Простір Скорохода
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Україна. Наука і культура |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40883 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859855464405139456 |
|---|---|
| author | Нечуйвітер, Г. |
| author_facet | Нечуйвітер, Г. |
| citation_txt | Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна. Наука і культура |
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ãàëèíà ÍÅ×ÓɲÒÅÐ
ПРОСТІР СКОРОХОДА
Рівень математичної освіти в нашій країні завжди був високим, талантів не
бракувало, про що свідчать, скажімо, результати міжнародних шкільних і сту�
дентських олімпіад, на яких, як правило, українські учасники виборюють най�
почесніші місця (досить нагадати студентську математичну олімпіаду 2003
року в Англії, коли з 7 перших премій 5 отримали кияни, і англійські газети пи�
сали, що це було фактично змагання серед киян). Імена наших краян, які про�
славилися своїми математичними здобутками, — Михайла Остроградського,
Віктора Буняковського, Георгія Вороного, Михайла Кравчука, — відомі в
усьому світі. Отже, математика була і залишається перспективним напрямом
в наших стосунках зі світовою науковою спільнотою. Але, на жаль, події ма�
тематичного життя в країні мало висвітлюються в засобах масової інформації.
З 17 по 23 червня 2007 року в Київському університеті імені Тараса
Шевченка проходила міжнародна наукова конференція «Простір Скорохода.
50 років по тому», присвячена розвитку наукових напрямів в теорії випадко�
вих процесів, започаткованих академіком Національної академії наук України,
дійсним членом Академії мистецтв і наук США Анатолієм Володимировичем
Скороходом — всесвітньо відомим фахівцем в галузі теорії ймовірностей і ма�
тематичної статистики. На конференцію, крім українських вчених, зібралися
представники 25 інших країн світу (математики з колишніх республік СРСР —
Росії, Литви, Молдови, Грузії, Азербайджану, Узбекистану, вчені з Англії,
США, Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Іспанії, Швеції, Нідерландів, Греції,
Ізраїлю, Австрії, Туреччини, Іраку, Йорданії, Японії, Чилі, Індії, Нової Зе�
ландії). До речі, 10 років тому подібну конференцію: «40 років простору Ско�
рохода» вже проводили в Чилі. Проблеми, запропоновані Скороходом, були
об'єктом розгляду і на інших міжнародних форумах..
Теорія випадкових процесів — відносно нова область математики, при�
близно з середини минулого століття в її розвитку відбувся значний якісний
стрибок і не останню роль в цьому зіграли дослідження українських матема�
тиків, зокрема запропоновані Скороходом нові (так звані «прямі ймовірнісні» )
методи досліджень, значно розширилося поле можливих застосувань завдяки
створеному Скороходом новому апарату досліджень, названому згодом «про�
стором Скорохода» (Skorokhod Space) з визначеною ним же топологією
(Skorokhod topology). З іменем Скорохода пов'язана також проблема вкла�
дення випадкового блукання в траєкторії випадкового вінерівського процесу,
або його узагальнення (Skorokhod embedding problem, Skorokhod
representation problem), дослідження, пов'язані з відбиттям випадкового про�
цесу від границі даної області (Skorokhod reflecting problem), побудований
208
ним розширений стохастичний інтеграл (Skorokhod integral) тощо. Отже, по�
чинаючи з середини 50�х років ХХ століття, роботи А.В.Скорохода були етап�
ними в розвитку теорії випадкових процесів, вони певною мірою визначали
напрямки подальших досліджень в цій теорії не лише в Україні, а й в усьому
світі. Небайдужому читачеві радимо звернутися до пошукового сайту Google,
щоби упевнитися в тому, що кожна із перелічених проблем (англомовні назви
яких наведено вище) стала об'єктом досліджень і узагальнень не однієї сотні
фахівців в різних країнах світу.
Важко переоцінити внесок А.В.Скорохода в процес становлення укра�
їнської школи теорії ймовірностей. Він підготував 56 кандидатів і 17 докторів
наук. Його лекції в Київському університеті з усіх розділів сучасної теорії ви�
падкових процесів значною мірою сприяли високому рівню математичної
підготовки студентів. Скороход — автор 23 монографій (більшість з яких не�
гайно перекладались і видавались в інших країнах) і понад 300 статей, надру�
кованих у провідних наукових журналах світу.
