Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80
Стаття узагальнює життєвий шлях і науковий доробок знаного польського історика українського походження Олександра Колянчука (м. Перемишль), який тривалий час досліджує діяльність української військово-політичної еміграції УНР, є чільним організатором пам’ятко-охоронної праці на території сучасної По...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40742 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 5-8. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859830524032319488 |
|---|---|
| author | Литвин, М. |
| author_facet | Литвин, М. |
| citation_txt | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 5-8. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість |
| description | Стаття узагальнює життєвий шлях і науковий доробок знаного польського історика українського походження Олександра Колянчука (м. Перемишль), який тривалий час досліджує діяльність української військово-політичної еміграції УНР, є чільним організатором пам’ятко-охоронної праці на території сучасної Польщі.
Статья обобщает жизненный путь и научное наследие известного польского историка украинского происхождения Александра Колянчука (г. Перемышль), который долгое время исследует деятельность украинской военно-политической эмиграции УНР, является организатором памятнико-охранной работы на территории современной Польши.
The article sums up life and academic achievments of the renown Polish historians of Ukrainian origin Aleksander Kolanczuk (Peremyszl), a researcher of the Ukrainian political and military migration from Ukrainian People’s Republic and a leader of the heritage conservation efforts on the territory of the contemporary Poland.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
5Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість
Микола Литвин
Історик українських визвольних змагань
першої половини хх столІття:
олександровІ колянчуку – 80
Пам’ять про драматичне минуле, боротьбу за державність і соборність україн-
ських земель у ХХ ст. стала невід’ємною частиною життя Олександра Колянчука,
який розпочав свою професійну діяльність як агроном і талановитий педагог, а
завершує як знаний історик новітньої доби України і Польщі.
Народився майбутній вчений 2 квітня 1932 р. в сім’ї Миколи та Анастасії (з
роду Пащук) у с. Вілька Тарнівська на Холмщині1, яке зазнало масової депортації
на схід у період Першої світової війни (1915). “Прийшов я на світ, – згадував О. Ко-
лянчук, – коли діди мої з батьками встигли поставити нову хату та господарські
будинки по повороті з майже чотирилітнього вигнання у 1915 році, яке називалося
чомусь біженством. З часів перебування в районі Тули і Самари привезли багато
споминів… Повернувши до рідного села, спільними зусиллями побудували зем-
лянки: зі 150 садиб залишилася лише одна хата мого дядька Петра Дармороста…
Діди мої і мама займалися працею на 12-гектарному господарстві. Батько, маючи
за собою службу в рядах польського війська, перебування у більшовицькому по-
лоні та короткотривалий перевишкіл на офіцера війська майбутньої Польської
радянської соціалістичної республіки, в “нагороду” брав участь у руйнуванні
військового православного собору у Холмі, щоб, як пояснювали офіцери, руси-
ни, їдучи до Холма на торги, не нагадували дітям про руське минуле Холмщини.
(Згодом у Велику суботу 1921 року підірвано церкву св. Кирила і Мефодія на
Даниловій Горі). Повернувши з війська, батько займався торгівлею у сільській
лавці, якій присвоїли назву “Бджола”2. У своїх наукових студіях і публічних ви-
ступах учений завжди згадує, що цей праукраїнський терен був державотворчим
ядром Галицько-Волинського князівства; у Холмі народився визначний історик
України і будівничий Української Народної Республіки Михайло Грушевський, тут
у роки Другої світової війни працювали талановиті науковці – літературознавець
і богослов Іван Огієнко, історик Мирон Кордуба та інші. З цього краю бере свій
родовід родина Крип’якевичів – літератор і богослов отець Петро Крип’якевич,
історик Іван Крип’якевич, хімік зі світовим іменем Богдан Крип’якевич.
1 Литвин М. Колянчук О. М. /М. Литвин // Українські історики ХХ століття. Біобібліогра-
фічний довідник. – Київ; Львів, 2003. – Вип. 2. – Ч. 1. – С. 143.
2 Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х років: У 3 т. / [відп. ред.
