Українська частка історії Риму

Серед 32 тисяч населених пунктів України кількасот причетні до європейської античності: це місця, де були знайдені римські монети. Усього таких селищ – понад 700. Вони справді упривілейовані історією, адже масові факти знахідок монет Риму в Україні засвідчують для всіх цих селищ їхнє існування у рим...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Тищенко, К.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2008
Series:	Україна. Наука і культура
Subjects:	Світ науки та освіти
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40884
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Українська частка історії Риму / К. Тищенко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 214-233. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40884
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-408842025-02-09T14:32:03Z Українська частка історії Риму Тищенко, К. Світ науки та освіти Серед 32 тисяч населених пунктів України кількасот причетні до європейської античності: це місця, де були знайдені римські монети. Усього таких селищ – понад 700. Вони справді упривілейовані історією, адже масові факти знахідок монет Риму в Україні засвідчують для всіх цих селищ їхнє існування у римські часи, тобто 1900 років тому. 2008 Article Українська частка історії Риму / К. Тищенко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 214-233. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 0206-8001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40884 uk Україна. Наука і культура application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світ науки та освіти Світ науки та освіти
spellingShingle	Світ науки та освіти Світ науки та освіти Тищенко, К. Українська частка історії Риму Україна. Наука і культура
description	Серед 32 тисяч населених пунктів України кількасот причетні до європейської античності: це місця, де були знайдені римські монети. Усього таких селищ – понад 700. Вони справді упривілейовані історією, адже масові факти знахідок монет Риму в Україні засвідчують для всіх цих селищ їхнє існування у римські часи, тобто 1900 років тому.
format	Article
author	Тищенко, К.
author_facet	Тищенко, К.
author_sort	Тищенко, К.
title	Українська частка історії Риму
title_short	Українська частка історії Риму
title_full	Українська частка історії Риму
title_fullStr	Українська частка історії Риму
title_full_unstemmed	Українська частка історії Риму
title_sort	українська частка історії риму
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Світ науки та освіти
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40884
citation_txt	Українська частка історії Риму / К. Тищенко // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 214-233. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series	Україна. Наука і культура
work_keys_str_mv	AT tiŝenkok ukraínsʹkačastkaístoríírimu
first_indexed	2025-11-26T22:20:51Z
last_indexed	2025-11-26T22:20:51Z
_version_	1849893223602847744
fulltext	214 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Костянтин ТИЩЕНКО, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ Монети – найдавніші письмовi пам’ятки історії України. В.Антонович Список М. Брайчевського еред 32 тисяч населених пунктів України кількасот причетні до європейської античності: це місця, де були знайдені римські монети. Усього таких селищ – понад 700. Вони справді упривілейовані історією, адже масові факти знахідок монет Риму в Україні засвідчують для всіх цих селищ їхнє існування у римські часи, тобто 1900 років тому. Це надто яскрава сторінка історії України, аби з тим погодилися її великі симпатики. І тому не шукаймо цих тем у шкільних підручниках історії, не чекаймо їх від телебачення. По досягненні нової якості в топонімічних студіях час подивитися з освоєних позицій на вічно актуальний список місць знахідок римських монет в Україні, складений М. Брайчевським півстоліття тому [Брайчевський, 211-219]. На відміну від попереднього дослідження [Тищенко 2006, 240-263], мета полягає тепер у тому, щоб з’ясувати пропорційне співвідношення основних етномовних складових усього масиву назв списку. Як сказано, список включає понад 700 назв селищ переважно у Лісостеповій Україні (NB: не у Поліссі і не у Степу). У цих селищах за останні три століття зафіксовані 1100 випадків знахідок окремих римських монет і цілі їх скарби (див. рис. 1 і карту на рис. 2). Сумарна кількість знайдених в Україні римських монет у музеях і наукових описах сягає 30 000. Унизу 20 сторінок цього нарису на фризі з монет показано 100 зображень 67 монет з тих 30 тис., знайдених в Україні: тобто представлено кожну 450-ту монету (або інакше – за кожним з 100 зображень стоїть по 300 монет). Ці 67 монет карбовані упродовж 400 років від часів римського трибуна Спурія Афранія (ІІ ст. до н.е.; перша зліва внизу: S.AFRA), далі – 59 імператорів і 5 дружин імператорів [Брайчевський, 245-253] (електронні зображення майстерно опрацював Б. Рудий). Під кожною монетою вказано цифрою загальну кількість монет відповідного римського володаря, знайдених в Україні, а після двокрапки – назви одного чи двох населених пунктів України, де така монета знайдена [там само, 119-203]. Кри- СПУРІЙ АФРАНІЙ ‐200 А В Г У С Т ‐27/+14 ТИБЕРІЙ 14/37 1: Київ, гора Киселівка [ІК, 33] 12:Тисмениця ІФ (Ів.-Франківськ) Чугуїв Хк 5: Заліщики Тр С 215 Кількість населених пунктів, де знайдено римські монети Область 20 40 60 80 1. ТР 85 2. ЧК 81 3. КВ 72 4. ЛВ 72 5. ІФ 54 6. ВН 48 7. ХМ 38 8. ПЛ 34 9. ЧГ 32 10. РВ 31 11. ЗК 28 12. КГ 24 13. ЖТ 21 14. ВЛ 20 15. ХК 14 16. СМ 14 17. ОД 13 18. МК 12 19. ХС 12 20. ЧВ 11 21. ЗП 7 22. ДП 4 23. ЛГ 1 теріями відбору було досягнення максимальної різноманітності, по-перше, самих назв і, по-друге, етномовних фракталів уже досліджених топооснов. Частина місць знахідок відома лише приблизно (напр., „кол. Зміївський пов.; кол. Валківський пов.”). На укладених М. Брайчевським картах знахідок за окремими областями України такі місця ніяк не відображені. Тут позначено лише конкретні, точно встановлені села й міста з місцями знахідок. Загальна кількість таких населених пунктів в Україні – 728, з них 607 на Правобережжі Дніпра і 121 на Лівобережжі. Мовна особливість списку Несподіваною мовностатистичною особливістю списку М. Брайчевського є багаторазові повторення окремих назв або топооснов у переліку місць, де були знайдені римські монети, причому повторювані назви належать населеним пунктам з різних областей України: Городище Кв, Жт 2, Чк, Білгородка Кв, Хм, Глинськ Рв, См, Соснівка Кг, Чк, Селище Кв, Чк, Тернівка Мк, Вн, Тростянець Чк, Вн, Плоске Жт, Чв, Тр, Збараж Вн, Тр тощо. Коли ж, знехтувавши формантами, зосередитися лише на топоосновах, то повторень виявляється ще більше: Бабанка Чк, Бабине Рв, Бабинці Тр – або Текове Зк, Текуча ІФ, Тяжів ІФ, Тячів Зк, Тягинка Хс. Це поготів дивно, бо тисячі назв від інших топооснов взагалі не потрапили до списку. Чим це можна пояснити? Мабуть, відображені в них реалії з'явилися пізніше, або назви селищ з іншими основами хоч і існували в римський час, але не були причетні до контактів з Римом. КАЛІҐУЛА КЛАВДІЙ 41/54 НЕРОН 54/68 2: Сапогів Тр (Борщів) 4:Чорний Острів Хм(Хмельницький) Володимирці Лв (Жидачів) 18: Більшівці ІФ (Галич) Збараж Тр Рис. 1. Ранґовий розподіл областей України за числом місць знахідок римських монет З гістограми видно, що майже 60% з 728 населених пунктів із знахідками римських монет розташовані в Галичині з Волинню (262: Тр, ІФ, Лв, Вл, Рв) і Середній Наддніпрянщині (178: Чк, Кв, Кг). Ще чверть їх розміщені на Поділлі (107: Вн, Хм, Жт) і Лівобережжі (94: Пл, Чг, См, Хк). Картосхема місць знахідок (рис. 2) унаочнює такий розподіл. 