Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730
Рецензія на книгу: Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / Упоряд. І. Бутич. – Полтава: Вид-во “Полтава”, 2007. – 176 с.
Saved in:
| Published in: | Український археографічний щорічник |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40933 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / В. Пришляк // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 648-655. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40933 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пришляк, В. 2013-01-29T20:47:49Z 2013-01-29T20:47:49Z 2010 Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / В. Пришляк // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 648-655. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40933 Рецензія на книгу: Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / Упоряд. І. Бутич. – Полтава: Вид-во “Полтава”, 2007. – 176 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Український археографічний щорічник Рецензії, огляди Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 |
| spellingShingle |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 Пришляк, В. Рецензії, огляди |
| title_short |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 |
| title_full |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 |
| title_fullStr |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 |
| title_full_unstemmed |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 |
| title_sort |
генеральне слідство про маєтності полтавського полку 1729–1730 |
| author |
Пришляк, В. |
| author_facet |
Пришляк, В. |
| topic |
Рецензії, огляди |
| topic_facet |
Рецензії, огляди |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український археографічний щорічник |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / Упоряд. І. Бутич. – Полтава: Вид-во “Полтава”, 2007. – 176 с.
|
| issn |
XXXX-0011 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40933 |
| citation_txt |
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / В. Пришляк // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 648-655. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT prišlâkv generalʹneslídstvopromaêtnostípoltavsʹkogopolku17291730 |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:12Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:12Z |
| _version_ |
1850527752021606400 |
| fulltext |
648
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
Володимир ПРИШЛЯК (Луцьк)
ГЕНЕРАЛЬНЕ СЛІДСТВО ПРО МАЄТНОСТІ
ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ 1729–1730 / УПОРЯД. І. БУТИЧ. –
ПОЛТАВА: ВИД-ВО “ПОЛТАВА”, 2007. – 176 с.
Генеральне слідство про маєтності як ревізія та розмежування земель-
ної власності було проведене у 1729–1730-х рр. в десяти полках Гетьманщи-
ни за часів Данила Апостола. Спустивши на терени козацького Гетьманату
наказ “зверху”, уряд Російської імперії ставив чітку мету встановлення точ-
ного числа дворів податного населення, перевірки законності прав на маєт-
ки козацької старшини, шляхти та православного духовенства. Опис маєтків
розпочали влітку 1729 р. спеціально призначені канцеляристи, які, пере-
їжджаючи від одного села, містечка чи міста до другого, збирали відомості
від старожилів про час заснування маєтків та про їхніх давніх і теперішніх
власників. Одночасно вони копіювали тексти гетьманських універсалів,
жалуваних грамот, “листів” полковників, розпоряджень Генеральної військо-
вої канцелярії та Малоросійської колегії, що визначали права і форми влас-
ності, уточнювали межі земельних угідь різних осіб, монастирів, сільських
громад, магістратів і т. п. Згодом зведені полкові книги Генерального слідства
про маєтності звезли до гетьманської резиденції – Глухова, де у січні 1731 р.
їх розглянула полкова і генеральна старшина. З цього приводу цікавим ви-
дається запис під 16 березня 1730 р. у діаріуші Генеральної військової кан-
целярії за 1730 р., в якому йдеться про надісланий лист до наказного пере-
яславського полковника, “абы о маεтностяхъ Полку Пεрεzсловского книги
апробовал.., а по апробациі служно оніε книги… присилалъ в Глуховъ в са-
мой скорости”1. Ще один лист від 19 березня того ж року, адресований
ніжинському полковникові, містив розпорядження Генеральної військової
канцелярії, “абы… с книгами о маεтностzхъ или самъ приεздилъ или писа-
ра полкового з товарищи прислалъ в Глуховъ нεпрεм¦нно”2. У діаріуші Ге-
неральної військової канцелярії від 1731 р. за 19 січня також відзначено про
листа до генерального обозного Якова Лизогуба з вимогою надіслати екст-
ракт зі слідства про маєтності, а також “присилки вεдомостεй о маεтно-
стях, в¦дεніи подлуг присланой монаршой грамоти”3. За цими матеріалами
1 Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі –
ІР НБУВ). – Ф. І. – № 53763 (Лаз 13 2). – Арк. 276.