Ю. Сливка, упор. Ю. Сливка, М. Литвин, К. Науменко та ін.]. – Львів, 2002. – Т. 3. – С. 310.
Восени 1941 р. батько відправив юного Олеся на навчання в щойно відкриту
сільську початкову школу, яку німецька адміністрація закрила через два роки у
зв’язку з загостренням військово-політичного протистояння між місцевими укра-
їнцями та поляками. Як відомо, каталізатором цього процесу стали масові польські
акції нищення православних церков у 1938 р. і збройні дії польського підпілля на
півдні Холмщини у 1943 р., а також відплатні дії нечисленного підпілля Української
повстанської армії3.
Наприкінці 1944 – на початку 1945 рр. майже половина зі 130 сімей села була
депортована в УРСР. Колянчукам вдалося уникнути переселення.
Завершив початкову освіту хлопець вже після війни, склавши навесні 1947 р.
екзамени у с. Став неподалік Холма. А вже в ході військово-політичної операції
“Вісла” у липні цього ж року родину разом з іншими односельцями депортовано
на північ Польщі, звідки виселено німців. Колянчуки оселилися у с. Добрий Пас-
ленцького повіту на Ольштинщині4.
Восени юнак вступив до Аграрної гімназії в Пасленку, яку невдовзі перевели
до Королева й перейменували в технікум. О. Колянчука як випускника-відмінника
1951 р. скеровано до Сільськогосподарської вищої школи в Ольштині, де він 1956 р.
здобув диплом майстра-інженера аграрія.
Працював О. Колянчук на адміністративних і педагогічних посадах у аграрно-
промисловому комплексі: Ольштинському воєводському об’єднанні молочних
кооперативів (1957–1960), відділі освіти Ольштинського воєводського комітету
Об’єднаної народної партії (1960–1964), президії Ольштинської воєводської націо-
нальної ради (1964–1974). Згодом О. Колянчука призначають заступником директора
Воєводського центру аграрного прогресу (м. Бенс), а з 1985 р. директором Воєвод-
ського центру аграрного розвитку (м. Серадз). Тоді ж О. Колянчук переселяється з
Ольштина до Здунської Волі. У 1983 р. його обирають до Ради освіти при Міністер-
стві рільництва, призначають членом, а невдовзі й головою редакційного комітету
“Регіонального аграрного інформатора”, який узагальнював діяльність аграрного
сектора п’яти воєводств – Серадського, Лодзького, Пйотрківського, Скерновицького
і Плоцького. Опублікував десятки аналітичних та методичних статей у часописах
“Nowe Rolnictwo”, “Głos Olcztyński”, “Służba Rolna”, “Biuletyn Pedagogiczny Oświaty
Rolniczej”. Брав участь у просвітницькій діяльності Товариства всесвітнього знання,
Асоціації інженерів і техніків рільництва, Головної технічної організації.
У часи політичної відлиги, яка розпочалася наприкінці 50-х років, вступає до
новоствореного Українського суспільно-культурного товариства (нині – Об’єднання
українців у Польщі), багато друкується в його органах – тижневику “Наше слово”,
щорічниках “Український календар”, “Український альманах”, готує культурно-
освітні передачі українською мовою на Польському радіо.
Наприкінці 80-х – на початку 90-х років, після краху тоталітарних режимів у
ПНР і СРСР, О. Колянчук легалізовує свої історико-краєзнавчі уподобання, дослі-
джує добу УНР, аналізує діяльність петлюрівської військово-політичної еміграції
3 Див.: Горний М. Трагедія українських сіл Холмщини 1943–1945 рр. / М. Горний – Львів,
2007. – 304 с.
4 Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х років. – С. 310–312.
Микола Литвин6
в міжвоєнній Польщі, активно листується з відомими діячами культури, письмен-
никами і науковцями України, часто відвідує львівські бібліотеки, архіви, наукові
й культурно-освітні установи, продовжує готувати україномовні радіопередачі.
