Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління
Зроблено короткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляються у провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву «Бібліотека-2.0» (L2). Розкрито значення цього терміна, охарактеризовано 10 ключових принципів Бібліотеки-2.0 та спектр оцінок концеп...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/407 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління / Д. Соловяненко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 10-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859984434463244288 |
|---|---|
| author | Соловяненко, Д. |
| author_facet | Соловяненко, Д. |
| citation_txt | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління / Д. Соловяненко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 10-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Зроблено короткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляються у провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву «Бібліотека-2.0» (L2). Розкрито значення цього терміна, охарактеризовано 10 ключових принципів Бібліотеки-2.0 та спектр оцінок концепції L2.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
10
Денис СОЛОВЯНЕНКО,
молодший науковий співробітник НБУВ
Á³áë³îòåêà-2.0:
êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
Зроблено короткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляються у
провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву «Бібліотека-2.0» (L2). Розкрито значення цього терміна, охарактеризо-
вано 10 ключових принципів Бібліотеки-2.0 та спектр оцінок концепції L2.
К л ю ч о в і с л о в а: Бібліотека-2.0, веб-2.0, інноваційна діяльність, інтернет-технології.
нформаційні відносини на сучасному етапі
мають дуже високий рівень технологічності.
Відомо, що сьогодні значна частина спожи-
вачів інформації посередником між ними та інфор-
мацією обирають не бібліотеки, а високо-
функціональні інтернет-системи, які здатні задо-
вольнити їх потреби краще, ніж бібліотеки. Щод-
ня кількість таких споживачів зростає. У зв’язку з
цим радикального переосмислення потребує і
місія бібліотеки перед суспільством.
В останні два роки в розвитку інтернет-техно-
логій сталася «революція», яка отримала назву
«Веб-2.0» – «веб-технології другого покоління».
Якщо «веб-технологіям першого покоління»
бібліотеки могли протиставити арсенал засобів
аналітико-синтетичної обробки інформації та
штат кваліфікованих спеціалістів, то конкуренція з
інтелектуальними системами на базі «веб-техно-
логій другого покоління» для бібліотек набагато
складніша. Історія появи поняття Веб-2.0 така. У
вересні 2005 року Тим О’Рейлі запропонував ви-
користовувати для всієї сукупності прогресивних
тенденцій у розвитку веб-технологій загальний
термін «Web 2.0» (на противагу тенденціям, які
показали свою нежиттєздатність – «Web 1.0») [1].
Але насправді «революція» ця почалася раніше,
оскільки сама по собі філософія Веб-2.0 не пропо-
нує нічого нового, це лише зведена назва (ярлик)
для сукупності прогресивних технологій, методів
та підходів до побудови інформаційних відносин в
інтернеті. Термін «Веб-2.0» миттєво здобув велику
популярність. Дуже швидко стали з’являтись
похідні від неї концепції: Освіта-2.0,
Підприємство-2.0, Реклама-2.0 тощо. Це вже
«інформаційне суспільство другого покоління».
Тому ідеї Веб-2.0 не могли не привернути увагу
бібліотекознавців. Того самого вересня 2005 року
Майкл Кейсі запропонував [2] за аналогією з
термінами «Web 2.0» та «Business 2.0» використо-
вувати термін «Library 2.0» для позначення прог-
ресивних технологій бібліотечного сервісу. Голов-
на ідея Кейсі полягала в тому, що шляхом викорис-
тання основних положень Веб-2.0, як суто техно-
логічних, так і тих, які лише побічно пов’язані зі
впровадженням нових технологій, бібліотеки змо-
жуть досягти якісно нового рівня забезпечення
інформаційних потреб користувачів. Публічний
дебют Бібліотеки-2.0 відбувся на конференції
Internet Librarian 2005 (США, Монтерей, 24–
26 жовтня 2005 р.), коли Майкл Стефенс з Публічної
бібліотеки округу Сент-Джозеф, США проаналізу-
вав впровадження цієї ідеї на типовому бібліотеч-
ному веб-сайті. В 2006 році Library Journal
опублікував статтю Майкла Кейсі та Лори Савас-
тинюк «Бібліотека-2.0: Сервіс для бібліотеки нас-
тупного покоління» [3]. Далі ідея набула поширен-
ня та широко обговорювалася серед бібліотеко-
знавців по всьому світу.
Розгляду кола технологій, ідей та підходів, які є
принципами Веб-2.0, присвячене окреме
дослідження [4], тому зупинятись на цих принци-
пах тут не будемо. Мета даної статті – зробити ко-
роткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку
технологій бібліотечного сервісу, які розробляють-
ся у провідних бібліотеках світу та мають узагаль-
нену назву «Бібліотека-2.0» (L2 1). Буде подане
визначення цьому терміну, охарактеризовано 10
ключових принципів Бібліотеки-2.0 та розкрито
наявний сьогодні у бібліотечному співтоваристві
спектр оцінок концепції L2.
Сьогодні концепція L2 дуже популярна, станом
на серпень 2007 р. – більше мільйона посилань у
1 L2 – прийняте скорочення від Library 2.0.
І
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà-2.0: êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
11
Google, в тому числі близько 500 посилань у
спеціалізованій системі пошуку наукової інфор-
мації Google Scholar. На базі L2 розробляються
спеціалізовані концепції: Публічна бібліотека-2.0
[5], Шкільна бібліотека-2.0 [6] тощо. Ставлення
бібліотечної громадськості до ідеї L2 неоднознач-
не. Серед провідних бібліотекознавців світу виста-
чає як прихильників, так і супротивників цієї ідеї.
Авторитетність як одних, так і інших не викликає
сумнівів. Щоб не бути упередженими, концепцію
«бібліотеки другого покоління» розглянемо у тих
аспектах, у яких вона подана у статті «Library 2.0»
у англомовній Вікіпедії [7], тобто наведемо те
компромісне визначення цього поняття, до якого
прийшли всі учасники дискусії, зберігши рівень
скепсису щодо L2, який наразі є серед світових
бібліотекознавців.
Визначення
та короткий огляд
Бібліотека-2.0 – це узагальнено визначена мо-
дель модернізованої форми бібліотечного сервісу,
що відображає еволюцію шляхів надання сервісу
користувачам. Маються на увазі онлайнові
сервіси, такі як використання онлайнових ката-
логів та збільшеного зворотного інформаційного
потоку від користувачів до бібліотеки [7].
Бібліотечний сервіс L2 передбачає постійність
його вдосконалення та переоцінки з метою досяг-
нення кращого рівня обслуговування бібліотечних
користувачів. Бібліотека-2.0 має на меті також за-
лучення бібліотечних користувачів до процесів
розроблення та виконання бібліотечного сервісу
шляхом заохочення зворотного зв’язку та участі
користувачів у його наданні. Прихильники цієї
концепції вважають, що врешті-решт модель
сервісу L2 замінить традиційну, однобічну модель
надання сервісу, яка була притаманна бібліотекам
протягом століть.
