
Азіатсько-європейський форум підприємців є важливим інструментом
для ділових кіл Азії та Європи для обміну інформацією, зустрічей та спів -
пра ці. Окрім того, існує співпраця в галузі фінансів. Створено Трастовий
Фонд АСЕМ (ASEM Trust Fond) і Мережу європейських фінансових фахів -
ців. Фонд довіри створено у червні 1998 р. Фонд із 42 млн. євро взяв зобо -
в’язання на виконання понад 70 конкретних проектів із надання допомоги
азійським учасникам для врегулювання банківсько-фінансової системи.
Учасники АСЕМ також співпрацюють у багатосторонніх економічних
форумах, особливо в рамках Всесвітньої Торговельної Організації (WTO).
Форум Азійсько-Європейської співпраці, однак, має й певні труднощі:
інтереси, пріоритети азійських країн відрізняються від європейських.
Азійська Сторона прагне до інтенсивної торгово-економічної співпраці, а
країни ЄС наполягають на більш тісному політичному діалозі, проблемі
демократії в азійських країнах.
Співпраця європейських та азійських країн у рамках АСЕМ протягом
років поступово зміцнюється, позиція країн-учасниць на світовій арені
посилюється, що є здобутком для обох сторін. Зміст двосторонньої спів -
праці якісно розширюється з роками, кількість учасників та їх активність у
роботі Форуму підвищується, що загалом є значним внеском у стимулю -
вання багатогранної співпраці27.
У результаті проведеного дослідження можна зробити низку висновків та
узагальнень. АСЕМ є найбільшим форумом із співпраці між Європою та
Азією. Він може розглядатися як цінний експеримент складної інституа -
лізаційної системи, що складається з багатьох різнопланових складових і
поєднує в собі різні національні, ментальні підходи до міжнародної співпраці.
Спільна діяльність ЄС і країн Південно-Східної Європи в рамках АСЕМ
за 14 років свого існування пройшла значний шлях формування, розвитку й
виявлення загальних інтересів та аспектів взаємовигідного, рівноправного,
ефективного діалогу в політиці, економіці, на рівні міжсуспільних відносин
й досягла значних результатів.
АСЕМ являє собою форум міжцівілізаційного діалогу між Європою та
Азією. Два континенти мають давні культурні й торговельні зв’язки, що
стали підґрунтям для нового етапу розвитку взаємовідносин між ЄС та
країнами Південно-Східної Азії наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.
Після розпаду біполярної системи світу на початку 1990-х років, Південно-
Східна Азія стала ареною боротьби за вплив у цьому регіоні між ЄС та США.
176 Наталія Чабала
Багатогранна співпраця у рамках АСЕМ посилила політичні та економічні пози -
ції ЄС та країн Південно-Східної Азії на світовій арені. Для Європейського Сою -
зу, Форум Азійсько-Європейської співпраці став інструментом впливу в регіоні
Північної та Південно-Східної Азії з метою отримання доступу до величезних
азійських ринків, преференції в торгівлі, здійснення спільних проектів в галузях
промисловості. ЄС відіграє стабілізуючу та збалансовуючу роль у регіоні.
АСЕМ хоч і не набув статусу організації, а є форумом для діалогу й
співпраці, посідає значне місце в Спільній зовнішній і безпековій політиці
Європейського Союзу щодо Азійського регіону.
Країни Південно-Східної Азії, завдяки спільній діяльності в рамках АСЕМ,
поглибили співпрацю в межах регіону та інтенсифікували власні інтеграційні
процеси. Азійсько-Європейський Форум виявив значний потенціал для роз -
витку відносин у різних галузях для всіх його учасників. Співпраця більш ніж
40 країн світу в рамках Форуму допомагає зміцненню миру, стабільності,
подоланню бідності в світі, підвищенню ефективності в спільній боротьбі про -
ти тероризму, СНІДу та інших загроз і викликів безпеці на міжрегіональному
рівні. Можна спрогнозувати, що, незважаючи на низку труднощів, АСЕМ буде
зміцнюватися і розвиватися, з огляду на постійне зростання інтересу до нього
як в Європі, так і Азії й поступове розширення кількості членів Форуму.
1 Presentation /[Електронне джерело]/. – офіційний сайт ASEM 8 Summit in Brussels. –
режим доступу: www.asem8.be/presentation. – P.1,2.
2 Presentation /[Електронне джерело]/. – офіційний сайт ASEM 8 Summit in Brussels. –
режим доступу: www.asem8.be/presentation. – P.1,2.
3 Asia-Europe Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen
Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. –Hanoi: National Political
Publishers, 2004. – P.25.
4 Lay Hwee Yeo. Political Cooperation between the EU and ASEAN: Searching for a Long-
Term Agenda and Joint Projects // EU - ASEAN: facing economic globalisation. / Editers: Paul J.
J. Wel fens, Cillian Ryan, Suthiphand Chirathivat, Franz Knipping. – Berlin –London, 2009. .- Р.47.
5 Див.Luhulima, C.P.F. Asіa-European Community Relations: Some Dimensions of Inter-
regional cooperation. Paper presented at International Conference on Asean and European
Community. – Singapore, 1992.