2 Там само. – Арк. 278.
3 Там само. – Арк. 466зв., 467.
649
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
всі маєтності було поділено на розряди: рангові, приватні, ратушні й магіст-
ратські, монастирські, вільні військові та сумнівні. На основі такого поділу
книги переписали і скріпили власноручними підписами. Один примірник
було відіслано до Колегії іноземних справ4.
Відомо, що Генеральне слідство про маєтності проводилося передовсім
на підставі десятого параграфа “Рішительних пунктів” 1728 р., в якому кон-
статувалась необхідність проведення ревізії та опису всіх рангових маєтно-
стей генеральної та загалом усієї козацької старшини, ратушевих та інших
земель з метою повернення тих маєтностей, що присвоїла собі старшина5.
Воно мало на меті не лише звичайну ревізію рангових (державних, а отже,
тимчасових – “до ласки войсковой”), церковних, монастирських, приватних
маєтків. Передусім імперська, а заодно і гетьманська влада намагалася з
його допомогою таким чином упорядкувати земельні відносини в десяти
полках Гетьманщини, що в кінцевому рахунку мало посприяти поверненню
до державного фонду рангових маєтностей тих маєтків, які з тих чи інших
причин незаконно перейшли у приватну власність.
Ревізія землеволодіння давала гетьманові шанс припинити розбазарю-
вання рангових володінь та поповнити державний земельний фонд. Як да-
лекоглядний державець, гетьман Данило Апостол саме через Генеральне
слідство здійснив спробу якщо не ліквідації російських маєтків на ук-
раїнській території, кількість яких помітно збільшилася за гетьманування
4 Оригінал рукопису “Генерального слідства про маєтності” 1729–1730 рр. з усіх
десяти полків Гетьманщини нині зберігається в: Российский государственный архив
древних актов (далі – РГАДА). – Ф. 248. – Оп. 29. – Д. 1808–1814; мікрокопія – Цент-
ральний державний історичний архів України у м. Києві (далі – ЦДІАК України). –
Ф. КМФ-7. – Оп. 2. – Спр. 1–41.
5 Российский государственный военно-исторический архив (далі – РГВИА). –
Ф. 864. – Оп. 16. – Д. 40. – Л. 10; Российская государственная библиотека, научно-
исследовательский отдел рукописей. – Ф. 159. – № 26. – Л. 70; ІР НБУВ. – Ф. VIII. –
№ 150. – Арк. 193 (Решεніε учинεнноε по еґо императорскаго вεличεства Указу в верх[ов-
н]омъ Тайном Совете на поданное Прошεніε войска Запорожского обоихъ сторон Днепра
Гεтмана г[oc]п[о]д[и]на Апостола); там само. – Ф. II. – № 5041. – Арк. 4зв.–5; опубл.:
Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – СПб., 1831. –
Т. VIII: 1728–1732. – № 5324. – С. 79; Протоколы Верховного Тайного Совета (1726–
1730 года). – [СПб.,] 1880. – С. 91; Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от
водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. [– Репр. вид.]. – К., 1993. –
С. 440; Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі /
Упор. П. М. Сас, В. О. Щербак. – К., 1994. – С. 630; Яковлів А. Українсько-московські
договори в XVII –XVIII віках // Праці Українського наукового інституту. – Варшава,
1934. – Т. ХІХ. – Кн. 3. – С. 162; Пришляк В. Українська автономія і російський центра-
лізм на початку гетьманування Данила Апостола (“Пункти статейні” про нужди Малоро-
сії та “Рішительні пункти” 1728 р.) // ІІ Міжнар. наук. конгрес укр. істориків “Україн-
ська історична наука на сучасному етапі розвитку”. Кам’янець-Подільський, 17–18 ве-
ресня 2003 р.: Доповіді та повідомлення / Ред. Л. Винар, О. Завальнюк. – Кам’янець-
Подільський; К.; Нью-Йорк; Острог, 2007. – Т. 3. – С. 173.