Всі «2.0-філософії», і зокрема L2, повністю побу-
довані довкола потреб користувача, його дій, очіку-
вань та прагнень. Отже, пристосування бібліотеки
до своїх користувачів «червоною ниткою» прохо-
дить через усі принципи та положення L2.
Згідно з положеннями L2 бібліотечні сервіси
повинні регулярно оцінюватись та вдосконалюва-
тись з метою забезпечення їх постійної
відповідності потребам користувачів бібліотеки,
релевантності бібліотечного сервісу користуваць-
ким вимогам. Оскільки потреби користувачів
змінюються дуже швидко, так само швидко по-
винні змінюватись і бібліотечні сервіси. Інстру-
ментом досягнення релевантності сервісу є заохо-
чення зворотного зв’язку з користувачами та
участь користувачів у розробленні та підтримці
бібліотечних сервісів. Активний користувач, упов-
новажений бібліотекою брати участь у наданні
сервісу, згідно з L2, стає вкрай важливою ланкою
у технологічному циклі обслуговування. Тобто
двосторонність інформаційних потоків – від
бібліотеки до користувача та від користувача до
бібліотеки – дає змогу бібліотечним сервісам бути
високочутливими до змін потреб користувачів,
постійно еволюціонувати та покращуватись
відповідно до поточних потреб останніх. При цьо-
му користувач є учасником, співавтором, розроб-
ником та консультантом бібліотеки, незалежно від
того, про віртуальний продукт йдеться чи про
фізичний. Тут потрібно зазначити, що незважаю-
чи на те що ідея L2 прийшла до бібліотекознав-
ства зі світу інтернет-технологій, мова йде не ли-
ше про ті сервіси, які виконуються в інтернет-се-
редовищі, але і про поширення принципів L2 на
всі ланки бібліотечного сервісу. Автори статті
«Library 2.0: Service for the next-generation library»
пишуть: «Будь-який сервіс, фізичний або віртуаль-
ний, якщо він має успіх у користувачів, система-
тично оцінюється та надається за участі користу-
вачів, є сервісом Бібліотеки-2.0. Навіть старі, тра-
диційні сервіси можуть бути Бібліотекою-2.0, як-
що ці критерії наявні. Так само, новизни сервісу
недостатньо, щоб зробити його сервісом Бібліоте-
ки-2.0» [3].
Ключові принципи
Бібліотеки-2.0
Ключові принципи Бібліотеки-2.0 стосуються не
лише доступу до інформації. Вони охоплюють та-
кож широке коло питань, пов’язане зі створенням
співтовариств, здатних проводити колективне
аналітичне оброблення інформації і створювати
вторинний інформаційний продукт. Це досягаєть-
ся шляхом довіри до користувачів та заохочення їх
до розповсюдження своїх ідей через рецензування,
оцінювання та коментування всього інфор-
маційного змісту бібліотечних зібрань. Мова йде
навіть про відкриття змісту бібліотечних зібрань
для вільного використання, перероблення та вдос-
коналення користувачами.
«Головна відмінність між Бібліотеками 1.0 та 2.0
полягає у тому, що Бібліотека-1.0 базується на ви-
користанні однобічного інформаційного потоку
[від бібліотеки до користувача], тоді як L2 – це
«бібліотека для читання/запису», що надає корис-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
12
тувачам владу впливати на функціональність
сервісу, який вони отримують» [8].
Перед наведенням ключових принципів L2 варто
привести популярну мем-карту L2, яку розробила
італійський бібліотекознавець Бонаріа Біанку. Ця
карта не є переліком принципів L2, але вона дозво-
ляє зорієнтуватися у ключових відмінностях L2
від Бібліотеки-1.0.
Вікіпедія пропонує 10 ключових принципів L2 [7]:
1. Браузер + Веб-2.0 програмні додатки +
+ Сумісність = Повнофункціональний онлайновий
каталог.
Основним ресурсом бібліотечних сайтів наразі є
електронні каталоги. Отже, в першу чергу покра-
щувати та вдосконалювати потрібно саме ці ресур-
си. Пояснимо, що мається на увазі під додатками
повнофункціонального онлайнового каталогу.
Перше правило Веб-2.0 – веб як платформа,
тобто концепція Веб-2.0 передбачає, що всі онлай-
нові інформаційні ресурси повинні бути доступ-
ними у веб-середовищі, а їх використання – мож-
ливим за допомогою звичайного веб-браузера та
інтегрованих у нього програмних модулів, без ви-
користання спеціального програмного забезпечен-
ня. Це продиктовано вимогою доступності інфор-
маційного змісту всім і всюди. Отже, користувач
повинен працювати з електронним каталогом
бібліотеки виключно у веб-інтерфейсі свого брау-
зера.
Два інші додатки «формули повноцінного ката-
логу» (Веб-2.0 програмні додатки та Сумісність)
пов’язані між собою і визначають, в першу чергу,
різні аспекти впровадження технології веб-
сервісів [9]. Тобто, сьогодні бібліотеки прийшли
до розуміння того, що лише шляхом співпраці во-
ни можуть створити конкурентоспроможний
інформаційний продукт. Одним з основних ме-
тодів співпраці у Веб-2.0 є використання веб-
Схема 1. Мем-карта Бібліотеки-2.0. Друга версія 2
2 http://www.flickr.com/photo_zoom.gne?id=113222147
&size=o (переклад на українську наш. – Д. С.).
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà-2.0: êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
13
сервісів (сервісів сторонніх розробників). Оскіль-
ки електронний каталог жодної бібліотеки не може
містити вичерпних даних щодо тих елементів, які
в ньому представлені (дані про авторів, тематику
видань, їх популярність та цитованість тощо),
електронні каталоги бібліотек повинні використо-
вувати дані та програмні додатки інших розроб-
ників. З іншого боку, для того, щоб інші системи
могли використовувати потужності онлайнового
каталогу бібліотеки, важливо, щоб програмні до-
датки відповідали стандартам Веб-2.0, тобто були
сумісними з іншими додатками. Отже, бібліотеч-
ний каталог повинен використовувати потужності
інших систем та дозволяти іншим системам вико-
ристовувати свої потужності.
Наведемо декілька прикладів. Електронна
бібліотека ScienceDirect видавництва Elsevier
(http://www.sciencedirect.com/) використовує дуже
багато веб-сервісів, для прикладу наведемо декіль-
ка. Користувач ScienceDirect має змогу перевірити
цитованість знайденої ним статті безпосередньо
на платформі ScienceDirect. При цьому цито-
ваність вираховується не програмними потужнос-
тями самої бібліотеки ScienceDirect, а пошуковим
механізмом реферативної бази даних Scopus
(http://www.scopus.com/), що використана в дано-
му випадку як веб-сервіс. Інший веб-сервіс, вико-
ристаний на ScienceDirect – Rightslink (http://
rightslink.copyright.com/), – дозволяє користувачеві
ScienceDirect безпосередньо зі сторінки публікації
зробити запит до Copyright Clearance Center на от-
римання прав модифікації інформаційного змісту
публікації. У обох випадках система ScienceDirect
сама звертається до сторонніх серверів із запитом
користувача, тобто користувачеві не потрібно про-
водити однаковий пошук на багатьох серверах, йо-
му достатньо знайти потрібний зміст у елект-
ронній бібліотеці ScienceDirect, подальша транс-
ляція запиту між серверами є автоматизованою.
