Ціна роботи
Saved in:
| Published in: | Україна. Наука і культура |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40875 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ціна роботи / Е. Лібанова // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 130-139. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859988681493839872 |
|---|---|
| author | Лібанова, Е. |
| author_facet | Лібанова, Е. |
| citation_txt | Ціна роботи / Е. Лібанова // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 130-139. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна. Наука і культура |
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Åëëà ˲ÁÀÍÎÂÀ,
÷ëåí-êîðåñïîíäåíò ÍÀÍ Óêðà¿íè,
äèðåêòîð ²íñòèòóòó äåìîãðàô³¿ òà ñîö³àëüíèõ äîñë³äæåíü
ÍÀÍ Óêðà¿íè
ЦІНА РОБОТИ
Сучасний етап розвитку цивілізації докорінно змінив уявлення про чинники і
важелі конкурентоспроможності економіки, про співвідношення різних фак�
торів розвитку, про роль і місце людини у цивілізаційному прогресі. Досвід і
економічно розвинених країн, і — ще більшою мірою — тих країн, яким вкрай
необхідно було зробити економічний ривок (у різні періоди ХХ сторіччя:
Японія, Корея, Німеччина, Чехія, Угорщина, Словенія), свідчить про вирішаль�
не значення саме людського капіталу, якості робочої сили та її мотивації до
ефективної праці. Така модель замінила застарілу, рушійною силою якої було
накопичення матеріального багатства, відповідно змінилися і критерії конку�
рентоспроможності: від цінового критерію передові країни світу перейшли до
критерію якості, і саме якість (товарів, послуг, ресурсів) стала визначати
успішність розвитку як такого.
На жаль, Україна дотримується абсолютно іншої економічної доктрини,
яка спирається на принципи не високої якості, а низької вартості, дешевизни:
сировини, товарів, технологій, робочої сили. Такий підхід, безперечно, і сьо�
годні приносить успіхи, але він характерний для неєвропейських країн (Індія,
Китай). Наслідком його реалізації є формування соціальної структури, до�
корінно відмінної від європейської: замість домінування середнього класу і
вельми помірного рівня розшарування — різко поляризоване суспільство з
високою часткою бідного населення, причому низьким є не тільки загальний
рівень життя — низькими є його стандарти. Натомість в економічно розвине�
них країнах сформовані високі стандарти рівня життя, і саме це є важливим
мотивом активізації поведінки населення на ринку праці. Декларовані Украї�
ною прагнення європейської інтеграції повинні мати на меті і формування
європейського способу життя, і перехід на відповідну модель розвитку. До
цього ж спонукає і поширення на українське населення європейських стан�
дартів життя, неминуче за умов інтенсивних поїздок українців за кордон.
Зокрема, за даними Інституту соціальних досліджень, 95% населення вважає
основним критерієм прийнятності робочого місця високу заробітну плату.
Значною мірою низькі стандарти оплати праці в Україні успадковані від
адміністративно�командної економічної системи. Але тоді штучні обмеження
заробітної плати були більш�менш адекватними усій ціновій політиці — штуч�
но стримувались ціни на всі товари та послуги, і дешева робоча сила
функціонувала у середовищі з низькими цінами на більшість товарів (питання
130
їхньої якості та доступ�
ності лежить в іншій пло�
щині), реально безоп�
латної освіти та охорони
здоров’я, практично без�
платних житлово�кому�
нальних послуг1. Лік�
відація системи дотацій
товаровиробників і по�
ступовий перехід на
світові стандарти ціно�
утворення не супровод�
жувався аналогічним
рухом щодо цін на робо�
чу силу. І відбувалося це
через домінуюче в сус�
пільстві переконання в
тому, що конкуренто�
спроможність української економіки може забезпечуватись головним чином
дешевизною достатньо кваліфікованої робочої сили.
Зазвичай прихильники моделі з дешевою робочою силою посилаються на
практику повоєнної Німеччини або Ірландії 1980�х років, коли держава вела
переговори з власниками підприємств щодо заморожування заробітної плати.