Значну увагу приділяв Скороход популяризації математичних знань се�
ред молоді. Він виступав з численними науково�популярними лекціями, в тому
числі і по телебаченню, завжди вiдкривав своєю лекцiєю новий навчальний
рiк Унiверситету юних математикiв, що певний час працював при Інститутi ма�
тематики, у 80�х роках здійснив ряд подорожей по Україні з метою популяри�
зації математичних знань та імен видатних українських математиків. Написані
ним підручники і науково�популярні книжки (всього ним — у співавторстві —
видано їх 16), виховували смак до математики і до творчої наукової діяльності
молоді. Ось такий в загальних рисах науковий доробок Скорохода за
півстоліття. Додаймо сюди ще громадянську мужність, незалежність думки та
сміливість у висловлюваннях, принциповість та нетерпимість до пристосува�
нства — і стане ясним підгрунтя надзвичайної популярності та авторитету
А.В.Скорохода не лише в Україні, а й далеко за її межами.
* * * * * * * * * * * *
Анатолій Володимирович Скороход народився 10 вересня 1930 року у Ніко�
полі Дніпропетровської області в сім'ї вчителів. Середню школу закінчив у
Ковелі на Волині (1948 рік), куди у 1946 році сім'я тимчасово переїхала, ря�
туючись від голоду на Наддніпрянщині. І того ж 1948 року А.В.Скороход по�
ступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко�мате�
матичний факультет.
Здібності до дослідницької роботи виявилися ще в студентські роки.
А.Скороход обрав собі спеціалізацію по кафедрі математичного аналізу, де в
цей час згуртовувався колектив вчених, які працювали у новому напрямку —
теорії ймовірностей. Особливий вплив на розвиток цих досліджень мали про�
фесори Б.В.Гнєденко та Й.І.Гіхман (який згодом став близьким другом та ко�
легою А.В.Скорохода по спільній роботі). А.Скороход одночасно працює над
розв'язанням декількох проблем. Закінчуючи університет (1953 рік), він вже
209
був автором п'яти наукових праць, три з них були опубліковані в провідних
журналах СРСР «Успехи математических наук», «Доклады АН СССР», дві — у
збірнику наукових праць студентів Київського університету. Варто також за�
уважити, що дві з цих ранніх робіт Скорохода вже у 1961 році було перекла�
дено англійською мовою і видано в збірнику «Selected Translations on Mathe�
matical Statistics and Probability». По закінченні університету А.В.Скороход
навчався в аспірантурі (Московський університет, 1953–1956 роки).
Після повернення з Москви, у 1957 році, А.В.Скороход почав викладати у
Київському університеті, а з 1964 року перейшов працювати до Інституту ма�
тематики НАН України зав. відділом теорії випадкових процесів, одночасно
продовжуючи викладацьку роботу в університеті. З поверненням А.В.Скоро�
хода до Києва активізувалася робота наукового семінару з теорії ймовірнос�
тей при Київському університеті. Його діалоги з доповідачами, вміння збагну�
ти внутрішню суть проблеми, узагальнити її, визначити можливі слабкі місця в
доведенні, побачити несподівані зв'язки з іншими проблемами перетворили
засідання семінару у справжню творчу лабораторію і кожен, хто прагнув на�
укової діяльності, намагався виступити на семінарі перед А.В.Скороходом.
Таким чином, Київська школа теорiї ймовiрностей, яка створювалась на цьо�
му семінарі, є значною мiрою результатом творчої активності Скорохода.
А.В.Скороход завжди виділявся незалежністю своїх суджень, своїх по�
зицій, хоча це в роки тоталітарного режиму було досить небезпечно. У 1968
році за участь у виступі групи представників української інтелігенції на захист
конституційних прав громадян А.В.Скороходу було заборонено читати лекції
студентам, керувати аспірантами. Півтора десятка років йому відмовляли у виїзді
за кордон для участі в наукових конференціях. А.В.Скороход з гідністю переніс
вимушене обмеження своїх прав. В тi роки він говорив, що математика рятує
його вiд життєвих негараздiв. I справді, в перiод п'ятнадцятирiчної опали вiн пра�
цював особливо плiдно. А вiдсутнiсть А.В.Скорохода на мiжнародних наукових
форумах породила думку серед зарубiжних вчених про те, що Скороход — це
збірне iм'я радянських фахiвцiв, що працюють в галузi теорiї випадкових про�
цесiв, подiбно до того, як група французьких вчених об'єдналася пiд iменем
Бурбакi.