Інший приклад – електронний каталог Державної
бібліотеки у Берліні (http://staatsbibliothek-
berlin.de/), який використовує як базу даних ав-
торів інформаційний зміст німецькомовної
Вікіпедії (http://de.wikipedia.org/). Наразі німець-
комовна Вікіпедія нараховує більше 600 тис. ста-
тей, 20 % з яких (приблизно 120 тис.) є статтями
про особистості [10]. Щоправда, в даному випадку
дані Вікіпедії використовуються не як веб-сервіс,
Державна бібліотека у Берліні створила і регуляр-
но оновлює локальну версію змісту Вікіпедії, але в
будь-якому разі це добрий приклад того, як
бібліотека може використовувати сторонні дані
для підвищення функціональності власного
сервісу. Ще один приклад – каталог Бібліотеки ок-
ругу Хеннепін, США (http://www.hclib.org/). Ця
бібліотека однією з перших дозволила своїм ко-
ристувачам коментувати записи у онлайновому ка-
талозі [3]. Існує багато інших цікавих прикладів
підвищення функціональності онлайнового ката-
логу, зокрема, інтеграції веб-сервісів. Так, активно
обговорюється [11] доцільність інтеграції до он-
лайнових каталогів веб-сервісів найбільшого он-
лайнового книжкового магазину Amazon.com
(http://www.amazon.com/) або створення бібліоте-
ками власних подібних сервісів. Головна ідея всю-
ди одна: користувач повинен отримувати якомога
більше інформації про знайдений ним у онлайно-
вому каталозі документ і мати якомога більше
функціональності щодо використання цієї інфор-
мації безпосередньо з сайту бібліотеки.
2. Залучення бібліотечних користувачів як до
розроблення, так і до реалізації бібліотечного
сервісу.
Концепція L2, як вже говорилося, повністю бу-
дується довкола підвищення ефективності
бібліотечного сервісу за рахунок залучення корис-
тувачів до розроблення та реалізації цього сервісу.
«В онлайновому середовищі це реалізується в
формах зворотного зв’язку, оглядів користувачів
та соціальних мереж читачів. Всі сайти на кшталт
Amazon, Flickr, MySpace, Facebook та Wikipedia
залежать від широкого залучення користувачів до
підвищення цінності продукту... Модель Бібліоте-
ки-2.0 прагне використати знання наших користу-
вачів для доповнення та покращання бібліотечних
сервісів. Коментарі користувачів, тегування та
рейтинги забезпечують [бібліотечні] сайти
змістом, створеним користувачами. Зрозуміло, що
це робить продукт більш інформативним для май-
бутніх користувачів. Користувачі вашої бібліотеки
мають улюблені назви, авторів та жанри. Ваш ка-
талог покращиться, якщо ви дозволите їм комен-
тувати, писати огляди, тегувати документи та
створювати власні рейтинги, а також забезпечите
доступність цієї інформації для інших користу-
вачів через багатофункціональний каталожний
інтерфейс. Користувачі хочуть знати, що їх сусіди
читають, слухають та дивляться» [3]. Приклад он-
лайнового каталогу Бібліотеки округу Хеннепін,
США, де користувачі можуть залишати власні ко-
ментарі щодо представлених у ньому матеріалів,
вже був наведений вище. Тому зупинимося на ас-
пекті, що стосується використання «колективного
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
14
розуму» користувачів для систематизації (катего-
ризації) інформаційного змісту. З 2001 р., коли Тім
Бернерс-Лі запропонував свою концепцію Семан-
тичних тенет [12], проблема категоризації змісту
та створення онтологій стала дуже популярною в
інформаційному світі. Системи здатні ефективно
виконувати запити користувачів, такі як
бібліотечні каталоги у їх сьогоднішньому вигляді,
перестали повною мірою влаштовувати гро-
мадськість, сьогодні мова йде про системи, здатні
«розуміти мову» користувачів, «думати» за них,
прогнозувати їхні потреби. А отже, весь інфор-
маційний зміст має бути категоризованим мовою,
однаково зрозумілою як кінцевим користувачам,
так і програмним системам. З іншого боку, масиви
наявної сьогодні інформації є такими, що ефектив-
на орієнтація в них за допомогою традиційних за-
собів систематизації є великою проблемою. Так,
не є новиною, що з величезних фондів бібліотек
сьогодні використовується лише декілька
відсотків матеріалів, багато матеріалів, в тому
числі дуже цінних, не запитуються користувачами.
Проблема тут у відсутності ефективних інстру-
ментів доведення інформації про такі ресурси до
потенційної аудиторії цих матеріалів. Про фено-
мен «довгого хвосту» буде сказано нижче, поки
лише зазначимо, що сьогодні перед бібліотеками
постає завдання оптимізації використання всіх ма-
теріалів, наявних у їхніх фондах. Отже, традиційні
засоби систематизації потребують якісної перебу-
дови. У контексті L2 мова йде в першу чергу про
запровадження онтологій, заснованих на фолксо-
номії. Фолксономія – це колективно створена так-
сономія, тобто онтологія, що є актуальною і виче-
рпною для певної групи людей або суспільства в
цілому. Тобто, образно, об’єкт має такі якості, які
присвоїли йому всі члени групи, причому важ-
ливість кожної якості для загальної характеристи-
ки об’єкта прямо пропорційна кількості членів
групи, які присвоїли об’єкту цю якість. (Де-
тальніше про Семантичні тенета, тегування та
фолксономію див., наприклад, [4].) Як приклад на-
ведемо систему Reader2 (http://ua.reader2.com) 3.
Проект є соціальною мережею читачів. Зареєстро-
ваним користувачам надається можливість вводи-
ти до свого профілю дані про книжки, що були ни-
ми прочитані, тегувати їх, писати рецензії на них,
каталогізувати свої домашні бібліотеки тощо. Далі
користувачі отримують можливості пошуку книг,
що їм сподобалися, можливості пошуку людей з
подібними смаками та уподобаннями тощо. Таким
чином, база даних системи в цілому – це електрон-
ний каталог книжок з великою кількістю семан-
тичних зв’язків між його елементами. Важливим,
зокрема, є те, що кожна книжка описується багать-
ма читачами, кожним вона описується унікально,
відповідно до його рівня освіти, віку, професії то-
що. В той же час у кожної книги є унікальний
ISBN, тобто єдине поле у зведеній базі даних сис-
теми. А отже база даних Reader2 в цілому містить
сукупність книжок з фіксованими ISBN та велику
кількість семантичних зв’язків між цими книжка-
ми, причому семантичні зв’язки створені читача-
ми зрозумілою їм мовою.