Але ситуація в цих країнах дуже відмінна від сучасних українських реалій. На
відміну від Німеччини чи Ірландії в Україні нема — і до речі, не було у кризовий
період — масштабного безробіття. Навпаки, на початок 2007 року в Україні
налічується понад 2 млн. вакансій, проте лише 5% з них пропонуються із за�
робітною платою більше 1000 грн., а 70% — із заробітною платою менше 500
грн. Отже, в Україні необхідно вирішувати не проблему безробіття, а пробле�
му відпливу робочої сили за межі країни.
Поширеною є теза про неможливість підвищення вартості робочої сили
без адекватного зростання продуктивності праці. Безумовно, збільшення
оплати праці має спиратися на економічне зростання, оскільки інакше це за�
грожує інфляцією. Але ця теза справедлива лише за економічної обґрунтова�
ності «стартових» співвідношень. Оцінити ступінь такої обґрунтованості мож�
на за допомогою міжнародних порівнянь, наприклад, співвідношення України
з іншими країнами Центральної та Східної Європи за показниками продуктив�
ності праці (рівня ВВП в розрахунку на одного працюючого) і середньої за�
робітної плати. Якщо обидва співвідношення приблизно однакові, можна зро�
бити висновок про об’єктивність і економічну обґрунтованість рівня оплати
праці в Україні. Якщо співвідношення є вищим за показником оплати праці, то
131
Åëëà ˳áàíîâà
1
Äî ðå÷³, òàê³ ïðèíöèïè çíà÷íîþ ì³ðîþ ðåàë³çóº ó ñâî¿é åêîíîì³÷í³é ìîäåë³ Êèòàé.
в Україні заробітна плата завищена. Якщо співвідношення є вищим за продук�
тивністю праці, зарплата занижена. Результати розрахунків, виконаних за
порівняльними даними, свідчать про те, що відставання України за продук�
тивністю праці є значно меншим, ніж за її оплатою.
Зарплати українців у 2004 році були вищими тільки порівняно з болгара�
ми (продуктивність праці в Україні становить 56,6% відповідного болгарсько�
го показника, а середня заробітна плата — 58,2%). Але ж і економічні резуль�
тати в Болгарії залишають бажати кращого. Що ж стосується відмінностей
України від інших країн Центральної і Східної Європи, то найвищою є різниця
в оплаті праці (після елімінування різниці в її продуктивності) порівняно з
тими країнами, які досягли найбільших успіхів — Словенією, Польщею,
Естонією, Чехією. Виникає закономірне запитання: а чи не в посиленні уваги
до оплати праці криються основні чинники прискореного розвитку цих країн?
132 ÅËËÀ ˲ÁÀÍÎÂÀ
Òàáë. 1. Ñï³ââ³äíîøåííÿ Óêðà¿íè ç âèáðàíèìè êðà¿íàìè ªâðîïè, 2004 ð³ê, %
Ðåôåðåíòíà êðà¿íà
Çà ð³âíåì ÂÂÏ
â ðîçðàõóíêó íà
îäíîãî ïðàöþþ÷îãî
Çà ð³âíåì îïëàòè
ïðàö³
Ïîð³âíÿííÿ â³äñòàâàííÿ çà
ð³âíåì îïëàòè òà çà ð³âíåì
ïðîäóêòèâíîñò³ ïðàö, ³%
1 2 3 4=3/2*100
Áîëãàð³ÿ 39,2 59,3 151,3
Ëàòâ³ÿ 23,9 28,3 118,4
Ëèòâà 20,8 26,7 128,4
Ïîëüùà 18,3 17,8 97,3
Ðóìóí³ÿ 41,1 44,1 107,3
Ñëîâåí³ÿ 9,2 7,9 85,9
×åõ³ÿ 14,1 15,8 112,1
Åñòîí³ÿ 17,0 19,1 112,4
*Ðîçðàõîâàíî àâòîðîì çà äàíèìè: laborsta.ilo.org; IMFWorld Economic Outlook Database;
epp.eurostat.cec.eu.int/extraction/retrive/en/theme3/earning; äàí³ Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
Òàáë. 2. Ñï³ââ³äíîøåííÿ Óêðà¿íè ç âèáðàíèìè êðà¿íàìè ªâðîïè, 2005 ð³ê, %
Ðåôåðåíòíà êðà¿íà
Çà ð³âíåì ÂÂÏ â
ðîçðàõóíêó íà îäíîãî
ïðàöþþ÷îãî
Çà ð³âíåì
îïëàòè ïðàö³
Ïîð³âíÿííÿ â³äñòàâàííÿ çà
ð³âíåì îïëàòè òà çà ð³âíåì
ïðîäóêòèâíîñò³ ïðàö³, %
1 2 3 4=3/2*100
Áîëãàð³ÿ 44,7 75,9 169,8
Ëàòâ³ÿ 26,2 36,0 137,4