650
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
Івана Скоропадського та урядування Малоросійської колегії, то принаймні
привести до ліквідації причин їх зростання, оскільки слідство припинило
подальший перехід у приватну власність рангового земельного фонду.
18 січня 1728 р. гетьман Данило Апостол підписав у Глухові універсал про
заборону росіянам на володіння в Гетьманщині ґрунтами, хуторами та інши-
ми угіддями, згідно з імператорським указом 1727 р., в якому росіянам –
всякого чину людям заборонялося в Україні купувати ґрунти, “дабы чрезъ
то Малороссійскимъ обыватилямъ ут¦сненіа не было”, а які з росіян вже на
той час придбали ґрунти, тим за них відкласти гроші за купчими, хто ж
купив ґрунти після указу – наказано відібрати безкоштовно6 . Натомість уні-
версалом від 26 березня 1729 р. гетьман змушений був, згідно з монаршою
грамотою, рейментарськи наказати пожалувати маєтності, якими свого часу
володіли російські резиденти й таємні радники С. Л. Вельямінов та
Ф. В. Наумов у Глухівській сотні Ніжинського та Новгородській сотні Ста-
родубського полків, новому російському радникові та резидентові, генерал-
майору О. І. Шаховському7. Авторитетний дослідник доби Д. Апостола –
Борис Крупницький (1894–1956) слушно зауважував про те, що слідство не
змінило відносин на практиці, а приватизація рангових земель залишалася
занадто великою спокусою для козацької старшини та упривілейованих ро-
сіян у тогочасній Гетьманщині8. У ЦДІАК України збереглися справи за 1730–
1734 рр. про відбирання та надання генеральній, полковій та сотенній стар-
шині на ранг у “прислушаніє” сіл із “вільних військових маєтностей”9. Відо-
мий також червневий 1730 р. лист гетьмана Д. Апостола до канцлера графа
Г. І. Головкіна про дозвіл на відібрання маєтків від Уляни Толстої, якими
заволодів її батько – колишній гетьман Іван Скоропадський10. Того ж самого
1730 р. генеральна старшина надіслала донесення гетьманові з проханням
про надання на ранг маєтків із військових “свободних” маєтностей11.
Ініціатором видання корпусу “Генерального слідства про маєтності” по
полках став Олександр Лазаревський12. Саме він зумів заохотити до підго-
товки і видання цієї інформативної пам’ятки молодих істориків Миколу
Василенка (1866–1935) та Венедикта М’якотіна (1867–1937). На той час саме
вони, поряд із О. Лазаревським, здійснили перші археографічні публікації
6 Материалы для отечественной истории / Изд. М. Судиенко. – К., 1853. – Т. І. –
C. 30–31.
7 Там само. – С. 65–66.
8 Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол і його доба (1727–1734). – Авґсбурґ,
1948. – С. 107; його ж. Гетьман Данило Апостол і його доба / Передм. та комент.
В. М. Горобця. – К., 2004. – С. 148–149.
9 ЦДІАК України. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 3549. – 22 арк.
10 Там само. – Спр. 3558. – Арк. 2.
11 Там само. – Спр. 3599. – Арк. 1.
12 Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. – К., 1888. – Т. І: Полк Старо-
дубский. – С. ІХ.
651
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
“Генерального слідства про маєтності” по окремих полках13. О. Лазаревський
виявив Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку, над яким
ще до Першої світової війни працював М. Василенко. Його публікацію за
чернеткою, оригіналом та копією з оригіналу завершила вже донька О. Лаза-
ревського – Катерина14.
Найдовше не виходили друком матеріали про Генеральне слідство Пол-
тавського полку. Хоча копії Генерального слідства про маєтності Полтав-
ського і Миргородського полків, очевидно, були у руках Катерини Лазарев-
ської15. Про важливість цього неопублікованого історичного джерела свого
часу писав Олександр Гуржій16.