216 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Рис. 2. Картосхема назв населених пунктів України, ҐАЛЬБА 61/69 ОТОН 69 ВІТЕЛІЙ 69 ВЕСПАСІАН 69/79 3: Білогородка Хм (Ізяслав) 1:Крилів+ Кг (у гирлі р.Тясмин, затоплене) 1: Жигайлівка См (Тростянець) 38: Військо Лв (Старий Самбір) Лядотка Пл (Нові Санджари) ЯК ОДЕРЖАНІ ЦІ ГРОШІ ? ʺЦікаво відзначити ...неодноразові знахідки римсь- ких монет середини ІІІ ст. н.е. (від Елаґабала до Траяна Деція; [тут с.337‐339]), карбованих у Маркіянополі й Філіппополі (Нижня Мезія і Фракія), чого не можна не поставити у звʹязок з облогою «ґотськими» або «скіфськими» військами цих міст у середині ІІІ ст. н.е.ʺ ʺТакі монети були знайдені в Гайсині і Крутогорбі Вн, у Райках Жт, Ківшоватій і Чернині Кв, Крилосі ІФ, Збаражі і Коцюбинчиках Тр, Сатанові Хм. Те, що монети охоплюють дуже вузький відрізок часу – трохи більше 30 років (218‐251 рр.) – і відомості про їх карбування не лишають сумнівів щодо тих подій, з якими було повʹязане їх потрапляння на східно- словʹянські землі: це, безумовно, відбувалося під час воєн 248 та 250‐251 рр. н.е., коли «ґотські» або «скіфські» війська обложили (а частково і здобули) багато придунайських і балканських міст, в тому числі Маркіянополь, Філіппополь, Анхіал, тобто саме ті міста, в яких карбовані зазначені монетиʺ [Брайчевський, 54] УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 217 де були знайдені римські монети ТИТ 79/81 ДОМІЦІАН 81/96 НЕРВА 96/98 6: Липовець Вн 23: Пашківка Чг (Ніжин) Вороців Лв (Яворів) 19: Дмитрушки Чк (Умань) Новогеоргіївськ+ Кг (затоплений) У 330‐х рр. ʺз ґотами було укладено союз... Можливо, саме ним значною мірою поясню- ється і феномен черняхівської культури – багатство, багатолюдність, цивілізованість... Ґотам виплачували щорічну стипендію‐ аннону золотом, сріблом і одягом... Військова служба в Римі приваблювала варварів. Таверни, терми, гетери, видовища ґладіаторських боїв і кінських бігів, порівняно дешеве вино – все це було доступним і рядовому солдату, відкривалися можливості зробити військову карʹєруʺ [Щукин, 200] У М О В Н І З Н А К И Топооснови: Броди - ґотські Вільшана - кельтські Оленівка - іранські Труфанівка - алтайські ʺГоворячи про те, що якась частина римських монет... потрапила сюди як воєнна здобич, контрибуція, плата за службу в римських військах і т. ін. – не можна цей момент перебільшувати. Переважна більшість римських монет, знайдених на території лісостепової смуги Східної Європи, є слідами торгівлі... з Римською імперієюʺ [Брайчевський, 54] 218 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Оскільки цілком очевидно, що факти знахідок римських монет недвозначно й переконливо свідчать про функціонування відповідних селищ у римські часи, повторюваність назв таких місцевостей видається закономірним явищем, бо може вказувати на належність також і самих назв до топонімічного пласту античних часів. Це припущення потребувало перевірки. Через незаперечну важливість мовної сторони справи тема започаткувала цілий напрям топонімічних студій. Не дивно, що чимало знахідок римських монет зроблено у селах з пов- торюваними назвами Стара..., Старе..., Старо-, або Городище, Городниця, Кам’янка, Кременець. Проте далі застосувати цю логіку сучасного побутового розуміння ойконімів неможливо: вона не пояснює, чому у списку повторюються назви від основ Вікн-, Тростян-, Сосн-, Доман-, Черн- і десятки інших. Разом з тим, у спеціальному дослідженні вже було показано, що відносна частка назв з такими немотивованими основами у списку М. Брайчевського значно вища, ніж у загальному списку назв населених пунктів України [Тищенко 2004], – і це спонукає до пошуку. Уклавши далі ранґовий список 132 повторюваних топооснов (початок його наведено в таблиці на рис. 3), можна констатувати, що від них походить ⅔ назв списку (494 ойконіми). Перші 25 з топооснов (найчастотніші) повторю- ються від 16 до 5 разів, що становить 203 назви списку (28%). Ще від 18 основ походить по 4 назви, від 31 основи – по 3 назви і від 58 основ – по 2 назви. Тепер і виникає можливість визначити, з назв яких саме етномовних пластів складається список. Як з’ясувалося, за своїм походженням ті самі 132 повторювані топооснови розподіляються за вже відомими й вивченими мовно- тематичними пластами (рис. 4). Серед них ґотських 35, іранських 29, урало- алтайських 20, слов’янських і кельтських – по 16, з того ж числа християнських і язичницьких – по 14. Це співвідношення тематичних складових можна вважати показовим для опису „топонімічної дійсності” у Наддніпрянщині перших століть нашої ери через призму семантики назв селищ із знахідками римських монет в Україні. Розгляньмо тепер ці групи назв у вказаній послідовності. 1. Ґотське життя Назви з ґотськими етнофорними основами вказують на присутність самих ґотів (Ковтунівка, Козин, Козарівка, Водяне, Хотин, Хотинь, Кудринці, Охтирка – з аналогами Бахтерщина Пл (Вел.Багачка), Ахтирка в Криму і в РФ: Орл., Моск., Тамб.). Як було показано [Тищенко 2006], ґотів називали й ґерманцями (Германівка), свевами, мабуть ще веслярами-росами (РосАВА), скандинавами (Новгород Сіверський, пор. ґотс. swêre ‘шана’, swêrs ‘шановний’ [ZM]), у Вольфрама ‘високі ґоти’, – вони ж і ‘панове ґоти’, пор. с. Кирґданці Кв. ТРАЯН 98/117 АДРІАН 117/138 ЕЛІЙ ВЕР 132: Глинськ См (Ромни) Вел.Вікнини Тр (Збараж) 136:Дичків Тр (Тр) Богданівка Вн (Липовець) 10: Плоска Жт (Ружин) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 219 Черн- 14 Нова... 13 Стара... 12 Велика... 12 Борщ- 11 Городище 10 Берест- 10 Вовк- 9 Біл- 9 Лук- 8 Лис- 8 Сосн- 8 Голуб- 8 Мала... 7 Андрій- 7 Вільшан- 7 Тростян- 6 Козин- 6 Умань 6 Іван- 6 Кам’ян- 6 Плоск- 5 Тячів 5 Красн- 5 Мощене 5 Видобич- 4 Дол- 4 Росава- 4 Ставище 4 Стец- 4 Коров- 4 Бог- 4 Берт- 4 Пирятин 4 Глин- 4 Борин- 4 Золот- 4 Дубн- 4 Збараж- 4 Кривче 4 Косів 4 Тереб- 4 Верхній... 4 Копані 4 Будище 4 Цибул- 4 Вікн- 3 Думанів 3 Полян- 3 Санджар- 3 Жабот- 3 Пекар- 3 Звен- (...) 