Системи, засновані на фолксономії, позиціону-
ються як потенційне доповнення до існуючих
бібліотечних класифікацій. У рамках однієї статті
зупинитись на всіх тенденціях, пов’язаних з цим
явищем, не є можливим. У бібліотечному світі
ґрунтовною розробкою цього напряму інфор-
маційної діяльності займаються, в основному, по-
тужні інституції. Так, Бібліотека Конгресу США
має проект адаптації контрольованих словників
для їх використання у Семантичних тенетах [13],
питанням адаптації бібліотечних класифікацій та
шляхам впровадження фолксономічних систем ка-
тегоризації змісту присвячується досить багато
уваги на конференціях IFLA (див., наприклад,
[14]). Свій внесок у розвиток цього напряму систе-
матизації роблять також і невеликі бібліотеки, ок-
ремі приклади були наведені вище. Проте наразі
це коло питань потребує ще ґрунтовних
досліджень.
3. Бібліотечні користувачі повинні мати мож-
ливість створювати та змінювати сервіси, що
надаються бібліотекою.
Цей принцип прямо пов’язаний з попереднім і
випливає з нього. Проте, оскільки при описі попе-
реднього принципу ми зупинилися лише на питан-
нях залучення користувачів до формування змісту
сервісу, зараз згадаємо питання щодо форми (ди-
зайну) бібліотечних проектів. У рамках концепції
Веб-2.0 та похідної від неї концепції L2 за зро-
зуміле приймається відповідність дизайну
бібліотечних сайтів стандарту ISO 13407 «Люди-
но-центричні процеси проектування інтерактив-
них систем». Стандарт був прийнятий ISO ще у
1999 р., тому сьогодні, в основному, йде мова про
нові форми забезпечення норм, закладених у цей
стандарт. Згідно зі стандартом ISO 13407 дизайн
веб-проектів має бути зорієнтованим на користу-3 Подана адреса українського сегменту мережі
Reader2.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà-2.0: êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
15
вачеві, тобто повністю відповідати його потребам,
прагненням та очікуванням. Під цим мається на
увазі дизайн, що характеризується активним за-
лученням користувача в процес розроблення
програмної системи для досягнення прозорого
розуміння користувацьких вимог та відповідного
розподілу функцій між користувачами та техно-
логіями, а також інтерактивним характером
підходу та мультидисциплінарністю залучених
до розроблення спеціалістів. (Детальніше про
зорієнтований на користувачеві дизайн та стан-
дарт ISO 13407 див. [4].) Сьогодні наявна достат-
ня кількість інструментарію для забезпечення ав-
томатизованого збирання інформації щодо корис-
тувацьких вимог до проекту, тому зазначимо ли-
ше, що в рамках концепції L2 використання цих
інструментів є обов’язковим.
4. Компанії, які хочуть мати справу з публічни-
ми або академічними бібліотеками, не повинні ви-
робляти комерційного програмного забезпечення;
Бібліотека-2.0 не є закритим поняттям.
Поняття тотальної відкритості (як програмних
продуктів, так і всього інформаційного змісту) ле-
жить в основі філософії Веб-2.0. Маються на увазі
не лише автоматизовані бібліотечно-інформаційні
системи (АБІС), але й операційні системи та прик-
ладне програмне забезпечення, яке встановлене на
бібліотечних комп’ютерах. «Відкритість Бібліоте-
ки-2.0 поширюється на програмне забезпечення та
комп’ютерну техніку, яку використовують
бібліотеки, в тому числі на інтегровані бібліотечні
системи (ILS). Гнучкі системи автоматизації та ка-
талоги є кращими, ніж закриті комерційні системи.
Чудовий приклад цього – проект Evergreen ILS,
розроблений службою Публічної бібліотеки
Джорджії для використання у програмі PINES» [3].
Пояснимо, про що йде мова. Бібліотека штату
Джорджія, США розробила безкоштовну АБІС з
відкритим вихідним кодом – Evergreen
(http://www.open-ils.org/). Зацікавлені установи мо-
жуть вільно завантажувати та використовувати цю
систему у локальному режимі. Понад те – якщо
бібліотека має своїх кваліфікованих програмістів,
вона може модифікувати цю АБІС, виправити
знайдені помилки, додати певні необхідні компо-
ненти або взагалі «переписати» її під свої потреби.
Проект створювався для програми PINES, що яв-
ляє собою віртуальну мережу з 265 публічних
бібліотек США. Переваги проекту зрозумілі:
оскільки всі бібліотеки–учасники проекту працю-
ють з АБІС на єдиному програмному ядрі
Evergreen, їхні ресурси є сумісними між собою, але
відкритість Evergreen дає змогу кожній конкретній
бібліотеці модифікувати компоненти Evergreen
відповідно до її потреб та масштабів діяльності.
Сьогодні це не єдина АБІС з відкритим вихідним
кодом, бібліотекам є з чого вибирати. Окремо вар-
то сказати про першу АБІС з відкритим вихідним
кодом – систему Koha (http://www.koha.org/) вироб-
ництва новозеландської компанії Katipo
Communications. Ця система почала створюватись
ще у 1999 р., сьогодні АБІС на ядрі Koha користу-
ються сотні бібліотек по всьому світу (точну циф-
ру сказати важко, оскільки вихідні програмні коди
знаходяться у вільному доступі на численних сер-
верах), в тому числі і Львівська наукова бібліотека
ім. В. Стефаника [15].
Концепція програмного забезпечення з відкри-
тим вихідним кодом з’явилася вже досить давно,
вона виникла як реакція на монополію корпорації
Microsoft на ринку операційних систем. Оскільки
жодна компанія не здатна була одноосібно протис-
тояти гігантам ринку програмного забезпечення на
кшталт Microsoft, рух за безкоштовне програмне
забезпечення взяв за мету створення конкуренто-
спроможного програмного забезпечення шляхом
колективної співпраці. Ідея співпраці полягає в то-
му, що у вільний доступ програмісти надають не
готовий програмний продукт (не лише готовий
продукт), а вихідний програмний код цього про-
дукту. Кожен охочий програміст може змінити цей
код, якщо він бачить шляхи його покращання. Та-
ким чином у розробленні кожного проекту беруть
участь тисячі або навіть мільйони програмістів по
всьому світу. Сьогодні майже кожний тип програм-
ного забезпечення (крім окремих вузькоспеціаль-
них) представлений у вигляді програмних про-
дуктів з відкритим вихідним кодом. Незважаючи
на величезні капіталовкладення Microsoft з кожним
роком операційні системи з відкритим вихідним
кодом (Linux, Free BSD тощо) відвойовують все
більше користувачів у операційних систем
сімейства Windows. Хоча в контексті Веб-2.0 з йо-
го «першим правилом» – «веб як платформа» – мо-
ва взагалі вже йде про веб-орієнтовані операційні
системи 4. Подібна ситуація з прикладними програ-
мами: у вільному доступі наявна велика кількість
офісних продуктів, програм для роботи з мережа-
ми, антивірусних пакетів тощо. Функціональність
АБІС також потерпає від монополізму на цьому
4 Див. http://en.wikipedia.org/wiki/Web_operating_system
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
16
ринку невеликої кількості потужних виробників.