Ëèòâà 23,2 33,8 145,7
Ïîëüùà 18,7 21,3 113,9
Ðóìóí³ÿ 37,2 47,7 128,2
Ñëîâåí³ÿ 11,2 10,9 97,3
×åõ³ÿ 15,4 19,7 127,9
Åñòîí³ÿ 18,6 24,4 131,2
*Ðîçðàõîâàíî àâòîðîì çà äàíèìè: laborsta.ilo.org; IMFWorld Economic Outlook Database;
epp.eurostat.cec.eu.int/extraction/retrive/en/theme3/earning; äàí³ Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
Ситуація істотно змінилась у 2005 році в зв’язку із зростанням мінімальної
заробітної плати та частковим запровадженням тарифної сітки оплати праці
працівників бюджетної сфери.
Зазначені зміни свідчать про практичне вичерпання резервів механічного
зростання зарплат — продуктивність праці цього вже не забезпечує. Але за�
лишається проблема низького рівня оплати праці порівняно із сусідніми дер�
жавами — за своїми заробітками українські працівники поступаються всім
сусідам без винятку, варіюють тільки масштаби відставання від 89% порівняно
із словенцями до 25% порівняно із болгарами. Більше того, абсолютна різниця
в євро навіть зросла порівняно з усіма країнами за винятком Болгарії, Латвії,
Словенії — але ці країни не є основними центрами тяжіння наших трудових
мігрантів.
Зрозуміло, що висока тінізація української економіки (і відповідна
тінізація заробітної плати) перешкоджає коректним міжнародним порівнян�
ням. Проте навряд чи тіньові заробітні плати однаково поширені серед усіх
верств працюючих. Видається вельми сумнівною практика виплати «за�
робітної плати у конвертах» всім найманим працівникам великих підприємств.
Непрямим свідченням поширеності такої практики головним чином на приват�
них підприємствах є збереження впродовж тривалого періоду найвищих за�
робітних плат на підприємствах державної власності, які за логікою ринкової
економіки є найменш ефективними (табл. 4). Нижчі заробітні плати на
підприємствах комунальної власності пояснюються головним чином їх спе�
цифічною галузевою приналежністю.
Ö²ÍÀ ÐÎÁÎÒÈ 133
Òàáë. 3. Õàðàêòåðèñòèêà îïëàòè ïðàö³ ó âèáðàíèõ êðà¿íàõ ªâðîïè, ºâðî
Ðåôåðåíòíà êðà¿íà
2004 2005
Ñåðåäíÿ
çàðîá³òíà ïëàòà
гçíèöÿ ì³æ
ð³âíåì îïëàòè
ïðàö³ â
ðåôåðåíòí³é
êðà¿í³ òà Óêðà¿í³
Ñåðåäíÿ
çàðîá³òíà
ïëàòà
гçíèöÿ ì³æ
ð³âíåì îïëàòè
ïðàö³ â
ðåôåðåíòí³é
êðà¿í³ òà
Óêðà¿í³
Á³ëîðóñü 124,50 35,50 167,00 41,00
Áîëãàð³ÿ 150,00 61,00 166,00 40,00
Åñòîí³ÿ 466,00 377,00 516,00 390,00
Ëàòâ³ÿ 314,00 225,00 350,00 224,00
Ëèòâà 333,00 244,00 373,00 247,00
Ïîëüùà 501,00 412,00 591,00 465,00
Ðîñ³éñüêà Ôåäåðàö³ÿ 188,00 99,00 243,00 117,00
Ðóìóí³ÿ 202,00 113,00 264,00 138,00
Ñëîâåí³ÿ 1120,00 1031,00 1157,00 1031,00
Óãîðùèíà 578,00 489,00 638,00 512,00
Óêðà¿íà 89,00 ÕÕÕ 126,00 ÕÕÕ
×åõ³ÿ 565,00 476,00 639,00 513,00
Доволі точною характеристикою ступеню тінізації є результати порівнян�
ня витрат і доходів населення (табл.5). І вони свідчать про відчутне поліпшен�
ня ситуації впродовж останніх 7 років: якщо у 1999 році витрати перевищува�
ли доходи всіх обстежених домогосподарств, а середній рівень перевищення
сягав 31,8%, то в 2005 вже 60% обстежених домогосподарств показують при
обстеженні доходи, більші за витрати, а в середньому доходи перевищують
витрати на 5,4%. Зберігається істотна різниця у витратах і доходах тільки 20%
найбільш заможних домогосподарств (15,8%). Таким чином, нема підстав для
висновків про надто високий ступінь тінізації заробітної плати в Україні, і
міжнародні порівняння оплати праці є достатньо коректними.