3 АНТОНІН ПІЙ 138/161 ФАУСТИНА СТ. МАРК АВРЕЛІЙ 161/180 216: Тетерівське Кв (Іванків) Стоянівка Рв (Радивилів) 54:Волоське Дп (Дп) 165: Козин Кв (Обухів) Чорниводи Хм (Городок) Рис. 3. Початок ранґового розподілу повторюваних назв і топооснов зі списку місць знахідок римських монет в Україні Гістограма унаочнює органічний характер цілої під- системи ойконімів України від цих основ, з яких лише певна група пов’язана з фактами знахідок римських монет. Відображено всі топоніми й топооснови, повторені 4 рази й більше, і чверть з-поміж зустрінутих 3 рази. За етномов- ною належністю всі 132 повторювані топооснови розподіляються так (подано типові назви): 1. Ґотських 35: Козин, Тростянець, Яреськи, Журавка, Ромни, Думанів, Остер, Грушівка, Ставище, Ліплява, Росава, Полтава, Стебник, Лядова, Бартишів, Листвин, Стецева, Мельниківка... 2. Іранських 29: Берестове, Вовки, Сосниця, Пирятин, Бог-, Берд-, Дацьки, Полян-, Санджари, Соколець, Майдан... 3. Урало-алтайських 20 (тюрко-монґольських 14 і 6 мадярських): Хоньківці / Умань, Антонівка, Бориничі, Солот- вине, Жаботин, (Будища, Варниця, Копані) ... 4. Слов’янських 16: Городище, Нова..., Стара..., Велика..., Малий..., Верхній..., Кам’янка, Красне, Бірки, Пусто-, Ковалі... 5. Кельтських 16: Терни, Волоське, Тячів, Кривче, Синява, Косів, Орловець,... З того ж числа основ виділено християнських 14: Дубно, Васильків, Христинівка, Глибочок, Бабанка... Язичницьких назв також 14: Яреськи < Ares, Білівці, Тараща, Рибниця, Лука, Звиняч... 74 топооснови, повторені у 3 і більше назвах (таких назв 378) можна вважати тематичними домінантами історичного зрізу топонімії Наддніпрянщини ІІ-IV ст. 220 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Рис. 4. Повторювані топооснови зі списку місць знахідок римських монет в Україні Ґотські Іранські Алтайські Слов’янські Кельтські Християнські Язичницькі Σ Козин 6 Тараща, Тростянець 6 2/12 Берест- 10 Вовк- 9 Сосн- 8 Плоска 5 4/32 Борщів 11 Антонівка, Андріївка 7 Хоньківці, Умань 6 3/24 Нова... 13 Стара... 12 Велика... 12 Городище 10 Малий... 7 Кам’янка 6 Красне 5 7/65 Чернин, Чернивода, Терни 14 Вільшанка 7 Тячів 5 3/26 Голубівка, Глибочок 8 Іванівка 6 2/14 Білівці 9 Лис- 8 Лук- 8 Мощене 5 4/30 25/203 Видобич- 4 Дол- 4 Росава 4 Ставище 4 Стец- 4 5/20 Коров- 4 Бог- 4 Берт- 4 Боратин, Пирят- 4 4/16 Борин- 4 Золот- 4 2/8 Верхній... 4 1/4 Кривче 4 Косів 4 Тереб- 4 3/12 Дубн- 4 Збараж 4 2/8 Цибул- 4 1/4 18/82 Вікн- 3 Грушівка 3 Доман- 3 Мельниківка 3 Ромни 3 Стебник 3 Юр- 3 7/21 Дацьки 3 Полян- 3 Санджар- 3 Сам- 3 Завалля 3 5/15 Жаботин 3 Хмел- 3 Бірки 3 Солотвина 3 4/12 Люб- 3 Межи- 3 Верх- 3 3/9 Кальн- 3 Орл- 3 2/6 Васильків 3 Христинівка 3 Слобід- 3 Баб- 3 Голуб- 3 Жур- 3 Пекар- 3 Остр- 3 8/24 Звен- 3 Рибниця 3 2/6 31/93 Ананьїв 2 Анисів 2 Вінники 2 Любимівка2 Яблунів 2 5/10 Ковалі 2 Пусто- 2 Ляд- 2 Мир- 2 Селище- 2 5/10 Галуш- 2 Сид- 2 Синяв- 2 Олешки 2 Болехів, Більшівці 2 Брониця 2 Горохів 2 Лопатні 2 7/14 Мадярські Римські Грецькі М.Копані 4 Будище 4 Глин- 4 3/12 (Цибулів 4) Варниця 3 1/3 (Ромни 3) (Доман- 3) Долина 2 Знамен- 2 Верем- 2 Віт- 2 Коцюб- 2 Кудринці 2 Ланівці 2 Листвин 2 Маслівка 2 Мед- 2 Микол- 2 Митниця 2 Молотків 2 Охтирка 2 Пашк- 2 Полтав- 2 Різуненкове 2 Трост- 2 Хот- 2 Шум- 2 Яреськи 2 21/42 Головківка 2 Снятин 2 Харенків 2 Соколець, Сокаль 2 Майдан 2 Ст.Мізунь, Мізоч 2 Кичкас 2 Валки 2 8/16 Ведмеже 2 Ниж.Вере- цьки 2 2/4 (Лопатні 2) (3/8) (Кремен- 2) (2/6) Кисляк 2 ? М.Круча 2 2/4 Грабовець 2 Дусанів, Подусільна 2 Кремен- 2 Паликорови, Пальчин 2 Вила, Вилок 2 Стрільче 2 Костенів 2 7/14 58/116 35/95 29/79 20/73 16/88 15/58 14/50 14/54 132/494 Політофорні топооснови відображають назви владних осіб – війтів (Пустовіти, Войтів), ґотських суддів (Думанів, Доманинка, Дейманівка; Ставище, Стайки, Стоянівка, – пор. ґотс. staua, dômjan, stôjan ‘суддя’), митників, писарів (Митниця, Мельниківка, – ґотс. môta ‘мито, митниця’, mêljan ФАУСТИНА МОЛ. ЛЮЦІЙ ВЕР 161/169 КОММОД 180/192 42: Стайки Кв (Ржищів) 47:Горишківка Вн (Томашпіль) Дорошівці Чв (Заставна) 109: Бегень Рв (Рв) Трахтемирів Чк (Канів) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 221 ‘писати’, mêla ‘міра’). Не раз згадано перемоги (Грушів, Грушівка, – ґотс. hrôþeigs ‘переможний’). Концентрацією ґотської присутності поясниме згущен- ня місць знахідок римських монет "по Збруч" (рис. 2, 5). Незаперечною лексичною ознакою давності поселення є топооснова кількох назв Город-. Самé слов’янське слово городъ вдіповідає ґотс. gards ‘гóрод, місто’, – пор. і нім. Garten, анґл. garden, фр. jardin тощо ‘сад’, тобто огороджене місце. Проте найдавніші слов’янські пеньківські селища відкриті, а не огороджені. Тому в даному контексті мовно-історичний підхід дає підставу розглядати цю топооснову серед ойкофорних основ ґотського походження: Городок Вл, Лв, Городятин, Городниця. У назвах Городище Кв 2, Жт 2, Чк суфікс -ище означає, що на момент повторного заселення околиць поблизу існували залишки селища ранішої пори. Інші назви говорять про ринки (Маслове, Маслівка, – maþl ‘ринок’), окремі будинки (Різуненкове, пор. Розношинці, – rasan ‘дім’), будиночки (Стебник, Стебне, Стеблів, – слов. стебка ‘однокімнатний дерев’яний рубаний буди- ночок 3 х 3 м’, від ґерм. Stube ‘кімната’, раннім запозиченням звідки є брет. stīv; варіант основи з -ь- входить до складу укр. призьба, інший варіант з -ъ- – до складу рос. изба [Kluge, Фасмер; Брицун, 328-334; іл. 345]). Давність заселення видно з назв Листвин, Повстин Пл < По-льствин, пор. реальну назву Полствин Чк, – від ґотс. láistjan ‘іти слідом, успадкувати’, láists ‘крок, слід’. Є згадки про розведення запозиченого від ґотів разом з відповідним словом винограду (Виноград, Виноградів, – [Топоров, 137-138]), а також про сусідів (Стецева, Стецівка – staþs ‘сусідство’) і чужинців (Молотів, Молодецьке, – muldan ‘земля’, пор. р. Молода [Трубачев 1968, 80]). Основи Остер- начебто вказують на розведення овець (ґотс. awistr ‘отара овець’; відповідник до кельтського cail). Серед ґотських топофорних назв характерні утворення на -АВА (РосАВА, БоржАВА, ПолтАВА, – fuld + a₤a ‘польова річка’ [пор. Kiss, 226; Трубачев 1968, 67]; аналогічно ГлещАВА, СтрижАВка, МурАФА), також Трахтемирів, ЛеплЯВЕ, Барахтянська Вільшанка (< baírhtjan ‘відкривати’). 2. Іранське життя Іранські етнофорні топооснови вказують на саків-скіфів (Сокаль, Соколець 2), аланів (Полянівка, Оленівка), ясів (Кічкас) і татів (Дацьки). Як зазаначає Х.