З початку виникнення (наприкiнцi 80�х рокiв) широкого демократичного
руху А.В.Скороход активно підтримував його, i авторитет академіка А.В.Ско�
рохода певною мiрою сприяв успiху всiєї справи. Згадаймо, скажімо, його
підтримку письмового звернення до міської адміністрації за дозволом на про�
ведення першого екологічного мітингу (1988 рік, всього це звернення підпи�
сали 8 відомих в Києві громадян), участь у висуненні перших альтернативних
кандидатів в депутати Верховної Ради СРСР, в дискусії з приводу iдеї утво�
рення Руху восени 1988 року, що її організував тодішній ідеологічний відділ
ЦК КПУ на чолi iз Л.Кравчуком і т.iн.).
З 1993 року Скороход працює у Мічиганському університеті (м.Лансинг,
штат Мічиган, США), не пориваючи наукових зв'язків з Інститутом математи�
210 ÃÀËÈÍÀ ÍÅ×ÓɲÒÅÐ
ки НАН України. Його наукові праці останніх років пов'язані з дослідженням
асимптотичної поведінки динамічних систем, які перебувають під впливом
випадкових збурень.
А.В. Скороход завжди зосереджений на вирішенні своїх наукових про�
блем, він не витрачав часу на клопіт щодо свого офіційного статусу. Зараз для
математиків саме ім’я «Скороход» означає більше, ніж будь�який офіційний
статус або офіційна відзнака.
Ðîçìîâà ç àêàäåì³êîì Àíàòî볺ì Ñêîðîõîäîì
— Що би Ви могли розповісти про своє дитинство?
— Я народився і прожив перші п’ять років свого життя у Нікополі. Це
місто на Дніпрі в отченні українських сіл, поряд із Запорозькою Січчю. Батьки
мої їздили по селах, де вони працювали у сільських школах. Потім сім’я пере�
їхала в шахтарське місто Марганець, там я пішов у школу. Мене відправили до
російської школи. Вдома батьки мої розмовляли російською, але батькова
мати російської не знала, вона говорила тільки українською і діти, з якими я
спілкувався, також говорили українською. Шкільні вчителі, хоч школа й була
російською, також говорили по�українськи, навіть уроки російської мови та�
кож проводили по�українськи. Зараз мене дуже дивує позиція жителів,
скажімо, Дніпропетровська, які не хочуть визнавати українську мову. В ди�
тинстві я багато дізнався про історію нашого краю, про Запорозьку Січ. Мене
завжди це цікавило.
— Чим Ви захоплювалися в школі?
— Читав усе підряд.
— Які предмети найбільш подобалися?
— Література, історія, але не в тому вигляді, як вони викладалися в школі.
— Хто або що вплинуло на Ваш вибір професії математика?
— Батько.
— Чиї лекції в період навчання в Київському університеті справили
на Вас найбільше враження?
— Лекції Симона Ізраїлевича Зуховицького з математичного аналізу і Ми�
коли Олександровича Кільчевського з теоретичної механіки.
— Кому Ви завдячуєте вибором напрямку своєї подальшої роботи?
— Володимиру Михалевичу. Ми дружили (він був на курс старший за
мене) і якось він переконав мене займатися теорією ймовірностей. Мене
більше цікавив математичний аналіз.
— Коли розпочалася Ваша наукова і педагогічна діяльність?
— Моя педагогічна робота почалася в 9�му класі. Я готував одного хлопця,
учня 7�го класу, за 8�й клас. Його батько хотів, щоб він здав екзамени за 8�й
клас екстерном, він був людиною досить заможною і найняв мене для підго�
товки свого сина.
ÏÐÎÑҲРÑÊÎÐÎÕÎÄÀ 211
Перша моя наукова робота з’явилася на 4�му курсі завдяки Костюченку.
Ми разом із ним досліджували задачу про базиси в гільбертовому просторі.
— Ваші основні принципи керівництва аспірантами. Якими, на Ваш
погляд, повинні бути стосунки між науковим керівником і його учнем?
— Це залежить від учня. У мене були учні не тільки з України, але і іно�
земці, і представники кавказьких республік. Рівень підготовки був дуже різний.
Рівень знань своїх учнів, вихованців Київського університету, я знав краще і
тому намагався, щоб вони все ж таки мали знання і вміли щось доводити.
— Ваше ставлення до рівня математичної освіти в Україні (серед*
ньої і вищої)?
— Питання, на мою думку, поставлено некоректно. Треба говорити про
освіту взагалі, а не про математичну освіту. Радянська освіта була подібною
до колишньої гімназійної, вона в цілому була хорошою.
— Яких змін і вдосконалень, на Ваш погляд, потребує шкільна
освіта? Яка має бути роль в ній гуманітарних і точних наук?
— Треба посилити гуманітарну освіту. В наш час гуманітарні науки в
школі були відсутні, все проходило під кутом зору антигуманної теорії марк�
сизму.