6 Lay Hwee Yeo. Political Cooperation between the EU and ASEAN: Searching for a Long-
Term Agenda and Joint Projects // EU - ASEAN: facing economic globalisation. / Editers: Paul J.
J. Welfens, Cillian Ryan, Suthiphand Chirathivat, Franz Knipping. – Berlin – London, 2009.– Р.50.
7 Rueland J. The Asia-Europe Meeting (ASEM): Towards a New Euro-Asean Relationship.
Universitat Rostick (Rostock Information zu Politik und Verwaltung.5). –2006. – P.16-17.
8 Towards a New Asia Strategy. Communication from the Commission to the Council. July
1994. /*COM/94/314 FINAL * /[Електронне джерело]/. – офіційний сайт Європейської
Комісії ЄС – режим доступу: / http://ec.europa.eu/external_relations/asem/index_en.htm
9 Asia-Europe Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen
Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. –Hanoi, 2004. – P.26.
Регіональні й глобальні наслідки незалежності Косово 177
10 Ibid. – P.26.
11 Ibid. – P.28.
12 Towards a New Asia Strategy. Communication from the Commission to the Council. July
1994/*COM/94/314 FINAL * /[Електронне джерело]/. – офіційний сайт Європейської
Комісії ЄС – режим доступу: / http://ec.europa.eu/external_relations/asem/index_en.htm
13 АСЕМ – Форум сотрудничества. – Ханой, 2004.– C.12.
14 Asia-Europe Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen
Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. –Hanoi, 2004. – P.26.
15 Ibid. – P.26.
16 Фан Ван Кхай. Заключительное выступление на АСЕМ 5 //Нянзан – 2004. – 10 ок-
тября.
17 Asia-Europe Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen
Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. – P.28.
18 Фан Ван Кхай. Заключительное выступление на АСЕМ 5. //Нянзан – 2004. – 10 ок-
тяб ря.
19 The Asian-Europe Cooperation Framework, 2000. /[Електронне джерело]/. – офіційний
сайт Європейської Комісії. – режим доступу: ttp://ec.europa.eu/external_relations/asem/index_
en.htm
20 Chairman’s Statement, ASEM1. Bangkok, March, 1996 /[Електронне джерело]/. – офі-
ційний сайт ASEM5 – режим доступу: www.asem5.gov.vn
21 Рамки азиатско-европейского сотрудничества 2000. АСЕМ Форум азиатско-евро-
пейского сотрудничества. Путь к более реалистичным и существенным партнерским от-
ношениям.– Ханой, 2004. – С.168-178.
22 Asia-Europe Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen
Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. – P.75.
23 Ibid. – P.77.
24 Ibid. – P.78-79.
25 Ibid. – P.97.
26 Ibid. – P.99.
27 Нгуен Зи Ниен. Развитие АСЕМ и Саммит высшего ранга АСЕМ 5 в Ханое //Ком-
мунистический журнал. –2004. – № 19.
Статья посвящена истории образования Форума Азиатско-Евро -
пейского сотрудничества (АСЕМ), целям, принципам его деятельности,
достижениям и роли ЕС в этом процессе.
Ключевые слова: Европейский Союз, Юго-Восточная Азия, сотрудни -
чество, Азиатско-Европейский Форум.
This article is about the history of creation of Asia-Europe Meeting (ASEM),
mechanism and principles of ASEM activities, what Forum has been doing since
its establishment and the role of EU in the ASEM process.
Key words: European Union, Asia Pacific, collaboration, Asiatic-European
Forum.
178 Наталія Чабала
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40636 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0020 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:09:52Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чабала, Н. 2013-01-20T19:24:00Z 2013-01-20T19:24:00Z 2010 Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ / Н. Чабала // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 19. — С. 167-178. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. XXXX-0020 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40636 Статтю присвячено історії й витокам створення Форуму Азійсько-Європейської співпраці (ASEM), завданням і принципам його діяльності, напрацюванням з початку створення й ролі ЄС у цьому процесі. Статья посвящена истории образования Форума Азиатско-Европейского сотрудничества (АСЕМ), целям, принципам его деятельности, достижениям и роли ЕС в этом процессе. This article is about the history of creation of Asia-Europe Meeting (ASEM), mechanism and principles of ASEM activities, what Forum has been doing since its establishment and the role of EU in the ASEM process. uk Інститут історії України НАН України Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки Проблеми всесвітньої історії і міжнародних відносин Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ The EU policy towards South-East Asia: cooperation within ASEM Article published earlier |
| spellingShingle | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ Чабала, Н. Проблеми всесвітньої історії і міжнародних відносин |
| title | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ |
| title_alt | The EU policy towards South-East Asia: cooperation within ASEM |
| title_full | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ |
| title_fullStr | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ |
| title_full_unstemmed | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ |
| title_short | Політика ЄС щодо Південно-Східної Азії: співпраця у рамках АСЕМ |
| title_sort | політика єс щодо південно-східної азії: співпраця у рамках асем |
| topic | Проблеми всесвітньої історії і міжнародних відносин |
| topic_facet | Проблеми всесвітньої історії і міжнародних відносин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40636 |
| work_keys_str_mv | AT čabalan polítikaêsŝodopívdennoshídnoíazííspívpracâuramkahasem AT čabalan theeupolicytowardssoutheastasiacooperationwithinasem |