Вольфрам, у античній і середньовічній Європі, „етнічна подрібненість аланів перевищує всяку міру, і тому вони трапляються всюди й ніде” [Вольфрам, 340]. Аланські тирлища мабуть позначені словом Майдан. Є вказівки на видобуток міді (Мізоч, Ст. Мізунь, – пор. ір. mas ‘мідь’, причому, як видно з суфіксів, у першому місці це могло робитися для ґотів, а в другому – для гунів). Яскрава топофорна основа назви Сліпорід < Снопородъ (ір. san + pord ‘злиття потоків’ КРИСПІНА ПАРТИНАКС ДІДІЙ ЮЛІАН СЕПТІМІЙ СЕВЕР 193/211 20: Рогинці См (Ромни) 41:Ольгопіль Вн (Чечельник) 3: Новоград-Вл. = Звягель Жт 24: Грабовець Вн (Немирів) Стеблів Чк (Корсунь-Шевч.) 222 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО ЛАТИНСЬКІ ТОПООСНОВИ: МОВНИЙ ВПЛИВ РИМУ Зрозуміло, що провідниками римського впливу в Наддніпрянщині були ґоти. Однак серед топонімів є й такі, що можна вважати за прямі приклади мовних латинізмів: Колядин, Колиндяни, Троянівка, Трояни, Домниця, Доманинка. Основа назви Стратіївка імовірно відповідає гр. візант. stratiota ‘військово зобов’язаний селянин’, а у назві Колядин упізнаване лат. calendae ‘календи’. Кілька назв Кашперівка можна пов’язати з ім’ям власним Casparus з грец. ‘вчитель’. Давнє позначення римлян і візантійців – ромеї – найповніше збереглося у назві с. Ромейки Рв, але знахідки римських монет зафіксовані лише за 20-30 км від нього у с. Глушиця, Кузьмівка Рв, Городок Вл. Монети знайдені й у с. Ромашки і кілька разів – у м. Ромни (на карті Ґ. Боплана 1650 р. Rumne). Про його заселеність у римську добу свідчить не лише топоооснова Ром- (історичне Rum-: пор. лат. Roma), але й те, що у самому місті неодноразово знаходили римські монети. У безпосередній близькості від місць знахідок римських монет засвідчені також назви від основи Рим-: Рими Чг, Римачі Вл, Римів Пл (суч. Бурімка, від по-римка), Малі, Вел. Передримихи Лв, Поромівка Жт, а також через ґерманське посередництво – Рюмшине Км, Рюмівське Мк, – деталі див. [Тищенко 2004]. Топооснова Доман-, Домн- < лат. dominus, нар.-лат. domnus ‘пан’ є виразним і яскравим латинізмом. Унизу на фризі ліворуч показано срібний динарій з ім’ям Юлії Домни, дружини імператора Септімія Севера. Поруч – монета Клодія Альбіна, знайдена у смт Домниця Од (Котовськ). Відомо, що й у XV ст. в ґенуезьких документах ґотську верхівку князівства Феодоро у Криму офіційно все ще величали domini di Gothia ‘панове з Ґотії’. Схожість конфіґурації ареалів поширення населених пунктів України з назвами від топооснов Рим-, Доман- і Троян- детально розглянуто в окремому дослідженні [Тищенко 2006, 240-263]. Важливою народнолатинською основою є Лопат- (з дав. рум. lapte 'молоко' – як назва кельтів-галатів: Лопатна Мк, Лопатні Чг). Колоритна деталь до історії римсько-слов’янських контактів: неподалік від згаданої також унизу сторінки Бáкоти Хм в сусідньому районі Вінницької обл. у с. Лугове Вн (Бар) в римські часи існував центр виробництва черняхівських жорен, які „повністю відтворюють форму і конструкцію саме солдатських похідних жорен римської армії, добре відомих у таборах лімесу” [Щукин, 167], – тобто прикордонної смуги Риму. Тут же виявлено і слід розробок вулканічного туфу, породи рідкісної в Україні, але для жорен оптимальної. Дослідник пам'ятки П. Хавлюк не без підстав вважає, що у виробництві брали участь каменярі, вихідці з римських провінцій. До назв, пов’язаних з раннім християнством, відносяться ойконіми від топооснов Круч- (з лат. crux ‘хрест’): Мала Круча, Крутогорб; Репуж- (лат. repugnare ‘відкидати, відмовлятися’): поза списком Репуженці ІФ, Чв. Позірно слов’янські назви від основи Голуб- насправді є імовірними продовженнями лат. columbanus ‘середньовічний ірландський чернець-колумбан’, послідовник св. Колумби (520-597). Внаслідок давньої народної етимології окремі топоніми цієї групи могли перетворитися у назви Колядин і Колиндяни. ЮЛІЯ ДОМНА КЛОДІЙ АЛЬБІН КАРАКАЛЛА 211/217 ҐЕТА 209/212 7: Овідіополь Од 2: Домниця Од (Котовськ) 4: Бáкота Хм (Ст. Ушиця) Слобода Шаргород- ська Вн (Шаргород) 4: Первомайськ Мк (=Ольвіопіль) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 223 [Трубачев 1968, 184]). Це безперечно іранська основа, яка зазнала впливу народної етимології, очевидно, після однієї з епідемій віспи. Всупереч контрпродуктивним спробам пов'язати 129 назв сіл від основи Слобод- з апелятивом свобода, іранська етимологізація основ Шкроб(от)-, Щерб(ат)-, Обод-, Обт- дає підстави вбачати і тут композит: пор. перс. selah + abad 'озброєне селище' (аналогії в Ірані Salaabad,Salabat, в Індії Salabat.pur 2, ~a). Іранський сасанідський напрям представлений основами Сосн- 8 (імовірно, що й Снят- < соснят-), Берест- 10, Плоска 5 (є і конкурентне пояснення від по- + влоск-). Якщо врахувати припущення про сарматське -л-, тоді основа Плоск- є варіантом Параст-, Параск-. Разом з основою Берест- ця реконструйована протооснова стає найчастотнішою у списку. Топоніми від Берт-, Берд- можуть відповідати іранському кореню, продовженням якого є сучасне перське barde ‘полонений, раб’. Основа Кор- разом з пізнішим аланським Хор- і мабуть Хар- долучаються до назви Корсунь – прямої вказівки на Хорса (пор. перську назву сонця xoršid). Південний напрям представлений класичними топоосновами Пирят- ‘Євфрат’ (Пирятин 2, Пиратин 2, Пирятинщина) і Санджар- ‘гора Сінджар’. Остання основа у книзі М. Брайчевського навіть пишеться ще зі збереженням перського ĵ [дж]: Санджари відповідно до тодішньої офіційної форми топоніма. Згодом його змінено, мабуть під впливом чергової народної етимології – начебто від молдавського сынжар, рум. sînjar ‘кривавий’. Зі східного напряму іранських впливів представлено найдавнішу топооснову gŗg- ‘вовк’ з молодшими ймовірними похідними Волчищовичі Лв, формами від основи Валк- і укр. Вовк- (9 назв). Видається показовою відсутність пізніших хорезмських аналогій: ще не існувало самого Хорезму. 3. Алтайське життя Перебування гунів засвідчене у численних назвах на зразок Хоньківці, Умань, Анисів, Ананьїв < он-, Хмелівка, Любимівка < люб- + хин-, Без-углівка. Етнонім монґольського племені киданів зберігся у назві Китаїв, загальна назва монґолів – у топооснові Могил- (Могилів, Могиляни, Могильниця), етнонім обрів (аварів) – імовірно, в назвах Бірки < обр-, Бориня, Бобринець, Бобрка (сучасне Бібрка). Етнонім хозарів упізнаваний у назві Чугуїв (від чухут, <ǐohud ‘іудей’). Окрема група топооснов імовірно зберігає назви гунських антів (Антонівка Хс, Чк; Антонівці Тр), інші – назву антів ґотських (Андруші) і візантійських (Андріянівка Од, Андріївка Кв, Чк). За найчастотнішою з алтайських топоосновою Борщ- може критися монґ. örgő ‘ханське шатро’ (пор. Боришковичі < по + örg-, Ржищів, Рогинці, Рижанівка). Титул кагана упізнаваний в топонімах Кагарлик Кв, Кг, Од (з кит. ke-kuan ‘великий правитель’; пор. Кагамлик Пл, – з тюркс. kahanlık ‘каганське’, Кагадіївка, Кагань См, Каганець Хк). Посада судді зберігала ще й у хозар іранську форму tarhan (Трофанівка ІФ, пор. о.