«Інтегровані бібліотечні системи взагалі майже не
змінилися функціонально з часу своєї появи. Про-
те, зараз ми досягли критичної точки, коли маємо
вимагати, щоб постачальники відкрили свої чорні
скриньки і дозволили нам зазирнути всередину. Це
не якісь незначні зміни, це повна перебудова у
відносинах з постачальниками та їхнім програм-
ним забезпеченням» [16].
Таким чином, концепція L2 передбачає, що
бібліотеки не повинні платити за програмне забез-
печення та самі не можуть створювати комерційні
програмні продукти. Тут наявна проблема. Не
кожна бібліотека може дозволити собі утримання
власних програмістів. У разі якщо АБІС купується
бібліотекою, остання може розраховувати на
сервісну підтримку щодо оптимізації цієї АБІС
відповідно до потреб конкретної бібліотеки. Ви-
робник безкоштовного програмного забезпечення
від надання таких послуг може відмовитись. Але,
з іншого боку, сьогодні є багато бібліотек, для яких
лише сам факт, що бібліотеки будуть використову-
вати саме їхнє програмне забезпечення, є питан-
ням престижу. Отже, чи будуть великі бібліотеки
допомагати малим у їх переході до використання
відкритих програмних продуктів, може показати
лише час.
5. Постійні зміни приходять на зміну старій мо-
делі вдосконалення технологічних циклів.
З цим принципом, напевно, все зрозуміло без до-
даткових пояснень. Концепція L2 з’явилася у
відповідь на мінливість сучасного світу та інтен-
сивність науково-технічного прогресу. Ще не всі
бібліотеки встигли звикнути до використання
інтернет-технологій у своїй практиці, а ми вже го-
воримо про перехід на суттєво новий рівень вико-
ристання цих технологій. Але якщо бібліотеки хо-
чуть залишитись посередниками на інфор-
маційному ринку, вони повинні збагнути, що з
кожним роком інтенсивність змін у інформаційно-
му середовищі буде лише збільшуватись, а отже
від бібліотечних технологій з кожним роком буде
вимагатись все більша рухливість та адаптивність.
6. «Вічна Бета» («Beta is forever»).
У комп’ютерному світі префіксом «Beta» позна-
чається перша публічна версія програмного забез-
печення, яка не є закінченою і надається користу-
вачам лише для тестування, оцінки та висловлен-
ня зауважень. У даному контексті цей термін про-
понується поширити на всі продукти та сервіси
бібліотеки. Отже, «вічна бета» – це продукти,
створення яких ніколи не буде закінченим, розроб-
ники завжди будуть шукати шляхи оптимізації їх
роботи, приймати оцінки та відгуки користувачів і
переробляти продукти згідно з отриманими дани-
ми. Напевно, в контексті другого та третього прин-
ципів L2, наведених вище, цей принцип вже не
потребує детальних пояснень.
7. Збирання та інтеграція в моделі бібліотечно-
го сервісу ідей та технологічних рішень із
суміжних галузей.
Загальновідомо, що на сучасному етапі межі між
галузями знання є нечіткими та умовними. Так,
складно сказати, де закінчується економіка чи ста-
тистика і починається бібліотечна справа. Ще важ-
че визначити межу між інформатикою та
бібліотечною справою. Феномен не лише у тому,
що бібліотечна справа стала більше уваги приділя-
ти комп’ютерним технологіям, а й у тому, що
інформатика стала більше торкатися гуманітарних
аспектів інформаційних відносин. Так, незважаю-
чи на те, що концепція L2 прийшла до бібліотеко-
знавства з інформатики, суть цієї концепції більше
стосується гуманітарних (філософських) аспектів
бібліотечної діяльності, ніж технологічних. Аме-
риканський бібліотекознавець Девід Лі Кінг зазна-
чає, що з десяти ключових принципів L2 напряму
технологій стосується лише перший (щодо склад-
ників повнофункціонального онлайнового катало-
гу) [17], суть інших дев’яти принципів поши-
рюється на бібліотекознавство в цілому і стосу-
ються переосмислення ролі бібліотечного соціаль-
ного інституту.
Концепція L2 вимагає від бібліотек рево-
люційних перетворень як на зовнішньому, так і на
внутрішньому рівнях. Що стосується зовнішніх
змін, мова йде про позиціонування бібліотеками
себе у суспільстві як повноправних учасників рин-
ку інтернет. На внутрішньому рівні мається на
увазі реорганізація структури бібліотек згідно з
вимогами часу. По суті, в багатьох бібліотеках сьо-
годні маємо ситуацію, коли один окремий струк-
турний підрозділ, що займається автоматизацією
бібліотечних процесів та підтримкою бібліотечно-
го веб-сайту, забезпечує бібліотеці більшу відвіду-
ваність, ніж усі разом узяті підрозділи, які залу-
чені до «традиційного» обслуговування. Технічні
працівники навіть не залучаються до прийняття
стратегічних для бібліотеки рішень. «Тип змін L2
вимагає перегляду ставлення до відділів, які
раніше несли головну відповідальність за обличчя
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà-2.0: êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
17
бібліотечної діяльності у суспільстві. Наприклад,
ваші відділи ІТ (якщо ви маєте їх) традиційно бу-
ли відділами підтримки та «підкручували гайки»,
залишаючись у тіні. Але їхня роль у процесі прий-
няття рішень стає все більшою і важливішою, так
само, я і їхній вплив на сприйняття громадськістю
вашої організації. По суті, змінюється тип людей,
які працюють у цих відділах, оскільки значно
змінюються вимоги до них» [16]. Сучасна
бібліотека має бути сукупністю технологічних
відділів, кожен з яких відповідає за свою ділянку
впровадження і використання інформаційних тех-
нологій, а отже для бібліотекаря будь-якого
відділу рівень кваліфікації у інформатиці стає не
менш важливим, ніж кваліфікаційний рівень у
бібліотекознавстві.
Це те, що стосується конвергенції проблем
бібліотекознавства та інформатики. Але проблеми
бібліотечної діяльності мають також багато спіль-
ного з економікою, педагогікою, журналістикою,
іншими науками. Варто зазначити, що з появою
концепції Веб-2.0 спеціалісти багатьох галузей,
прямо або побічно пов’язаних з інформаційною
діяльністю, стали розробляти свої галузеві кон-
цепції на базі Веб-2.0. Це говорить про спільність
проблем та шляхів їх вирішення у різних сферах.