13 Генеральное следствие о маетностях Киевского полка 1729–1730 гг. / Сообщ.
Н. П. Василенко // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца (далі – ЧИ-
ОНЛ). – К., 1892. – Кн. VI; К., 1893. – Кн. VII. – Отд. ІІІ. – С. 29–68; окремий відбиток:
Генеральное следствие о маетностях Киевского полка 1729–1730 гг. / Под ред. Н. П. Васи-
ленко. – К., 1892; Генеральное следствие о маетностях Гадяцкого полка 1729–1730 гг. /
Подгот. Н. Василенко; изд. Полтавского губернского статистического комитета. – Пол-
тава, 1893; Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729–1731 г.) /
Подгот. В. Мякотин // Сборник Харьковского историко-филологического общества. –
Харьков, 1895. – Т. VIII. – С. 244–288; окремий відбиток: Генеральное следствие о ма-
етностях Переяславского полка (1729–1731 г.) / Подгот. В. Мякотин. – Харьков, 1896;
Генеральное следствие о маетностях Прилуцкого полка (1729–1731 гг.) / Сообщ.
В. А. Мякотин // ЧИОНЛ. – К., 1896. – Кн. ХI. – Отд. ІІІ. – С. 3–38; окремий відбиток:
Генеральное следствие о маетностях Прилуцкого полка (1729–1731 гг.) / Сообщ.
В. А. Мякотин. – К., 1896; Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка, 1729–
1730 / Под ред. Н. П. Василенко // Черниговские губернские ведомости. – 1900. –
Кн. ІІ–VIII, X–XII; й окремо в “Земском сборнике Черниговской губернии”: Генераль-
ное следствие о маетностях Нежинского полка, 1729–1730 / Под ред. Н. П. Василенко //
Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой
Малороссии. – Чернигов, 1901. – Вып. І. Першу частину Генерального слідства про
маєтності Чернігівського полку (без документів) ще у 1892 р. опублікував О. Лазарев-
ський: Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729–30 гг.) / Публ.
А. Лазаревского // Черниговские губернские ведомости. – 1892; вона також вийшла окре-
мим відбитком: Чернигов, 1892. Другу, основну частину публікації завершив М. Васи-
ленко: Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729–1730) // Зем-
ский сборник Черниговской губернии. – Чернигов, 1902. – Кн. V–IX і окремий відби-
ток; див. також: Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка. 1729–1730 /
Под ред. Н. П. Василенко // Материалы для истории экономического, юридического и
общественного быта старой Малороссии. – Чернигов, 1908. – Вып. ІІІ; Генеральное
следствие о маетностях Миргородского полка / Под ред. В. Барвинского // Труды Полтав-
ской ученой архивной комиссии. – Полтава,1912. – Вып. ІХ.
14 Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку / Упор. К. Лазарев-
ська // Український архів. – К., 1929. – Т. І, із переднім словом М. Грушевського (с. ІІІ–
IV); Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку / Упор. К. Лазаревська // Там
само. – К., 1931. – Т. ІV.
15 ІР НБУВ. – Ф. Х. – № 8475–8476.
16 Гуржий А. И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в
первой половине XVIII в. – К., 1986. – С. 15.
652
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
Матеріали про Полтавський полк Іван Бутич зібрав і підготував до дру-
ку ще в середині 1990-х рр.17. Вийшла друком і його стаття про гетьмана
Данила Апостола18. Нарешті, на зламі 2007–2008 рр., ця праця із його ж
передмовою під егідою рідного дітища – Інституту української археографії
та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України була опубліко-
вана у рідному краї – славній Полтаві. На превеликий жаль, у травні 2007 р.
Іван Бутич відійшов у вічність, так і не дочекавшись виходу книги у світ.
Виданню передує разом зі світлиною Івана Бутича проникливе переднє сло-
во про упорядника, з яким із великою повагою та з благородних земляцьких
почувань звернувся до читача його молодший послідовник, талановитий
архівіст, заступник директора Державного архіву Полтавської області, зреш-
тою, літературний і технічний редактор книги Тарас Пустовіт.