Труханів у Києві). Іншими осеред- МАКРІН 217/8 ЕЛАҐАБАЛ 218/222 АЛЕКСАНДР СЕВЕР 222/235 2: Сміла Чк 2:Райки Жт (Бердичів) Чернин Кв (Тараща) 10: Босирі (=Вересне- ве?) Тр (Скала-Под.) Кисляк Вн (Гайсин) 224 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Рис. 5. Галицько-волинське загущення місць знахідок римських монет в Україні "по Збруч" МАКСИМІН ФРАКІЄЦЬ 295/298 ГОРДІАН ІІІ ФІЛІП АРАБ 244/249 Ліскове Зк (Мукачеве) Тернівка, кут. Попівка Кг (Новоарханг.) 12: Сатанів Хм (Городок) 12: Войнилів ІФ (Калуш) Косине Зк (Свалява) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 225 ками гунської влади могли бути місця теперішніх селищ з назвами від основи Жаб- і Ябл- (Жабче Вл, Жабинці Тр, Жаботин Чк, Яблунів Чк, Яблунівка Тр) < монґ. жабгу, ябгу ‘володар’ [Баскаков, 41]. Вже давно висловлене припущення про пов’язаність основи Солот- з монґ. solγat ‘дарунок з військової здобичі’. До групи урало-алтайських топооснов включено і кілька мадярських: Грин-, Копан-, Буд-, Варн-. Їх появу у списку і наявність окремих збігів також і в цій групі (Будище, Буданів, Будятичі) можна пояснити тим, що й у VII-VIII ст. якісь селища попереднього часу продовжували існувати, і в деяких з них могли розміщуватися мадярські осідки. Очевидно, також з перебуванням мадярів пов’язані назви типу Ведмеже 2 (імовірний переклад імені князя Арпада) [Тищенко 20072]. Топоніми Гринів і Грунь можуть походити з попереднього угрин-. Аланізоване населення мало вимовляти цю основу з сарматським -л-, що закономірно дає основу глин- у реально засвідчених назвах Глинськ, Безуглівка. Основа Вар- може бути слідом мад. város ‘місто’: Варниця, Пустоварня (пор. Пустогород), Переорки (імовірно від Пере-варки, – за аналогією до назви київського району Пріорка, який у ХІХ ст. звався Преварка [Baedeker, 388a, Karte]). 4. Слов’янське життя Як сказано, цілком природний вигляд мають знахідки римських монет у селах з назвами, які підтверджують старе заселення певної місцевості: Стара Синява, Старий Збараж, Старі Валки, Старі Безрадичі, Старий Мізунь, Старогородка. Всупереч першому враженню, наявність таких знахідок у селах, назви яких включають означення „Новий”, також свідчить лише про відновлення у якийсь час селища на попередньому, давнішому місці: Нова Умань, Нове Місто, Новоселиця, Новосілка, Новгород-Сіверський. Коли у назвах сусідніх сіл є протиставлення за ознакою „Великий” (12 назв у списку) – „Малий” (7 назв), то перший тип назв завжди стосується давніших поселень, а другий – новіших (нерідко теж досить давніх). Проте з очевидністю слов’янські означення великий і малий лише „упаковують” давнішу частину топоніма, яка, фактично належить до інших етномовних пластів топонімії: напр., Вел. Березовиця – долучається до назв іранського кола Березів, Березна, Береза тощо. Назви Велика Вільшанка і Велика Глумча збагачують кельтський пласт топонімів. З іншого боку – Мала Копаня, Малі Копані, Мала Добронь, Малий Букрин долучаються до мадярського пласту. Те саме стосується й назв зі складниками „Верхній” (4 назви) – „Нижній” (1 назва): Верхній Салтів, Верхній Березів, Верхня Мануйлівка, Верхівня, також Високо- Федорівка, Висоцьк, Нижні Верецьки (тепер Нижні Ворота). ОТАЦІЛЛА ТРАЯН ДЕЦІЙ 249/251 ВОЛЮЗІАН 251/253 2: Мурафа Вн (Шаргород) 3: Обухів Кв Бронниця Вн (Мошилів-Под.) 1: Київ, Оболонь – єдиний у Східній Європі скарб 22 монети 226 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Рис. 6. Наддніпрянське загущення місць знахідок римських монет в Україні ВАЛЕРІАН ҐАЛЛІЄН 253/268 САЛОНІНА ПОСТУМ 2: Крилос ІФ (Галич) 5: Чернігів Львів 2: Сміла Чк 1: Крилос ІФ (Галич) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 227 Назви з компонентом Пусто- з очевидністю утворилися ще тоді, коли в етнічній пам’яті мешканців сусідніх слов’янських сіл були живі спогади про попередній час більшої господарської та суспільної активності ґотів, на підставі чого ці назви навіть можуть бути локалізовані в часі, а саме – у післяґотській добі: Пустовіти, Пустовійти ‘місце, де був війт’ (пор. Повітне, Повідів, Перевід); Пустомити, Пустомитів; Пустотине (< Пусто-(ґ)отине), пор. Поди, Подин, Подище, Подівка, Перегуди, Безодня, Безводівка. Те саме стосується і дещо пізніших спогадів про ще недавні стоянки гунів: пор. Погоня, Погонівка, Перегонівка, Перегінське, Перегінка, Погіньки. Про наявність у минулому кам’яних споруд (укріплень, будівель) говорять назви Кам’янка Кг, Чк, Лв, Кам’янки, Кам’янець-Подільський і семантично близькі Кременець, Кременчук (хоча в основах останніх назв може зберігатися поняття ‘місця кари’, гр. κρημνημι ‘вішати, розпинати’ або κρημνός ‘крутий берег, урвище, скеля’). До речі, останнє припущення цілком узгоджується з топографією м. Кременець Хм; пор. також Кремський Бугор Чг, Кремінна Балка Дц, Кринцилів Хм на Збручі (позірний польський відповідник сусіднього Крутилова) тощо. Пізніші земляні укріплення з загостреним частоколом – це Острог, Паланки, Полянецька. Тим не менше, у їхніх назвах може далі жити позначення попередньої мовної реальності: розведення овець (ґотс. awistr ‘вівця’) і перебування алан (по + алан-). Назви Красне ‘гарне’ можуть справді належати до давніх слов’янських місцевих назв, що й пояснює їх неодноразове відтворення у списку: Красне Вн, Рв, Тр, Красний Колядин Чг. 5. Кельтське життя Кельтські етнофорні основи вказують на присутність волохів (Волоське, Вільшанка, Барахтянська Вільшанка, Вовківці, – ґерм. walhōz ‘кельт’), ґалів (Галич), кимерів (Комаровичі, пор. численні однокореневі назви на зразок Комарів Чв з розкопаною кельтською склодувною майстернею: усне повідомлення Л. Крушельницької, – кімр. cymrò ‘валлієць’, букв. земляк). Значення політофорних основ: князь (Терни, Чернин, Чернивода, – кімр. teyrn ‘князь’), сила (Кривче, – cryf ‘сильний’), покарані села (Косів, Косарі, – cosb ‘покарання’), заручники (Орловець, – airgaill ‘племена, що дають заручників’), межа (Горохів, Горошеве, – goror ‘межа, кордон’), війна (Котів, ґал. catu ‘війна’), натовп, повстанці (Богодухів ?, – bogod ‘натовп’). Ойкофорні основи позначають: будівлі (Будище, – кімр. bwthyn ‘будинок’), неужитки (СинЯВА, Ст. СинЯВА, ЛядОВА, – кімр. sinach ‘неужиток’, land- ‘лядо’). Є характерні ознаки витоплення металів (Беремляни, Дударів, Копирів КЛАВДІЙ ҐОТСЬКИЙ 268/270 АВРЕЛІАН ПРОБ 278/282 4: Стрий Лв Стрільське Лв (Миколаїв) 5: Талалаївка Чг 5: Берегове Зк Курилівка Чг (Ніжин) 228 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО кінець, – кімр. berwi ‘варити’, dudd ‘плавити’, copyr ‘мідь’, – пор. також назву гори Бервище під Михайловою горою у Києві, с.Бервиця Кв), вироблення броні, сокир (Брониця, Брусія, Букачівці, – кельт. bruisno-, ґерм. Brünne ‘броня’; брет. buc’hail ‘сокира’). Згадано про зруйновані будівлі (Болехів, Більшівці, – кімр. boloch ‘руйнувати’), а також розведення овець (Кальник, – cail ‘отара овець’; кельтський відповідник назв Овеча, Остер). У топооснові Тек- (Текове, Текуча, Тячів, Тяжів, Тягинка) можна впізнати дірл. teg, tech, teach ‘будинок’, кімр. tŷ, давньобрет. teg, tig < кельт. tegos ‘дім’, пор. грец. τέγος ‘дах’ [McBain, tigh, teach]. (Значення останньої назви могло за гунів сприйматися як похідне від монґ. tegin ‘принц’). Топофорні основи: болото (Гранів, – кельтс. granos ‘болото’); закрута річки (Бакота, – кімр. bac ‘петля, вигин річки’), наявність джерел (Чортків, – кельтс. tard- ‘джерело’), кам’янистий терéн (Кіцмань, – кімр. is maen ‘під каменем’). 