— Протягом багатьох років Ви читали лекції для школярів по теле*
баченню, були ректором Університету юних математиків, що існував
при Інституті математики, Вами написано ряд підручників і науко*
во*популярних книжок для школярів. Що в цій роботі Ви вважаєте голов*
ним, що найбільше запам’яталося?
— Я прагнув зацікавити дітей математикою.
— Яка, на Ваш погляд, роль шкіл фізико*математичного профілю в
формуванні особистості вченого?
— Такі школи не потрібні. Колись такі діти були на утриманні держави, це
мало сенс. А взагалі школа повинна виховувати з дітей хороших людей, а не
математиків. Серед школярів звичайних шкіл завжди знайдеться 1% майбутніх
математиків.
— Ми знаємо, що Ви захоплюєтесь музикою і поезією. Чи це доповнює
Вашу основну діяльність, чи якось переплітається з нею?
— Це незалежні справи. Взагалі заняття математикою можна порівняти із
грою в шахи. Не дуже серйозне заняття.
— Ваші враження про спільні подорожі з вашими учнями по Україні
по місцях, пов’язаних з життям видатних математиків минулого. При*
гадуєте село Журавку — малу батьківщину Георгія Вороного, Човницю
на Волині — батьківщину Михайла Кравчука, місто Бар на Вінниччині, де
народився Віктор Буняковський?
— Це були цікаві подорожі, я згадую їх із задоволенням.
212 ÃÀËÈÍÀ ÍÅ×ÓɲÒÅÐ
— У 1968 році група представників української інтелігенції виступи*
ла з колективним листом*протестом проти закритих судів і інших реп*
ресивних заходів того часу, Ви також підписали цього листа. Яке Ваше
ставлення до цього зараз?
— Я був свідком суцільної колективізації на Волині в сорок сьомому році,
на Волинь ми перебралися, тому що в Дніпропетровській області (де ми в той
час жили, і батьки мої вчителювали) ми би не вижили. Я не бачив серед людей
таких, хто б вірив у ту пропаганду, яку ми чули по радіо. Коли я приїхав у Київ
і вступив до університету, мені було дуже дивно, що тут є люди, які в це
вірять. У мене ж з дитинства було таке почуття, що я живу в країні, захопленій
ворогами. З ворогами не можна бути чесним. З приводу нещирості у вчинках
людей у той час мушу сказати, що люди просто шукали способу, як вижити.
Стосовно листа. Була все ж таки надія, що цим ми зможемо щось зроби�
ти. Процеси були закриті, чому вони повинні бути закриті? Листа було адре�
совано до вищих осіб держави, в цьому нічого кримінального не могло бути.
Але ж у тих умовах було ясно, що це так просто не закінчиться. Думав, що за�
беруть в КДБ, може, навіть кудись зашлють. Ну, що ж, в математиці вже дещо
зробив, але терпіти більше це знущання з кожної мислячої людини не можна.
Але замість цього почалася комедія із «засудженням» та різними іншими захо�
дами покарання. Між іншим, директор інституту Ю.О.Митропольський тоді
сказав мені, що наші постанови були найбільш м'якими, і при цьому додав:
«Може, колись ваша візьме, тоді ви пригадайте, що я до вас добре поставив�
ся», я йому тепер це нагадав.
— Ви були активним учасником Народного Руху України з самого по*
чатку його зародження, учасником дискусій з тодішнім партійним ідео*
логом Л.Кравчуком, учасником Першого з’їзду Руху у вересні 1989 року.
Як, на Вашу думку, сталося, що він переродився?
— Метою Руху було досягти незалежності. Коли її здобули — він став не�
потрібним.
— Яким Ви бачите майбутнє України, перспективи її розвитку?
— Будемо сподіватися на рух у Європу.
ÏÐÎÑҲРÑÊÎÐÎÕÎÄÀ 213
�
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40883 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0206-8001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:31Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Нечуйвітер, Г. 2013-01-27T19:58:49Z 2013-01-27T19:58:49Z 2008 Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp. 0206-8001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40883 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Україна. Наука і культура Світ науки та освіти Простір Скорохода Article published earlier |
| spellingShingle | Простір Скорохода Нечуйвітер, Г. Світ науки та освіти |
| title | Простір Скорохода |
| title_full | Простір Скорохода |
| title_fullStr | Простір Скорохода |
| title_full_unstemmed | Простір Скорохода |
| title_short | Простір Скорохода |
| title_sort | простір скорохода |
| topic | Світ науки та освіти |
| topic_facet | Світ науки та освіти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40883 |
| work_keys_str_mv | AT nečuivíterg prostírskorohoda |