Видаються недостатньо обгрунтованими і аргументи щодо неможливості
підвищення заробітної плати через ризик надмірного зростання витрат на ви�
робництво. Аналіз структури операційних витрат з реалізованої продукції
(робіт, послуг), виконаний за даними Держкомстату, свідчить про те, що
навіть значне (на 30%) збільшення оплати праці найманих працівників не при�
зведе до істотного збільшення кінцевої вартості.
134 ÅËËÀ ˲ÁÀÍÎÂÀ
Òàáë. 4. Ñåðåäíÿ çàðïëàòà îäíîãî øòàòíîãî ïðàö³âíèêà, çà ôîðìàìè
âëàñíîñò³, ãðí. íà ì³ñÿöü
гê
Ó ö³ëîìó
ïî Óêðà¿í³
Ó òîìó ÷èñë³ íà ï³äïðèºìñòâàõ
Ñï³ââ³äíîøåííÿ çàðîá³òíî¿
ïëàòè íà äåðæàâíèõ
ï³äïðèºìñòâàõ, %
ïðèâàòíèõ äåðæàâíèõ
êîìóíàëü
íèõ
³ç ñåðåäí³ì ïî
Óêðà¿í³ ð³âíåì
²ç ïðèâàòíèìè
ï³äïðèºìñòâàìè
1 2 3 4 5 6=4/2*100 7=4/3*100
1998 153,49 140,74 166,75 131,29 108,7 118,5
1999 177,52 167,91 187,63 144,40 105,7 111,7
2000 230,13 226,95 277,80 163,80 120,8 122,4
2001 311,33 311,78 390,83 208,84 125,6 125,4
2002 376,38 377,44 491,93 249,81 130,7 130,3
2003 462,27 469,20 592,49 309,09 128,2 126,3
2004 589,62 620,95 739,17 386,45 125,4 119,0
2005 806,19 839,25 959,94 562,92 119,1 114,4
Äæåðåëî: ðîçðàõóíêè àâòîðà çà äàíèìè Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
Òàáë. 5. Ñï³ââ³äíîøåííÿ âèòðàò òà äîõîä³â íàñåëåííÿ çà êâ³íò³ëüíèìè
ãðóïàìè, %
Êâ³íò³ëü 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Ïåðøèé 106,5 106,7 94,4 88,3 81,6 76,8 69,5
Äðóãèé 116,3 118,4 103,8 96,2 93,7 86,1 81,7
Òðåò³é 124,0 126,2 115,4 105,4 101,6 96,8 88,9
×åòâåðòèé 131,9 136,0 124,0 113,2 108,4 106,1 100,5
Ï’ÿòèé 153,6 159,5 138,9 132,6 128,8 121,8 115,8
Ó ñåðåäíüîìó 131,8 135,5 120,9 112,5 108,1 108,1 94,6
Äæåðåëî: ðîçðàõóíêè àâòîðà çà äàíèìè Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
Зрозуміло, що такого різкого і од�
ночасного на всіх підприємствах
підвищення заробітної плати не може
відбутися, але навіть за таких умов
економічної катастрофи не відбудеть�
ся. Інше питання — інфляційні ризики,
отже необхідний механізм їх мінімізації
або принаймні диверсифікації у часі.