6. Християнське життя Системні студії топонімії України свідчать про те, що значний внесок до єванґелізації місцевого наддніпрянського і наддністерського населення задовго до централізованих заходів пізніших князів зробили ще у IV ст. василіяни (Васильків, Васильківці) і несторіяни. На два століття пізніше тубільне населення єванґелізували яковити (Якимівці) й ірландці-колумбани („голубки”, „йонівці”): Голубівка, Глибівка, Глибочок, Велика Глумча, Колонтаїв, Іванківці. Слідом їхньої єванґелізації може бути поява у списку імен римських пап св. Климента і Анастасія (Климковичі, Настасівка, Насташки). Імовірно, також від ірландців запозичене слово книга (давньослов. kъnigly). Не раз названі по-кельтськи грішники (Пекарі, Печі, – кімр. pecwr ‘грішник’, – звичайна народна етимологія від ‘пекти’), а по-латині відступники – Репужинці ІФ, Чв (лат. repugnare ‘відкидати, відмовлятися’). Цей ранній латинський церковний термін виявився відомим у топонімії цілої Європи – від Хорватії (Repušnica) і до Новгородчини, де є свої Рыпушкалицы аж під Олонцем у Карелії – поблизу р. Волхов, і м. Тихвина, а неподалік – с. Печеницы, Печыни. Помітні згадки на століття давніших василіян (Васильків), церкви (Киреївка, Черкаси, імовірно – Сорока), хрещення, монастирів (Монастирище) і каноників (членів церковних рад-капíтулів: Кононча). Хрещення не раз назване по- слов’янськи (Христинівка, Кристинопіль), імовірно й по-яськи (Шестовиця, пор. ір. šostan ‘омивати’) та по-ґотськи (Дубно, Дубове, Дубовиця, – пор. ґотс. daúpjan ‘занурювати, хрестити’), що надійно підтверджено формами з -пл- від - pj- (Дуб’є → Дубляни), а також у складних топонімах (Дубов’язівка, Сорокодуби, Дубмаслівка, – „Охрещені яси”, „Церква Хрещення”, „Обіцянка при Хрещенні” або „Охрещене село з ринком”). Латинська назва хреста crux (М. Круча, Крутогорб) повторюється по- аланськи (осет. дзуар ‘хрест’: Збараж Вн, Тр, Зборів Тр, Зібранівка ІФ; може, Збруч); у назвах з-поза списку – ще й по-грецьки (Ставрове) і по-слов’янськи (у ранній період криж – Крижопіль, після VIII ст. – хрест: Хрещикове). ДІОКЛЕТІАН 281/305 МАКСИМІАН ҐАЛЕРІЙ КОНСТАНЦІЙ ХЛОР 6: Запоріжжя, о.Хортиця Брестів Зк (Мукачеве) 2: Млиниськи Тр (Теребовля) 3: Самбір Лв 3: Снятин ІФ УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 229 7. Язичницьке життя Місцеве язичництво представлене передусім назвами від теоніма ґотського Ареса (Яреськи, Вила-Ярузькі, – пор. ІршАВА, ІржАВець) і кельтських божеств Біленуса, Левкетія, Тараніса (Білівці, Білка, Біла Гора, Білозерка, Білогородка Кв, Хм, Білопілля, Більче-Золоте і особливо Білобожниця; Лука Кв, Лв, Тр; Лукашівка, Лукищина, Луцьк, Лук’янівка у Києві: на картах ХІХ ст. Lukanowka, Lukanowskaja ul. [Baedeker, 388a]; імовірно – Тараща, Троєщина, Терешки. Серед інших назв списку є згадки про кельтського Серха (Серховичі), імовірно, про культ білого коня (Канів, ? від caen ‘білий кінь’), про кельтські сиди (Сидорівка). Промовистий ґотський мовний матеріал назви Сáтанів і топооснови Сосн- (ґотс. sáuþs ‘спалена жертва’). Численні назви Юрівка, Вирівка, Журавка мають в основі, очевидно, ґотс. aúrah, aúrahjô ‘могила’. За народною етимологією вважається, що назви від основи Звенигород нібито вказують на поширення давнього ковальства з його передзвоном молотів на ковадлах (пор. Ковалі, Ковалиха). Проте попереднє значення цієї основи, здається, було пов’язане з кимр. swyn.wr ‘віщун, ворожбит, волхв’. Синонімом кельтської назви ворожбита є rheibiwr, імовірно представлений в топооснові Риб- (Рибальче Хс, пор. Рибниця Молд.). Основа Цибул- виглядає продовженням гр. σιβύλλα ‘сивілла’, але добре збережені й реальні назви типу Сибилівщина См. Атрибутами кельтських божеств є назви граба і білих гусей (Грабовець, Гусятин): граб – дерево Тараніса, а священних для кельтів птахів війни – білих гусей – кельти клали в могилу разом з тілами загиблих воїнів. Вогнепальні практики засвідчені в унікальній назві Палúкорови Лв і Пальчик Чк (пор. Без-пальче); на інший ритуал вказують назви Дусанів і По-дусільна Лв (пор. По-дусів, – усі в Перемишлянському р-ні). Як видається, слов’яни були лише втягнуті у вогнехвальство кельтів і ґотів, або й залишалися сторонніми щодо нього. У назвах відображені їхні ознаки по-слов’янськи: Черепин, Костенів, Костопіль, Стрільче, Стрільське. Є згадка по-слов’янськи польових русалок-вил (Вила-Ярузькі, Вилок). Титусівка, Люцинів, Йовине: місцеві варвари на службі в Римі Ще один напрямок зв’язків підказав сам ряд імен римських імператорів, наведений на фризі монет. Чимало варварів, у тому числі ґотів служили військовими найманцями в римській армії за різних імператорів. Відомо, що за угодою з Римом ґоти-федерати були зобов'язані не пропускати інших варварів до кордонів Імперії. На думку М. Щукина, "срібні гроші – це частина виплат федератам з запасів державної скарбниці Імперії" [Щукин, 201]. Що більше, по реформах Діоклетіана ґоти щороку постачали 40 тис. рекрутів до римської армії [там само, 200]. Слід гадати, що такий зв’язок з Римом був престижним, і коли по закінченні служби ветерану щастило повернутися додому в Наддніпрянщину, про це знала вся околиця. Так можна пояснити виявлену відповідність між іменами імператорів і топоосновами назв десятків сіл України. З різною мірою переконливості (позначено шрифтом) це простежується у таблиці на рис. 7. Зрозуміло, що ця нова дослідна задача потребувала якнайширшого списку ойконімів України, і тому було обрано їх загальний список з 32 тис. назв [АТП]. КОНСТАНТИН І 306/337 ЛІЦИНІЙ СТ. 308/324 ЛІЦИНІЙ МОЛ. 34: Коломия ІФ Хирів Лв (Старий Самбір) 4: Рибальське Хс (Гола Пристань) Брестів Зк (Мукачеве) 1: Максимівка Кг (Добровеличківка) 230 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО Рис. 7. Імена римських імператорів, упізнавані в топоосновах назв селищ України [АТП] Ім’я імператора Ойконіми Ім’я імператора Ойконіми Юлій Цезар ЮЛІвці Зк, ЮЛІвка Зп, Козар Лг, -а Жт 2, - ик Лг, -і ІФ, -и Чг, -івка Вн, Чк, -овичі Кв; Косар/і Чк, -еве Од, Рв, -івщина См, -чина Лв Елаґабал ЄЛИХовичі Лв, Лах/вичі Вл, -івка Вл, Лох/івка Км, -виця Пл, -ня См, -ове Зк, Лагод/и Пл, -инці Хм, -ів Лв 2, -івка Мк, Пл ? Октавіан Авґуст ОКТАВИН Вл, АВГУСТ/івка Од, Тр, Чг; - инівка Зп; ГУСТиня Чг, ГУШТин Тр, ГУЩин Чг, ГУЩа Вл, ГУЩинці Вн Александр Север (СЕВЕР/івка Жт, -ини Хм, Вн 3, Вл, -инівка Жт, Кв 2, Кг, Од, См; Сиверинівка Пл, СИВІР Хм) Тиберій