Переконливою і надзвичайно цікавою вийшла авторська археографічна
передмова І. Бутича. Досвідчений археограф не лише із тонким знанням
справи уміло “розкрутив” історіографію та специфіку видань Генерального
слідства по всіх полках, а й логічно простежив непростий шлях тексту Гене-
рального слідства про маєтності Полтавського полку до теперішнього дру-
ку. З першого рядка передмови упорядник слушно зауважив, що до остаточ-
ної ліквідації Гетьманщини – майже до кінця XVIII ст. слідство залишалося
правовим документом19. Текст слідства подано у виданні за мікрокопією
ЦДІАК України з оригіналу офіційної книги, що зберігається у РГАДА у
Москві, яка в лютому 1731 р. за власноручними підписами полкової стар-
шини була надіслана Генеральною військовою канцелярією до Колегії іно-
земних справ20.
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку включає опис
сіл (власницьких, монастирських, рангових, сумнівних, вільних військових,
сіл, що в роздачі) та сотенних міст Полтавського полку, здійснений сотен-
ною і полковою старшиною та полковниками. Далі подано екстракт полку
Полтавського, де наведено рішення генеральної старшини і полковників про
рангові маєтності, вільні маєтності, що можуть бути надані на уряд, та маєт-
ності, що мають залишатися за власниками навічно. Насамкінець йдуть 66
документів, зокрема універсали гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазе-
17 Бутич І. Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1731 рр. //
Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей. – К., 2001. – Вип. 12. –
С. 399–406.
18 Його ж. Гетьман Данило Апостол – захисник вольностей козацьких // Україна –
козацька держава / Упор. В. Недяк. – К., 2004. – С. 466–469; його ж. Гетьман Данило
Апостол – захисник вольностей козацьких // Україна – козацька держава. – 2-е вид.,
доповн. і доопрац. – К., 2007. – С. 466–469.
19 Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730 / Упор. І. Бу-
тич. – Полтава, 2007. – С. 15.
20 РГАДА. – Ф. 248. – Оп. 29. – Д. 1809. – Л. 1–111; ЦДІАК України. – Ф. КМФ-7. –
Оп. 2. – Спр. 7, 8.
653
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
пи, Івана Скоропадського, Данила Апостола, лист полтавського полковника
Івана Черняка, наказ Павла Полуботка, грамоти російських царів, інші лис-
ти, що підтверджують права на володіння маєтностями, а заодно ілюструю-
ють і допомагають висвітлити процес заселення краю, показати зростання
старшинського землеволодіння, почерпнути інформацію про руди та інші
промисли, з’ясувати становище міст і міського населення.
Публікацію супроводжують інформативні докладні примітки, список
скорочень, словник застарілих і маловживаних слів, добрі предметний, імен-
ний і географічний покажчики, які суттєво полегшують пошук. Видання
приурочене до 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазе-
пи та укладення українсько-шведського союзу. Обкладинку книги прикра-
шає кольорова репродукція портрета гетьмана Данила Апостола, виконано-
го олією на полотні, пензля невідомого художника ХІХ ст. разом із зобра-
женням у верхній частині ліворуч родового герба Апостолів – різновиду
польського герба “Юньчик” на тлі оригінальних скорописних рядків з доку-
мента про слобідку Демидівку Решетилівської сотні Полтавського полку.
На форзацах уміщено фрагмент історичної “Карты возобновленной в XVI в.
колонизации Полтавской губернии с обозначением 7 козацких полков и их
сотенных пунктов” (Полтава, 1914), автором якої був статистик, краєзна-
вець та історик, один із фундаторів Полтавської вченої архівної комісії Лев
Падалка (1859–1927).
На схилі літ О. Лазаревський підготував, але не встиг завершити перед
смертю рукопис студії про землеволодіння у Полтавському полку21. Справу
О. Лазаревського продовжив російський дослідник Віталій Ейнгорн (1862–
1947), який на той час активно студіював історію України XVII cт., зокрема
питання економіки, гетьманського та воєводського управління, церковної
історії, літератури і шкільництва, впливу української культури на російську.