За домінування в економіці при�
ватних підприємств держава має вель�
ми обмежені важелі впливу на рівень
оплати праці. Найбільш простим і по�
ширеним є регулювання мінімальної
заробітної плати. Проте щоразу прий�
няття такого рішення супроводжується сильною протидією. З одного боку, в
рамках соціального партнерства роботодавці прагнуть зберігати максимальну
свободу в оплаті праці своїх робітників. З другого — підвищення мінімальної
заробітної плати вимагає неабияких бюджетних витрат, оскільки, крім прямо�
го збільшення заробітних плат у бюджетній сфері, це віддзеркалюється на
численних соціальних трансфертах, значна частина яких визначається саме
мінімальною заробітною платою.
І хоч поступово мінімальна заробітна плата наближається до прожитково�
го мінімуму для осіб працездатного віку (а саме йому вона має принаймні
дорівнювати), різниця є все ще неприпустимо великою (табл.7).
Мінімальна заробітна плата значно поступається і межі бідності, і прожит�
ковому мінімуму; тільки з 1.12.2005 вона досягла мінімального розміру пенсії,
тобто прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність2.
Ö²ÍÀ ÐÎÁÎÒÈ 135
Ðèñ.1. Çàðïëàòà ³ õàðàêòåðèñòèêè á³ä-
íîñò³, ãðí.
Òàáë. 7. Çàðîá³òíà ïëàòà ³ ì³í³ìàëüí³ ñîö³àëüí³ ãàðàíò³¿, ñòàíîì íà ãðóäåíü
гê
̳í³ìàëüíà
çàðîá³òíà
ïëàòà, ãðí
Ïðîæèòêîâèé
ì³í³ìóì äëÿ
îñ³á
ïðàöåçäàòíîãî
â³êó, ãðí
Ñï³ââ³äíîøåííÿ
ì³í³ìàëüíî¿
çàðïëàòè ³ç
ïðîæèòêîâèì
ì³í³ìóìîì äëÿ
îñ³á ïðàöå-
çäàòíîãî â³êó, %
×àñòêà îñ³á, ÿê³
îäåðæóþòü
çàðîá³òíó ïëàòó
â ìåæàõ ¿¿
ì³í³ìàëüíîãî
ð³âíÿ, %
×àñòêà îñ³á, ÿê³
îäåðæóþòü çàðîá³òíó
ïëàòó â ìåæàõ
ïðîæèòêîâîãî
ì³í³ìóìó äëÿ îñ³á
ïðàöåçäàòíîãî â³êó, %
1 2 3 4=2/3*100 5 6
2001 118,00 311,30 37,9 11,0 62,4
2002 165,00 365,00 45,2 18,1 60,2
2003 205,00 365,00 56,2 14,6 49,7
2004 237,00 386,73 61,3 8,5 35,8
2005 332,00 453,00 73,3 10,7 26,5
Äæåðåëî: ðîçðàõóíêè àâòîðà çà äàíèìè Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
2
Âçàãàë³ ì³í³ìàëüíà çàðîá³òíà ïëàòà ìຠáóòè íàéâèùîþ ç-ïîì³æ óñ³õ ì³í³ìàëüíèõ ñîö³àëüíèõ
ãàðàíò³é äåðæàâè, ³ ¿¿ â³äñòàâàííÿ, íàïðèêëàä, â³ä ì³í³ìàëüíî¿ ïåíñ³¿ âïðîäîâæ 2005–2006
ðîê³â º àáñîëþòíî íåëîã³÷íèì.
За таких умов зайнятість закономірно не є гарантією від бідності: 85%
бідних сімей мають у своєму складі бодай одну працюючу особу, а ризик
бідності родини абсолютно не залежить від наявності працюючих.
Поширення бідності, низький рівень життя створюють непереборні пере�
шкоди для запровадження повномасштабної системи соціального страхування,
а отже, і для формування потужних інвестиційних джерел. Сьогодні українське
населення абсолютно не захищене: більш�менш серйозне захворювання,
стихійне лихо і значне пошкодження будинку, автомобільна аварія тощо прак�
тично неминуче спричиняють зубожіння цілої родини. Діюча в країні система
соціального захисту орієнтована переважно на вразливі верстви населення, а
їх підтримка реалізується у формі соціальної допомоги. Натомість поширення
на справді широкі верстви населення соціального страхування багаторазово
знизить ризик бідності в разі настання страхової події, а отже зменшить і не�
обхідність надавати соціальну допомогу за рахунок бюджету.