ТИВРів Вн, Тевеліївка Жт, ТАВЕРівка Пл, Хк, Таврівка Кг, Тавільжанка Хк Максимін Фракієць Максим Чг, -ці Лв, Пл, -івка 23; ТРАЧ ІВ, Тракт Кг, -ове Вн, Км 2 Каліґула Кологори Лв Клавдій Кладьківка Чг, Колодківка Хк Гордіан І, ІІ, ІІІ ГОРДІЇв/ці Чв, -ка Вн 2, Жт, Кг; Гордин/я Лв, -івка Кг Нерон Нараїв Рв, Тр, -ка Вн, Жт, ІФ, Хм, Нераж Жт ? Пупієн БУБН/и Жт, Пл, -ище ІФ, -ів Вл 2, -івка Вн, Рв, Хм 2, Чк, -івщина Чг, -ове Хк Ґальба Гальжбіївка Вн, Голоби Вл, Глоби Пл, Голуб/инці Чг, -ці См, Гольма Од 2, -нівка Пл Бальбін Буб’ятин Лв, Бобулинці Тр, Бовбасівка Пл Отон ТУНики Кв, ТУНеве См Філіп Араб АРАБка Зп, АРАП/івка Лг, -овичі Чг Вітеллій ВИТИЛІвка Чв, ВИТУЛя Вл Траян Децій ДЕКонка Дп, ДИКанька Пл ? Веспасіан ? Гостиліан Кошел/ів Жт, Лв, -івка Лг, Жт, Хм, -еве Зк Тит (Titus) ТИТУСівка Вн, Тит/івка Чг, -ове Зп, -ьків Хм Требоніан ТЕРЕБ/ля Зк, -овичі Вл, -овля Тр Доміціан Домаш/ин Зк, -лин Чг, -ів Вл, Лв Волюзіан ВОЛУдринці Хм Нерва Неровнине См, НИВРА Рв, Ніверка Хм, Невір Вл, -ків Рв Еміліан ЄМИЛІвка Жт, Кг 2, ЄМІЛЬчине Жт, ЄМЕЛІвка Тр Валеріан ВАЛЕР’ЯНівка Вл, Дц, Хк Траян ТРОЯН Рв, -и Зп, Кг, Лв, Мк, Пл 2, -ів Жт, - івка Вл, Пл, Хм, -ка Кг 2, Мк, -ове Кг Адріан АДРІАНопіль Лг, АНДРІЯНів Лв Ґалієн Голінка См, ГОЛЕНка См, Голин/ь ІФ, -чинці Вн, Голендр/а Тр, -и Вн Елій Вер Ілів Лв, Нелени См; ВЕР/инь Лв, -ини Лв Постум Посуньки Дп ? Вікторин Вікторів ІФ Антонін Пій АНТОН/ІНи Хм, -ІНа Чк, -опіль Вн, Мк; ПІї Кв, Півці Кв, Чг, Півче Дц, Рв, Півні Кв, Пійло ІФ Клавдій Ґотський Колодії Вл, -в ІФ, -вка Жт, ІФ, Рв, Тр, Хм, Кліводин Чв ?; (Кладьківка Чг, Колодківка Хк) Марк Аврелій МАРКУШі Вн, Жт; Марк/івці Вн, ІФ, Хм 3, Чг; -и Пл, -івка 12; ОПРІЛІвці Тр, Апрелівка Кв, Км Квінтил П’ятк/а Жт, -ине См, -івка Вн ? Люцій Вер ЛЮЦИНів Тр, Люч/а ІФ, -ин Рв, -ки ІФ; (Вер/инь Лв, -ини Лв) Тетрик ТЕТІРка Жт, Тетерів/ка Жт, Чк, -ське Жт, Кв, Тетлега Хк, Тетильківці Лв, Тр Авреліан (Опрілівці Тр, Апрелівка Кв, Км) Коммод Вел. КОМ’ЯТи Зк, Хомут/ець Жт, Пл, -инці Вн, -ове Дц Пертинакс ПАРТИНЦі Хм Тацит ТАЦ/енки Кв, -ине Лг; ДАЦ/енки Пл, -івка См, -ьки Жт, Лв, Чк, ДОЦенківка См, ДАЦІЇ Пл Дідій Юліан Дідилів Лв Флоріан ФЛОРІАНівка Вн, Флор/івка Пл, -ине Вн, -а Од Проб Проб/абин ІФ ?, -ійнівка ІФ, -іжна Тр, Провідки Вл Діоклетіан Клеці Чг, Кліцько Лв, Келечин Зк, Кліт/чин Жт, -ня Жт, -енка Вн, -ище Жт, -ицьк Вл Септимій Север Сапетня Мк; Сьомаки Вн 2, Вл 2, Жт, Хм 2, Семи/ротівка См, -полки Кв, -козівка Лг, -ходи Кв; СЕВЕР/івка Жт, -ини Хм, Вн 3, Вл, -инівка Жт, Кв 2, Кг, Од, См; Сиверинівка Пл, СИВІР Хм Максиміан МАКСИМІЛЬЯНівка Дц Клодій Альбін ОЛБИН Чг; (Кладьківка Чг, Колодківка Хк) Констанцій Хлор ХРОЛи Хк, ХРОЛин Хм, ХОРЛи Хс Ґалерій ГАВРи/ки См, -лки Пл, -ляк ІФ Песценій Ніґер ПИСКУНівка Дц; НЕГР/инці Чв, -ове Зк, Од, -овець Зк Караусій КАРАБУЩине Хк, Карабутове См ?, Карабазівка Пл ? Каракалла КОЛОКОЛин ІФ; Каракозелівка Кв2, Карайкозівка Хк, Карайдубина Хс, Корогод Кв; Кураки Жт, Коршилів Тр, -ка Тр Ґета ГЕТИня Зк, Гетьман/ці Од, -ка Пл, -івка Од, Хк Флавій Север (Север/івка Жт, -ини Хм, Вн 3, Вл, -инівка Жт, Кв 2, Кг, Од, См; Сиверинівка Пл, Сивір Хм) Макрін МОКРЯН/и Лв, -ка Хк Максимін Дая ДОЯрня Вн?? КРІСП КОНСТАНТИН ІІ 337/340 КОНСТАНТ 337/350 5: Букачівці ІФ (Рогатин) 7: Єзупіль ІФ (Галич) Снятин ІФ 5: Київ, Видубичі Костенів Лв (Перемишляни) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 231 Продовження рис. 7 Ім’я імператора Ойконіми Ім’я імператора Ойконіми Гонорій ГОНОРІвка Вн 2, Хм Максенцій МАСЕНЗІвка См, Масиків См, Масківці Кв, Масани Чг Пріск Аттал ПРІСКи Рв, ПРИСівці Тр, ПРИЦЬКи Кв 2 Костянтин І, ІІ КОСТЯНТИНопіль Дц2,Костянтинівка 38? Петроній ПЕТРУНівка Вн Авіт АВИДівка Од Ліциній ЛИЧ/Ини Вл, -ани Вл, -івка Хм, -ки Вл, -кове Дн, -ківці Тр Майоран МАЙОР/и Од, -івка Кв, Мк, Пл, См, -ка Дп, Чв, -ське Од, -щина Вн, Пл 2 Крисп КРИС/Ки Чг, -овичі Лв, -ине Хк, Іскрисківщина См, Крищинці Вн Антемій ? Констант КОСТЯНТівка Хк Олібрій ОЛИБів Рв, Олива Кв, Км ?; Оливине Хк ? Маґнецій (МАГНИШівка Вл) Гликерій ГЛЮГове Мк Юліан Апостат ЮЛІЯМпіль Вн, Юлянівка Жт Непот НЕПЕДівка Вн, Нефедів/ка Хк, -ці Хм Йовіан ЙОВИНе См Аркадій АРКАД/івка Хк, -іївка Кв, Км, Мк, Хк, Хс, -ці Хм Валентиніан І ВАЛЕНТИНівка Дц, Од Маркіан МАРКЕЛівка Вл, МАРХАЛівка Кв ? Валент ВАЛЕНТіїв Чг Прокоп ПРОКОП/івка Пл, Хк, Хс, Чг, -овичі Пл Ґраціан ГРАЧІвка Хк ? Зенон Ісаврянин ЗІНЬк/и Хм, -івці Хм, -ів Хм, Пл; САВРАН/ь Кв, Од, -ське Од, Савро Дп, Саварка Кв, Савер/ці Жт, Хм, -ське Чг Максим Маґнус МАКСИМ Чг, -івка 23?, МАГНИШівка Вл Євгеній ЄВГЕНівка Дц2, Жт, Мк, Од; ГЕНІ/вка Мк, -ївка Хк; -чеськ Хс Феодосій І ФЕДОСІЇвка Лг, Кг, Лв, Од 2, Хс Анастасій АНАСТАСІвка См, Мк, Дп, Жт, Кг, Настас/івка Дп, Пл, Хк 2, -іївка Вн, Од, -ів Тр, Настопіль Дп, Насташка Кв, Настахівське Рв ІМПЕРАТОРСЬКИЙ ФРАКТАЛ ? Передусім у топоосновах було помічено такі виразно індивідуальні імена імператорів, як: Октавіан Авґуст, Тиберій, Тит, Траян, Адріан, Антонін Пій, Марк Аврелій, Люцій Вер, Коммод, Партинакс, Септімій і Олександр Севери, Ґета, Ґордій, Валеріан, Тацит, Флоріан, Максиміан, Костянтин, Констант, Юліан, Йовіан, Валент, Максим Маґнус, Гонорій, Пріск, Анастасій. Відповідні їм назви сіл мають вигляд: ОКТАВИН Вл, АВГУСТівка Од, Тр, Чг, ГУШТин Тр, ГУСТиня Чг, ТИВРів Вн, ТИТУСівка Вн, ТИТівка Чг, ТИТове Зп; ТРОЯН Рв, -и Зп, Кг, Лв, Мк, Пл 2, -ів Жт, -івка Вл, Пл, Хм, -ка Кг 2, Мк, -ове Кг; АДРІАНопіль Лг, АНДРІЯНів Лв, АНТОНІНи Хм, АНТОНопіль Вн, Мк, ПІЇ Кв, МАРКУШі Вн, Жт, ОПРІЛІвці Тр, ЛЮЦИнів Тр, ЛЮЧа ІФ, ЛЮЧки ІФ, ЛЮЧин Рв, ВЕРин/и Лв, -ь Лв, КОМ’Я - Ти Зк, ПАРТИНці Хм, СЕВЕРівка Жт, ГЕТиня Зк, ГОРДІЇвці Чв, ВАЛЕР’ЯНівка Вл, Дц,Хк, ДАЦІЇ Пл, ФЛОРІАНівка Вн, МАКСИМІЛЬЯНівка Дц, КОСТЯНТИНо- піль Дц2, КОСТЯНТівка Хк, ЮЛІЯМпіль Вн, ЙОВИНе См, ВАЛЕНТіїв Чг, МАГНИШівка Вл, ГОНОРІвка Вн2, Хм, ПРІСКи Рв, ПРИСівці Тр, ПРИЦЬКи Кв2, НАСТопіль Дп. Ані в Білорусі, ані в сусідніх областях РФ зовсім немає тих топооснов України, які виділені рамками. Зате у Польщі над Бугом знайшлося Werpol (NB без ó), відповідне ук- раїнським назвам з формантом -піль, до якого відшукалися важливі аналоги Augustopol 94, JULIANpol 133, Juliopol 96, 121. Ще вагомішим стало виявлення інших назв самe від тих топооснов назв з України, які щойно подані у рамках: ANTONINów 75, 95, 97,136;да- КОНСТАНЦІЙ ІІ 337/361 ЮЛІАН ЙОВІАН 363/364 16: Київ, вул. Прорізна Заболотів ІФ (Снятин) 5: Красів Вл (Горохів) 2: Борочиче Вл (Горохів) Крилос ІФ (Галич) 232 КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО лі WALEN/Tów 99, -towo 47, -dów 97; WALERIAN/y 96, -ów 110, -owo 89, 92; KONSTANTów 160; KOMODzianka 160; LUCYnów 78 2; MAKSYMILIAN/ów 99, 115, 117, 158; -owo 52, 89; MAGNU/Sy 114, -szew 78, 118; -szewice 111, -szowice 150; PARTYNia 175; PIW/oda 178, -ki 94, -aki 135, PRZYSIEK 53, 73; -a 67, 70, 71; -i 189; FLORIAN/y 98, -ów 