Його вагомий доробок, зокрема фундаментальну працю 1899 р. “Очерки из
истории Малороссии в XVII в. Сношения малороссийского духовенства с
московским правительством в царствование Алексея Михайловича” імпера-
торська Академія наук тоді навіть відзначила Уваровською премією, а імпера-
торське Товариство історії та старожитностей російських при Московському
університеті – престижною премією Г. Ф. Карпова.
Про зацікавлення В. Ейнгорна, зокрема Полтавським полком, з цього
приводу, до речі, у травні 1908 р. йшлося у листуванні Михайла Грушев-
ського та Івана Джиджори22. Публікацію В. Ейнгорна склали документи:
“Доношеніе Малороссийского гетмана Даніила Апостола Сенату, 1731 года
21 Исторический очерк местности, составлявшей Полтавский полк (Неокончен-
ная рукопись А. М. Лазаревского) // Киевская старина. – 1903. – Т. LXXXI. – № 4 (Ап-
рель). – С. 97–107.
22 Листування Михайла Грушевського. – К.; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто,
2008. – Т. 4: Листування Михайла Грушевського та Івана Джиджори / Упор. С. Панько-
ва, В. Пришляк. – С. 164, 357.
654
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
апр¦ля 20 дня” і “Опись Полтавского полку рек¦ Орелъ”23. У короткій пе-
редмові В. Ейнгорн зазначав, що публікація актів присвячена пам’яті по-
кійного О. Лазаревського (1834–1902) і була одним із пунктів виконання його
археографічної програми щодо видання документів маловідомої епохи, яку
деякі дослідники називали “кінцем Старої Малоросії”24.
У сучасній Полтаві над археографічним опрацюванням документаль-
них матеріалів Полтавського полку плідно працює Володимир Мокляк25.
Масштабну соціальну картину землеволодіння доповнюють неопубліковані
ревізійні відомості – “В¦дεніε полкового города Полтави 1732 году Іюля
16” та інших міст, містечок та сіл Полтавського полку26.
Свого часу Венедикт М’якотін – досвідчений і прискіпливий критик
багатьох археографічних публікацій документів, як він власноруч зазначав,
з “исторического прошлого гетманской Малороссии” другої половини XVII–
XVIII ст. – написав рецензії на видання Генерального слідства про маєтно-
сті Чернігівського, Київського і Гадяцького полків Гетьманщини, які, відповід-
но, підготували до друку Олександр Лазаревський і Микола Василенко27. Якби
23 Эйнгорн В. К материалам для истории Полтавского полка // Чтения в импера-
торском Обществе истории и древностей российских при Московском университете. –
М., 1909. – Кн. 1 (228). – С. 1–29. Про цю публікацію В. Ейнгорна див.: Тодийчук О. В.
Украина XVI–XVIII вв. в трудах Общества истории и древностей российских. – К., 1989. –
С. 81. Оригінали документів, опублікованих В. Ейнгорном, зберігаються: РГАДА. –
Ф. 248. – Оп. 41. – Д. 3569. – Л. 57–69.
24 Эйнгорн В. К материалам для истории Полтавского полка. – С. 2.
25 Мокляк В. О. Джерела до історії Полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.) //
Архівний збірник до 80-річчя Державного архіву Полтавської області: Мат-ли наук.
конф. – Полтава, 1998. – С. 186–217; його ж. Неопубліковані джерела до історії Пол-
тавського полку (середина XVII – кінець XVIII ст.) // Архівний збірник на посвяту 100-
річчя Полтавської вченої архівної комісії “Архіви і документальна спадщина Полтавщи-
ни: минуле, сучасне, перспективи (1903–2003)”: Мат-ли. наук. конф. – Полтава, 2003. –
С. 138–149; Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII – XVIII ст. – Полтава,
2007. – Т. І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. /
Упор. В. О. Мокляк.