Після переїзду до Перемишля у 1994 р. зав’язує творчі контакти з місцевими
краєзнавцями М. Новосадом, Б. Гуком, М. Козаком, В. Пилиповичем, О. Попович
та іншими, допомагає варшавському колезі Р. Шагалі збирати матеріал до книжки
про українців Варшави, регулярно виступає з бесідами перед педагогами й учнями
новоствореного українського ліцею ім. М. Шашкевича у Перемишлі. Спілкується з
відомим польським україністом, директором Південно-Східного інституту у Пере-
мишлі доктором С. Стемпенем, а 22 січня 1998 р. його обирають заступником голо-
ви правління цього недержавного українознавчого інституту, в якому стажувалося
чимало молодих науковців з Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України, Інституту історії України НАН України, Львівського, Київського і Прикар-
патського національних університетів. Учений бере участь в організації наукових
конференцій, упорядкуванні історичних збірників, комплектуванні українознавчої
бібліотеки Південно-Східного інституту, яку вважають однією з кращих у Польщі.
У 2000 р. О. Колянчук блискуче захистив на спецраді з історичних дисциплін
у НУ “Львівська політехніка” кандидатську дисертацію “Українська військова
еміграція у Польщі 1920–1939 рр.” (спеціальність 20.02.22 – військова історія;
наук. керівник М. Литвин). Загалом у науковому доробку О. Колянчука в галузі
новітньої історії України і Польщі вісім книг і приблизно сто статей. Надзвичайно
цінними і справді науково піонерськими є його монографії про Українські визволь-
ні змагання першої чверті ХХ ст., насамперед про державно-політичних діячів
і військовиків доби УНР, українську військову еміграцію у міжвоєнній Європі,
проблеми вшанування пам’яті діячів української історії та культури на території
Польщі: “Незабутні могили” (Львів, 1993), “Генералітет Українських визвольних
змагань. Біограми генералів та адміралів українських військових формацій пер-
шої половини ХХ століття” (співавтори М. Литвин, К. Науменко; Львів: Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995), “Internowane żołnierze
Armii UNR w Kaliczy 1920–1939” (Каліш; Перемишль; Львів, 2000), “Україн-
ська військова еміграція у Польщі 1920–1933” (Львів: Інститут українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України, 2000), “Cmentarz Prawosławny na Woli w War-
szawe. Groby ukraińskie. Przewodnik” (співавтор Р. Шагала; Варшава, 2002), “Уві-
чнення нескорених. Українські військові мемуари 20–30-х років ХХ ст. у Польщі”
(Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003), “Umarli,
aby zmartwychwstała Ukraina / Померли, щоб воскресла Україна” (Перемишль,
2007), “Nekropolie i groby ukraińskich walk niepodległościowych w latach 1917–1921”
(Перемишль, 2003), “Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni w latach
1920–1939” (Перемишль, 2009). Погоджуємося з думкою доктора С. Стемпня про
те, що О. Колянчук є “одним із найвидатніших польських знавців українських ви-
звольних змагань 1917–1920 рр., а також долі української політичної еміграції у
міжвоєнні роки”5. Зрештою, студії перемиського дослідника схвально оцінювали
5 Стемпень С. Людина, яка попри перешкоди стала істориком / С. Стемпень // Наше сло-
во. – 2012. – 1 квітня.
7Історик українських визвольних змагань першої половини ХХ століття…
не лише польські, а й українські науковці Я. Ісаєвич, Я. Дашкевич, О. Рубльов,
В. Верстюк, Р. Пиріг, І. Патер та інші.
