«Праведників народів світу поруч не було»
Saved in:
| Published in: | Україна. Наука і культура |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40868 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Праведників народів світу поруч не було» / М. Фішбейн // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 32-34. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860259866620198912 |
|---|---|
| author | Фішбейн, М. |
| author_facet | Фішбейн, М. |
| citation_txt | «Праведників народів світу поруч не було» / М. Фішбейн // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 32-34. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна. Наука і культура |
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Мойсей Фішбейн:
ÏÐÀÂÅÄÍÈÊIÂ ÍÀÐÎÄIÂ ÑÂIÒÓ
ÏÎÐÓ× ÍÅ ÁÓËÎ
Українська нація вбивана й не вбита,
винищувана й незнищенна. В
українців забирали землю, мову,
культуру, історію, волю, саме життя.
Винищували під корінь українську
інтелігенцію, українську еліту. Ув’яз�
нювали й розстрілювали. Винищува�
ли цвіт української нації — укра�
їнських хліборобів. Висилали в
Сибір. Убивали голодом. Чинили ге�
ноцид. Ті, хто сьогодні сміє заперечу�
вати, що Голодомор 1932–1933 років
був геноцидом української нації, не
бояться й не знають Бога. Вони зна�
ють і бояться лише пахана й кілерів.
Вони пахолки. «Раби, підніжки, грязь
Москви». Вони не українці. Вони
україноподібне чортовиння. Вони
виплодки народовбивць. Із тими, хто
сміє заперечувати, що Голодомор
був геноцидом, мають розмовляти не
публіцисти, не політологи, не
політики, а українські слідчі (я наго�
лошую: українські слідчі). Щойно
український Президент України (я
наголошую: український Президент
України) зробив кроки назустріч не
абстрактним людям, а українській на�
ції, щойно він на повен голос назвав
Голодомор геноцидом — україно�
подібне чортовиння заволало: «Нє
нужно слова «гєноцид», можно на�
звать іначє», — заволав один. «Он
роєт ров мєжду славянскімі наро�
дамі!» — заволав інший. Рів було ви�
рито 1933 року. Величезний рів. Ве�
личезну яму. Величезну українську
могилу. В неї лягли не десятки, не
сотні, не тисячі, не десятки тисяч —
мільйони українських селян: діти,
жінки, чоловіки… І не було їм допо�
моги. Праведників народів світу по�
руч не було. Панове, чи знаєте ви, як
погибало, як конало з голоду укра�
їнське село в центрі Європи? Спочат�
ку їли рештки картопляного лушпин�
ня. Потім жолуді. Потім бруньки.
Потім коріння й листя. Їли собак,
котів, горобців, хробаків, шкіру,
підошви. Потім село перетворилося
на пустелю. Діти вночі кричали,
хлібця в мами просили. В мами хлібця
не було. Потім дитячих голосів було
вже не чути. Потім село починало
жалібно вити. Потім тихо стогнало.
Потім замовкало й перетворювалося
на кладовище. А держава хліб мала.
Це було народовбивство. Це був ге�
ноцид. Я знаю про Голодомор не від
істориків, не від публіцистів, не від
32
Âèñòóï íà âå÷îð³-ðåêâ³ºì³ «Íàðîä ì³é º!». 73-ò³ ðîêîâèíè Ãîëîäîìîðó.*
*
ÏÐÀÂÅÄÍÈʲ ÍÀÐÎIJ Ñ²ÒÓ ÏÎÐÓ× ÍÅ ÁÓËÎ 33
Ìîëþñÿ! Ãîñïîäè, ìîëþñü!
Ïëàêàò õóäîæíèêà Ãåîðã³ÿ Øåâöîâà
письменників. Я знаю про Голодомор
від моєї мами. Моя мама, Сара
Аронівна Матусовська, у 1932–1933
роках була вчителькою української
мови та літератури в селі Горожено
на Миколаївщині. Додатково її «на�
вантажили» уроками співів. Діти по�
пухли з голоду. Засинають на уро�
ках. Буває, й не прокидаються. А за
шкільною програмою — співи. Співи!
Навесні почали їсти траву. Йшли на
цвинтар — на цвинтарях завжди
пишне зело. Сусідський хлопчик вий�
шов із хати. Ледь доплентався до
цвинтаря. Знесилений, упав у траву.
Мати чекає — нема. Почала шукати.
Знайшла�таки. Раптом побачила —
когось ховають. Підводить хлопчика,
тягне за руку:
— Синочку, он ховають когось.
Уже й могилка готова є. Ходім, я тебе
туди покладу. Все одно тобі не жити.
Я скоро помру, хто ж тебе тоді
поховає?..
Ледве люди відборонили дитину.
За кілька днів померли і мати, й хлоп�
чик. Люди їх поховали.
Скільки ж їх, трагічних безімен�
них горбочків в Україні? Забутих. Не�
забутніх. Коли ж судитимуть катів?
Коли? Я чекаю.
Вічна пам’ять убієнним.
34 ÌÎÉÑÅÉ Ô²ØÁÅÉÍ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40868 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0206-8001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:14Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фішбейн, М. 2013-01-27T19:03:33Z 2013-01-27T19:03:33Z 2008 «Праведників народів світу поруч не було» / М. Фішбейн // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 32-34. — укp. 0206-8001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40868 Виступ на вечорі-реквіємі «Народ мій є!». 73-ті роковини Голодомору. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Україна. Наука і культура Суспільство «Праведників народів світу поруч не було» Article published earlier |
| spellingShingle | «Праведників народів світу поруч не було» Фішбейн, М. Суспільство |
| title | «Праведників народів світу поруч не було» |
| title_full | «Праведників народів світу поруч не було» |
| title_fullStr | «Праведників народів світу поруч не було» |
| title_full_unstemmed | «Праведників народів світу поруч не було» |
| title_short | «Праведників народів світу поруч не було» |
| title_sort | «праведників народів світу поруч не було» |
| topic | Суспільство |
| topic_facet | Суспільство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40868 |
| work_keys_str_mv | AT fíšbeinm pravednikívnarodívsvítuporučnebulo |