Жити в світі математики

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Сергієнко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2008
Назва видання:Україна. Наука і культура
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40879
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Жити в світі математики / О. Сергієнко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 172-173. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40879
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-408792025-02-23T20:27:50Z Жити в світі математики Сергієнко, О. Світ науки та освіти 2008 Article Жити в світі математики / О. Сергієнко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 172-173. — укp. 0206-8001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40879 uk Україна. Наука і культура application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Світ науки та освіти
Світ науки та освіти
spellingShingle Світ науки та освіти
Світ науки та освіти
Сергієнко, О.
Жити в світі математики
Україна. Наука і культура
format Article
author Сергієнко, О.
author_facet Сергієнко, О.
author_sort Сергієнко, О.
title Жити в світі математики
title_short Жити в світі математики
title_full Жити в світі математики
title_fullStr Жити в світі математики
title_full_unstemmed Жити в світі математики
title_sort жити в світі математики
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2008
topic_facet Світ науки та освіти
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40879
citation_txt Жити в світі математики / О. Сергієнко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 172-173. — укp.
series Україна. Наука і культура
work_keys_str_mv AT sergíênkoo žitivsvítímatematiki
first_indexed 2025-11-25T05:32:11Z
last_indexed 2025-11-25T05:32:11Z
_version_ 1849739163502379008
fulltext NON SIBI SED МUNDO ÆÈÒÈ Â Ñ²Ҳ Михайла Йосиповича Ядренка знав весь майже Київ, не тільки математичний світ. Знали його багато поколінь школярів і студентів по всій Україні — більше двадцяти років діяла Республіканська заочна фізико%математична школа. Раз на тиждень, саме в четвер о четвертій пополудні учні школи вмикали свої телевізори і слухали лекції провідних учених з математики та фізики, розв’язували контрольні роботи і надсила% ли їх для перевірки. Відбувалися — також заочно — математична та фізична олімпіади. У таборі на Десні проводились літні школи. Видавництво «Вища школа» ви% давало серію книжок «Бібліотечка фізико%математичної школи». Не для одного юнака саме так розпочиналася дорога у велику науку... Змінювались часи, суспільство збайдужіло до науки, і от одного разу Михайло Йосипович написав на чистому аркуші: «існує серйозна загроза занепаду всієї сис� теми шкільної освіти». Стояло передпомаранчеве літо, останнє літо його життя... З відходом професора Ядренка закінчилася велика епоха особливого учительства і учнівства, велика школа, яка любовно плекалася впродовж більш як півстоліття. Розпо% чинав цю добру справу і надав їй розмаху Микола Миколайович Боголюбов. Михайло Ядренко ще другокурсником прилучився до неї, почав викладати геометрію для недільного математичного гуртка дев’ятикласників при університеті. З самого початку він розумів, що це надто важлива справа. Сам виходець з села з такою промовистою назвою — Дрімайлівка — Михайло Йосипович не те що підозрював, він напевне знав, що в кож% ному подібному селі виколисується талант. І чи він розквітне, той дар, чи змарнується, залежить великою мірою від випадку, від того, далеко чи близько школа, які в тій школі вчителі... Вся праця Михайла Йосиповича була спрямована на пошук талантів та плекан% ня їх. Мало хто вміє це робити, як він умів. Або, може, й ніхто. Він начебто щодня чекав на невідкритий дар, боявся проминути його ненароком. З досвіду знав, як багато важить друковане слово, тоненький науково%популярний журнал може враз полонити дитячу уяву й повести в дивовижний світ найцікавішої з ігор, в якій не програє ніхто, а особливо допитливий та кмітливий має нагоду бути щедро винаго% родженим. Великими зусиллями він таки досягає своєї давньої мети%мрії — створює Укр� аїнський математичний журнал для школярів і так окреслює його місію: «Основне за� вдання журналу «У світі математики» у розвитку творчих здібностей читачів, по� шуку і підтримці талановитих учнів. Ми публікуємо нові теми для самостійних досліджень, нові задачі для самостійного розв’язання, інформації про математичні змагання і олімпіади» ... Пробує пояснити, який зиск напевне матиме суспільство, підтримавши ці наміри: «Редакційна колегія журналу прагне продовжувати кращі традиції «Журна� ла элементарной математики», заснованого в 1884 році професором Київського університету В.П.Єрмаковим (журнал виходив до 1917 року і був єдиним в Російській імперії науково�популярним математичним журналом). На обкла� динці кожного випуску журналу (а він виходив 10 разів на рік у вигляді тонень� 172 ÆÈÒÈ Â Ñ²Ҳ ÌÀÒÅÌÀÒÈÊÈ ких зошитів) було написано: «Рекомендовано Министерством просвещения для библиотек гимназий и реальных училищ». В.П.Єрмаков, зокрема, пропонував чи� тачам проблеми для самостійних досліджень; в одному з номерів журналу в 1885 році було опубліковано наукове дослідження гімназиста з Прилук Георгія Воро� ного. Нині Георгій Вороний вважається одним з найвидатніших математиків XX сторіччя (він помер в 1908 році, але його роботи мають надзвичайно резо� нансний характер)»... Михайло Йосипович сподівається спокусити своєю підказкою українське міністерство: от, мовляв, які перспективи перед вами, от яким потужним може бути імпульс від розчерку вашого пера... Марна справа. Наш чиновник на таке навряд щоб прикупився. «Надання грифу (рекомендації для дитячих та шкільних бібліотек — ред.) науково�популярним журналам не передбачено». «Надання фінансової підтримки періодичним виданням чинним законодавством не передбачено». Такі убивчо лаконічні відповіді отримував Михайло Ядренко на свої пропозиції. Й печаль% но констатував, що журнали не мають державної підтримки, не доходять до учнів, учителів, шкільних та дитячих бібліотек; при обмеженій кількості пере� дплатників ледь�ледь животіють. Міністерство освіти та науки не надає жод� ної ні фінансової, ні моральної підтримки науково�популярним журналам (єди� ним винятком з цього був нетривалий відрізок часу, коли заступником міністра працював академік Я.С.Яцків). Михайлові Йосиповичу не дає спокою думка про те, що з нашою освітою біда. Він глибоко й гірко відчуває, до чого це може призвести, які втрати при цьому неми% нучі. «У далекому 1924 році чотирнадцятирічний Коля Боголюбов був зарахова� ний до аспірантури, — пише він. — Єдиним документом про освіту у нього була довідка про закінчення семирічки в селі Велика Круча. Через чотири роки в 1928 році робота Миколи Боголюбова була відзначена на конкурсі в Італії, а через шість років Микола Боголюбов став одним з перших в Україні докторів фізико�математичних наук. Чи можливе таке в Україні нині, через 60 років? Думаю, що ні. Система освіти стала такою забюрократизованою, що навіть допуск талановитого учня до участі в олімпіаді стає надзвичайно складною проблемою». Назва останньої його статті в Журналі звучала, як запитаня — Чи загрожує Україні повна деградація шкільної математичноі освіти? Відповідь — така не% безпека реальна. В університеті імені Тараса Шевченка є тепер меморіальна аудиторія професора Ядренка. Справді, де ще природніше зберігати пам’ять про нього? Саме про нього. Хіба що в діях, у щоденній роботі, в момент вибору свого рішення, своєї дороги... Олена Сергієнко 173 НЕ ДЛЯ СЕБЕ — ДЛЯ СВІТУ ÌÀÒÅÌÀÒÈÊÈ