Вчений успішно поєднує наукову діяльність із громадською. Як активіст
Об’єднання українців у Польщі організовує наукові конференції і круглі столи,
присвячені Українській національно-демократичній революції 1917–1921 рр., зо-
крема річницям проголошення УНР і ЗУНР, польсько-українському військовому
союзу 1920 р. О. Колянчук разом із молодшими однодумцями Р. Дроздом, Г. Ку-
пріяновичем, Ю. Гаврилюком у 2004 р. створив Українське історичне товариство
в Польщі, а також Товариство опіки над могилами українських вояків у Любли-
ні. Завдяки його ініціативі та підтримці обласної влади Львівщини, суспільно-
культурного товариства “Надсяння” (голова В. Середа) відновлюються військові
меморіали та окремі поховання урядовців і вояків Армії УНР у Люблині, Каліші,
Варшаві, Тарнові, Кракові, Ланцуті, Перемишлі та інших місцевосцях. Вказані
проблеми науковець неодноразово актуалізував на зустрічах із президентами і
прем’єр-міністрами України у Посольстві України у Варшаві. Спільно з дружи-
ною Лідією і сином Ярославом (обоє знані офтальмологи) О. Колянчук є також
членом Українського лікарського товариства, меценатом низки видань українських
книг, реставрації українських церков у Перемишлі та інших містах Польщі. За
активну суспільно-корисну діяльність Президент України В. Ющенко нагородив
О. Колянчука орденом “За заслуги” III ступеня, а голова Львівської обласної ради
О. Панькевич Грамотою та іменним годинником.
Колеги вченого в Польщі та Україні завжди відзначають його загальну ерудицію,
тактовність, розсудливість, оптимізм і невичерпну енергію. У студіях О. Колянчука
немає зайвого теоретизування, натомість їм притаманні наукова об’єктивність та
достовірність, інформаційна новизна, міждисциплінарний підхід. Як відомо, вчений
є не лише фаховим літописцем військово-політичної історії УНР, але й пошановува-
чем мистецької спадщини наддніпрянських політемігрантів (зокрема М. Добряка, з
яким тривалий час товаришував). У свої вісімдесят років наш талановитий колега і
друг перебуває у науковому пошуку і залишається відданим охоронцем української
історії та культури, загалом демократичних суспільних ідеалів.
Микола Литвин8
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40742 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-120X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:03Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвин, М. 2013-01-27T09:24:12Z 2013-01-27T09:24:12Z 2012 Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 5-8. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2223-120X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40742 Стаття узагальнює життєвий шлях і науковий доробок знаного польського історика українського походження Олександра Колянчука (м. Перемишль), який тривалий час досліджує діяльність української військово-політичної еміграції УНР, є чільним організатором пам’ятко-охоронної праці на території сучасної Польщі. Статья обобщает жизненный путь и научное наследие известного польского историка украинского происхождения Александра Колянчука (г. Перемышль), который долгое время исследует деятельность украинской военно-политической эмиграции УНР, является организатором памятнико-охранной работы на территории современной Польши. The article sums up life and academic achievments of the renown Polish historians of Ukrainian origin Aleksander Kolanczuk (Peremyszl), a researcher of the Ukrainian political and military migration from Ukrainian People’s Republic and a leader of the heritage conservation efforts on the territory of the contemporary Poland. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 Историк Украинского освободительного движения первой половины ХХ века: Александру Колянчуку – 80 The Historian of the Ukrainian Liberation Struggles of the 1st Half of the 20th Century: Aleksander Kolanczuk Turns 80 Article published earlier |
| spellingShingle | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 Литвин, М. |
| title | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 |
| title_alt | Историк Украинского освободительного движения первой половины ХХ века: Александру Колянчуку – 80 The Historian of the Ukrainian Liberation Struggles of the 1st Half of the 20th Century: Aleksander Kolanczuk Turns 80 |
| title_full | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 |
| title_fullStr | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 |
| title_full_unstemmed | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 |
| title_short | Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80 |
| title_sort | історик українських визвольних змагань першої половини хх століття: олександрові колянчуку – 80 |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40742 |
| work_keys_str_mv | AT litvinm ístorikukraínsʹkihvizvolʹnihzmaganʹperšoípolovinihhstolíttâoleksandrovíkolânčuku80 AT litvinm istorikukrainskogoosvoboditelʹnogodviženiâpervoipolovinyhhvekaaleksandrukolânčuku80 AT litvinm thehistorianoftheukrainianliberationstrugglesofthe1sthalfofthe20thcenturyaleksanderkolanczukturns80 |