Лише шляхом постійного моніторингу останніх
досягнень у суміжних галузях бібліотечна
діяльність зможе відстояти свої позиції у «інфор-
маційному світі другого покоління».
8. Поєднання оцінки та вдосконалення сервісів з
постійною готовністю змінити існуючий сервіс
на інший, більш новий і кращий.
9. Негнучкість породжує невдачу.
Восьмий і дев’ятий принципи розглянемо разом.
Принципи ці стосуються не лише бібліотек, вони
давно відомі психологам та економістам, і стосу-
ються конкурентоспроможності на ринку. В сучас-
ному світі у бібліотек також з’явилися потужні
конкуренти на ринку інформації. Цими конкурен-
тами є потужні інтернет-компанії, що вкладають
мільярди доларів у задоволення інформаційних
потреб користувачів і відбирають аудиторію у
бібліотек. Деякі дослідники для спрощення пропо-
нують розглядати цю конкуренцію як конкуренцію
між бібліотеками та компанією Google. Такий
підхід багато в чому є виправданим. Американсь-
кий дослідник Джон Блайберг пропонує поділ
світу на «pre-Google» (інформаційне середовище
до появи Google) та «post-Google» (світ після поя-
ви Google) [16]. Бібліотекам, як інформаційним ус-
тановам, не просто втримати свою нішу у світі
«post-Google». У сфері пошуку інформації, релева-
нтності та повноти пошукових результатів Google
вже сьогодні не має рівних собі [18]. З іншого бо-
ку, численні високофункціональні сервіси Google
зробили цей портал платформою №1 у світі. У
веб-середовища все ще є одна значна проблема –
недостатність якісного інформаційного змісту. У
відповідь на це Google оголосила стратегію по-
цифровування. Завдяки цьому проекту щодня на
серверах Google з’являються значні обсяги висо-
коякісного інформаційного змісту (http://books.
google.com/). Для забезпечення цієї стратегії ком-
панія Google охоче йде на партнерство з бібліоте-
ками та видавцями по всьому світу. Феномен
Google у тому, що ця компанія заробляє мільярди
доларів на забезпеченні користувачам інтернету
безкоштовного змісту та функціональності. По
суті, Google надає бібліотечні послуги в інтернеті.
В той же час, незважаючи на те що бібліотеки та
Google перебувають у одному інформаційному
полі, місія бібліотек суттєво різниться від місії
Google. При цьому концепції L2 відводиться роль
потенційної ніші для бібліотек у світі «post-
Google». Тобто бібліотекам пропонується замис-
литись над тим, які види та типи послуг сучасно-
му користувачеві не здатні надати високо-
функціональні сервіси Google і які з цих послуг
здатні надати користувачеві бібліотеки. В цій кон-
курентній боротьбі бібліотеки розглядаються у су-
купності. «Індивідуально ми не можемо протисто-
яти гігантам на кшталт Google (хоч би як ми того
хотіли). Але разом ми маємо достатньо ресурсів та
суспільної ваги для надання потужних сервісів,
потрібних на рівні глобального співтовариства»
[16]. Отже, якщо розглядати інтернет-компанії та
бібліотеки конкурентами на інформаційному рин-
ку, варто придивитись до стратегії впровадження
нових прогресивних тенденцій, що практикуються
інтернет-корпораціями на кшталт Google або
Yahoo. Ці компанії намагаються завжди пропону-
вати своїм користувачам найновіші розробки. Для
цього ними підтримується велика кількість сер-
верів-«ігрових майданчиків», де розробники екс-
периментують з різними технологіями (пошук, на-
дання інформації, оформлення проектів, викорис-
тання зовнішніх веб-сервісів тощо). Підходи, які
показують свою життєздатність та прогресивність,
переносяться до основних серверів, таким чином
«вирощується» майбутній зміст порталів. У якості
«експериментальних серверів» для потужних
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
18
інтернет-порталів іноді виступають невеликі сер-
вери зовнішніх розробників. Якщо потужна інтер-
нет-компанія бачить майбутнє у певному проекті,
на певному етапі вона купує його і «вплітає» у
власну концепцію розвитку. Так, наприклад, було з
надпопулярним сьогодні сервісом Flickr, купле-
ним компанією Yahoo, або з провідною блог-плат-
формою Blogger, купленою компанією Google.
Важливим тут є те, що потужні інтернет-проекти
завжди мають кілька стратегічно різних варіантів
подальшого розвитку. У сучасному технологічно-
му середовищі лідерство дуже мінливе, і сьо-
годнішній лідер цілком може стати завтра аутсай-
дером, якщо вчасно не помітить певного прогре-
сивного підходу. Так, пошукові механізми Google,
як вже говорилося, сьогодні є найкращими, але
Google продовжує розробки, в тому числі і тих
технологій пошуку, які є зовсім відмінними від
тих, що застосовуються нею сьогодні. Цілком
можливо, що через деякий час «пошукова маши-
на» Google буде не просто оновлена, а замінена
новою. Концепція L2 вимагає від бібліотек такого
самого підходу до своїх сервісів. Бібліотеки по-
винні завжди перебувати у стані готовності до
заміни старих рішень новими, якщо умови будуть
вимагати такого переходу. Інакше користувачі
швидко переорієнтуються на використання
сервісів тих організацій, які швидше зможуть
адаптуватися до змін на інформаційному ринку.
10. Використання «довгого хвосту».
«Довгий хвіст» – це статистичний термін, що
був запропонований у 2004 р. Крісом Андерсоном
для позначення великого масиву інформаційних
джерел, що користуються попитом у невеликої
кількості користувачів [19].
Андерсон помітив, що наявна традиційна систе-
ма розповсюдження книжок, DVD-дисків, mp3-
файлів тощо (у його термінології, «сучасна
індустрія розваг») зорієнтована на розповсюджен-
ня невеликої кількості з наявного інформаційного
змісту. Ті твори, які не є популярними у
суспільстві, навіть якщо вони мають високу
якість, залишаються незатребуваними, оскільки
про них просто не знають, і ніхто не докладає зу-
силь для інформування про них потенційних ко-
ристувачів.
На наведеній схемі «довгий хвіст» позначений
білим кольором. Це безкінечна (якщо говорити
про весь наявний інформаційний зміст) сукупність
інформаційних джерел, статистика використання
яких є невисокою. Бібліотекарям не потрібно де-
тально пояснювати суть цього феномена, адже
кожна бібліотека прекрасно знає про нього зі ста-
тистики використання її власних фондів.
Досліджуючи феномен «довгого хвосту», віце-
президент OCLC Лоркан Демпсей наводить дані
щодо англомовної літератури: 10 % книжок фор-
мують 90 % бібліотечного книгообігу [20].
Відповідно, 90 % бібліотечних фондів є «довгим
хвостом».
Повністю позбавитись «довгого хвосту» немож-
ливо, адже неможливо зорієнтуватись користува-
чеві у безмежжі наявного інформаційного змісту.