Крім того, страхові фонди — передовсім пенсійні — є надзвичайно потуж�
ним джерелом інвестицій в економіку. За масштабами у більшості розвинених
країн вони істотно перевищують державні бюджети.
Зрозуміло, що низький рівень заробітних плат спонукає значну частину
населення шукати роботу за межами України. І за різними оцінками —
2,5–3 млн. осіб в середньому впродовж 6 місяців працюють за кордоном.
Сама по собі масштабна трудова міграція є доволі поширеним явищем у
бідних країнах, вона є важливою складовою процесу їх інтеграції в глобальні
ринки, зокрема у ринок праці. Однак в Україні вплив трудової міграції на
соціально�економічну і демографічну ситуацію багаторазово посилюється у
зв’язку з відвертим прагненням більшості мігрантів, особливо працюючих у
країнах ЄС, залишитися в цих країнах назавжди. А оскільки виїжджають пе�
реважно молоді, освічені, активні особи, їх неповернення наносить велику
шкоду і демографічному, і освітньому, і трудовому потенціалу України. Дос�
татньо сказати, що Перший всеукраїнський перепис населення (2001 року),
попри майже півтораразове збільшен�
ня обсягів підготовки фахівців з ви�
щою освітою, вперше за всі повоєнні
часи зафіксував зниження їх питомої
ваги у складі населення 25–34 років
(рис.2). Отже, нехтування політикою
оплати праці призводить до того, що
багатомільярдні бюджетні витрати на
вищу освіту реально спрямовуються
на підтримку економіки інших країн.
Дотримуючись принципу забезпе�
чення конкурентоспроможності шля�
хом зниження ціни, а не підвищення
якості, роботодавці не докладають
136 ÅËËÀ ˲ÁÀÍÎÂÀ
Ðèñ.2. ×àñòêà îñ³á ³ç âèùîþ îñâ³òîþ â
ñêëàä³ íàñåëåííÿ â³äïîâ³äíîãî â³êó, ‰
особливих зусиль для створення робочих місць, які потребують освіченого
персоналу, а віддають перевагу низькооплачуваним некваліфікованим
працівникам, і, навпаки, зберігають стійкий попит на некваліфіковану робочу
силу. За 2000–2005 рр. кількість осіб, працевлаштованих державною служ�
бою зайнятості на робочі місця, що не вимагають професійних знань, виросла
більш, ніж удвічі. Особливо значний попит на некваліфіковану робочу силу
спостерігається в сільському господарстві, промисловості, торгівлі. Дешева
робоча сила не стимулює підприємців до її економії шляхом запровадження
сучасних технологій, до створення високоефективних робочих місць.
Наслідком цього стали деформації структури зайнятості. Від початку виходу з
кризи (з 2000 року) не тільки не збільшилась, але навіть скоротилась чисельність
професіоналів, фахівців, інструментальників, операторів і складальників устатку�
вання і машин, кваліфікованих аграріїв, тобто тих категорій працівників, які власне
і упроваджують інновації. Навпаки, саме в цей період відбувається невпинне зрос�
тання кількості зайнятих некваліфікованою роботою.
Таким чином, результати статистичного аналізу дають змогу визначити
основні наслідки орієнтації економіки України на модель з дешевою робочою
силою.
� роботодавці не мотивуються до запровадження нових технологій і еко�
номії живої праці, через що у складі зайнятих надмірно високою є питома вага
некваліфікованих працівників;
� наймані працівники не стимулюються до ефективної трудової діяль�
ності, і підприємства, які доволі динамічно розвиваються, потерпають від не�
стачі кваліфікованої робочої сили (це стосується як інженерно�технічних, так
і робочих професій);
� найактивніші і кваліфіковані верстви населення виїжджають за кордон,
тобто бюджетні витрати на їх підготовку не компенсуються, а натомість україн�
ська робоча сила працює на економіку інших країн;
� в економіці існують численні вакансії, попит на які практично відсутній;
� значна частина населення потребує державної допомоги, що невиправ�
дано збільшує обсяги соціальних трансфертів;
� відсутність розвиненої системи страхування (йдеться не тільки про за�
гальнообов’язкове і взагалі соціальне страхування) обмежує інвестиційні
можливості країни і не стимулює розвиток відповідних фінансових інстру�
ментів.
