№ 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Date:2006
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40808
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:№ 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 81-82. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860002912087834624
citation_txt № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 81-82. — укр.
collection DSpace DC
container_title З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-12-07T16:37:38Z
format Article
fulltext ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 81 № 142 Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р. 1929 року Х–10, я, нижчепідписаний, показав: 1. На запитання, що мені відомо про стосунки між емігрантськими ук- раїнськими  протирадянськими колами  і  колами  протирадянськими  на  Ра- дянській Україні, відповідаю. Відомості про емігрантські українські протира- дянські кола, їх діяльність проходила в більшості через пресу, журнали. Крім того відомості давали емігранти, що вертались, як амнестовані. Так, П. ГОР- ДОВСЬКИЙ, прибувши з Польщі на Україну І923 р., оповідав мені про фаль- шиві підбадьорування еміграції петлюровськими верховодами, що сіяли споді- ванки, то на Польщу і Румунії, то на Англію і т. інш., викривав політичний розклад  еміграції,  відначав  піднесення настрою до  повернення  і  визнання Радянської Влади. 1927 р. повернувся Андр[ій] НІКОВСЬКИЙ. На вечірці у Л. СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ він оповідав про українську еміграцію. Він казав, що еміграція в більшості дезоріентована і віддана своїм власним житьовим справам, але що угруповання є й тримаються, переформовуються. Залишаються угруповання гетьманського напряму й угруповання у.-н.рівські. У.-н.рівські  угруповання  виявляли  організаційні  намагання,  мали  наради, вишукуючи зміцнення свого становища за кордоном після того, як з’ясува- лась ефемерність надій на скору допомогу держав Заходу. На моє запитання, як  скінчилась  умова,  що  її  було  складено  між  урядом  Петлюри  і  урядом Пілсудського  ще  19І9 р.  НІКОВСЬКИЙ  оповів,  що  після  інтернування  в Польщі решти у.-н.рівських військових частин Петлюра питав Пілсудського: «Що  сталось?» «Пан Пілсудський  обдурів нас?» На те Пілсудський відпо- вів: — «Прошу пане, то не Пілсудський, а Польша». (Себто польське грома- дянство, що поставилось проти умови з Петлюрою). 1926 р. на першій на- раді «СВУ» С. О. ЄФРЕМОВ в своїй промові інформував про закордонні ук- раїнські політичні справи. Він оповідав про Празьку українську емігранську політичну нараду. За його словами незадовго до [мо]менту його промови в Празі відбулась  нарада діячів з  різних партій,  українських  і  безпартійних. Між  іншими  були  на  нараді  у[країнські]  с[оціал-]  д[емократи]  МАЗЕПА, ФЕДЕНКО, Ан[дрій] ЛЕВИЦЬКИЙ, здається, М. ПОРШ і Ол. ЛОТОЦЬКИЙ, Ол. ШУЛЬГИН. Кого ще С. О. ЄФРЕМОВ називав,  зараз не пригадую. На Празькій нараді ухвалене було утворити й було утворено позапартійне україн- ське поєднання  з  метою відтворення УНР.  На  чоло поєднання поставлено було Анд[рія] ЛЕВИЦЬКОГО. Празька нарада визнала, що останнього часу є слушною орієнтація на внутрішні сили України, і що лише після піднесення й організації внутрішніх сил стане можливим використати і міжнародні сили. 82 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ З останніх, здається, за інформацією С. ЄФРЕМОВА. Празька нарада про- довжувала оріентацію на Польшу. Промовець  інформував, що він одержав вищенаведені відомості з свого закордоного листування, що він і далі мати- ме листування  з  закордоном. Не  пригадую, чи зазначав  ЄФРЕМОВ, з ким листується і яким способом. 2. На запитання, як відбулася нарада у В. ДУРДУКІВСЬКОГО з приводу моєї інформації про 2-й всеукр[аїнський] цер[ковний] собор і як я оповідав про цю нараду Мик[олі] ЧЕХІВСЬКОМУ, показую. На нараді були присутні С. ЄФРЕМОВ, В. ДУРДУКІВСЬКИЙ, М. ЗАГІРНЯ, здається, Л. СТАР[ИЦЬ- КА]-ЧЕРНЯХІВСЬКА. Підчас інформації всі згадані особи давали запитан- ня, що їх звести до таких висловів: «як могло статись під вашим головуван- ням, що звільненням скривдили і образили мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО, якого всі люблять? Чи не була ухвала собору про звільнення мітрополіта В. ЛИПКІВ- СЬКОГО  актом  догоджання  урядовому представництву?  Чи  не  відіб’ється звільнення мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО на відході від церкви багатьох?» В своїй інформації я висвітлив, що ухвала собору про звільнення мітр. В. ЛИПКІВ- СЬКОГО  є  наслідком  виступів  мітр.  В. ЛИПКІВСЬКОГО  нецерковного  а політичного характеру, виступів, що їх церква не могла через поступовання самого мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО реабілітувати перед Державною Владою, що ці виступи й унеможливили продовження мітрополітанського керівницт- ва мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО. Далі я переказав хід соборних дій так, як це записано в протоколах собору. В решті зазначив, що обрання нового мітро- політа Мик[оли] БОРЕЦЬКОГО, на мою думку, задовольнили вірну людність, виключення  не мають  значення. Присутні  питали про  нового мітрополіта, про його освіту. Я подав відомості. Загальне вражіння від наради у мене за- лишилось таке: у присутніх до моєї інформації було незадоволення переміною мітрополітів,  вони винуватили й мене за  сприяння цій переміні,  але після інформації те незадоволення притихло і замінилося вичікуванням дальшого виявлення подій. Я ж був незадоволений з того, що мої бесідники упередже- но  подійшли  до  справи  2-го  всеукр[аїнського]  церк[овного]  собору.  При зустрічі я й переказав Мик[олі] ЧЕХІВСЬКОМУ і про розмову на нараді, і про свій настрій. Як я назвав нараду, не пригадую. Здається, казав, що мав розмову у старих громадян. Напевне пригадую, що згадану нараду я не нази- вав нарадою «СВУ». Володимир Чехівський Допитував /ДЖАВАХОВ/ ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098, т. 46, арк. 12–14 . Оригінал. Машинопис.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40808
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0112
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:37:38Z
publishDate 2006
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling 2013-01-27T12:47:50Z
2013-01-27T12:47:50Z
2006
№ 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 81-82. — укр.
XXXX-0112
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40808
uk
Інститут історії України НАН України
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
№ 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
Article
published earlier
spellingShingle № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
title № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
title_full № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
title_fullStr № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
title_full_unstemmed № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
title_short № 142. Протокол допиту Володимира Чехівського від 10 жовтня 1929 р.
title_sort № 142. протокол допиту володимира чехівського від 10 жовтня 1929 р.
topic Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
topic_facet Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40808