Але «довгий хвіст» можна успішно використову-
вати, впроваджуючи сучасні технології встанов-
лення семантичних зв’язків між різними інфор-
маційними джерелами. Андерсон навів дані з
досвіду найбільшого онлайнового книжкового ма-
газину Amazon.com (http://www.amazon.com/),
інтернет-компанії Netflix, що займається прокатом
DVD-дисків (http://www.netflix.com/), соціальної
мережі меломанів Rhapsody (http://www.rhapsody.
com/) та інших подібних систем. Ці системи
аналізують смаки користувача та, за результатами
аналізу, рекомендують йому той чи інший інфор-
маційний зміст. (Детальніше про принципи
функціонування подібних систем див. [4].) Більшу
частину прибутків означені компанії мають саме
на системах рекомендацій. Пол Андерсон називає
такий підхід «новою економічною моделлю для
медіа-індустрії та індустрії розваг» [19]. Пропо-
нується три основні правила використання «дов-
гого хвосту»:
1. Зробіть доступним все.
2. Знизьте ціни вдвічі. Не менше.
3. Допоможіть мені знайти це.
Бібліотеки можуть і повинні використовувати
«довгий хвіст» для оптимізації комплектування та
Схема 2. «Довгий хвіст»
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Á³áë³îòåêà-2.0: êîíöåïö³ÿ á³áë³îòåêè äðóãîãî ïîêîë³ííÿ
19
документообігу обслуговування. Тут потрібно ска-
зати, що забезпечення семантичних зв’язків між
інформаційними джерелами можливе не лише за
допомогою тих механізмів, які використовують у
своїй практиці онлайнові проекти на кшталт
Amazon.com. У науковому співтоваристві широко-
го поширення набувають сьогодні системи, засно-
вані на забезпеченні семантики цитованості науко-
вих публікацій. Ідея у тому, що дослідника, який
зацікавився певним дослідженням Х, в першу чер-
гу будуть цікавити ті дослідження, на які поси-
лається автор дослідження Х, а також ті
дослідження, які посилаються на дослідження Х.
У більш складному вигляді дослідника може
зацікавити загальна статистика цитованості одних
авторів іншими або динаміка цитування певної
публікації за роками. За таким принципом побудо-
вана реферативна база даних Scopus
(http://www.scopus.com/) видавництва Elsevier.
Крім цього, існує безліч традиційних для «Семан-
тичних тенет» інструментів забезпечення семан-
тики: оцінка змісту користувацьких сесій, тегуван-
ня, коментування та рецензування інформаційного
змісту користувачами тощо.
У контексті розгляду принципу використання
«довгого хвосту» варто також зупинитись на прин-
ципі друку за запитом. Цей принцип стосується
видавничої справи і визначає принципи видання
та розповсюдження друкованої продукції. Як
приклад наведемо видавничо-торговельний про-
ект Lulu (http://www.lulu.com/). Зареєструвавшись
на цьому проекті, автори отримують доступ до
веб-орієнтованої видавничої системи Lulu. За до-
помогою цієї системи вони можуть розробляти ди-
зайн-макети для своєї продукції (книжок, е-кни-
жок, брошур, DVD-дисків тощо). Інтерактивний
калькулятор допомагає авторам вирахувати
вартість свого майбутнього твору та додати суму
бажаного ними авторського гонорару. Після цього
твір потрапляє на «полицю» магазину Lulu. Коли
ним хто-небудь зацікавиться, то за запитом він бу-
де надрукований компанією Lulu, якщо ж ніхто не
захоче купити цей твір, він так назавжди і зали-
шиться існувати лише віртуально, на сервері Lulu.
Спектр оцінок
концепції Бібліотеки-2.0
бібліотекознавчим співтовариством
Концепція Бібліотеки-2.0 стала джерелом супе-
речок у бібліотекознавчому співтоваристві. Так,
деякі бібліотекознавці зазначають, що ключові
принципи L2 не відрізняються новизною, вони
пропонувалися реформаторами бібліотечної спра-
ви ще у ХІХ ст. Так, наприклад, системний
аналітик OCLC Уолт Кравфорд вважає, що L2 – за-
надто гучна назва, а по суті – комбінація з низки
інструментів та положень, які самі по собі є чудо-
вими, але не новими для бібліотечної справи, та з
деяких бізнес- та інструментно-орієнтованих по-
ложень, що не здатні обслуговувати весь контин-
гент користувачів бібліотек. Він зазначає, що
прийняття концепції L2 не дозволить бібліотекам
залишитись джерелом інформації для всього
суспільства. На думку Кравфорда, концепція L2
виникла на тлі конфлікту поколінь бібліотекарів
[21]. Інші дослідники вимагають більш чітких
прикладів того, як бібліотеки можуть стати L2.
Так, американський бібліотекознавець Лора Крос-
сет говорить про концепцію L2 як про «клуб для
багатих бібліотек» [16]. Разом з іншими бібліоте-
кознавцями–скептиками щодо L2 вона наголошує,
що бібліотекознавчі засади концепції L2 не надто
відрізняються від «П’яти законів бібліотечної нау-
ки», запропонованих Ш. Ранганатаном у першій
половині ХХ ст. [22]. Не погоджуючись з тим, що
L2 не є технологічною концепцією, авторка нага-
дує, що ще досить багато бібліотек не є техно-
логічно розвиненими, вони вимушені працювати з
системою Windows 98 та нестабільним інтерне-
том. Пані Кроссет вимагає чітких прикладів того,
як такі бібліотеки можуть стати L2 [23].
Поряд з великою кількістю скептиків ця нова
бібліотекознавча стратегія L2 має також і багато
послідовних прихильників. Серед них Стівен Аб-
рам (віце-президент корпорації Sirsi, один з клю-
чових бібліотекознавців США за версією Library
Journal), Майкл Стефенс (доктор бібліотекознав-
ства, реформатор 2005 року за версією Library
Journal), Поль Міллер (керівник Центру взаємодії
UKOLN, відомий британський бібліотекознавець)
та інші. На критицизм вони відповідають, що де-
які окремі положення L2, можливо, не є цілком но-
вими, але конвергенція цих сервісних завдань та
ідей з багатьма новими технологіями Веб-2.0 доз-
воляє говорити про появу бібліотечного сервісу
нового покоління.
Як висновок наведемо цитату американського
бібліотекознавця Джона Блайберга, який є
послідовним прихильником концепції L2. «Я по-
годжуюсь (знову), що, напевно, «Бібліотека-2.0» –
не найкращий ярлик. Такий ярлик означає, що всі
наявні здобутки (в тому числі Олександрійська
бібліотека) були «Бібліотекою-1.0». Це безглуздо.
На мою думку, цей термін був вигаданий на хвилі
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ
20
загальної ейфорії, частково спричиненої Веб-2.0,
але більшою мірою – перспективою захопливої
нової ери у сучасному бібліотекознавстві. Але
замість того, щоб сперечатись про влучність ярли-
ку, погляньте на свою діяльність і оцініть ефек-
тивність вашої установи.