Ö²ÍÀ ÐÎÁÎÒÈ 137
Òàáë. 8. Ðèçèêè á³äíîñò³ çàëåæíî â³ä íàÿâíîñò³ ó ñêëàä³ äîìîãîñïîäàðñòâà
ïðàöþþ÷èõ îñ³á, 2005 ð³ê
Íàÿâí³ñòü ïðàöþþ÷èõ
Ðèçèê ïîð³âíÿíî ³ç
ñåðåäí³ì ïî êðà¿í³ àëüòåðíàòèâíîþ ãðóïîþ
Íåìຠ0,956 0,946
Õî÷à á îäèí 1,001 1,057
Äæåðåëî: ðîçðàõóíêè ïðàö³âíèê³â ²ÄÑÄ çà äàíèìè Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
В умовах глобалізації і формування транснаціональних ринків праці еко�
номіка стає ефективною лише за умови адекватної вартості робочої сили, яка
стимулює і роботодавців, і найманих працівників до зростання ефективності
праці.
З огляду на домінування в економічній системі об’єктів приватної форми
власності основним важелем державного впливу на рівень оплати праці є за�
конодавче встановлення мінімальної заробітної плати, яку необхідно підвищу�
вати до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в середньому в
2007 році вона має дорівнювати 536 грн., а не 413, як це передбачено Зако�
ном про бюджет; відповідно підвищення становитиме майже 30%. Зростання
мінімальної заробітної плати, хоча і є доволі грубим методом політики оплати
праці, все ж, як свідчать результати аналізу, з певним доволі невеликим лагом
(не більше 2–3 місяців) спричиняється до підвищення і середнього рівня за�
робітків. Тому, безперечно, такі кроки дадуть певний ефект.
Другим можливим напрямом дій є підвищення рівня оплати праці
працівників бюджетної сфери. Оскільки окремі сектори економіки не є закри�
тими і ізольованими один від одного, то зміна оплати праці або соціального па�
кету в одному неминуче призводить до — можливо, і не таких самих, але до�
волі подібних — змін у інших секторах. Отже, підвищення заробітної плати
в бюджетній сфері так чи інакше віддзеркалиться у аналогічних зрушеннях і в
інших секторах.
Видається перспективним поєднання підвищення заробітної плати — у
менших розмірах — із збільшенням соціального пакету: запровадженням до�
даткового пенсійного забезпечення, медичного страхування або пільгових
кредитів на оплату освіти для дітей чи онуків. З огляду на специфічний склад
138 ÅËËÀ ˲ÁÀÍÎÂÀ
Òàáë. 9. Ðîçïîä³ë çàéíÿòèõ çà êâàë³ô³êàö³ºþ, òèñ.îñ³á
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Çì³íà
Çàêîíîäàâö³, âèù³
äåðæàâí³ ñëóæáîâö³,
êåð³âíèêè
1427,0 1459,8 1530,0 1495,3 1465,9 1423,7 1470,3 +43,3
Ïðîôåñ³îíàëè 2614,8 2635,0 2652,5 2602,5 2730,5 2594,6 2484,7 -130,1
Ôàõ³âö³ 3142,2 3061,1 2932,9 2789,8 2836,4 2549,1 2530,4 -611,8
Òåõí³÷í³ ñëóæáîâö³ 821,4 845,1 822,9 900,9 847,7 769,5 755,0 -66,4
Ïðàö³âíèêè ñôåðè
îáñëóãîâóâàííÿ ³
òîðã³âë³
2179,4 2305,1 2449,6 2575,6 2706,3 2654,9 2700,0 +520,6
Êâàë³ô³êîâàí³ àãðà𳿠629,3 616,8 503,0 459,1 420,2 375,4 361,1 -268,2
²íñòðóìåíòàëüíèêè 2684,2 2725,7 2683,2 2753,7 2760,1 2524,6 2727,4 +43,2
Îïåðàòîðè ³
ñêëàäàëüíèêè
óñòàòêóâàííÿ ³ ìàøèí
3161,6 3152,0 2994,2 3000,4 2919,7 2697,4 2705,0 -456,6
Íàéïðîñò³ø³ ïðîôåñ³¿ 3388,3 3619,2 3669,8 3823,4 3868,0 4706,5 5146,1 +1757,8
Ðàçîì 20048,2 20419,8 20238,1 20400,7 20554,8 20295,7 20880,0 +831,8
Äæåðåëî: ðîçðàõóíêè àâòîðà çà äàíèìè Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè.