95, 133, -owo 73; TROJAN/y 98, -ów 99, 112, 119, 136, -owo 70, 81, -owice136, 172 [PA]. Проте ще показовіше розміщення цих топонімів на карті Польщі: усі вони скупчені у басейні Вісли й Зах. Бугу, тобто в районах історичного пербуванння ґотів, відомих своєю службою як найманців у римській армії. Окремі квадрати містять по декілька назв, що вказує на традицію служби кількох поколінь місцевих варварів у римському війську за різних імператорів, наприклад: 78 – Lucynów, Magnusy; 89 – Maksymilianowo, Walerianowo; 96 – Waleriany, Juliopol; 99 - Walentów, Maksymilianów, Trojanów + Floriany 98; 136 – Antoninów, Trojanów; 160 – Konstantów, Komodzianka. Звичайно, пізніше масове поширення у топонімії християнських імен того ж греко-римського походження, що й давніші за часом імена імператорів, „розчинило” в сотнях нових назв ті поодинокі старші, „імператорські”. Проте відмінні від інших, достатньою мірою індивідуалізовані імена імператорів таки впізнавані. Коли вряди-годи одне з таких імен траплялося під час топонімічних студій, то кожне з них зосібна могло справляти враження казусу або курйозу. І лише теперішнє фронтальне зіставлення зводить нанівець сумніви у їхній справжності, автентичності. Таку кількість збігів неможливо пояснити інакше, ніж системною відповідністю, а це означало б існування „імператорського фракталу” у складі черняхівського пласту топонімії України. 1. Характерними для цієї групи назв є форманти -инці, -івці, -ївці, – що можуть бути позначеннями якраз тих, хто служив або воював, виступав за імператорів (Юлівці, Козаровичі, Гуштинці, (пор. етнонім тиверці !), Півці, Марківці, Партинці, Негринці, Гордіївці, Араповичі, Теребовичі, Личківці, Крисовичі, Крищинці, Прокоповичі, Присівці, Нефедівці, Аркадіївці, Зіньківці, Саверці). Причому, від Антоніна Пія (138-161) до Аркадія (395-408) – це реальний часовий відрізок перебування ґотів у Наддніпрянщині. Після ґотів уторованою стежкою могли ходити в найми вже і слов’яни або хто інший. 2. Причетність до імені імператора передається також „множинним -и”: Козарі, Косарі, Голоби, Туники, Трояни, Антоніни, Пії, Марки, Дації, Хроли, Приски, Прицьки, Майори, Зіньки. 3. Наявні дві моделі „присвійних топонімів”: з суфіксом -ів (ознака давності – чоловічий рід у назві села (pagus ?!) – Тиврів, Троянів, Андріянів, Люцинів, Дідилів, Валентіїв) і з суфіксом -е: Титове, Неровнине, Троянове, Йовине... 4. Починає функціонувати група формантів, вживаних згодом для чужих етнонімів: ВитулЯ, ГординЯ, СапетнЯ, ГолендрА, ГолИНЬ. 5. З основами від імен п'ятьох імператорів трапляється формант -піль. Украй важливо, що в польських аналогіях йому відповідає не -pól, а -pol, – це однозначно вказує не на слов. поле, а на гр. πόλις. Належність обох районів до близького зарубіжжя Риму була розглянута раніше [Тищенко 2006, 240-263]. 6. Цікавою видається група назв з формантом -дра- < годра ‘ґоти’ (знев.): ГоленДРа, ГоленДРи, ВолуДРинці, КолоДРібка, КолоДРуби, пор. ПопазДРа, а також з-поза списку СмолДИРів Жт, р. МіхИДРа = MihODRa i МіхОДЕРка, пор. кол. с. Міхи(н)ДРа, зараз куток с. Черешенька Чв (Вижниця), с. НеДРа і р. Кв. ВАЛЕНТИНІАН І 364/375 ВАЛЕНТ 364/378 ҐРАЦІАН 17: Самбір Лв Черніїв ІФ (ІФ) 3: Галич ІФ Солотвина Зк (Рахів) 3: Белелуя ІФ (Снятин) УКРАЇНСЬКА ЧАСТКА ІСТОРІЇ РИМУ 233 7. Видається реалістичним, що саме з імен Песценія Ніґра, Максиміна Фракійця, Філіпа Араба етнофорні топооснови Негр-, Трач-, Араб- потрапили до топонімічної системи України. 8. Фонетичні докази автентичності назв видно і в формі топооснов: Костянтин- (крім того, ім’я повне), Костянт (тільки імператорське ім'я), Титус-, Трач-, Магниш-, Маркуш; слов. -о- на місці лат. -а-: Троян-, Опріл-, Олбин-, Колокол-, Мокр-; -у- на місці -о-: Тун-, Петрун-; основи з аферезою _Гушт-, _Тун-; -ш- на місці -s-: Маркуш, Магниш-, _Гушт-. Для солдатів імператор був символом – тому імена навіть тих імператорів, які правили менше року, мають аналоги в топоосновах. Тут є і праві, і винні, і полонений персами Валеріан. У яких же областях України збереглася найгустіша сітка назв селищ, звідки ймовірно були родом наймані солдати римської армії? З загальної кількості 417 назв цього типу найбільше їх на Поділлі й Полтавщині: 32 Вн, 30 Хм, Пл. Далі йдуть переважно прилеглі області: 27 Жт, Лв; 24 Кв, 22 Вл, Хк, Чг; 21 См; потім – 18 Тр, 17 Од, 15 ІФ, Кг; 13 Рв, 11 Зк, 9 Мк, 8 Дц, Лг; 7 Дп, Чк; 6 Чв, Км; 5 Хс, Зп. Відблиск Римської імперії у назвах загублених у степах хуторів і сіл, напевно, ще довго зігрівав спогади нащадків ветеранів, робив історію їхнього села причетною до доленосних подій та імен античного часу, – поки все не кануло в Лету, розчинившись у місцевих леґендах і казках – і в чужому для ґотів, бо слов'янському етногенезі (але ж ґотський святий "Савка наш, бо з козаків" [Лесков, 202]). Можна припустити, що пізніша травестійна „Енеїда” І. Котляревського мала-таки на що спиратися: не виключено, що в етнічній пам’яті старосвітських полтавців ще існував напівстертий слід того прадавнього часу. Література АТП – Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. – К., 1973. Брайчевський М.Ю. Римська монета на території України. – К., 1958. Брицун-Ходак М. Літописна земля древлян. – Коростень, 2002. Вольфрам Х. Готы. – СПб., 2000. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. – К., 1982-2002... Лесков Н.С. Собрание сочинений: В 11 т. – Т. VI. – М., 1957. Нерознак В.П. Палеобалканские языки. – М., 1978. Тищенко К.М. Живий слід Риму в мові і географічних назвах України // Дивослово, №10, 2004. Тищенко К.М. Невловима Сівéра і Сіверщина // Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. – К., 20061. – С. 338-351. Тищенко К.М. Східні й західні церкви IV-VII ст. у топонімії України // Східний світ, №4, 20062; №1, 20071. Тищенко К.М. Мадярський пласт у топонімії України: імена Арпадидів // Східний світ, №4, 20072. Топоров В.Н. Oium Иордана (Getica, 27-28) и ґотско-славянские связи в Северо- Западном Причерноморье // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. Лингвистика, история, археология. — М., 1984. — С.128-142. Трубачев О.Н. Названия рек Правобережной Украины. – М., 1968. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: У 4 т. – М., 1964-1973. Baedeker K. Russland. – Leipzig, 1892. Kiss L. Földrajzi nevek etimológiai szótára. — Budapest, 1980. Kluge H. Etymologisches Wörterbuch der Deutschen Sprache. — Berlin, NY, 1975. PA – Polska. Atlas samochodowy. – Warszawa, 2002. ZM – Freelang Dictionary Gothic English (9000 words), e-version, 2005. (= Zanten F., Meijden T. http://www.freelang.net/dictionary/gothic.html ) ВАЛЕНТИНІАН ІІ ФЕОДОСІЙ ВЕЛИКИЙ 379/395 АРКАДІЙ ГОНОРІЙ 395/425 2: Рублівка Пл (Глобине) 9: Херсон Острог Рв 1: Белелуя ІФ (Снятин) 7: Мукачеве Зк

Українська частка історії Риму

Institution

Similar Items