26 ІР НБУВ. – Ф. І. – № 54335 (Лаз. 23). – Арк. 568зв. (Ревизская книга Полтавско-
го полку 1732) Один із останніх прикладів комплексного залучення цього документа до
наукових студій див.: Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політич-
ної і соціальної історії ранньомодерної України. – К., 2009.
27 М[якотин]. В. [Рец.:] Генеральное следствие о маетностях Черниговского пол-
ка (1729–30 года) / [Публ. А. М. Лазаревского]. – Чернигов, 1892. – 196 с. // Киевская
старина. – 1893. – Т. XLІІ. – № 8 (Август). – С. 309–318. У найновішому довідковому
виданні про В. М’якотіна ця рецензія, на жаль, не зазначена: Венедикт Олександрович
М’якотін: Бібліографічний покажчик / Упор. О. Новікова. – К., 2010. – С. 37; М[якотин] В.
[Рец.:] Генеральное следствие о маетностях Киевского полка 1729–1730 гг. / Сооб.
Н. П. Василенко. – К., 1892. – 40 с.; Генеральное следствие о маетностях Гадяцкого
полка 1729–1730 годов / [Подгот. Н. П. Василенко] изд. Полтавского губернского стати-
стического комитета. – Полтава, 1893. – 45 с. // Киевская старина. – 1894. – Т. XLV. –
№ 4 (Апрель). – С. 176–186.
655
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
зараз на хвильку припустити, що він рецензував би сучасне видання “Гене-
рального слідства про маєтності Полтавського полку 1729–1730 рр.” за ре-
дакцією Івана Бутича, – йому, вочевидь, було б сутужно виявити недоліки та
помилки для критики. Поодиноким зауваженням є лише різночитання та
неточне зазначення номера (має бути № 29) опису “Д¦лъ Правительствую-
щего Сената по Малороссийской экспедиции” за 1730 р. архівної справи у
Московському архіві Міністерства юстиції (теперішньому РГАДА) у при-
мітках до передмови та тексту документа28. Огріхи у тексті трапляються із
написанням, мабуть, із суто технічних причин, прізвища української дослід-
ниці Олени Радакової29, що ніяким чином не впливає на загальну високу
оцінку професійного рівня даного видання, яке щедро проливає світло на со-
ціально-економічну історію козацького Гетьманату доби Данила Апостола.
Пригадую, як далекого вересня 1990 р., на першому круглому столі –
зустрічі українських істориків “материкових” і “діаспорних” – у мальовни-
чому карпатському Славському у відповідь на досить розлогу дискусію на
тему про істинну державність Війська Запорозького чи Гетьманщини Іван
Лукич тихим, проникливим голосом, як на мене, просто і геніально підсу-
мував, особливо навіть не вступаючи у тривалу полеміку: “Чи була держа-
ва? І наскільки була Гетьманщина державою? – мені здається, все ж таки
нам треба продовжити видання універсалів”30. Усім своїм справді подвиж-
ницьким життям, а особливо за сімнадцять останніх років наполегливої на-
укової праці, уже в умовах незалежності, кожним підготованим і видрукува-
ним фундаментальним томом гетьманських універсалів “від Богдана до Іва-
на” він чесно і послідовно дотримував свого слова. У сучасній українській
археографії є чимало талановитих археографів, зрештою, багато його учнів
та послідовників, але дуже шкода, що нема і не може бути другого Бутича…
28 Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730. – С. 24, 25,
129. Йдеться про рукопис: Ревизские книги полков Полтавского, Миргородского и Га-
дяцкого [1730] (РГАДА. – Ф. 248. – Оп. 29. – Д. 1809 (82). – 244 л.).
29 Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730. – С. 17, 25.
30 Проблеми дослідження історії України: Перший круглий стіл істориків. Слав-
сько, 4–6 вересня 1990. Доповіді, виступи, дискусія / Відп. ред. Я. Грицак, Я. Дашкевич. –
Львів, 1993. – Т. 2. – С. 90.
|