працівників бюджетної сфери (вищий освітній рівень, вищі настанови на
освіту дітей тощо), такий підхід може дати навіть кращі результати, ніж пряме
підвищення заробітної плати. Важливою його перевагою є майже повна
відсутність інфляційних наслідків.
Держава зберігає також можливості впливу на політику оплати праці на
приватних підприємствах через участь і чітку позицію в соціальному діалозі,
причому ця участь не має обмежуватись тільки перемовами по Генеральній
тарифній угоді. Не менше значення має участь представників держави в про�
цесі прийняття галузевих тарифних угод і окремих колективних договорів, де
вони можуть брати на себе захист інтересів тих найманих працівників, які не
є членами профспілок, або чиї права профспілки захищають недостатньо.
Не можна нехтувати також мотивуючими діями. Зокрема, через державне
замовлення можна забезпечити підготовку кваліфікованої робочої сили або за
рахунок місцевих бюджетів (а саме місцева влада найбільше зацікавлена у
зростанні заробітної плати в позабюджетній сфері, оскільки прибутковий
податок є основним джерелом коштів місцевих бюджетів) фінансувати побу�
дову тимчасового житла для підприємств, власники яких забезпечують на�
лежний соціальний захист своїх працівників (прийнятний рівень оплати праці,
достатній соціальний пакет). Може бути поширена і практика компенсації ро�
ботодавцю витрат на підготовку кваліфікованої робочої сили.
* * *
Перехід від моделі з дешевою робочою силою до моделі з високим рівнем
оплати ефективної праці, безумовно, спровокує зниження зайнятості, в пер�
шу чергу низькокваліфікованої. Виникне необхідність створення нових робо�
чих місць, але за таких нових умов йтиметься про якісно інші робочі місця, ніж
ті, що створюються в секторі самостійної зайнятості. Це й стане першим кро�
ком на шляху формування конкурентної економіки.
Перспективи України пов’язуються із стрімким економічним розвитком, із
необхідним подоланням сьогоднішнього величезного відставання від розвине�
них країн. Не викликає сумнівів, що цього можна досягти тільки за умов пере�
ходу на якісно новий — інноваційний етап, який можна забезпечити лише на
основі нарощування двох взаємопов’язаних складових: технологічного і люд�
ського капіталу. Ці складові вимагають упродовж найближчого десятиріччя
великих затрат фінансових ресурсів, що мають забезпечити, по�перше,
відтворення основних фондів на новій технологічній основі, а по�друге, не
просто збільшувати інвестиції у соціальну сферу, а створити і запровадити
систему соціальних стимулів до праці, до накопичень і інвестицій, до роз�
поділу ризиків зубожіння через втрату роботи, здоров’я тощо.
Ö²ÍÀ ÐÎÁÎÒÈ 139
�
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40875 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0206-8001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:14Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лібанова, Е. 2013-01-27T19:25:13Z 2013-01-27T19:25:13Z 2008 Ціна роботи / Е. Лібанова // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 130-139. — укp. 0206-8001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40875 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Україна. Наука і культура Світ науки та освіти Ціна роботи Article published earlier |
| spellingShingle | Ціна роботи Лібанова, Е. Світ науки та освіти |
| title | Ціна роботи |
| title_full | Ціна роботи |
| title_fullStr | Ціна роботи |
| title_full_unstemmed | Ціна роботи |
| title_short | Ціна роботи |
| title_sort | ціна роботи |
| topic | Світ науки та освіти |
| topic_facet | Світ науки та освіти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40875 |
| work_keys_str_mv | AT líbanovae cínaroboti |