Отже, врешті-решт, що ж таке Бібліотека-2.0? Чи
це просто набір ідей? Чи це рух? Або революція?
Напевно, всього потрохи та ще щось. Це може бу-
ти не точним ярликом, але чим би ЦЕ не було, це
Є» [16].
Список використаних джерел
1. O’Reilly, Tim. What Is Web 2.0: Design Patterns and
Business Models for the Next Generation of Software. –
30.10.2005. – Online resource. – Access path: URL:
http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/
30/what-is-web-20.html.
2. Casey Michael. LibraryCrunch. – Online resource. –
Access path: URL: http://www.librarycrunch.com/.
3. Casey M. E., Savastinuk L. C. Library 2.0: Service for
next-generation library. – Library Journal. – Vol. 131, Issue
14. – P. 40–42.
4. Соловяненко Денис. Філософія Веб-2.0: короткий
огляд: Доповідь для Міжнар. наук. конф. «Інтра-
нет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» (Київ,
9–10 жовт. 2007 р.). – Електронний ресурс. – Засіб дос-
тупу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2007/
07sdvw20.pdf.
5. Chowdhury Gobinda, Poulter Alan, McMenemy
David. Public Library 2.0: Towards a new mission for pub-
lic libraries as a «network of community knowledge» //
Online Information Review. – 2006. – Vol. 30, Is. 4. –
P. 454–460.
6. Harris Christopher. School Library 2.0 // School
Library Journal. – 2006. – Vol. 52, Is. 5. – P. 50–53.
7. Wikipedia: The Free Encyclopedia. – Virtual
Resource. – Access Path: URL: http://en.wikipedia.org/. –
Date of Access: August 2007.
8. Library 2.0 – Bringing the Library to the User. (cover
story) // Multimedia Information & Technology. – 2006. –
Vol. 32, Is. 4. – P. 103–105.
9. Соловяненко Д. В. Стратегія забезпечення онлайно-
вого бібліотечного сервісу // Наук. праці Національної
бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Вип. 13. – К.,
2004.
10. Danowski Patrick. Library 2.0 and User-Generated
Content: What can the users do for us? // World Library and
Information Congress: 73rd IFLA General Conference and
Council. – Virtual Resource. – Access Path: URL:
http://www.ifla.org/IV/ifla73/papers/113-Danowski-en.pdf.
11. OPAC Web Services Should Be Like Amazon Web
Services // MaisonBisson.com. – 2005. – Nov. 30. – Virtual
Resource. – Access Path: URL: http://maisonbisson.com/
blog/post/10956/.
12. Berners-Lee Tim, Hendler James, Lassila Ora. The
Semantic Web // Scientific American. – May 2001, Vol. 284,
Issue 5. – P. 34.
13. Harper, C. A., Tillett, B. B. Library of congress con-
trolled vocabularies and their application to the Semantic
Web // Cataloging and Classification Quarterly. – 2007. –
Vol. 43, Is. 3–4. – P. 47–68.
14. Libraries for the future: Progress, Development and
Partnerships: Preliminary Programme and Proceedings of
the 73rd IFLA General Conference and Council «World
Library and Information Congress», 19–23 August 2007,
Durban, South Africa. – Virtual Resource. – Access Path:
URL: http://www.ifla.org/IV/ifla73/Programme2007.htm.
15. Дубик С. О. Koha – подарок библиотекам // Библи-
отеки и информационные ресурсы в современном мире
науки, культуры, образования и бизнеса: 14-я Между-
нар. конф. «Крым-2007»: Тр. конф. – М., 2007. – Элект-
ронный ресурс. – Способ доступа: URL:
http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2007/
cd/25.pdf.
16. Blyberg John. 11 reasons why Library 2.0 exists and
matters // Blyberg. Net. – 2006. – Jan. 9. – Virtual
Resource. – Access Pach: URL: http://www.blyberg.net/
2006/01/09/.
17. Lee King David. Library 2.0 – Is it Techie Or Not? //
David Lee King Blog. – 2007. – Aug. 3. – Virtual Resource.
– Access Path: URL: http://www.davidleeking.com/
2007/08/03/library-20-is-it-techie-or-not/.
18. Iskold Alex. The Race to Beat Google // Read/Write
Web. – 2007. – Jan. 2. – Virtual Resource. – Access Path:
URL: http://www.readwriteweb.com/archives/the_race_to_
beat_google.php
19. Anderson Chris. The Long Tail // Wired. – 2004. –
Vol. 12, Is. 10. – P. 170–177.
20. Dempsey L. Libraries and the long tail: Some
thoughts about libraries in a network age // D-Lib
Magazine. – 2006. – Vol. 12, Is. 4. – P. 17–27.
21. Crawford Walt. Library 2.0 and «Library 2.0» // Cites
& Insights. – 2006. – Vol. 6, No. 2. – P. 1–32.
22. Ranganatan S. The five laws of library science. – 2 ed.
– London, 1957. – 456 p.
23. Crossett Laura. Low tech library 2.0 // lis.dom. –
2006. – Jan. 4. – Virtual Resource. – Access Pach: URL:
http://lisdom.blogspot.com/2006/01/low-tech-library-
20.html.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-407 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:53Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Соловяненко, Д. 2008-04-21T11:46:14Z 2008-04-21T11:46:14Z 2007 Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління / Д. Соловяненко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 10-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/407 The paper provides with a definition, a brief historiography, and some theoretical basis for «Library 2.0». This concept borrows from that of Business 2.0 and Web 2.0 and follows some of the same underlying philosophies. Wikipedia defines this term as a loosely defined model for a modernized form of library service that reflects a transition within the library world in the way that services are delivered to users. The article applies the Library 2.0 Meme Map and a brief review of main points of 10 key principles for Library 2.0. This key principles is about technologies, about innovation, about changes in the relationship of libraries with vendors and with users, and about community building, enabled through the participation that social computing brings. The paper also focuses attention on the debate surrounding Library 2.0. This concept is a source of debate between librarians and information professionals around the world. In the paper it is given the opposite views on the Library 2.0. Зроблено короткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляються у провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву «Бібліотека-2.0» (L2). Розкрито значення цього терміна, охарактеризовано 10 ключових принципів Бібліотеки-2.0 та спектр оцінок концепції L2. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління The Library 2.0: conception of the 2nd generation library Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління Соловяненко, Д. Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| title | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| title_alt | The Library 2.0: conception of the 2nd generation library |
| title_full | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| title_fullStr | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| title_full_unstemmed | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| title_short | Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| title_sort | бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління |
| topic | Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| topic_facet | Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/407 |
| work_keys_str_mv | AT solovânenkod bíblíoteka20koncepcíâbíblíotekidrugogopokolínnâ AT solovânenkod thelibrary20conceptionofthe2ndgenerationlibrary |